Прощання з початковою школою

Сценарій

Початок свята –.

(танець джентльменів)

 

(До зали, розмовляючи заходять джентльмени.)

 

— Та скоріше, джентльмени!

— Біжимо, бо ми і так вже спізни­лися!

— Сьогодні ми — випускники!

— Джентльмени, а кого ми чекає­мо?

— Чому наше свято не починаєть­ся?

— Бо ми чекаємо на наших леді.

— Сер, враховуючи особливу важ­ливість свята, ми без наших леді роз­почати не можемо.

— Та де ж вони так довго?

-  Сер, справжні леді можуть собі | дозволити спізнитися на хвилин 15,  в цьому є деякий шарм.

— Ви праві, справжні леді не спізню­ються, вони затримуються.

— А я пропоную піти і негайно їх покликати.

 

(Хлопці залишають залу,)

 

Ведуча : Із нагоди закінчення по­чаткової школи зустрічайте винуват­ців цієї події!

Стрічай, Україно, чарівне суцвіття,

Дітей своїх рідних у школі,

 Сміливо веди їх у тисячоліття,

 У щасті з любові до волі!

 Злинь, же, музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час,

 Вище голови, йдіть веселіше,

Бо усі вже чекають на вас!

 

(Заходять учні з класним керівником)

 

Ведуча :  Дорогі друзі . Шановні вчителі. Батьки, гості. Ми зібралися сьогодні з нагоди особливого свята, якого немає в жодному календарі. На цьому святі зустрічаються і біль розлуки і світлі надії, сум розтавання з однокласниками і радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні у вас найрадісніший та найсумніший день. Найрадісніший – бо ви дорослішаєте, мрієте навчатися далі, працювати , творити  й жити. А найсумніший – бо ви прощаєтеся з вашим затишним куточком, в якому раділи й сумували, плакали й сміялися всі 4 роки. Прощаєтеся з вашою вчителькою, яка віддала вам свою ласку і любов. Але сьогодні свято і давайте , дорогі наші гості, не сумувати , а згадаємо всі 4 роки вашого навчання так , щоб вони залишились у пам’яті.

 

1. Увага! Шановні друзі!

Ми сьогодні зустрілись

У тіснім нашім крузі

На радісне свято — веселе, чудове —

Ми закінчили початкову школу.

 

2.               У серці моєму тривога і смуток,

Хоч травень буяє, птахів передзвін.

Немов ластів’я, з початкової школи

Лечу, бо четвертий я вже закінчив.

 

3. Не вернеш ті роки, як ми галасливі,

Навчились писати, лічити і жить.

І сум огортає маленьке серденько,

Бо відлітає прекрасна ця мить.

 

4. Сьогодні музика лунає трохи сумно,

І тоне в квітах урочиста зала.

В очах у кожного і радість, і надія…

В перший випускний у школі бал.

 

5. У всіх у нас прощальний настрій,

Ми схвильовані украй,

Скажем разом;

Середня школо, здрастуй!

Початкова, прощавай!»

 

6. Швидко роки пролетіли

І в пам’яті спогад лише залишили.

Та завжди згадаємо свій перший дзвінок

 Й  четвертого класу останній урок.

 

7. Ми всі закінчили четвертий наш клас,

І старше життя вже чекає на нас.

Але ми сьогодні в останнє свято

Велике спасибі повинні сказати

Всім вчителям в урочистий цей час,

За те, що навчали ви добре всіх нас!

 

 

 

8. Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.

 

9. В день весняний зустрічає школа

Дзвоника останні позивні,

І на серці терпко, як ніколи,

І тобі сьогодні, і мені.

 

10. Ми перегорнемо листки

Життя шкільного враз.

Вже зараз ми – випускники,

Але колись ішли до школи в перший клас.

Згадаємо  разом чотири радісних роки,

Веселі перерви, цікаві уроки…

 

11.  Вересень… Стежка до школи.

 Дзвонить веселий дзвінок.

 І через луг, і через поле

 Сонце спішить на урок.

 

12.   Сміх навкруги розсипає

 Дружна учнівська сім'я.

 Нас біля школи зустріла

 Вчителька перша моя.

 

13. Наче весела родина,

 Всі ми зайшли в світлий клас.

 Саме тоді й почалося

 Нове життя для всіх нас.

 

14. Вересень щедро сонцем зігрітий,

 В школу повсюди сходяться діти,

 Квіти барвисті у них у руках,

 Вогники щастя ясніють в очах.

 В кожного радісна усмішка сяє,

Дзвоником першим їх школа вітає

 

     27. Пам'ятаємо і зараз, крізь роки,

 Перші труднощі, гарний наш клас.

 І веселі, цікаві уроки –

 Як же швидко пролинув той час!

 

          28.  Вчителько перша!

 Зібрались ми нині,

 Щоб дяку і шану віддати тобі

 За ласку, за мудрість,

 Бо в кожній дитині

 Ти частку душі залишила навік.

 

        29. Спасибі Вам, дорога вчителько,

 За добру науку,

 За паличку першу і першу букву,

 За перше слово і першу казку,

 За Вашу тривогу й Вашу ласку.

 Ми пам'ятатимемо довгі роки

 Мудрі й повчальні Ваші уроки.

 

30.Сьогодні тривожний і радісний день,

Зібрались ми всі в цій залі,

Читаємо вірші, співаєм пісень,

Ми зовсім дорослі вже стали.

 

31. Ми тепер ідемо в п’ятий клас,

Далі будемо продовжувати вчитись.

Але хоч зустрінемось не раз,

Цьому більше вже не повторитись!

 

 

 

32. Прийдуть до вас нові маленькі дітки,

Ви їх так само будете навчать.

А в перші дні, буває так нерідко,

Вам буде якось нас не вистачать.

 

33. Нам теж без вас незвично буде трішки,

Але до всього треба нам звикати.

Ми в цьому році більш складніші книжки

Вже самостійно будемо вивчати.

 

34. Перша Ви вчителько, люба моя,

Ви нас вели по дорозі в знання,

Нас наставляли в хвилину важку,

Щире спасибі я Вам кажу.

 

35. З маминих рук нас маленьких взяли,

В школі за руку в знання нас вели.

Ми вам бажаємо щастя й добра,

В щасті хай буде вся Ваша сім’я.

 

36. Ми пам’ятатимемо Вас назавжди,

З Вашим ім’ям будем далі іти.

Люба, хороша і добра така,

Перша  ти вчителько, мила моя!

 

37. Річка дитинства… Вона не міліє.

Річка дитинства крізь роки тече.

В берег хлюпоче, висвітлює мрії,

Спогадом душу і пам’ять пече.

 

38. Дні дитинства, наче плин води.

Проліта дитинство, та у спадок

Зостається пісня, повна згадок,

Пам’ять зостається назавжди!

 

Ведуча: Від дня вашого народження поруч з вами була найкраща, найрідніша людина – мама. Це перше слово, яке кожен з нас вимовив у своєму житті. Мама! Це вона тримала тремтячу вашу ручку, коли ви вперше переступили поріг другої вашої домівки – школи.

Це вона, єдина й найрідніша людина, з якою ми ділимося своїми радощами й невдачами. Погляньте на своїх мам. У їхніх очах відбиваються всі почуття, як на чистому аркуші паперу – і безмежна, всепробачаюча любов, радість, хвилювання за вас, віра у вас. І ця віра вселяє у вас надію, сили, робить вас чистішими, справедливішими, людянішими.

 

        39.  На світі добрих слів живе чимало,

 Та всіх добріше і ніжніш одне –

 Із двох складів простеньке слово "мама",

 Й немає слів рідніших, ніж оце!

 

      40           Матусю рідненька, найкраща, єдина,

 Щоб ти не хилилась ніколи в журбі.

 І сонце, і зорі, і даль журавлину

 Діти дарують тобі.

 

      41           І в осінь, і взимку, весною і влітку,

 Щоб щастя й здоров'я у тебе було.

 Уклін тобі, рідна матусю-лебідко,

 За молодість нашу, за ласку й тепло.

 

Діти вручають мамам квіти, дипломи

 

Ведуча: Поруч з нами всі ці роки був і тато. Батько - голова сім'ї, сила і гордість. Його руки все вміють, усе можуть. Тепло батьківської любові зігріває нас у люті морози й заметілі. Низький уклін вам, дорогі наші татусі. Всі ці роки ви нам допомагали вчитися, підтримували нас, давали добрі поради, цікавилися нашим шкільним життям, вчили нас любити школу, вчительку, Україну. І тому в цей святковий і чудовий день…

 

     42.        Нехай вам сонце ллє тепло до ніг,

 Радості вам, щастя і здоров'я

 На роки, на довгий, довгий вік!

 

43. Ми до батьків сказати хочем слово

І привітати щиро, від душі,

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.

 

44. Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

І без свого родинного тепла?

 

45. Чого ви зажурились, мами й тата?

Це ж наша юність вже іде до нас!

Попереду ще класів в нас багато,

Але закінчимо ми їх – і буде все гаразд!

Учителька:    Любі діти!

Сьогодні ви розлучаєтесь з всім, що стало для вас рідним: з класом, до якого ви звикли, зі мною. Саме цей клас був першим для вас у стінах рідної школи. Тут був і гамір, і галас, і сміх. Та настав час прощання. Головне, щоб ви не забули того, що навчилися тут. Сьогодні ви залишаєте зі мною свої пустощі, неслухняність, свої перші шкільні радощі, частинку добрих сердець.

 Багато гарних справ чекає на вас, але перш за все ви повинні бути справжніми людьми, розумними, добрими, справедливими. І тоді ми будемо впевнені в нашому майбутньому. Тож хай щастить , мої дорослі учні!

До батьків : 

І вам , шановні батьки, спасибі хочу я сказати,

Із щирим вчительським теплом.

За ночі ті, що недоспали, коли урок5и ви рішали

За вірність прикладів і вправ, і за малюнки з малювання

Тут кожен батько участь брав

За перший крок.. а попереду ще сім років

Отож, навчайтеся, батьки, і кожен день робіть уроки

 

Привітання директора і представлення нового класного керівника.

 

57.Шановна вчителька нова

 

За нас Ви будьте певні,

Хоч ми рухливі і шумні,

Зате розумні й чемні.

 

58.Хоч і звуть нас ,, пустуни маленькі,,

І часто в школі ми здіймаєм галас й сміх

Та ми потягнемось до Вас , немов до неньки,

Якщо полюбите  щиро нас  усіх.

 

59.Ми будемо гарно лиш учитись,

І з поведінкою буде все гаразд

Та ви прийміть нас із любов’ю тільки

І поведіть у 5 клас.

 

60. Вступаючи в  ряди учнів середньої школи, урочисто обіцяємо:                   

Прибігати до школи з вогнем допитливості в очах.

• ОБІЦЯЄМО!
• З вовчим апетитом поглинати всі знання і засвоювати їх.
• ОБІЦЯЄМО!
• Не доводити вчителів до температури кипіння – 100 ºС
• ОБІЦЯЄМО!
• Витягувати з учителів не жили , а міцні знання і навички.
• ОБІЦЯЄМО!
• Бути швидкими, але не перевищувати швидкість 60 км∕год  при пересуванні шкільними коридорами.
• ОБІЦЯЄМО!
• Плавати на «добре» і «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самих глибин.
• ОБІЦЯЄМО!
• Гідно нести високе звання : « Учня Чернівецької загальноосвітньої школи.  24
• ОБІЦЯЄМО! ОБІЦЯЄМО! ОБІЦЯЄМО!

 

 

Ведуча:     Слово для привітання та видачі дипломів надається  Заступнику директора з навчально-виховної роботи Вюгіній Любов Юріївні .

 

Чуєте , як весело дзвенить дзвінок

Це він не кличе на урок,

Він сповіщає нам про те,

Що тепле літечко іде.

 Початково школо, прощавай

До зустрічі 5 клас