Прощання з початковою школою учнів 4 класу

Про матеріал

Прощання з початковою школою учнів 4 класу

Відео клас

Під час розповіді вчителя тихо звучить музика 01

Учитель. Доброго дня, дорогі друзі. Ось і настав цей день. На вулиці зеленіє розкішним, буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм золотим промінням.

Дитинство — краща пора життя людини.

Але все має свій початок та кінець.

Перегляд файлу

                 Прощання з початковою школою учнів 4 класу

                                            Відео клас

Під час розповіді вчителя тихо звучить музика 01

 Учитель.  Доброго дня, дорогі друзі. Ось і настав цей день. На вулиці зеленіє розкішним, буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм золотим промінням. 

 Дитинство — краща пора життя людини.

Але все має свій початок та кінець. 

  Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить   межу між  початковою і середньою школою . І зараз до цієї зали ми запрошуємо нашу гордість та надію — наших іменинників-випускників. Вітаємо їх! ( музика голосно)

Знайомтесь!  Якщо ви, звичайно, не знайомі.

Діти:

 - Веселий

- Дружній

- Пустотливий

- Трішки галасливий

 Але опанувавши усі науки початкової школи

Всі: 4 клас.

-Дорогі мама і тата! Ми радієм за вас!

- Співчуваємо вам

- Вітаємо вас з цим сумним і веселим святом.

- Вітаємо вас з нами – вашими випускниками.

Тепер ми стали дорослішими, а тому – самостійнішими.

І на нас раптом звалилося стільки прав, що ми розгубилися.

Ми маємо право вчитися в 5 класі.

Бути генератором цікавих ідей і прогулів.

Неперевершено малювати на парті не тільки правою, а й лівою рукою карикатури на своїх вчителів.

Зараз ми впевнені ,що дивлячись на нас ,ви ніколи не бачили таких рідних, щасливих, хороших дітей.

Ми не знаємо , у кого сьогодні більше свято у учнів, вчителя чи у батьків.

Мабуть і перше і друге і третє.

Але сьогодні мова не про це.

 Сьогодні ми хочемо запросити у подорож нашого дитинства, і згадати разом, які ми були 4 роки тому.

                                    Пісня « Маленькая страна» 02

 

  1.        Ми перегорнемо листи

             Життя шкільного враз,

             Вже зараз ми випускники,

             Але колись ішли до школи в перший клас.

                              Сценка « Тато і донька»

                            Відео  1 клас

1 Усе було: мрії і бажання,

 І хтось радів , а хтось чомусь зітхав,

 А муки які ми терпіли,

 Доки букв писать не вміли.

 А тепер пройшли роки,

 Все запишем залюбки.

 

2  Ой, нема де правди діти

Було різне серед нас:

Той у школі звик шуміти,

Той не хтів уроки вчити,

Той запізнювався в клас.

 

 3. Багато доброго, нового

Життя відкриває ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.

 

 

 

 

Розмова школярів

 - А я чула, щосьогодні у нас останній урок...

 - Як то останній?!

 - Ми прощатимемося з початковою школою.

 - От і добре! Я вже думав, щоця мука ніколи не скінчиться...

 - Ащо ж далі?

 - Я від старших чув, що на нас чекаєстарша школа.

 - А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й  ЗНО якесь

 - Щось мені вже не хочетьсятуди...

 - Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми вже все знаємо, будемо всі відмінниками!

 - Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш...

 

 Спасибі скажемо усім,

 Хто научив любить цей дім,

 Ту вулицю, де ми живем,

 Все, що Вкраїною зовем.

 Спасибі всім, хто дбав про нас

 У цей скрутний, нелегкий час.

 

  1. Директор у школі – фігура центральна,

     Як кажуть в народі – всьому голова!

     Директор на місці – то й школа у шані,

      І як він керує – так підуть діла!

 

  1. А у директора є права рука –

так завучів в народі називають

робота в них зовсім не легка

і всі про це у школі знають

                                     вручення квітів

 

Ласкаві і ніжні руки першого вчителя ведуть наших дітей

у світ знань, відкривають таємниці невідомо

 

Так схожа на матусю учителька моя,

І світить нам, і гріє, і розуму навча,

 Ми всі її любов'ю обігріті,

 І хлопчик неслухняний, і лагідне дівча

Бо ми для неї найдорожчі в світі.

Спасибі тобі, рідна, за серце золоте,

 За мудрість, за турботу і терпіння,

Посіяне тобою любов'ю проросте,

Бо сходи ті із доброго насіння

                                                     Відео 2

                                                      Вірш дітей

 

                             Сценка « Урок»  Дзвоник 03

Дзвенить дзвінок. Вчителі розсаджуються в класі за парти, як учні. Входить учень, який представляє себе вчителем.

Учень. Ну, хто готовий відповідати?

Учитель фізкультури (тягне руку). Можна?! Можна?! Ну-у…

Учень (здивовано). Фізрук? Вивчили домашнє?

Учитель фізкультури. Ні, я хочу вийти.

Учень. Сидіти! Надумалися – вийти! Ще чого! Дітей не можна на уроці випускати з кабінету! Так хто відповідатиме? Н-дя, як завжди добровольців немає. Нулі! Тоді нам відповість, нам відпові-і-сть (дивиться в журнал)... Учитель  малювання

Учитель малювання. Тільки що, так відразу я! А чого я?

Учень. Ну,розповідайте нам, куди впадає Чорне море. Не підказувати! Хто підказував? Не знаєте? Соромно! Знову двійка! Ні! Це забагато! Одиниця! Третя поспіль! Дуже погано. Ай-яй!

Учитель фізкультури (тягне руку). Ну, пустіть… Я хочу вийти! Ну дуже-е-е...

Учень. Навіщо?

Учитель фізкультури. А я на вушко. (Шепоче)

Учень. А перерви вам було мало, га? Знову ухилятися від уроків? Знаю я вашу породу. Та я вас наскрізь бачу! А табличка множення, га? А 7 на 8, га? Мовчимо? Не вийде,Микола Олеговичу! 

Учень. А це що за сторонні звуки? Тетяно Василівно! Хто би подумав! Сидять і базікають. Ха!.. А ось хай  Василиса Вадимівна нам розповість, в якому році Шевченко написав свою «Лісову пісню».

Учитель. Я забула... Я вчила...

Учень. А-а-а-а!.. Вчила вона! Я знаю, як вона вчила! Через пень-колоду! Переучила!.. Книжки в сумці, а хлопці в думці! Називається, приїхали! Добре, хоч про Шеву чула. Великий футболіст! Хоч за це «три» втулю. Слабеньке…

Заступник з виховної роботи гортає журнал мод.

Учень (вихоплює журнал). Люди добрі! «Бурду» гортає! Встати,Наталя Миколаївно! Вирядилась, як на дискотеку! І губи нафарбувала! Скромнішою треба бути! Тут вам не гульки! не гульки, я сказав!.. Щоденник! Бігом!

Завуч. Я забула...

Учень. А голову ви вдома не забули?! Пам'ять у неї! Дівоча! Якщо завтра щоденник не принесеш, зараз же додому відправлю! За батьком! Хай виховує батьківським вихованням!

Англійка. М-можна увійти?

Учень. Привіт, Катерина Вікторівна, явилися-не запилилися! Де це ви пропадали? Знову каву пили? Швиденько до дошки. Відповідати.

Англійка Говорить по-англійськи.

Учень. Два, Катерина Вікторівна

Англійка. Чому? Я все вивчила.

Учень. У нас зараз не англійська мова! Ні, любі мої, так справа не піде. Кінець року на носі. А ви,  двійок нахапали! Одиниць! Так ви ніколи  в 5 клас не перейдете! Завтра батьківські збори!

             1. Ми хочемо привітати мам і тат,  

            Що разом з нами початкову школу

           Сьогодні закінчили, з днем оцим,

           Трохи сумним, але таким святковим!

        2.  То ж до батьків звертаємо ми слово

      Ми вас вітаєм щиро від душі

Бо без батьківчого ми в світі варті —

 Без маминої ласки і добра,

 Без батьківськоїмудрості і жарту,

 Без щедрого родинного тепла?

             3.   4 роки нас водили вранці,
                Несли портфелі наші, ранці,
                 Із нами ви уроки вчили,
                 І малювали і лічили.

               4. Писали з нами твори вдома,
                     І як встигали, невідомо,
                    При цьому готувати їсти,
                    Білизну прати, місити тісто.

              Сценка « Батьківські збори»

                      

                                 Пісня «мамочка моя»05

 

На сцені магазин одягу. Вдалині стоять вішалки з одягом. Біля вішалок стоїть чоловік. Дістає мобільний телефон, набирає номер...

 

Чоловік:                                                            

- Алло, Катя? Так, люба, це я… Де? В магазині. У якому? В магазині одягу… А ти мені скажи, наш Вітька сьогодні уроки повчив?

Так? Та ти що! Справді? Вивчив? Усі? Ну не може бути… (похмурніє). А ти і щоденник сьогодні його перевіряла? Уважно? Всі листки перегортала? А за минулий тиждень? На поведінку увагу звертала? Незадовільна, так? Ні, нічого? про поведінку нічого? Зразкова, кажеш? А одиниці? Нема одиниці? То хоч двійка є? Що, теж нема? Ну не вірю… І окуляри одягала, кажеш?! Жах… Вітька не захворів? Ти температуру міряла? Нормальна? (похмурніє ще більше) Здоровий... То добре, що здоровий. Гаразд!!.. (З радістю в голосі) А в своїй кімнаті він сьогодні наводив порядок? Уже прибрав? Ну-у… Блін... А… (З надією в голосі) Взуття, як завжди, біля порогу розкидане? Ні-і? А шапка, шапка де? І що, і поїв навіть сьогодні нормально?? Чорт .... (Розсерджений махає рукою) Чого-чого? Не перепитуй! Та все нормально... Ну кажу тобі, все нормально. Та нема проблем. Ні, не брешу. Та ось… У магазині. Проходив, дивлюся, ремені шкіряні. Дешеві.... Святковий розпродаж.... Думав узять, гляди, згодиться… Ех… Ну, іншим разом… (Махає рукою і виходить з магазину)

                      Пісня «Неразлучные друзья» 04

 

                                  ПОДЯКИ БАТЬКАМ

Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань!
 І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі .То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами!
Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!                                                               

                        

Сценка              Урок природознавства

                          Все не так просто

                   Семен

                  Про кота

 

                                  Відео  відпочинок

        Ось і минули чотири роки навчання. Разом ми переживали і біль, і радість, хороший настрій та невезіння. Але коли заходиш до класу і чуєш привітне «Добрий день!» та бачиш ласкаві й люблячі оченята, то все залишається там, за дверима. А ти починаєш жити подихом і повітрям класу. Спасибі вам, дорогі діти, за підтримку.  

 У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем разом: "Велика” школо, здрастуй!
Початкова школо, прощай!

                                  Пісня «Канікули» 06

 

  Здається, ніби все вже пригадали, все сказали...

Вибігає Лінь у прозорому вбранні, з накидкою на плечах.

Лінь. Як це ви все сказали, як це ви про всіх згадали? Ой, лишенько моє! А ще вони кажуть, що ні про кого не забули, ви таке чули? А про мене? Я завжди з ким-небудь з вас жила, дружила, так оберігала від роботи, так плекала, так пригрівала коло себе, щоб не перетрудилися, не втомились... і на тобі, яка чорна невдячність! На свято не запросили, навіть не згадали добрим словом! І це ви так зі мною вчинили? А я ж ваша дорогоцінна Лінь! Як же ви без мене підніметеся на вищу сходинку? Як ви там будете без мене? Збираєтеся йти, а мене, свою дорогу супутницю, забули. А вам без мене аж ніяк не можна, дорогенькі.

Дівчинка. Іди геть! Нам без тебе не просто можна, а треба йти. Тебе ми мусимо залишити. Ти знову нам будеш заважати, знову ненависні низькі бали принесеш. Іди геть! Побула з нами, доки ми були маленькі, і досить, ми вже підросли і зрозуміли, що ти нам не потрібна. Іди геть!

Лінь. Ви чули? А ще кажуть, що вони виховані, підросли, а як розмовляють зі старшою жінкою, ой лишенько ти моє, що маю робити? Та я все одно із кимось із вас перейду до наступного класу, бути такого не може! Завжди переходила і тепер перейду. Я сама жити не можу, пропаду... Цього допустити не можна... (Лінь лащиться до кожної дитини, а всі відскакують від неї.)

  Йди від нас, погана Лінь,

 Йди й не повертайся.

 Пропади назавжди!

 Згинь! Навіть не старайся

 Повернутися до нас,

 Нам тебе не треба.

 Ми тебе у п’ятий клас

 Не візьмем до себе!

Лінь з плачем вибігає, а діти сміються.

Хлопчик. Ось такої, припхалася, а без неї так добре було!

Дівчинка. Головне — не підпустити її до себе близько, то вона не пристане.

Хлопчик. Я гадаю, що треба силу волі виробляти, щоб впоратися з лінню.

Дівчинка. Певна річ. Треба себе поважати і любити, тоді Лінь назавжди забуде дорогу до нас.

Хлопчик. Добре, що пішла, мені аж страшно стало. Це ж треба, яка нахабна! Людей не соромиться, пристає до всіх. Але добре все, що добре закінчується. Вона пішла, а ми без Ліні підемо у п’ятий клас. А зараз на радощах і поспівати, і потанцювати можна, бо підготували ми номери художньої самодіяльності і для батьків, і для вчителів. Таланти, на сцену!

                   Влада -  фортепіано                          Танець Віка 05

                              Відео  дипломи

 

                       Вручення дипломів дітям

 

                     Пісня про Україну 06

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
30 березня 2018
Переглядів
945
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку