Прощавай, букварику!
Про матеріал
Це традиційний і найбільш хвилюючий перший шкільний захід для учнів 1-го класу, присвячений завершенню вивчення першої та найважливішої книги — Букваря. Буде помічником кожному вчителю.Сценарій свята «Прощавай, букварику»
Дзень, дзелень, дзень, дзелень!
Усім гостям - добрий день!
Дзень, дзелень, дзень, дзелень!
Всім, хто в залі, – добрий день!
Розпочинаємо наше свято
Разом: «Прощання з букварем!»
Ми його ой як довго готували,
І всю душу в нього вклали!
Як сподобається вам,
То плещіть завзято нам!
Цей дзвінок веселий кличе
Першокласників на свято.
Не запізнюйтесь, по швидше,
Час з буквариком прощатись!
Заходять першокласники під урочисту пісню. Пісня «Прийшли ми всі на свято…»
В першім класі урочистий
День прощання з букварем.
Пригадай, що ти колись-то
Був маленьким школярем.
Ми всі вчимося залюбки,
Гартуємось, міцніємо.
Читаєм з захватом книжки
І про майбутнє мріємо.
Пісня «Планета дитинства»
Ясне сонечко проміння
Посилає щедро в клас.
І воно, напевно, знає,
Що сьогодні свято в нас!
Ми його довго чекали,
Букви старанно вивчали,
Вчились палички писати,
Без помилок рахувати.
Знову в школі нині свято,
І гостей дуже багато,
Знову музика луна,
Разом: ми шануєм букваря!
Цю найпершу в школі книжку
Знає будь- який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає нам буквар!
День вітання і прощання –
Свято перших букварів.
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
Букварик – це розумна книга,
Друг і порадник школяра.
Його шанує й дуже любить
Уся весела дітвора.
Свято наше вже триває,
а букварика немає.
Тож давайте погукаєм
Та із святом привітаєм.
Букварику, наш любий друже,
На тебе всі чекають дуже.
Завітай до нас на свято,
Чекають гості і малята.
Давайте покличемо Букварика.
Діти(гукають).«Букварику!»
Ми букварика чекаєм,
А його усе немає…
Де ж так довго забарився?...
Може, в лісі заблудився?...
Залітають дві сороки під музику.
Сорока 1. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Чи ви чули отаке?!
Нині свято Букваря,
Іменинника ж нема!
Сорока 2. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Не прийшов до діток вчасно,б
Може, трапилось нещастя?!
Сороки вилітають. Заходить лісовик.
Лісовик. Я старенький лісовик,
Швидко бігати не звик.
Помаленько я чвалаю,
Все навколо оглядаю.
Ось і дітки тут з’явились.
Ви, я бачу, заблудились.
Дитина 1. Ні, дідусю, ми – першокласники. Поспішаємо на свято букварика. Але він пропав!
Лісовик. Як прапав?
Дитина 2. Пропав, нема його ніде. Допоможіть знайти бідолашного!
Лісовик. Можу вам допомогти
Ваш букварик віднайти.
Живуть в лісі дві сороки
Щебетухи-білобоки.
Що усе на світі знають
Часом і плітки збирають.
Гей! Сороки-білобоки!
Сюди-но летіть
Та біді зарадити нам допоможіть!
Сорока 1. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
По всьому світу ми літаєм
Багато див усяких знаєм.
Сьогодні, в цю святкову днину,
Повідомляєм вам новину.
Сорока 2. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Така у нас є небелиця –
У лісі є не звір, не птиця,
А гарна й різнокольорова
Книжечка пречудова.
Сорока 1. Як звуть її – того не знаєм.
Сорока 2. Але десь вже її бачили.
Дитина 1. Це ж наш букварик, любий друже,
Напевно, важко йому дуже.
Дитина 2. Нумо йдемо всі туди
Визволять його з біди.
Сороки разом. Раді вам допомогти!
Всі виходять. Звучить мелодія, забігає і танцює Чаклунка.
Чаклунка (розглядаючи книгу, що у неї в руках):
Книгу я знайшла чарівну,
У чаклунстві так потрібну…
Буду Яглика навчати,
Щоб умів людей лякати!.. (залякує глядачів у залі)
Яглику! Ти де сховався?
Подивись-но, в мами цяця!
(шукає Яглика і ніде не знаходить)
Ото капосний малюк!
Геть відбився вже від рук!
Зараз мамця почаклує,
Вітерцем тебе придує…
(чаклує)
Чуфир-чуфир…
ЗВУК «ВІТЕР»
На сцену забігає Яглик так, наче його хтось невидимий штовхає, падає перед Чаклункою, помічає Буквар, вихоплює його з рук матері та відкриває
Яглик:
Що ж це, матінко моя,
Знову Чорна магія?!
Якісь знаки та карлючки!
Чи не татові це штучки?..
А це що? (вказує на літеру «О» у Букварі)
Чаклунка (забираючи книжку, з докором): О!
Яглик:
О-отрута?!. Не бери!
Мерщій викинь, поклади!
Чаклунка:
Нумо, Яглику, вгамуйся!
І за мене не турбуйся…
Справді, книга чари має,
Бо дітей читать навчає…
Будь-який малий школяр
Знай, що книга ця – Буквар!
Ось і ти навчись читати,
Досить вже байдикувати!
600 років лише й знаєш,
Що гуляєш та гасаєш!
Яглик:
Я – читати? Ти жартуєш!
Чаклунка (погрожуючи синові):
Ти мене погано чуєш?!.
Яглик намагається утекти, але Чаклунка хапає його за вухо і, підганяючи мітлою, саджає за стіл та кладе перед ним Буквар. Заходять діти.
Дитина 1. Не сваріться, не дражніться,
Витріть сльози, помиріться!
Дитина 2. В нас сьогодні свято гарне!
І сумуєте ви марно!
Дитина 1. На веселе свято щиро
Ми запрошуємо вас!
Дитина 2. За буквариком прийшли ми…
Поспішаймо, бо вже час…
Заходить букварик. Пісня «Мій букварик».
Букварик. Доброго дня, мої любі малята!
Радий зустрітись, вітаю зі святом!
Цілий рік я вас навчав,
Щиро всім допомагав.
Тепер вже знаєте багато,
Та гарно вмієте читати.
А ось і він, але не сам,
Шановний наш буквар.
З ним…. О диво!
Йде Королева Книга!
Королева Книга. Я – Королева Книга і живу в чарівному царстві нечитаних ще вами книг. І тепер на цьому святі буду букварику допомагати.
Ми усі тебе вітаєм,
І хвалу тобі складаєм,
Щоб яскравіше ти цвів,
Сторінками шелесттів,
Звеселяв нас і учив,
Як завжди ти це робив.
Дякуємо щиро, друже,
Наш букварик дорогий.
Ми любили тебе дуже,
Ти відкрив нам світ новий.
Я зірочки отримувала з кожного предмету,
Бо дружила з букварем, скажу по секркту.
В нього все, що треба, брала для навчання.
І казки, і вірші, і оповідання.
Усе, що ти зробив для нас,
Ми пам’ятаємо і знаємо.
І ось схвильовано в цей час
Тебе ми з честю проводжаємо.
Ми навчилися читати,
Ми навчилися писати,
Ми зустріли в школі
Навчання зорю.
І сьогодні всі разом
Від щирого серця
Ми приносим подяку свою
Разом: букварю!
Пісня «Урок»
Вчились букви ми складати,
Трохи вміємо читати.
Хай кожен гість перевіря,
Чи знають учні букваря?
Чи можна нам, школярикам,
Прощатися з буквариком?
Буквар. Ось ми гуртом і розберем,
Як мене учили,
Чи всі зі мною, букварем,
Весело дружили?
Королева Книга. Вам знайомі букви ці?
Разом. Так.
Буквар. Гаразд, перевірю зараз вас. Подивіться, буква…(разом А). Ви назвіть на А слова.
(діти по черзі називають слова)
Ангел, автобус, абетка, адреса, арифметика, актриса.
Королева Книга. Гляньте ще на букву …(разом Ве).
Хто слова на Ве назве?
(діти по черзі називають слова)
І веснянка, і верба, і віночок, і вода.
Буквар. Ну а зараз буква …. (разом Де). Хто слова на Де назве?
(діти по черзі називають слова)
Дідусь, дударик, драбина, дупло.
Буквар. Ну а зараз буква …. (разом Зе). Хто слова на Зе назве?
(діти по черзі називають слова)
Зошит, зозуля, зима і земля.
Королева Книга. А тепер вже буква … (разом О)
О – це буква делікатна,
Оля, онука, Оксана, офіцер.
У розмові щось як ляпнеш,
То назвуть тебе – осел.
Королева Книга. Ці діти, Букварику, хоч і маленькі,
Але відповідають швиденько.
Буквар. Значить добре я їх вчив,
З ними гарно говорив.
А тепер, мої маленькі друзі,
Букви позовіть і про них щось розкажіть.
Виходять голосні звуки.
Ми – звуки голосні,
Тому співучі всі.
Пісень багато знаєм,
Про себе заспіваєм.
Пісня голосних звуків.
Буквар. Молодці, знаєте звуки голосні.
А тепер – раз, два, три,
Приголосна говори.
Пісня «Гей, ви, букви, жвавим строєм,…»
Б: Бродом брів бобер до хати,
Букву «Бе» ніс бобренятам.
Ось вона, як бегемотик,
Отакий товстий животик.
Ч: На четвірку схожа дуже
Буква «че» – знайомся, друже!
Ш: Комиші шумлять: шу-шу.
Нову букву я пишу,
Три стовпці, внизу межа –
Ось і вийшла буква «ша».
Ь: Відростив собі животик
Знак м’який, м’який, як котик.
Буква ця – хитрючий знак,
Бо не вимовиш ніяк.
Ю: Є ця буква в слові Юра
І в словах сміюсь, стою.
Ой, яка ж вона красуня,
Ця чудова буква Ю.
Я: Я і буква, я і слово! –
Вихвалялась буква Я.
Та чомусь у алфавіті
На останнім місці я!
Букви старанно вивчали,
Знаєм їх від А до Я.
І сторіночку останню
Прочитали з букваря!
Буквар. Я – щасливий букварик,
І тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Королева Книга. Працювали ви не марно,
Всі навчилися читати.
І, напевно, потомились,
Тож давайте танцювати.
Пісня «Чомучки»
Королева Книга. Молодці, хлопчики й дівчатка,
Вмієте ви танцювати,
Казки читати,
Співати й рахувати.
Буквар. Ось ми, дітки, повторили
Все, що з вами ми учили.
Але працював із вами
Підручник ще один цікавий.
Разом. Математика!
Математика у нас
Була, друзі, просто клас.
Прикладали всі старання,
Щоб розв’язувать завдання.
Ми англійську теж любили,
Ей бі, сі добре завчили.
І вірші ми вчили класом,
І пісні співали разом.
Малювати теж ми вчились,
Працювали, не лінились.
Все малюєм залюбки:
Сонце, дощик і хмарки.
Дуже любим малювати,
Навіть більше, ніж читати.
Розмальовуєм усі,
Коли маєм олівці!
Пісня «Олівці-малівці»
Фізкультура в нас була
Дуже-дуже чарівна.
Різні вправи ми робили,
Вправо, вліво ся крутили.
Ігри, естафети грали,
А іще футбол ганяли,
На скакалках всі стрибали
Через те здоровші стали.
На уроках музики вчили нас співати,
А на хореографії танцювати.
Танець.
Буквар. Бачу,діти, що ви добре навчались у першому класі.
Я навчив вас того, що знав, пора і відпочити.
Тепер вам, любі друзі, ось із ким дружити!
Заходить Читанка, Українська мова.
Читанко добра, прийми естафету,
Веди школярів по просторах планети.
Читанка. Добре, букварику!
Я — ваша перша читанка.
Красива в мене свитонька,
Цікаві сторінки.
Є вірші і казки.
Я — читанка не читана
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
І вислухаю вас.
Букварику, мій братику,
Розумна голова,
Твої веселі літери
Складуть мої слова.
А ти спочинь до вересня
Чи просто погуляй.
Букварику мій братику,
Спасибі і прощай!
Рідна мова. Я із лісу, я із поля,
Я із лісу, я із поля,
Не легка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала.
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Я завжди вас буду вчити
Рідним словом дорожити,
Бо хто любить мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
Букварик. Вони друзі ваші нові,
Різнобарвні,кольорові.
Їх шануйте і вивчайте,
А мене не забувайте.
До побачення! Прощайте!
Рідний наш букварику,
Ми тебе любили,
Ми з тобою весело
Й радісно дружили.
Та прийшла пора прощатись,
Час з тобою розлучатись!
Віднині будеш серед книг
На місці першому стояти.
Ти – найдорожчий від усіх,
Бо навчив усіх читати.
Добрий букварику, перша книжко,
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоть і треба,
Ми не забудем ніколи про тебе.
Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу і першу букву,
За перше слово і першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Я востаннє візьму тебе в руки
І до серця свого пригорну.
Вдячні всі ми тобі за науку,
Нашу першу науку шкільну.
У містах, у різних селах
Будь, букварику, веселий.
Хай тебе у гості ждуть,
Будь щаслива твоя путь!
Прощавай, букварику,
Наш найперший друже,
Ми тобі, букварику,
Дякуємо дуже!
Пісня «Прощавай, букварику…»
Пісня голосних
1. А-а-а, а яблучка два,
Два яблучка червоненькі
Несе донечка для неньки,
А-а-а, а яблучка два.
2. О-о-о, яєчко одно,
Знесла курочка чорненька,
Знайшла дівчинка маленька,
О-о-о, яєчко одно
3. У-у-у, песик на шнурку,
П’ять кудлатих цуценяток
Полягали біля хати,
У-у-у, песик на шнурку.
4. Е-е-е, де то мама, де,
Мама квіти поливає /
Тай до діток поглядає, / 2р.
Е-е-е, де то мама, де. /
5. И-и-и, а хлопчики три,
В калабаню всі упали
І голосно закричали,
И-и-и, плакали всі три.
програш
6. І-і-і, коники малі,
Є у них чотири ніжки
Коло воза бігать пішки,
І-і-і, лошачки малі.
Планета дитинства
У космосі, де зорі і комети,
Де різнобарвні сяючі світи,
Є невеличка сонячна планета,
Ми звідси родом всі: і я, і ти!
Приспів:
Планета дитинства, планета дитинства -
Початок мандрівки в незвідану даль!
Планета дитинства, весела й барвиста,
Прощатися з нею нам трішечки жаль...
Там музика і сміх завжди лунають,
І в небі веселкові кольори,
На жаль, туди дорослих не пускають,
Хоча й хотіли б жити там вони.
Приспів.
Там роздають усім солодку вату,
Морозиво й цукерки досхочу!..
Я виросту і стану космонавтом,
І знов туди хоч в гості полечу!
Приспів.
Гей, ви, букви…
Гей, ви, букви, жвавим кроком, раз, два, три.
Вчили вас сто п’ять уроків, раз, два, три.
Через те вас добре знаєм,
З вами вже слова читаєм,
раз, два, раз, два, раз, два, три.
Попереду йде букварик, раз, два, три.
Букви всі зібрав в порядок, раз, два, три.
Всі його давно чекають,
З іменинами вітають,
раз, два, раз, два, раз, два, три.
Мій букварик
Мій букварик, мій букварик –
Він найкращий друг.
Прокидаюсь, посміхаюсь
І беру до рук.
Буква "А" на зірку схожа,
Буква "О" - проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота.
Приспів:
Завдання просте – |
А, Бе, Ве, Ге, Де. |
Хто такий букварик має, |
Той не пропаде! | (2)
Треба всім старанно вчитись,
Знати головне:
Книжка ця – найкраща в світі,
Виручить мене.
Буква "А" на зірку схожа,
Буква "О" - проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота
Урок
Хмарка в небі, а по лузі
По траві — тінь пливе.
Ляльки вчать уважно букви:
"А, бе, ве, а, бе, ве..."
Вітре, нам не заважай
І сторінки не гортай,
Ти слів не розбереш,
Тільки всіх зіб'єш.
Підійшло кача поважно.
Підійшло — кря-кря-кря!
І давай щипать відважно
Корінець букваря.
Ти, кача, не заважай,
Ляльок з толку не збивай:
Не "кря-кря-кря", а як?
А, бе, ве... — ось так.
Ось коза — стук-стук копитцем.
Тут хіба ждуть тебе?
Я коза, я хочу вчиться,
Бе-бе-бе, бе-бе-бе! —
Ти, коза, не заважай,
Ляльок з толку не збивай:
Не "бе-бе-бе", а як?
А, бе, ве... — ось так.
Причепилося телятко,
І собі. Му-му-му! —
От телятко-недоглядко!
Що ти скажеш йому?
Ти, теля, не заважай,
Ляльок з толку не збивай:
Не "му-му-му", а як? —
А, бе, ве... — ось так.
Букварику, прощай
Мужніємо, зростаємо,
Співаємо пісень,
Відмінно вже читаємо
Букварика щодень.
Не кличте в даль,
Підручники,
Сторінками-крильми,
Сьогодні із Буквариком
Прощаємося ми...
Приспів:
Прощай!.. Прощай!..
Прощай!.. Прощай,
Буква-буква-букварику!
Букварику, прощай!
Школя-школя-школярику,
Мене не забувай!
Згадайте, люба вчителько,
Матусі, татусі,
Як бекали і мекали
Над буквами усі.
А, як тепер читаємо,
Як книги бережем,
З подякою прощаємось
Із другом Букварем!
Приспів.
Найперша в світі книжечка,
Найпершії слова,
Найперше слово складене —
Це "мама дорога".
За плями вибачай,
Тебе Уже малі не будемо,
ми не забудемо!
Букварику, прощай!
Олівці-малівці
Давним-давно на світі не було кольорів,
Навколо чорно-білим було все і сумним.
Тоді взяли яскравих ми кілька олівців
І світ розмалювали, щоб став він чарівним.
Тюльпану дарувала червоний оксамит,
Нехай він наче вогник надією горить.
Оранжевим зробила солодкий апельсин,
Смачний і соковитий на всіх лише один.
Приспів:
Олівці-малівці, олівці-молодці,
Оживаєте ви у моїй руці.
Олівці-малівці, олівці-молодці,
Оживаєте ви у моїй руці.
А сонце замалюю я жовтим олівцем,
Воно мене зігріє промінчиком за це.
Зелена фарба робить з листочками дива,
Вкриває землю килим смарагдова трава.
Небесної блакиті додам я у струмки,
Нехай собі мандрують до синьої ріки.
Ліловим намалюю я сливи й баклажан,
Найкращі два малюнки і сповнення бажань.
Чомучки
У всіх я і про все запитую щоранку
І звуть мене Чомучкою дорослі повсякчас.
Я прошу зрозуміти допитливість мою,
Бо невідомий мені світ ще тільки пізнаю!
Приспів:
Чомучки, чомучки, ми – дітки веселі!
Зростають чомучки у кожній оселі.
Чому? Куди? і Як? – ми дуже хочем знати.
"У вас знайдеться час? – Дозвольте запитати!"
Чому сова лякливо у темряві кричить?
А де зимує літечко і сонце спить вночі?
Про що струмок співає, куди пташки летять?
А ще я хочу знати як зірочкою стать!
Приспів.
Чому встає веселка, а звідки пада сніг?
А як, скажіть, будь ласка, складаються пісні?
То ж просим допомоги, дорослі, ми у вас –
Пояснюйте усе нам, знайдіть для діток час!
Приспів.