Свято спогадів про початок навчання дітей в школі: перші радощі, перші невдачі, перші спроби, перші досягнення.
Якими прийшли у перший клас і якими стали за чотири роки навчання в початковій школі.
Доброго дня, дорогі батьки, вчителі, учні і всі присутні. Сьогодні ми зібралися на свято « Прощавай, початкова школо!»
Заспівай-но, дзвонику, наш друже,
Свою пісню срібним голосочком
Татусі і мами, пригадайте,
Як до школи йшли синочки й дочки.
Пісня «Перший дзвоник»
Давайте ж пригадаємо
Отой найперший день.
Губились наші бантики
Між квітів і пісень.
Ось подивіться, друзі,
Як вперше на лінійці ми стояли.
Розгублені, кумедні і малі
Якось дивно й незвично себе почували.
Ми пригадали той дзвінок веселий,
Що продзвенів нам перший раз,
Коли ввійшли ми з квітами у школу
У свій найкращий перший клас.
Вчитель Ось такими маленькими, полохливими невмійками, цікавими до всього прийшли ви до школи. Здається, це було зовсім недавно. 1 вересня 2013 року… Наша школа прийняла у свою дружну сім ю поповнення – 4 хлопчики і 6 дівчаток. Зовсім скоро до нас прибула ще одна дівчинка Аня і нас стало – 11 маленьких чомусиків.
Але швидкоплинний час творить чудеса. І ось перед вами випускники початкової школи. Знайомтесь:
Вчитель Але вже успішно засвоївший науки початкової школи,
Всі: Наш четвертий клас!
Вчитель Пройшло 4 роки. Багато це чи мало? На це питання дадуть нам відповідь спогади, які ми й запросили на наше свято.
З першого дня навчання ми потоваришували із своїм найпершим підручником – Букварем. Памʼятаєте?
Ми Букварик почали в вересні вивчати,
І багато встигли ми вже запамʼятати.
Хоч і важко було нам алфавіт вивчати,
Та буквар любимий всім
Легко й подолати.
Літера перша і перше слово,
З книжкою перша серйозна розмова.
Перша сторінка і друга сторінка,
Перший успіх, смішинка, сльозинка.
Вчитель І ось наше перше свято «Першокласники ми нині
в нашій славній Україні»
А в кінці навчального року ми провели свято «Прощавай, Букварику!», на якому ви виносили подяку своєму другу Букварю.
Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу і першу букву,
За перше слово і першу казку.
Ми памʼятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
Вчитель Навчився читати наш перший клас,
Настала пора перейти у другий клас.
На той час ви вже стали спритними непосидами семирічками.
У 2 класі вас прийняли в козачата. І тепер ви стали членами козацької республіки «Червона калина».
Всі ви вивчили правила козачат, які сьогодні пригадаєте.
Найдорожча йому – Батьківщина.
Цінити побратима звик.
І лицарський у нього дух.
Хто прагне волі і блакиту.
Він завжди здержить своє слово.
Вчитель Ви пообіцяли добрими ділами стверджувати, що козацькому роду нема переводу.
Нелегко було вам вивчати у 2 класі такий предмет як «Українська мова», але ви старались. Всі приємно були вражені, коли ви побували в ролі артистів, інсценізуючи українську народну казку «Рукавичка».
Пройшов і другий рік навчання,
Вже й третій наступив.
Позаду залишились два найважчі роки перебування у школі.
У третьому класі ви стали більш розсудливішими, практичнішими, розумнішими.
Радіє вся шкільна родина,
Що ми старанно науки всі вивчали,
Радіє й наша Україна,
Що діти і мужніли , і зростали.
Хоч ми й старшими вже стали, але казки читати любимо. Тому у третьому класі ми запросили всіх на свято «В гостях у казки».
І ось четвертий рік навчання. Ми добре розуміли, що незабаром навчання в початковій школі завершиться. Ми старались добре вчити всі предмети. На уроках математики ми навчились розвʼязувати різні цікаві задачі, приклади. Побували в країні додавання і віднімання, множення і ділення. Подорожували дорогами рівнянь і нерівностей.
Цікаві завдання з математики.
Пісня «Вчать у школі»
Якось їхали в потязі англієць, німець, італієць та українець. Коли заговорили про мови, кожен почав доводити чия мова є кращою. Тоді українець запитав своїх співрозмовників, чи змогли б вони своєю рідною мовою скласти вірш чи оповідання, кожне слово в якому б починалося з однієї і тієї ж літери? Його співрозмовники в один голос заявили, що таке неможливо. А на українській мові це можливо. Ось послухайте.
(Вірш, всі слова якого починаються буквою «ес»)
Світленько стало спозаранку,
Сріблився сяйвом сніг-сніжок.
Серпанок сонячний світанку
Світився сотнями свічок.
Сапфірами сніги світились,
Сполохавши солодкі сни.
Синичка свиснула, схопилась,
Струснула срібний сніг сосни.
Цим ми доводимо велич і багатство рідної мови.
То ж вивчаймо рідну мову
Вже тепер з маленьких літ.
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ!
(Українська народна пісня у виконанні сімейного дуету)
А зараз весела перерва.
Урок граматики
Питання вам задам просте:
Микола руку від плеча зметнув угору враз:
Це, коли перерва в нас!
***
***
***
***
Хочеться побажати, щоб світлий, добрий гумор та веселий сміх завжди допомагали вам долати всі негаразди.
Пісня «Усмішка»
Ми вміємо гарно відпочивати, здійснювати цікаві подорожі та екскурсії по своєму району і за його межами. Ми побували в смт. Маневичі, відвідали Оконські джерела.
Багато цікавого дізналися про події Великої Вітчизняної війни, побуваючи в урочищі Лопатень.
Про багатства нашої рідної землі нам розповіли в музеї бурштину в м. Рівне. А Тунель кохання показав нам, які дива бувають у природі.
Цікавою і пізнавальною була поїздка в м. Луцьк. Незабутніми залишаються враження від відвідування Меморіалу Слави, музею військової техніки під відкритим небом, пожежної виставки, Луцького замку. Ну, а в розважальному центрі в Порт-Сіті ви всі побачили, як дбають про ваш відпочинок дорослі.
А скільки ми з вами здійснили екскурсій по території свого села та його околиць. Нам було добре і весело, бо ми були разом. Виявляється, що не тільки працювати добре гуртом, дружно, а й відпочивати також.
Пісня «Справжній друг»
Від дня вашого народження поруч з вами була найкраща, найпотрібніша, найрідніша мама. Це перше слово, яке вимовили в своєму житті. Мама! Це вона тримала вашу тремтячу руку, коли ви вперше переступили поріг другої нашої домівки – школи. Це вона єдина й найрідніша людина, до якої ви несете свої радощі й невдачі. І треба бачити її в цю хвилину. На її обличчі всі почуття: і безмежна всепробачаюча любов, радість, хвилювання за вас, віра в вас. Й ця віра вселяє в вас надію, сили, ця віра робить вас чистішими, справедливішими, людянішими.
Немає слів, щоб виразити свою вдячність нашим мамам і тому сьогодні ми просто кладемо до їх ніг нашу любов.
Мама! Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти, щоб ти не робив,
Вона тебе завжди зігріє
Ніжним серцем, відданим тобі.
Не знаю, де слів назбирати,
Щоб висловить дяку свою,
Матусю, кохана, найкраща,
Тебе над усе я люблю.
Матусю рідна, ненечко кохана,
Якби ж ти знала, як тебе люблю!
За тебе, рідна, найдорожча в світі,
Щодень, хороша, Господа молю.
В мені лиш хороше ти бачиш,-
Але, коли шкоду зроблю.
Усе зрозумієш, пробачиш,
Тебе над усе я люблю.
Хай щастя тобі усміхнеться,
Хай все удається в житті,
Хай квіти для тебе лиш квітнуть,
Хай ранки цвітуть золоті
Поруч із вами ваш тато. Тато – це сила, мужність та доброта. Повірте, татусі вас люблять не менше, ніж мами, але не завжди показують свою любов.
Він про нас піклується і дбає.
Вдома господарство доглядає.
Поруч з нами завжди є татусь.
І матусі рідній помагає.
Сильна й дужа татова рука
І майструє, і дрова рубає,
Але лагідною й ніжною бува,
Коли братика малого забавляє.
Я до тата ніжно пригорнусь
І відчую на плечі його долоню,
Поцілує й скаже мій татусь:
-Ти красуня справжня, люба доню.
Ми із татом косимо траву,
На рибалку їздимо частенько,
Лагодим машину, а іще
Ми, звичайно, помагаєм неньці.
Ми за турботу вдячні всім татам,
Зичим здоровʼя і щастя багато,
Щоб вам завжди усе удавалось,
Сонечко в небі вам усміхалось.
Дорогий, хороший рідний тату,
Кращого за тебе не знайти.
Дорогий, хороший рідний тату,
Як нам добре, що у нас є ти.
(Вручення батькам подяк)
Наша родина – це не тільки мама й тато. В кожній родині берегинею роду є бабуся. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини.
Ми любим вас, дідусі і бабусі, мами й тата
Ми вам бажаєм здоровʼячка багато.
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Саме про старійшин роду і було проведено в нас свято «Моя бабусенька».
Пісня про родину
Чотири роки всі ми разом йшли,
Хвилювання й радість розділяли,
Разом і навчались, і росли,
День народження всі дружно відзначали.
В початкових класах дуже ми трудились.
Але це початок тільки у житті!
Хоч було нам важко, але ми учились
Труднощі долати на своїм путі.
У нас усіх прощальний настрій
І ми схвильовані украй.
Скажімо разом: «Середня школо, здрастуй!
А початкова прощавай!»
Обіцянка учнів 4 класу
Ми, учні 4 класу, йдучи до середньої школи, обіцяємо:
Пісня про закінчення 4 класу
Вчитель Я щаслива, що ви були в моєму житті. Ви назавжди залишитесь в моїй пам’яті такими ж веселими, рухливими, доброзичливими, чесними, слухняними в переважній більшості. За ці роки ми пізнали один одного. Разом ми переживали і біль, і радість, хороший настрій і невезіння.
Ми пройшли чотири класи,
Розлучатися вже час.
Та не будем сумувати –
Все в майбутньому у вас!
Ждуть вас пʼятий клас, девʼятий
І одинадцятий, авжеж.
Розумнішайте і добрішайте
І мене не підводьте теж.
То ж настав час вручити вам дипломи про закінчення початкової школи, а також нагороди.
Нагороди
Лорд чудових вигадок – Гайдучик Артур
Фея скромності – Димарчук Діана
Король логіки – Кінах Ігор
Принцеса яскравої мрії – Корнійчук Вікторія
Король справедливості – Климець Олександр
Бадьора леді-витівниця – Матвіюк Катерина
Королева творчості – Махновець Надія
Царівна доброти – Підвальна Анна
Герцогиня оригінальності та чемності – Підвальна Богдана
Чарівниця порядку – Повзун Софія
Отаман спритності й моторності – Снитюк Максим
1