ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА, ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ. ПУНКТОГРАМИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ ТА ДІАЛОЗІ

ЗАНЯТТЯ №

ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА, ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ.

ПУНКТОГРАМИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ ТА ДІАЛОЗІ

 

Мета заняття:

            Дидактична       удосконалити вміння і навички розпізнавати речення з прямою та непрямою мовою, правильно використовувати їх у мовленні, закріпити навички розстановки розділових знаків при прямій мові і діалозі; актуалізувати знання студентів, здобуті в школі,  із зазначеної теми, наголосити на важливості способів передачі чужого мовлення;

           Розвиваюча      розвивати логічне мислення, самостійність суджень, вміння узагальнювати; підвищувати рівень пам′яті, мовної грамотності студентів, культури мовлення і мислення, ввічливості; сприяти зануренню в інформаційне поле з теми «Мовленнєвий етикет»; отримати задоволення від заняття .

              Виховна  виховувати культуру міжособистісних стосунків, толерантність, шанобливе ставлення до сімейних зв’язків, коректність у ставленні до співбесідника, відповідальність.

 

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: пряма мова, діалог.

Пунктуація: розділові знаки у простому реченні; розділові знаки у складному реченні.

 

Міжпредметні зв′язки:

Українська мова за професійним спрямуванням: культура професійного мовлення

Етика: етика міжособистісного спілкування.

 Риторика: основні закони риторики

Народознавство: формування моральних норм та етичних правил.

 

Вид заняття:    теоретичне  заняття

 

Тип заняття: навчальне заняття узагальнення і систематизації знань із використанням інформаційних технологій

 

Форма проведення заняття:    комбіноване заняття

 

Методичне забезпечення:    презентація, опорні схеми, пам’ятки, картки з дидактичним матеріалом

 

Технічні засоби навчання:     дидактичний матеріал,таблиці,схеми, ПК, тести, ілюстрації, мультимедійний супровід

 

Література:

          Обов’язкова:  

 1. Українська мова: підручник: Ч.1 / Т.К.Бурлака, В.О.Горпинич, П.С.Дудик та ін.; Вища школа., 1993. – С.117-137, 151-156.

2. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2007. – С.212-244.

           Додаткова:  

1. Український правопис / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.Потебні; Ін-т укр. мови. – К., 2000.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – С.13,39,48Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997.

3. Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995 Український право-пис.-К.,1994

             

 

 

Х І Д      З А Н Я Т Т Я

І. Організаційна частина

      Привітання студентів. Перекличка.

Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності та форми одягу студентів.

 

II.   Повідомлення теми, мети заняття (слайд №1, 2 )

       Мотивація навчальної діяльності

       Оголошення епіграфа ( слайд №3 )

 

Створення психоемоційного настрою ( слайд № 4)

 

Підкажіть, про які здібності є складовою успіху ділової розмови і не тільки?

(студенти по черзі висловлюють свої думки)

Так, дійсно, виваженість, компетентність, ввічливість, уміння формувати думку, відповідний рівень культури мовлення… Сьогодні, живучи у постійному дефіциті добра, любові, уваги одне до одного, у знеціненні моральних чеснот помітно збідніли наші душі і наш мовленнєво-етикетний запас. Часто можна стати свідком брутального спілкування в магазині, транспорті і просто на вулиці. Ніяково і боляче робиться мені, коли чую, як ви, молодь, звертаєтесь до батьків, називаючи їх «старими», «предками», «батями» і «маманями». Тому я пропоную сьогодні порушити проблему мовленнєвого етикету.

Але для початку, давайте з’ясуємо, що між нами щойно відбулось? Яким мовним терміном ми називаємо нашу бесіду?

Діалог - дискусія, полілог, спілкування, суперечка, говоріння, обговорення, балаканина,  перемова, порозуміння…

Так, під час нашого спілкування відбувся діалог, який базувався на  реченях із прямою мовою. Отож, наша розмова має торкнутися такої теми, як пряма мова, діалог, непряма мова.

Як ви розцінюєте важливість цієї теми для вас, майбутніх медпрацівників ?

 

ІІІ.  Актуалізація опорних знань

Бесіда Метод ( «Кубування») ( слайд № 5 )

1. Який розділ мовознавчої науки вивчає речення?

2. Яка синтаксична одиниця називається реченням?

3. Які основні ознаки речення?

4.Чим може ускладнюватися просте речення?

5. На які групи за будовою поділяються речення?

6. На які види за метою висловлювання та емоційним забарвленням поділяються речення?

 

IV. Вивчення нового матеріалу

Виклад лекційного матеріалу ( слайд № 6, 7)

ПРЯМА МОВА

Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.

Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:

"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно."

(Ю. Мушкетик).

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:

Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.

 

 

ДІАЛОГ

Пряма мова може передаватися у формі діалогу.

Діалог це розмова між двома особами. Різновидом її може бути полілог - розмова кількох осіб.

Слова кожного учасника діалогу називаються реплікою:

· Вставай! Годі спати. Треба вирішити, як нам жити далі.

· Що? - не второпав спросоння Марусик.

· Ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, - важко зітхнув Сашко Циган. (В.Нестайко)

 

 

НЕПРЯМА МОВА

Для передачі чужого мовлення використовується також непряма мова.

Непряма мова не зберігає особливостей чужого мовлення, а передає лише основний зміст повідомлення.

У непрямій мові не зберігаються особливості живого спілкування - звертання, вигуки, модальні частки, наказовий спосіб дієслова-присудка, оклична або питальна інтонація.

Непряма мова передається складнопідрядним реченням, у якому головне речення передає слова автора, а підрядне передає чуже мовлення (і своє власне) як непряму мову.

Порівняйте:

Пряма мова: Дівчинка грайливо відповіла: "Я вже доросла."

Непряма мова: Дівчинка грайливо відповіла, що вона вже доросла

 

 

ЦИТАТА

Цитата - це точний, дослівний уривок з якого-небудь тексту.

Цитата використовується для підтвердження або пояснення власних думок чи обстоювання суперечливих наукових положень. Цитата супроводжується вказівкою на її джерело.

Є різні способи цитування - у формі прямої і непрямої мови.

Цитата у формі прямої мови вводиться словами автора: "Володимир Ілліч Ленін колись сказав: "Треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися".

Цитата у формі непрямої мови вводиться як підрядне речення. Це може бути закінчений невеличкий текст чи речення або частина речення (За словами О.С.Мельничука, "основною одиницею мовлення в усіх мовах є речення").

У складне речення цитата вставляється словами автора або за допомогою вставних слів, що виражають належність думки.

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ

 

№ з/п	Схеми	Приклади  речень
1.	А: «П!?».	А за вербами причаїлася дрімота і шепоче: «Засни собі, засни...» (М.Стельмах).
2.	«П!?», – а.	«Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить»,–часто повторював про себе слова Кобзаря молодий Франко (Д.Павличко).
3.	«П, – а, – п!?».	«Я б сонце засліпив,–розхвастався Ліхтар,–якби мене хтось підійняв до хмар!» (В.Симоненко).
4.	«П, – а. – П!?».	«Чого ж ви стоїте? – перебив їх нараз гетьман.–Сідайте! Подай, будь ласка, три крісла ближче! (Б. Лепкий).
5.	«П, – а: – П!?».	«Якби не було мрії, праця втратила б свою  привабливість, – сказав В.Сухомлинський, а згодом додав: У мрії – краса праці» (З газети).
6.	А: «П», – а.	«Усі на кутку кажуть: «З вашого Тараса, мабуть, щось добре вийде»,– промовив сусід» (С.Васильченко).

 

V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

     Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Відновлювальне письмо( слайд № 8 )

 

Спишіть, вставляючи розділові знаки та на місці крапок букви.

Підв..ди мої вії з..лені просить дер..во в лузі (А. Малишко). Не барися мій синочку швидше пов..ртайся сказав старий та й заплакав (Т. Шевченко).

 

Розподільчий диктант (усна форма проведення) ( слайд № 9 )

 

Послухайте та розподіліть речення за принципом: цифра 1 – пряма мова, 2– непряму мову, 3– цитату.

1. Мати попросила Дмитрика, щоб він приніс води. (М.Коцюб.)  – (2).

2. “Мова живе завжди поряд з піснею, сестрою її рідною”. (П.Тич.) – (3).

3. Показує дід на темне небо, на зорі і каже Тарасові: “Ото Чумацький Шлях”. (З тв. О.Іваненко) – (1).

4. Нема на світі України, Немає другого Дніпра. ( Т. Шевченко.) – (3).

5. Сидить ледар біля миски, сидить і клопочеться: “От якби робити хотілось так, як їсти хочеться!” (М.Карпенко) – (1).

6.ь “Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш”, - говорить народна мудрість. (1)

7.Майборода говорив, що всяке нове діло вимагає досвіду. – (2).

Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки при прямій мові.

 

1.     Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть! (І. Франко). 2. Пам’ятаю, казала мені мати Цей світ як маків цвіт Зранку цвіте до вечора опаде! (О. Довженко). 3. Роби добро казала мати і чисту совість не віддай за шматки! (Д. Павличко). 4. Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя (Г. Тютюнник). 5. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава (О. Гончар). 6. Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. Все! Навіть серця (О. Гончар).

 

Перепишіть діалог, розставте розділові знаки. Прочитайте виразно.

Кажуть, ви вже одержали призначення? звернувся до Інни археолог після мовчанки. Так, незабаром з училищем розпрощаюсь. Берете курс на Кураївку. Кличе вас берег любові… Звідки ви це знаєте? здивовано запитала дівчина. Багато що про вас знаю. Цікавлюсь. Це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень зітхнув він. Аж дивно чути. Нічого дивного. Люди шукають скарби. Та не завжди шукають їх там, де вони лежать. А вони, може, під тобою. Отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття. Знов якось загадково. Ви бажаєте ясності чіткості різкості? Не знаю, як треба говорити в таких випадках, Інно… Колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! Розумієте? Прийміть, не відкидайте їх, Інно, і він простягнув їй руку. Ви жартуєте? сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. Рука і серце повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. Не годиться такими речами жартувати… Які жарти! (О. Гончар).

 

 

Спостереження над мовним матеріалом ( слайд № 10 )

 Прочитайте записані на дошці речення. З’ясуйте спільні і відмінні риси

1.  Шекспір писав: „Весь світ – театр, в ньому чоловіки, жінки – усі актори”

2. Вольтер зазначав, що так, як навчає театр, не навчить жодна книга.

Вибірковий самодиктант з ключем ( слайд № 11, 12 )

Виписати речення з прямою мовою у тому порядку, що відповідає поданим схемам розставивши розділові знаки. З перших двох літер першого слова кожного речення прочитаєте слово-ключ. Усно переробіть виписані  речення  на речення з непрямою мовою.

1. «П, – а, – п.»  2. «П», – а.  3.А: «П.» 4. «П? – а: – П...»

1. Кобилянська – це дійсний жрець мистецтва, правдиве його святилище сказав  Микола Євшан. 2. Видатний громадський діяч, подруга письменниці Наталія Кобринська згадувала Неймовірна витримка, дивовижна пунктуальність, незбагненна тактовність Ольги Кобилянської свідчили про її високу внутрішню культуру 3.Будинок, що на вулиці Димитрова, 5 у Чернівцях ділиться своїми враженнями науковець В.Вознюк 27 листопада 2009 року відсвяткував 65-річницю з дня затвердження його як літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської. 4. Нащо знати тобі ту біду, від якої ніхто не врятує? запитує Т.Севернюк у поезії «Лист Ольги Кобилянської до Осипа Маковея» і додає: Не покличу з собою тебе, бо твій корінь у іншому грунті...

Ключ:

1-3:БУ;     2-1:КО;      3-2:ВИ;     4-4:НА

(БУКОВИНА).

 

 

VI. Підсумок заняття

Бесіда ( метод «Мікрофон») ( слайд № 13 )

1.  У чому особливість речень з прямою мовою?

2. Які розділові знаки властиві  реченням з прямою мовою?

3. Якими ознаками характеризуються речення з непрямою мовою?

4. Які інтонаційні особливості речень з прямою та непрямою мовою?

 

VII. Домашнє завдання ( слайд № 14 )

Для студентів із середнім рівнем знань:  написати sms- повідомлення своїм батькам, використовуючи формули мовленнєвого етикету.

Для студентів із достатнім рівнем знань: виконати тестові завдання; написати листа своїм однокурсникам, використовуючи формули мовленнєвого етикету.

Для студентів із високим рівнем знань: укласти буклет, у якому будуть уміщені правила мовленнєвого етикету і порушення цих правил, складені із прислів′їв чи приказок. Наприклад, правило: Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам;порушення правил:Базіка – мовний каліка.