Пряма мова(підбір матеріалів для закріплення теми)
Опрацюйте пам’ятку
«Сім правил до теми»
1. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. Після слів автора ставимо двокрапку. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери.
2. Якщо слова автора стоять усередині прямої мови, то можливі три варіанти розділових знаків: «П, — а, — п». «П, — а. — П». «П, — а: — П».
3. Цитати завжди беремо в лапки, крім випадків, коли цитата є частиною речення, тоді вона пишемо з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку.
4. Віршований текст у лапки не беремо, оформляємо як звичайну цитату.
5. Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире.
6. Якщо репліки записуємо не з абзацу, а підряд, то кожну з них беремо в лапки, а між ними ставимо тире: «П, — а. — П?» — «П, — а. –П».
7. Різновид цитати — епіграф. У лапки не беремо. Вказівку на джерело пишемо під епіграфом справа без дужок, крапку після неї не ставимо.
Варіант 1
1. Як об’єднуються частини в реченні з прямою мовою?
А за змістом та інтонаційно;
Б за допомогою сполучників;
В за змістом;
Г за допомогою розділових знаків.
2. Які розділові знаки вживаються при прямій мові?
А кома;
Б лапки, тире, двокрапка;
В тире;
Г крапка з комою.
3. Слова автора — це:
А речення, що вказує, кому належить пряма мова;
Б речення, що вказує на манеру вести розмову;
В речення, що вказує, кому належить пряма мова, за яких обставин висловлена, яка манера вести розмову в людини та інше;
Г речення, що вказує на опис ситуацій мовлення.
4. У реченні Чого зажурився, мій любий козаче?» — питає дівчина вродлива слова автора стоять:
А перед прямою мовою;
Б після прямої мови;
В усередині прямої мови;
Г немає слів автора.
5. У реченні Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий» слова автора стоять:
А немає слів автора;
Б після прямої мови;
В усередині прямої мови;
Г перед прямою мовою.
6. У реченні Прощай, Самсоне! — крикнула зрадлива. — Ти думав, що для тебе я забуду родину? слова автора стоять:
А перед прямою мовою;
Б після прямої мови;
В усередині прямої мови;
Г немає слів автора.
7. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, усередині якої слова автора?
А «Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».
Б «Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».
В «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».
8. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, після якої стоять слова автора?
А «Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.
Б «Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.
В «Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.
Г «Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.
9. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, перед якою стоять слова автора?
А Ярославна подумала: «Ніщо так не красить людину, як натхнення».
Б Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».
В І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль…»
Г Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
10. Речення Мова живе завжди поряд з піснею, сестрою її рідною (Олесь Гончар). — це:
А пряма мова;
Б репліка діалогу;
В цитата;
Г непряма мова.
11. Яка схема відповідає реченню: «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, — не багацько нас є», — говориться в народній пісні?
А А: «П (?!)».
Б «П», — а.
В «П (?!)» — а.
Г «П», — а, — «П».
12. Правильно оформлено цитату в реченні:
А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».
Б Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.
В Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.
Г З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».
Варіант 2
1. Непрямою мовою називається:
А чуже мовлення, передане довільно;
Б слова, які вказують, кому належить гучне мовлення;
В чуже мовлення, передане дослівно.
Г чуже мовлення, передане не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлювання.
2. У разі заміни прямої мови непрямою речення буде:
А простим;
Б складним будь-якого типу;
В складнопідрядним.
Г складносурядним.
3. У якому варіанті правильно замінено пряму мову непрямою? «А як ти розумієш щастя?» — спитала у свою чергу Рая.
А Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.
Б Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.
В Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.
Г Рая у свою чергу спитала про щастя.
4. Чи можна речення з прямою мовою «Це Кармелюк! Де він? Ось він!» — пронеслось у натовпі перебудувати у речення з непрямою мовою?
А так;
Б ні;
В потрібно декілька речень, щоб передати зміст;
Г потрібно створити діалог.
5. У якому варіанті неправильно замінено речення з прямою мовою? «Доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе», — писав Іван Цюпа.
А На думку Івана Цюпи, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Б Іван Цюпа писав, що доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
В Іван Цюпа писав, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Г Доброта, згідно з думкою Івана Цюпи, — це найбільше досягнення людини, прекрасне і свята.
6. У реченні Щастя, як сказав німецький письменник Рудольф Пресбер, — це слово, яким ми позначимо те, чого досягли інші є:
А пряма мова;
Б непряма мова;
В цитата.
Г діалог.
7. Цитата — це:
А пряма мова;
Б одиниця мовознавчої науки;
В невласне пряма мова.
Г дослівний (точний) уривок з чийого-небудь тексту або висловлювання, що служить для підтвердження чи пояснення певної думки.
8. Якщо цитату наводять у вигляді прямої мови, то вона:
А береться в лапки;
Б виділяється як пряма мова;
В пишеться без лапок;
Г пишеться у дужках.
9. Віршова цитата, записана у вигляді строфи:
А береться в лапки;
Б пишеться в дужках;
В пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;
Г не береться в лапки.
10. У якому варіанті неправильно оформлено цитування?
А Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський).
Б Правильно говорять, що «Хліб — усьому голова».
В Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
Г Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив».
11. Кожна репліка діалогу:
А пишеться з нового рядка;
Б пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;
В пишеться з нового рядка і береться в лапки;
Г пишеться без лапок і без дужок.
12. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено):
А Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.
Б Учітеся ти нам прорік борітеся з ярмом неволі.
В Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.
Г Яка краса писав Рєпін з України.
|
Номер завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Варіант 1 |
Г |
Б |
В |
Б |
А |
В |
В |
А |
Г |
В |
Б |
Г |
|
Варіант 2 |
Г |
В |
Б |
В |
В |
Г |
Б |
Б |
Г |
Б |
Б |
В |
Перетворити речення із прямою мовою на непряму, пояснивши розділові знаки в обох варіантах речень
ВАРІАНТ № 1
„Спіши, милий, спаси мене од лютой напасті! За нелюбом коли буду, то мушу пропасти.”- співала Наталка Петро запитує: «Де ж вони перше жили?” «Стережись, Петре, нарікати на Наталку” – мовив Микола. „Се таке диво — як побачиш раз, то і вдруге схочеться», — ділиться Петро своїми враженнями від театру. Виборний додав: «Наталка — по всьому полтавка, Петро — полтавець, та й возний, здається, не з другой губернії». Наталка співає: «Ой я дівчина Полтавка, а зовуть мене Наталка». (За І.Котляревським)
ВАРІАНТ № 2
«Сьогодні буде дощ»,— сказав бригадир, поглянувши на сонце. «Мамо, а чи не принесли б Ви мені мисочку узвару?» — звернувся він до своєї матері. Комісар наказує: «Не зменшуючи швидкості, маневрувати, слідкувати за дорогою». «Нічого, Вадиме, не падайте,— сказав дядько,— все ж таки за нами друге місце? Срібло!» У листі до свого сина Сухомлинський писав: «У щасливий день свого життя прийди на могилу героїв, схили голову і поклади квіти».
Творче конструювання
(робота в групах)
Перебудуйте подані синтаксичні одиниці:
І група: на речення з прямою мовою та словами автора;
ІІ група: на речення з непрямою мовою.
Прокоментуйте різницю між ними та їх інтонаційним оформленням.
1.Перлина найдорожча у вінці, нев’янучі кохані Чернівці! (В. Васкан)
2.Люблю це місто кольору сурми (Г.Тарасюк).
3.Ви – перлина Європи, квітка в Божій руці (В.Бабух).
4.Чим більше чернівчани знатимуть про своє місто, його пам’ятки та оздоби, тим більше шануватимуть їх (В.Селезінка).
Робота біля дошки й у зошитах
Зробіть повний синтаксичний аналіз речень із прямою мовою.
- «Лісове дерево є яке рясне та веселе!» — говорила Антоніна, дивлячись із любов’ю на грушу.
- Один з телеглядачів під час прямого ефіру запитав: «Хто ж від кого походить? Українці від росіян чи росіяни від українців?»
Колективна робота
Наведіть приклади речень із прямою мовою, складеними за поданими схемами.
«П,— а,— п».
А: «П?!»
«П? — а.— П!»
РОБОТА З ТЕКСТОМ
- Прочитайте тест. Якими засобами відтворено в ньому чужу мову?
- Чому діалог називається різновидом прямої мовою У чому полягає різниця між діалогом і прямою мовою.
Скрипнула хвіртка. У двір історичного музею ввійшли дві молоді жінки. «От не пощастило! За стільки років приїхали в музей, а він, як на те, вихідний. Може, ви дідусю, якось тишком-нишком провели б нас?» - сказала одна із жінок, дивлячись на літнього чоловіка, що сидів на стільці біля ґанку. Скромно одягнений, з ціпком у руках, сивовусий і в шапці, він був схожий на сторожа.
Друга жінка в цей час дістала гаманця, пошукала в ньому й витягла гроші.
- Візьміть, дідусю.
- Що це?
- Вам на чай, візьміть.
Дмитро Іванович, приховуючи усмішку, сказав: «Та я ще ж нічого для вас не зробив, а ви вже й на чай. Це вже там пізніше…Ну, ходімо зі мною, поведу вже вас у музей».
Гості зраділи й пішли слідом за «дідом».
Дві годив водив їх чоловік, давав пояснення цікаво, дохідливо й з жартами.
- А звідки ви це все знаєте?
- Та давненько тут служу: наслухався, надивився та й запам’ятав собі, що воно й до чого.
- Добре ви пояснюєте, все у вас до ладу. А скажіть – це ж тут працює професор Яворницький?
- Тут.
- А як би це його побачити? Він буває в музеї?
- Щодня буває. Ось він перед вами й зараз, - відповів директор музею, академік Дмитро Іванович Яворницький (За І.Шаповалом).
РОБОТА З ТЕКСТОМ
- Прочитайте. Поясніть розділові знаки в реченнях з прямою мовою.
- Які риси наших предків, описані в тексті, притаманні сучасним
- Складіть твір-роздум про національний характер українців. українцям?
- План твору запишіть.
Наші предки очима іноземців
П'єр Шевальє у своїй книжці «Історія війни козаків проти Польщі» пише: «Мешканці України, які сьогодні всі називають себе козаками, мають гарну поставу, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі. Дуже волелюбні, невтомні, сміливі... Мова козаків дуже ніжна й сповнена пестливих висловів і надзвичайно витончених зворотів».
«Українські жінки дуже гарні, навіть по селах. Особливо приємно звучить українська мова в їхніх устах. Пісні й танці українок зворушливіші, ніж пісні й танці польських жінок. Під час свят і в неділю дівчата прикрашають себе віночками з духмяних трав», — повідомляв французький мемуарист XVII століття Божо Далерак, що тринадцять років служив при польському королівському дворі.
«Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, — стверджував французький інженер Гійом де Боплан в "Описі України" і додавав, описуючи українців: — Вони високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі...» (З кн. «Як козаки воювали»).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку