Презентація "Суспільний та державний устрій, повсякдення життя русів та русок"

01 Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Виконала: Бойко Анастасія7 клас, Історія України

Зміст. РУСЬ-УКРАЇНА — ЦЕНТРАЛІЗОВАНА МОНАРХІЯ ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ

Суспільство (людність) Русі-України було соціально неоднорідним. Заможні люди користувалися великим обсягом прав і привілеїв. Поруч із ними жили ті, хто ледь зводили кінці з кінцями та ще й мусили виконувати повинності й платити податки. Поділ суспільства на різні групи за певними критеріями називають суспільним устроєм (структурою). Очільником Київської держави, а одночасно й головним земельним власником, був великий київський князь. Йому підпорядковувались удільні князі, тобто поставлені правити великим київським князем у певній місцевості. Князем міг бути тільки представник династії Рюриковичів. Суспільниий устрій

Військо князя називали дружиною. За участь у воєнних походах та за вірну службу дружинники (воїни) отримували платню, частку здобичі або землю. Нащадків родоплемінної знаті чи дружинників, які отримали від князя землю за військову службу, називали боярами.

З прийняттям християнства зріс соціальний статус духовенства — людей, які здійснювали релігійні обряди. Церква також мала значні земельні володіння, даровані князем. Князі, бояри й церква володіли землею як повноправні господарі: могли передати її в спадок, продати чи подарувати. Таку форму земельного володіння називали вотчиною.

Серед містян переважали ремісники та купці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст. Ремісники виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, шили одяг та взуття, майстрували прикраси. Основним заняттям купців була торгівля. Вони могли мандрувати й торгувати як усередині держави, так і поза її межами. Найчисельнішою групою населення були особисто вільні селяни — смерди. Вони мали житло й земельний наділ, на якому господарювали. Вільні селяни об’єднувалися в общину — громаду, яка спільно володіла водоймами, пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Громада визначала обов’язкову для всіх сівозміну. Общинники несли взаємну відповідальність за сплату данини та за злочини, вчинені на її території. Селяни сплачували податки: спочатку в натуральній формі, тобто продуктами, — племінній знаті; згодом, після підкорення племен владі великого київського князя, данину платили саме йому.

Були селяни, які через певні життєві обставини втрачали особисту свободу. Деякі з них, втративши своє господарство, брали грошову позику в землевласника — купу, — яку мали відпрацювати. Таких селян називали закупами. Відробивши борг, такий селянин ставав вільним. Іншу категорію тимчасово залежних селян називали рядовичами, оскільки вони укладали із землевласником ряд (договір) про найм і відповідно до нього працювали за частку виробленої продукції. Зовсім безправними були дворова челядь і холопи. До челяді належали руси, які втратили своє господарство й працювали на землевласника. Їх могли продати, подарувати або передати в спадок. У подібному становищі перебували холопи. Ними ставали переважно військовополонені. Проте холопство не було довічним. Із джерел довідуємося, що за гарну службу холопа могли відпустити на волю. Існувала категорія людей, яка не належала до жодного соціального стану. Їх називали ізгоями. Вони з певних причин вибули зі звичного соціального середовища. До прикладу, ізгоєм міг стати збанкрутілий купець; смерд, який втратив землю й господарство; князь, позбавлений володінь, тощо.

Суспільна ієрархія. КнязіБояри. Вільне населення міст ісел (смерди)Залежне населення (закупи, рядовичі)Раби (челядь, холопи та ізгої)

Русь-Україна — централізована монархія. Протягом X–XI століть становище київського князя суттєво зміцнилося. Він став одноосібним і необмеженим правителем держави, його влада буласпадковою, тобто передавалася від батька до сина. Київський князьпоєднував законодавчу, виконавчу і судову владу, тобто приймав закони, впроваджував їх у життя країни та був верховним суддею. Він представлявінтереси Русі-України в міжнародних відносинах, дбав про захистдержавних кордонів від ворогів. Інколи князю було важко самостійно визначитися з прийняттямважливого державного рішення, тоді він звертався за порадою до князівськоїради. Членами цього дорадчого органу були бояри, старші дружинники, вище духовенство. З попередніх часів збереглося віче — народні збори. Але якщораніше рішення віча були обов’язковими, то нині до народного волевиявленнякнязь міг і не дослухатися. Якщо найвища влада в державі успадковується таповністю або частково належить одній особі, то таку державу називаютьмонархією. Коли ж влада монарха ніким і нічим не обмежена, а існують лишедорадчі органи, то таку монархію називають необмеженою. Державу, управління якою здійснюють з одногоцентру безпосередньо правителем чи через його представників, називаютьцентралізованою.

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯМешкали селяни та незаможні містяни або в напівземлянках, або ж у дерев’яних хатах. Житла заможних містян мали відокремлену кімнату для відпочинку та кімнату, де зберігали продукти. Княжі оселі називали теремами. Вони були просторі й гарно оздоблені різьбою, полив’яними плитками. Обабіч розташовувалися господарські будівлі — для худоби, для зберігання збіжжя, продуктів, напоїв. Меблі були доволі скромними: стільці й ліжка траплялися вкрай рідко. Типовими предметами побуту були скриня, стіл та лава. На чільному місці в кімнаті розташовували ікони. Освітлювали помешкання дерев’яними трісками, восковими свічками, каганцями — олійними лампами. Готували їжу винятково у глиняних горщиках. Житло прогрівали кам’яною піччю, яка була обмазана глиною. Для розведення вогню використовували кремінь і залізне кресало.

ХАРЧУВАННЯДО ОСНОВНОГО РАЦІОНУ ХАРЧУВАННЯ ВХОДИЛИ КАШІ, ЗОКРЕМА ПШОНЯНІ, ЯКІ ЗАПРАВЛЯЛИ ОЛІЄЮ. З ПШЕНИЦІ, ЖИТА, РІДШЕ З ВІВСА ПЕКЛИ ХЛІБ. ЗЕРНО МОЛОЛИ РУЧНИМИ ЖОРНАМИ, ПЕРЕВАЖНО ЖІНКИ Й СТАРШІ ДІТИ. ЩОБ ЗМОЛОТИ КІЛОГРАМ ЗЕРНА, ЙШЛО 1–2 ГОДИНИ. З ПОЯВОЮ ВОДЯНИХ МЛИНІВ, А ПІЗНІШЕ Й ВІТРЯКІВ ПРАЦЯ СЕЛЯН БУЛА ПОЛЕГШЕНА. ДЛЯ ПОМОЛУ МІШКА ЗЕРНА ВИТРАЧАЛИ БЛИЗЬКО 15 ХВИЛИН. СПОЖИВАЛИ ТАКОЖ ОВОЧІ, ЗОКРЕМА ГОРОХ, БОБИ, СОЧЕВИЦЮ, ЧАСНИК, РІПУ, ОГІРКИ. З КАПУСТИ І ЦИБУЛІ ВАРИЛИ ЮШКИ. ПИЛИ ОВЕЧЕ Й КОРОВ’ЯЧЕ МОЛОКО, КИСІЛЬ, МЕД, ПИВО, ЗРІДКА — ВИНО, ПРИВЕЗЕНЕ З ВІЗАНТІЇ. ЇЛИ СИР ТА ЯЙЦЯ. ВОДУ БРАЛИ З КРИНИЦІ. СПРАВЖНІМ СМАКОЛИКОМ БУЛИ ЛІСОВІ ГОРІХИ. В ЛІСІ ТАКОЖ ЗБИРАЛИ МЕД ДИКИХ БДЖІЛ ТА ЯГОДИ. ЯГОДИ, ЗАЛИТІ ВОДОЮ, ЗБЕРІГАЛИ ВСЮ ЗИМУ. НЕРІДКО ЧОЛОВІКИ ХОДИЛИ НА ПОЛЮВАННЯ ТА РИБНУ ЛОВЛЮ. ДИЧИНУ Й РИБУ ПЕКЛИ ЧИ ВАРИЛИ В КАЗАНАХ. М’ЯСО СВІЙСЬКИХ ТВАРИН СПОЖИВАЛИ ЛИШЕ НА ВЕЛИКІ СВЯТА.

ОДЯГОБОВ’ЯЗКОВИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЧОЛОВІЧОГО ОДЯГУ БУЛИ ДОВГА СОРОЧКА, ЯКУ ПІДВ’ЯЗУВАЛИ ПОЯСОМ, ПОЛОТНЯНІ ШТАНИ. БІДНІШІ НАКИДАЛИ СВИТКУ, А В ХОЛОДНУ ПОГОДУ — КОЖУХ. БАГАТШІ ЧОЛОВІКИ НОСИЛИ КАПТАН, ОЗДОБЛЕНИЙ ХУТРОМ ТА ВИШИВКОЮ. ПОВЕРХ КАПТАНА НАКИДАЛИ ДОВГИЙ ПЛАЩ БЕЗ РУКАВІВ, ЯКИЙ СКРІПЛЮВАВСЯ ЗАСТІБКОЮ НА ПРАВОМУ ПЛЕЧІ. ТКАНИНИ БУЛИ ЧЕРВОНОГО, СИНЬОГО, ЗЕЛЕНОГО КОЛЬОРІВ ТА ОЗДОБЛЕНІ УЗОРАМИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ КВІТІВ, ЗІРОК, ПТАХІВ. ШАПКИ МАЛИ РІЗНИЙ ВЕРХ: КРУГЛИЙ ЧИ ГОСТРИЙ, ОЗДОБЛЮВАЛИ ХУТРОМ. ЧОЛОВІКИ ВІДРОЩУВАЛИ БОРОДУ Й ВУСА. ЖІНКИ НОСИЛИ СОРОЧКУ, АЛЕ ЗНАЧНО ДОВШУ, НІЖ ЧОЛОВІКИ. ПОВЕРХ СОРОЧКИ ОДЯГАЛИ СПІДНИЦЮ. ЗНАТНІ ЖІНКИ НОСИЛИ ДОВГІ КАПТАНИ З ДУЖЕ ШИРОКИМИ РУКАВАМИ АБО Ж ПЛАЩІ БЕЗ РУКАВІВ. ВОЛОССЯ В ДІВЧАТ БУЛО РОЗПУЩЕНИМ АБО ЗАПЛЕТЕНИМ У КОСУ. ОДРУЖЕНІ ЖІНКИ ПРИКРИВАЛИ ВОЛОССЯ ОЧІПКОМ, А ПОВЕРХ НЬОГО ПОВ’ЯЗУВАЛИ ХУСТКУ. ВЗУВАЛИСЯ У ШКІРЯНІ ПОСТОЛИ, ПЛЕТЕНІ ЛИЧАКИ, ЧОБОТИ. ДЛЯ ПРАННЯ В ЗАТОПЛЕНІЙ ПЕЧІ РОЗЖАРЮВАЛИ КАМЕНІ. ТОДІ ЇХ КИДАЛИ У ВОДУ, ЩОБ ТА ПРОГРІЛАСЯ. ПІСЛЯ ЦЬОГО ДОДАВАЛИ ПОПІЛ З ПЕЧІ — НАЙДАВНІШИЙ У СВІТІ ПРАЛЬНИЙ ПОРОШОК. ДЛЯ ПРАННЯ ПАРИ СОРОЧОК ПОТРІБНО БУЛО КІЛЬКА ГОДИН.

Завдання. КОРОТКО ЗАПИСАТИ КОНСПЕКТ ЗА ТАКИМ ЗМІСТОМ: СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТТЯ РУСІВ. ВІДПОВІСТИ НА ПИТАННЯ:1. Що таке вотчина? Хто в Русі-Україні володів вотчиною? 2. Хто належав до вільного населення міст та сіл? 3. Як називали залежні та напівзалежні категорії населення?1. Які державні функції виконував великий київський князь у Х–ХІ століттях? 2. Які дорадчі органи діяли при великому київському князеві? Про що свідчило їхнє існування? 3. Чи була Русь-Україна централізованою державою? Відповідь аргументуйте. 1. Яким було помешкання русів? 2. Що входило до раціону харчування? 3. Стисло опишіть одяг русів та русок.