Психокорекція емоційних станів школярів ігровими методами

Психокорекція емоційних станів школярів ігровими методами

Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості.
В. Сухомлинський

Дана тема є актуальною ,як для психологів, так і для батьків школярів та вчителів англійської мови. Доведено,що для ефективного розвитку емоційної сфери дітей необхідно забезпечити певні умови. Серед них:створення позитивно-емоційної атмосфери в групі шкільного навчального закладу;наявність позитивних емоційних стимулів у навчально-виховному процесі.

Бурхливий темп соціальних змін сьогодення поставив перед психологією актуальне і проблемне питання соціально-емоційного розвитку дітей шкільного віку,що полягає у поступовому опануванні нею соціокультурних досягнень суспільства. Проблема розвитку емоційної сфери дітей та її особливостей у період дитинства є актуальною як у теоретичному,так суто прикладному аспектах.

Відомий вітчизняний психолог В.В.Зіньківський писав: «Психічна організація дитинства виключно прекрасна,і цією красою і грацією своєї дитинство забов`язана тієї безпосередності ,коріння якої лежить у переважному розвитку емоційної сфери» 1,с.56

В.В.Зінківській підкреслює. Що однією з умов виникнення у школярів складних емоцій є взаємозв’язок і взаємозалежність емоційних і пізнавальних процесів .Так емоційна забарвленість – одна з умов що визначає довільну увагу та здатність запам’ятовувати.

Гра – провідний тип діяльності школяра. Гра поряд із працею й навчанням - один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок. «У грі виявляється характер дитини, його погляди на життя, його ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складних життєвих проблем».

К.Д. Ушинський, автор теорії духовного розвитку дитини у грі, уперше висунув ідею про використання гри в загальній системі виховання, у справі підготовки дитини через гру до трудової діяльності. Він стверджував, що у грі об’єднуються одночасне прагнення, відчуття і уявлення .

За визначенням, “гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням” .

У людській практиці рольова гра виконує такі функції :

• розважальну (це основна функція гри - розважити, надихнути, викликати інтерес);

• комунікативну: освоєння діалектики спілкування;

• самореалізації у грі;

• терапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;

• діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

• корекційну: внесення позитивних змін у структуру особистісних показників;

• соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм.

Згідно з Артемовим В.А., Філатовим В.М., Яцковською Г.В., рольові ігри мають чотири головні риси:

1. вільна розвиваюча діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення);

2. творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»);

3. емоційна піднесеність діяльності, емоційна напруга;

4. наявність прямих чи непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.

Таким чином, рольова гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння нею.

Рольова гра – могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини

Розвинута сфера емоцій , почуттів дає змогу людині набувати власного досвіду пізнання соціального та предметного оточення. Сучасна психологія розглядає ігрові методи, як одну з найбільш ефективних засобів психокорекції школярів.

Використані джерела:

1. Близнюк О. І., Панова Л. С. Ігри у навчанні. : Посібник для вчителів. –

К.: Освіта, 1997. – 64 с.

2. Олійник Т.І. Рольова гра у навчанні. Посібник для вчителів. –

К.: Освіта, 1992. – 128 с.

Даценко Л.В. (м. Харків)