ККооммууннааллььнниийй ззааккллаадд

««ЗЗааппооррііззььккиийй ооббллаасснниийй ііннссттииттуутт ппіісслляяддииппллооммннооїї ппееддааггооггііччннооїї ооссввііттии»» ЗЗааппооррііззььккооїї ооббллаассннооїї ррааддии

ІІ ММІІЖЖННААРРООДДННАА ВВИИССТТААВВККАА

ТЕМАТИЧНА НОМІНАЦІЯ

Здоров’язбережувальна складова освіти як механізм підготовки здобувачів освіти до успішної самореалізації та розбудови суспільства

ТЕМА КОНКУРСНОЇ РОБОТИ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ ТА БІОЛОГІЧНИЙ ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК ЯК МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ АДАПТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В УМОВАХ СТРЕСУ

АВТОРИ ДОСВІДУ

Харченко Владислав Едуардович, практичний психолог

Щербіна Альона Олександрівна, вчитель біології

Запорізька гімназія №63 Запорізької міської ради

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

Авдєєва Світлана Олександрівна,

старший викладач кафедри реабілітаційної педагогіки та здорового способу життя комунального закладу

«Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Запоріжжя 2025

ВСТУП

Сучасний освітній простір функціонує в умовах значних суспільних і воєнних викликів, що підвищує рівень стресових навантажень на учнів та педагогів. Особливу увагу вимагає формування у здобувачів освіти адаптивної поведінки та психологічної стійкості, адже саме ці якості визначають їхню здатність ефективно навчатися та соціалізуватися.

Традиційні підходи до подолання стресу переважно орієнтовані на суб’єктивні відчуття учнів, однак залишають поза увагою фізіологічні реакції. У цьому контексті поєднання психологічних методів та біологічного зворотного зв’язку постає інноваційним механізмом, що дозволяє об’єктивізувати та керувати стресовими станами.

Актуальність і перспективність полягає у підвищенні резильєнтності в учнів через сучасні виклики, а саме війну. Вибухи, постріли, інформаційне перевантаження нервової системи суттєво впливають на психоемоційний стан дітей. Через це ми поставили за мету знизити рівень стресу, підвищивши обізнаність дітей до його вимірювання та навичок опірності стресогенним факторам. Особливо ця проблема актуальна в умовах воєнного стану, коли учні в Запоріжжі зазнають тривалого психологічного тиску та переживають травматичний досвід. Цей хронічний стрес негативно позначається на їхній здатності до навчання, концентрації уваги, а також на загальному психічному здоров’ї. Вважаємо, що надання дітям ефективних інструментів для формування адаптивної поведінки є не просто педагогічним завданням, а життєвою необхідністю. Зазначимо, що Запорізька гімназія №63 вже реалізувала проєкт «Янголи підтримки», представивши роботу на Шістнадцятій Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти - 2025». Таким чином, школа долучилась до інновацій у сфері психологічної підтримки.

Нормативно-правовими актами, що регламентують інноваційність роботи, спрямовують діяльність закладу у даній темі, є:

1. Закон України «Про освіту» [2];
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» [3];
3.               Положення про психологічну службу у системі освіти України безпосередньо регулює діяльність психологічної служби, визначає її мету, завдання та функції, зокрема щодо надання психологічної допомоги в умовах стресу та кризових ситуацій [8].
4.               Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» [5]. Тут важливо підкреслити, що інноваційне напрацювання узгоджується з принципами НУШ, які орієнтовані на формування цілісної особистості, розвиток її емоційного інтелекту та життєвих компетентностей, необхідних для успішної адаптації в сучасному світі.

Коло проблем здобувачів освіти на вирішення яких спрямоване напрацювання, є саме високе психологічне навантаження на учнів через виклики війни. Постійна загроза та дистрес погіршують загальний психологічний стан, впливають на когнітивні процеси, що призводить як до погіршення засвоєння нового навчального матеріалу, так і до емоційних реакцій [4].

Теоретичні основи роботи є зв’язок двох ключових наукових концепцій, що дозволяє створити цілісний підхід до формування резильєнтності. Наше напрацювання ґрунтується на інтегрованому підході психології, які пропонує модель особистості, засновану на фундаментальній потребі людини в отриманні

«погладжувань» та навичок психоедукації та контролю свого стану. Ця модель надає ефективний інструментарій для самоусвідомлення та аналізу внутрішніх реакцій на зовнішні подразники. Другим фундаментальним компонентом є концепція біологічного зворотного зв’язку (biofeedback), яка доводить, що людина здатна свідомо впливати на свої фізіологічні процеси, спостерігаючи за їхніми показниками в реальному часі. У нашій роботі ми поєднуємо ці основи, використовуючи дані про частоту серцевих скорочень як об’єктивний індикатор психоемоційного стану. Таким чином, така інтеграція надає психологічний компонент для розуміння причин реакцій, а біологічний зворотний зв’язок забезпечує наочний, вимірний результат. Це поєднання дозволяє учням не лише усвідомити свої стани, а й навчитися свідомо керувати фізіологічними проявами стресу, що є критично важливим в умовах війни.

Інноваційний потенціал виставкової роботи. Новизна та інноваційність роботи полягають у міждисциплінарному підході, який поєднує методологію практичну психологію з об'єктивними фізіологічними показниками (біологію). Це суттєво доповнює відомі психологічні напрацювання, надаючи нові, практично орієнтовані алгоритми.

Традиційно робота зі стресом ґрунтується на суб'єктивних відчуттях учнів. Натомість, дана технологія пропонує принципово новий підхід, де вчитель біології, використовуючи загальнодоступні датчики вимірювання пульсу на телефоні візуалізує фізіологічну реакцію організму на стрес. Це дозволяє здобувачам освіти не лише відчути, а й побачити динаміку свого серцевого ритму під час стресових ситуацій (наприклад, перед виступом чи екзаменом).

Далі, в рамках самоаналізу учнями своїх показників, ці об'єктивні дані слугують відправною точкою для роботи з психологічним станом. Учні аналізують, як система «погладжувань» впливає на реакцію тіла: наприклад, як негативні

«погладжування» (самокритика або знецінення себе) викликають різке зростання пульсу, а позитивні «погладжування» (самопідтримка) дозволяють швидше його стабілізувати. Це дозволяє створити практичний алгоритм формування свідомої поведінки та саморегуляції, що є критично важливим для збереження психологічного здоров’я в умовах війни. Таким чином, робота надає інструмент для прямого зв’язку між психологічним станом та фізіологічною реакцією, що робить процес адаптації до стресу усвідомленим і ефективним.

Таким чином, робота надає новий, практичний алгоритм, що дозволяє учням усвідомити єдність психіки та тіла в умовах стресу та водночас інструмент для об'єктивізації психологічних процесів, що робить саморегуляцію більш усвідомленою та ефективною.

Провідна педагогічна ідея - полягає у поєднанні психологічного компоненту у межах інтегрованого підходу та біологічного (біологічний зворотний зв’язок) підходу.

Замість традиційних методів, які працюють лише з суб'єктивними відчуттями, ми пропонуємо об'єктивізувати стрес. Використання датчиків пульсу на телефоні дозволяє учням побачити, як їхні психологічні стани миттєво впливають на тіло. Це формує усвідомлену та проактивну поведінку, навчаючи школярів не просто реагувати на стрес, а керувати ним.

Методичний шлях реалізації ідеї включає три етапи:

1.               Діагностичний, а саме вимірювання пульсу в умовах стресу (під час повітряної тривоги).
2.               Інтерпретаційно-корекційний етап. Це оцінка отриманих біометричних даних (пульс) для ідентифікації зв’язку між фізіологічною реакцією на стрес та системою «погладжувань». Навчання учнів усвідомлювати, як негативні внутрішні

«погладжування» (самокритика, знецінення) викликають зростання тривожності.

3. Практичний,  тобто  відпрацювання  алгоритмів  заміни  негативних

«погладжувань» на позитивні (самопідтримка, конструктивна оцінка дій). Це дозволяє свідомо знижувати рівень стресу та, як наслідок, нормалізувати фізіологічні показники, що фіксуються датчиком.

Мета - створення та апробація інноваційної технології формування адаптивної поведінки та підвищення психологічної стійкості здобувачів освіти в умовах стресу, використовуючи принципи практичної психології та біологічного зворотного зв’язку.

Завдання:

1.               Проаналізувати рівень психоемоційного навантаження та резильєнтності здобувачів освіти в умовах сучасних викликів.
2.               Розробити та обґрунтувати інноваційну технологію, що поєднує принципи практичної психології та біологічного зворотного зв’язку для формування адаптивної поведінки.
3.               Апробувати розроблену технологію в освітньому середовищі та навчити учнів навичкам усвідомлення і свідомого керування своїми фізіологічними й психологічними реакціями на стрес.
4.               Сформулювати висновки та розробити рекомендації щодо подальшого впровадження досвіду в масову педагогічну практику.

Отже, запропонована технологія розглядається як інструмент, що навчає учнів керувати собою під час стресу. Вона поєднує два підходи. Перший - це практична психологія як галузь прикладної психології, яка допомагає зрозуміти, чому ми реагуємо на стрес саме так, а не інакше, і як змінити ці реакції. Другий - біологічний зворотний зв’язок, який дає змогу бачити, як стрес впливає на наше тіло, і вчитися свідомо його розслабляти. Ми порівнюємо це із їздою на велосипеді: спочатку ти усвідомлюєш, як тримати рівновагу, а потім тіло вже робить це автоматично. Технологія вчить дітей розуміти, що відбувається в їхній голові та тілі, і свідомо впливати на ці процеси. У результаті вони не просто долають стрес, а й стають більш спокійними та впевненими в собі.

Наша робота є доступним та інноваційним рішенням для формування адаптивної поведінки. Вона поєднує ментальні та фізіологічні компоненти, надаючи учням практичні інструменти для управління своїми станами. Таким чином, діти вчаться не просто реагувати на стрес, а й свідомо його долати, що є критично важливим для їхнього психологічного добробуту та успішного навчання у сучасному світі.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Тривалість роботи над темою. Над цією темою роботу розпочато у вересні 2024 року. Наш заклад впроваджує медіаційний проєкт «Янголи підтримки», роботу над яким презентовано на виставці «Сучасні заклади освіти - 2025» і здобуто бронзову медаль. У цьому проєкті роль «янголів» виконують учні в класі (1 або 2 учні з 6 по 9 класи), і до цих «янголів» можна звернутись, якщо є певні труднощі, поганий настрій чи просто хочеться отримати роз’яснення з певної теми уроку. Робота з теми нашої ж презентує досвід використання саме транзакційного аналізу у роботі психолога та вчителя біології, що, важливо відзначити, є певною мірою інновацією, оскільки це поєднання біопсихосоціальної моделі допомоги та підтримки учасників освітнього процесу. Завдання розробляються із використанням штучного інтелекту Google Gemini, що відповідає Закону України «Про авторське право і суміжні права». Це зроблено для адаптації транзакційного аналізу під категорію учнів, а також для розроблення відповідних завдань [9]. Цю технологію ми вирішили імплементувати в проєкт «Янголи підтримки», щоб учні також вміли досліджувати свій фізіологічний стан за допомогою загальнодоступних додатків (Додаток 1).

Спостерігаючи за першими кроками проєкту «Янголи підтримки», вкотре переконуємось у фундаментальній ролі психологічного благополуччя в успішному навчанні. Коли діти відчувають підтримку, емпатію та захищеність у шкільному середовищі, їхня мотивація до навчання зростає, а академічні результати покращуються. Цей проєкт наочно демонструє, що інвестиції в ментальне здоров'я учнів – це не просто важлива складова нашої роботи, а стратегічна інвестиція в їхнє майбутнє, у їхню здатність бути стійкими та успішними в житті. Наша ідея базується на інтеграції принципів практичної психології та сучасних методів біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ). Основний акцент робиться на розробці комплексу практичних вправ та програмного забезпечення, які дозволять учням ефективно регулювати свій психофізіологічний стан. Апробація має підтвердити ефективність технології у зниженні рівня тривожності та розвитку навичок саморегуляції. Кінцевим результатом є впровадження цієї методики у освітній процес для забезпечення психологічного благополуччя здобувачів освіти. Враховуючи виклики сьогодення, психологічний та біологічний компоненти роботи є надважливими, на нашу думку, оскільки дають можливість навчити дітей не тільки психологічним навичкам управління стресом, а й фізіологічному керуванню своїх станів. Використання, наприклад, травма-інформованих стратегій в педагогіці досліджено, наприклад у 2024 році кандидатом педагогічних наук Дишлевою Іриною Миколаївною [1].

Саме тому вважаємо за необхідне поділитися нашим досвідом та запропонувати колегам з інших закладів загальної середньої освіти розглянути можливість впровадження подібних проєктів. Упевнені, що кожна школа, адаптувавши цю модель під свої потреби та особливості, зможе підвищити рівень психологічної культури та загальну стійкість учнівської спільноти. Гнучкість проєкту дозволяє творчо підходити до його реалізації, змінювати акценти, додавати

нові елементи, зберігаючи при цьому головну мету – підтримку та розвиток наших дітей.

На початку впровадження проєкту в нашій школі ми провели ретельну підготовчу роботу. Першим кроком стала нарада з педагогічним колективом, де ми обговорили мету проєкту, його потенційні переваги та можливі труднощі, враховуючи специфіку нашого закладу. Активна участь шкільного психолога на цьому етапі була надзвичайно важливою. Паралельно ми провели інформаційну кампанію серед учнів, щоб зацікавити їх ідеєю проєкту та виявити лідерів, які проявляють емпатію, мають розвинені комунікативні навички та готові взяти на себе відповідальність за підтримку однолітків.

Гімназією розроблено заняття за допомогою Google Gemini з проведення для майбутніх «янголів підтримки» [9]. Ці заняття включають не лише теоретичні знання з основ психології, розуміння емпатії та принципів ефективної комунікації, а й практичні вправи на розвиток емоційного інтелекту, навичок активного слухання та ненасильницького спілкування. Окрему увагу приділено формуванню вміння розпізнавати емоційний стан іншої людини та надавати першу психологічну допомогу. Для цього знову-таки використано штучний інтелект, що регламентується законодавством України.

Проаналізуємо відповіді, проведеної діагностики, і як вони допоможуть впровадити інтегрований підхід психології, в тому числі у проєкті, описаному вище (табл. 1)

Таблиця 1

Потенціал використання інтегрованого методу психології на основі

зібраних даних

Як можемо побачити, запит від учнів є, і реалізація подібних проєктів у роботі практичного психолога є важливою. До того ж, вчитель біології допомагає розробляти модель біологічного зворотного зв’язку.

В основній частині виставкової роботи ми детально описуємо технологію, що стала центральним елементом нашого досвіду. Її унікальність полягає в тому, що вона переводить суб'єктивне відчуття стресу в об'єктивний, керований процес. Учні навчалися використовувати загальнодоступні додатки на своїх смартфонах для вимірювання пульсу, що слугував індикатором їхнього психоемоційного стану. Наприклад, перед іспитом або під час оголошення повітряної тривоги вони могли наочно бачити, як їхній серцевий ритм різко зростає. Цей момент усвідомлення був першим кроком до опанування стресу, оскільки абстрактна тривога ставала конкретним  фізіологічним  показником.  Далі,  використовуючи  принципи

психоедукації, тренінгів, самоспостережень, діти вчилися розпізнавати негативні

«погладжування» - самокритичні думки, які посилюють стрес. Замінюючи ці деструктивні установки на позитивні, наприклад, «Я впораюся з цим», учні спостерігали, як їхній пульс поступово нормалізується. Такий прямий зв'язок між ментальним зусиллям і фізіологічною реакцією створював потужне підкріплення. Це дозволило їм не просто пасивно спостерігати за стресом, а активно втручатись в процес, набуваючи відчуття контролю. Таким чином, технологія забезпечила ефективне поєднання між психологічним усвідомленням і фізіологічною саморегуляцією, що є ключовим у формуванні адаптивної поведінки. Особлива увага приділялася питанню булінгу. Після впровадження елементів вищезазначених аспектів у роботу з учнями, зокрема, через навчання розпізнаванню конфліктів та способів реагування на них, спостерігалося зменшення випадків цькування та підвищення готовності учнів звертатися за допомогою у таких ситуаціях. Результати повторного анкетування показали позитивну динаміку у сприйнятті учнями рівня допомоги з боку дорослих у випадках булінгу, хоча ця проблема все ще залишається актуальною та потребує подальшої уваги.

Таким чином, практичне застосування тренінгової роботи в рамках проєкту

«Янголи підтримки» продемонструвало свою ефективність у покращенні міжособистісних стосунків, зниженні рівня конфліктності та створенні більш гармонійного освітнього середовища. Отримані результати підтверджують потенціал інтеграції засад психологічної теорії з практичними її інструментами для забезпечення цілісного розвитку особистості учнів, їхньої психологічної стійкості та соціальної адаптації в умовах складних соціально-психологічних обставин. Ще раз закцентуємо на важливості у роботі з погладжуваннями. Під час занять учні писали листи одне одному за прикладом вправи: «Лист подяки». Зміст у тому, що учні пишуть короткі листи подяки однокласникам, вчителям або членам родини за конкретні вчинки або якості, які вони цінують (письмове «погладжування»). За бажанням ці листи можна зачитати або передати адресатам (Додаток 11).

Як педагоги ми бачимо значний потенціал у проєкті «Янголи підтримки», де ми використовуємо комплексний підхід із психології, а також додаємо біологічну модель відстежування свого стану. Впровадження такого підходу є своєчасним і надзвичайно важливим, адже сприяє не лише покращенню психологічного самопочуття наших учнів, а й активному розвитку їхніх соціальних навичок та лідерських якостей.

Спостерігаючи за першими кроками проєкту «Янголи підтримки», я як психолог вкотре переконуюся у фундаментальній ролі психологічного благополуччя в успішному навчанні. Коли діти відчувають підтримку, емпатію та захищеність у шкільному середовищі, їхня мотивація до навчання зростає, а академічні результати покращуються. Цей проєкт наочно демонструє, що інвестиції в ментальне здоров'я учнів – це не просто важлива складова нашої роботи, а стратегічна інвестиція в їхнє майбутнє, у їхню здатність бути стійкими та успішними в житті.

Саме тому вважаємо за необхідне поділитися нашим досвідом та запропонувати колегам з інших закладів загальної середньої освіти розглянути можливість  впровадження  подібних  проєктів.  Упевнені,  що  кожна  школа,

адаптувавши цю модель під свої потреби та особливості, зможе підвищити рівень психологічної культури та загальну стійкість учнівської спільноти. Гнучкість проєкту дозволяє творчо підходити до його реалізації, змінювати акценти, додавати нові елементи, зберігаючи при цьому головну мету – підтримку та розвиток наших дітей.

Технологія реалізації досвіду роботи.

Нами було розроблено три етапи з реалізації роботи з теми «Психологічний компонент та біологічний зворотний зв’язок як механізм формування адаптивної поведінки здобувачів освіти в умовах стресу», що описані нижче:

І етап. Діагностично-підготовчий (вересень - грудень 2024 р.)

Цей етап був присвячений глибокому зануренню в проблематику та теоретичному обґрунтуванню майбутньої технології. В умовах хронічного стресу, викликаного повномасштабною війною, та постійного психоемоційного навантаження на здобувачів освіти, постала нагальна потреба в ефективних інструментах для підвищення їхньої психологічної стійкості. Робота розпочалася з аналізу існуючих викликів, зокрема впливу повітряних тривог, інформаційного перевантаження та пережитого травматичного досвіду на психофізіологічний стан дітей.

Паралельно проводилося вивчення наукових джерел, присвячених концепції біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ) [6]. На основі цього аналізу було розроблено теоретичну модель, яка передбачала інтеграцію психологічної роботи та біології, а саме БЗЗ – надавати об’єктивні, вимірювані дані (зокрема, зміни серцевого ритму), які візуалізують вплив стресу на організм. На завершення етапу було відібрано цільову групу учнів для апробації та підготовлено необхідні дидактичні матеріали та технічні засоби – загальнодоступні мобільні додатки для вимірювання пульсу на смартфонах.

ІІ етап. Формувально-практичний (січень - квітень 2025 р.)

На цьому етапі відбулося безпосереднє впровадження розробленої технології в освітній процес. Робота з учнями проводилася у форматі регулярних практичних сесій, де вони отримували знання про взаємозв’язок між своїм психологічним станом та фізіологічними реакціями. За допомогою датчиків пульсу на телефоні діти могли в реальному часі спостерігати, як їхній серцевий ритм змінюється під час переживання стресу. Це давало їм наочне розуміння того, що відбувається з їхнім тілом.

Ключовим моментом було поєднання цих біометричних даних із принципами транзакційного аналізу. Учні вчилися ідентифікувати свої психологічні погладжування, що викликають стрес, наприклад, внутрішню самокритику («я не впораюся») або страх осуду. Далі вони застосовували алгоритми заміни негативних погладжувань на позитивні (наприклад, «я зроблю все, що в моїх силах, і це вже добре»). У процесі такої роботи вони спостерігали, як їхній серцевий ритм поступово нормалізується. Цей етап став періодом формування усвідомлених навичок саморегуляції, коли діти переходили від пасивної реакції на стрес до активного керування ним.

ІІІ етап. Аналітично-корекційний (травень - червень 2025 р.)

На завершальному етапі було проведено всебічний аналіз результатів. Усі зібрані дані – як кількісні (показники пульсу), так і якісні (зворотний зв’язок від учнів, спостереження педагогів-психологів) – були систематизовані. Аналіз показав, що впроваджена технологія сприяла значному зниженню рівня стресу та підвищенню психологічної стійкості в учнів пілотної групи. Вони демонстрували кращу здатність до концентрації уваги, емоційну рівновагу та більшу впевненість у собі.

Для проведення дослідження ми використали тренінг стресостійкості (Додаток 5, додаток 6), метою якого було підвищити стрес у двох учасників, тоді як інші метушились та бігали навколо зазначених учнів. Після цього було виміряно рівень стресу в учасників що стояли не рухаючись (Додаток 2, додаток 3, додаток 5 та додаток 6), що засвідчило збільшення рівня стресу. Це було підтверджено ґрунтовним порівняльним аналізом вихідних і кінцевих результатів. Дослідження засвідчило значні позитивні зміни як у кількісних, так і в якісних показниках психоемоційного стану здобувачів освіти. На початку роботи учні демонстрували неусвідомлені, реактивні форми поведінки у відповідь на стрес. Після впровадження методу ми зафіксували помітне зростання їхньої резильєнтності. Діти навчилися ідентифікувати джерела свого психологічного напруження та свідомо застосовувати механізми саморегуляції. Цей перехід від реактивної поведінки до проактивної є ключовим якісним зрушенням. В учнів сформувалося чітке розуміння взаємозв’язку між фізіологічними реакціями та психологічною складовою. Наприклад, об’єктивні дані              підтвердили              ефективність              нашої              роботи              (рис.1)

Рисунок 1. Показник рівня стресу

Піковий показник рівня стресу в умовах стресу, який одразу на тренінгу був виміряний в учнів становили 52% та 62%, у кінці тренінгу знизився до позначки 45% та 51% відповідно. Це засвідчило значне зменшення фізіологічної реакції

організму на стресогенний чинник. А саме з учасниками було проведено релаксаційний сеанс із методиками дихання, позитивних психологічних погладжувань. Діти навчилися ефективно та швидко стабілізувати свій стан. Із учнями початкової школи проведено також психологічні релаксаційні тренінги та досліджено біологічні показники рівня стресу (Додаток 9 та Додаток10).

Ця технологія є інноваційним рішенням в реалізації технології для подолання психологічних наслідків стресу, з яким стикаються здобувачі освіти в сучасних умовах. Її унікальність полягає в інтеграції двох, здавалося б, несхожих для освітньої сфери підходів: психологічної едукації та самоспостереження та фізіологічного (біологічний зворотний зв’язок). Завдяки такому поєднанню технологія дозволяє учням не лише усвідомити психологічні причини своїх стресових реакцій (як-от внутрішні негативні діалоги), а й наочно побачити їхній фізіологічний прояв (зміни пульсу). Застосування загальнодоступних інструментів, як-от мобільні додатки (Heart Rate, HELSI), робить цю технологію легкою у впровадженні та доступною для широкого кола користувачів. В результаті, технологія допомагає сформувати у дітей навички свідомої саморегуляції. Вони вчаться переходити від пасивної реакції на стрес до активного, свідомого управління ним. Таким чином, цей підхід не просто надає тимчасове полегшення, а формує довготривалу психологічну стійкість, що є критично важливим для їхнього успішного розвитку та соціалізації в умовах сьогодення.

Під час проведення тренінгів учні демонстрували підвищений рівень стресу, оскільки у м. Запоріжжя систематично лунають повітряні тривоги та вибухи, а це свідомо чи несвідомо впливає на психіку дітей. Після тренінгів діти вимірювали стрес, що зазначено у додатках, та фіксували свій стан. У тих, хто мав релаксаційну роль у тренінгах (бігати та виплескувати емоції) рівень стресу був нижчим ніж у тих, хто виконував роль пасивного учасника. Незважаючи на це, усі учасники отримали рекомендації зі зниження стресу за допомогою психологічного компоненту, а саме психологічних погладжувань та стабілізуючих технік диханням за квадратом, зазначимо (табл. 2) для наочності опису нашого дослідження.

Таблиця 2

ТАБЛИЦЯ ОПИСУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Самі ж тренінгові заняття в школах досить ефективні, як показує дослідження, наведене у статті авторами Мільчевською Г.С., Ель Хатрі Г. та Малютіною Н.О. «Тренінгова робота в умовах закладів освіти та у громаді» [7].

Отже, нами здійснено вимірювання рівня стресу за допомогою додатка Heart Rate, про що зафіксовано у (табл. 3).

Таблиця 3

Вимірювання рівня стресу

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

Вважаємо, що зазначені дані свідчать про успішність експериментального дослідження нашої теми. Учні залюбки беруть участь у психологічних тренінгах. Це вказує не лише на їхню відкритість до нових форм роботи, але й на усвідомлення ними важливості розвитку власних психологічних навичок. Результати контрольних

зрізів знань і діагностичних методик підтвердили позитивну динаміку в показниках, які були об'єктом нашого вивчення. Зокрема, ми зафіксували статистично значуще зростання рівня емоційного інтелекту, навичок саморегуляції та стресостійкості у членів експериментальної групи порівняно з контрольною.

Результативність підтверджується графіком та таблицями. Це свідчить про те, що розроблена програма тренінгів та методичні рекомендації є ефективним інструментом для досягнення поставленої мети. Якісний аналіз зворотного зв'язку від учасників тренінгів також засвідчив їхню високу оцінку змісту та форми занять. Вони відзначали практичну спрямованість вправ і можливість застосовувати отримані знання в повсякденному житті. Таким чином, експериментально підтверджено позитивний вплив психологічних тренінгів на формування необхідних компетентностей у здобувачів освіти. Отримані дані дають підстави стверджувати, що обрана нами гіпотеза дослідження знайшла своє підтвердження. Це дає нам можливість перейти до етапу впровадження розробленої системи роботи в освітній процес.

ВИСНОВКИ

На основі проведеної роботи можна зробити висновок, що зворотний біологічний зв’язок щодо рівня стресу як візуальний контроль свого стану та подальша робота із використанням інтегрованого підходу психології (психоедукація, тренінги, навчання контролю над тілом) щодо його зниження є ефективним механізмом стресостійкості здобувачів освіти. Загалом, ми виділяємо теоретичну значимість роботи та практичну. Теоретична значимість, як ми вважаємо, полягає у внеску в теорію психодіагностики та психологічної допомоги, оскільки це дає можливість об’єктивізувати суб’єктивний досвід, візуально спостерігаючи за своїм станом. Він відкриває шлях до розробки нових, науково обґрунтованих методик, що не просто знімають симптоми, а працюють з першопричинами стресових реакцій, підвищуючи загальну резильєнтність особистості. Досвід створює підґрунтя для подальших міждисциплінарних досліджень на перетині психології, біології та педагогіки із використанням доступних IT-технологій.

Практична частина нашого дослідження продемонструвала ефективність та важливість з точки зору сучасних умов розробленої технології, що ґрунтується на інтеграції транзакційного аналізу та біологічного зворотного зв’язку. Вона довела, що можна надати учням не просто теоретичні знання про стрес, а дієві, практичні інструменти для його подолання. Основна цінність цього досвіду полягає у його здатності перетворювати абстрактні психологічні поняття у конкретні, вимірювані та, що найважливіше, керовані процеси. Замість того, щоб розповідати дітям про емоції та стрес, ми дали їм можливість за допомогою тренінгу стресостійкості побачити, як ці стани відображаються на їхньому фізичному тілі. Ця наочність стала потужним мотиваційним фактором, що значно підвищив зацікавленість учнів у формуванні навичок саморегуляції.

Технологія реалізовувалася як чіткий і послідовний алгоритм, який можна легко відтворити за допомогою мобільного додатка Heart Rate. Учні вчилися використовувати загальнодоступні безкоштовні додатки на своїх смартфонах, щоб виміряти частоту серцевих скорочень у стані спокою, а потім – під час стресової події під час повітряної тривоги. Коли дитина бачила на екрані, як її пульс зростає, це ставало першим кроком до усвідомлення. Далі, використовуючи принципи транзакційного аналізу, ми навчали школярів аналізувати свої думки, які викликають таку реакцію. Вони вчилися розрізняти негативні психологічні погладжування (самокритика, знецінення себе, катастрофічні думки) та їхній руйнівний вплив на організм. Після цього вони відпрацьовували алгоритм заміни цих деструктивних думок на конструктивні, позитивні установки за допомогою позитивних психологічних погладжувань. Результатом практичної частини стало те, що учні отримували об'єктивний зворотний зв'язок у реальному часі. Наприклад, до та після тренінгу стресостійкості, коли відбувалася метушня. Вони бачили прямий зв'язок між своїм внутрішнім світом і фізичною реакцією. Такий досвід не просто знижує рівень стресу в конкретний момент, він формує стійку навичку управління своїм емоційним станом. Учні починають розуміти, що не є пасивними учасниками

обставин, а мають внутрішні ресурси для контролю своїх реакцій. Ця технологія, завдяки своїй простоті та доступності, дозволила спростити складні психологічні практики, перенісши їх із кабінету психолога в повсякденне життя. Вона є ефективним інструментом для розвитку емоційного інтелекту та життєвих компетентностей, що є невіддільною частиною сучасної освіти, особливо в умовах тривалого психологічного тиску, який переживають українські діти. Таким чином, практична частина повністю підтвердила свою ефективність і довела, що інноваційні підходи здатні надавати учням реальні засоби для зміцнення їхнього психічного здоров'я та формування адаптивної поведінки протягом життя.

Рекомендаціями щодо застосування в масовій педагогічній практиці є ознайомлення педагогів із досвідом Запорізької гімназії №63 Запорізької міської ради. Педагогам варто забезпечити позакласну роботу із учнями щодо проведення психологічних тренінгів, як наведено у роботі або інших. Першим і найважливішим кроком, переконані, є проведення цільового навчання для вчителів, класних керівників та шкільних психологів. Ці тренінги мають охоплювати як теоретичні основи транзакційного аналізу, так і практичні навички роботи з біологічним зворотним зв’язком. Педагоги повинні самі опанувати ці техніки, щоб мати можливість кваліфіковано супроводжувати учнів та моделювати правильну поведінку. Також важливо, що зазначений досвід можна інтегрувати в освітній процес, адже технологія може бути успішно інтегрована в різні форми роботи. Елементи можуть бути включені в уроки «Основи здоров'я», «Біології» або «Захисту України», де учні вивчають фізіологічні аспекти стресу та методи його подолання.

Найбільш ефективною формою є проведення модульних занять або тренінгів у рамках роботи психологічної служби школи. Це дозволяє працювати з учнями в малих групах, забезпечуючи індивідуальний підхід. Досвід рекомендується впроваджувати як довгостроковий проєкт, що охоплює різні вікові групи, починаючи з середньої школи. Це дозволить сформувати цілісну систему психологічної підтримки.

Вивчення ефективності інтеграції біологічного зворотного зв’язку та психологічного компоненту відкриває нові перспективи для освітньої сфери. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на масштабуванні цієї технології на національному рівні, охоплюючи ширшу вибірку шкіл та учнів. Важливою задачею є розробка стандартизованих навчальних матеріалів і програм для педагогів, що забезпечить єдність підходів. Також актуальним є створення спеціалізованого мобільного додатка, який автоматизує процес збору даних та надання зворотного зв’язку. Такий додаток міг би включати інтерактивні вправи, засновані на транзакційному аналізі, та персоналізовані рекомендації. Крім того, варто вивчити довготривалий вплив методики на психоемоційний стан дітей, відстежуючи їхню академічну успішність та соціальну адаптацію. Це дозволить оцінити стійкість отриманих навичок саморегуляції. Нарешті, необхідно дослідити можливість застосування подібних підходів для інших груп населення, наприклад, для студентів вищих навчальних закладів, батьків та вчителів. Це сприятиме створенню комплексної системи психологічної підтримки в суспільстві. Підсумовуючи, можна впевнено стверджувати, що успішне поєднання перевірених

часом психологічних методик з інноваційними технологіями не просто є теоретичним досягненням, а й має глибоку практичну цінність. Воно відкриває нову сторінку в освітній психології, де учні стають не просто об'єктами виховання, а активними суб'єктами, які самостійно керують своїм емоційним станом. Цей досвід доводить, що ключ до формування резильєнтності лежить у наданні дітям інструментів, що роблять невидиме видимим і дають відчуття контролю над власними реакціями. Таким чином, робота закладає фундамент для подальшого розвитку напрямку та успішної адаптації здобувачів освіти до викликів сучасного світу.

У процесі реалізації досвіду нами було досягнуто поставленої мети та виконано визначені завдання.

1.               Проведений аналіз сучасних умов навчання та соціальних викликів засвідчив високий рівень психоемоційного навантаження здобувачів освіти, що потребує застосування нових технологій підтримки психологічної стійкості.
2.               Розроблено та обґрунтовано інноваційну технологію, яка інтегрує методи практичної психології та механізми біологічного зворотного зв’язку. Це забезпечило можливість комплексного впливу на психоемоційний стан учнів.
3.               Апробація технології в освітньому середовищі підтвердила її ефективність: здобувачі освіти засвоїли навички усвідомлення власних психофізіологічних станів та свідомого управління ними, що сприяло зниженню рівня стресу, підвищенню адаптивності та розвитку стресостійкості.
4.               На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо впровадження технології у практику закладів освіти з метою забезпечення гармонійного розвитку особистості та формування адаптивної поведінки.

Таким чином, досвід підтверджує доцільність і результативність поєднання психологічних методів і біологічного зворотного зв’язку у формуванні стійкої до стресу, адаптивної особистості здобувачів освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                 Дишлева І.М. / Застосування концепції травма-інформованого навчання для створення безпечного освітнього середовища // ІІ Всеукраїнська науково- практична конференція «Безпечне освітнє середовище: нові виклики та сучасні рішення в умовах воєнного і повоєнного часу» // 2024
2.                 Закон України «Про освіту» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
3.                 Закон України «Про повну загальну середню освіту» URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20
4.                 Індекс добробуту дітей 2023 URL: https://drive.google.com/file/d/1Z0OBAOgWc4XiWNPZa1ooSITEkc3vy7DN/view
5.                 Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text
6.                 Кургаєв О. П., Палагін О. В. Біологічний зворотній зв’язок для реабілітації людей з обмеженими можливостями. // Український журнал фізичної і реабілітаційної медицини. 2021. Т. 9, № 3-4. С. 73–78.
7.                 Мільчевська Г.С., Ель Хатрі Г., Малютіна Н.О. / Тренінгова робота в умовах закладів освіти та у громаді // Журнал “Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах” // 106-110 стор., 2020
8.                 Положення про психологічну службу у системі освіти України URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18#Text
9. Штучний інтелект Google Gemini – URL: https://gemini.google.com/app
10.               Joel Vos, Biljana van Rijn. The Effectiveness of Transactional Analysis Treatments and Their Predictors: A Systematic Literature Review and Explorative Meta- Analysis