Психолого-педагогічний семінар «Шляхи вдосконалення психологічної компетентності вчителя»

Психолого-педагогічний семінар «Шляхи вдосконалення психологічної компетен-тності вчителя»

Зміни, які відбуваються в суспільстві, реформування освіти у всіх ланках вимагають від сучасного педагога високого рівня професійної компетентності та стимулюють його до безперервного самовдоско-налення. Врахування психологічних аспектів розвитку учня, підтримання сприятливої атмосфери в дитячому та педагогічному колективах, визначення педагогом реальних перспектив в особистісному зростанні та розкриття потенціалу кожного школяра – все це і багато іншого в гармонійному поєднанні впливають на результативність навчально-виховного процесу, вимагаючи від фахівця глибоких знань із психології, уміння майстерно їх застосувати.

Психологічна компетентність вчителя полягає

Психологічною компетентністю позначають сукупність визначених якостей особистості, які зумовлюються високим рівнем її психолого-педагогічної підготовленості й забезпечують високий рівень самоорганізації професійної педагогічної діяльності. Психологічна компетентність розглядається як максимально адекватна, пропорційна сукупність професійних, комунікативних та особистісних якостей педагога, котрі забезпечують не тільки загально професійну підготовленість, а й високий рівень професійної самосвідомості, уміння керувати своїм психічним станом.

Психологічна компетентність: це сукупність знань, умінь і навичок з психології; чіткість позиції щодо ролі психології в професійній діяльності педагога; вміння використовувати психологічні знання в роботі; вміння бачити за поведінкою дитини її стан, рівень розвитку пізнавальних процесів, емоційно - вольової сфери, рис характеру, здатність орієнтуватися, оцінювати психологічну ситуацію у відносинах з дитиною і колективом дітей обирати раціональний спосіб спілкування.

Психологічна компетентність це багато параметрична система, компонентами якої є:

ціннісно-мотиваційний ( мотивація досягнень , мотивація до оволодіння психологічними знаннями, ціннісні орієнтації педагога); рефлексивний (усвідомлення сприйняття себе суб’єктами освітнбого процесу з метою вибору стилю взаємодії, управління, тактики спілкування); організаторський (передбачає організацію професійної діяльності з метою підвищення її ефективності); управлінський (передбачає прийняття рішень у повсякденних і екстремальних умовах професійної діяльності, аналіз та врахування альтернатив, контроль за перебігом діяльності, оцінка діяльності учасників педагогічного процесу);

когнітивний (являє собою комплекс професійних знань, а також загальної, соціальної, вікової, педагогічної психології, які є необхідними в професійній діяльності педагога); емоційно-вольовий ( комплекс знань про афективну сферу суб’єктів педагогічного процесу, вміння застосовувати ці знання у своїй діяльності, вміння керувати своїми власними емоційно-вольовими станами, емпатійність); самоактуалізуючий (включає самоконтроль, саморегуляцію та самовдосконалення особистості педагога).

Важливою складовою педагогічної діяльності і обов’язковим компонентом психологічної компетентності педагога є комунікативна компетентність, яка є комплексною якістю, що включає мотиваційну й інструментальну складові і визначається такими професійно значущими особистісними властивостями: схильність до аналізу міжособистісних відносин, здатність до позитивного спілкування, здатність витримувати нервові перевантаження, якості лідера.

Суттєвим компонентом структури психологічної компетентності вважають психологічні знання, до яких відносять:

Серед професійних умінь в межах психологічної компетенції найбільш значущими є ті, завдяки яким педагог створює та підтримує контакт з вихованцями: 1. Уміння використовувати соціально-психологічні механізми операційних засобів професійного спілкування, за допомогою яких педагог реалізує сам процес спілкування і які повинні бути співвіднесені з особистісними якостями – своїми та учнів. 2. Уміння педагога самостійно розв’язувати педагогічні проблеми з точки зору того, наскільки обране рішення сприятиме особистісному розвитку вихованця.

Висновок: психологічна компетентність є складовою професійної компетентності фахівця, зміст психологічної компетентності особистості пов’язаний з особливостями професійної діяльності; психологічна компетентність педагога представляє собою узгодженість між його знаннями, практичними уміннями і реальною поведінкою, яку педагог демонструє в процесі педагогічної взаємодії.

Тест «Психологічна компетентність вчителя»

Інструкція: згодні Ви з наведеним твердженням «+» ні «-».1. Що старша дитина, то важливіші для неї слова, знаки уваги й підтримка дорослих.2. У дітей зароджуються комплекси, коли їх із ки­мось порівнюють.3. Емоції дорослих, незалежно від їхньої волі, бажань, впливають на стан дітей, передаються їм, викликаючи відповідну реакцію.4. Підкреслюючи помилки дитини, ми тим самим рятуємо її від них.5. Негативна оцінка не шкодить благополуччю дитини.6. Дітей необхідно виховувати суворо, щоб вони виросли нормальними людьми.7. Дитина ніколи не повинна забувати про те, що дорослі старші, освіченіші, розумніші.8. Дитина, оточена турботою й увагою, не обтяжена неприємними переживаннями тривоги й страху.9. Негативні реакції дітей необхідно зупиняти, для їхнього ж блага.10. Дітей не повинні цікавити емоції та внутрішні переживання дорослих.

11. Якщо дитина не хоче, її завжди можна змусити.12. Дітей потрібно вчити, спираючись на приклади слухняності.13. Дитині будь-якого віку для емоційного благополуччя необхідні дотик, жести, погляд, які виражають любов і схвалення дорослих.14. Дитина постійно повинна бути предметом симпатії й уваги.15. Якщодитина щось робить, вона повинна постійно усвідомлювати, добре чи погано вона чинить із погляду дорослого.16. Спільна діяльність із дітьми (спів, малювання, творча робота) означає бути з ними «на рівних».17. Неслухняними бувають діти, які не звикли до слова «треба».18. Примусові методи примножують порушення прав особистості й небажані форми поведінки.19. Я ніколи не змушую дітей робити щось проти їхньої волі.20. Дитина не боїться помилок і невдач, якщо знає, що дорослі її розуміють.

21. Я ніколи не кричу на дітей.22. Я ніколи не говорю дітям: «Я не маю часу», «Відчепись», коли вони ставлять мені запитання.23. Якщо у дитини виникли труднощі в чомусь, її завжди можна переключити на інше.24. У мене ніколи не виникає неприємного почуття, коли караю дитину заслужено.25. У мене ніколи не виникає почуття тривоги при спілкуванні з дітьми.26. Не потрібно нав’язувати дітям того, чого вони не хочуть, краще подумати: можливо, я сам роблю щось не так.27. Дитина завжди права. Неправий може бути тільки дорослий.28. Якщо дитина не працює на занятті, то вона або лінується, або погано почувається.29. Я ніколи не роблю зауважень дітям у жорсткій і грубій формі.30. У дітей ніколи не буває правильних або неправильних вчинків, вони завжди проявляють себе так, як можуть або хочуть.

{3 C2 FFA5 D-87 B4-456 A-9821-1 D502468 CF0 F}Ключ123456789101112131415+++– +– – +– – – +++– 161718192021222324252627282930++++++++– +++– ++N = X : 30 • 100, де N — психологічна компетентність (норма), X - кількість збігів із ключем. Шкала брехні: (запитання: 6; 19; 21; 22; 25; 29). Якщо «так»» на 4 і більше тверджень, то Ви були не щирими. Тому Ваші результати вважаються ненадійними.

Інтерпретація результатів. N = X : 30 • 100, де N — психологічна компетентність (норма), X-кількість збігів із ключем.

0—40 % - низький рівень психологічної компетентності;40—80 % - середній рівень психологічної компетентності;80—100 % - високий рівень психологічної компетентності.

Рекомендації: Забезпечувати психолого-педагогічні умови розв’язання міжособистісних, внутрішніх конфліктів, синдрому самотності, а також створювати умови для гармонійного розвитку духовних, матеріальних, природніх і культурних потреб особистості вчителя. Запроваджувати прийоми саморегуляції у освітньому процесі вчителями. Використовувати, для підвищення психологічної компетентності і удосконалення гуманних установок, психологічних сайтів, блогів, вебінарів, груп. Вдосконалювати діяльність вчителя, етику поведінки, такт у взаємовідносинах з школярами «вчитель- учень».

Дякую за увагу!