Міністерство освіти і науки України
Державний навчальний заклад
“Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей”
Методична розробка
відкритого позакласного заходу
на тему:
«Мова наша – серце наше »
( до Дня української писемності та мови)
Розробила:
викладач української мови і
літератури Сундукова О.Я.
Сценарій виховного заходу до Дня української писемності та мови
Літературно-музична композиція “Мова наша – серце наше”
Мета заходу: Розповісти учням про історію виникнення української писемності, мови; значення мови у житті народу. Навчити учнів сприймати і розуміти слово; розвивати почуття особистої відповідальності за збереження та збагачення рідної мови; виховувати любов до української мови, бажання досконало її знати; розвивати мислення учнів, їх творчі здібності.
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О, мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна…
Цвіти і сяй, моя державна…
Безсмертна… вічна рідна мова,
Дзвінкі і чисті голоси.
Так, мова – це душі основа,
Мірило честі і краси.
Сьогодні — День української писемності й мови, свято, яке вже 25 років поспіль відзначається в Україні 9 листопада.
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
6.Викладач:
Початок писемності — особлива віха в історії кожного народу, в історії його культури. У глибині тисячоліть і сторіч зазвичай губляться імена творців писемності того або іншого народу. Але слов’янська писемність має дивовижне походження. Завдяки цілому ряду історичних свідчень нам відомо про початок слов’янської писемності та про її творців — святих рівноапостольних братів Кирила й Мефодія.
Українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам”ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.
Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.
Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.
Тож звернемося до історії нашої писемності.
Яка ж чудова українська мова!
Де береться все це. Звідкіля і як?
Є в ній ліс,лісок, лісочок,
Пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс,
Є іще й байрак.
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна звідкіля і звідки,
Можна і звідкіль.
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата
І за все це, мово, дякуєм тобі!
9. Викладач: Наша мова, як і кожна, легко, без зусиль, сама до рук дається. Не шкодуйте часу і зусиль для вивчення мови. Вона – наш вірний друг і помічник протягом усього життя. Так заповідав наш великий поет – Тарас Григорович Шевченко.
… Учіться, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
10.Відеофрагмент “Цікаві факти про українську мову”
11.Викладач:
Ми є носіями української мови, всього того багатства, яке дісталося нам із минулих поколінь. Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити…
12. Вірш читає Валерія Вишенко (учениця групи КК-121)
Любімо свою рідну мову,
мову наших батьків, мову нашої країни!
Мова рідна, розквітай з роками,
Хай вшановують тебе в віках,
Щоб теплом і ніжними словами,
Ти була в народу на вустах.
Всіх вітаєм українців з святом,
Щиросердно зичимо добра,
І хай в світі різних мов багато,
Солов’їна мова в нас одна!
13. Викладач:
Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але впевнено можна стверджувати, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. Тож бажаємо всім українцям плекати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців.
14. Вірш читає Маргарита Михайленко (учениця групи КК-121).
Коли забув ти рідну мову –
Яка б то мова не була –
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе до тла.
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини,
Моря діамантів – це мова моя,
Це мова моєї Вкраїни.
То матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини …
О мово чудова! Хто любить її,
Той любить свою Україну!
15. Відеофрагмент “Заспіваймо пісню про Україну”.
16. Викладач:
Наш захід закінчився. Сподіваюся, що у ваших серцях залишиться живий вогник української мови. Нашої рідної мови.
Дякую за увагу!