Публікація "Ейдетика як ефективний метод розвитку пам'яті дітей дошкільного віку"

Про матеріал
У публікації порушується питання актуальності розвитку когнітивних здібностей дошкільників. Автором розкрито поняття «ейдетики», а також наголошується на ефективності використання ігор з елементами ейдетики у роботі з дошкільниками. Також представлена низка авторських інтерактивних ігор з елементами ейдетики.
Перегляд файлу

1

 «Ейдетика як ефективний метод розвитку пам’яті дітей дошкільного віку»

Анотація публікації: у публікації порушується питання актуальності розвитку когнітивних здібностей дошкільників. Автором розкрито поняття «ейдетики», а також наголошується на ефективності використання ігор з елементами ейдетики у роботі з дошкільниками. Також представлена низка авторських інтерактивних ігор з елементами ейдетики.

XXI століття – період змін: як загального устрою світу, так і поглядів на значення дошкільної освіти, яка має бути доступною, якісною, високопрофесійною і ефективною, а також забезпечувати вікові та індивідуальні потреби кожної дитини [4, с. 2].

Дошкільне дитинство або перші сім років життя – від народження до школи, – це період інтенсивного дозрівання всіх психічних процесів, серед яких пам’ять є основою розвитку інтелектуальних здібностей, пізнавальних процесів і якостей особистості.

Дошкільна освіта, яка охоплює від трьох до шести-семи років, спрямована на особистісне зростання кожної дитини, набуття дошкільної зрілості в різних видах дитячої діяльності та формування базових компетентностей: комунікації, креативності, критичного мислення тощо.

У сучасному суспільстві питання розвитку когнітивних здібностей людини, зокрема пам’яті, набуває особливої актуальності в умовах стрімкого розвитку технологій. Вона привертає увагу представників різних напрямів, включаючи педагогіку, математику і психологію.

Пам’ять – психічний процес, що полягає в здатності людини закріплювати, зберігати і відтворювати образи сприймання і відчуття, думки і поняття, рухи і дії, почуття і слова, накопичувати так званий індивідуальний психічний досвід [3].

Наразі виникає потреба у людях з нетрадиційним мисленням, яке (як відомо) виявляється у поєднанні з іншими пізнавальними процесами. Освітньо-виховна система закладів також висуває ряд вимог до розвитку особистості, надаючи важливе значення навичкам пристосування до змін у навколишньому середовищі. Отже, активізація сенсорно-перцептивної, а згодом і розумової активності є найважливішою передумовою мимовільного запам’ятовування, особливу увагу розвитку якого, слід приділяти у віці 3–7 років.

Прояви пам’яті спостерігається вже у ранньому віці у формі впізнання. Це, насамперед, безпосередньо пам'ять на емоційно насичені ситуації та предмети. Необхідно також зауважити, що у розвитку дітей дошкільного віку важливим є перехід від логічного мислення до образного і навпаки, оскільки саме в такий спосіб починає потужно працювати весь мозок дитини – відбувається залучення і лівої, і правої півкулі головного мозку, що забезпечує успішну і продуктивну розумову діяльність дошкільника [2, с. 26].

Серед ефективних засобів розвитку пам’яті дітей дошкільного віку є ейдетика [від грец. ейдос – образ], визначається високою актуальністю у сучасній педагогіці та психології.

Цей термін був введений у психологію у 30-ті роки минулого століття Еріком Йеншем, а сам підхід вивчався вітчизняними науковцями: П. П. Блонським, Л. С. Виготським, О. Р. Лурія. Ейдетика сприяє формуванню когнітивних навичок та покращенню пам’яті шляхом використання вправ, що залучають всі аналізатори дитини та стимулюють асоціативне мислення. Переваги ейдетики полягають у підвищенні концентрації уваги та продуктивності пам’яті, а також у розвитку креативного мислення у дітей. Цей метод сприяє глибшому вивченню інформації та покращенню здатності дітей до систематизації, а також використаннюзасвоєних знань у навчальних та практичних ситуаціях.

Як відомо, гра є провідним видом діяльності дитини дошкільного віку. То ж у процесі своєї практичної педагогічної діяльності активно впроваджую ігри з елементами ейдетики. Наприклад, у своєму арсеналі маю наступні інтерактивні ігри: «Святкова математика», «Математичний салат», «Чи живуть в овочах та фруктах геометричні фігури та цифри». Використання ігор передбачає наступну мету: навчати дітей виконувати арифметичні дії на додавання та віднімання в межах 10; розвивати мислення, пам’ять, увагу, математичні вміння; виховувати самостійність, старанність, активність під час гри. Завдання, які перед собою ставлю (використовуючи ігри з елементами ейдетики): інтелектуальний розвиток та підготовка дітей до школи, що також допоможе розвинути інші необхідні навички дітей, наприклад, дрібну моторику, творче мислення або мовлення.

Знайомство з базовими математичними поняттями через призму використання інтерактивних ігор дасть дітям можливість зрозуміти, що набуті знання під час організованої діяльності (ігрової, занять) є корисними для застосування в житті.

Таким чином, використання ігор з елементами ейдетики у повсякденні з дітьми, зокрема старшого дошкільного віку, є ефективним методом розвитку мислення, пам’яті, мовлення і креативності як для педагогів, так і для дітей. Методи ейдетики сприяють створенню освітнього середовища, де теоретичні та практичні навички засвоюються одночасно та сприяють розвитку логіки та зв’язного мовлення, що підвищує результативність на заняттях, створює умови для самостійності та ініціативності дітей, творчому зростанню та підвищує мотивацію до пізнання.


Список літератури

  1.               Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 424 с.
  2.               Кривошея Т. М. Взаємозв’язок образного і логічного мислення як шлях до гармонізації розумової діяльності дошкільників. Імідж сучасного педагога. 2015. № 6. С. 25-27.
  3.               Психологічний словник. /Авт.-уклад. В. В. Синявський,. О. П. Сергєєнкова / За ред. Н. А. Побірченко. Київ : Науковий світ, 2007.
  4.               СИСОЄВА, С.О. і РЕЙПОЛЬСЬКА, О.Д. 2020. КОНЦЕПЦІЯ ОСВІТИ ДІТЕЙ РАННЬОГО ТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: НОВИЙ ПОГЛЯД: Наукова доповідь на засіданні Президії НАПН України 27 лютого 2020 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2, 1 (Бер 2020), 1-10. DOI:https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-2-2.
docx
Додано
4 лютого
Переглядів
100
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку