Пвінічно-льодовитий океан

7 клас

Урок №12

Дата:

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПІВНІЧНОГО ЛЬОДОВИТОГО ОКЕАНУ.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОКЕАНУ ТА АРКТИКИ. КЛІМАТ І ВОДИ.

ЛЬОДОВИЙ РЕЖИМ. СВОЄРІДНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ.

ВИДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОКЕАНІ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №5 «НАНЕСЕННЯ НА КОНТУРНУ КАРТУ ОБ’ЄКТІВ ГЕОГРАФІЧНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ».

Мета: формувати цілісну систему знань про особливості природи Світового океану; вдосконалювати уміння та навички характеризувати географічне положення океану, основні властивості водних мас, особливості будови дна та рельєфу, кліматичні умови й океанічні течії, різноманітність органічного світу; порівнювати властивості водних мас і органічний світ Північного Льодовитого та Атлантичного океанів; розвивати вміння працювати в малих групах, проводити презентацію-захист роботи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта світу, картосхема Північного Льодовитого океану, портрети дослідників океану (В. Беринга, Ф. Нансена, Р. Пірі та ін.), підручники, атласи, енциклопедії, довідники, малюнки, схеми, зошити для практичних робіт.

ЗМІСТ УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Бліцопитування.

1. Із природними особливостями яких океанів ви вже ознайомилися?

2. Який океан Землі найбільший за площею? Найменший?

3. Чим відрізняється географічне положення Індійського океану порівняно з географічним положенням Тихого та Атлантичного океанів?

4. Чим зумовлені риси схожості та відмінності природи вивчених океанів?

5. Що називають Арктикою?

6. Що вам відомо про дослідження Арктики?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ми закінчуємо вивчення розділу «Океани». Багато часу та зусиль знадобилося мандрівникам і дослідникам для того, щоб накопичити знання про Світовий океан. Завдяки їх героїчній праці ви мали змогу опановувати ці знання, долаючи разом з ними важкі морські милі, спускаючись у безодні глибин, спостерігати вулканічні виверження та цунамі. Але для того щоб ви стали досвідченими океанознавцями, потрібно здійснити ще одну подорож. Це подорож в Арктику водами Північного Льодовитого океану. Отже, рушаймо!

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Мандрівка Північним Льодовитим океаном (робота в групах).

Кожна група виступає з презентацією своєї самостійної роботи за темою «Північний Льодовитий океан», демонструє картинки, схеми, показує на карті відповідні географічні об'єкти. Бажано, щоб прозвучали виступи всіх членів групи (час виступу: 5—7 хв.).

Матеріал для  повідомлень учнів

1. Географічне положення.

Найменший, найспокійніший, але й найхолодніший океан розташований «на верхівці» Землі, біля Північного полюса в центрі Арктики. Арктика — північно-полярна область, яка займає великі простори навколо Північного полюса, що включають Північний Льодовитий океан із його морями та островами та північні окраїни прилеглих материків. Зазвичай за кордони Арктики вважається нульова середньорічна ізотерма. Назва Арктика походить від грецького аrktos — «ведмідь», тобто та, що лежить під сузір'ям Великої Ведмедиці.

Навіть назва цього океану коротко, але дуже точно характеризує його географічне положення — Північний Льодовитий. Площу цього океану жодною мірою не можна порівняти з площами інших океанів — лише 4% площі Світового океану. Деякі вчені навіть за океан його не вважають, а називають морем Атлантичного океану.

Північний Льодовитий океан з усіх боків оточений суходолом — берегами Євразії та Північної Америки, що, безумовно, впливає на особливості його природи. Океан широко сполучається з Атлантичним океаном (навіть проведення умовної межі між ними викликає у вчених суперечки) та з'єднується з Тихим океаном Беринґовою протокою.

Моря Північного Льодовитого океану займають майже половину його площі. Поблизу берегів материків багато поодиноких островів та архіпелагів (учень називає та показує їх на карті).

2. Дослідження океану та Арктики.

Перші відомості про природу узбережжя Північного Льодовитого океану були отримані вікінгами під час їхніх плавань до Ґренландії і Північної Америки та поморами — російськими мисливцями й рибалками, які займалися промислом морських тварин, ловили рибу та заснували поселення на Новій Землі та Шпіцберґені.

У XV ст. почалися активні пошуки кращого шляху з Європи до країн Сходу. Тричі вирушав на пошуки цього проходу голландський мореплавець В. Баренц, кілька експедицій здійснили англійці, але ці спроби були марними.

Лише в середині XVII ст. морський шлях до Тихого океану вздовж берегів Євразії було знайдено російськими землепрохідцями. У XVIII ст. його нанесли на карту учасники Великої Північної експедиції (1733—1734 рр.) під керівництвом В. Беринґа.

Уперше наскрізне плавання в Північному Льодовитому океані протягом 1878—1880 рр. здійснила шведська експедиція під керівництвом Н. Норденшельда. На судні «Вега» експедиція пройшла із заходу на схід з однією зимівлею.

Поряд із дослідженням морів Північного Льодовитого океану в XIX ст. одна за одною вирушають експедиції до Північного полюса. Але мандрівникам загрожувала небезпека опинитися закутими в льодах. Норвежець Ф. Нансен спроектував особливий корабель «Фрам» («Уперед»), здатний витримувати тиск льодів і дрейфувати разом із ними. У 1893 р. «Фрам» умерз у лід і почав рухатися туди, куди вони дрейфували. Але рух льодів був дуже повільний, і Нансен та його супутники вирушили до полюса на собачих упряжках і двох каяках (сани зі шкіри для пересування по льоду). Однак за 386 км до полюса їм довелося повернути назад — лід під ногами почав тріскатися. Лише в 1909 р. американцю Р. Пірі пощастило здійснити перехід до Північного полюса.

У 1932 р. за програмою першого міжнародного географічного року в Північному Льодовитому океані почалися систематичні наукові дослідження. Тут відкриті та постійно працюють полярні станції, наукові експедиції з використанням літаків, криголамів та підводних човнів.

У 1958 р. американський підводний човен «Наутілус» став першим судном, яке досягло Північного полюса. Він пройшов прямо під кригою, підтвердивши гіпотезу про те, що в Арктиці відсутній материк.

3. Особливості рельєфу дна.

Геофізичні дослідження дна свідчать про те, що Північний Льодовитий океан наймолодший. Його западина почала формуватися в другій половині мезозойської ери. Про його геологічну будову відомо ще дуже мало.

У рельєфі дна Північного Льодовитого океану досить чітко вирізняються шельф, материковий схил і ложе. Характерною рисою рельєфу океану є велика площа шельфу (на нього припадає майже половина площі океану), який місцями сягає 1,3 тис. км завширшки. Материковий схил набагато ширший, ніж в інших океанах, має східчасту будову. На дні океану здіймаються три основні хребти: Серединно-Арктичний, що є продовженням Середйнно-Атлантичного, хребет Ломоносова — брилова структура континентального типу, та старий, нині неактивний серединно-океанічний хребет Менделєєва. Хребти поділяють океанічну западину на вісім улоговин, глибини яких коливаються в межах 2200—5500 м.

4. Клімат та води. Льодовий режим.

Особливості клімату океану визначаються його положенням у центрі Арктики, де протягом року панують холодні повітряні маси. До речі, ці арктичні повітряні маси іноді досягають і територій нашої країни, спричиняючи похолодання. Улітку над просторами Арктики панує сонце, що не заходить, але сонячне проміння падає під гострим кутом, тому не зігріває, а взимку до шести місяців триває полярна ніч. Таким чином, Північний Льодовитий океан отримує значно менше сонячної енергії, ніж інші океани. Середні зимові температури повітря коливаються в межах -30...-40°С, а влітку близькі до 0°С.

Поверхневі води океану теж холодні. Більшу частину року їхні температури не перевищують -1…-2°С, і лише в приатлантичній зоні трохи тепліше. Солоність поверхневих вод порівняно з іншими океанами найменша (30,6—30,9‰), що пояснюється великим річковим стоком із материків.

Кліматичні умови Арктики суворі, але не настільки, як в Антарктиці — на протилежному «боці» земної кулі. Одна з причин цього — «сусідство» а Атлантичним океаном. Із Північної Атлантики під дією західних вітрів у Льодовитий океан надходить потужний потік теплих вод Північно-Атлантичної течії. Вони більш солоні й щільні, тому занурюються під розріджені поверхневі води. Надлишок води, що створюється в океані, виноситься в основному назад, в Атлантичний океан, Трансарктичною течією та придонни­ми течіями.

Низькі температури зумовлюють утворення льоду. Узимку кригою вкриваються дві третини поверхні океану, улітку — лише половина. Крига в океані завдяки течіям постійно дрейфує зі швидкістю 2—4 км на добу. Крім морської криги, в океані трапляються айсберги, більша частина яких утворюється з льодовиків Ґренландії.

5. Своєрідність органічного світу.

Суворі кліматичні умови Північного Льодовитого океану зумовлюють бідність його органічного світу порівняно з іншими океанами. Найбільше живих організмів у приатлантичних районах та водах шельфу поблизу гирла річок. Основну масу організмів в океані утворюють водорості, здатні жити в холодній воді. Найпоширенішими є ламінарії та фукуси.

Північний Льодовитий океан налічує 150 видів риб, серед яких є цінні промислові: оселедець, скумбрія, лососеві, камбала, морський окунь. В океані мешкають і такі великі тварини, як кити, моржі, тюлені. Зустрічається й білий ведмідь. На узбережжях материків і островах багато птахів. На високих скелястих берегах чайки, фульмари, кайри, топірці, баклани утворюють масові гніздів'я—«пташині базари».

Характерними ознаками організмів Північного Льодовитого океану є їхнє довголіття та великі розміри. Вірогідно, через холодні умови, у яких розвиток організмів відбувається більш повільно, ніж у теплих широтах, тут поширені гігантські мідії, які живуть до 25 років (на відміну від мідій Чорного моря, які живуть шість років), найбільша медуза — ціанея, щупальця якої сягають 20 м завдовжки, та найбільша з офіурів (змієхвісток) — Голова Горгони тощо.

6. Види господарської діяльності в океані.

Суворі природні умови позначилися на можливостях освоєння ресурсів Північного Льодовитого океану. Розвиток науки й техніки поступово розширює господарське значення океану, особливо для країн, що виходять до нього на великій протяжності — Росії та Канади.

Від найдавніших часів в океані ведеться вилов риби, китобійний промисел, але добування китів суворо обмежено. Місцеве значення має промисел тюленів, нерп, моржів.

Через Північний Льодовитий океан проходять важливі транспортні шляхи. Із появою нових транспортних засобів — атомоходів і потужних кригола­мів — моря океану судноплавні більшу частину року.

На шельфі Північного Льодовитого океану видобувають нафту. Щоб установити бурові вишки, в Арктиці були створені штучні острови.

Арктика впливає на погоду прилеглих континентів, тому там ведуться систематичні метеорологічні спостереження.

Останніми роками в Арктиці почав розвиватися екстремальний туризм — будуються полярні готелі, іноді прямо з криги на дрейфуючих айсбергах. Здійснюються туристичні та спортивні експедиції до Північного полюса.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Обговорення виступів учнів.

Учні у разі необхідності доповнюють, коригують відповіді, ставлять запитання.

Практична робота №5 «Нанесення на контурну карту об’єктів географічної номенклатури Світового океану».

Позначте на контурній карті моря, найбільші протоки, затоки, острови, хребти, котловини та течії Північного Льодовитого океану.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «П'ять речень».

Кожна група формулює висновок свого виступу п'ятьма реченнями. Наприклад:

•             Найменший за площею Північний Льодовитий океан займає центральну частину Арктики, розташований на крайній півночі Землі, обмежений берегами Євразії та Північної Америки.
•             Північний Льодовитий океан є найхолоднішим і наймілкішим серед інших океанів.
•             Клімат океану суворий, холодний, визначається положенням океану переважно в арктичних широтах.
•             Органічний світ Північного Льодовитого океану бідний порівняно з іншими океанами.
•             Використання природних ресурсів океану досі обмежено через його суворі кліматичні умови та недостатню вивченість.

Члени групи проводять оцінювання.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 12 підручника.

2. Підготуйтеся до тематичної роботи.