Радянізація західних областей України

Про матеріал

Презентація до уроку історія України "Радянізація західних областей України"

Перегляд файлу

Складові радянізації:

Відновлення радянської влади

Зміцнення радянської влади

• Направлення до Західної України робітників державно – партійного та комсомольського апарату ( до середини 1946 – 86 тис.чол).

• Призначення на ключові посади в партійних,державних, місцевих органах представників східних регіонів України.

• Наприкінці 1946р. - лише 12,1% місцеві працівники в органах влади.

Значок комсомольської організації

Мета

Особливості

• Входження краю в промисловий комплекс СРСР

• Модернізація промисловості

• Розробка місцевої сировини

• Зміна соціальної структури населення.

• Промислова відсталість регіону.

• Відсутність спеціалістів, тому більшість спеціалістів та керівних кадрів направлено зі Сходу України

• Спротив населення.

Напрями розбудови промисловості

Труднощі індустріалізації

Особливості індустріалізації

Наслідки індустріалізації

Позитивні

Негативні

• Сировина оброблялась на місці.

• З’явились нові галузі індустрії – металообробна, машинобудівна,

приладобудівна,

електролампова, інструментальна, хімі чна.

• реконструйовані - деревообробна, харчова, нафтодобувна, гірнича.

 диспропорція у розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої.

Особливості колективізації сільського господарства

Суцільну колективізацію почали здійснювати з 1948 р.

Вона відбулася в стислі терміни.

Державні органи збільшили обсяги обов’язкового постачання державі сільськогосподарських продуктів одноосібними господарствами: зерна, соняшнику, картоплі, овочів, сіна, м’яса й молока - на 50 %, вовни - на 100 %.

ØДомігшись суцільної колективізації, радянська тоталітарна система не змогла забезпечити ефективності колгоспного виробництва.

ØОсобливо низькою залишалася продуктивність тваринництва.

ØДо середини 1950 р. в 7190 колгоспах було об’єднано 98 % селянських господарств.

ØЗ метою зміцнення контролю за діяльністю колгоспів при МТС утворювалися політичні відділи, які проіснували до 1953 р.

ØЗвичайним явищем стали репресії та депортації місцевого населення.

ØРепресивна політика партійнорадянських органів викликала спротив селян, який підтримували сили ОУН і УПА.

Виселення населення

Операція “ Захід “

21 жовтня 1947 р.МҐБ провела масову депортацію населення Західної України; стала найбільшою депортацією;

23 квітня 1947 р. М. Хрущов сказав у Львові: «Ганьба нам, уже два роки Шухевич сидить у нас, і не можемо з ним впоратися».

Положення загострилось і тим, що проводячи боротьбу з ОУН-УПА, органи державної безпеки Радянського Союзу вживали репресивні заходи щодо місцевого населення. У 1948 році було депортовано біля 500 тис. західних українців до Сибіру, в Північні райони Росії.

«Культурна революція» – це…

•докорінний переворот у культурному житті

Мета «культурної революції»… змінити суспільство на засадах .

комуністичної ідеології

Йо́сиф Сліпи́й

(1892-1984)

• Митрополит Української грекокатолицької церкви.

Репресії проти УГКЦ

Репресії проти УГКЦ

Гавриїл Костельник –

представник ініціативної групи щодо розірвання унії з Римом

Ліквідація УГКЦ

Боротьба з ОУН-УПА

Боротьба ОУН та УПА

1944 –

1945 рр. Перший етап боротьби

• боротьба проти радянської влади і регулярної армії;

• великий розмах бойових операцій ( 500 сутичок на день);

• велика чисельність УПА (90 тисяч бійців).

Присяга сотень УПА. Літо 1944 р.

Бій під Гурбами

Хрест, встановлений на могилі вояків УПА в пантеоні «ГурбиАнтонівці», біля

знищеного села Гурби

Здолбунівського району Рівненської області

• 24-25 квітня1944 р. в урочищі Гурби розгорілася одна найбільших битв в історії УПАВ бою брало участь близько 10 тисяч бійців УПА і близько 30 тисяч вояків НКВС

• Після дводенного запеклого бою загонам УПА з мінімальними втратами вдалося вирватися з оточення і відступити в Карпати.

• Надалі керівництво УПА прийняло рішення змінити тактику і діяти малими групами. Після операції енкаведисти спалили села Гурби та Антонівці, закатували і розстріляли більше сотні полонених та простих селян, запідозрених у допомозі УПА.

Боротьба ОУН та УПА

1946 – 1950 рр.

Підпільники працюють всередині криївки

Другий етап боротьби


• *Операція «Велика блокада» (1946 р.) проти УПА;*	Схованка у лісі Української повстанської армії

• великі втрати УПА ( 40% складу);

• розпуск великих бойових з'єднань;

• створення боївок – невеликих диверсійних груп;

• проведення індивідуальних терористичних актів (атентати);

• прорив частини повстанців до Західної Європи.

Загибель в бою командуючого УПА Романа Шухевича

згортання масової боротьби ОУН і

УПА

Арешт останнього

командуючого

УПА Василя Кука

відсидів у в'язниці

6 років і вийшов по амністії

Окремі загони УПА продовжували боротьбу до травня 1954 р.(1955 р.), коли було захоплено у полон останього голокомандувача полковника Василя КукаКоваля. Та й після цього деякі зберігали боєздатність аж до кінця 50-х років, а останній партизан Ілько Оберишин погодився вийти з лісу тільки у 1991 р., після проголошення незалежності України.