Радянський Союз. «Договірна федерація» радянських республік. Утворення СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація.

Радянський Союз

Сутність, види та ознаки тоталітаризму Вперше у ХХ ст. в частині країн Центральної, Південної та Східної Європи було сформовано новий вид диктатури – тоталітарну диктатуру. Хоча сам термін тоталітаризм виник в Італії, проте вперше формування такої диктатури розпочалося в Росії. Тоталітаризм (тоталітарна диктатура) – система політичного панування, за якої державна влада, зосереджена в руках вузького кола осіб, ліквідовує конституційні гарантії прав і свобод особи шляхом насильства, поліцейських методів впливу на населення, духовного поневолення, остаточно поглинає всі форми та сфери життєдіяльності людини.

Ознаки тоталітарних диктатуржорсткий контроль держави над всіма сферами життя суспільства, особливо економікоюіснування єдиної масової партії; існування єдиної масової партії; репресії та терор що здійснюється спеціальним органом (органами) під контролем та за вказівкою правлячої партії; ретельно розроблена ідеологія

Види тоталітарних диктатур в Європі у першій половині ХХ ст. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Країна Диктатор Роки існування Правляча партія Вид диктатури Радянська Росія СРСР 1917-1991 Італія Фашіо ді комбатіменто (Союз боротьби) Німеччина Нацистська (націонал-соціалістична)

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Країна Диктатор Роки існування Правляча партія Вид диктатури Радянська Росія СРСР Володимир Ленін,Йосип Сталін1917-1991 Комуністична. Комуністична Італія Беніто Муссоліні1922-1945 Фашіо ді комбатіменто (Союз боротьби) Фашистська Німеччина Адольф Гітлер 1933 – 1945 НСДАП (Німецька націонал-соціалістична робітнича партія) Нацистська (націонал-соціалістична)

Формування СРСРПроекти програм{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ініціатор Програма та модель Йосип Сталін Нарком у справах національностей «Автономізація республік». Ленін відкинув. Володимир Ленін «Федерація республік»31 січня 1924- ухвалення Конституція СРСР де і будо закріплено федеративний статус республік 1922 -1924 – утворення СРСР

Побудова СРСРТаталітарний режим і панування однієї партії Ліквідація опозиції Націоналізація Мілітаризація. Державний контроль за всіма сферами життя Ізоляція держави від зовнішнього світу Культ вождяІдеологізація освіти Знищення науковців які не поділяли марксистських поглядів

Складові «воєнного комунізму» Продовольча розкладка Скасування грошей Централізована система управління Заборона торгівлі, продуктообмін, карткова система Мілітаризація праці Заборона оренди та найманої праці Скасування оплати за житло, транспорт, паливо Націоналізація промисловості

Україна в умовах політики «воєнного комунізму»

Наслідки політики «воєнного комунізму»

Нова економічна політика більшовиків (неп, 1921-1928 рр.). Утворення СРСР Нова економічна політика (неп) – це комплекс заходів перехідного періоду, який передбачав заміну продрозкладки продподатком; використання товарно-грошових відносин, формування ринку; кооперування трудящих; запровадження госпрозрахунку, посилення особистої зацікавленості у результатах праці; тимчасовий допуск капіталістичних елементів у економіку. Введення продподатку. Децентралізаціяденаціоналізація. Дозвіл іноземних інвестицій Відновлення приватної торгівлі Відновлення товарно-грошових відносин Відновлення дрібного підприємництва. Формування ринку робочої сили неп

Наслідки непу Відновлення промисловості та с\г. Відродження торгівлі Підвищення продуктивності праціЗниження напруженості в суспільстві Ліквідація політичної кризи Закріплення влади більшовиків

Причини та демографічні наслідки голоду 1921-1923 років Причини посуха 1921 року, продовольча диктатура більшовицької партії Демографічні наслідки загибель близько 5 млн. чоловік, поширення канібалізму. Радянська держава використала голод для боротьби з православною церквою, вилучивши «на потреби голодуючих» велику частину церковного майна.

21 січня 1924 Володимир Ленін (Ульянов) помер Йосип Сталін Лев Троцький Л. Каменев. Г. Зінов’єв. М. Бухарін,О. Риков,М. Томський1929 рік – остаточна перемога Сталіна.

Йосип Сталін (Джугашвілі)

Сталінська модернізація в СРСР (1929-1939 рр.)Після тривалої боротьби за владу у 1922/1924-1929 рр. Радянський Союз очолив Йосип Сталін. Ще в 1924 р. він заявив про можливість досягти «соціалізму в окремо взятій країні», тобто тимчасово відмовився він ідеї «світової пролетарської революції». Одним з наслідків цієї заяви стало визнання СРСР на міжнародній арені, проте це стало й початком розриву Сталіна з його головним суперником Л. Троцьким, який і далі пропагував ідею «світової революції». З кінця 1920-х до кінця 1930-х рр. в СРСР розпочинається черговий етап модернізації країни, який отримав назву «сталінська модернізація».

СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ СТАЛІНСЬКОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ СРСР Форсована індустріалізація Колективізація «Культурна революція» Масовий терор та репресії

Джерела індустріалізації націоналізація промисловості; колективізація сільського господарства та «розкуркулення»; експорт сировини і сільгосппродукції за кордон; трудовий ентузіазм та рух «передовиків виробництва» («стахановський рух»); подовження робочого тижня та норм виробітку; запровадження зрівняльної системи розподілу продуктів і предметів першої необхідності; використання безоплатної праці в’язнів ГУЛАГУ; збільшення прямих і непрямих податків; «п'яні гроші» – збільшення випуску спиртних напоїв; скасування конвертації червонців, прихована інфляція; примушення населення до заощаджень і їх вилучення через облігації та лотереї; продаж за кордон національних культурних цінностей; антирелігійна компанія та пограбування церков.

Індустріалізація Мета індустріалізації ліквідація техніко-економічної відсталості СРСР та досягнення техніко-економічної незалежності від «ворожого капіталістичного світу», укріплення обороноздатності країни Основні заходи та складові частини індустріалізації централізація управління економікою, націоналізація власності розвиток економіки за директивними п’ятирічними планами «викачування» хліба з села для забезпечення продовольством міст, що розросталися, та продаж сільськогосподарської продукції за кордон з метою отримання коштів для індустрії 1928 -1932 – перша п’ятирічка в СРСР. Будівництво Дніпро ГЕС у Запоріжжі

Наслідки індустріалізації перетворення СРСР на аграрно-індустріальну державу, розвиток нових галузей промисловості, створення військово-промислового комплексу

Суцільна колективізація та розкуркулювання Колективізація масове створення колективних господарств (колгоспів), що супроводжувалося ліквідацією одноосібних господарств, переданням у колгоспи землі, худоби, інвентаря. Розкуркуленнязаходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації

Наслідки колективізації для СРСРодержавлення сільського господарства, перетворення приватних власників на селі в колгоспних безправних найманих робітників; дезорганізація сільськогосподарського виробництва та різке скорочення поголів’я худоби; різке зменшення кількості сільських жителів внаслідок переміщення в міста на будівлі п’ятирічок та голоду; Голодомор1932-1933 рр. – штучний голод, визнаний як геноцид українського народу. Від Голодомору тільки в Україні загинуло від 3 до 4 млн осіб.

Розкуркулення селян. В ході розкуркулення комуністична влада позбавила майна близько 15% селян, хоча дійсно багатих селян не було ніколи більше 5%. Бідних та середніх селян, які опиралися колгоспному будівництву, охрестили «КУРКУЛЯМИ». З метою запобігти крадіжкам колгоспного майна правлячою комуністичною партією було прийнята постанова, що отримала в народі назву «закон про п`ять колосків».

Масові репресії та терор в СРСРМетазнищення будь-якої опозиції знищення старої ленінської «партійної гвардії», усіх, хто міг пролити світло на минуле Й. Сталіна; переслідування і знищення заможних верств населення – приватних власників («непманів»), багатих селян; 1937-1938 – «Великий терор» найбільші сталінські репресії. Жертви в Україні 198 918

«сталінська» конституція1936за формою стала однією з найдемократичніших конституцій Європи; формально надавала громадянам широкі права і свободи, проте реалізувати їх було не можливо в умовах тотальних репресій та терору; визнавала дві форми власності – державну та колгоспно-кооперативну; говорила про побудову основ соціалізму в СРСР. Під цим розумілося панування державної власності, відсутність політичної опозиції в країні.

«Культурна революція»мета: подолання неписемності та зростання рівня грамотності, оскільки цього вимагали процеси модернізації, особливо індустріалізація. Крім того, неможливо було нав’язати комуністичну ідеологію населенню, більшість з якого була неписемною; тотальний контроль з боку комуністичної партії над освітнім, науковим та культурним життя країни.

Соціальний склад населення різко зменшилася кількість селян, «старої» інтелігенції та священників; зникли такі верстви населення як приватні власники та приватні підприємці («непмани»), одноосібні селяни; різко зросла кількість робітничого класу, в’язнів, «нової» інтелігенції та партійно-господарської номенклатури

Домашня робота {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Політика Мета Дати Способи реалізації Наслідки Індустріалізація Колективізація