Ранкова зустріч в НУШ на тему: "Великодній кошик"

Тиждень 26. Весняні свята. Великдень.

День 4. Великодній кошик.

Мета. Розповісти про традиції освячення продуктів у Великодньому кошику. Розвивати навички роботи в колективі. Навчати висловлювати власну думку.

1.Привітання. 

    Діти стають у коло і разом з учителем промовляють вітання, супроводжуючи слова рухами рук.

Доброго ранку містам і містечкам,

(руки розводять у сторони, а потім зводять,

опускаючи донизу)

Селам великим, малим хуторам!

(повторюють попередні рухи)

Доброго ранку бажаєм сердечно!

(руки кладуть на ліву сторону грудей)

Доброго ранку, люди, всім вам!

(руки розводять від грудей у сторони,

посміхаючись один одному).

2.Слухання вірша Ореста Даниляка «Великодня казка»

Ось мій кошик-мандрівник! Він ходить багато звик:

 влітку ягідки збирав,  восени гриби шукав,

 цілу зиму він стояв, трохи порохом припав.

 А на весну він умився, зіллячком причепурився

 і почав гостей чекать. А вони не забарились,

 і, як в казці, появились… Раз – беремо пухку Паску,

 Два – запашну, смачну ковбаску,

 Три – варені яєчка, кладемо скраєчку.

Трохи солі – це чотири,  п’ять – беремо грудку сиру,

 Шість – ковбаску потісни – поруч масло поклади.

 Сім – вже чути з церкви дзвін, поспішаймо, кладем хрін.

Вісім – писанки-панянки  у шкарлупах-вишиванках,

 Дев’ять – свічку не забудь! Десять – вирушаєм в путь!

 Кошик свій ще прикраси: гілку мірту заплети,

 Рушничком застели і до Бога принеси.

3. Обмін інформацією.

-Чи доводилось вам складати продукти в кошик на Великдень?

-Перелічіть, що ми освячуємо на Великдень.

4.Гра-дослідження «Наповни Великодній кошик».

-Наповніть кошик картинками, на яких зображено те, що маємо освячувати на Великдень. Вилучіть зайве. (паска, свічка, сіль, масло, банан, ковбаса, хрін, хліб, яйця, писанки, цукор,  яблука).

5.Слухання оповідання Лесі Храпливої-Щур «Великодня пригода»

   Засвітило сонечко ранком у віконечко. Поклала мама в кошик паску, писанки, ковбаску, та покликала донечку — Параску:
— Від себе і від Батька і від мене занесеш Бабусі Свячене!
   І пішла Параска: в кошику ковбаска, писанки і паска. А дорогою дивуються горобчики:
— Цьвірінь! — що в Параски вишита запаска.
   Іде Параска, вийшла на горбок. А до неї Бровко — песик: скік та скок!
— Куди ідеш та що несеш?
— Несу я паску, писаночки, ковбаску, від Батька і від Мами і від мене — несу Бабусі Свячене.
— А не буде там нічого і для мене? — Бровко питає, хвостиком махає.
— Писанки Матуся написали, оленями, півниками, сонцями прикрашали. Не на те трудились мої Ненька, щоб з'їв Бровко писанки смачненько!
— Подивись, Парасю, ще раз на Свячене: може там найдеться що для мене? — Бровко питає, хвостиком махає.
— Білу паску — не малі це речі! — Мама цілу ніч місили ще й пекли у печі. Ой, багато мали з нею праці! Чи ж годиться пасочка — собаці?
— Подивись, Парасю, ще раз на Свячене: я голоден — чи нема нічого в кошику для мене?
— Лиш ковбаска, вся товстенька, з салом. Мама її довго начиняли, ще й пекли! Я знаю, їсти ти готовий, та не дам ніяк ковбаски — псові!
— Поглянь, Парасю, в кошик — ще ж бо не порожній він! — Бровко благає, хвостиком махає.
— Не порожній, ще остався... хрін. Викопала я його сама в городі — може стане Бровкові в пригоді?
    Дала Параска Бровкові ласощів тих, а Бровко лиш понюхав та: — Аааапчих! В носі закрутило, в очах потемніло. Пчихнув Бровко, заточився та штовхнув Параску. Випустила вона з рук кошик, паску, писанки, ковбаску...Покотилася з горбочка паска, а за нею стежкою всі писанки й ковбаска, а за ними кошик і Параска, а за ними, гавкаючи, Бровко — пес. Котилися, котилися ранок весь. Аж мусіли стати, бо докотились до бабусиної хати. Встала тоді Параска, позбирала в кошик паску, писанки, ковбаску та промовила:
— Бабусенько, від Мами і від Тата і від мене принесла я ласощі вам на Свячене.
    І сказала, як пригода приключилася: як усі вони з горбочка покотилися. А Бабуся — нум Параску цілувати. Посадили її на покутті в хаті, а Бровкові біля порога дали велику кість. А він зубами: — хап! — і їсть, і досі їсть! 

Обговорення оповідання.

6.Великодня гаївка  «Зайчику»

    Діти роблять коло, ходять  і співають. На слово виглянути – зупиняються, прикладають долоню до очей і виглядають. На слово вискочити – підстрибують.

Зайчику, мама їде

І щось тобі з міста везе.

Ото тобі, зайчику, ані виглянути,

Ото тобі, зайчику, ані вискочити.

    Зайчику, тато їде

    І щось тобі з міста везе.

    Ото тобі, зайчику, ані виглянути,

    Ото тобі, зайчику, ані вискочити.

(Потім співають: сестра, братик, бабця, дідо).

Зайчику, зупинися,

Кого любиш – посміхнися.

Ото тобі, зайчику, ані виглянути,

 Ото тобі, зайчику, ані вискочити.

7.Щоденні новини.

 На Великдень усі вітаються: «Христос Воскрес!» і відповідають: «Воістину Воскрес!». Не забудьте так вітатись під час свят.

8. Підсумок заняття.

  Послухайте завершення вірша «Великодня казка».

Ось, нарешті, всі зійшлись, і до церкви подались.

 Кошик вбрався в вишиванку. це було в неділю зранку.

 Коло церкви дівочки водили гаївочки.

 Покропили всіх їх рясно, стало нам свячене все.

 Засіяло сонце ясно! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!