ранкове коло :
« Вогонь – друг чи ворог?»
Мета: Довести дітям, що вогонь може бути корисним і небезпечним. Продовжити формувати уявлення про причини виникнення пожеж в побуті та їх наслідки. Вчити викликати пожежно-рятувальну службу, правила пожежної безпеки. Формувати здоров’язбережувальну, комунікативну, соціальну компетентності, сприяти ціннісному ставленню школярів до життя і здоров’я.
Розвивати навички самостійної роботи, вміння застосовувати знання на практиці. Виховувати повагу до професії пожежного, бажання дотримуватись правил пожежної безпеки, берегти і зміцнювати своє здоров’я.
закріплювати знання дітей про те, що вогонь може бути «злим» і «добрим», що він може приносити користь і шкоду; продовжувати закріплювати вміння малювати нетрадиційною технікою (долоньками);
Виховувати повагу до професії пожежних, самостійність, акуратність під час роботи.
Обладнання: ілюстрації вогню, ІКТ, ребуси, наочність, картки, зошити.
Ми друзів всіх вітаємо –
Здоров’я і добра бажаємо!
Розгадують ребус :
Вчитель :
Вогонь наш друг, бо він завжди
Нас в прохолоду зігріває.
В будинках наших затишно
Завдяки йому буває.
- Діти , а чи завжди вогонь – наш друг? (діти висловлюють свої думки )
-
Стає вогонь ворогом людям
Ще й іншим буває вогонь –
Не зігріє він наших долонь.
Злий, як змій, і жорстокий, як ворог,
Може все спопелити на порох.
Робота з календарем погоди: Пора року, місяць, день, обговорюють і фіксують явища погоди.
1.Відгадати загадки:
1)Сидять у коробці
Укупочці хлопці.
Хто хоче світити —
Готові служити.
Не чіпайте, діти,
Їх на забавки,
Бо можна згоріти.
Що це?… (Сірники.)
Відгадати, хто такий злий «В» вам допоможе загадка.
- Звір рудий в печі сидить,
Звір рудий на всіх гарчить.
Він від злості їсть дрова.
Цілий час, а може й два.
Та рукою не чіпай –
Він небезпечний – пам'ятай!
(вогонь)
2) Лісом він котився з ревом,
Їв кущі, траву, дерева.
А коли напивсь води —
Стих і згаснув назавжди. (Вогонь.)
- Найважливіша в пожежного зброя,
З нею він завжди йде до бою.
(вода)
- Коли вогнище палає,
Він згасить його допомагає,
Із піщинок наш дружок,
Здогадались? Це …
(пісок)
- Без крил, без рук, без ніг,
А вгору піднімається.
(Дим)
- Він завжди не гвіздочку,
Має червону сорочку.
І вогонь блокує вміло
В білій і пухнастій піні.
(вогнегасник)
- Як горить щось треба, діти,
До пожежників дзвонити.
Бачите вогонь і дим –
Набирайте...(101)
2.Бесіда про вогонь.
Запитання:
- Яка роль вогню в житті людини?
- Якої шкоди може завдати вогонь?
- Коли вогонь буває добрим?
- Чому вогонь буває злим?
- Чи можна бавитися сірниками?
- За яким номером потрібно дзвонити в пожежну частину, щоб викликати пожежників?(101)
( Дослід: показати дітям, що є невидиме полум я і воно теж небезпечне. Піднести папір на відстані кількох сантиметрів, не торкаючись видимої частини полум я. Через кілька секунд лист задимиться, з явиться коричнева пляма, а потім полумя. )
Вчитель: Не можна близько підходити до вогню, можна обпектися. Не
можна близько підносити до вогню предмети, вони можуть
загорітися і нанести шкоду людині або стати причиною
пожежі. Завжди пам ятайте про це, діти.
Розповідь про пожежних, про пожежну машину.
- Пожежні – захисники життя та здоров’я людей. Їх називають бійцями «вогняного фронту»,адже щоразу вони вступають в бій з вогняною стихією. Якщо виникла пожежа – рахунок часу йде на секунди і робити все треба дуже швидко. Тому пожежний одягає спорядження за
- 18 секунд, через 30 секунд він займає місце в машині. Пожежній машині за Правилами дорожнього руху дозволено проїжджати на червоне світло світлофора, тому вона відрізняється від інших машин.
- Чим відрізняється пожежна машина від інших машин?
- Пожежна машина червоного кольору, обладнана проблисковим маячком і звуковим сигналом.
4.Гра «Вогонь-друг, вогонь-ворог»
(розглянути та обговорити ситуації зображені на ілюстраціях)
Фізкультхвилинка «Пожежники»
Ми в пожежників пограємо,
Швидко шланги розмотаємо,
Ось так, ось так, швидко шланги розмотаєм.
Ось вогонь у нас горить,
Будемо його гасить.
Ось так, ось так, будемо його гасить.
А тепер ми присідаємо,
Під дивани заглядаємо.
Ось так, ось так, під дивани заглядаємо.
Ось вогонь ми загасили,
На стільці швиденько сіли.
Все як треба ми зробили
Перегляд відеопрезентації про роботу рятувальних служб.
«МАРАФОН ЗАГАДОК».
1. Червона корова всю солому на чорне борошно змолола. (Вогонь, попіл.)
2. Чим вогонь тушити будем, Якщо воду не здобудем? (Пісок, земля, цупка тканина)
3. Маленька зірка відлетіла, Багато лиха наробила. (Іскра)
4. Смілива людина, що бореться з вогнем? (Пожежник).
5. Лишає він страшні сліди, усе він пожирає,
А як даси йому води, відразу помирає. (Вогонь)
6. Дерев`яна паличка темну голівку має, темряву розганяє. (Сірник)
Слухають казку : Про Вуглика і Жаринку
- Якими були Вогник та Жаринка?
- Як вони навчились бути корисними?
- Якою була родина Вогнів?
- Чи завжди вогонь такий як в цій казці?
Пригадаємо правила безпечної поведінки, щоб запобігти біді:
Категорично забороняється:
Підсумок:
На вогні готують їжу,
Він нам світить уночі,
Як на вулиці морози –
Він працює у печі.
Вивчіть правила пожежні,
Будьте завжди обережні.
Знає хай дитина кожна:
Жартувать з вогнем не можна.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/virshi-pro-pozhezhu-dlya-ditey
Додатки :
Вуглик і жаринка (казка)
У родині Вогнів народилися дітлахи: вогник-дівчинка й вогник-хлопчик. Назвали їх Жаринка і Вуглик.
Як і всі діти, вони любили бігати, стрибати й бешкетувати.
Одного разу Вуглик запропонував:
- Летимо травичку палити.
- Летимо, - погодилася Жаринка.
І вони, осідлавши повітряних коників, помчали на лісову галявину.
- Пожежа, - здійняли переполох звірята.
- Вогонь! – затріскотіли на весь ліс сороки.
А Жаринці й Вуглику хоч би що: бігають один за одним з дерева на дерево.
- Ой, біда, - сплеснула пухкими долонями Хмаринка. – Ану бігом звідси!
Бачачи, що Жаринка й Вуглик на її слова не зважають, вона надулася, потемніла, і з неї на землю полився дощик…
- Ви чого, тітко? – насупилися вогники. – Ми ж лише граємося…
- Граєтеся?! – загуркотіла Хмара. – Та ви ледь ліс не спалили! Гайда додому, бо батьків покличу!
- Ми самі підемо, - потупили очі малі вогники. Вони добре знали: якщо дізнаються батьки, то їм буде непереливки!
А скільки разів було, що мама з татом доручали дітям завдання, а Вуглик і Жаринка про них забували…
- Потрібно щось робити, - сказав одного дня батько-Вогонь. - Наші малюки зовсім безвідповідальні.
- Вони ще діти, - спробувала виправдати їх мама.
- Так, вони ще не зовсім дорослі, але і у звіряток є малята! А Вуглик і Жаринка їх ледве не позбавили життя!
- Тут я з тобою згідна, - сказала мама. – Їх ігри могли призвести до біди. Добре, що тітка Хмара втрутилася.
- Отож.
Наступного дня, як тільки Сонечко розплющило оченята, батько-Вогонь розбудив Жаринку і Вуглика:
- Прокидайтеся, бешкетники. Сьогодні підете зі мною на роботу.
- Ура! – застрибали малюки. Вони так давно про це мріяли!
Спочатку вогники попрямували до пекарень: там батько розтопив печі…
- Дякуємо тобі, Вогонь! - говорили пекарі, задоволено оглядаючи свіжоспечений хліб.
- Яке рівномірне полум’я! – раділи подорожні, розпаливши багаття. – Біл
я такого вогню і зігріємося, і їсти швиденько зготуємо.
Жаринка й Вуглик з гордістю дивилися на батька. «Який він молодець, - думали. – Всі його поважають і шанують. А як обережно він запалює свічки для закоханих! От би й собі так уміти!»
- Навчитеся! – прочитав їх думки батько. – Головне - дуже цього захотіти.
- Ми хочемо! – вигнули малі вогники.
З тих пір Вуглик і Жаринка щодня вчилися всьому тому, що вміли їх батьки. Спочатку дещо не вдавалося, але вони дуже старалися.
Згодом все частіше й частіше їм говорили слова подяки.
- Бачиш, Вуглику, і нас вже шанують, - сказала одного дня Жаринка.
- Так, - усміхнувся братик. – І знаєш, це набагато приємніше, ніж бешкетувати.
- А ми у вас ніколи не сумнівалися! – обійняли малих вогників батьки. Їм було приємно, що дітям дякують, що вони потрібні.
https://www.youtube.com/watch?v=pglCUUjM2xQ&t=118s