Раннє Відродження і гуманізм

Тема - Раннє Відродження і гуманізм

Мета уроку :

• пояснити причини виникнення Відродження;
• розкрити сутність гуманізму;
• ознайомити з діячами Раннього Відродження;
• розвивати вміння аналізувати історичні явища.

Тип   уроку  : комбінований

Хід   уроку

1. Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

На попередньому уроці ви вивчали наукові й технічні досягнення пізнього Середньовіччя. Особливу увагу ми приділили такому важливому винаходу, як книгодрукування, яке пов’язане з діяльністю Йоганн Гутенберг.

Завдяки книгодрукуванню книги перестали бути рідкісними й дуже дорогими. Вони стали доступнішими для більшої кількості людей, а знання почали поширюватися значно швидше.

Подумайте:

• Як змінилося життя людей із появою друкованих книг?
• Чому саме освіта і знання стали більш важливими?

Саме книгодрукування сприяло тому, що люди почали більше читати, цікавитися наукою, культурою та історією. Це, у свою чергу, підготувало ґрунт для появи нових ідей і нового світогляду.

Сьогодні ми поговоримо про те, як ці зміни привели до виникнення епохи Відродження та ідей гуманізму, у центрі яких опинилася людина.

1. Оберіть правильну відповідь:

1.Хто винайшов книгодрукування?

а) Леонардо да Вінчі
б) Йоганн Гутенберг
в) Христофор Колумб

 Відповідь: б) Йоганн Гутенберг

2. Вставте пропущене слово:

Книгодрукування — це спосіб __________ книг.

Відповідь: друкування (або виготовлення)

3. Так чи ні:

Книги після винайдення друкарства стали доступнішими.

 Відповідь: Так

4. Коротка відповідь:

Назвіть одну причину, чому книгодрукування було важливим.

 Відповідь (приклади):

• швидке поширення знань
• розвиток освіти
• здешевлення книг

5. Логічне запитання:

Як книгодрукування могло вплинути на появу нових ідей?

 Відповідь: Люди почали більше читати й навчатися, тому з’явилися нові погляди на світ і людину.

6. Встановіть відповідність:

1. Книгодрукування
2. Рукописна книга
3. Друкар

а) Людина, яка виготовляє книги
б) Книга, створена вручну
в) Спосіб швидкого виготовлення книг

Відповідь:
1 – в
2 – б
3 – а

7. Продовжіть речення:

До появи книгодрукування книги були…

 Відповідь:  дорогими, рідкісними, переписувалися вручну.

8. Оберіть кілька правильних відповідей:

Що змінилося після винайдення книгодрукування?

а) книги стали дешевшими
б) знання поширювалися швидше
в) люди перестали читати
г) більше людей отримали доступ до освіти

 Відповідь: а, б, г

9. Поясніть поняття:

Хто такий Йоганн Гутенберг?

Відповідь:  Винахідник книгодрукування, який створив друкарський верстат у XV столітті.

10. Впорядкуйте події:

а) поширення знань
б) винайдення книгодрукування
в) збільшення кількості освічених людей

 Відповідь:
б → а → в

11. Запитання на роздум:

Чому книгодрукування вважають важливим кроком до епохи Відродження?

 Відповідь:  Тому що воно сприяло розвитку освіти, науки та формуванню нових ідей.

12. «Зайве слово»:

Знайдіть зайве:

друкарство, книга, університет, меч

 Відповідь: меч (не пов’язаний з освітою і знаннями).

3.Мотивація навчальної діяльності

Уявіть, що ви живете в часи, коли більшість людей не вміє читати, книги дуже дорогі, а знання доступні лише обраним. Але раптом з’являється можливість отримувати більше інформації, навчатися і відкривати нове.

Поступово люди починають інакше дивитися на світ і на самих себе. Вони замислюються над тим, ким є людина і яке її місце у світі.

Проблемне запитання:
Чому саме в цей період люди почали ставити людину в центр уваги?

Відповідь:  Тому що розвиток освіти, науки та книгодрукування зробив знання доступнішими. Люди почали більше читати, мислити самостійно і усвідомлювати власну цінність та можливості.

Сьогодні ми з’ясуємо, як ці зміни привели до виникнення епохи Відродження та ідей гуманізму.

1. Проблемне запитання

Чому в епоху Відродження люди почали більше цінувати людину, ніж раніше?

 Відповідь:  Через розвиток освіти, науки і книгодрукування люди стали більше знати та усвідомлювати власні можливості.

2. Завершіть думку

Чим більше люди читають і навчаються, тим…

 Відповідь:  більше вони розуміють світ і самих себе.

3. Оберіть правильну відповідь

Що стало однією з головних причин появи нових ідей?

а) зменшення кількості міст
б) розвиток освіти і книгодрукування
в) заборона науки

Відповідь: б) розвиток освіти і книгодрукування

4. «Уяви ситуацію»

Уявіть, що книги залишилися дуже рідкісними. Чи виникло б Відродження?

 Відповідь:  Ймовірно, ні або воно розвивалося б значно повільніше, бо знання не поширювалися б швидко.

5. Встановіть причинно-наслідковий зв’язок

Книгодрукування → ? → нові ідеї

 Відповідь:  поширення знань (або розвиток освіти)

6. Запитання на роздум

Чому важливо, щоб знання були доступні багатьом людям, а не лише обраним?

 Відповідь:  Тому що це сприяє розвитку суспільства, науки і культури.

7. «Правда чи ні»

Ідеї Відродження актуальні і сьогодні.

 Відповідь:  Так, адже розвиток людини, освіти і науки залишається важливим.

8. Знайдіть зайве слово

книгодрукування, освіта, гуманізм, меч

 Відповідь: меч (не пов’язаний із розвитком знань і культури)

9. Продовжіть логічний ряд

книгодрукування → поширення знань → …

 Відповідь: розвиток освіти / поява нових ідей / Відродження

10. Оберіть кілька правильних відповідей

Що сприяло появі нових ідей у Європі?

а) розвиток міст
б) книгодрукування
в) зменшення освіти
г) інтерес до людини

 Відповідь: а, б, г

11. Поясніть коротко

Чому знання почали відігравати важливу роль у житті людей?

 Відповідь:  Тому що вони допомагали людині розвиватися, розуміти світ і досягати успіху.

12. Логічне завдання

Якщо б не було книгодрукування, чи швидко поширювалися б нові ідеї?

 Відповідь:  Ні, поширення ідей було б повільним і обмеженим.

13. Виберіть правильне твердження

Гуманізм — це:

а) вчення про війну
б) погляд, у центрі якого людина
в) спосіб виготовлення книг

 Відповідь: б) погляд, у центрі якого людина

14. Запитання на роздум

Чому розвиток знань змінює суспільство?

Відповідь:   Бо люди починають мислити по-новому, приймати нові рішення і розвивати культуру.

15. «Так чи ні»

Без освіти людина може повністю розвивати свої здібності.

 Відповідь: Ні

§ 28   стр. 185

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ  стр. 185

Чому в ранньому середньовіччі було втрачено частину античної спадщини? Якого значення набули слова варвар/варварство?

Відповідь -  Втрата частини античної спадщини в Ранньому Середньовіччі (V–X ст.) була зумовлена комплексом причин, пов'язаних із розпадом Західної Римської імперії, переміщенням народів та зміною світогляду. Слова «варвар» і «варварство» з часом набули негативного відтінку, перетворившись із позначення іноземців на синоніми неосвіченості та руйнування культури.

Чому було втрачено частину античної спадщини?

1. Руйнування міської культури та інфраструктури: Після падіння Риму зникла система, яка підтримувала освіту, бібліотеки та культурні центри. Міста занепадали, знання стали неактуальними для життя в нових умовах.
2. Загальне падіння рівня грамотності: Після руйнування римських шкіл вміння читати і писати перестало бути масовим. Більшість населення, включаючи феодалів, стали неписьменними, що призвело до припинення переписування античних рукописів.
3. Велике переселення народів: Варварські племена (германці, гуни та ін.) захоплювали римські території, що супроводжувалося руйнуванням пам'яток, бібліотек та знищенням носіїв культури.
4. Світоглядна зміна (роль Церкви): Рання християнська церква часто ставилася до античної культури як до «язичницької», що призводило до ігнорування, а іноді й навмисного знищення світських творів філософії, літератури та мистецтва.
5. Економічний занепад: Дорогий папірус, на якому писали в античності, став недоступним. Дорожчий пергамент використовували переважно для церковних книг.
6. Втрата знань грецької мови: На Заході Європи практично перестали розуміти грецьку мову, через що праці давньогрецьких вчених та філософів стали недоступними.

 

Значення слів «варвар» / «варварство»

•                 Походження: Спочатку давні греки називали «варварами» всіх іноземців, чия мова звучала для них як незрозуміле «вар-вар» (звуконаслідування). Римляни пізніше використовували цей термін для всіх, хто не входив до їхньої імперії та не поділяв їхньої культури.

• Раннє Середньовіччя: У цей період слова стали описувати племена, що зруйнували Рим (германці, готи, вандали тощо). Це стало ознакою протиставлення «цивілізованого» світу (римського/християнського) і «чужого».
• Переносне значення: З часом слова набули негативного, зневажливого відтінку. «Варварство» стало означати:
  • грубість, неосвіченість, невігластво;
  • руйнування культурних цінностей;
  • жорстокість та дикунство. 

Таким чином, «варварство» стало узагальненим поняттям для періоду, коли класична культура античності була втрачена або забута на значній частині Західної Європи.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 185

Скульптура Мікеланджело «П’єта» («Оплакування Христа», 1478 р.) належить до видатних пам’яток мистецтва епохи Відродження. Ця дивовижна скульптура з мармуру зображує скорботний образ Діви Марії, яка утримує на своїх колінах мертве тіло свого сина Ісуса, щойно знятого з хреста.

Розгляньте скульптуру і висловіть припущення, що таке гуманізм. Чи можна це слово пов’язати зі скульптурою «П’єта»? Чому?

Відповідь - Гуманізм — це світогляд, у центрі якого знаходиться людина, її почуття, гідність, страждання, переживання та цінність життя.

Так, це слово можна пов’язати зі скульптурою П’єта.

Чому?

У цій роботі Мікеланджело показано глибокі людські емоції — скорботу, любов і страждання матері, яка тримає на руках свого сина. Скульптура не лише передає релігійний сюжет, а й підкреслює людські почуття та переживання.

Саме увага до людини, її емоцій і внутрішнього світу є проявом гуманістичних ідей епохи Відродження.

1. Чому виникли раннє Відродження і гуманізм  стр. 185

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 185

Яку епоху називають раннім Відродженням? Які були її ознаки? Чому, на вашу думку, батьківщиною Відродження стала Італія?

Відповідь – Раннім Відродженням (Раннім Ренесансом) називають початковий етап епохи Відродження, який тривав приблизно з XIV століття до кінця XV століття (в Італії — приблизно 1420–1500 роки). Цей період характеризується поступовим відходом від середньовічних релігійних канонів, поверненням інтересу до античної спадщини та початком формування нової культури, орієнтованої на людину.

1. Основні ознаки Раннього Відродження

 

Ранній Ренесанс ознаменувався переворотом у мистецтві та світогляді:

• Гуманізм: Людина стає центром всесвіту (антропоцентризм), а не Бог. Гуманісти проголошували цінність земного життя, право людини на щастя, розвиток розуму та творчих здібностей.
• Звернення до Античності: Митці активно вивчали давньогрецькі та давньоримські тексти, філософію, скульптуру та архітектуру, намагаючись відродити їхні ідеали гармонії та краси.
• Реалізм у мистецтві: Митці прагнули максимально точно відобразити реальний світ. Починається вивчення анатомії людини для точного зображення тіла, використання перспективи, світлотіні для створення об'єму.
• Світський характер культури: Поряд із релігійними сюжетами з'являється багато світських: портрети, пейзажі, міфологічні сцени.
• Формування особистості митця: Художник перестає бути анонімним ремісником, він стає творцем, особистістю, яку поважають (Філліппо Брунеллескі, Донателло, Сандро Боттічеллі).

 

2. Чому батьківщиною Відродження стала Італія?

 

Італія стала колискою Ренесансу не випадково, цьому сприяла низка історичних та культурних причин:

1. Спадщина Античності: Італійські міста (Рим, Флоренція) стояли на руїнах Римської імперії. Залишки античних статуй, будівель, рукописів були постійним нагадуванням про велич минулого.
2. Розвиток міст і торгівлі: Італія була найбільш урбанізованим регіоном Європи. Міста-республіки (Флоренція, Венеція, Генуя) були багатими, вільними від феодального тиску і відкритими до нових ідей.
3. Поява багатства і меценатства: Багаті купці, банкіри (наприклад, родина Медічі у Флоренції) та навіть вище духовенство прагнули підкреслити свій статус, замовляючи витвори мистецтва, фінансуючи художників, архітекторів та вчених.
4. Зручне географічне положення: Італія була центром торгівлі між Європою та Сходом, що сприяло обміну культурами та знаннями, зокрема, припливу вчених із Візантії, які привозили античні рукописи.

 

Таблиця: Представники Раннього Відродження (Італія)

Галузь	Представник	Чим відомий
Архітектура	Філліппо Брунеллескі	Купол Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції
Скульптура	Донателло	Статуя «Давид» (перша оголена статуя)
Живопис	Сандро Боттічеллі	«Народження Венери», «Весна»
Живопис	Мазаччо	Новий підхід до перспективи та реалізму

Розповідь вчителя   стр. 185-186

Протягом майже всього середньовіччя панувало уявлення про людину як пасивного виконавця Божої волі. Однак у XIV ст. такі погляди змінилися. У пошуках нових ідей мислителі звернулися до спадщини античності. Захоплюючись творами Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, вчені розшукували в монастирських бібліотеках праці давніх авторів, переписували й вивчали їх, віднаходили та досліджували античні статуї, фрески і монети. В античних творах вони побачили розвинуту, гармонійну, сильну людину, здатну змінювати світ на краще. Ці ідеї, суголосні часу, були відроджені й поширені. На цьому підґрунті в XIV ст. у містах Північної та Центральної Італії починається період, названий Відродженням, або французькою — Ренесансом.

Робота з термінами  стр. 186

 

Відродження — епоха в історії Європи (XIV—XVI ст.), для якої характерні інтерес до людини та її внутрішнього світу, повернення до античних цінностей, світський (нецерковний) зміст культури.

Гуманізм (від лат. — «людяний», «людський») — течія в західноєвропейській культурі, яка визнає людину вищою цінністю, проголошує повагу до її природних прав.

 

Розповідь   вчителя    стр. 186

Період XIV-XV ст. називають раннім Відродженням. Батьківщиною Відродження стала Італія — спадкоємиця античної культури. Учені, художники, мислителі раннього Відродження відображали у своїх творах новий погляд на людину, закликали шанувати розум, доводили, що людина здатна вдосконалювати світ, у якому живе. Таких митців сучасники назвали гуманістами, а їхні ідеї – гуманізмом.

 

Пригадайте, що в той час і виникло поняття «середньовіччя» та сформувалося уявлення про цей період як час занепаду між античністю та Відродженням.

 

 

 

ДОСЛІДІТЬ   стр. 186

Назвіть і поясніть на прикладах основні чинники, що зумовили початок епохи Відродження.

 

Чинники зародження Ренесансу

• Наявність античної спадщини.
• Зростання, могутність і самостійність італійських міст.
• Поява меценатів, містян, зацікавлених у розвитку культури.

Раннє Відродження в Італії

 

Відповідь - Наявність античної спадщини

Італія була територією Давнього Риму, тому там збереглися пам’ятки античної культури: архітектура, скульптура, рукописи.

Приклад:
Митці та вчені вивчали твори давніх греків і римлян, наслідували їх у мистецтві та науці. Це надихало на створення нової культури, яка поєднувала давні традиції з новими ідеями.

2.  Зростання і могутність італійських міст

У середньовічній Італії швидко розвивалися міста-держави: Флоренція, Венеція, Генуя.

Приклад:
Багаті міста займалися торгівлею і ремеслами, накопичували багатство, яке витрачалося на будівництво, мистецтво та освіту.

3. Поява меценатів і заможних містян

Багаті купці, банкіри та правителі почали підтримувати митців і вчених.

Приклад:
У Флоренції родина Медічі фінансувала художників, архітекторів і науковців, сприяючи розвитку мистецтва і науки.

Висновок

Саме поєднання античної спадщини, розвитку міст і підтримки меценатів призвело до виникнення Раннього Відродження в Італії — епохи, коли в центрі уваги стала людина, її здібності та творчість.

2. Які були основні ідеї раннього Відродження і гуманізму  стр. 187

ПОМІРКУЙТЕ     стр. 187

Як пов’язані поняття «відродження» і «гуманізм»?

Відповідь – Поняття «Відродження» (Ренесанс) і «гуманізм» пов'язані нерозривно, оскільки гуманізм був інтелектуальним та ідеологічним фундаментом культури Відродження. Якщо Відродження — це загальна епоха культурного та мистецького піднесення (XIV–XVI ст.), то гуманізм — це її головний світоглядний напрямок.

Основні аспекти взаємозв'язку:

 

• Новий погляд на людину: Гуманізм змінив середньовічний погляд на людину як на гріховну істоту, проголосивши її найвищою цінністю, вінцем творіння, здатною до творчості та пізнання.
• Основа культури Ренесансу: Гуманістичні ідеї прославляли людську гідність, розум та право на щастя в земному житті, що знайшло відображення у мистецтві, літературі та філософії того часу.
• Інтерес до античності: Гуманісти вивчали античну спадщину (давньогрецьку та римську), щоб через неї розвивати людську природу та культуру, що і є суттю «відродження» античних ідеалів.
• Світський характер: Гуманізм переніс акцент із богослов'я (теоцентризм) на людину (антропоцентризм), звільняючи дух від церковних догм. 

 

Коротко: Гуманізм — це ідеологія Відродження, а Відродження — це епоха, втілена в гуманістичних ідеях. 

Розповідь  вчителя  стр. 187

Італійське Відродження подарувало світу видатних митців і вплинуло на інші європейські країни. Діячі Відродження пов’язували свої ідеї з людиною.

Основні ідеї гуманістів

• Людина — найвища цінність, найкраще й головне творіння Бога.
• Ідеал гуманістів — «універсальна людина» — всебічно розвинена особистість, яка досягла досконалості в різних сферах науки, у літературі, філософії, мистецтві.
• Право кожної людини на індивідуальний, вільний розвиток, чуттєві радощі, звичайні земні потреби.
• Повага до людської гідності.

Діячі Відродження не ставили під сумнів християнську віру, проте вплив церкви на різні сфери життя людини поступово звужувався до вирішення здебільшого релігійних питань. На зміну ідеалу аскетизму²⁸, декларованому релігією, приходить новий герой — енергійна, самостійна, освічена людина.

Поступово зникає і така риса життя середньовічної людини, як корпоративність, тобто усвідомлення себе тільки частиною певного колективу, наприклад селянської громади, цеху, рицарського ордену, університету або купецької гільдії. Твори гуманістів допомагали людині відчути себе самоцінною, неповторною індивідуальністю. Недарма саме в цей період з’явився трактат відомого гуманіста Італії Джованні Піко делла Мірандоли «Промова про гідність людини».

28 Аскет — у давнину християнський подвижник, який виснажував себе постом, пустельник, у переносному сенсі — людина, яка вкрай обмежує свої життєві потреби, веде суворий спосіб життя.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 188

Зіставте уривки із творів Папи Інокентія III та італійського гуманіста Джованні Піко делла Мірандоли. Як вони ілюструють відмінності між релігійним та гуманістичним світоглядами?

Із твору Папи Інокентія III «Про зневагу до світу»

Усі шляхи людини сповнені праці та скорботи, і навіть не відпочиває розум її... Навряд чи є щось, що людина зрозуміла б повністю, що вона осягнула б ясно. Хіба тільки те знають цілком, що нічого не знають зовсім.

Папа Інокентій III. Середньовічне зображення

Із твору Джованні Піко делла Мірандоли «Промова про гідність людини»

О дивне і піднесене призначення людини, якій дано досягнути того, що вона прагне, чого вона бажає. Бог створив людину, щоб вона пізнавала закони Всесвіту, любила красу, захоплювалася її величчю...

Людина може зростати та удосконалюватися за власною волею. У ній є початки найрізноманітнішого життя.

 

Джованні Піко делла Мірандола. Середньовічна мініатюра

Відповідь - 1. Погляди Папи Інокентія III

У творі Інокентій III людина зображена як слабка істота, яка постійно страждає, не може повністю пізнати світ і залежить від Божої волі.

Основна ідея:

• людина обмежена у знаннях і можливостях
• життя сповнене праці та скорботи
• істина повністю доступна лише Богові

 Це приклад релігійного (теоцентричного) світогляду, де Бог стоїть у центрі.

2. Погляди Джованні Піко делла Мірандоли

У творі Джованні Піко делла Мірандола людина постає як вільна і сильна істота, здатна пізнавати світ, розвиватися і самостійно обирати свій шлях.

Основна ідея:

• людина має свободу вибору
• може вдосконалювати себе
• здатна пізнавати закони Всесвіту

 Це приклад гуманістичного світогляду, де в центрі — людина.

3. Висновок (відмінності світоглядів)

Релігійний світогляд (Інокентій III)	Гуманістичний світогляд (Піко делла Мірандола)
Людина слабка і залежна	Людина вільна і здатна до розвитку
Центр світу — Бог	Центр уваги — людина
Пізнання обмежене	Людина може пізнавати світ
Життя сповнене страждань	Людина має гідність і можливості

Загальний висновок:

У середньовічному світогляді людина розглядалася як залежна від Бога, тоді як у гуманізмі епохи Відродження вона стала головною цінністю, здатною до розвитку, пізнання і самовдосконалення.

 

3. Чому твори Данте, Петрарки і Бокаччо називають гуманістичними  стр. 188

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 188

Як у текстах відображаються гуманістичні ідеї?

Відповідь –  У наведених текстах гуманістичні ідеї відображаються через увагу до людини, її внутрішнього світу, розуму, почуттів і здатності до самовдосконалення.

У творах письменників-гуманістів людина постає не як «грішна і безсила істота», а як розумна, сильна й здатна до розвитку особистість.

Яскравим прикладом є творчість Данте Аліг'єрі. У його поемі показано, що людина через розум, знання і любов може зрозуміти свої помилки та наблизитися до істини.

Гуманістична ідея проявляється в тому, що:

• людина здатна мислити і робити моральний вибір;
• вона може помилятися, але й виправлятися;
• почуття (зокрема любов) мають велику силу.

Отже, у цих текстах утверджується головна думка гуманізму: людина є цінністю, вона здатна до пізнання світу і самовдосконалення.

 

Гуманістичні ідеї в текстах проявляються у визнанні гідності людини, її розуму, емоцій та можливості духовного зростання.

Розповідь   вчителя   стр. 188-191

Письменники-гуманісти створювали безсмертні твори, які стали джерелом натхнення для більшої частини західного мистецтва та літератури. Данте Аліг’єрі (1265-1321 рр.) — видатний італійський поет і мислитель, один із творців літературної італійської мови. Його твір — «Божественну комедію» — вважають провісником Відродження та найвідомішою італомовною поемою у світі.

Предки Данте брали участь у заснуванні Флоренції, батько був впливовим політиком, тож не дивно, що й Данте брав участь в управлінні рідним містом. Він виступив за незалежність королівської влади від папства. Але в історії він назавжди залишиться автором «Божественної комедії».

Власне, Данте назвав свою поему просто «Комедія». За тогочасною традицією це були твори із сумним початком і щасливим фіналом. «Божественною» цей твір найменував пізніше італійський письменник-гуманіст Джованні Боккаччо, підкресливши таким чином її велич, досконалість і важливе значення. Головна ідея автора: розум і знання можуть допомогти людині зрозуміти свої гріхи, а любов дає можливість пізнати вищу істину. Вона відображена в останніх рядках поеми:

Були ж у мене крила надто кволі;

Але яскравість сяйва тут прийшла,

І міць зростала розуму і волі.

Уяву сила зрадила була,

Та, мов колеса, ясні і веселі,

Жадобу й волю долі повела

Любов, що водить Сонце й зорні стелі.

(Текст цитується в перекладі Є. Дроб’язка)

В Україні перший переклад «Божественної комедії» здійснив Іван Франко у 1878 р. Про поему він казав: «Се віковічна повість кожного з нас, кожного, хто думав, любив, помилявся, падав духом і знов підносився». Цей твір перекладали також Леся Українка, Максим Рильський,

Доменіко ді Мікеліно. Данте з «Божественною комедією». Фрагмент фрески, 1465 р.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 190

Розгляньте ілюстрації. Як у скульптурі й живописі втілено ставлення нащадків до поета в різні часи?

Відповідь – Розглядаючи ці твори, можна побачити, як змінювалося ставлення до Данте Аліг'єрі у різні історичні періоди.

1. Сандро Боттічеллі. Портрет Данте (1478)

Сандро Боттічеллі зобразив Данте як живу людину свого часу — серйозного, зосередженого мислителя.

Ставлення:

• повага як до сучасника
• інтерес до особистості поета

Данте — реальна людина, а не символ.

2. Пам’ятник Данте у Флоренції (1865)

У XIX ст. Данте зображують як національного героя Італії.

Ставлення:

• Данте — символ єдності та культури Італії
• підкреслюється його велич і значення для історії
• поет стає «пам’яттю нації».

 

3. Сальвадор Далі. Данте (1956)

Сальвадор Далі показує Данте в символічному, фантастичному стилі.

 Ставлення:

• Данте — вічний символ людської душі
• акцент на уяві, підсвідомості, філософських ідеях

Висновок:

З часом образ Данте змінюється:

• у Відродженні — це реальна людина й мислитель
• у XIX ст. — національний герой
• у XX ст. — символічний образ, пов’язаний із глибокими ідеями людства

• образ стає абстрактним і глибоко символічним.

 

1. Сандро Боттічеллі. Портрет Данте. 1478 р.

2. Пам’ятник Данте у Флоренції. 1865 р.

3. Сальвадор Далі. Данте. 1956 р

Франческо Петрарка (1304-1374 рр.) — великий італійський поет доби Відродження, учений, філософ та історик. Його вважають першим гуманістом, оскільки він наважився протиставити богослов’ю знання про людину. Петрарка уславився збіркою ліричних віршів-сонетів «Книга пісень», зверненими до своєї коханої Лаури. Як і Данте, Петрарка не називав земну любов гріхом, а вважав її Божим дарунком.

У своїй творчості Петрарка поєднав теми античності й середньовіччя. Закоханий в античну культуру, він розшукував і відроджував твори давніх митців, наслідував великого оратора Цицерона, писав біографії відомих греків і римлян. Захоплені талантами поета, мешканці Риму за прикладом давніх римлян поклали на голову Петрарки лавровий вінок.

Портрет Петрарки на фресці роботи Андреа дель Кастаньо. Бл. 1450 р.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 190

Яке враження справляють на вас поетичні рядки? Як цей сонет підтверджує думку, що Петрарка був гуманістом?

Сонет Франческо Петрарки

Де погляд ніжний, де чарівний вид,

Де постать горда, де струнка постава,

Де мова та бентежна й величава,

Що завдає негідникові встид?

Де сміх, що жалить того, хто набрид?

Де та душа, що, мов зоря яскрава,

Висока й гідна владарського права,

Небесний нам осяяла блакит?

Я вами дихаю, для вас палаю,

Я народивсь для вашого єства,

Без вас мені нема й не треба раю;

Як радість відійшла моя жива,

В словах надію я плекав безкраю,

Та вітер порозвіював слова.

(Переклад з італійської Дмитра Павличка)

Відповідь – Яке враження справляють поетичні рядки?

Поетичні рядки справляють враження ніжності, захоплення і глибокого почуття. Вони сповнені емоційності, краси та щирої любові. Поет милується образом коханої людини, і його почуття передані дуже щиро й піднесено.

Як цей сонет підтверджує, що Петрарка був гуманістом?

Сонет Франческо Петрарка підтверджує його гуманістичні погляди, тому що в центрі твору — людина і її почуття, а не релігійні теми.

У поезії:

• оспівується краса і гідність людини;
• показано силу людських почуттів (кохання, захоплення, сум);
• автор підкреслює значення внутрішнього світу людини.

Висновок:

Сонет відображає головну ідею гуманізму — цінність людини, її емоцій, краси та духовного життя. Саме тому Франческо Петрарку вважають одним із перших гуманістів Європи.

5.     Закріплення вивченого  матеріалу

1. Виберіть правильну відповідь

Гуманізм — це:

а) вчення про війну
б) світогляд, у центрі якого людина
в) вчення про природу

 Відповідь: б)

2. Хто є автором «Божественної комедії»?

а) Данте Аліг'єрі
б) Франческо Петрарка
в) Джованні Боккаччо

 Відповідь: а)

3. Продовжіть речення

В епоху Відродження в центрі уваги була…

 Відповідь: людина

4. Так чи ні

 

Книгодрукування сприяло поширенню знань.

 

 Відповідь: Так

 

5. Назвіть чинники Відродження (будь 2)

Відповідь:

• антична спадщина
• розвиток міст
• поява меценатів

6. Хто такий меценат?

а) воїн
б) покровитель мистецтва і науки
в) священник

Відповідь: б)

7. Установіть відповідність:

1. Петрарка
2. Боккаччо
3. Гутенберг

а) «Декамерон»
б) гуманіст і поет
в) винахідник друкарства

 Відповідь:
1 – б
2 – а
3 – в

8. Чому книгодрукування було важливим?

 Відповідь:  Воно зробило книги доступнішими і сприяло поширенню знань.

9. Оберіть правильне твердження

Гуманісти вважали, що:

а) людина не має значення
б) людина може розвиватися і вдосконалюватися
в) знання не потрібні

 Відповідь: б)

10. Коротка відповідь

Що таке Відродження?

 Відповідь:  Епоха культурного піднесення в Європі, коли відродився інтерес до людини і античності.

Сьогодні на уроці ми познайомилися з епохою Раннього Відродження та дізналися, як у Європі поступово змінювалися погляди людей на світ і на самих себе. Ми побачили, що завдяки розвитку освіти, книгодрукування та античній спадщині в центрі уваги опинилася людина — її розум, почуття і можливості.

Ідеї гуманізму навчили людей цінувати власну гідність, прагнути до знань і саморозвитку. Вони показали, що кожна людина здатна мислити, творити і змінювати світ.

Отже, Відродження стало епохою нових ідей, які вплинули на розвиток культури, науки і мистецтва та залишаються важливими й сьогодні.

На наступних уроках ми продовжимо вивчати, як ці зміни вплинули на подальшу історію Європи.

6.     Домашнє завдання

Опрацювати &28, виконати завдання  рубрики " А ще ти можеш" на стр. 191