Івано-Франківська область

Івано-Франківський район

Солотвинська селищна рада

Манявський ліцей

Реалізація компетентнісного підходу

при вивченні  інформатики

(Протокол чергового засідання№1 від 10 березня 2023 р.)

                                                                         Власна методична розробка

вчителя інформатики

Гоцуляк Тетяни Богданівни

2022

Зміст

1. Огляд і аналіз літератури

2. Опис і обгрунтування власної методичної розробки з виділенням      актуальності та новизни

3. Практична значущість власної методичної розробки

4. Шляхи реалізації

5. Оцінка і аналіз результативності на основі наукових методів збору і обробки інформації

6. Рекомендації з упровадження власної методичної розробки в практику

Висновок

Література

1. Огляд і аналіз літератури

Питанням компетентностей і компетенцій присвячена ціла низка праць зарубіжних і вітчизняних науковців, зокрема, роботи українських учених присвячена розвитку змісту освіти в Україні і розвинених країнах світу [1, с. 112]. Значну увагу цьому питанню приділяє доктор педагогічних наук                                  О. Я.  Мариновська у посібнику «Педагогічна інноватика & менеджмент інновацій».

У навчально-методичному посібнику О. Я. Мариновської чітко дається визначення компетентнісному підходу. Цей підхід розглядається як одне із найважливіших теоретико-методологічних засад модернізації процесу навчання у вітчизняних загальноосвітніх навчальних закладах, розвитку системи загальної середньої освіти в Україні. На жаль, результати застосування традиційного, зосередженого на знаннях, освітнього підходу свідчать, що багато учнів засвоюють знання лише заради доброї оцінки. Після її отримання все опановане стає наче й не дуже потрібним, таким, що можна безжурно забути.

Компетентнісний підхід не заперечує необхідність фундаментальних (теоретичних) знань. Однак він вимагає, щоб на підставі цих знань формувалися прикладні знання, пов’язані з розв’язанням практичних завдань [3, с. 146].

Компетентнісний підхід передбачає спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

Завдання реалізації компетентнісного підходу відображено у нормативних документах про освіту: Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (23.11.2011 р.), «Концепції Нової української школи» (27.10.2016 р.), Законі України «Про освіту» (05.09.2017 р.), Державному стандарті початкової освіти (21.02.2018 р.), Державному стандарті базової середньої освіти (30.09.2020 р.). Зокрема, у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти пропонується наступне визначення ключової компетентності – спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів. Це визначення окреслено з урахуванням компетентнісного підходу, в основі якого лежать Рекомендації Ради ЄС від 22.05.2018 року щодо ключових компетентностей для ціложиттєвої освіти (освіти впродовж життя).

Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений 2011 року, передбачав перелік  10 ключових компетентностей учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров'язбережувальна компетентності. Аналогічний перелік ключових компетентностей зазначений у Концепції Нової української школи. У 2020 році в новому Державному стандарті базової середньої освіти вже визначено 11 ключових компетентностей, що значною мірою корелюють з оновленим переліком, рекомендованим Європейським Союзом. У новітній перелік додано нову компетентність – інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів.

Людині потрібні сформовані навички ефективної взаємодії з інформаційним середовищем, уміння використовувати надані можливості, і певний рівень інформаційної культури і культури поведінки в інформаційному середовищі. Навчання інформатики сприяє формуванню комп'ютерної грамотності, розвитку комп'ютерної освіченості, закладанню основ комп'ютерної культури та на їх основі формування ключових компетентностей [1, с. 65].

Упродовж багатьох років в Україні створюється методична система навчання інформатики, яка висвітлена у працях Н. Балик, А. Верланя, А. Гуржія, М. Жалдака, Н. Морзе, Ю. Рамського, Ю. Триуса та інших дослідників. Питанням змісту інформатики в основній школі займались Я. Глинський,               В. Ряжська, М. Жалдак, Н. Морзе, Є. Шестопалов, О. Співаковський. Але проблема наукової аргументації і прогнозування очікуваних результатів, перенесення базового курсу в основну школу залишається відкритою.

Нормативною базою для вирішення проблеми інформатизації виступають: закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,  державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ століття", концепція «Нова українська школа», Державний стандарт базової загальної середньої освіти

Тому одним із провідних шляхів реалізації завдань є впровадження компетентнісного підходу при вивченні інформатики. Сучасна школа повинна реалізувати в освітньому процесі такі напрями, як комплексне розв’язання проблем, розвиток різнобічного мислення – критичного, креативного, логічного, системного; взаємодію з людьми; емоційний інтелект; уміння формулювати власну думку та приймати рішення; орієнтуватися на те, щоб задовольняти як освітні, так і життєві запити; вміння вести переговори, гнучкість мислення.

2. Опис і обгрунтування власної методичної розробки з виділенням актуальності та новизни

Освіті  необхідно формувати компетентну  особистість, що легко вписуватиметься в  інформаційне суспільство XXІ століття.

Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття. Наше життя стало безперервним процесом адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості у значній мірі залежать її успіх та можливості самореалізації.

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною.

Орієнтуючись на сучасний ринок праці, в учнів потрібно формувати ключові компетентності, що дозволяють користуватися такими технологіями і знаннями, які задовольняють потреби інформаційного суспільства. Саме тому важливим для здобувачів освіти є не тільки вміння оперувати власними знаннями, уміннями і навичками, а й бути готовими змінюватися відповідно до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформаційними потоками, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися впродовж усього життя, тобто бути компетентними.      

Сучасні інформаційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. У зв'язку з цим виникає нагальна потреба використання комп'ютерної техніки під час вивчення багатьох дисциплін шкільного курсу, а особливо інформатики.

Комп’ютерні технології стали невід’ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін вимагає й система навчання. Я можу сказати, що актуальність методичної розробки «Реалізація компетентнісного підходу при вивченні інформатики» має місце у сучасному освітньому середовищі, адже нині якісне навчання не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають сучасні інформаційні технології.

Вчитель має можливість отримувати найновішу інформацію, активно спілкуватися з учнями. Оскільки, застарілі методи та засоби навчання не відповідають нинішнім вимогам сучасного уроку і не підлягають тенденціям стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, це спонукає до творчого пошуку щодо впровадження компетентнісного підходу в освітній процес.

Стосовно предмету інформатики, розуміється володіння навичками пошуку, систематизації інформації, обробки і переведення матеріалу з однієї знакової системи в іншу (текст, таблиця, схема, графіки, діаграми, картосхеми), участь в обговоренні вузлових моментів дискусії, формулювання власної позиції з обговорюваних питань і використання різних  відомостей для її аргументації, вміння публічно представити результати своєї практичної роботи, відбираючи актуальні форми і методи представлення.

Реалізація компетентнісного підходу до навчання на мій погляд, дозволяє:

• розвинути в учнів творчі здібності, навички дослідницької діяльності, уміння приймати оптимальні рішення;
• розширити можливості обсягу інформації;
• сформувати в здобувачів освіти уміння працювати з інформацією, розвинути комунікативні здібності;
• підсилити мотивацію навчання;
• активно залучати учнів до освітнього процесу;
• дати дитині максимально можливий для неї обсяг навчального матеріалу;
• якісно здійснювати контроль за діяльністю учнів;
•  виконувати багато видів навчальної роботи;
• економити дисковий простір;
• забезпечувати захист персональних даних;

Не менш важливим є вибір технології оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів. На мою думку, з цим завданням може впоратись моніторинговий підхід, який був проведений до і після впровадження методики формування ключових компетентностей учнів на уроках інформатики.

Таким чином, формування ключових компетентностей на уроках інформатики, як основа реалізації компетентнісного підходу, сприятиме розвитку освіченого суспільства, високої культури і рівних можливостей. Саме таке суспільство забезпечує європейську якість життя, у якому освічена людина може бути справді вільною, вміти навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, бути здатною до участі у спілкуванні на світовому рівні.

Тому вибір теми методичної розробки є  актуальним.

Під новизною у широкому змісті розуміється використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Період часу від зародження нової ідеї, створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес.

Як показує практика, інновація не самоціль, а засіб підвищення якості освіти. У школу має прийти оновлена науково-педагогічна методологічна парадигма, спрямована на реалізацію проєктних форм взаємодії педагогів і учнів, на вдосконалення культури спілкування вчителів, їхньої здатності коректно розв’язувати складні  навчальні і позашкільні ситуації [3, с. 31].

В основі інновації лежить нова ідея, яка є її смисловим ядром, що розвивається до рівня концепту, проєктується та піддається експериментальній апробації. Істотним для інновації є співвідношення норми і новизни, що динамічно взаємодоповнюють одна одну, співіснують та розвиваються в інноваційному продукті. Останній володіє проєктним потенціалом, реалізація якого сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу [3, с. 50].

Новизна власної методичної розробки полягає в наступному:

•     велика увага приділяється виявленню творчих здібностей учнів, пошуку шляхів, форм та методів розвитку творчих особистостей упродовж навчання у школі;
•     змінюється підхід до вивчення інформатики, надання переваги розв’язанню компетентнісних завдань творчого, дослідницького характеру;
•     формується особистісно-орієнтований підхід, що забезпечує розвиток академічних, соціокультурних та інших здібностей учнів.

Створено методичну розробку «Реалізація компетентнісного підходу при вивченні інформатики», основним завданням якої  є:

•     формувати в здобувачів освіти стійкі ключові компетентності, до яких належить уміння вчитися, спілкуватися і працювати колективно;
•     формувати базові компетентності в галузі інформатики, інформаційно-комунікаційну, соціальну, громадянську, загальнокультурну, здоров’язбережувальну та проектно-технологічну компетентності, які б готували учнів до життя;
• формувати діяльнісний підхід, спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосовувати здобуті знання у практичних ситуаціях, пошук шляхів  розв’язання компетентнісних задач, шляхом використання табличного процесора Excel;
•     формувати нову культуру навчання, під час якої знання і вміння здобуваються в діяльності та розв’язанні проблем в умовах активної позиції учня.

Застосування компетентнісного підходу на уроках інформатики дозволить створити умови для успішного вивчення предмета в закладі освіти.

3. Практична значущість власної методичної розробки

Робота  має теоретико-практичну спрямованість та адресована вчителям інформатики, зацікавленим у вдосконаленні викладання предмету для ще більшої мотивації учнів, а пізніше і росту результативності.

У методичній розробці  подані моделі уроків з інформатики в 7-9  класах  з теми: «Розв’язування компетентнісних задач з використанням табличного процесора Excel» та виховний захід у 10 класі: «Компетентність».

Кожен із запропонованих у розробці уроків має практичне значення, що робить урок більш цікавим, ефективним, доступним, зрозумілим та результативним і може використовувутися при вивченні інформатики в 7 та 9 класах.

Запропонована власна методична розробка:

• збагачує зміст навчального матеріалу включенням в нього цікавих відомостей, фактів та аналізу даних;
• розкриває роль і можливість  у пізнанні й описанні реальних процесів і явищ дійсності;
• сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів;
• розвиває логічне, критичне і творче мислення учнів, здатність чітко і аргументовано формулювати і висловлювати свої судження;
• підвищує в учнів мотивацію до навчання;
• сприяє реалізації інтелектуального і творчого потенціалу;
• сприяє розвитку творчого підходу при вивченні інформатики як на   уроках, так і в позаурочний час;
• досліджує ключові ситуації, які служать джерелами практично всіх задач шкільного курсу;
• сприяє виробленню механізмів саморозвитку, самонавчання, самовиховання;
• сприяє розвитку логічного та критичного мислення, розумових здібностей при розв’язуванні компетентнісних задач у табличному процесорі Excel;
• розвиває міжпредметні зв’язки інформатики з іншими природничими науками;
• сприяє формуванню ключових компетеностей учнів;
• створює можливості розвитку творчих здібностей учнів, їх підготовки до конкурсів, олімпіад;
• дає змогу відчути красу і привабливість інформатики як предмету.

4. Шляхи реалізації

Створення будь-якого уроку починається з усвідомлення й правильного, чіткого визначення його кінцевої мети: чого вчитель хоче досягти на занятті. Необхідно визначити засоби, які можуть допомогти вчителеві досягти поставленої мети, а вже потім обрати спосіб дії.

За останні роки зростаючими темпами розвиваються інформаційні технології у будь-якій сфері діяльності людини. Майже кожний спеціаліст працює на комп'ютері і не мислить без нього своєї професійної діяльності. Важливим є навчання учнів технології розв'язання задач, які вони вирішують на уроках математики, фізики, хімії, географії, з використанням процесора електронних таблиць Microsoft Excel. Така технологія є основою при виконанні розрахунків, розв'язання задач, моделювання і аналізу даних, статистичної обробки даних, тощо.

Мета розробки уроків з теми: «Опрацювання табличних даних»:

• сформувати в учнів систему знань про електронні таблиці та табличні процесори.

Завдання:

• ознайомити з основними характеристиками та особливостями роботи в Microsoft Excel;
• навчити використовувати формули та функції, будувати діаграми та графіки;
• розвинути навички використання сучасних інформаційних технологій в опануванні фахової спеціальності;
• сприяти вихованню уважності, прагнення до самостійного засвоєння матеріалу, інтересу до предмету.

В результаті вивчення теми учень повинен знати:

• основні можливості та принципи використання табличного процесора MS Excel;
• технологію  створення,    редагування    та    форматування    електронних таблиць у середовищі MS Excel;
• принципи  організації  обчислювальних  операцій,  в  тому числі з  використанням стандартних (вбудованих) функцій;
•  технологію  створення,    редагування    та    форматування    діаграм  у середовищі MS Excel.

Вміти :

•  пояснювати призначення електронних таблиць, як засобу моделювання;
• виконувати  основні  операції  по  створенню,  редагуванню  та  форматуванню графіків та діаграм;
• знати принципи адресації клітинок і діапазонів,  може назвати  основні типи даних та пояснює їхнє призначення;
• називати і пояснювати призначення основних об’єктів електронної таблиці;
• практично опрацьовувати електронні таблиці для розв’язання навчальних і життєвих задач;
•  аналізувати умову задачі, виокремлювати зв’язки між величинами, реалізовувати математичні моделі засобами електронних таблиць;
• редагувати  і форматувати електронні таблиці;
• застосовувати формули в електронних таблицях, засоби автозаповнення й автозавершення для прискорення введення даних;
• легко розпізнавати задачі, для розв’язання яких доцільне використання електронних таблиць і робити  чіткі висновки на основі аналізу даних в електронних таблицях

Мати навички :

• обчислювати за допомогою формул у середовищі табличного процесора;
• будувати, опрацьовувати графіки та діаграми;
• працювати з табличним процесором, форматувати дані, використовувати автоформат та умовне форматування;
• застосовувати отриманні знання на практиці;

• самостійно освоювати нові версії табличного процесора MS Excel за допомогою літератури та вбудованих довідкових систем або навчаючих програм.

Набуті знання, вміння та навички дозволять здобувачам освіти в майбутньому забезпечити необхідний  рівень  вивчення  і  аналізу технічної  інформації  за рахунок ефективного  використання сучасних  комп'ютерних технологій. 

Використання методичної розробки в навчальному процесі сприятиме реалізації подвійної мети – навчання інформатики й розвиток дитини через розвʼязання компетентнісних задач та використання цих знань у конкретній практичній діяльності.

Розроблені мною конспекти уроків демонструють, що використання сучасних інформаційних технологій є одним із провідних засобів перетворення школи навчання в школу життя.

У  чому  ж  полягає моя діяльність та  діяльність учнів  під  час вивчення інформатики?

Моя діяльність:

• стимулюю роботу  з  різними  джерелами  знань,  готую  завдання,  пов’язані  з  аналізом  таблиць,  схем,  діаграм,  графіків тощо;

• надаю  консультації  щодо  опрацювання  матеріалу  підручника, забезпечую спільні обговорення;
• навчаю створювати  пам’ятки,  ділові  папери,  доповіді,  власні презентації, складати плани, працювати з інформацією;
• залучаю  учнів  до  позакласної  роботи  з  предмету,  участі  у проєктній діяльності, конкурсах, олімпіадах.

Діяльність учня:

• залучають  до  своєї  праці  різні  джерела  знань, обирають ті, які потрібно, створюють доповіді, буклети, комп’ютерні презентації, розрахункові таблиці;
• виносять результати своєї  праці  на  обговорення,  вчаться  робити  аналіз, відтворюють їх у графіках, діаграмах роблять певні висновки;
• спостерігають за подіями в світі і вчаться орієнтуватися в процесах зміни суспільства.

Виходячи з існуючих рівнів засвоєння учнями як навчального матеріалу, так і будь-якої інформації взагалі, можна визначити етапи формування ключових компетентностей, які повинен проходити здобувач освіти під час роботи з інформацією [6, с. 42]:

•     ознайомлення - учень визначає кількість інформації з проблеми та можливість її опрацювання;
•     репродукція - учень вивчає масив інформації з проблеми, накопичує її;
•     перетворення - критичне осмислення масиву інформації, порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення їх достовірності;
•     вилучення робочої інформації - її узагальнення;
•     творчий етап - створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації; формулювання гіпотез, їх перевірка і доведення.

При проєктуванні уроку  використовую:

• мови програмування (Scratch, Python, Lazarus);
• готові програмні продукти (енциклопедії, навчальні програми, і т.д.);
• пакет Microsoft Office - систему бази даних для отримання ефективної і універсальної форми навчання та перевірки знань, текстовий редактор Word для підготовки роздаткового та дидактичного матеріалу, електронні презентації для підготовки  наочності до уроку, електронні таблиці Excel для різноманітних розрахунків та міжпредметних зв’язків.

Для формування оцінки рівня сформованості  використовую інтерактивні технології, які дозволяють не тільки кількісно, з використанням 12-бальної системи оцінювання, а й якісно, включаючи самооцінку та зовнішню експертну оцінку, наприклад:

•     розв’язання компетентнісних задач (виконання учнем завдання сприяє формуванню вмінь та їх закріпленню, оскільки включає опис поетапного виконання технологічних операцій з опорою на отримані знання);
•     фронтальні практичні роботи (порівняно короткий час самостійної, але синхронної роботи учнів з навчальними програмними засобами, які спрямовані  на його засвоєння, на закріплення матеріалу, який пояснює вчитель та на перевірку засвоєння набутих знань або операційних навичок);
•     практикуми (виконання тривалої самостійної роботи з комп'ютером у межах одного - двох уроків за індивідуальними завданнями, орієнтованими на використання комп'ютера для виконання окремих громіздких операцій стосовно пошуку потрібних даних, графічних побудов, обчислень;
•     навчально-дослідницькі роботи або робота над проєктом (виконання тривалої самостійної роботи за комп'ютером у межах кількох уроків;

• контрольні або самостійні роботи (проведення контролю знань, умінь і навичок в процесі самостійного розв'язування задач різного характеру і рівня складності).

Дедуктивний характер інформатики, як предмета, абстрактність і загальність понять інформатики, фактів і пов'язаних з ними способів діяльності потребують не лише подолання формалізму в засвоєнні навчального матеріалу, а й забезпечення свідомого засвоєння і закріплення його, створення фонду дійових знань, на яких ґрунтується здобування нових.

Методична розробка сприяє активізації  пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підвищенню мотивації навчання, розвитку творчого мислення,  забезпечує формування ключових компетентностей на уроках інформатики.

Надзвичайно важливо показати учням їх особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їм знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для них. Для її розв’язання учням необхідно застосувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Отже, реалізація технологій розв’язування компетентнісних задач з використанням електронних таблиць Excel, сприятиме формуванню ключових та предметних компетентностей учнів в умовах компетентнісного підходу в контексті Нової української школи.

5. Оцінка і аналіз результативності на основі наукових методів збору і обробки інформації

Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, можна дійти висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів.

Оцінювання ключових компетентностей стикається з низкою труднощів, зумовлених насамперед багатовимірністю структури багатьох з них. Це потребує застосування різноманітних оцінювальних засобів і, відповідно, різної шкали оцінювання, що потребуватиме особливих способів інтеграції їх для інтерпретації результатів навчання. Тому поряд із педагогічним тестуванням мають застосовуватися психодіагностичні методики оцінювання учнів за тим чи іншим показником володіння компетенцією.

Сформованість ключових компетентностей у повному обсязі перевірить саме життя, але вже на сьогодні результативність роботи можна побачити у наступному: зростає рівень навчальних досягнень здобувачів освіти; підвищується інтелектуальний розвиток; участь і перемоги в олімпіадах та конкурсах; участь у проєктах, у позакласній роботі; розуміння ролі інформатики у світі; профорієнтація на професії, пов’язані з інформаційними технологіями; формування готовності випускника до життя і праці в сучасному просторі; проєктування свого майбутнього.

Оцінка результативності  важлива, оскільки є небезпека перетворити урок на нескінченну гру з технікою і відійти від справжньої мети її застосування. Завжди оцінюю не лише зовнішню, привабливу, сторону, а й зміни в самих учнів, рівень їх навченості та розвитку.

Для оцінки результативності реалізації компетентнісного підходу на уроках інформатики використовуються різні методи та інструментарії: педагогічне спостереження, тести, анкети, фронтальне опитування, контрольні роботи, самооцінка учнями своєї діяльності, свого емоційного стану та ін.

Вважаю, що при визначенні результативності необхідно враховувати наступні показники:

• підвищення рівня навчальних досягнень та інтелектуального розвитку;
• стійке підвищення інтересу до предмета;
• працездатність учнів (здоров'язберігаючі показники);
• мотиваційна стійкість навчальної діяльності учнів;
• рівень сформованості ключових компетенцій.

Одним з критеріїв для оцінки ефективності використання досвіду є анкетування учнів, яке було проведено до і після впровадження методики формування ключових компетентностей на уроках інформатики (Рисунок. 1)

                                                                                                     Рисунок 1

Працездатність учнів можна відстежувати швидко і практично на кожному уроці шляхом рефлексії. Для цього в кінці заняття рекомендую оцінити свій психологічний стан за допомогою смайликів, а для себе фіксую результат. На інших уроках з цією ж метою пропоную анкету про самопочуття на початку та в кінці заняття.

Формування ключових компетентностей здобувачів освіти на уроках інформатики забезпечує розвиток їх інтелектуальних можливостей, вольових якостей, творчих здібностей, оскільки здійснюється з метою розв’язання певних проблем шляхом раціонального поєднання теоретичних знань з їх практичним застосуванням.

Моніторинг рівня навчальних досягнень здобувачів освіти відстежую за підсумками виконання практичних робіт, контрольних робіт (тести, завдання описового характеру, розв’язування компетентнісних задач), семестрового та річного оцінювання.

Зробивши моніторинг рівня навчальних досягнень учнів одного класу впродовж 4 останніх років можна відмітити, що реалізація компетентнісного підходу на уроках інформатики сприяла зростанню (Таблиця 1, рисунок 2)

Таблиця 1

Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів з інформатики  Манявського ліцею (2018-2019 н. р. - 2021-2022 н. р.)

                                                                                                                                                    Рисунок 2

Учні активно цікавляться інформаційними технологіями та беруть участь у шкільних, районних та обласних Всеукраїнських олімпіадах, різноманітних конкурсах і проєктних роботах. З 2015 року учні щорічно беруть участь в конкурсі з інформатики та компʼютерної вправності «Бобер» і постійно отримують добрі та відмінні сертифікати (Таблиця 2, рисунок 3, рисунок 4)

                                                                                                                                                                Таблиця 2

Результати учнів у конкурсі «Бобер»

                                                                                                                        Рисунок 3

                                                                                                                                            Рисунок4

Переможці І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади представляють школу на ІІ етапі, де щорічно є переможцями на даному етапі та є учасниками ІІІ етапу (Таблиця 3). 

                                                         Таблиця 3

Результативність учнів на ІІ та ІІІ етапі  Всеукраїнських олімпіад з інформатики

З кожним роком все більше випускників нашого ліцею обирають для вступу вищі навчальні заклади, де безпосередньо потрібні знання інформатики та інформаційних технологій. Серед випускників – студенти Прикарпатського національного університету  імені Василя Стефаника за спеціальностями: (математика комп’ютерних технологій, графічний дизайн, комп’ютерні науки, інженерія програмного забезпечення), Івано-Франківського національного технічного університету  нафти і газу за спеціальностями: (архітектура та містобудування), Akademia WSB Польща (комп’ютерна графіка) та інших навчальних закладів України.

Дуже приємний той факт, що з кожним роком все більше випускників обирають спеціальності пов’язані з інформатикою, інформаційними технологіями та програмуванням (Рисунок 5)

                                                                                                          Рисунок 5

Як висновок, моя праця вкладена в учнів не даремна, і я буду робити все можливе, щоб і надалі мої заняття приносили знання, цікавість, а кінцевим результатом буде ще більше відмінних сертифікатів, переможців олімпіад, освічених, успішних, конкурентноспроможних випускників.

6.  Рекомендації з упровадження власної методичної розробки в практику

Методика проведення кожного уроку з інформатики визначається вчителем з урахуванням того, що обов’язковою передумовою успішного виконання вимог програми є практична діяльність учнів з індивідуальним доступом кожного учня до роботи з персональним комп’ютером.

При плануванні та підготовці до уроків вчителю варто зважати на основні принципи:

•     застосування на практиці отриманих знань та навичок, розвиток ключових компетентностей учнів на уроках інформатики;
•     спрямованість на реальне життя та інтеграцію з іншими предметами;
•     активне навчання та творчість;
•     інновації як в освіті, так і в технологіях;
•     спільна навчальна діяльність через роботу в парах та малих групах.

Важливим чинником розвитку ключових компетентностей учнів, як основи реалізації компетентнісного підходу є інтегрованість змісту уроку інформатики, яка передбачає:

•     проблемну орієнтованість пропонованих на уроках завдань, що стимулює дискусію, обговорення, пошук різних джерел інформації, зіткнення думок і переконань;
•     пов’язаність змісту уроку з реальним життям;
•     практичну значущість інформації, що має знаходити підтвердження через реальні факти та в змодельованих на уроці ситуаціях.

Ключові компетентності можна розвивати через відповідні форми роботи, які відображають комунікативно-діяльнісний підхід до навчального процесу.

Для цього потрібно використовувати:

• інтерактивні форми та методи роботи, які забезпечують активну діяльність учнів у процесі опанування навчального матеріалу;
• кооперативне навчання, під час якого формуються соціальні вміння, лідерські якості;
• рольові та ділові ігри, які допомагають побачити світ і себе в ньому, підвищують самооцінку та попит на інновації;
• проектні технології, завдяки яким в учнів формується проектне мислення, почуття відповідальності та досвід цілеспрямованої співпраці, вони вчаться застосовувати знання на практиці, працювати в команді над конкретним завданням, презентувати свої результати;
• методи змішаного навчання, які поєднують у собі традиційне й дистанційне навчання та найбільш відповідають інтересам і уподобанням учнів, які живуть у період стрімкого інформаційно-технологічного розвитку суспільства;
• звернення до досвіду учнів, що гарантує перетворення кожного учня на справжнього учасника навчально-виховного процесу, співтворця й конструктора нових знань;
• відповідні форми оцінювання, а саме: самооцінювання, яке формує здатність до самоаналізу, спостережливість за собою, вміння бачити та визнавати перед собою власні помилки; взаємооцінювання, що виховує відкритість до критики з боку інших, здатність відокремлювати об’єкт від суб’єкта оцінювання, вміння слухати, аналізувати й порівнювати.

У практичних завданнях слід передбачати використання актуального для учнів змістового матеріалу й завдань з інших предметних областей.

Розв’язування компетентнісних задач можна застосовувати під час вивчення різних тем. Виконання навчальних проектів дозволяє вчителю розширити рамки теми, а учневі – проявити свої творчі здібності. Компетентнісні завдання виконуються індивідуально. У такий спосіб учням надається можливість практичного використання отриманих у межах теми умінь. Результати такої діяльності мають бути представлені у вигляді закінченої інформаційної моделі для того, щоб учні могли порівнювати свої роботи і навчатись один в одного під час публічної презентації виконаних робіт перед класом.

Оцінювання навчальних досягнень учнів:

Варто враховувати, що впровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання: з оцінювання предметних знань, умінь і навичок до оцінювання компетентностей, зокрема готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності. Тепер об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є рівень розвитку їх компетентностей, які інтегрують знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності. При оцінюванні навчально-пізнавальної діяльності учнів варто збалансовано оцінювати всі три компоненти, що відповідають складникам компетентності: діяльнісний (діяльність/уміння), знаннєвий (знання), ціннісний (ставлення). При вивченні кожної теми формуються як технологічні навички/уміння, так і ціннісне ставлення до сучасних інформаційних технологій та їх впливу на суспільство та особистість. Знаннєвий складник включає перелік обов’язкових термінів і понять, якими учень оперуватиме після вивчення кожної теми.

Формами оцінювання можуть бути:

• виконання завдань практичного змісту;
• тестування за допомогою програмних засобів або онлайнових сервісів;
• врахування особистих досягнень в опануванні інформаційних технологій;
• співбесіда, як доповнення до тестування або практичної роботи;
• взаємоконтроль учнів у парах або групах та самооцінка.

Висновок

Отже, можна зробити висновок, щоб навчальна діяльність мала майбутню перспективу, школа повинна готувати здобувача освіти до життя. Життєвий успіх учнів залежить від того, чи навчимо ми їх виконувати суспільні ролі, чи здобуватимуть вони ключові компетентності в дії. Вчитися, щоб діяти, - це один із найважливіших постулатів Євросоюзу і визначник якості роботи сучасної школи. Формування ключових компетентностей на уроках інформатики і є інструментом у прямуванні до цієї мети.

Спираючись на наведені вище підходи щодо формування в учнів ключових компетентностей і розглядаючи її складові через призму навичок ХХІ століття, вважаю, що у процесі навчання інформатики мають сформуватися комп'ютерна грамотність й освіченість учнів, основні компоненти комп'ютерної культури і її складові. З огляду на вище сказане, можна стверджувати, що ключові компетентності є обов'язковою складовою освітньої компетенції, яка, у свою чергу, є необхідною для сучасного фахівця будь-якої галузі, оскільки здатність до самовдосконалення, до навчання впродовж життя є обов'язковим атрибутом людини інформаційного суспільства.

Таким чином, у період переходу на нові освітні стандарти інформаційні технології допомагають формуванню нової інформаційної культури вчителя та учня.

Тому ми маємо мати чітку картину того, куди ми прямуємо, чого ми хочемо досягти, чого ми хочемо навчити, які цінності передаємо, які знання і вміння повинен мати сучасний випускник закладу загальної середньої освіти.

Література

1. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: колективна монографія / під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 112.
2. Семко Л.П. Компетентнісний підхід до навчання інформатики в основній школі. /Л. П. Семко/ Наукові записки. Вип.4. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Частина 2. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Вінниченка, 2013. - С. 63-67.
3.  Мариновська О. Я. Педагогічна інноватика & менеджмент інновацій: навч.-метод. посіб/Оксана Яківна Мариновська.- Івано-Франківськ: Місто НВ, 2019. – 504 с
4.  Концепція «Нова українська школа» (розпорядження Кабінету Міністрів України № 988-р. від 14.12.2016 р., витяг).
5.     Селевко Г. Компетентності та їх класифікація /Г. Селевко/ Народна освіта. - 2004. - № 4. - С. 138.
6.     Онкович Г.В. Медіа-педагогіка і медіа-освіта: поширення у світі /Г. В. Онкович/ Дивослово, 2007.– № 6. – С.2-4.