"Реалізація проектної технології навчання у професійно - практичній підготовці"

Державний навчальний заклад
«Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту»

 

 

 

 

 

 

 

Реалізація

 проектної технології навчання у професійно-практичній  підготовці

(методичні рекомендації)

 

 

 

 

 

                                                    Підготувала:

                                                    Кураш Наталія Олександрівна

                                                   майстер виробничого навчання

                                                   за професією «лаборант

                                                  хіміко-бактеріологічного аналізу контролер харчової продукції (виробництво м'ясних та

                                                  рибних продуктів ), лаборант

                                                  хіміко-бактеріологічного аналізу»

 

 

 

Суми

 

 

У методичних рекомендаціях на тему: "Реалізація проектної технології навчання у професійно - практичній  підготовці" відображена основна ідея реформування професійно-технічного навчання шляхом впровадження особистісно-орієнтованих технологій. Розкриті сутність, мета та основні завдання проектного навчання, класифікація проектів за різними факторами, принципи проектування, вимоги до організації та  етапи проектної діяльності учнів. Відображена організація проектної діяльності учнів групи  на кожному етапі. Результат спільної роботи майстра виробничого навчання з учнями ІІ курсу представлено позаурочним заходом зі створенням  інформаційного проекту  на тему: "Твоя майбутня професія – лаборант  хіміко-бактеріологічного аналізу" для учнів І курсу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

	ВСТУП	4
І	ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1	Сутність проектного навчання	6
1.2	Цілі проектного навчання	9
1.3	Класифікація проектів	10
1.4	Принципи та вимоги до організації  проектної діяльності	12
1.5	Технологія проектного навчання	13
ІІ	ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1	План проекту  "Твоя майбутня професія – лаборант ХБА"	18
2.2	Етапи проекту  "Твоя майбутня професія – лаборант ХБА"	19
2.3	Методична  розробка позаурочного заходу	20
	ВИСНОВКИ	33
	Список використаних джерел	34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Сучасна освітня парадигма характеризується принципово новими положеннями в порівнянні з традиційними в питаннях формування цілей, змісту, вибору методів і засобів навчання. Особлива увага при цьому приділяється формуванню навичок самоосвіти, економізації, інтеграції знань, що формуються. Провідними повинні стати етапи дослідницькі, евристичні та проблемно-розвиваючі методи навчання, які дозволяють найбільш повно реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні.

Актуальність теми «Реалізація проектної технології навчання у професійно – практичній підготовці» обумовлена тим, що дана тема базується на особистісно-орієнтованих цінностях освіти, коли учень є центральною фігурою навчального процесу. При цьому педагог у більшій мірі виступає в ролі організатора самостійної, активної, пізнавальної діяльності учнів, компетентного консультанта і помічника. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не лише на контроль знань і умінь, але на проектування, діагностику і корегування дій учнів, щоб вчасно допомогти своїми кваліфікованими діями усунути утруднення в одержанні й застосуванні учнями необхідної інформації. Дана тема є широко висвітленою у сучасній педагогічній та методичній літературі, але слід констатувати наявність таких аспектів:

• деякі педагоги професійної школи мають теоретичні уявлення з даної теми, але не мають (або мають недостатні) уміння і навички з практичного впровадження проектних технологій;
• існує потреба вдосконалення рівня власної професійно-педагогічної компетентності у напрямку проектної діяльності у роботі з учнями

Об’єктом даного дослідження є позаурочний захід для учнів І курсу у ДПТНЗ "Сумський професійний ліцей будівництва та автотранспорту". Предмет дослідження — методика організації і створення проекту на тему : "Твоя майбутня професія – лаборант ХБА " .

Мета дослідження:

1. Сформувати і розвинути власні уявлення з теоретичних питань по впровадженню проектних технологій у педагогічній діяльності
2. Вдосконалити власні методичні уміння з практичної реалізації теоретичних уявлень, окреслених темою роботи.

Завдання дослідження:

1. Підібрати і опрацювати педагогічні та методичні джерела інформації з питань проектного навчання у професійно – практичній школі.
2. Представити результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел у теоретичній частині даної роботи.
3. Створити проект та методичну розробку позаурочного заходу.

Практична значущість дослідження полягає у тому, що його застосування дозволяє підвищити ефективність навчально-виховного процесу та педагогічної діяльності майстра виробничого навчання.

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

  1.1 Сутність проектного навчання

Проектне навчання не є принципово новою технологією. Навчальне проектування було розроблене у 20-ті роки минулого століття у США американським філософом й педагогом Дж. Дьюї та його учнем В. Х. Кілпатриком. Спершу цей метод мав назву „метод проблем” і пов’язувався з ідеями гуманістичного напряму в філософії та освіті. Дж. Дьюї та його послідовники висунули ідею навчання на активній основі. Вони вважали, що дитина буде навчатися з цікавістю, якщо зможе побачити застосування своєї праці, своїх знань у реальному житті. Тому вкрай важливо було показати учню його особисту зацікавленість у здобутті знань, які потім будуть йому потрібні у реальному житті. Як відомо,

МЕТА УРОКУ НЕ МАЄ СЕНСУ, ПОКИ ВОНА НЕ СТАЛА МЕТОЮ КОЖНОГО УЧНЯ!

Тому проблема повинна бути значуща для учнів і взята з реального життя. Для її вирішення учень повинен застосувати вже отримані знання або оволодіти новими. Допомагає в цьому педагог, який підказує нові джерела інформації, нові напрями роботи. Але в результаті учні самостійно розв’язують проблему і отримують помітний результат.

Послідовник Дж. Дьюї – В.Х. Кілпатрик вдосконалив систему роботи над проектами і класифікував її, пропонуючи професійну розробку технології, яка у світі отримала назву „метод проектів”.

Проблемою проектного навчання майже паралельно з американськими вченими опікувалися і російські педагоги. У 1905 році на чолі з російським педагогом С.Т. Шацьким було створено групу працівників, яка займалася активним впровадженням проектних методів у практику викладання.

За часів радянської влади прихильники методу проектів (В.Н. Шульгін, М.В.Крупеніна, Б.В. Ігнатьєв) намагалися перетворити школу навчання у школу життя, де набуття знань здійснювалося на основі праці, а зміст навчальних програм базувався на громадсько-корисних справах. На основі проектної методики було створено комплексну систему навчання, за якою навчальні предмети замінювалися виконанням практичних проектів.

В основі методу проектів лежить:

- набуття особистісного та професійного досвіду навчання нестандартними засобами;

- розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів;

- набуття учнями прагнення й вміння самостійно здобувати, використовувати нові знання;

- розвиток критичного мислення.

Метод проектів завжди орієнтується на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди має за мету розв’язання деякої проблеми. А розв’язання проблеми передбачає, з одного боку, використання сукупності різних методів і засобів навчання, а з іншого – необхідність інтегрування знань та вмінь з різних сфер науки, техніки, технології, творчих галузей.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

 Основний тезис сучасного розуміння методу проектів такий:

 „Все, що я пізнаю, я знаю для чого це мені потрібно і де , і як я зможу застосувати ці знання”

Під час використання даної технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань.

Основні завдання:

1.   Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань.
2.   Сприяти учням у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо).
3.   Розширити коло спілкування учнів, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
4.   Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Отже, сутність проектного навчання полягає в його спрямувані на кінцевий результат, який можна побачити, усвідомити, застосувати у реальній практичній діяльності. Щоб досягнути такого результату, необхідно навчити учнів самостійно мислити, знаходити і розв’язувати проблеми, застосовуючи для цієї мети знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати й можливі наслідки різних варіантів розв’язання, вміння установлювати причинно-наслідкові зв’язки.

 

Суб’єкт, об’єкт та результат проектування

Для правильної та раціональної організації проективного навчання потрібно чітко уявляти структуру проекту: суб’єкт, об’єкт, результат проектування.

Суб’єктом проекту може бути учень або група учнів. 

 Об’єктом – навчальна проблема. Можливі різні підстави для вибору тематики проекту. Її можуть сформулювати фахівці, викладач (з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмету, інтересів і здібностей учнів). Тематику проекту можуть запропонувати і самі учні.

Тематика проектів може бути пов’язана з будь-яким аспектом життя учня у ПТНЗ, СЗШ й за його (їх) межами:

- організація будь-яких заходів;

- дослідницька, виробнича, навчальна діяльність;

- організація зв’язків з іншими ДПТНЗ, СЗШ, ВНЗ, з виробництвом;

- оформлення, обладнання кабінетів, майстерень тощо;

- розв’язування проблем працевлаштування тощо.

При виборі теми проектування необхідно врахувати такі чинники:

- індивідуальні особливості учнів, їх розумові та психологічні можливості;

- навчально-матеріальну та виробничу базу ДПТНЗ або СЗШ;

- міжпредметні та міжциклові зв’язки, залучення знань з різних галузей;

- громадсько корисну або особисту значущість проекту;

- дотримання техніки безпеки;

- професійну значущість проекту;

- інтереси і можливості учнів і викладача тощо.

Результати проектування, як зазначалося вище, повинні бути матеріальними, тобто представленими у вигляді посібника, доповіді, альбому, макету, таблиці, відеофільму, комп’ютерної газети тощо.

 

1.2 Цілі проектного навчання

Ключовою ознакою проектного навчання є самостійність вибору, завдяки чому відбувається підвищення мотивації й розвиток творчих здібностей учнів, краще засвоєння навчального матеріалу. Розвиток творчих здібностей й зміщення акценту з інструментального підходу на технологічний відбувається завдяки необхідності вдумливого вибору інструментарію й планування навчання щодо досягнення найкращого результату. Формування відповідальності відбувається підсвідомо: учень намагається довести собі і іншим, що він зробив правильний вибір і справився із завданням. Слід зауважити, що, прагнення самоствердитися є головним чинником ефективності проективної діяльності. При розв’язуванні практичних задач природно виникають відношення співробітництва між учнями і викладачем завдяки тому, що для всіх учасників проектування завдання є змістовно цікавим й стимулює до знаходження ефективного розв’язку. Особливо це помітно на прикладі задач, які самостійно сформулював учень.

Таким чином , застосування проектної діяльності дозволяє вирішити низку навчальних, розвиваючих та виховних задач:

- збільшення мотивації учнів;

- розвиток здібностей до активної практичної діяльності;

- розвиток творчого й самостійного підходу до розв’язання виникаючих проблем;

- здобуття навичок роботи з різною інформацією;

- розвиток дослідницької діяльності учнів;

- набуття учнями досвіду публічних виступів й роботи у співробітництві;

- розвиток у учнів відповідальності, обов’язковості, поважного відношення до навчання;

- здобуття учнями навичок самоконтролю, самооцінки, рефлексії;

- відношення учень - викладач у проективній діяльності базуються на принципах роботи у співробітництві;

- великі можливості для демонстрації практичного застосування навчального матеріалу у майбутній професійній діяльності ;

- розвиток критичного мислення в учнів.

1.3 Класифікації проектів

 Враховуючи різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, розрізняють їх за цілим рядом параметрів:

1) Метою та характером домінуючої у проекті діяльності:

 

 Дослідницькі – потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів.

Творчі – не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається , підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

Ігрові – учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються, вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв’ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Практично-орієнтовані – результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них.

2) Мірою реалізації міжпредметних зв’язків:

- монопредметні (в рамках однієї галузі знань);

- міжпредметні (стосуються декількох предметів);

- позапредметні (надпредметні)

3) Характером координації проекту:

- безпосередній (жорсткий або гнучкий);

- прихований (координатор виступає як повноправний учасник проекту).

4) Характером партнерських взаємодій між учасниками проективної діяльності:

- колективні;

- змагальні;

- конкурсні.

5) Тривалістю:

- короткодіючі (кілька уроків з програми одного предмету);

- середньої тривалості (від тижня до місяця);

- довготривалі (кілька місяців).

 

6) Кількістю учасників:

- особистісні (між двома партнерами);

- парні (між парами учасників);

- групові (між групами учасників).

 

7) Характером контактів:

- внутрішні або регіональні;

- міжнародні тощо.

 

1.4 Принципи та вимоги до організації проектної діяльності

При застосуванні у педагогічній практиці методу проектного навчання необхідно брати до уваги наступні принципи :

- посильність проекту для учнів;

- наявність необхідних для успішного виконання проекту умов (сформованість відповідної бібліотеки, медіатеки тощо);

- проведення підготовчої роботи (передпроектна діяльність);

- забезпечення керівництва (безпосереднього або прихованого) проектом з боку викладача на кожному етапі проективної діяльності;

- ведення учасниками проекту щоденника, в якому відмічається хід думок, ідей, результатів, відчуттів (рефлексія). Щоденник у майбутньому допоможе учням скласти звіт (якщо проект не є письмовою роботою);

- індивідуальна оцінка роботи кожного учасника проективної діяльності;

- обов’язкова орієнтація проекту на практику (отримання реального практичного результату) та майбутню професійну діяльність;

- обов’язкова презентація результатів роботи над проектом у тому чи іншому вигляді.

Основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:

- наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання;

 - практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

 - самостійна (індивідуальна, парна групова) діяльність учнів;

 - структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів);

 - використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування висновків.

Важливими чинниками проективної діяльності є:

- підвищення мотивації при розв’язуванні задач;

- стимулювання розвитку творчого та інтелектуального потенціалу;

- розвиток дослідницьких здібностей;

- технологічний підхід до розв’язування задач;

- формування почуття відповідальності;

- створення умов співпраці між викладачем й учнем (багатомірність моделі спілкування);

- розвиток самостійності;

- адекватність інформаційно-змістової моделі навчання предметно-професійній спрямованості;

- цілісність загальноосвітньої, предметно-профільної, професійної підготовки учнів ПТНЗ, загальнокультурного розвитку учнів.

 

1.5 Технологія проектного навчання

Незважаючи на численність типів проектної діяльності, будь-який проект реалізується за певною схемою, послідовністю:

 

Підготовчий етап (передпроектна діяльність).

Методологічна та методична підготовка учнів. Викладач інформує учнів: що таке проект, проектування, проблема, гіпотеза, суб’єкт, об’єкт проективної діяльності. Також обговорюються особливості й можливі труднощі діяльності. На цьому етапі розглядається зміст, етапи роботи учнів, форми контролю, оцінки результатів.

На цьому етапі викладачу необхідно:

- звернути увагу на загальну тему й підтеми проекту;

- надати інформацію щодо ходу, термінів й етапів роботи над проектом;

- створити ситуацію, яка б стимулювала учнів до самостійного проектування.

 

І етап. Планування.

Здійснюється колективне обговорення проекту, обмін думками. Визначаються мета, завдання, структура й форми індивідуальних і групових проектів, складається план проекту.

Мета первинного обміну думками:

1) Стимулювання обміну думками.

Для цього можна застосувати метод „мозкового штурму”, „круглий стіл” тощо. Викладач повинен утримуватися від коментарів, записуючи виникаючі ідеї, пропозиції, зауваження.

2) Визначення загального напряму діяльності.

Після з’ясування всіх можливих напрямів діяльності, своє відношення висловлює кожен бажаючий.

3) Вибір кожним учасником проектування підтеми для особистого дослідження та формування груп (якщо проект груповий).

На цьому етапі викладачу необхідно:

- проаналізувати й відкоригувати висунуті ідеї;

- виокремити серед них найбільш вдалі й перспективні;

- визначити час, необхідний для отримання кінцевих результатів;

- допомогти учням скласти план роботи над проектом і сформувати робочі групи (якщо проект груповий).

Важливим моментом на цьому етапі є з’ясування потенційних можливостей кожного учня (комунікативні, організаційні, артистичні, публіцистичні, аналітичні тощо). Завдання викладача побудувати роботу так, щоб кожен учень зміг себе проявити і отримати визнання інших.

ІІ етап. Пошуковий.

Визначаються джерела, засоби збирання інформації (спостереження, анкетування, робота з літературою, робота зі ЗМІ, інтерв’ю, експеримент) й здійснюється збір інформації. Учасники проекту відпрацьовують навички відбору та аналізу інформації.

На цьому етапі викладачу необхідно:

- допомогти учням скласти список можливих джерел інформації;

- спостерігати за перебігом дослідження;

- проводити необхідні консультації стосовно методики відбору й обробки інформації;

- коректувати й непрямо керувати діяльністю учнів;

- здійснити допомогу щодо узагальнення проміжних результатів.

ІІІ етап. Узагальнюючий.

Здійснюється аналіз та обробка отриманої інформації, формулюються висновки.

На цьому етапі викладачу необхідно:

- організувати консультування з питань узагальнення матеріалів;

- надати допомогу учасникам проектування у виявленні проблем й пошуку шляхів їх розв’язання;

- допомогти обрати форму подання, оцінки й презентації результатів роботи.

Саме цей етап, як показує досвід роботи, є найбільш складним для учнів, особливо якщо вони звикли знаходити у книжках готові відповіді на запитання викладача. Для учнів ПТНЗ, які готуються до самостійної професійної праці, навички аналізу інформації і формування висновків є професійно важливими.

IV етап. Етап презентації та захисту проекту.

Учні презентують і захищають свої проекти, демонструють набуті знання та вміння.

Учні презентують не тільки отримані результати та висновки. Вони описують прийоми, за допомогою яких було отримано й проаналізовано інформацію, розповідають про проблеми, що виникали протягом роботи.

Будь-яка форма презентації також, на нашу думку, є навчальним процесом, під час якого учні набувають навичок підведення й презентації підсумків своєї діяльності. На нашу думку, головною вимогою до проведення презентації є відповідність обраної форми меті проекту, віку й рівню аудиторії, для якої вона здійснюється.

На цьому етапі викладачу необхідно:

- визначити час і форму захисту проектів;

- допомогти учням підготувати сценарій захисту проектів;

- надати допомогу учням у підготовці захисту проектів (пояснити основні правила проведення дискусій; навчити їх конструктивно відноситися до критики тощо).

V етап. Аналітичний.

Учні колективно обговорюють та аналізують результати роботи над проектами, визначають зміст й перспективи подальшої роботи.

На цьому етапі викладачу необхідно допомогти учням визначити результати розв’язаної проблеми та перспективи подальших досліджень.

Особливо важливо для викладача, на нашу думку, пам’ятати, що основними критеріями успішності виконаної роботи є радість й почуття задоволення особистими досягненнями й знаннями кожним учасником проектування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Твоя майбутня професія –
лаборант ХБА»

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА                                                                                 

2.1 План проекту  "Твоя майбутня професія – лаборант ХБА"    

Координатор проекту: Кураш Н. О.

 

Навчальний заклад, курс, група: ДНЗ "Сумське ВПУБА", ІІ курс, група№27

 

Передбачувана тривалість проекту: 2 місяці

Цілі:

Застосовувати набуті знання, уміння та навички при підготовці рубрик.

Формувати та розвивати вміння проектно-технологічної діяльності.

 Формування почуття відповідальності.

Розвивати творчу ініціативу та критичне мислення.

Розвивати цілеспрямованість, наполегливість, працьовитість.

Розвивати навички аналізу своєї діяльності, її оптимальності та ефективності.

Розвивати навички ділового співробітництва

 

Тип проекту:інформаційний, груповий, довгостроковий, міжпредметний.

 

Основне питання: Ознайомлення учнів І курсу з обраною професією.

 

Стислий опис проекту:

 У своїй презентації майстер та учні ІІ курсу висвітлюють питання

 минулого, сьогодення та майбутнього професії ”Контролер харчової

продукції‚ лаборант ХБА” для учнів І курсу. Розкривається актуальність та необхідність даної професії у сучасному житті суспільства та кожної людини. У проекті відображене професійне спрямування учнів у навчальному закладі – уроки спецтехнології, уроки виробничого навчання. У відеороликах учням показують технічне оснащення лабораторії ХБА та роботу лаборанта, який перевіряє за показниками якості сік апельсиновий різних торгових марок. Особливу увагу в проекті приділяють проходженню учнями виробничої практики. Висвітлюється місця проходження та роль практики у підготовці кваліфікованого робітника. Щоб довести професійну необхідність лаборантів ХБА на виробництві учням наводять ті завдання, які стоять перед виробничою лабораторією.

В ігровій формі перевіряються знання учнів І курсу з питань, що вивчались на уроках виробничого навчання.

 

Навчальні предмети:

Спецтехнологія , технологія виконання лабораторних хіміко-бактеріологічних робіт, виробниче навчання, інформатика

 

Матеріали та ресурси:

Мультимедійний проектор, мікрофон, принтер, лабораторний посуд, відеоролики, мультимедійна презентація, відеоролики, цукерки, сертифікати, музичний супровід до пісні.

2.2 Етапи проекту "Твоя майбутня професія –

лаборант ХБА"

Етапи	Вид діяльності	Задіяні особи
Організаційно-підготовчий етап	Аналіз проблеми, визначення мети та завдань проекту.	Майстер виробничого навчання
	Створення плану реалізації проекту	Майстер виробничого навчання
	Визначення всіх можливих напрямів діяльності	Майстер виробничого навчання, Учні ІІ курсу
	Формування робочих груп за напрямками діяльності в рамках проекту	Майстер виробничого навчання, Учні ІІ курсу
	Планування діяльності та визначення практичних завдань для кожної робочої групи	Майстер виробничого навчання, Учні ІІ курсу
Конструкторський етап	Визначення джерел та засобів збирання інформації	Майстер виробничого навчання, Учні ІІ курсу
	Пошук та аналіз інформації згідно з напрямком роботи груп	Учні ІІ курсу
	Ознайомлення з тематикою наочних матеріалів, які необхідно створити	Майстер виробничого навчання, Учні ІІ курсу
Технологічний етап	Розробка сценарію проведення позаурочного заходу	Майстер виробничого навчання,  Учні ІІ курсу
	Створення рубрик " Подорож у минуле","Сучасність","Професійне спрямування", "Виробнича практика" та "Майбутнє професії"	Учні ІІ курсу
	Створення ігрової рубрики "Солодка розминка"	Учні ІІ курсу
	Підготовка відеоролика "Подорож до лабораторії"	Учні ІІ курсу
	Підготовка відеоролика "Робота лаборанта ХБА"	Учні ІІ курсу
	Створення мультимедійної презентації на тему :"Твоя майбутня професія – лаборант ХБА"	Майстер виробничого навчання,  Учні ІІ курсу
Завершальний етап	Обговорення та аналіз результатів роботи над проектом	Майстер виробничого навчання,  Учні ІІ курсу
	Оформлення матеріалів проекту в електронному та друкованому вигляді	Майстер виробничого навчання
	Проведення позаурочного заходу на тему:"Твоя майбутня професія – лаборант ХБА" для учнів І курсу	Майстер виробничого навчання,  Учні ІІ курсу

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ПОЗАУРОЧНОГО  ЗАХОДУ

НА ТЕМУ:

”ТВОЯ МАЙБУТНЯ ПРОФЕСІЯ –

ЛАБОРАНТ ХБА”

 

 

                                                     Розробила:  Кураш Н.О.

 

 

 

Суми

ТЕМА ЗАХОДУ: Твоя майбутня професія – лаборант ХБА

МЕТА ЗАХОДУ:

-  розкрити актуальність професії ”Контролер харчової

   продукції‚лаборант ХБА” у сучасному житті‚

-  сформувати знання про професію‚

-  зацікавити учнів обраною професією ‚

-  виховувати професійну гордість,

-  показати значення обраної професії у повсякденному

   житті людини‚

-  систематизувати та перевірити знання та вміння

   роботи з лабораторним посудом та лабораторним

   обладнанням.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: ділова гра (ток-шоу)

МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ: метод проекту, метод ”вільного мікрофону”‚ елементи рольової гри‚ вікторина‚ відеорепортажі з лабораторії.

ОБЛАДНАННЯ: мультимедійний проектор‚ відеоролики‚ мультимедійна презентація‚ лабораторний посуд загального та спеціального призначення‚ сертифікати‚ цукерки‚ мікрофон‚ музичний супровід до пісні Ані Лорак  ″Я люблю тебе″

ХІД ЗАХОДУ

     Вступне слово майстра – повідомляється тема та мета позаурочного заходу.

  На сцену під музику виходять двоє телеведучих та розпочинають програму.

1 телеведуча:

Добрий день‚ шановні телеглядачі! Як і завжди у цей час для  вас працюють  Отрішко Анастасія

2 телеведуча:

 та Яхненко Вікторія

1 телеведуча:

Ми раді вас вітати і сьогодні тема нашого ток-шоу :

2 телеведуча:

Так! Дійсно ця тема у сучасному житті досить актуальна та  важлива‚ бо людина досить часто має обирати. А ‚ як відомо‚   від вибору‚ що робить людина іноді залежить все її подальше  життя.

1 телеведуча:

Особливо коли мова йде про вибір майбутньої професії. Кожен з нас намагається знайти своє місце у суспільстві та займатися при цьому улюбленою справою.

2 телеведуча:

Професії дуже різноманітні. Вони стосуються важкої та легкої промисловості‚ медицини‚ педагогики‚ сільського господарства‚ сфери послуг та багато інших галузей.

1 телеведуча:

А для забезпечення життєдіяльності кожної такої галузі необхідні свої кваліфіковані спеціалісти та робітники.

2 телеведуча:

Тому у світі нараховують тисячі самих різноманітних професій.

1 телеведуча:

Це лікарі‚ педагоги‚ інженера‚ кухарі‚ столяра‚ слюсарі‚ економісти‚ юристи,

продавці‚ перукарі‚ будівельники та безліч інших професій

 

2 телеведуча:

 Маючи такий величезний вибір яким чином можна зорієнтуватися та обрати одну свою найулюбленішу справу?

1 телеведуча:

Кожного року зі шкіл випускаються сотні тисяч випускників. І  всім їм доводиться робити такий складний вибір!

2 телеведуча:

А зараз з нами на прямому зв’язку наш кореспондент‚ який веде свій репортаж на місці. Дарино‚ ми Вас слухаємо.

Кореспондент:

Добрий день‚ Настя   та  Вікторія!  Добрий день‚ телеглядачі! З вами працюю я‚  Дарина ‚ і сьогодні ми знаходимось у Сумському професійному ліцеї будівництва та автотранспорту і зустрічаємось з групою  молодих людей‚ які обрали своєю майбутньою професією -  лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу‚ контролер харчової продукції.

 

 

1 телеведуча:

 Дарино ‚ дуже цікаво було б дізнатися з якою метою ці люди обрали таку досить складну професію?

Кореспондент:

Так‚  Настя. Саме зараз ми і попитаємо в них ‚ що  їх  спонукало  зробити саме такий вибір? Це питання   я адресую до Вас.  Будь- ласка‚ представтесь.

   Кореспондент з мікрофоном підходить до учнів. Учні відповідають на запитання‚ що їх зацікавило та спонукало обрати цю професію. Чи вважають вони обрану професію доцільною‚ корисною та актуальною в сучасному житті?

Одна з учениць свою відповідь висловила авторським віршем.

Лаборанти – люди добрі,

Вміють чарувати!

Від цих чарів наукових

Користі багато!

З реактивами щоденно

У халатах білосніжних

Ми досліджуєм натхненно

І напої всі, і їжу!

Наша праця всім потрібна,

Бо повинні люди знати,

Що вживати та і з чого

Нам потрібно готувати.

Отож варто нам навчатись,

Запастись терпінням.

Лаборант – це фах від Бога,

Це талант і вміння!

 

Кореспондент:

Дякую всім Вам! Ось ми і почули‚ що думає про професію молодь. Студія…

2 телеведуча:

Дякуємо і тобі‚ Дарина ‚ за цікаве інтерв’ю. Дуже важливо знати думку саме підростаючого покоління. А зараз ми пропонуємо переглянути відеорепортаж‚ який   підготувала наша репортерка. Яна ‚ вам слово...

 

Відеоролик "Подорож до лабораторії"

    Учні переглядають ролик‚ знятий в лабораторії ХБА ‚ у вигляді подорожі по робочим місцям лаборанта. Висвітлюється оснащення виробничої лабораторії та практична робота лаборантів.

 

1 телеведуча:

А знаєш‚ Настя!  Виробництво продуктів харчування ще з давнини вважалось однією з найповажніших професій.  Контроль якості харчових продуктів починає свою історію з тих часів, коли різні продукти: хліб,  сир, масло, олія, пиво, ковбаси, алкогольні вироби та інші  - почали виробляти в містах для продажу.  Відомо, що під контролем уряду в Європі вже в Х сторіччі в містах існували особливі установи, що  контролювали   якість хліба у відношенні ваги та доброї  якості.

 

 

 

2 телеведуча:

Так‚ вже з тих давніх часів  виробництво продуктів харчування   вважали

однією з найповажніших професій і людей‚ що займалися нелегкою працею

шанували та звільняли від державних повинностей та оподаткувань.

1 телеведуча:

Але й з іншого боку‚ за виготовлення неякісної продукції виробника чекали великі неприємності. Його соромили на  центральній площі привселюдно‚ а іноді карали навіть дуже жорстоко.

2 телеведуча:

В теперішній час однією з головних задач харчової  промисловості є і залишається виробництво харчових продуктів високої якості.

 

 

 

 

 

 

 

1 телеведуча:

Найважливішою ланкою у розв’язанні цієї задачі з дотриманням всіх встановлених норм є технохімічний контроль  виробництва.

2 телеведуча:

Постійний та правильно організований контроль виробництва  дає можливість спостерігати за якістю сировини‚ що надходить на виробництво‚ напівфабрикатів

 

1 телеведуча:

за якістю готової продукції‚ не допускаючи при цьому відхилень від органолептичних‚ фізико-хімічних та  мікробіологічних показників.

2 телеведуча:

Саме така продукція буде відповідати вимогам діючої  нормативної документації.

1 телеведуча:

А сучасні тенденції у світі зводяться до одного – безпеки та  якості життя! І перше місце в цьому відводиться саме продуктам харчування‚ які ми вживаємо кожного дня. І як говорить відомий вислів:" МИ Є ТЕ ‚ЩО МИ ЇМО!"

 

2 телеведуча:

Про це свідчить і те‚ що у засобах масової інформації все  частіше з’являються такі передачі ‚ як ”Знак якості ”‚” Правила життя” ‚ ”Контрольна закупка”‚ соціальні реклами та багато іншого.

 

 

1 телеведуча:

Тому в останні роки крім постійних показників якості‚ дуже  важливим є контроль саме за показниками безпеки харчових  продуктів.

2 телеведуча:

До таких показників відноситься вміст токсичних металів - свинцю‚ кадмію‚ миш’яку‚ ртуті‚ міді‚ цинку; мікотоксинів та інших шкідливих речовин‚ які небезпечно впливають на організм людини та можуть викликати достатньо серйозні  захворювання.

 

1 телеведуча:

 Таким чином‚ з метою здійснення технохімічного контролю  виробництва та випуску високоякісної продукції на  підприємствах одним з головних підрозділів є виробнича лабораторія.

 

2 телеведуча:

 Працівники лабораторії знаходяться у постійному та безперервному контакті з виробничим процесом та проводять  аналітичну роботу з використанням сучасних‚ досить швидких фізико-хімічних‚ мікробіологічних та біохімічних методів  аналізу.

1 телеведуча:

Крім того працівники лабораторії прймають участь у виробничих заходах спрямованих на:

- поліпшення якості харчової продукції‚

2 телеведуча:

-   розширення асортименту випускаємої продукції‚

1 телеведуча:

-   впровадження сучасних раціональних технологій‚

2 телеведуча:

-   дотримання рецептур та зниження технологічних втрат при  виробництві харчових продуктів.

1 телеведуча:

Працівники лабораторії уважно спостерігають за ходом всього технологічного процесу‚ спостерігаючи при цьому за роботою дозуючої апаратури‚ терморегулюючих установок‚ забезпечують технологічний режим всього технологічного обладнання.

2 телеведуча:

На сьогоднішній день професія лаборанта ХБА та контролера харчової

продукції набуває нового значення через те‚ що в умовах сучасної економіки

з’явилась величезна кількість виробників харчових продуктів.

1 телеведуча:

Це як державні‚ так і приватні підприємства. Тому і конкуренція між ними

весь час посилюється та зростає. І в таких умовах особливо важливу роль

відіграє висока якість та безпека харчової продукції‚ яку і забезпечують

працівники лабораторії.

2 телеведуча:

У Сумській області лише наш ліцей займається підготовкою  фахівців цієї галузі. Уже понад 20 років ми готуємо контролерів харчової продукції; лаборантів  хіміко-бактеріологічного аналізу. За цей період нами  було підготовлено та працевлаштовано майже 400  молодих   фахівців. Більше ніж 150 випускників  продовжили навчання у ВУЗах та технікумах за  обраною  спеціальністю.

1 телеведуча:

Вибір професії – це вибір долі!  А знати свою професію – це обов’язок кожного. Тому теоретичні знання, які ми отримуємо на уроках спецдисциплін,  закріплюємо на виробничому навчанні та під час проходження  виробничої практики.

 

 

 

Кожного разу ми перевіряємо на якість все нові й нові продукти. Це ніби країна знань про нашу професію. Я сподіваюся, що і вам буде дуже  цікаво  завітати до нашої лабораторії та спостерігати  за роботою лаборанта.

 

Відеоролик  "Робота лаборанта ХБА"

     Учні переглядають відеоролик‚ в якому демонструється робота лаборанта по визначенню фізико-хімічних та мікробіологічних  показників якості соків  різних торгівельних марок.

 

2 телеведуча:

Виробнича практика – одна з найважливіших складових у підготовці фахівців. Саме на ній ми закріплюємо,систематизуємо та перевіряємо свої знання та вміння. Кожного  року ми проходимо практику у виробничих лабораторіях  підприємств харчової галузі – хлібокомбінатів‚ молокозаводів, кондитерських фабрик, у лабораторіях СЕС, ветеринарно- санітарної експертизи, центральній харчовій лабораторії тощо. Тут ми наближаємося до реальних вимог виробництва,  вирішуємо конкретні виробничі завдання. Але ж професійне  навчання ніколи не закінчується…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 телеведуча:

А зараз давайте відпочинемо‚ бо у нас‚ як завжди‚ постійна рубрика

”Солодка розминка  ”.

 

 

Ведуча:

Добрий день! Я рада Вас вітати у рубриці ”Солодка розминка ”. І з вами її постійна ведуча Інесса.  Я впевнена¸ що ви з радістю будете приймати участь у нашій вікторині ¸ яка склалається з двох турів. У І турі ви будете називати лабораторний посуд та його призначення ¸ який я вам демонструватиму. А у ІІ турі я хочу почути вірні відповіді на свої запитання. За кожну правильну відповідь ви отримуватимете солодкі бали ¸  а ті учні ¸ що наберуть найбільшу кількість балів¸ отримають сертифікати на ″12″¸″11″ та ″10″ балів зі спецтехнології. За  ходом нашої гри та визначати переможців буде наше шановне журі. Отже ¸ привітайте…

  Ведуча представляє учасникам членів журі та розпочинає І тур.

 

І тур "Справжній лаборант"

  Ведуча демонструє основний лабораторний  посуд‚ а учні мають дати його вірну назву та вказати призначення . Члени журі ведуть підрахунок балів¸ а учасники отримують солодкі бали.

 

1. Мірна колба.
2. Мірний циліндр.
3. Піпетка градуйована.
4. Жиромір.
5. Крапельниця.
6. Конічна колба.
7. Хімічна склянка.
8. Кристалізатор.
9. Мірний стакан.
10. Спиртівка.
11. Піпетка неградуйована.
12. Пробірка.
13. Ексикатор
14. Плоскодонна колба.
15. Лійка.

 

ІІ тур "Знатоки лабораторії"

  У ІІ турі ведуча  задає питання‚ а учні відповідають‚ продовжуючи заробляти  солодкі бали.

 

    1. Які види терезів вам відомі?

    2. Яким чином можна перевірити врівноваженість технічних терезів?

    3. Яким чином перевіряються технічні терези на горизонтальність?

    4. Скільки стаціонарних ніжок мають технічні терези?

    5. Призначення рефрактометра.

    6. Призначення молочної центрифуги.

    7. Призначення сушильної шафи

    8. Максимально допустима температура сушильної шафи.

    9. Як називаються отвори під бюкси?

   10. Режими нагріву сушильної шафи.

   11. З якою метою застосовується додатковий нагрів?

   12. Що являє собою терморегулятор сушильної шафи?

   13. На що вказує верхня шкала терморегулятора?

   14. На що вказує нижня шкала терморегулятора?

   15. Інструмент для переміщення бюкс.

   16. Де відбувається охолодження бюкс?

   17. Обладнання для озолення органічних речовин.

   18. Що являє собою нагріваючий елемент муфельної печі?

   19. Яким чином виставляється необхідна температура в печі?

   20. Температурний режим муфельної печі.

 

Ведуча:

Дякую учасникам  за ваші відповіді. Поки члени журі визначаються   з    переможцями у нас музична пауза. Привітайте!   Для вас співає зірка нашої групи Яхненко Вікторія

 

Звучить  пісня  у  виконанні учениці.

 

Ведуча:

Дякую ¸ Вікторія! А зараз для оголошення наших переможців ¸ слово  надається членам журі.

 

Ведуча: 

Дякую всім вам за ті знання ¸ які ви нам продемонстрували.   Давайте ще раз  оплесками привітаємо наших  переможців. Я  впевнена ¸ що наступного разу кожен з вас може стати переможцем¸ треба  лише вірити в себе ! Я бажаю вам  удачі і на все добре!

Зустрінемось рівно за тиждень!

1 телеведуча:

 Харчова промисловість України особливо гостро   потребує суворого та неупередженого контролю якості продукції, бо її теперішній стан не може задовольнити вимоги нашого вітчизняного споживача, а тим паче європейського, куди ми прагнемо потрапити та закріпитись там. То ж потреба в лаборантах ХБА уже в недалекому майбутньому буде постійно зростати. Наприклад, у країнах Європи, де якість продукції є національним пріоритетом, на кожних 100 працюючих - не менше 12 чоловік контролюють якість харчової продукції. У нас ця цифра на сьогодні в 5-6 разів менша

2 телеведуча:

На сьогоднішній день професія лаборанта ХБА та контролера харчової продукції набуває нового значення через те‚ що в умовах сучасної економіки з’явилась величезна кількість виробників харчових продуктів. Це як державні‚ так і приватні підприємства. Тому і конкуренція між ними весь час посилюється та зростає. І в таких умовах особливо важливу роль відіграє висока якість та безпека харчової продукції‚ яку і забезпечують наші фахівці.

1 телеведуча:

 Сьогодні ми познайомилися з однією з найактуальніших професій  ‚ але Ви маєте самі обирати свій шлях.

2 телеведуча:

Ми бажаємо Вам здоров’я‚ успіхів‚ творчої наснаги. І дивіться   нас через

тиждень.

1 телеведуча:

У студії для Вас працювали   …        .

2 телеведуча:

та  …              . НА ВСЕ ДОБРЕ!!! ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!!!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Мету дослідження досягнуто та виконано такі завдання:

• Підібрано і опрацьовано 8 джерел педагогічної та методичної інформації з теми  " Проектна технологія навчання", 4 з яких є електронними .

Результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, представлено теоретичною частиною даної роботи. Встановлено, що проектне навчання являє  собою інноваційну особистісно-орієнтовану технологію навчання, яка передбачає диференційований підхід до навчання з урахуванням інтелектуального розвитку учня, його підготовленості до навчання і індивідуальних здібностей.

•  Проектна технологія навчання сприяє: розвитку пізнавальних, творчих навичок учнів , особистісного та професійного досвіду навчання нестандартними засобами,  оволодінню вміннь самостійно здобувати та використовувати нові знання, розвитку критичного мислення.
• Впровадження проектного навчання вирішує цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних та розвивальних завдань: розвиваються комунікативні здібності учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, одержувати і використовувати інформацію, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, планувати свою діяльність тощо.
• Створено навчальний проект та методичну розробку позаурочного заходу на тему "Твоя майбутня професія – лаборант ХБА" . Тип  проекту обрано за класифікацією проектів у відповідності до мети та характеру домінуючої діяльності учнів - інформаційний , що, на мою думку, найбільш оптимально відображає мету та цілі позаурочного заходу. Методика реалізації проекту є такою, яка сприяє ефективному досягненню дидактичної мети позаурочного заходу.

Список використаних джерел

 

1. Взаємодіюче навчання. // Рекомендації викладачам, методистам, керівникам професійних навчальних закладів щодо використання інтерактивних форм на- вчання. - Полтава: НМЦ, - 2001. - 13 с.

2. Інноваційні педагогічні технології навчання професії. Монографія / Нікуліна А.С., Максименко Ю.Б., Матвєєв Г.П., Заславська С.О., Сілаєва І.Є., Костюченко М.П., Молчанов В.М. / За ред. Нікуліної А.С. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2005. – 385 с.

3.  Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні / Затверджено Міносвіти і науки України та АПН України 5.07.04 р.

4.  Кремень В. Яку людину має готувати освіта // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2006, - № 5. - С. 3-16.

5.  Методика професійного навчання: методичний посібник / І.Є. Сілаєва, С.С. Шевчук, С.О. Заславська. – Донецьк: ІПО ІПП УМО, 2013. – 292 с.

6.  Нікуліна А.С., Сілаєва І.Є., Шевчук С.С. Сучасний урок в професійній школі: проектування, організація, аналіз: Методичний посібник. - Донецьк: ДІПО ІПП. - 2008. - 160с.

7. Основні аспекти педагогіки профтехосвіти. Навчальний посібник /Нікуліна        А.С., Молчанов В.М., Верченко Н.В., Торба Ю.І. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2006. – 296 с.

8.  Педагогика профессионального образования: Учеб. пособие / Под ред. В.А. Сластенина. – М.: Академия, 2004. – 368 с.

9.  Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод.посібник / Н.Г.Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.: За ред. Н.Г.Ничкало-К.:Вища шк., 1992.-334с.

10.  Підготовка майстра виробничого навчання до занять: Метод. реком. / Укладач С.О. Заславська. - Донецьк: ДІПО ІПП, 2007. - 64 с.

11. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно- технічних навчальних закладах / Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006, №419 //Офіційний вісник України. - 2006. - №25. - С.92-105.

12. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод Посіб./ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред.. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192с