Реферат "Історія культури мого рідного краю"

Про матеріал

Вінниччина – напрочуд прекрасна земля, яка завжди славиться своїми трудолюбивими, талановитими людьми. Вироби наших майстрів вражають уяву, вони відомі по всій України та за межами.

Перегляд файлу

Реферат на тему: «ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ МОГО РІДНОГО КРАЮ»

2021

Мій рідний край Вінниччина – напрочуд прекрасна земля, яка завжди славиться своїми трудолюбивими, талановитими людьми. Особисто мене завжди вражали майстри народних промислів, які зберегли і розвивають, зокрема, традиції гончарства, вишивки, лозоплетіння, гутництва, ткацтва.

Вироби наших майстрів вражають уяву, вони відомі по всій України та за межами.

Поруч із моїм будинком знаходиться музей гончарного мистецтва імені А. Луцишина, народного майстра гончарних справ, який я відвідував з дитинства. Інтер’єр кімнат садиби залишився таким же, як і за життя господаря.

У музеї екскурсанти можуть не тільки оглянути виставлені твори, а й постаратися виготовити одне з них. Установа регулярно проводить різноманітні майстер-класи, втому числі з плетіння з лози, вишивки, писанкарства та гончарства. Також на території музею часто проходять фестивалі народної творчості та ярмарки. Їх мета - підтримати народну творчість і навчити нове покоління шанувати українські традиції. В рамках фестивалів умільці діляться досвідом і передають свої знання.

Музей-садиба гончарного мистецтва ім. А. Луцишина у Вінниці

Дослідники вважають, що жоден з регіонів України не позначений таким багатством різновидів кераміки, як Поділля.

На Вінниччині існує декілька центрів гончарного мистецтва. Це на сам перед с. Бубнівка, Гайсинського р-н..

Основоположником традиції підполивʼяного розпису, який характерний для бубнівської школи гончарства вважається Андрій Гончар (1823-1926), молодим юнаком він опанував технологію підполив’яного розпису. Його роботи вражали односельців новітньою технологію і орнаментами, красою підполивʼяного візерунку і дзвінкими переливами досі небачених барв.

Згодом традиції цього полум’яного гончарного підполив’яного розпису стали використовувати і інші майстри з його села, наприкінці 20-х років минулого століття у Бубнівці працювало 28 родин гончарів. Кращі зразки бубнівських умільців демонструвались на виставках у Києві та Москві і навіть Лондона й Парижа, де вони одержали найвищу оцінку громадськості та мистецтвознавців. Відома майстриня Є.І.Міщенко у 1990 р. за свої вироби була нагороджена дипломом Другого Міжнародного фестивалю фольклору.

Бубнівська кераміка

Серед виробів східноподільських осередків особливе місце посідають миски

с. Майдан -Бобрик , Літинського р-ну, оздоблені окремими гілочками з квітами, пуп’янками, виноградом, листочками, виконаними в техніці підполив’яного контурного малювання. Інколи на гілці зображали невелику пташку або її розміщали по центру миски в оточені рослинних мотивів. Зображували інколи кілька гілочок або квітів. В окремих мисках три або чотири мотиви розміщували на стінках миски широкою смугою. Найчастіше контур малюнка виконували білим ангобом на червоно-вохристому тлі. Контур доповнювали зеленим і брунатним ангобами.

Високохудожніми фляндрованими мисками відомі й інші осередки

Східного Поділля. Серед них вирізняються села Торканівка , Горишківка ,

Крищинці, Василівка, Берлінці Лісові та Рахни Лісові

Гончарні вироби с. Майдан -Бобрик

Ще одним осередком гончарства на Вінниччині є село Крищинці, Тульчинського району. Майстри цього села з давна славились виготовленням керамічних виробів, розписаних ангобами і покриті прозорою поливою

На початку ХХ ст. у цьому селі працювали понад 150 сімей гончарів.

В наш час традиції гончарства в цьому селі продовжує, зокрема, сім’я Сергія та Світлани Погонець.

Сім’я Погонець

Гончарні вироби с. Крищинці

В селах і міст Вінниччини великого поширення набула художня вишивка. Особливою популярністю й досі користується роботи майстрів климбівської художньої вишивки.

Клембівська народна вишивка має цілісну і багатогранну орнаментну традицію, яка є продуктом споконвічної етнічної культури Поділля, зокрема, і українського народу в цілому. Багатогранність орнаментної традиції формувалася з прадавніх часів і передавалася від покоління до покоління, як священний духовний звичай, послідовно і незворушно. Саме цим пояснюється сталість і незмінність орнаментних символів і знаків, які творять цілісну орнаментну систему в найрізноманітніших формальних проявах.

Вишивки П.О. Березовської, М.Т. Коржук та інших були представлені на виставках у Москві, Парижі, Нью-Йорку.

Клембівська вишивка

Українці здавна вміли доцільно використовувати природні ресурси на користь господарських потреб. Зокрема, лозоплетіння — це один з найдавніших промислів на Вінниччині. Народні майстри створювали вироби з лози для збереження та транспортування продуктів, обгородження території, облаштування житлових приміщень. Сьогодні лозоплетіння використовують для виготовлення меблів, предметів інтер’єру та навіть іграшок.

Зокрема, майстер лозоплетіння В.А. Косаківський, етнограф, археолог, фольклорист, музеєзнавець, майстер народної творчості, педагог, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та культури України факультету історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського не тільки займається лозоплетінням, але й навчає цьому ремеслу інших.

Вироби із лози

Багато хто навіть не знає що таке гутництво. Насправді все дуже прозаїчно, адже гутниками колись називали склодувів. Значного розвитку це народне мистецтво набуло ще за часів Київської Русі, а згодом у XVIII столітті почали виникати склодувні мануфактури. Все ж прадавня традиція виготовлення скла збереглася й до нині, про що свідчить значний інтерес сучасників до цього народного мистецтва. До речі, вироби зі скла виготовлені вручну високо цінуються і мають величезний попит серед колекціонерів.

В наш час гутництво відроджується, зокрема, в обласному центрі, де проводяться майстер-класи.

Гутництво

Ткацтво вважається одним з найстаріших здобутків української культури.

Воно було одним із найрозповсюджених промислів на Вінниччині. В наш час у Літині є унікальні майстри, які займаються збереженням та відтворенням традиційних народних ремесел.

На майстер-класах, які проводяться на Вінниччині бажаючим надається можливість обачити як виготовляють справжнє сукно і спробувати виткати власне оригінальне полотно так, як це робили наші предки.