Реферат з географії На тему: Вміст гумусу в ясно-сірому лісовому ґрунті

ВИНАРІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІ ступенів – ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ СТАВИЩЕНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Реферат з географії

На тему:  Вміст гумусу в ясно-сірому лісовому ґрунті

                                                         Виконала: вчитель географії

                                                                Реклізон Світлана

 Миколаївна

Вміст гумусу в ясно-сірому лісовому ґрунті

Важливе значення в системі всіх факторів родючості належить органічній речовині. Гумус є комплексним активно функціонуючим буферним механізмом відносно всіх без винятку елементів родючості. Він створює оптимальні умови при підвищених дозах мінеральних солей, нейтралізуючи токсичні ефекти навіть при високих їх концентраціях у ґрунтовому розчині.

Гумус відіграє важливу роль у ґрунтоутворенні завдяки участі в кругообігу, геохімічній міграції та акумуляції значної частини зольних елементів. Важко переоцінити значення органічної речовини ґрунту в забезпеченні рослин азотом, фосфором, сіркою і деякими мікроелементами та у підвищенні ефективності високих норм добрив. Він забезпечує створення агрономічно-цінної структури та сприятливих водно-фізичних властивостей ґрунту [140].

Гумус є не тільки джерелом поживних елементів для рослин, він поліпшує фізичні та хімічні властивості ґрунту, утримує від мігрування у глибші шари за профілем багато катіонів, що досить важливо в запобіганні забруднення ними ґрунтових вод, оскільки органічні колоїди є найбільш дисперсною частиною колоїдного комплексу та мають високі запаси поверхневої і хімічної енергії [134].

Дослідження зміни загального гумусу показали, що найвищий вміст гумусу в орному шарі на кінець шостої ротації сівозміни стаціонарного досліду – 1,99% у варіанті органо-мінеральної системи удобрення за умови систематичного сумісного внесення повної дози мінеральних добрив (N₆₅P₆₈K₆₈) та 10 т/га сівозмінної площі гною, що на 0,51% перевищувало кількість гумусу варіанту без добрив (табл. 3.4).

Істотно впливає на гумусний стан ґрунтів внесення кальцієвмісних сполук – вапна. Гумус і кальцій, поєднуючись у ґрунті, створюють дуже важливий хімічний комплекс для посилення живлення ґрунтів [116].

Проведені дослідження показали, що систематичне сумісне внесення повної (N₆₅P₆₈K₆₈) і половинної (N₃₀P₃₄K₃₄) доз мінеральних добрив, 10 т/га сівозмінної площі гною на фоні вапнування 1,0 н СаСО₃, сприяючи окультуренню ясно-сірого лісового ґрунту, підвищило вміст гумусу відповідно до 1,95 і 1,96% проти 1,48% на контрольному варіанті.

За мінеральної системи живлення з внесенням у попередніх ротаціях високих доз NPK на варіантах післядії РК і вапнування рівень гумусу в орному шарі на кінець шостої ротації становив відповідно 1,69 – 1,72.

У варіанті післядії фосфорно-калійних добрив з внесенням 10 т/га сівозмінної площі гною на фоні вапнування вміст гумусу зростав до 1,88% і був значно вищим порівняно з варіантами післядії РК без внесення гною.

Систематичне внесення лише мінеральних добрив у подвійній дозі без вапнування мало впливало на збільшення кількості гумусу в ґрунті, тому на кінець шостої ротації його вміст становив 1,69%, тобто за 40 років зріс лише на 0,08%.

При тривалому застосуванні у сівозміні 10 т/га сівозмінної площі гною рівень гумусу зростав інтенсивніше і на кінець шостої ротації до 1,78%, тоді як за періодичного вапнування – до 1,54%.

Таблиця 3.4

Вплив тривалого удобрення і вапнування на вміст загального гумусу, кінець VI ротації, 2019-2021 рр.

Отже, за сумісного внесення у сівозміні 10 т/га гною і повної N₆₅P₆₈K₆₈ дози мінеральних добрив за 40 років запаси гумусу зросли на 13,9 т/га або на 0,51% порівняно з контролем без добрив. Даний рівень удобрення за умови періодичного вапнування 1,0 н СаСО₃ за г.к. підвищував вміст гумусу на 0,47%, або на 12,8 т/га порівняно з контролем без добрив. Органо-мінеральна система удобрення з внесенням половинної дози NPК на фоні вапнування за 40 років використання підвищила вміст гумусу на 0,48%. При цьому його запаси зросли на 13,1 т/га порівняно з контролем без добрив.