Відділ освіти Сахновщинської районної державної адміністрації

Новоолександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Сахновщинської районної ради Харківської області

 

 

 

 

Вплив морфо-функціональних особливостей на організм дітей віком 13-16 років під час ігрової підготовки

 

 

 

Сахновщина 2022

 

 

 

Автори-упорядники:

Мірошниченко Юрій Миколайович, вчитель фізичної культури КЗ Новоолександрівський ліцей, спеціаліст вищої категорії.

 Вплив морфо-функціональних особливостей на організм дітей віком 13-16 років під час ігрової підготовки  – Сахновщина, 2022. –

 

Висновки експертизи

 

1. Реєстраційний номер _____________________________________________________
2. Напрям _________________________________________________________________
3. Розділ __________________________________________________________________
4. Назва роботи ____________________________________________________________

___________________________________________________________________________

5. Автор роботи ____________________________________________________________

___________________________________________________________________________

Експерти

П.І.Б.	Дата	Загальний бал	Підпис
Середній бал

Голова комісії ______________________________________________________________

     П.І.Б.     (підпис)

Дата _______________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Анотація

1. Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей віком 13-16 років навчальних закладів в плануванні різних етапів навчально-виховного процесу .              .              .              .              .              .              .              .              .              .              6

1. Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду . .              .              .              .              .              .              .              .              .              .              .              6
2. Статеве дозрівання як особливість фізичного розвитку підлітків . . .              .              .              .              .              .              .              .              .              .              .              11
3.  Акселерація у період середнього шкільного віку  . . . 12
4.  Психологічний аспект підліткового періоду . . . . . 13

2.     Мета, завдання, результати власних досліджень . . . . 14
3.     Технічні та тактичні особливості ударних рухів учнів різних вікових груп в умовах вивчення модуля «Волейбол» .              .              .              .              .              .              16
4.     Функціональний стан рухового аналізатора у дітей 13-16 років . . 21

Додатки . . . . . . . . . . . 24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

 

 Сучасний стан навчально-виховного процесу на уроках фізичної культури потребує особливої уваги.

 Вчитель, який постійно використовує метод навчання і удосконалення в учнів знань, умінь, навиків в підготовці спеціальних фізичних якостей повинен добре володіти морфо-функціональними особливостями організму дітей, так як вони відіграють важливу роль при плануванні і чергуванні різних по характеру і об’єму фізичних навантажень.

 Саме цей посібник допоможе вчителям фізичної культури правильно підібрати навантаження, та умови виконання підчас становлення ігрової підготовки в учнів.

 У цьому посібнику наведені приклади з досвіду роботи автора, показані функціональні можливості організму у дітей, проведені дослідження та зроблені висновки – це дасть змогу вчителям покращити підготовку до уроків, зробити навчально-виховний процес більш цікавим, компетентнішим, захоплюючим, творчим, використовувати інноваційні форми і методи навчання та досягти високого результату. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензія

 

 Автор перед собою поставив завдання – показати сьогоднішній стан функціональних можливостей учнів віком 13 – 16 років, підготовки до занять, освоєння учнями програмового матеріалу з урахуванням нових позицій в навчально-виховному процесі. Потрібно досягти від кожної дитини – без шкоди для її здоров’я максимальної підготовки, володіння техніко-тактичними діями в становленні ігрової підготовки.

 Методичні рекомендації цього посібника були використані на районному методичному об’єднанні вчителів фізичної культури, та використовуються на практиці при підготовці дітей на уроках, в секціях, гуртках, позакласній та позашкільній роботі навчальних закладів району.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей віком 13-16 років навчальних закладів у  плануванні різних етапів навчально-виховного процесу

 

 Сучасний урок фізичної культури вимагає від учнів не тільки високої функціональної підготовки, психологічної стійкості, але й досконалого володіння різними техніко-тактичними прийомами спортивних ігор.

 Для виховання спортсмена, який міг би вести ігрову діяльність з високої ефективністю, потрібна науково обґрунтована система підготовки. Відповідно до цього розроблена та існує сувора наступність всіх станів виховання і навчання. Підготовка учнів які кваліфіковано володіють спортивними уміннями – це тривалий педагогічний процес, який має ряд станів. В даний час ведуться пошуки оптимального поєднання різноманітних методів спеціальної підготовки школярів, які дозволяють ефективно здійснювати навчально-виховний процес на основі застосування інноваційних методів навчання і удосконалення загально фізичних навичок, умінь й спеціальних фізичних якостей. Все це стає можливим при умові врахування вчителем фізкультури анатомо-фізіологічних, вікових та індивідуальних особливостей учнів, бо вони є визначальними при плануванні і чергуванні різних за характером і обсягом фізичних навантажень. Аналіз сучасної літератури свідчить що особливо гостро відчувається недостатність рекомендацій і методичних розробок у сфері підбору найбільш ефективних для кожного учня засобів і методів фізичної підготовки, визначаючи ступінь їх впливу в занятті, циклі і етапі.

 

Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду

 Фізичний розвиток – це закономірний процес становлення і зміни форм і функцій організму людини, який здійснюється під впливом умов життя, зокрема фізичного виховання. Фізичний розвиток залежить не лише від фізичного виховання, а й від цілої сукупності різних факторів і умов, суспільних і природних у тому числі і генетичних.

 Під фізичним розвитком розуміють розміри і форму тіла, співвідношення їх віковій нормі. З фізичним розвитком тісно пов’язані моторний розвиток і статеве дозрівання. Фізичний розвиток можна розглядати як зовнішню прояву адекватності процесів росту і розвитку умовам існування організму. Виражені відхилення від нормативів фізичного розвитку означають порушення процесів росту і дозрівання організму. Часто вони бувають пов’язані з метаболічним порушенням, а також із патологією ендокринної та центральної нервової системи.  [17]

Залежно від умов і факторів (життя), що впливають на фізичний розвиток, він може бути всебічним і гармонійним, або обмеженим і дисгармонійним. Для оцінки фізичного розвитку відмічають темпи розвитку та масо-зростові співвідношення. Саме за цим співвідношенням і виділяють фізичний розвиток гармонійний або дисгармонійний.

 Під гармонійним фізичним розвитком розуміють відповідність маси тіла, довжини тіла та інших антропометричних показників. Під дисгармонійністю фізичного розвитку розуміють невідповідність маси тіла його довжині, а також невідповідність об’ємних розмірів повздовжнім. У всіх випадках виявлення дітей з ознаками дисгармонійності фізичного розвитку вимагається підвищена увага до аналізу умов життя, об’єму навчального та фізичного навантаження.
Знаючи і вміло використовуючи об’єктивні закономірності фізичного розвитку людини, його можна спрямувати в оптимальному для особи і суспільства напрямку, забезпечити гармонійне вдосконалення форм і функцій організму, підвищити працездатність, «відсунути» час природного старіння. Ці можливості доцільного керування фізичним розвитком реалізуються, за певних умов і в певних межах, у процесі фізичного виховання. [3]

 Підлітковий вік – це період особливого біологічного розвитку, статевого дозрівання, активізації гормональної функції статевих залоз, період найбільш активних змін у структурі всього розвиваючого організму.
 Підлітками вважають дівчаток у віці від 12-15 років і хлопчиків від 13-16 років. Таким чином, підлітковий вік у дівчаток починається і закінчується на один рік раніше, ніж у хлопчиків, але у одних і других він триває по три роки, але у житті спостерігаються значні індивідуальні варіації як темпів розвитку, так і строків початку тих чи інших характерних особливостей для цього періоду.
 В даний час збільшився діапазон індивідуальних відмінностей розвитку підлітків.
 Вік 13-15 років характеризується інтенсивним зростанням всього організму. Дане явище пов'язане зі статевим дозріванням, чим і відрізняється від фізичного розвитку молодших і старших школярів. Довжина тіла підлітків збільшується на 5-8 см на рік, маса - на 4-8 кг; зростає сила м'язів, розвивається серцево-судинна система, завершують розвиток чуттєві і рухові закінчення нервово-м'язового апарата, збільшується обсяг серця і легенів. Швидкі зміни, що відбуваються в організмі, ведуть до того, що підлітки недостатньо координовані, у них багато зайвих «кутастих» рухів. У той же час вони здатні успішно опановувати технікою складних рухів. [15]

 У цьому віці чітко виявляється нерівномірний розвиток і зростання окремих частин тіла. Особливо інтенсивно зростають кістки нижніх і верхніх кінцівок, обганяючи зростання кісток тулуба. Зростання кісток грудної клітки відстає від загального зростання тіла, тому підліток найчастіше виглядає таким «нескладним» - з довгими ногами і руками, вузькими грудьми, худий. Оскільки початок полового дозрівання у дівчаток настає раніш приблизно на 1-2 роки, вони спочатку обганяють хлопчиків у зрості.

 Завершується формування зубного апарату. Зростають ікла (10-12 років) і малі корінні зуби (10-12 років), потім другі (12-14 років).
У кістковій тканині продовжується процес окостеніння, який в основному завершується в юнацькому віці. До 13 років завершується окостеніння п'ясних і зап'ястних відділів рук, потім фаланг пальців ніг. [8]

 Відомо, що лінійні розміри тіла людини в значній мірі визначені генетично. Але зріст людини може бути збільшений і за допомогою спеціальних вправ на розтягування, у висі, вистрибуванні нагору з діставанням високо висячих предметів та ін. За рахунок чого ж досягається це збільшення? Трубчасті кістки кістяка, довжина яких визначає загальний зріст людини, ростуть на кінцях, так званих епіфізах. І якщо за допомогою спеціальних вправ стимулювати процеси зростання, що відбуваються в епіфізах до початку окостеніння, можна домогтися збільшення загального зростання підлітка.
 Помітно збільшуються розміри грудної клітки в передньо-задньому і поперечному напрямку. Підвищується темп зростання рук і ніг, що на якийсь час різко змінює пропорції всього тіла.

 Закінчується утворення (фіксація) фізіологічних (нормальних) вигинів хребта - лордозів і кіфозів. Однак повна осифікація (окостеніння) кісток ще не настає і тому зберігається небезпека виникнення порушень постави. Тому й у підлітків її виховання вимагає постійної уваги.

 Формування рухової функції у дітей шкільного віку визначається не лише і не стільки розвитком опорно-рухового апарату, скільки ступенем зрілості вищих центрів регуляції рухів. На початок шкільного періоду нервові центри підкіркової регуляції рухів що забезпечують переважно тонічні впливи, складають за абсолютним обсягом 94- 98% нервових ядер дорослої людини. Кіркове ж представництво рухового аналізатора складає лише 75-85% дорослої людини. Дозрівання кіркового центру рухового аналізатора завершується значно пізніше (до 12-13 років), ніж периферичного апарату м'язової чутливості. Функціональне вдосконалення м'язової чуттевості і центрального апарату регуляції продовжуеться і на пізніших етапах вікового розвитку.
 У віці 12-15 років швидко розвивається м'язова система. М'язи складають близько 29 % усієї маси тіла. Одночасно зі збільшенням м'язової маси збільшується і сила м'язів. Однак зростання і сила окремих м'язів відбувається з різною швидкістю. На їхній розвиток впливають функції, що вони виконують. Наприклад, швидше зростають м'язи, функціонально більш навантажені. М'язи, що працюють з невисоким навантаженням, але з великою амплітудою скорочення, краще ростуть у довжину. М'язи, робота яких має в основному силовий характер, більше збільшуються в поперечному розмірі. Однак необхідно пам'ятати, що маса тіла зростає швидше, ніж м'язова сила.
 Збільшується загальна маса м'язів і зростає їхня сила. Найбільш інтенсивний приріст сили м'язів у дівчаток відзначається в 12 років, а у хлопчиків - в 13 років. [6]

 У підлітковому віці значно змінюється довжина і товщина м'язових волокон. Відбувається дозрівання швидких гліколітичних стомлюючих м'язових волокон, і із закінченням перехідного періоду встановлюється, індивідуальний тип співвідношенні повільних і швидких волокон в скелетних м'язах.
 В середньому шкільному віці завершується формування у підлітка властивого йому морфотипа: ектоморф (по інших класифікаціях - астенік, доліхоморф) з вузькими пропорціями тіла, ендоморф (гиперстеник, брахиморф) з широкими пропорціями тіла і проміжний тип (мезоморф).
 М’язова маса особливо інтенсивно збільшується у хлопчиків в 13-14 років, а у дівчаток в 11-12 років.

 Має свої особливості розвитку серцево-судинна система підлітків. Частота серцевих скорочень складає в середньому 70-80 ударів за хвилину, збільшується товщина стінок, обсяг і маса серця, особливо лівого шлуночку. Темпи зростання і розвитку серця не однакові у хлопчиків і дівчаток. Якщо найбільше щорічне збільшення зростання серця в дівчаток спостерігається у віці 12-13 років, а у хлопчиків - у віці 13-14 років. Статеве дозрівання не позначається на збільшенні маси серця - до 13 років вона більше в дівчинок.
 У віці 15 років у хлопчика маса серця вдвічі більша, ніж у 10 років. Кровоносні судини розвиваються повільніше, ніж серце, і просвіт судин на одиницю маси серця зменшується. Тиск крові з віком збільшується і досягає 120/ 70 мм рт. ст. [5]

 Однак нерідке збільшення обсягу серця відстають від збільшення розмірів тіла. Темпи збільшення серця не встигають за темпами фізичного розвитку, зростанням маси і загальних розмірів тіла. Особливо це виявляється при акселерації. Крім того, розвиток судинної системи трохи відстає від зрослих темпів розвитку серця. У результаті виникають різні порушення серцево-судинної системи: у підлітків збільшується артеріальний тиск, спостерігається неритмічність серцевих скорочень, з'являються систолічні шуми. Утрудняється постачання кров'ю віддалених частин тіла, і тому числі і головного мозку. Тому в підлітків знижується працездатність, вони часто скаржаться на швидку стомлюваність, головні болі. В окремих хлопчиків і дівчаток виникають непритомні стани.

 В результаті сповільнення ЧСС і збільшення довжини судин, особливо у високорослих підлітків і хлопців, відбувається уповільнення кругообігу крові. Час кругообігу крові у дошкільників - 14 с, у молодших школярів - 16 с, в середньому шкільному віці - 18 с, а у старших школярів досягає дорослих значень - 20-22 с. [11]

 В цілому, зміни (сповільнення ЧСС, подовження періоду спільної діастоли, підвищення АТ, уповільнення кругообігу крові), що відбуваються в серцево-судинній системі, свідчать про економізацію функцій серця підлітків.
 Впродовж середнього шкільного віку збільшується кількість еритроцитів і гемоглобіні, знижується кількість лейкоцитів, в лейкоцитарній формулі продовжується зниження кількості лімфоцитів і наростання кількості сегментованих нейтрофілів. До віку 14-16 років картина крові практично вже відповідає дорослому організму. Проте ще зустрічається багато незрілих форм лейкоцитів. Швидкість осідання еритроцитів досягає дорослого значення 8-10 мм/час.
 В середньому шкільному віці повністю формується система кровообігу.
Зростають маса і об'єм серце. Вага серця в порівнянні з новонародженим збільшується до 10 років в 6 разів, а до 16 років - у 11 разів. За винятком періоду 12-13 років. маса серця у хлопчиків перевищує аналогічні показники у дівчаток. Зростання маси серця відбувається з деяким відставанням від зростання маси тіла. Особливо великий річний приріст маси сердечного м'яза після 14 років. [10]

 Об'єм серця досягає 130-150 мл (у дорослих - 280 мл), а хвилинний об'єм крові - 3-4л/хв (у дорослих - 5-6 л/хв). Хвилинний об'єм крові збільшується, головним чином, за рахунок збільшеного об'єму систоли, який за період від 10 років до 17 років наростає від 46 мл до 60-70 мл За рахунок збільшеного об'єму систоли крові і підвищення тонусу парасимпатичного відділу нервової системи відбувається Подальше зниження частоти сердечних скорочень (ЧСС): в середньому шкільному віці ЧСС у спокої близько 80 уд/хв., а в старшому шкільному віці (16-18 років) відповідає дорослому рівню - 70 уд/хв.
 В 13-16 років інтенсивно іде процес розвитку дихальної системи: перебудовуються нервова та гуморальна регуляція, удосконалюється апарат зовнішнього дихання, збільшується життєва эмність легень, дихальний та хвилинний об’єм, максимальна вентиляція легень та їх дифузійна здатність .
 Об'єм легенів у підлітків досягає значних розмірів: у 13-річних у середньому 2500 см3, але в хлопчиків може досягти 3200 см3, у дівчаток трохи менше - 2700 см3. Життєва ємність легенів (ЖЄЛ) - величина непостійна і залежить від різних факторів, наприклад, від зростання. Чим вище підліток, тим більше ЖЄЛ. У хлопчиків і дівчаток, що займаються фізичною культурою і спортом (особливо тими видами, що вимагають витривалості), ЖЄЛ нерідко досягає 130-150% від середніх розмірів. В міру дорослішання підлітка за рахунок збільшення ЖЄЛ зростає вентиляція легенів. Частота подиху знижується до 18-20 разів за хвилину, але збільшується глибина подиху. Це свідчить про удосконалювання функції апарата подиху, що дозволяє підліткам легше переносити фізичне навантаження. [16]

 Проте дихальні функції випробовують деякі труднощі розвитку в період статевого дозрівання. У цей період у підлітків спостерігається неритмічність дихання, не завершений ще процес розширення повітрєносових шляхів. Носові ходи у дітей вузькі, їх формування закінчується до 14-15 років. Затримка зростання грудної клітки при значному витягуванні тіла утрудняє дихання у підлітка. Вага легенів в 12 років виявляється в 10 разів більше первинного, але все таки удвічі менше, ніж у дорослих. Підвищення збудливості дихального центру і тимчасові порушення регуляції дихання викликають у підлітків особливу непереносимість кисневого дефіциту. При гіпоксії у них можуть виникати запаморочення і непритомність.

 У підлітків до 14 років ще значно виражена дихальна аритмія, яка після 15-16 років практично зникає.

 У розвитку дихальної системи яскраві риси відсутні. У підлітковому віці остаточно формується тип подиху: у хлопчиків - черевний, у дівчаток - грудний.
 Особливістю терморегуляції у цьому віці є те що саме цей період характеризується найбільшою нестійкістю та різноманіттям реакцій у відповідь на температурні впливи зовнішнього середовища. Одні й тіж самі подразники (висока температура повітря) викликають більш значні зміни в організмі підлітків, ніж у дорослих. Це все пояснює анатомо-фізіологічні особливості та недосконалість механізмів пристосування. [7]

Статеве дозрівання як особливість фізичного розвитку підлітків

 Рівень фізичного розвитку організму і якостей рухової діяльності залежить від стадії статевого дозрівання. Чим вища стадія статевого дозрівання у підлітка, тим вище його фізичні можливості і спортивні досягнення.
 Підлітковий вік збігається з пубертатним стрибком зростання і фізичного розвитку. Початок цього процесу приходиться у дівчаток на 11-12 років, а у хлопчиків на 13-14 років. Розрізняють три фази, зв'язані процесом статевого дозрівання: 1-а фаза - передпубертатна, частково представлена тими змінами які характерні для попереднього періоду; 2-а фаза - пубертатна, яка виражається прискореним статевим розвитком та зовнішнім проявом його ознак; 3-я фаза - постпубертатна, пов'язана із завершенням статевого дозрівання і така, що продовжується в старшому шкільному віці.

Спостерігаються значні відмінності у строках статевого дозрівання дівчаток і хлопчиків. Процес статевого дозрівання у дівчаток наступає на 1-2 роки раніше, ніж у хлопчиків. [14]

Існують деякі відмінності в розвитку хлопчиків і дівчаток. Фізичний розвиток організму дівчаток у підлітковому віці обумовлено початком статевого дозрівання. При цьому помічено, що до появи менархе (першої менструації) особливо яскраво виражене зростання тіла в довжину. Потім, з появою менструації, цей процес сповільнюється і починає збільшуватись маса тіла. Особливо бурхливий розвиток організму спостерігається у 13-річних, коли дівчатка додають у зрості 12-15 см. Саме в цей період вони здаються нам такими незграбними і худими.

Найбільше збільшення маси відбувається в 12 - 15 років, у середньому - на 11-12 кг. У залежності від того, коли починається менархе, у дівчаток можуть бути відхилення у фізичному розвитку: у тих, у кого вже пройшли менархе, сповільнюється зростання і форми тіла починають «округлятися», ті, у кого ще не наступили - продовжують тягтися в довжину. Однак батькам варто знати, що в кожної дитини розвиток відбувається по-своєму. Деякі дівчатка одночасно тягнуться вгору і додають у вазі, тобто правомірно говорити про пропорційний розвиток. Інші розвиваються непропорційно: спочатку виростають, а потім додають у вазі.

У хлопчиків, так само як і в дівчаток, на фізичний розвиток впливає статеве дозрівання. Нерівномірність цього процесу веде до того, що кілька років - починаючи з 10, а іноді навіть з 8-9 років хлопчики відстають від дівчаток у зростанні і масі тіла: у зростанні в середньому протягом трьох років, в у масі - протягом п'яти і більш років, і лише 14-15-річні доганяють і обганяють дівчаток. Особливо ця різниця видна у віці 12 років. Наростання м'язової маси в хлопчиків особливо інтенсивно відбувається в 13-14 років. Одночасно зі збільшенням маси й обсягу м'язової тканини збільшується і сила м'язів. У хлопчиків вона значно більше за абсолютними і відносними показниками, ніж у дівчаток. [2]

Період статевого дозрівання - надзвичайно важливий і відповідальний для підлітків, це весняний період у житті кожного. особливо в дівчат. Час, коли пробуджується ендокринна система, і під впливом гормонів починається зміна фігури, ріст молочних залоз, з'являються менструації. Підлітковий період - це тонка кришталева грань, що відокремлює дівчинку іі дівчину від дорослої жінки. Самостійно знайти гармонію між красою й здоров'ям у цей період не завжди просто. Багато дівчат соромляться свого росту "комплексують" з приводу форм і розмірів молочних залоз, але рідко хто з них звертає увагу на відсутність менструації у віці старше 13 - 14 років. Більше того, мало хто з дівчат знає, що зовнішні ознаки, які викликають невдоволення собою, можуть бути обумовлені збоями в роботі різних внутрішніх органів, у першу чергу репродуктивної системи. Насті головні болі, перепади артеріального тиску, підвищена стомлюваність, періодична неконтрольована дратівливість, порушення чи відсутність менструацій, болю в нижній частині живота є найчастішими симптомами відхилень у правильному формуванні репродуктивної системи майбутньої жінки.

Процес статевого дозрівання зачіпає всі органи і системи організму. У цей період відбувається формування індивідуальної морфотипа людини із специфічними особливостям і форми і розмірів тіла, співвідношення м'язової і жирової тканини. Завершуються процеси становлення типологічних особливостей поведінкових реакцій, характеристик особи підлітка. До специфічних особливостей перехідного періоду відноситься формування первинних статевих ознак (розвиток статевих залоз і статевих органів) і вторинних статевих ознак (характерне обволосіння, зміна тембру голоса, зростання молочних залоз). [1]

Акселерація у період середнього шкільного віку

 У підлітковому віці особливо яскраво виявляється акселерація. Акселерація - це процес прискореного фізичного розвитку дітей. У науці дотепер немає єдиної думки про причини, що породили дане явище. За припущеннями одних вчених визначальним фактором є повноцінне і різноманітне харчування; за припущеннями інших - вплив на дітей сонячної радіації: нинішні діти багато бувають на свіжому повітрі, більш світлими стали житла; на думку третіх - знизилася загальна захворюваність у дитинстві. Існують і інші гіпотези.

За даними досліджень, за останні 50-60 років середній зріст підлітків збільшився на 10 см; маса - на 10 кг; на 5 см - окружність грудної клітки. У 60-70-х роках найвищий стрибок росту, наприклад, приходився в дівчаток на період між 11-12 роками, а у хлопчиків між 13-15,5 роками. Приблизно на цей же час приходився стрибок у масі тіла. [13]

 Акселерація є складним біосоціальним явищем яке виражається в прискореному розвитку біологічних процесів, збільшенні антропометричних показників, в більш ранньому настанні статевої і інтелектуальної зрілості молоді. Так, сьогоднішні підлітки за темпами фізичного розвитку і статевого дозрівання на 2-4 роки випереджають своїх однолітків, що народилися 30-50 років тому.

Найбільш яскраво акселерація виявляється в збільшенні багатьох антропометричних показників (зріст, маса тіла, коло грудної клітки та ін.). Діти стали вищого зросту, мають більшу масу тіла, ніж їх однолітки минулих десятиріч. За останні 100 років зріст підлітків в середньому збільшився на 12-20 см. Наголошується також більш раннє припинення зросту.
 В даний час зібрана ще недостатня кількість наукових даних, що повністю розкривають вплив акселерації на рівень здоров'я. У ряді спостережень встановлений позитивний вплив акселерації на фізичний розвиток, більш легкий перебіг різних захворювань, поліпшення деяких психологічних якостей.

Разом з тим є випадки, що свідчать про порушення гармонійного розвитку організму при різко вираженій акселерації. Зростання тіла як би обгонить розвиток внутрішніх органів, і перш за все серцево-судинної системи, що негативно позначається на стані здоров'я і працездатності. Наголошуються також випадки невідповідності розвитку деяких психічних функцій показникам фізичної акселерації. Слід підкреслити, що разом з підлітками, що мають яскраво виражені ознаки акселерації (акселеранти), зустрічаються хлопці із сповільненими темпами фізичного розвитку (ретарданти).

 Для ретардантів характерне відставання в статевому дозріванні і зменшення долі жирового компоненту тіла. У дітей ретардантів спостерігаеться сповільнене зростання довжини і маси тіла. [12]

Психологічний аспект підліткового періоду

 Не менш важливий і психологічний аспект підліткового періоду. Розвиток психіки підлітка характеризується підвищеною емоційністю. Відчуваючи фізичні зміни, підліток намагається поводитись, як доросла людина, виявляє надмірну активність і невиправдану самовпевненість. Об’єктивно він потребує підтримки дорослих, але не визнає цього, що часто спричиняє конфлікти у сім’ї. У підлітковому віці загострюється потреба у дружбі, орієнтація на погляди колективу, компанії, зберігається віра в ідеал. Враховуючи те, що оточення підлітка у більшості випадків не сприяє створенню психічного комфорту, він опиняється у стані підвищеної нервової напруги, що може бути не тільки причиною виникнення конфліктів, а й фактором розвитку багатьох захворювань серцево-судинної, травної, ендокринної систем. У зв’язку з цим в останні час багато говорять про необхідність вироблення уміння керувати своїми емоціями і почуттями. Рекомендації щодо цього дають досвідчені психологи і педагоги. Ось деякі з них:
 - потрібно виховувати витримку, стримувати негативні емоції, які виникають дуже часто. Слід навчитися аналізувати ситуацію – чим вона спричинена, до чого веде і що залежить від вас для її успішного розв’язання. Практика доводить, що безвихідних ситуацій не буває;

- не давайте виходу негативним емоціям, не виплескуйте їх на оточуючих. Знайдіть власний спосіб зняття стресу, наприклад, гумористичним підходом до проблеми, бесідою з близькою людиною;

- не можна здійснювати імпульсивних і необдуманих вчинках – це може тільки погіршити ситуацію;

- традиційним способом психотерапії є письмове фіксування своїх проблем. Ведення щоденників, де чітко формулюються проблеми, - дуже ефективний засіб їх розв’язання, особливо, якщо вказувати можливі шляхи розв’язання;
 - фізичне навантаження у будь-яких випадках знімає стрес, оскільки під час нього розщеплюється адреналін, який і відповідає за збуджений стан;
 - будьте об’єктивні в оцінці вчинків інших людей. Частіше ставте на їх місце себе, подумайте, як би вчинили ви. [4]

 

 Мета, завдання, результати власних досліджень

 

 Мета дослідження полягає у вивченні функціональних проявів окремих аналізаторних систем, їх місця і особливості взаємодії при зберіганні рівноваги і виконання рухового акта в залежності від

   а) фізичних навантажень;

   б) віку учнів;

 

 Завдання дослідження були наступні:

1. Вивчити особливості функціональних прояві окремих аналізаторів і м’язової системи в залежності від віку учнів та об’єму фізичних навантажень.
2. Дослідити ступінь активності різних сенсорних систем при регуляції вертикальної стійки в учнів під впливом різних факторів.
3. Виявити ступінь участі різних аферентних систем при використанні рухового акта учнів в стані спокою та м’язової діяльності.

Дослідження показників статури учнів 13-14 і 15-16 років. Дослідження проводились з учнями 7-10 класів Новоолександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Мною було досліджено показники статури в учнів двох вікових груп: 13-14 та 15-16 років. При цьому за допомогою методів антропометрії учнів даних груп вивчались основні параметри статури. Отримані результати дозволили визначити найбільш характерні відмінні риси статури, антропометричні особливості цих двох вікових груп.

 Отримані результати (табл. 1) свідчать про те, що учні 13-14 років мають в середньому вагу тіла 69,48 +- 6,34 кг. У віці 15-16 років 78,56+-5,06 кг. Довжина тіла в залежності від віку змінюється таким чином: 13-14 років 183 +- 4,35 см., в 15-16 років 189+-5,85 см. Ці дані говорять, про те що вага стрімко збільшується 3 13-14 до 15-16 років. Це добре підтверджується відношенням ваги тіла до його довжини. В наших дослідженнях отримані наступні результати: в 1-й групі – 0,378; 2-й групі – 0,413 г/см

 Найбільш інтенсивний зріст тіла проходить в 1-й віковій групі, що як відомо показує відповідний вплив на рухові здібності учнів. Збільшення зросту нами зафіксовано і в період 15-16 років.

 Виходячи з того, що основний механізм техніка рухових дій в спортивних іграх припадає на верхні кінцівки учнів, велику увагу відіграє динаміка власної довжини плеча й передпліччя, а також всієї кінцівки. В учнів 13-14 років довжина плеча перебільшує довжину передпліччя на 5,0 см., а у 15-16 років – 5,44 см.

Результати антропометричних змін в учнів різного віку

(вага та обхват)

 таблиця 1

Вік	Статус показників	Вага кг.					Обхват см.
		Тіла	Стегна	Гомілки	Плеча	Передпліччя	Стегна	Гомілки	Плеча	Передпліччя
13-14	М	69,5	9,98	3,14	1,85	1,11	53,5	37,67	27,83	25,17
	+ М	6,34	0,81	0,28	0,18	0,09	2,14	2,16	1,2	1,56
	σ	9,13	8,06	8,75	9,68	7,62	4	5,72	4,33	6,18
	CV%	2,83	0,36	0,13	0,08	0,04	0,96	0,96	0,54	0,69
15-16	М	78,6	11,5	3,56	2,1	1,24	57,78	39	30,22	27,89
	+ М	5,06	0,67	0,21	0,15	0,07	3,23	1,63	1,93	1,1
	σ	6,43	5,85	5,87	7,37	5,93	5,59	4,19	6,36	3,94
	CV%	1,79	0,24	0,07	0,05	0,03	1,18	0,58	0,68	0,39

 

Технічні та тактичні особливості ударних рухів учнів різних вікових груп в умовах вивчення модуля «Волейбол»

 

Для правильної оцінки стану технічної підготовки учнів, рівня техніки індивідуальної й командної гри, ефективності дій при виконанні технічних прийомів, інтенсивності й об’єму навантаження, існує багато методів дослідження. Але перед тим, як приступити до аналізу важливих елементів техніки, необхідно викласти загальні положення, як в цілому, так і в конкретному.

Якість ігрової діяльності учнів визначається не тільки наявністю різних рухових можливостей їх м’язово-суглобового апарата, рівнем володіння гравцями відповідними діями, але й умінням орієнтуватися в ігровій ситуації, а також швидкістю їх рухової реакції у відповідь на постійно мінливі ситуації. Так швидкість реакції на світовий та звуковий сигнал учнів різних вікових груп різна і покращується, починаючи з 13 років. Проведені дослідження дозволили виявити найбільш характерні закономірності техніки виконання основних рухових дій з м’ячем учнями різних вікових груп 13-14 та 15-16 років. (табл. 2)

 

Результати антропометричних вимірів в учнів різного віку

(довжина кінцівок)

 таблиця 2

Вік дітей	Статист. показники	Довжина тіла, см	Довжина стегна, см	Довжина гомілки, см	Довжина ступні, см	Висота ступні, см	Довжина руки, см	Довжина плеча, см	Довжина передпліччя	Довжина кісті, см
13-14	М	183	42,83	45,83	29	9,03	77,5	32	27	19,17
	+М	4,35	0,89	1,16	0,82	0,91	2,36	1	4,24	1,68
	σ	2,37	2,09	2,54	2,81	9,25	3,05	3,13	15,7	8,75
	CV%	1,94	0,4	0,52	0,36	0,41	1,05	0,45	1,89	0,75
15-16	М	189	45,67	45,64	29,89	39,5	81,56	33,33	27,8	20,33
	+М	5,85	12,33	2,24	1,65	1,49	3,32	2,12	2,16	0,47
	σ	3,08	26,24	4,85	5,53	15,8	4,07	6,34	7,74	2,31
	CV%	2,07	4,48	0,79	0,59	0,53	1,18	0,75	0,77	0,17

Із теорії волейболу відомо, що нападаючий удар складається із 4-х фаз:

1 – розбігу;

2 – стрибка;

3 – самого нападаючого удару;

4 – приземлення.

Ці фази складаються з мікрофаз, характерними внутрішньою формою рухів з особливостями нервово-м’язової діяльності. Такий розподіл техніки нападаючого удари на фази і мікрофази відповідає смисловій структурі цієї дії. (табл. 3)

 

Статистичні показники швидкості відповідних реакцій на світовий та звуковий сигнал різної вікової групи

Таблиця 3

Вік дітей	Вид ситуації
	Світловий (сек)	Звуковий (сек)
13-14	0,2033	0,1927
	0,04	0,0079
	19,06	4,1774
	0,018	0,0035
15-16	0,1633	0,1566
	0,0254	0,0162
	15,21	10,25
	0,0091	0,0068

Для зручності розрахунків у вивченні нападаючого удару нами пропонується наступна послідовність виміру просторових характеристик нападаючого удару:

1 – час розбігу від початку руху нижніх кінцівок до початку виконання стопорящого кроку;

2 – час взаємодії з опорою;

3 – час знаходження в базоопорном положенні, яке включає в себе:

а) час від початку підйому до контакта з м’ячем;

б) час контакту з м’ячем;

в) час зниження від закінчення контакту до приземлення.

4 – приземлення (час знаходження зручного положення).

Розбіг при виконанні нападаючого удару дуже індивідуальний у дітей різних вікових груп. У середньому довжина розбігу складає 2-4 м. Час витрачений на розбіг, залежить від характеру виконуючого удару, довжини розбігу, темпу, яким грає спортсмен та других факторів.

У середньому на розбіг спортсмен витрачає 0,5-1,5 сек. Чим менше підготовлений спортсмен і менший за віком, тим більше він витрачає часу на виконання цього аспекту технічного прийому. Час взаємодії з опорою у спортсменів молодшої групи 13-14 років дорівнює 0,3634:0,012 с., середній – 0,3531:0,034 с. Час безопорної фази молодшої групи 0,575±0,016, а середньої – 0,618±0,047 с. Важливим критерієм оцінки спортивних кваліфікацій учнів являється відношення часу відштовхування і приземлення. Результати наших досліджень також підтверджують таке положення. У дітей середньої групи складає 0,335+0,031 с., а приземлення 0,258+0,043 с. В учнів молодшої групи ці показники дорівнюють 0,325+0,034 с і 0,235+0,031 с.

Нами були проведені дослідження на виявлення вікових особливостей реалізації рухових задач в учнів різного віку. Матеріали такого характеру можуть бути використані при плануванні методики технічного удосконалення в волейболі спортсменів різних груп.

В проведених дослідах на уроках фізичної культури різних вікових груп вивчалась реалізація спеціальних рухових задач, направлених на виконання елементів техніки волейболу з запрограмованими і контролюючими кількісними характеристиками рухів. (дод. 2, 3)

Педагогічному контролю в дослідах підлягали: чітке попадання м’ячем у визначену зону ігрового майданчика з конкретного місця подачі. При цьому також контролювались здібності дітей різного віку враховувати визначені інтервали часу і здатність до самооцінки динамічних характеристик окремих рухів. Результати експериментів оброблялись статистично на предмет виявлення у дітей різного віку процентного змісту помилок при виконанні рухових задач вчителя.

Результати експериментів на реалізацію рухових задач в учнів різних вікових груп приведено в таблиці 4. Із наведених даних можна зробити наступний висновок, що навчання техніці рухів необхідно розглядати як складний динамічний процес, основні рухові сили якого визначаються наявністю суперечностей між руховими задачами, які стоять перед учнями і їх руховим можливостям, обумовленими віковими особливостями організму. Для успішного вирішення цих суперечностей необхідна ефективна методика навчання, враховуючи групові та індивідуальні особливості. Тому доцільно використовувати цей метод програмно-цільового управління формування навичок. (табл. 5, 6)

 

Статистичні показники реалізації рухових завдань (в%)

Таблиця 4

Вік дітей							Подача в точку зони	Подача на відстань
	Права	Ліва	Права	Ліва	С	%
13-14	32,35	31,44	20,26	20,22	4,76	5,55	21,8	20
	11,58	15,95	12,1	16,51	0,39	6,9	6,88	10,9
	35,75	50,06	59,6	8,13	8,25	87,37	31,55	54,64
	5,16	7,12	5,4	7,37	0,18	3,08	2,1	3,29
15-16	24,72	21,23	23,85	12,2	4,945	6,48	17,8	4,9
	14,37	23,15	12,07	8,28	0,39	4,47	9,04	3,25
	57,67	91,32	49,81	32,08	7,88	36,19	50,56	65
	5,08	8,18	4,26	2,92	0,14	1,58	3,42	1,23

 

 

 

 

 

 

 

 

Статистичні показники частки основних технічних прийомів гри в волейбол у волейболістів різних вікових груп (у%)

Таблиця 5

Вік	Подача	Напад. удар	Верхня подача	Прийом з подачі	Блокування	Захист ігрового майданчика
13-14	17,33	24,29	17,54	16,21	13,64	10,99
15-16	16,07	21,94	20,80	13,69	14,60	14,26

 

Статистичні показники визначення зон-частин волейбольного майданчика в яку найбільш часто виконуються подачі (у%)

Таблиця 6

Вік	Подача	Напад. удар	Верхня подача	Прийом з подачі	Блокування	Захист ігрового майданчика
13-14	15,74	2,54	5,58	1,52	23,86	50,76
15-16	17,39	1,58	3,69	1,05	20,16	55,86

Техніко-тактичні особливості ударних рухів волейболістів різних вікових груп в умовах ігрової діяльності.

Педагогічні спостереження велися за волейболістами різних вікових груп (13-14 і 15-16 років). Всього проаналізовано 20 ігор. (дод. 1)

Проведені педагогічні спостереження дозволили визначити загальні тенденції ефективності подач і нападаючих ударів, їх значення в загальному арсеналі технічних дій волейболістів, визначення зон волейбольного майданчика в які найбільш часто виконуються подачі, способи виконання подачі та ефективність подач в ці зони, визначення зон з яких найбільш часто виконується нападаючий удар, способи виконання нападаючого удару проти блоку (одиночного і групового) без блоку (обманний удар), визначення точності нападаючих ударів із різних зон і ефективність нападаючих ударів.

Результати педагогічних спостережень показують, що частка подач і нападаючих ударів (у%) в загальному арсеналі технічних волейболістів складають: в 13-14 років подачі - 17,33%, нападаючі удари - 24,29%, в ​​15-16 років відповідно - 16 % і 21,94%.

Нами визначено значення подач і нападаючих ударів у великому арсеналі технічних засобів, які складаються з різноманіття різних способів і прийомів, об'єднаних у шість основних груп (не враховуючи їх варіантів) - подача, прийом, верхня подача, нападаючий удар, блокування і захист ігрового майданчика ( М. Фідлер, 1972). Особливе місце в технічному арсеналі гравців займають нападаючі удари, тому при правильному виконанні вони поєднують у собі сконцентровану силу, найвищу швидкість, спритність і точність і є логічним завершенням всіх зусиль команди. Тому в успіху команди вони займають центральне місце. У загальному обсязі найбільш часто використовуваних елементів на їх частку припадає 22% - це середній показник з усіх вікових груп. Великий інтерес представляють показники ефективності виконання нападаючих ударів і подач з різних зон (в%) у кожній віковій групі (таблиця 7-10). У 13-14 років нападаючі удари найбільш часто виконуються з 4-ї зони, а їх ефективність становить 28,45%, відповідно з 3-ї і 2-ї зон - 27,27% і 28,81%. У 15-16 річному віці найбільший відсоток нападаючих ударів зафіксований з 4-ї зони і їх ефективність дорівнює 36,65%, з 3-й - 40,80%, з 2-ї - 36,15%.

Не менший інтерес представляють показники виконання нападаючого удару проти одиночного і групового блоку, обманного удару (таблиця). Що стосується подач, то перший час значення їх зводилося до введення м'яча в гру. Поступово вони перетворилися в важливий нападаючий прийом, застосовуваний командою і значно впливає на результат змагання. Особливо зросло значення подач в даний час у зв'язку із забороною блокування подачі, що дало можливість багатьом гравцям виконувати подачу безпосередньо як нападаючий удар з розбігу через лінії подачі.

Статистичні показники ефективності виконання подачі в зони волейбольного майданчика (в%)

Таблиця 7

Вік	Зони майданчика
	1	2	3	4	5	6
13-14	93,55	60	45,45	33,33	95,75	98
15-16	91,67	50	53,57	62,50	94,77	97,17

 

Статистичні показники зон-частин майданчика з яких найбільш часто виконується подаючий удар (у %)

Таблиця 8

Вік	Зони майданчика
	1	2	3	4	5	6
13-14	1,8	21,30	27,80	41,88	1,08	6,14
15-16	1,31	21,69	28,40	46,34	1,05	1,22

Статистичні показники ефективності виконання нападаючих ударів із різних зон майданчика (в%)

Таблиця 9

Вік	Зони майданчика
	1	2	3	4	5	6
13-14	10	28,81	27,27	28,45	33,30	11,77
15-16	26,67	36,15	40,80	36,65	16,67	28,57

 

 

 

 

Статистичні показники виконання нападаючого удару проти групового та одиночного блоку

Таблиця 10

Вік	Спроби	Зони майданчика
		1	2	3	4	5	6
13-14	1	3,33	15,25	28,57	18,10	0	0
	2	0	49,15	49,35	66,38	0	17,64
	3	96,67	35,60	22,08	15,25	100	82,36
15-16	1	6,67	23,70	51,53	9,02	0	7,14
	2	0	58,23	21,17	89,85	0	0
	3	93,33	18,10	27,30	1,13	100	92,86

 

Функціональний стан рухового аналізатора у дітей 13-16 років

Дослідження показали, що оцінка функціонального стану рухового аналізатора методом тремометоріі по досліджуваних позиціях дає можливість спостерігати діяльність названого аналізатора і болем повновиявити залежність його від функціонування, від віку дітей. (табл. 11)

Таблиця 11

А Н А Л І З А Т О Р	П А Р А М Е Т Р И	П О К А З Н И К И	Позиції	Вікові групи
				Хлопчики 13-14 років	Юнаки 15-16 років
Р У Х О В И Й	Т Р Е М О Р	Ч А С Т О Т А	1	14,80+0,34+1,19	15,00+0,53+1,18
			2 3	14,85+0,26+0,90 13,60+0,48+1,65	14,50+0,62+1,38 13,25+0,70+1,21
			4	11,28+0,22+0,75	12,37+0,84+1,46
			5	11,43+0,23+0,81	12,04+0,39+0,77
			6	11,90+0,33+1,18	12,18+0,39+0,87
		А М П Л І Т У Д А	1	2,13+0,06+0,21	2,16+0,21+0,30
			2	2,19+0,06+0,21	2,20+0,25+0,36
			3	2,48+0,11+0,37	2,18+0,15+0,30
			4	3,96+0,20+0,68	2,90+0,08+0,15
			5 6	5,01+0,12+0,40 5,02+0,20+0,68	4,15+0,31+0,58 4,32+0,15+0,30

Аналіз топографії сили різних м'язових груп виявив, що з віком і кваліфікацією у дітей процес розвитку сили спрямований переважно на переважання сили м'язів-разгібателейй. У хлопчиків м'язи-розгиначі нижніх кінцівок сильніше м'язів-згиначів в 2,23 рази, у юнаків - в 2,64 рази.
Специфіка впливу різних фізичних навантажень виразилася в тому, що під впливом малих навантажень відбувається зменшення частоти тремору на 7,3%.
Під впливом великих фізичних навантажень відбувається збільшення амлітуди тремору на 39,42%. Під впливом середніх фізичних навантажень відбувається достовірне зменшення частоти тремору на 5,79%.  [9]

Результати досліджень показують, що стан в позу Ромберга (1 і 2 позиції) характеризується максимальними частотами і мінімальними величинами амплітуд тремору і коливань загального центру ваги тіла. Ускладнення пози (виняток частини пропріоцентівной аферентації в позиції 3), вимикання зору на цьому тлі (позиція 4), вестибулярне роздратування з відкритими і закритими очима (позиція 5, 6) як при збереженні рівноваги на двох ногах, так на тлі зменшеної площі опори, викликають поступове зменшення частоти і підвищення амплітуди сумарної тремограми рухового аналізатора для збереження рівноваги:

• Підвищення ролі зорового аналізатора у збереженні рівноваги;
• Більш тісній взаємодії досліджуваних аналізаторів між собою.
  Вікові відмінності проявляються по амплітуді тремору і коливань ОЦТТ лише в ускладнених позиціях, починаючи з 3 для тремору і 4 для коливань ОЦТТ.

Слід зазначити, що у юнаків відзначено 14,28% випадків порушення рівноваги, а у хлопчиків зафіксовано - 53,8% падінь. Таким чином, ускладнення пози (3 позиція) підвищує роль зору у збереженні рівноваги в більшій мірі у хлопчиків, у меншій - у юнаків.

Вестибулярні роздратування змінює управлінні прямостояння більшою мірою у хлопчиків, у меншій - у юнаків. При зменшенні площі опори із зоровим контролем компенсаторна здатність рухового аналізатора в вестибулярної пробі у хлопчиків і юнаків повністю відповідає.

Для вивчення впливу різних фізичних навантажень на прояв функцій аналізаторів при регуляції вертикальної пози у дітей були досліджені типові і найбільш інформативні позиції 1, 2, 3, 4 і 5. Отримані в початкових микроциклах результати свідчать, що під впливом малих фізичних навантажень зменшується амплітуда переміщень ОЦТТ при виключенні частини пропріоцепції / 3 поз. T - 2,4 Р <0,05 / і вимикання зору / 4 поз. Т - 2,35 Р <0,05. Загальна, але достовірна тенденція до зменшення амплітуди стабілограмми при подразненні вестибулярного апарату (4 поз) розпадається при індивідуальному аналізі на два типи достовірних реакцій, зменшення амплітуди на 24,7% у 53,4% випробуваних / Т - 3,58, Р <0 , 01 / і збільшення на 17,67% у 46,6% випробуваних / Т - 2,96, Р <0,01 /.

У заключних микроциклах спостерігалося ще більше зменшення ролі зорового аналізатора у збереженні рівноваги. Так, до навантаження виключення зору достовірно підвищувало амплітуду коливань на ОЦТТ на 111,1%, після навантаження лише на 49,4%.

Результати досліджень пізнього тремору показали, що вимикання зору в початкових микроциклах до малих навантажень підвищувало амплітуду тремору на 59,1%, а після таких навантажень тільки на 21,6%, тобто на 37,5% менше. Різниця, яка свідчить про зменшення взаємодії зорового аналізатора з руховим достовірна / Т - 3,55, Р <0,01 /.

Вестибулярне роздратування до навантаження статистично достовірно підвищувало амплітуду тремору на 175%, після малих навантажень на 159,6%. Провівши певні дослідження, я впевнено можу сказати:

- Функціональний стан рухового, зорового і вестибулярного аналізаторів у дітей не є стабільним і залежить від таких факторів, як вік, спортивна кваліфікація і величина фізичного навантаження. По більшості параметрів, що характеризують стан досліджуваних аналізаторних систем, встановлено, що функції цих систем у юнаків більш стабілізовані, стійкі, тобто менш схильні до дії різних збурень. Для хлопчиків характерний більш низький рівень організації сенсорних систем. Юнаки займають проміжне положення.

- Перш ніж здійсниться будь-яка довільна дія, спостерігається складна позиційна перебудова діяльності аферентних і еферентних систем. Встановлено, що чим складніше поза, тим більше збільшується напруженість функціонування систем, що беруть участь в її регуляції, і менше надійність її збереження.

- Точність відтворення просторово-часових параметрів довільного рухового акту забезпечується спільною роботою сенсорних систем, серед яких провідна роль належить руховому аналізатору.

- При відтворенні рухового навику найбільша точність (найменші пороги розрізнення) просторово-часових параметрів руху спостерігається при оптико і акустико-моторному контролі.

- Застосування різних спеціалізованих фізичних навантажень викликає різноманітні, специфічні для кожної навантаження реакції у функціональному стані окремих аналізаторів, їх взаємодію і регуляторних механізмах пози і рухи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

СЦЕНАРІЙ   СПОРТИВНОГО СВЯТА

“ДЕНЬ    ВОЛЕЙБОЛІСТА”

 

Мета: пропагувати здоровий спосіб життя, спонукати учнів до підвищення якості навчально-виховного процесу, організаційного зміцнення волейбольної секції у школі, виховувати почуття товариства, дружби.

 

Обладнання: плакати з гаслами “Молодь за здоровий спосіб життя!”, “Привіт учасникам Дня волейболіста!”, магнітофон, Державний прапор України, волейбольні м’ячі, та сітка

 

ДЕВІЗ    “Молодь за здоровий спосіб життя!”

 

Святково прибраний спортивний зал. На стінах закріплені гасла. По периметру залу сидять глядачі. Ведучий вітає всіх присутніх зі святом. Грає музика.

 

Головний суддя.  Рівняйсь! Струнко!  На святкове шикування. Присвячене Дню волейболіста кроком руш! На місці – стій!  Ліво-руч! Рівняння на середину! Пане директоре школи! Учасники шкільних змагань для участі в святі, присвяченому Дню волейболіста. Вишикувані! Дозвольте Державний прапор України підняти, свято розпочати!

Директор. Доброго дня, юні спортсмени!

Учасники параду. Добрий день!

Директор. Державний прапор України підняти дозволяю. Свято вважаю відкритим. Вільно!

Головний суддя. Вільно! Слово надається директору школи.

Директор. Дорогі діти, шановні гості нашого свята, батьки! Я пишаюся тим, що в школі поруч зі мною працюють творчо, професійно, з душею ставлячись до своєї роботи, такі вчителі фізичної культури. Мені дуже приємно відзначити, що вони продовжують кращі традиції нашої школи. Вчать вас працювати над собою, вчать радіти, перемагати і не падати духом, якщо потерпіли тимчасову поразку. Спасибі, що запросили мене на свято. Це свято і ваше, дорогі діти, і всіх присутніх тут дорослих. Адже і я, і ваші батьки, дідусі, бабусі теж були дітьми. І ми дуже любили грати. Грали у футбол, баскетбол, волейбол. У цих іграх ми виражалися як особистості. І от ми не розгубилися в життєвих труднощах – ми в житті багато чого домоглися. А хто не грав і не грає, а відсиджується на ослоні через лінь, той не цікавий навіть сам собі. Йому в житті буде не легко.

Грайте! Грайте в дворі. На стадіоні, грайте багато! Залучайте інших до ігор – у вас буде більше друзів. Грайте і вигравайте маленькі і великі змагання. А програвши. Не втрачайте впевненості, працюйте на уроках і на тренуваннях, і ви обов’язково виграєте. А головним призом для вас буде – ваше міцне здоров’я! Успіхів вам!

Головний суддя. “Шикуйсь! Рівняйсь! Струнко!»

Ведучий. Волейбол зародився у Сполучених Штатах Америки. Створив нову гру викладач фізичної культури коледжу в м. Геліок штату Массачусетс, директор місцевого клубу Вільям Морган. У 1895 р він розробив правила нової гри. Вільям Морган хотів створити просту гру, яку можна було б проводити без особливих готувань і без витрат на устаткування

Ведучий. Уперше волейбол був продемонстрований перед публікою у липні 1896 р у Спрингфілді. За пропозицією доктора зі Спрингфілдського коледжу гра була названа “волейбол ”(літаючий м’яч)

Ведучий. Обнародувані в 1897 р у США перші правила мали тільки десять параграфів. На батьківщині волейболу, у США, перші офіційні змагання проведено в 1922  р у Брукліні. У цьому ж році США виступили з пропозицією включити волейбол до програми УІІ Олімпійських ігор у Парижі (1924) поряд з поширенням волейболу в Америці, Європі й Азії удосконалювалися і правила гри.

Ведучий. У 1948 р ФІВБ провела в Римі вперше в історії волейболу першість Європи серед чоловічих команд, у якому брали  участь 6 команд. Перше місце завоювала команда Чехословаччини. У вересні 1949 р у Празі відбулася першість світу серед чоловічих команд і першість серед жіночих. Першими чемпіонами і першими чемпіонками Європи стали представники Радянського Союзу

Ведучий. Етап з 1948 по 1968 характеризується бурхливим розвитком волейболу в усьому світі. Під керівництвом Міжнародної федерації проводяться першості Європи, світу, Кубки європейських чемпіонів.

 Ведучий. Вперше до програми Олімпійських ігор волейбол був включений у 1964 р у Токіо. Звання олімпійських чемпіонів виборювали 6 жіночих і 10 чоловічих команд. Першими олімпійськими чемпіонами стали чоловіча команда  СРСР і жіноча команда Японії. Першу першість СРСР з волейболу було проведено 4-6 квітня 1933 р у Дніпропетровську

Ведучий. Величезним поштовхом у розвитку волейболу серед молоді з’явилася Всесоюзна першість школярів, проведена в серпні 1935 р. Перший етап цих змагань, у яких брали участь команди 12 міст і областей. Проводився з вибуванням. А фінал – за круговою системою. За колектив кожного міста виступали три команди: юнаки старшого і молодшого віку і дівчата старшого віку. Починаючи з 1945 р, щорічно проводяться першості колишнього СРСР.

А зараз перед вами виступлять вихованці Новоолександрівської ЗОШ (виконується спортивний танець).

Молодці дівчата, дуже красиво.

Ведучий. Протягом останніх двох місяців на уроках фізичного виховання ми опановували елементи волейболу. Останні два тижні проводимо першість школи з волейболу.

Ведучий. Сьогодні будуть проведені фінальні ігри серед учнів 7-11 класів по волейболу. Також у програмі свята різноманітні естафети та показові виступи

Ведучий. Яскраве сонечко для нас, проміння щедро сяє зрання. Ми всі приготувались! час. Спортивне починаємо змагання!

Отже, перша естафета, в якій беруть участь учні початкової школи і зараз продемонструють нам, які вони спритні та швидкі (Естафета)

  Ведучий. Молодці! Дуже гарно! Спритнішим і найшвидшим класом виявився 2 клас. Капітан команди отримує солодкі призи для всієї команди. Нагородження проведе голова батьківського комітету школи Кадацька О.М. Всі інші учасники естафети отримують пам’ятні подарунки

Ведучий. На старт викликаємо юних спортсменів 5 класу, які позмагаються між собою в умінні швидко та влучно кидати м’яч.

Ведучий. А зараз проведемо конкурс на самого влучного волейболіста. Будь-ласка. 10 учнів 8-9 класів підійдіть в центр залу до головного судді. Проходить конкурс.

Ведучий. Дуже я люблю скакалку.

Хочу спритним бути змалку!

За стрибком – іще стрибок

На носок, на носок!

І на лівій, і на правій –

Ось яка чудова справа!

Ведучий.  А зараз учні 11 класу продемонструють вам, шановні наші гості і учасники змагань. Елементи волейболу, яких навчають у школі на уроках фізичного виховання

 

Показові вправи.

Передача м’яча двома руками зверху (в русі і на місці)

1.   Передача м’яча двома руками знизу (в русі і на місці)

2.   Нижня пряма подача

3.   Верхня пряма подача

Ведучий. Дякуємо вам, хлопці. Ви справді дуже гарно продемонстрували основні технічні дії у волейболі. Наступний конкурс допоможе нам виявити найвлучнішого подаючого.

Ведучий. От і прийшов час, коли треба назвати найсильнішу команду з волейболу. В цьому році до фіналу вийшли дівчата 7-11 класів. Команди вишикувалися для привітання. Проходить гра за перше місце.

  Ведучий. Поки наші спортсмени відпочивають, з показовим танцювальним номером перед вами виступлять вихованці танцювального колективу. Дякуємо дівчатка.

Починається друга партія.

Ведучий. На майданчик запрошується команди 10-11  класу.   Зараз побачимо захоплюючий фінал з волейболу між хлопцями.

Проводиться фінальна гра. Після закінчення гри команди - учасники вишикуються для нагородження. Проводиться нагородження переможців і переможених. Нагородження проводить директор школи та почесні гості

От і підійшло до завершення наше свято.

                            Діти. Спорт усім потрібний!

                            Спорт, як друг, усім нам рідний

                            Помічник здоров’я, гра – все це спорт

                            Фізкульт- ура!

Бажаємо всім міцного здоров’я, успіхів у навчанні і роботі. До наступних зустрічей!

 

Додаток 2

 

Урок волейболу

8 клас

Завдання:

1. удосконалювати техніку передачі м’яча зверху обома руками та техніку верхньої прямої подачі;
2. розвивати спритність в естафеті «Біля стіни»;
3. розвивати швидкість;
4. виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я.

Інвентар:

волейбольні м’ячі; гімнастичні лави.

 

Частина уроку	Зміст	Дозування	Організаційно-методичні вказівки
Підготовча (12-13 хв)	1. Шикування в одну шеренгу, рапорт, привітання	До 1 хв	Перевірити наявність та охайність спортивної форми
	2. Повідомлення завдань уроку	До 1 хв	Мобілізувати увагу учнів, налаштувати їх на майбутню роботу
	3. Правила поведінки та техніки безпеки під час занять волейболом	До 1 хв	Не чіплятися за спортивне обладнання. Не користуватися для встановлення волейбольної сітки тросом, що має обриви окремих жилок. Своєчасно прибирати допоміжний інвентар
	4. Вимірювання рівня частоти серцевих скорочень (ЧСС)	До 30 с	Протягом 10с, результат помножити на 6
	5. Стройові вправи на місці (повороти, ліворуч, праворуч, кругом)	До 1 хв	Узгодженість дій
	6. Різновиди ходьби: - стройовим кроком; - на зовнішньому боці стопи; - перекатом із п’ятки на носок.	До 1 хв	У колону по одному, не обганяючи одне одного
	7. Різновиди бігу: - у повільному темпі; - приставним кроком правим (лівим) боком; - стрибками з ноги на ногу; - із прискоренням по діагоналі.	2-3 хв	Фронтально одночасно
	8. Парадоксальна гімнастика: 1) «Повороти». Вихідне положення (В.П.) – основна стійка (О.С.). Повороти головою праворуч-ліворуч на кожний крок, із кожним поворотом – вдих через ніс; 2) «Вуха». В.П. – те саме. Нахили голови праворуч-ліворуч;   3) «Малий маятник». В.П. – те саме. Нахили головою вперед-назад, із кожним нахилом – вдих; 4) «Кицька». В.П. – те саме. Дещо присідаючи, повертатися праворуч і ліворуч на кожний крок і нюхати повітря; 5) «Насос». В.П. – те саме. Глибокі нахили тулуба, удаючи накачування шини автомобіля; 6) «Обійми плечі». В.П. – те саме. Підняти руки до рівня плечей, зігнути їх у ліктях, повернути долоні до себе та поставити їх перед грудьми нижче шиї; спрямувати руки назустріч одна одній таким чином, щоб ліва обіймала праве плече і навпаки; 7) «Великий маятник». В.П. – те саме. Поєднання вправ «Насос» і «Обійми плечі»; 8) «Присядь». В.П. – те саме. 3 варіанти: - ноги на ширині плечей; - одна нога попереду, друга – позаду і ледве торкається підлоги; - одна нога попереду і ледве торкається підлоги, друга – позаду.	6-7 хв 16 циклі       16 циклів     32 цикли     32 цикли     64 цикли   32 цикли         32 цикли     32 цикли	У русі, темп уповільнити Вдих короткий, голосний на весь зал       Удавати нібито комусь говорите: «Як не соромно!». Стежити, щоб не було поворотів Нібито шукати, звідки пахне гаром – зверху чи знизу     Удавати кицьку. Примушувати ніздрі рухатися, вагу тіла переносити то на праву, то на ліву ногу Вдих завершується наприкінці нахилу. Не розгинатися до кінця, виконувати ритмічно та легко Виконувати без напруження, руки розташовується паралельно одна одній і одночасно       У темпі кроків; нахил уперед, руки тягнуться до підлоги – вдих, нахил назад, руки обіймають плечі – знову вдих Утримувати рівновагу
	9. Перешикування у колону по чотири	До 30 с	Поєднатися у чотири команди
Основна (28-30 хв)	1. Естафети: - передачі м’яча обома руками зверху у русі; - прискорення з В.П. – сидячи з м’ячем	5-6 хв	Нагадати, як виконується передача м’яча обома руками зверху
	2. Вимірювання рівня ЧСС	До 30 с	Протягом 10 с, результат помножити на 6
	3. Підготовчі вправи до передач м’яча обома руками зверху: - відштовхування від стіни долонями; - відштовхування від стіни пальцями рук; - відштовхування від стіни почергово долонями правої та лівої руки.	3-4 хв	У спокійному темпі. Фронтально одночасно
	4. Передачі м’яча обома руками зверху: - у стінку; - у зустрічних колонах із переміщенням у кінець своєї колони; - те саме з переміщенням у кінець іншої колони; - через сітку з переміщенням.	5-6 хв	Зберігати стійку волейболіста. У повільному та середньому темпі
	5. Прийом і передачі м’яча: - обома руками зверху; - обома руками знизу.	5-6 хв	У парах із одним м’ячем
	6. Верхня пряма подача: - у стіну з наступним ловінням м’яча; - партнерові; - через сітку; - у визначену зону; Почергово у різні напрямки.	5-6 хв	Відстань для подач – 4-6 м
	7. Вимірювання рівня ЧСС	До 30 с	Протягом 10 с, результат помножити на 6
Заключна (3-4 хв)	1. Психофізичне тренування - Станьте прямо, розслабтеся, заплющте очі. Повторюйте подумки такі формули: - Мій мозок володіє невичерпною енергією; - Я підвищую функціональні можливості свого організму; - Моє самопочуття поліпшується; - Я відчуваю приплив сил; - Я можу бути щасливим у школі та вдома; - Я вірю у відновлення сил організму	До 2 хв	Самонавіювання сприятливо діє на розум і тіло, перетворюючи погане на добре, а добре – на краще
	2. Підбиття підсумків уроку	До 30 с	Визначити кращих учнів, виставити оцінки
	3. Домашнє завдання	До 30 с	Нахили тулуба вперед із положення лежачи
	4. Вимірювання рівня ЧСС	До 30 с	Протягом 10 с, результат помножити на 6. пульс не повинен перевищувати 100 ударів на хв.
	5. Організоване залишення спортивної зали	До 30 с	У колоні по одному

 

Додаток 3

Урок-змагання з волейболу

9 клас

Завдання уроку:

1. закріпити прийом м’яча обома руками зверху та знизу;
2. удосконалювати нападаючий удар;
3. удосконалювати верхню та нижню подачу м’яча;
4. виховувати почуття колективізму.

 

Інвентар:

волейбольні м’ячі; скакалки; довга скакалка.

 

Частина уроку	Зміст	Дозування	Організаційно-методичні вказівки
Підготовча (14-15 хв)	1. Шикування в одну шеренгу, привітання	До 30 с	За зростом біля лінії
	2. Вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС) за 6 с	До 30 с	Кількість ударів помножити на 10. у нормі величина коливається від 80 до 100 уд/хв.
	3. Стройові вправи на місці та у русі	До 30 с	Стежити за чітким виконанням команд
	4. Спортивна ходьба з переходом на біг	До 30 с	Фронтальний метод. У колону по одному, дистанція – 2 кроки. З метою економії часу нагадати правила техніки безпеки під час фізкультурних занять. Утримувати правильну поставу, дихати вільно
	5. Різновиди бігу (звичайний; приставними кроками; з імітацією нападаючого удару)	1-2 хв	Фронтальний метод. Повідомити завдання уроку під час бігу. Руки на рівні плечей із наступною імітацією нападаючого удару
	6. Спортивна ходьба з переходом на звичайну, вправи на відновлення дихання	1-2 хв	Утримувати правильну поставу. Темп помірний
	7. Загальнорозвивальні вправи у русі: 1) розминка кистей у положенні «замка»; 2) пересування у положенні упору позаду лежачи праворуч і ліворуч; 3) вихідне положення (В.П.) – упор стоячи в нахилі. Переставляючи по черзі руки, набути положення упору лежачи, зігнути руки, розігнути та, переставляючи їх по черзі, повернутися у В.П.; 4) В.П. – широка стійка ноги нарізно, тулуб нахилити вперед. Вправа «Млин»;   5) ходьба у присіді;   6) стрибки у присіді з пересуванням уперед і обертовими рухами руками перед грудьми	4-5 хв   До 20 с До 20 с     5-6 разів       8-10 разів     До 20 с     До 30 с	Фронтальний метод організації діяльності учнів Максимально енергійно та з великою амплітудою Темп помірний. Тулуб тримати прямо   Після виконання упору лежачи тулубом підлоги не торкатися     Стежити за рівномірним диханням. Ноги та руки тримати прямими. Оберти виконувати з великою амплітудою   У юнаків руки на колінах, у дівчат – на поясі   Стежити за правильною поставою
	8. Біг із додатковим завданням: 1) через кожні 5-6 кроків – стрибок угору з ривком руками пере грудьми; 2) те саме, під час стрибку 3-4 «боксерські» удари; 3) те саме, під час стрибку оплески над головою	До 1 хв До 20 с   До 20 с   До 20 с	У колону по одному. Темп бігу повільний. Дотримуватися дистанції у два кроки   Рухи рук швидкі   Розминати кисті
	9. Ходьба з вправами на відновлення дихання	До 20 с	У зручному темпі
	10. Пересування у колоні в упорі позаду сидячи	2-3х10-15м	Тулубом не торкатися підлоги
	11. Стрибки зі скакалкою	1-2 хв	У найшвидшому темпі. Уні підраховують кількість стрибків. Гарний показник в юнаків – 120 стрибків/хв, у дівчат – 130 стрибків/хв
	12. Вправи на відновлення дихання на місці	До 20 с	Утримувати правильну поставу
	13. Шикування в одну шеренгу на швидкість	До 30 с	Учитель виставляє оцінки за виконання стрибків зі скакалкою
	14. Ходьба з перешикування у колону по двоє. Виконуються силові вправи у парах	2-3 хв	Дистанція між колонами – 2-3 кроки
	15. Силові вправи у парах: 1) стоячи обличчям одне до одного, за командою вчителя учні намагаються перетягнути одне одного за умовну лінію; 2) те саме, але намагатися виштовхнути за умовну лінію; 3) в упорі позаду сидяче одне навпроти одного, ноги зчеплені під коліньми; згинання та розгинання тулуба	До 2 хв 30-45 с     30-45 с   30-45 с	Руки партнерів зчеплені у кистях на рівні пояса     Руки партнерів зчеплені перед грудьми   Руки за головою, лікті розведені. Темп швидкий
Основна (25-27 хв)	1. Прийом м’яча обома руками зверху у парах на швидкість виконання 15 прийомів без втрати м’яча	До 2 хв	Стоячи у парах одне навпроти одного на відстані 3-4 м. Прийом м’яча здійснювати над головою на зігнуті в ліктях руки подушечками пальців. Якщо учневі бракує пари, формується трійка і виконується прийом м’яча зверху з перебіжками
	2. Прийом м’яча обома руками знизу у парах на швидкість виконання 15 прийомів без втрати м’яча	До 2 хв	Руки тримати прямими, ноги напівзігнуті. Учень перебуває у постійному русі
	3. Прийом м’яча у будь-який спосіб у парах на швидкість виконання 20 прийомів без втрати м’яча	До 2 хв	Перша пара, яка виконала завдання, піднімає руки
	4. Верхні та нижні прямі подачі	4-5 хв	Одна половина учнів розташовується за лінією подач на одному боці майданчика, друга – на протилежному. Учні, які виконали 10 точних подач першими, піднімають руки
	5. Шикування в одну шеренгу на швидкість	До 20 с	Відмітити найшвидших учнів
	6. Ходьба в колоні по одному з вправами на відновлення дихання	До 30 с	Стежити за правильною поставою
	7. Перешикування у колони по чотири	До 20 с	Утворення 4 команди
	8. Вправи на «станціях»: 1-а «станція» - стрибки через довгу скакалку (двоє учнів крутять скакалку, учень устрибує у скакалку, що обертається, кілька разів стрибає через неї та вистрибує. Спроба вважається вдалою, якщо скакалка не зачеплена. За кожний правильний вхід і вихід нараховується 4 бали); 2-а «станція» - гра «Десятки-дев’ятки» біля стінки (необхідно виконати 10 прийомів м’яча зверху від стінки, потім – 9 прийомів м’яча знизу від стінки і 8 прийомів знизу та зверху. За кожне безпомилково виконане завдання нараховується 4 бали); 3-я «станція» - стрибки зі скакалкою (якщо учень виконав більше ніж 40 стрибків за 20 с, йому нараховується 4 бали); 4-а «станція» - напад альні удари у стінку (підраховується кількість безпомилкових виконань. Якщо учень виконує 30 безпомилкових ударів, то йому нараховується 4 бали)	3,5-4 хв           3,5-4 хв           3,5-4 хв     3,5-4 хв	Розвиток координації рухів і почуття ритму           Не переривати ритм (не ловити м’яча обома руками)         У найшвидшому темпі. У кожного учня дві спроби, зараховується найкращий результат   Відстань від стінки 2-4 м
Заключна (3-5 хв)	1. Шикування в одну шеренгу	До 20 с	Біля лінії за зростом, інтервал – один крок
	2. Стройові вправи на місці. Вправи на відновлення дихання	1-2 хв	Фронтально одночасно. Темп повільний
	3. Вимірювання ЧСС за 6 с	До 30 с	Учитель звертає увагу на учнів, чия ЧСС перевищує 120уд/хв.
	4. Підбиття підсумків уроку	1-2 хв	Визначити команду-переможницю. Оцінити діяльність учнів на уроці
	5. Домашнє завдання	До 30 с	Закріпити техніку прийому м’яча обома руками зверху, знизу та нападаючого удару., скласти естафету з елементами народних ігор, що сприяють вдосконаленню техніки гри у волейбол

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. – К.: Олимпийская литература, 2002. – 256 с.
2. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. – М.: Высшая школа, 1985. – 384 с.
3. Жуков В.Л., Єжова О.О. Вікова фізіологія. – Суми.: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2004.
4. Збереження репродуктивного репродуктивного здоров'я неповнолітніх. Навчальний посібник./ В.М. Оржеховська, Л.І. Табора. – К.: ТОВ «Хік», 2004. – 124 с.
5. Маркосян А.А. Вопросы возрастной физиологии. – М.: Просвещение, 1974. – 223 с.
6. Пермяков А.А. Внешкольное физическое воспитание подростков. – К.: Радянська школа, 1989. –152 с.
7. Прокопова Л.І. Курс лекцій з теорії і методики фізичного виховання. – Суми.: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2001 – 206 с.
8. Романеско В.А. Диагностика двигательных способностей. – Донецк.: ДонНУ, 2005. – 290с.
9. Романенко В.А. Двигательные способности человека. – Донецк.: Новый мир, 1999 – 336с.
10. Сергієнко Л.В. Тестування рухових здібностей школярів. – К.: Олімпійська література, 2001. – 427 с.
11. Спортивная физиология // Под. ред. Я.М. Коца. – М.: ФиС, 1986. – 240с.
12. Сологуб Е.Б. Солодков А.С. Физиология человека. – М.: ученик для ВНЗ, 2001. – 386с.
13. Коноротьева И.И. Арнольди И.А. Труд и здоровье подростков. – М.: Изд. «Медецына»,1972 – 64 с.
14. Фомин Н.А. Филин В.П. Основы юношеского спорта. – М.: Изд. «Физкультура и спорт», 1980 – 255 .с
15. Холодов Ж.К., Кузнецов В.С. Теория и методика физического воспитания и спорта. – М.: Академия, 2002. – 480 с.
16. Чусов Ю.Н. Закаливание школьников. – М.: Просвещение, 1985. – 128 с.
17. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.