Рефлексія на уроці — спільна діяльність учнів і вчителя

Рефлексія на уроці — спільна діяльність учнів і вчителя (1 слайд)

         Чи знаєте ви скільки думок виникає у нашому мозку щогодини? Щодня? (2 слайд) За оцінками експертів мозок генерує від 60,000 до 80,000 думок на день це в середньому більш приблизно 2.5 тисяч думок на годину. Неймовірно, правда? Цікаво, а яка кількість думок пов’язаних з темою уроку генерує мозок дитини протягом 45 хвилин? Як перевірити чи отримав учень відповідь на своє запитання яке виникало під час оголошення теми чи мети уроку? Як отримати 100 % докази того, що учень засвоїв вивчену тему? Один із способів отримання відповіді на ці запитання провести рефлексію.

      (4 слайд) Слово рефлексія походить від латинського reflexio — звернення назад. Словник іноземних слів визначає рефлексію як роздум про свій внутрішній стан, самопізнання або  самоаналіз. У сучасній педагогіці під рефлексією розуміють самоаналіз діяльності та її результатів.

      Сьогодні ми проаналізуємо цікаві інструменти для проведення ефективної рефлексії та розвитку навички  рефлексувати. Чому так важливо знати як правильно рефлексувати? І для чого на уроці витрачати час на рефлексію? Чи ефективна рефлексія що зводиться до колективного приклеювання смайликів, листочків, квіточок? Або до відповіді хором наприклад на  запитання вчителя « Чи сподобався вам урок?» Звісно, такі вправи інформують вчителя про загальний емоційний стан класу, до чи після уроку , але не стимулюю дітей заглиблюватися в міркування над отриманими знаннями  та досвідом.

        (5 слайд) Роздуми над власним досвідом посилюють його значення і покращують розуміння вивченого .

Правильна рефлексія на уроці розвиває : навички навчатися;

• навички письма та мовлення;
• критичне мислення;
• навички планування;
• відповідальність

     Рефлексія спрямована на усвідомлення пройденого шляху, на збирання до спільної скарбнички усвідомленого, обдуманого, зрозумілого кожним. Її мета щоб учень не просто пішов з уроку із зафіксованим результатом, а побудував смисловий ланцюжок, порівняв способи й методи, застосовані іншими, із власними.

        Існує педагогічний стереотип, що рефлексію можна здійснюватися лише наприкінці уроку. Зовсім ні. Адже кожний вид рефлексії має час і місце на уроці. (6 слайд)

Виходячи з функцій рефлексії, пропонується така класифікація:

• рефлексія настрою та емоційного стану;

• рефлексія діяльності;

• рефлексія змісту навчального матеріалу.

Для вибору того чи іншого виду рефлексії слід враховувати: (7 слайд)

а)  мету заняття;

б)  зміст і складність навчального матеріалу;

в)  тип заняття;

г)  способи та методи навчання;

е) вікові й психологічні особливості учнів.

1 рефлексія настрою та емоційного стану. (8 слайд)

Проведення рефлексії настрою та емоційного фону доцільне на початку уроку або наприкінці діяльності  з метою встановлення емоційного контакту з групою .

Ось деякі прийоми роботи, які я використовую на уроці. (9 слайд) 

1. Застосовую картки із зображенням смайликів або казкових героїв . Суть його полягає в тому, що діти обирають зображену ту емоцію, яка відповідає їх настрою в даний момент часу. (10 слайд)  Такий прийом можна використовувати і наприкінці заняття, щоб оцінити емоційний стан дітей на етапі завершення роботи.

2. Використовую також колірне зображення настрою, емоційно-художнє оформлення за допомогою кольорових смужок Люшера. (11 слайд)   На кожній парті в учнів лежать кольорові смужки, вони вибирають будь-яку з них і приклеюють її до зошита.  Можна (12 слайд) скласти колірне панно настрою учнів на початку уроку та порівняти його зі складеним наприкінці уроку. Такі колірні панно я вивішую на дошку.

Але, треба враховувати що всім учасникам заздалегіть відомо, якому настрою відповідає який колір.

3. «Дерево творчості». (13 слайд)  Діти прикріпляють на дерево листя, квіти, плоди, знаючи їх значення .Плоди – урок пройшов корисно, плідно. Квітка – досить непогано. Зелений листочок – щось було, звичайно, а взагалі – незрозуміло. Жовтий листочок – «чахлий», пропащий урок. Маючи готове дерево , вчитель може побачити загальну картину урок.

4.  ( 14 слайд) , (15 слайд)   Рефлексія діяльності Сучасні технології передбачають, що учень повинен не лише усвідомити зміст матеріалу, але й осмислити способи та прийоми своєї роботи, уміти обрати найбільш раціональні.

(16 слайд) Що я робив?

 З якою метою?

 Чому я це роблю так?

 Який результат я отримав?

 Який варіант кращий? —

           Саме ось ці питання, ставлять собі учні, які володіють рефлексією, тобто які вміють усвідомлювати свою діяльність.

Рефлексія діяльності дозволяє оцінити активність учнів під час усього уроку. Незамінною така рефлексія є на заключному етапі уроку. Вона вчить дітей адекватно оцінювати свою роботу на уроці, методи і способи, які вони обирають, щоб досягти запланованого результату. З її допомогою учні можуть побачити свої слабкі місця і з’ясувати, де є прогалини в знаннях. Саме цей вид рефлексії я застосовую на етапі перевірки домашнього завдання та захисту проектних робіт.

Ще один із (17 слайд) прийомів «сходинки  успіху».  Учні на початку уроку в зошиті малюють сходини . Сходинок має бути стільки скільки завдань буде на уроці. Упродовж уроку учні оцінюють свою роботу зафарбовуючи на кожному етапі сходинки, які ведуть до успіху.

Найголовніше — допомогти учневі переосмислити свій неуспіх, знайти його причину з позиції: «неуспіх — не вирок, успіх — закономірний». Важливо переорієн-товувати з песимістичної оцінки подій на оптимістичну.

Прийом «Графічний організатор»(18 слайд) має певний сенс і значення: учні систематизують свої знання, встановлюють зв’язки між ними, утворюючи тим самим систему знань. Тут вмикається  емоційна сфера та уява.

Метод «Фішбоун» (19 слайд) На дошці або в зошиті малюється риб’ячий кістяк. Голова риби – це тема або основна проблема , яка розглядається.  Верхні кісточки – основні поняття теми, причини виникнення тієї чи іншої проблеми. Нижні кісточки -   твердження , факти. Хвіст – висновки  за темою. Проводиться цей метод для групової рефлексії.

(20 Слайд) « Гронування» – це методика навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми, висловлюючи свої почуття, емоції, ставлення. Спрямована на стимулювання мислення про звязки між окремими поняттями. (Кластер, Ментальна карта, Семантична карта)

(21 Слайд) Прийом «Що, якщо...?» цей прийом передбачає включення на етапі рефлексії питань, які починаються зі слів: «Що, якщо...?» Ці питання дозволяють учням по-новому, з іншого боку, поглянути на проблему, висунути свої припущення, свої гіпотези, що сприяє розвитку гіпотетичного мислення учнів. Наприклад  тема « Вода».

(22 слайд)Рефлексія змісту навчального матеріалу.  Цей вид рефлексії  спрямований на виявлення ступеня усвідомлення дітьми нового матеріалу, на підбиття підсумків, обговорення того, про що дізналися, і того, як працювали, тобто кожен оцінює свій вклад у досягнення поставленої на початку уроку мети, свою активність, ефективність роботи класу, захопливість і корисність вибраних форм роботи. Найчастіше її проводять вже в кінці уроку, але якщо на занятті є кілька блоків матеріалу, то буде ефективніше використовувати таку рефлексію після кожного етапу роботи.

(23 слайд) 1. Метод «Мікрофон»

дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

 Але головне: говорити має право тільки той учень, у кого    «символічний» мікрофон;

відповіді не коментують і не оцінюють;

коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.

Що сьогодні я дізнався?

Мені було важко чи ні?

Я зрозумів матеріал або були труднощі?

Я навчився чогось нового?

Я зміг добитися результату?

(24 слайд) 2.Прийом «Плюс-мінус-цікаво».  Для підбиття підсумків уроку можна скористатися цим прийомом, виконючи його як усно, так і письмово, залежно від наявності часу. Для письмового виконання пропонується заповнити таблицю з трьох граф.

 У графу «П» — «плюс» записується все, що сподобалося на уроці, інформація та форми роботи, які викликали позитивні емоції, або на думку учня можуть бути йому корисними для досягнення певної мети.

     У графу «М» — «мінус» записується все, що не сподобалося на уроці, здалося нудним, викликало неприязнь, залишилося незрозумілим або інформація, яка, на думку учня, виявилася для нього непотрібною, даремною з точки зору розв’язування життєвих ситуацій.

      У графу «Ц» — «цікаво» учні вписують усі цікаві факти, про які дізналися на уроці та що б ще хотіли дізнатися з цієї проблеми, ставлять запитання до вчителя.

     Цю таблицю вигадав Едвард де Боно, доктор медичних наук, доктор філософії Кембриджського університету, фахівець у області розвитку практичних навичок у галузі мислення. Ця вправа дозволяє мені як вчителеві поглянути на урок очима учнів, проаналізувати його з точки зору цінності для кожного учня.

(26 слайд) 3. Складання сенкану. Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків.

Сенкан допомагає узагальнити інформацію, формулювати щось складне декількома словами. Як правило, на його написання багато часу не потрібно, його пишуть кілька хвилин але за певними правилами.

1-й рядок. Іменник (тема).

2-й рядок. Два прикметники (яке воно?)

3-й рядок. Три дієслова (що воно робить?)

4-й рядок. Фраза-висновок з чотирьох слів.

5-й рядок. Іменник-синонім до теми.   

(27 слайд) 4. Асоціативний кущ – базується на пошукові асоціацій, що виникають в учнів. Ця робота не оцінюються, але допомагає акумулювати думки й міркування навколо понять , що розглядаються на уроках.  Учням пропонується головне слово теми, а навколо — всі слова й фрази, що асоціюються з темою. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».

(28 слайд) 6. Рефлексивний твір.

- Спочатку ми міркували так...

- Потім ми зіткнулися з проблемою - Потім ми спостерігали (порівнювали, робили)...

- Ми побачили (зрозуміли)... Отже...

- Тепер ми будемо...

(29 слайд) 7. Метод « Рюкзак». Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання: «Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, візьмете із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?». Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково ознайомлюються з відповідями.

(30 слайд) Метод «Три два один»

(31 слайд) 8. Метод « Поля». Для оцінювання учнями активності та якості своєї роботи на уроці пропоную на полях зошита умовно позначити свої відповіді:

• «У –» — відповів на питання вчителя, але відповідь неправильна

• «У +» — відповів на питання вчителя, відповідь правильна

• «Я –» — відповів за власною ініціативою, але відпо-відь неправильна

• «Я +» — відповів за власною ініціативою, відповідь правильна

• «0» — не відповідав

Обговорюючи наприкінці уроку результати своїх спостережень, учні зможуть об’єктивно оцінити свою активність та якість роботи.

(32 слайд) Лего

(33 слайд) (слайд) Таке оцінювання:

• дозволяє будь-якому учневі побачити свої успіхи;

• має інформативний характер;

• сприяє формуванню позитивної самооцінки.

Все, що робиться на уроці з організації діяльності рефлексії — не самоціль, а підготовка к свідомій внутрішній рефлексії розвитку дуже важливих якостей сучасної особистості: самостійності, заповзятливості та конкурентоспроможності.

Висновок:

Отже, рефлексія дозволяє:

 усвідомити учневі здобуті знання та вміння;

 навчитися вільніше висловлювати свої почуття як негативні, так іпозитивні;

 набути вміння рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозувати подальші кроки;

 порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших тощо;

 навчитися дивитися «вглиб» себе.

         Для вчителя систематичне використання етапу рефлексії дає можливість своєчасно побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи в роботу, передбачити та спрогнозувати результат. Тому, для того щоб краще організувати свою діяльність та діяльність класу, прискорити процес вдосконалення, розкрити творчий потенціал класу, потрібно впроваджувати рефлексію, оскільки рефлексія як спільна діяльність учнів і вчителя дозволяє вдосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня.

Ми з вами добре знаємо, що будь-яка людина з радістю робить те, що у неї добре виходить. Але будь-яка діяльність починається з подолання труднощів. У нашій професії вчителя їх дже багато як і немає межі досконалості. Те, що ще вчора видавалося не можливим, сьогодні здається застарілим. З’являються нові ідеї та бажання щось змінити. І будь-який творчо працюючий учитель перебуває в постійному пошуку.

Давайте повернемося до питань рефлексій і поставимо їх собі:

— Що я роблю?

— З якою метою?

— Які результати моєї діяльності?

— Як я цього досяг?

— Чи можна робити краще?

— Що я робитиму далі?

      Поки вчитель ставить собі ці запитання — він розвивається. Як тільки він починає задовольнятися досягнутим — припиняється його професійне зростання.

Безумовно, рефлексія є обов’язковою умовою саморозвитку вчителя.

Я і мої учні подружилися з ріфлексією, а ваші? Беріть і робіть. (35 слайд)