РЕФОРМАЦІЯ В НІМЕЧЧИНІ

Відділ освіти Лебединської районної державної адміністрації

Гринцівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа    І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад

 

 

ВІДКРИТИЙ УРОК

з всесвітньої історії у 8 класі на тему

«РЕФОРМАЦІЯ В НІМЕЧЧИНІ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготував і провів

вчитель історії

КОБЕЦЬ Андрій Петрович

 

 

 

 

с. Гринцеве - 2017

Тема уроку: «Реформація в Німеччині»

Мета уроку:

1. Сприяти засвоєнню учнями знань про стан католицької церкви на межі XV-XVI ст. та суспільства Німеччини напередодні Реформації, про особистість М. Лютера.

2. Надати первісне уявлення про поняття «Реформація», «протестантизм», а також про народну реформацію у Німеччині.

3.Сприяти формуванню  навчальних умінь та навичок, зокрема, оволодінню прийомами активного слухання; умінням аналізувати історичні джерела, систематизації та узагальнення інформації, отриманої з історичних джерел; вміння вести дискусію.

3.Сприяти формуванню емоційно-ціннісних орієнтацій: прагнення до життя,  яке гідне людини, орієнтації на свободу (зокрема, свободу вибору) як характеристику гідного життя.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

1.Називати час початку Реформації в Німеччині.

2.Показати на історичній карті територію Німеччини.

2.Називати ім’я видатного історичного діяча цього періоду Мартіна Лютера, визначати характерні риси його реформаційного вчення.

3.Наводити приклади наростання кризових явищ у католицькій церкві.

4.Висловлювати судження щодо причин, характеру та значення Реформації.

 

Тип уроку: урок засвоєння нового навчального матеріалу.

 

Форма уроку: словесно-наочна

 

Обладнання уроку.

Підручник:

Гісем О.М. Всесвітня історія: Новий час (кінець ХV-XVIII  ст.) [Текст]: підруч.для 8-го кл.загальноосвіт.навч.закл./О.М. Гісем – К.: Генеза, 2008. – С.70-80.

Додаткова література:

1.Соловьев Э.Ю. Непобежденный еретик: Мартин Лютер и его время. –

М.: Мол.гвардия, 1984. – 288 с.

2.Яремчук  Т. Хто такий доктор Мартін Лютер? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bohm.narod.ru/books/who_luther/ch14.html

Наочність: Електронна презентація «Мартін Лютер та початок Реформації у Німеччині».

Роздатковий матеріал: 1. Завдання для лабораторно-практичної роботи (кожному учневі).

2.Таблиця до «Павутинки» дискусії (кожній парі учнів)

3.Лист оцінювання роботи на уроці (кожному учневі)

Структура уроку	Модель уроку з використанням технології розвитку критичного мислення
І. Підготовчий етап уроку (13 хв.) 1.1.Організаційний  момент (2 хв.) 1.2.Актуалізація опорних знань учнів (3 хв.)	Бесіда
1.3.Мотивація навчальної діяльності (5 хв.)	Фаза евокації: Припущення на основі запропонованих слів
1.4. 1.4. Оголошення теми, формулювання очікуваних результатів (3 хв.)
ІІ. Основна частина уроку (24 хв.) 5.1. Вивчення нового матеріалу, виробка навчальних умінь та навичок, емоційно-ціннісних орієнтацій (17 хв.)	Фаза осмислення: 5.1.1.Самостійна робота з історичним джерелом 5.2. Спрямоване слухання та обмірковування
5.2. Систематизація та узагальнення знань (7 хв.)	Фаза рефлексії: «Павутинка дискусії»
ІІІ. Підсумковий етап уроку 3.1.Підведення підсумків уроку (5 хв.) 3.2.Інструктаж з виконання домашнього завдання (3 хв.)

 

ХІД УРОКУ:

І. Підготовчий етап уроку

 

1.1.Організаційний момент (2 хв.).

Діяльність педагога: вітання, перевірка зовнішньої готовності класу до уроку.

Діяльність учня: підготовка робочого місця, привітання.

 

1.2.Актуалізація опорних знань учнів з курсу «Всесвітня історія», 7 клас (3 хв.)

Бесіда

- Покажіть на карті територію Священної Римської імперії.

Відповідь, що очікується: учень показує на карті територію Німеччини та поясняє, що Німеччина разом із завойованими нею територіями у Середньовіччі називалася Священною Римською імперією.

 

-Чому територія Священної Римської імперії зафарбована різними кольорами?

 

Відповідь, що очікується: Священна Римська імперія складається з володінь світських і духовних князів, які мають право випускати монети, споруджувати укріплення, здійснювати правосуддя та ін. Отже, наприкінці Середньовіччя Німеччина є роздробленою.

 

- Яку владу мали німецькі імператори?

Відповідь, що очікується: У 1536 р. за постановами, що були прийняті на імперських сеймах (рейстагах) у Нюрнберзі й Меці та затверджені імператором Карлом IV, імператор мав обиратися курфюрстами (князями-виборцями, а саме: архієпископами Тріра, Кельна, Майнца, світським князем Саксонії, Бранденбурга, Пфальца та королем Чехії). Колегії курфюрстів мали право на своїх щорічних з'їздах приймати рішення з найважливіших питань внутрішньої та зовнішньої політики, що були обов'язковими для короля. Колегія курфюрстів наділялася вищими судовими повноваженнями, зокрема  правом суду над імператором та відстороненням його від влади.

 

•                   Як складалися відносини між Папами та німецькими імператорами у період середньовіччя?

Відповідь, що очікується: У 1077 році між папою Григорієм VII та німецьким імператором Генріхом ІV почався конфлікт. Уперше за багато років папу не призначив німецький імператор. Його обрали кардинали. Обурений Генріх ІV скликав скликав у Вормсі зібрання знаті. Духовні князі (єпископи) вирішили, що чернець Гільдебранд (папа Григорій VІІ) є розбещувач церкви й не визнали його папою. У відповідь папа оповістив про відлучення Генріха IV від церкви й позбавлення його королівського сану. Папська анафема стала сигналом до непокори у Німеччині. Спроби Генріха придушити заколот не мали успіху. У Генріха залишилась єдина можливість врятувати корону: негайно вирушити в Італію та домогтися в папи зняття відлучення.

У січні 1077 р. імператор Генріх IV прибув до замку папи – Каносси. У волосяниці, з непокритою головою, босий, він стояв там три доби під дощем і пронизливим вітром, демонструючи каяття. Григорій VII зняв з Генріха відлучення. Ця подія показала, що у середньовічній Європі верховенство належить духовній владі (над світською).

 

1.3.Мотивація навчальної діяльності (5 хв.).

З метою сфокусувати увагу учнів на цікавому факті з теми, сприяти виникненню інтересу учнів до навчального матеріалу застосовується прийом

 

«Припущення на основі запропонованих слів»

Учитель називає кілька слів із легенди про Мартіна Лютера, яку пізніше почують учні, і пропонує їм придумати власну історію, використовуючи ці слова.

 

Сьогодні ви почуєте історію, що, за легендою, відбувалася у Німеччині. У цій легенді мова піде про історичну постать, про події, які істотно позначилися на житті людей, а тому справили на них велике враження. Можливо, дії, вчинені героєм легенди, правильні, а можливо, й ні. Як би то не було, у цих дій обов’язково є наслідки. Можливо, у цій історії містяться поради для нас: як нам поводитися, коли доля поставить нас перед складним вибором. Оскільки це легенда, у ній відбуваються дивні речі – це може бути пов’язано з чарами, а може, й ні. У будь-якому разі, цю легенду й досі розповідають туристам, котрі відвідують невелике старовинне місто Віттенберг у Німеччині.

На слайді ви бачите п’ять слів та словосполучень. Усі вони використовуються в історії, яку я вам зараз розповім. Ось ці слова.

Сумніви

Монастир

 

 

 

 

 

Диявол

Монах

 

 

Пляма на стіні

 

 

 

Поверніться обличчям до свого партнера. Ви в парі мусите спробувати придумати свою власну легенду, в якій були б усі ці п’ять елементів. Інакше кажучи, ці п’ять слів повинні підказати вам історію. Дайте попрацювати своїй уяві та придумайте історію. У вас на це є три хвилини.

 

Через три хвилини вчитель пропонує парам розповісти придумані ними історії. Учитель вислуховує пари, дякує за роботу, але не каже, чи схожі складені учнями легенди на оригінал.

 

Учитель просить учнів уважно слухати легенду, що розповідають у Віттенберзі, і пропонує їм порівняти оповідання з тим, що вони щойно придумали.

 

Легенда. Колись у келії монастиря Августинів, що знаходився у місті Віттенберг, сидів, охоплений тяжкими думами, молодий монах Мартін Лютер. Ніч, темрява, у цю пору душа людини залишається самотньою та беззахисною. Ось і душу Мартіна Лютера охопили сумніви. Чи правильно він обрав свій шлях у житті, прийнявши обітницю монаха? Чи можна врятуватися від гніву Божого тільки під дахом католицької церкви? А може, краще прислухатися до Біблії: «Праведний житиме однією вірою своєю»? Яким тягарем лягли на серце ці сумніви. Та ні!.. Це не може бути правдою!.. Адже весь християнський світ, королі, рицарі й прості нерозумні селяни, - всі вони однаково підкоряються владі Риму. Чому ж тільки він один – не такий? Невже його душею заволодів Сатана? Мартіну Лютеру здається, нібито він бачить чиюсь тінь на стіні. Він бере у руки чорнильницю і кидає її у диявола. І досі туристам у Віттенберзі показують цю пляму на стіні, як свідоцтво тих великих сумнівів, що переживав Мартін Лютер перед тим, як кинути виклик Риму розпочавши Реформацію.

 

1.4. Оголошення теми, формулювання очікуваних результатів (3 хв.)

Учитель визначає:

-тему уроку – «Реформація»;

-обсяг змісту навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню учнями

 

План уроку:

1. Католицька церква на межі ХV-XVI ст. Німеччина напередодні Реформації.

2.Мартін Лютер і початок Реформації в Німеччині.

3.Народна Реформація. Велика Селянська війна у Німеччині)

 

Учитель разом з учнями формулює очікувані результати даного уроку.

 

ІІ. Основна частина уроку

 

5.1. Вивчення нового матеріалу, виробка навчальних умінь та навичок, емоційно-ціннісних орієнтацій

 

5.1.1.Католицька церква на межі ХV-XVI ст. Німеччина напередодні Реформації (7 хв.)

 

Самостійна робота з історичним документом. Форма організації роботи – в парах.

 

Мета: визначити причини розповсюдження реформаційного вчення М. Лютера у Німеччині, сприяти оволодінню знаннями про стан католицької церкви, суспільства Німеччини на початку ХVІ ст., а також з метою формування навчальних умінь і навичок (аналізувати інформацію, що міститься в документі; систематизувати та узагальнювати).

 

Завдання № 1.

Уважно  прочитайте вірш Ганса Сакса, німецького поета початку ХVІ ст.:

Есть у попов про всех товар,

Лишь покупай – и млад, и стар!

Известно, каждый поп и инок

Дом божий превращают в рынок:

Дают реликвии доход.

А главное – в церквах идет

Продажа индульгенций бойко,

Вот что и есть овечья дойка!

Толпа церковников жадна.

Привыкнув грабить издавна,

Живя бессовестным обманом,

Церковник ловко лжет мирянам:

За мощи выдав зуб быка,

Он им притронется слегка

К болящему – и дань берет.

Страдает от попов народ.

Не перечесть его невзгод:

Зимой и летом гнет он спину,

Чтобы отдать им десятину.

Коль не заплатишь, - проклянут,

Изгонят, свечи вслед швырнут,

Другим чтоб было неповадно.

Трудиться разве не досадно

Крестьянину по целым дням,

Чтобы поповским холям

Сидеть в трактирах было можно,

Кутить и пьянствовать безбожно?

 

Проаналізуйте зміст вірша та заповніть схему «Джерела прибутків католицької церкви наприкінці ХIV – на початку ХVІ ст.»:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання № 2

Проаналізуйте наступні факти з історії Німеччини початку ХVІ ст. Чому представники стану середньовічного німецького суспільства, про який говориться у документі, могли виступити проти панування католицької церкви та імператорської влади:

 

1. На початку XVI ст. імператор «Священної Римської імперії  германської нації» відігравав жалюгідну роль на міжнародній арені. Максиміліан I зазнав поразки у своїх спробах підкорити швейцарців (1499 р.) та був вимушений визнати незалежність Швейцарського союзу  (договір 1511 р.). Також германський імператор зазнав поразки в італійських війнах від Франції и Венеції. Війни показали слабкість імперського рицарства - військового стану імперії, що знаходився у безпосередньому підпорядкуванні імперської влади.

2. У текстильному виробництві, в галузі виготовлення металевих виробів усе більше місця посідала так звана система авансування (Verlagsustem). Суть цієї системи полягала в тому, що купець, який продавав продукцію ремісницького виробництва великими партіями, авансував ремісників грошима, сировиною, отримуючи взамін готові товари на вигідних для себе умовах. За цієї системи ремісники, продовжуючи працювати в себе вдома і нібито зберігаючи самостійність, фактично потрапляли в залежність від купця. Купці відшукували різні методи зниження оплати праці ремісників, які на них працювали. Одним із таких методів був розрахунок не грошима, а предметами цього виробництва. При цьому товари оцінювались вище за їх ринкову ціну. На зниження оплати праці скаржились уже наприкінці XV ст. ткачи шовку з м. Кельна, красильники Віттенберга.

3. З кінця XV ст. зріс попит на виноград, а також на вовну, на льон та інші сільськогосподарські продукти, потрібні для промисловості. Це  спонукало землевласників Німеччини розширити виробництво цих продуктів у власних господарствах. Для утримання отар, догляду за посівами, обробки льону, також як і для численних перевезень з полів до комор, з комор на віддалені міські ринки, феодали використовували безоплатну працю селян, панщину. Селяни скаржились, що їх примушують виконувати всі «потрібні» феодалам роботи: орання та підготовку землі до посівів, всі види обробки і пакування сільськогосподарських товарів та їх доставку на ринки – «куди господар укаже». Крім того, селянин сплачував податки князю та церковну десятину – «велику десятину» з урожаю зерна і «малу десятину» з усіх інших сільськогосподарських культур і худоби.

 

Заповніть схему «Причини розповсюдження ідей Реформації у німецькому суспільстві ХVI ст.»

 

 

 

 

 

 

 

 

За три хвилини учитель пропонує обговорити отримані результати в парах.

 

А тепер вислухаємо пари про результати власної роботи всьому класу (вибіркова перевірка виконання учнями завдань)

 

5.1.2. Мартин Лютер і початок Реформації в Німеччині (10 хв.).

 

Прийом «Спрямоване слухання та обмірковування».

 

Виконуючи завдання учителя, учні слухають його розповідь та висувають припущення стосовно того, про що буде йти мова в тексті далі. Після того, як учні висловлять припущення, учитель просить перевірити їх, розповідаючи, що відбувається далі.

 

ЖИТТЯ МАРТІНА ЛЮТЕРА

Мартін Лютер народився 10 листопада 1483 р. в містечку Айслебен. Батька його звали Йоганн. Колишній селянин, потім – незаможний шахтар, він, за спогадами сина, «аж до крові змучувався працею заради нас (дітей)» і зумів стати власником шахти. Маргарета, мати Мартіна Лютера, була дуже побожна, але виховувала сина суворо. Уже в п'ятирічному віці  Мартіна віддали до школи. Коли він мав 14 років, батьки відправили його до школи в сусіднє місто Магдебург, ще через рік - до школи в Айзенах. Але Мартін Лютер не зламався, не вдався до пустощів, опинившись далеко від рідної домівки. З кожним переїздом зростали його прагнення до знань і глибока побожність. У 1501 році, на 18-му році свого життя, Мартін Лютер вступив до університету в Ерфурті. Батько, побачивши, що син має великі здібності й потяг до науки, дуже наполягав, щоб той вивчав право. Мрією Йоганна Лютера було побачити свого дорослого сина бургомістром рідного міста.

Але згодом  житті Лютера змінилося. Одного разу, коли Мартін вертався з родинного дому до Ерфурту, в дорозі його застала раптова буря. Наразі так близько вдарив грім, що повалив його на землю. Він закликав з переляку: «Врятуй мене, свята Анно, і я стану …».

 

ПЕРША ЗУПИНКА

Учитель. Ви уявляєте собі цю картину? Як на вашу думку, що зараз має відбутись? Яку обітницю проголосить Лютер? Подумайте хвилинку, а потім розкажете нам.

 

Учитель пропонує учням зробити якомога конкретніші припущення, яку обітницю дав М. Лютер. Після того, як припущення висловлені, учитель просить учнів висловитися, яке припущення, на їхню думку, виявиться найбільш правильним. Потім учитель просить учнів уважно слухати та довідатись, що насправді відбудеться.

 

Мартін Лютер закликав із переляку: «Врятуй мене, свята Анно, і я стану МОНАХОМ». Ці слова він вважав своєю обітницею, яку склав самому Богові. У 1505 році Мартін Лютер, 22-річний юнак, вступив до монастиря Августинів в Ерфурті всупереч волі батьків.

 

Учитель. Світогляду середньовічною людини були притаманні почуття власної гріховності і постійний страх перед гнівом Божим. Тому раптову бурю Мартін Лютер сприйняв як прояв цього гніву. Як же обминути гнів Божий? Середньовічна наука схоластика давала на це відповідь: тільки в чернечому  стані можна сподобатися Богові.

 

А тепер прослухайте продовження історії про життя і діяльність Мартіна Лютера.

 

Мартін Лютер був взірцем ченця. З сумлінням, покорою та задоволенням він виконував як найпростіші, так і найтяжчі роботи. Та, незважаючи на надмірне виснаження себе постами та бичуванням, незважаючи на безперервні молитви і безсонні ночі, він не мав спокою в душі. Мартін Лютер продовжував вважати себе за загиблого та призначеного на вічний осуд. Тоді генеральний вікарій авґустинського ордену Йоганн Штаупіц порадив йому: «Не катуй себе, не бичуйся! Лише люби Того, Котрий перш тебе полюбив!» Й. Штаупіц подарував Лютеру Біблію, щоб той почав досліджувати Св. Писання. Завдяки клопотанню Штаупіца Мартіна Лютера було запрошено на посаду професора університету у Віттенберзі. Тут він, залишаючись і далі монахом, викладав студентам діалектику на основі філософії Арістотеля.

Урешті-решт Лютера – гордість й надію августинців – делегували до папи в Рим. Подорож до Риму Мартін Лютер здійснив пішки. Коли після двомісячної мандрівки він опинився перед брамами Риму, то припав до землі і з великим захопленням вигукнув: «Вітаю, святий Риме, трикратно святий через кров мучеників, що її пролито в твоїх мурах!» Але те, що Мартін Лютер побачив у папському дворі, сповнило його серце … .

 

ДРУГА ЗУПИНКА

Учитель. Ви уявляєте собі картину папського двору? Яке враження, на вашу думку, справив папський двір на Лютера? Обґрунтуйте власне припущення фактами, які характеризують стан католицької церкви у ХV- на початку XVI cт.

 

Учитель пропонує учням зробити якомога конкретніші припущення,  чим вразив М. Лютера папський двір. Після того, як припущення висловлені, учитель просить учнів висловитися, яке припущення, на їхню думку, є найбільш правильним. Потім учитель просить учнів уважно послухати, що відбулося насправді.

 

Те, що побачив Мартін Лютер у Римі, сповнило його серце великою ВІДРАЗОЮ. Його обурювали римська зіпсованість звичаїв і торгівля богослужіннями. Коли Мартін Лютер відправляв у Римі Службу Божу, він робив це ,як завжди, повільно, поважно й виразно. За той же час біля іншого вівтаря було відправлено аж сім Служб Божих, священики безперестанку казали Лютеру: «Поспішай, поспішай і скоро відсилай Божій Матері її Сина!» Навіть самі папські слуги говорили: «Якщо існує пекло, то, без сумніву, на ньому збудований Рим».

 

Учитель. За часи подорожі М. Лютера до Риму на папському престолі сидів Лев X, нащадок роду Медичі з Флоренції. Любитель великих розкошів, він вимагав величезних грошових сум нібито на закінчення побудови церкви св. Петра, а в дійсності - на покриття дуже великих особистих витрат. Але, за вченням католицької церкви, все, що робив Лев Х, відбувалося за волею Божою. Пригадайте: католицька церква стверджує, що папа є заступником Христа і спадкоємцем апостола Петра, отже, тому йому належить панування над усім християнством. Римо-католицька церква з папою на чолі змагалася з королями та імператорами за найвищу владу. З цих довголітніх змагань папи вийшли переможцями й досягли такої могутності, якої навіть не снилось мати нікому з володарів цього світу. За таких обставин священики католицької церкви перетворилися на панів громад віруючих. Вони здебільшого провадили показове світське життя. Щодо громад віруючих, вони займалися виконанням зовнішніх справ: віддавали шану мощам померлих святих, ходили у далекі паломництва й організовували парадні процесії. Що ж, такий стан католицької церкви дійсно міг обурити віруючу людину, якою, без сумніву, був Мартін Лютер.

Читаємо далі, що сталося з Лютером після повернення з Риму

 

У 1516 році папа Лев Х доручив архієпископові Альбрехтові Моґунцькому продавати індульгенції у Північній Німеччині. Архієпископ Альбрехт мав відіслати половину чистого доходу до Риму, а другу половину - залишити собі. Між священиками, яких послав архієпископ Альбрехт, щоб заохочувати народ до купування індульгенцій, був домініканський монах Йоганн Тецель. Цей Тецель одягався в найкращі церковні ризи, перед собою наказував нести червоний хрест з папськими гербами та на оксамитовій подушці папську буллу (лист). На чолі урочистої процесії він ішов до церкви, де у проповіді проголошував, що має владу відпускати індульгенціями не тільки вже вчинені гріхи, але й ті, що будуть скоєні у майбутньому. Свої проповіді Тецель закінчував словами: «Як гріш в скарбниці задзвенить, він душу з чистилища в небо випровадить».

 Після такої промови обдурений народ вірив, що прощення гріхів не залежить від каяття, а тільки від купівлі індульгенції. Під час своїх подорожей Тецель прибув до міста Ітербок, недалеко від Віттенбергу, у якому проживав Мартін Лютер. Задля здобуття індульгенцій народ сходився до Ітербоку тисячами.  Торгівля індульгенціями обурювала Мартіна Лютера. І одного разу, у надвечір'я Свята всіх святих, 31 жовтня 1517 року, Мартін Лютер прийшов до замкової церкви у Віттенберзі.

 

ТРЕТЯ ЗУПИНКА

Учитель. Як ви вважаєте, що зараз має відбутись? Чи виступить М. Лютер з протестом проти торгівлі індульгенціями? Чи промовчить? Які риси особистості М. Лютера підштовхнули вас до такого припущення?

 

Учитель пропонує учням зробити якомога конкретніші припущення, у якій формі на початку ХVI ст. М. Лютер міг висловити власну незгоду з політикою папського двору? Після того, як припущення будуть висловлені, учитель просить учнів висловитися, яке припущення, на їхню думку, є найбільш правильним. Потім учитель просить учнів уважно прослухати його розповідь та дізнатися, що насправді відбулося.

 

31 жовтня 1517 року Мартін Лютер прибив на двері замкової церкви у Віттенберзі «95 тез» (тобто коротких і стислих наукових тверджень) проти існуючих зловживань у католицькій церкві та закликав до прилюдного диспуту.

У тезах 1-4 Лютер проголошує, що істинне каяття не є одноактною дією, яка виконується за вимогою приїжджого священика. Воно є внутрішнім процесом, що відбувається впродовж всього життя християнина. І якщо людина кається воістину, то вона готова прийняти небесну кару та не має жодної думки про безкарність.

У тезах 30-40  ця гірка думка отримує парадоксальне продовження: але хто розкаюється воістину, тобто до готовності прийняти муку за гріхи, той вже без усякої індульгенції отримує прощення своєї вини.

 

Ці «95 тез» Мартіна Лютера проти торгівлі індульгенціями стали початком реформації церкви.

 

Реформація – (від лат. reformatio — перетворення, виправлення) — церковно-релігійний та суспільно-політичний рух у країнах Європи в XVI столітті, спрямований проти католицької церкви, спрямований на повернення до біблійних першоджерел християнства, яке набуває форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади.

 

Учитель. Велику роль у житті християн-католиків на початку ХVI cт. грали індульгенції, які можна було купити за гроші. Віруючим пояснювали, що Христос і святі під час свого життя на землі зробили набагато більше добрих справ, ніж їм самим потрібно було для спасіння. Отже, цей надлишок добрих справ Христа і святих мав послужити для одержання вічного життя тим людям, які самі зробили замало добра. Особою, яка має владу подарувати благодать людям із скарбу святих діл, є Папа Римський. За його волею, придбанням індульгенцій можна скоротити собі кари за гріхи або ще за життя на землі, або після смерті- в чистилищі. Ще раз уявіть собі: будь-який злодій, навіть убивця, може купити за гроші відпущення кар за гріх. Чи можна вірити, що його серце перейняте почуттям правдивого жалю і розкаяння? Розповідаю далі.

 

Ці Лютерові твори роздратували його противників. 16 червня 1520 р. папа римський видав буллу «Встань ,Боже, суди справу Твою!», у якій присудив усі твори М. Лютера до спалення. У буллі містився заклик до усіх князів, урядників і міщан спіймати Лютера та його прихильників і віддати їх в папські руки. 3 жовтня 1520 р. папська булла дійшла до університету у Віттенберзі, де й далі викладав М. Лютер.

 

ЧЕТВЕРТА ЗУПИНКА

Учитель. Як ви вважаєте, що зараз має відбутись? Як прореагують на папську буллу мешканці м. Віттенберга? Кого вони підтримають: папу римського чи М. Лютера? Як відповість М. Лютер на папську буллу?

 

Учитель пропонує учням зробити якомога конкретніші припущення, кого: М. Лютера чи папу римського підтримають мешканці м. Віттенберга та Німеччини взагалі. Потім учитель просить учнів уважно слухати його розповідь, щоб довідатися про продовження діяльності М. Лютера.

 

У Віттенберзі ніхто не хотів й слухати про виконання папських вимог стосовно особи Лютера. Уранці 10 грудня 1520 р. за міською брамою на величезній площі зібрався натовп: студенти університету, доктори й магістри. М. Лютер кинув у вогонь папську буллу, що відлучала його від Церкви. Хвилину панувала глибока мовчанка. Далі з тисяч грудей залунав могутній оклик радості.

 

Проблемне питання. У ХІ ст. німці не підтримали Генріха ІV, імператора «Священної Римської імперії німецької нації», в його боротьбі проти папи римського. Чого ж на початку XVI ст. їхні нащадки стали прихильниками людини, яка виступила проти католицької церкви? Відповідь одна – людину робить час.

 

Учитель. А зараз слухаймо оповідання й міркуймо далі. Ми вже майже досягли кінця історії. Як будуть розвиватись події?

 

Після смерті Максиміліана німецьким імператором було обрано його 20-річного онука Карла V, який уже був тоді іспанським королем. Папа домагався від молодого імператора, щоб той видав Лютера Римові. Але Фрідріх Мудрий, герцог Саксонський, який сприяв обранню Карла V німецьким імператором, попросив його не робити цього, поки сам на дослідить справи. Імператор Карл V погодився заслухати Лютера у Вормсі й видав йому лист безпеки. Лютер вирішив їхати.

Прихильники Лютера були незгодні із цим рішенням. «У Вормсі, - говорили вони, - є чимало кардиналів і єпископів. Вони вас там перетворять на попіл, як свого часу спалили Гуса». Але Лютер не змінив свого рішення.

Подорож Лютера до Вормсу була схожа на тріумфальний похід. На вулицях Вормсу зібрався величезний натовп народу, щоб привітати мужнього монаха.

На другий день після приїзду, 17 квітня 1521 року. Лютера викликали на рейхстаг. У залі його чекали імператор разом зі своїм братом, папський леґат, архиєпископи, єпископи, князі, графи, посли і посланці закордонних держав, представники міст, рицарі. Канцлер поставив Лютеру два запитання: 1) Чи признається, що написав ці книжки, які лежать перед ним? 2) Чи засудить ці книжки і те, що в них написане? На перше запитання М. Лютер відверто відповів, що він сам написав ці книжки, а щодо відповіді на друге запитання, попросив, щоб йому дали більше часу на роздуми, бо це справа є важливою для спасіння душі. Після короткої наради імператор дав йому один день на роздуми. Папський легат написав після засідання рейхстагу листа до папи, де запевняв - справа для Лютера вже цілком програна.

18 квітня 1521 року Лютера вдруге було викликано на рейхстаг. З ним не хотіли вступати в тривалі диспути, тільки домагалися простої та ясної відповіді, чи відкликує він своє вчення, чи ні. Тоді Лютер заявив…

 

П’ЯТА ЗУПИНКА

Учитель. Нам необхідно зробити зупинку та оцінити ситуацію. Якою буде відповідь М. Лютера рейхстагу? Чи у душі Лютера переможе жах перед покаранням, побоювання, що його спалять, і Лютер відмовиться від свого вчення?

 

Учитель пропонує учням зробити припущення, який вибір зробить                М. Лютер. Потім закінчує оповідання.

 

Тоді Лютер відважно заявив: «Тому, що ваша Імператорська Величність, також найшановніші електори й князі домагаються простої відповіді, то отже моя відповідь буде такою: «Я не можу вірити ані самому папі, ані соборам, бо зрозуміло всім, що вони не раз помилялись. Якщо мене не переконають словами самого Святого Письма, то я нічого відкликати не можу і не хочу. НА ЦЬОМУ Я СТОЮ. ІНАКШЕ ВЧИНИТИ НЕ МОЖУ».

 

Учитель. У Вормсі Лютер в чемній формі відмовився зректися своїх поглядів. Рейхстаг оголосив його поза законом, але за допомогою курфюрста Фрідріха Мартін Лютер встиг надійно сховатися у замку Вартбург під виглядом “рицаря Йорга”. Тут, а пізніше - у Віттенберзі, він починає титанічну працю - перекладає німецькою мовою Біблію для того, щоб вона стала зрозумілою простим людям.

 

5.2. Систематизація та узагальнення знань (7 хв.)

 

 «Павутинка дискусії».

 

Мета: формування вмінь зайняти позицію із проблеми, що викликає розбіжності, та підкріпити її аргументами.

 

Виступаючи проти торгівлі індульгенціями, шанування святих, реліквій М. Лютер намагався наблизити церкву до ідеалів Євангелія, де розповідається про бідність і рівність, за якими жили Ісус Христос та його учні. Але селянам, збіднілим мешканцям міст однієї церковної реформи було недостатньо, щоб виправити власне скрутне становище. Вони вважали справедливим наблизити не лише церкву, а все суспільство до ідеалів євангелієвської рівності.

 

У 1524-1525 рр. вони піднялися на Велику Селянську війну.

 

Учитель пропонує учням переглянути уривок з фільму «Страсті по Лютеру», де йдеться про руйнування католицького костьолу селянами та розправу над повстанцями, яку вчинили німецькі рицарі.

 

◙ Перегляд уривку з фільму «Страсті по Лютеру» (2 хв.).

 

М. Лютер засуджував селянські повстання. Але все ж таки саме боротьба Лютера проти вад католицької церкви підштовхнула селян на повстання, а згодом привела їх до загибелі.

 

Бінарне запитання. Як ви вважаєте, чи варте духовне звільнення, свобода думки людського життя?

 

Учитель просить пари учнів підготувати таблицю «Павутинка» дискусії».

 

Парам дається 3 хвилини, щоб продумати аргументацію та написати по три аргументи на підтримку обох сторін у дискусії.

 

Потім кожна пара учнів об’єднується з іншою парою. Чотири учні обговорюють бінарне питання; аналізують відібрані аргументи, визначають, які з аргументів більш переконливі. Свою позицію вони записують у таблицю (прямокутник «Висновок»).

 

За 3 хвилини учитель викликає кілька четвірок і просить їх стисло повідомити свою позицію й висловити аргументи на її підтримку.

 

ІІІ. Підсумковий етап уроку.

 

3.1.Підведення підсумків уроку. Рефлексія (5 хв.).

Учитель робить резюме змісту зробленого.

Учитель пропонує учням дати самооцінку власних результатів навчання, співвіднести очікуваний результат уроку з реальним.

Учні заповнюють лист оцінювання роботи на уроці.

 

3.2. Інструктаж домашнього завдання (3 хв.)

Учитель пояснює учням завдання домашньої роботи.

Обов’язкова частина: опрацювати текст § 8 підручника.

Варіативна частина:

Завдання репродуктивного рівня – підготувати повідомлення «Реформаційне вчення Томаса Мюнцера», «Вимоги учасників Великої Селянської війни за програмою «12 статей».

Завдання конструктивного рівня – скласти порівняльну таблицю «Погляди М. Лютера та Т. Мюнцера»

Критерії порівняння	Погляди М. Лютера	Погляди Т. Мюнцера
1.Чиї інтереси захищав?
2. До чого закликав народ?
3. Яке було відношення до влади, до феодалів?
4.Які засоби боротьби пропонував?

Завдання творчого рівня – написати міні-твір «Лист свідка поразки

Т. Мюнцера та його прихильників».