Урок блоку матеріалів з історії України, 9 кл. розробка дає можливість вчителям систематизувати матеріа з теми та розвиває уміння та навички учнів працювати з підручником, документами, аналізувати матеріал, складати таблицю, робити висновки.
Тема: Реформи адміністративно – політичного управління 60 – 70 – х рр.
Мета: пояснити причини реформ царизму у ІІ пол. ХІХ ст.; охарактеризувати реформи в галузі освіти, судової системи, міського самоуправління, фінансів, військової справи, цензури; розвивати уміння учнів аналізувати матеріал,виділяти причинно – наслідкові зв*язки, використовувати міжпредметні зв*язки, складати таблицю.
Поняття і терміни: «реформа»; «земство»; «присяжні повірені та засідателі».
Обладнання: підручник «Історія України», 9 кл. В. Власов; атлас з історії України, 9 кл.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Хід уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань. Поміркуйте. Що стало причинами проведення реформ в Російській імперії?
Укажіть хронологічну послідовність подій. «Київська козаччина»;проведення «викупних операцій»; початок Кримської війни; оприлюднення Маніфесту царя Олександра І про скасування кріпацтва.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Після селянської реформи 1861 р. в Російській імперії були проведені реформи адміністративно – політичного управління. Їх здійснювали з метою пристосувати імперію , у тому числі Наддніпрянську Україну, до нових умов соціально – економічного розвитку, які виникли після скасування кріпосного права. Вони супроводжувалися модернізацією повсякденного життя, яка мала суперечливий характер.
Завдання: працюючи з підручником, стор. 132 – 134, використовуючи уривки з документів теми, заповнити таблицю, відповідаючи на запитання «Що передбачали реформи адміністративного управління, а також інші, що були проведені у 60 – 70 –х рр. ХІХ ст.?.». та зробити висновки.
Назва реформи, роки проведення |
Зміст реформи |
Судова реформа (1864 р.) |
* запроваджувався позастановий, відкритий, незалежний від адміністрації та чиновників суд; суддю призначав уряд, але зняти з посади міг тільки суд; * судочинство проводилося за участю обвинувачення (прокурора) й захисту (адвоката) – присяжного повіреного; * судочинство проводилося за участю присяжних засідателів і судді; * установлювалося кілька судових інстанцій: - мировий суд – обирався на три роки земськими та міськими гласними; - окружний суд – розв’язував дрібні справи; - судова палата – було створено три судові палати – Київську, Харківську та Одеську.; * існували окремі суди для духовенства і військових; збереглися волосні суди у у справах селян. У судових палатах могли бути оскаржені вироки, винесені без участі присяжних; * для винесення особливо важливих справ створювався Верховний кримінальний суд. |
Земська реформа (1864 р.) |
Земства утворювались в Україні в 1865 – 1875 рр., на Правобережжі через повстання польської шляхти земства вводилися аж до 1911 р. На Лівобережжі було створено 6 губернських і 60 повітових земських управ. * земства були виборними (члени земств обиралися на три роки); * земства були загальностановими (в них брали участь стани, що мали у власності землю); * земства клопоталися лише господарськими і культурними справами на території повіту і губернії: засновували школи, організовували лікарні, пошти, піклувалися про шляхи; здійснювали велику просвітницьку роботи серед селян; засновували с/г школи; вели науково – дослідну роботу; створювали кредитні установи, які обслуговували хліборобів * нагляд за земствами покладався на губернатора і міністра внутрішніх справ, які мали право вето на всяке рішення земств. |
Реформа міського самоврядування (1870 р.) |
* в усіх містах України створювалися міські думи; * виконавчий орган думи – міська управа, на чолі якої стояв голова; * вибори відбувалися в трьох куріях на основі майнового цензу та вікового цензу (з 25 років); * міські управи відали – господарством міст; справами впорядкування міст; розвитком промисловості й торгівлі. |
Військова реформа (1864 – 1883 рр.) |
* реформа передбачала поділ території Росії на 10 військових округів. В Україні утворено три – Київський, Одеський , Харківський. На чолі – командувач, при ньому діяли штаб і військова рада; * запроваджувалася загальна військова повинність з 1874 р. - (замість рекрутського набору і служби протягом 25 років) для чоловіків від 21 року; у піхоті строк служби – 6 років і 9 у запасі; на флоті – 7 років і 3 роки в запасі; для осіб з освітою – менший строк служби; * поліпшилися навчання військ і підготовка офіцерських кадрів; * відкривалися військові училища і гімназії, юнкерські училища; * армію було оснащено сучасними видами зброї; * було створено паровий військовий флот; * дворянство і духовенство звільнялися від військової служби |
Шкільна реформа (з 1864 р.) |
* було запроваджено єдину систему початкової освіти (технічний прогрес вимагав розширення освітніх закладів); * створювалася мережа чоловічих, жіночих, класичних і реальних гімназій. У класичних гімназіях переважали гуманітарні предмети, їх випускники без іспитів могли вступити до університетів. Реальні гімназії мали природознавчий цикл – після їх закінчення молодь мала право вступу лише до вищих технічних навчальних закладів. * право на освіту здобували всі стани, які були спроможні заплатити за навчання; * університетам було надано більшу автономію; * було вдосконалено програму навчання; * було звернено увагу на створення популярної літератури, підручників, на організацію шкіл із метою поширення освіти серед народних мас |
Цензурна реформа (1865 р.) |
* були створені спеціальні органи цензури; * цензурні установи вилучалися з відання міністерства народної освіти і підпорядковувалися міністерству внутрішніх справ; * у складі міністерства внутрішніх справ створювалося головне управління у справах друку і центральний комітет іноземної цензури; * продовжувала діяти й церковна цензура |
Фінансова реформа (1862 р.) |
* було централізовано управління грошовим господарством у руках міністерства фінансів; * створено державний банк у 1860 р.; * введено єдиний державний ревізійний центр; * створено єдині державні каси, що зосереджували у своїх руках усі прибутки і витрати держави; * введено акцизне обкладання спиртних напоїв; * збільшено податки на товари масового споживання. |
ІУ. Закріплення матеріалу. Яке значення реформ 60 – 70 – х рр. ХІХ ст. ?
Значення реформ 60 – 70 – х рр.
З другого боку були проведені так звані контр реформи Олександра ІІІ: дрібна міська буржуазія відсторонена від участі в міському самоуправлінні; посилювались репресії та цензура; була фактично ліквідована автономія університетів. У 1887 році вийшов циркуляр про «кухарчиних дітей», який не давав змоги дітям з простолюду вступати до гімназій.
Д. З. Вивчити параграф 17, доробити таблицю.