Конвенція ООН про права дитини. Конвенція про права дитини (КПД) отримала найбільш широке міжнародне визнання серед усіх документів з прав людини, її ратифікували у 191 країні світу. Конвенція поєднує в одному документі весь спектр прав людини, що мають відношення до дітей — громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав. Конвенція була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 гору і набрала чинності у вересні 1990 року. У 41 статті конвенції викладені права людини, якими володіє кожна дитина у віці до 18 років і які необхідно поважати і захищати.
Що впливає на безпечне освітнє середовище? 1. Якість міжособистісних відносин – позитивні фактори (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність); негативні фактори (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність). 2. Захищеність в освітньому середовищі – оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору. 3. Комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу. 4. Задоволеність освітнім середовищем – задоволення базових потреб дитини у:допомозі та підтримці;збереженні та підвищенні її самооцінки;пізнанні та діяльності;розвитку здібностей і можливостей.
КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА КБОС – це документ закладу освіти, який повинен регулювати всі напрями діяльності закладу щодо порушень прав особистості на безпеку, а також питання її підтримки та втручання в ситуації, коли може виникати загроза її життю, здоров’ю та благополуччю. У ньому мають бути прописані конкретні дії, що стосуються, насамперед, захисту дітей від різного роду загроз, ризиків під час перебування в навчальному закладі, а також чіткі рекомендації щодо забезпечення учням і вчителям комфортних умов життєдіяльності.
КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩАЯк протистояти тиску та відстоювати власну позицію. Моя поведінка в конфлікті/небезпечній ситуації. Як будувати стосунки з однолітками. Правила безпеки в Інтернеті. Вчимося розуміти один одного. Як адаптуватися до нових умов/незнайомої ситуації. Насильство. Як його уникнути?Взаєморозуміння – гарантія твоєї безпеки. Маніпуляції та захист від них. Для чого потрібна конкуренція в групі?Вчимося довіряти один одному. Безпечна школа. Маски булінгу. Конфлікт і взаємодія. Орієнтовний перелік тем для навчання учнів: Реалізація КБОС стає можливою за умови проведення спеціального навчання (воно може бути внутрішнім, зовнішнім або через мережу Інтернет) для усіх учасників освітнього процесу навчального закладу.
II. Що таке КБОС? (КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА)До уваги!Орієнтовний перелік тем для навчання батьків: Булінг у школі: як діяти батькам?Школа, батьки, діти – як сформувати взаємини?Безпечний Інтернет. Як спілкуватися з власною дитиною? (Мистецтво ефективного спілкування з дитиною). Попередження насильства, жорстокості в сім'ї або дитинство починається з любові. Як правильно подолати свою та чужу агресію?Методи позитивної дисципліни. Як навчитися довіряти власній дитині або поговоримо про довіру. П’ять шляхів до серця дитини. Поняття безпеки. Безпека освітнього середовища
КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩАЦькування у школі: як лікувати клас від булінгу. Особливості підтримки дітей і їхніх сімей у ситуації домашнього насильства. Законодавство з питань протидії насильству над дітьми. Як уникати конфліктів з учнями?Педагогіка партнерства. Як подолати агресію учнів?Як згуртувати/здружити колектив?Майстерність педагогічного спілкування. Безпечне освітнє середовище. Принципи захисту особистих даних учнів, їх зображень. Орієнтовний перелік тем для навчання вчителів:
Основні завдання, які покликаний виконувати КБОС у закладі освіти: виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу; відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психологів, батьків на освітнє середовище школи; обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу; скласти мінімальну та доступну програму навчання для учнів, педагогів, батьків; сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в навчальному закладі.
Про булінг. Шкільне цькування або шкільний булінг — загальний термін, яким означають систематичні переслідування з образами, цькуванням, упереджене ставлення у закладі освіти. Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.19 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIII. Однією із поширених форм насильства у дитячому середовищі є булінг.
ПОРЯДОК реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти?Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року N 1646 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за N 111/34394 Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
ПОРЯДОКреагування на випадки булінгу (цькування) До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти. Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій
Суб'єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб'єкти реагування) є:служба освітнього омбудсмена;служби у справах дітей;центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;органи місцевого самоврядування;керівники та інші працівники закладів освіти;засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов'язані: вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу; за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги; звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України; повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти. У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування): невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).
Співпраця. комунікація. Компроміс В процесі реформування системи освіти, важливим кроком є побудова безпечного освітнього простору, зменшення рівня конфліктів між учасниками освітнього процесу шляхом впровадження відновних практик у освітній процес 1). Зменшення соціального напруження міжособистісних взаємин у шкільному колективі засобами медіації (посередництва); 2). Формування навичок безконфліктного спілкування та навичок виходу з конфліктних ситуацій в усіх учасників освітнього процесу, виховати гідну особистість зі стійкими навичками ненасильницької поведінки та прагненням створювати мирні стратегії поведінки в суспільстві. 3). Проведення мотиваційних зустрічей з учителями та учнями та стимулювало початок діалогу про булінг. Відеоматеріали про ці зустрічі розміщені у вільному доступі на сайті МОН, які можна використовувати в освітньому процесі з метою запобігання булінгу.