Рекомендації "STREAM - освіта як засіб формування культури інженерного мислення та всебічного розвитку дитини"

«STREAM – ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ІНЖЕНЕРНОГО МИСЛЕННЯ ТА ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ»Підготувалавихователь. Тетяна Кошман

«Якщо хочеш виховати в дітях сміливість розуму,самостійність як особистісну рису, то створи такіумови, щоб спалахи їх думок утворювали царстводумки, дай їм можливість відчути себе в ньомуволодарями.»Ш. Амонашвілі

STREAM-освіта (Science, Technology, Reading + WRiting, Engineering, Arts and Mathematics) – підхід до освіти, який передбачає формування уявлень та вмінь дітей у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, інженерії, мистецтва, математики; акцентує увагу на вивченні точних наук, виховує культуру інженерного мислення. Саме STREAM-освіта спрямована на формування особистості, розвиток її духовної сутності, оволодінням науковими знаннями та вміннями з метою формування культури інженерного мислення. Усі компоненти STREAM спрямовано на всебічне глибоке дослідження світу, розвиток мислення і мовлення, сенсорної сфери, навчання дитини використовувати знання у повсякденні.

Переваги STREAM-освіти:використання знань у повсякденному житті;• розвиток критичного мислення та вміння вирішувати проблеми;• надання впевненості у власних силах;• розвиток інтересу до технічних дисциплін;• підготовка дитини до технологічних інновацій у житті. STREAM–освіта надихає наших дітей – майбутнє покоління винахідників, новаторів і лідерів проводити дослідження як вчені, моделювати як технологи, конструювати як інженери, бачити як художники, аналітично мислити як математики, і грати як діти.

Мета STREAM – ОСВІТИ – розширювати кругозір, розвивати і спонукати дітей до творчого мислення, систематичних умовиводів і розкриття свого потенціалу для формування їх власного майбутнього через досвід реалізації безмежних можливостей людини. Надихати і розвивати творців майбутнього, закласти фундамент для майбутніх вчених, винахідників, фахівців, що йдуть в ногу з часом.

STREAM-освіта – новий підхід до розвитку, виховання і навчання дітей, вона має починатися з дошкільного віку, вже зараз потрібно впроваджувати програми зі STREAM-освіти в дошкільних закладах. Таку альтернативну програму формування культури інженерного мислення в дошкільників «STREAM-освіта або Стежинки у Всесвіт» було створено у 2018 році авторським колективом науковців під керівництвом Катерини Крутій, доктора педагогічних наук, професора. Програма зорієнтована на цінності та інтереси дитини,НА дитячий розвиток, взаємозв’язок усіх сторін життя, формування культури інженерного мислення.

1. Зараз на дворі високотехнологічна ера. Діти з самого малку оточені пристроями, тому мають доцільно навчитися ними користуватися, дотримуючись правил безпеки, розпізнавати ознаки несправності та вміти їх усувати. Тобто оволодіти навичками інженерії, а ще бути трішечки дослідниками та винахідниками. 2. У старшому дошкільному віці домінує наочно-образне мислення, механізм якого полягає у опорі на уявлення та образи. При наочно-образному мисленні ситуація перетвориться в плані образу або уявлення. Характерне для дошкільнят (4–7 років), які мислять наочними образами: щоб думати, вони повинні сприймати й уявляти об'єкти, явища, подані в задачі. Мислення дошкільнят зберігає зв'язок із практичними діями, але не настільки тісно, як раніше. Під час аналізу чи синтезу предмета вони не завжди беруть його в руки, не маніпулюють ним, оскільки здатні його сприймати й уявляти. Граючись у шофера, їм не обов'язково мати в руках кермо. Образне мислення властиве художникам, модельєрам, конструкторам, інженерам, режисерам.3. Отже, своєрідними сходинками пізнання світу дитиною дошкільного віку у STREAM-освіті можуть бути такі:• створюємо емоційний образ об’єкту за допомогою живопису, музики, танцю, літератури;• взаємодоповнюємо та порівнюємо враження від творів мистецтва, активізуємо власний досвід дитини;• переходимо від емоційного образу об’єкту до наукового.

Ми маємо забезпечити дитині право вибору, а для цього їй потрібно спробувати себе у різних галузях знань, щоб самостійно вирішити що більше подобається, чим насправді хочеться займатися у дорослому житті. А чи може подобатися те, чого не спробував? чого не знаєш? Тож головне дитину не примушувати робити щось через силу, через «не хочу, не можу, не буду», тоді і результати будуть відповідними, і у дитина буде впевнена у власних силах, відчуватиме, що її поважають, до неї прислухаються. Чим раніше дитина пізнає світ мистецтва, тим кращими будуть результати (незалежно від того, якою діяльністю вона займатиметься у майбутньому). У старшому віці надолужити те, що втрачено у дошкільному, неможливо. Адже фізика і лірика часто доповнюють одна одну. Без фантазії, наукової творчості та сміливості, впевненості у власних силах, самостійності, цілеспрямованості, умінні доводити свою думку ніколи не буде справжніх відкриттів.

Збагачення дошкільників знаннями про об’єкти, предмети навколишнього світу, їх якості сприяє розвитку їхнього когнітивного та операційного компонента розумового розвитку, процесу розуміння та формування творчого задуму дітей. Л. С. Виготський зазначав, що, коли ми бажаємо мати достатньо міцні основи для творчої діяльності дитини, необхідно всіляко розширювати її досвід. Чим більше дитина бачила, чула та пережила, чим більше вона знає та засвоїла, чим більшою кількістю елементів дійсності вона оволоділа, тим більш значущою та продуктивною за інших рівних умов буде її діяльність.