Душитися, штовхатися або цілитися одне в одного/в дорослих не можна. Якщо ми бачимо, що не всі учасники гри отримують задоволення від неї, ми можемо цікавитися: “Чи всім зараз подобається ця гра?” ПРАВИЛА ГРИ Важливо! Варто звернути увагу батькам і звернутися до спеціаліста: Якщо у грі дошкільник постійно навмисне намагається нанести фізичної шкоди іншим і отримує від цього задоволення. Або раз за разом повторює гру без сюжету, яка скоріше нагадує послідовність дій (ходіння по колу з нерозбірливим наспівуванням, кручення колесика від машинки тощо).
Запропонуйте дитині «битву» подушками, повітряними кульками та ін. Добре м’яти тісто, глину, пластилін і ліпити фігурки;Заохочуйте ігри дитини з піском, водою, глиною (допоможіть їй винести назовні свої переживання у формі образів);Велику роль серед ігор можуть зайняти ігри «в лікарню». Це також є нормальним і сприяє подоланню стресу. ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВПОРАТИСЯ ЗІ СТРЕСОМ
Арт-терапія - це лікування мистецтвом, турбота про емоційне самопочуття і психологічне здоров'я дитини через художню діяльність. Вона відіграє величезну роль у розвитку і корекції емоційного світу дитини. Мета арт-терапевтичних занять з дітьми - не навчити їх красиво малювати або писати вірші, а «розбудити емоції». Діти починають захоплюватись творчістю, виявляють експресію, виражають свої почуття, знаходять нестандартні рішення. Арт терапія допоможе зняти напругу у відносинах та вантаж важких життєвих ситуацій. ТВОРЧІСТЬ ЯК СПОСІБ ПІДТРИМКИ ДИТИНИ
Значення арт – терапіїАрт – терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до художньої творчості . Метод впливу на емоційний та фізичний стан людини. Метод пов'язаний з розкриттям творчого потенціалу особистості звільнення його прихованих ресурсів в результаті знаходження оптимальних способів рішення своїх проблем. Арт – терапія – один з найбільш м’яких але ефективних методів, що використовується в роботі психологами і психотерапевтами.
Завдання арт – терапії: Розвиток мислення та відчуттів, які дитина приховує і собі;Розвиток почуття внутрішнього контролю;Отримання матеріалу для діагностичних висновків;Розвиток творчих і комунікативних здібностей;Стимулювання творчого самовираження розкриття свого "Я "Зняття напруги, гармонізація емоційного стану.
Показання для проведення дитячої арт – терапіїПроблеми соціалньї адаптації;Емоційно – вольової сфери;Психологічні травми;Знижена самооцінка;Низька працездатнвсть;Порушення в поведінці (упертість, соромязливості і невпевненості в собі , агресивність, гіперактивність, страхи, тривожність.
Вплив матеріалів, що використовуються під час арт – терапії: Фарби – знімають скутість дитини;Олівці - стримують гіперактивність;Простий олівець – знімає невпевненість, адже можна стерти і перемалювати;Глина ( пластилін, солоне тісто ) – робота з агресією, знімає негативні емоції і скутість. Колаж ( наприклад із журнальних вирізок ) – знижує тривожність, страх перед невмінням малювати, невпевненість.
Коричневий – здатен виразити почуття провини, використовується як допоміжний. Чорний – має пригнічену дію викликає страх. Червоний – активізує людину, стимулює психічні процеси, підвищує фізичну працездатність, викликає почуття теплоти. Однак баато червоного кольору може спровокувати роздратування. Рекомендовано використовувати при корекції страхів, інертності та апатії. Синій колір – сприяє заспокійливій дії, допомагає розслабитись, знімає напругу. Використовується при корекції невротичних реакцій, підвищеної збудженості та агресії. Зелений – заспкоює, сприяє поліпшенню настрою, позитивно впливає на соматично ослаблених дітей та дітей з ослабленим зором. Використовується при корекції підвищеної збудженості , тривожності, гіперактивності. Рожевий – сприяє тонізуючій дії при пригніченому стані. Використовується при коррекції непосидючості, невротичних реакціях, перевтомі. Фіолетовий – має пригнічену дію, знижує настрій, використовується як допоміжний колір.
Елементи арттерапії для саморегуляції:оберіть і творіть. Втомилися - малюйте квіти. Лютуєте - малюйте лініїВідчуваєте біль -ліпіть. Нудьгуєте - заповнюйте аркуш паперу різними кольорами. Сумуєте - малюйте веселку. Відчуваєте страх - плетіть макраме або робіть аплікаціі з тканини. Тривожитеся - зробіть ляльку-мотанку. Обурюєтеся - рвіть папір на дрібні шматочки. Хвилюєтеся - складайте оригаміХочете розслабитися - малюйте візерунки. Намагаєтеся щось пригадати - малюйте лабіринти. Відчуваєте невдоволення - намалюйте копію відомої картини
ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНІ КАЗКИЦей тип казок розкриває для дитини прихований зміст подій, що відбуваються. Такі історії допомагають дитині побачити, що відбувається під іншим кутом. Вони не завжди можуть бути витлумачені однозначно і у них не завжди повинен бути щасливий кінець, але вони мають дивовижну глибину і проникливість. Це свого роду риторичне питання, обдумування якого стимулюватиме особистісне зростання дитини.
Казку можна розповідати не тільки дорослому - він може підключити до цього процесу і саму дитину або навіть запропонувати їй самостійно розповісти казкову історію. Як працювати з психотерапевтичними казками. Рекомендується саме розповідати казки, а не читати їх. Деякі психологи говорять про те, що якщо дитина несподівано перериває розповідь і пропонує зовсім незвичайне закінчення, при цьому її відповіді квапливі, голос знижений, на обличчі з'явилися ознаки хвилювання (блідість або приплив крові, посмикування), відмовляється відповідати на запитання, хоче почати казку з самого початку або намагається випередити події - все це можна віднести до патологічної реакції і може бути ознакою невротичного стану дитини. В такому випадку бажано проконсультуватися зі спеціалістом
Тут зовсім не варто звертати увагу на якість зображення. Нерідко, якщо дітьми охоплюють дуже сильні почуття, з малюнків з'являються різні чудовиська, він малює темними фарбами, малює вогонь. Після вторинного прочитання казки та пропозиції знову помалювати на цю тему, можна помітити, що дитина малюватиме вже спокійніше, будуть використані світліші фарби. Після прочитання рекомендується намалювати казку, зліпити її за допомогою пластиліну або глини, подати у вигляді аплікації. Під час роботи з кольоровим пластиліном, картоном, папером дитина зможе висловити всі свої емоції, хвилювання, думки та почуття. Так він зможе позбутися занепокоєнь та тривог.
Обрати героя. Який буде близький до особистості дитини, але водночас суттєво відрізнятиметься. У героя мають бути схожі риси характеру, вік, стать. Описати життя казкового героя таким чином, щоб дитині вдалося вловити подібність до її власного життя. Створити проблемну ситуацію, в яку потрапив казковий герой, при цьому вона обов'язково має бути схожою на проблему дитини, описати почуття і переживання, які відчуває сама дитина. Описати процес пошуку героєм способу вирішення проблеми. Тут необхідно посилити ситуацію, підвести до логічного завершення пошуку, що допоможе підштовхнути героя до знаходження правильного рішення та змін. Герой казки усвідомлює помилки у своїй поведінці та стає на правильний шлях. Щоб створити психотерапевтичну казку самостійно, необхідно діяти згідно з таким алгоритмом:
КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ВПРАВИ Кінезіологія — це наука, яка вивчає зв'язок рухів тіла з функціями мозку. Вчені дослідили, що за допомогою певних рухових вправ інтегрується діяльність правої і лівої півкулі головного мозку, тіла й мозку, що підвищує стресостійкість дитини. Якщо дитина хвилюється, кінезіологічні вправи допоможуть зняти напруження, вони бадьорять, тонізують, знімають втому, тяжкість в голові.
КІНЕЗІОЛОГІЧНА ВПРАВА "СОВАЯкщо ви наразі перебуваєте в укритті та дитина хвилюється цю вправу можна виконувати для зняття напруження. Вона стимулює приток крові до головного мозку та сприяє поліпшенню уваги. Станьте перед дітьми та запропонуйте їм повторювати за вами наступні рухи:✅праву руку покладіть на лівий м’яз між шиєю та плечем;✅стисніть м’яз та починайте поволі повертати голову зліва направо;✅потім починайте рух в зворотній бік;✅губи складіть трубочкою і на видиху вимовляйте «ух!»;✅поміняйте руку, поклавши її на правий м’яз та повторіть вправу.
ТІЛЕСНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДИТИНІ ВПОРАТИСЯ З ТРИВОГОЮ І СТРЕСОМ В УКРИТТІ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХВправи для зняття м’язової напруги(ці вправи дозволять зняти напругу з тіла і розслабити психіку)"Пташка махає крильцями"Підняти руки вгору і виконувати махи руками."Струсимо водичку з рук"Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад."Кулачки-силачі"Пальці рук під рахунок до 5 з силою стиснути в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струхнувши пальці рук, при цьому зосередити увагу дитини на тому, як пальчикам приємно відпочивати.
Вправи для заспокоєння(дихальні вправи)Дихайте тільки через ліву, а потім через праву ніздрю (для закриття правої ніздрі використовують великий палець правої руки, інші пальці дивляться нагору, а для закриття лівої ніздрі застосовують мізинець правої руки)Стисніть пальці вкулак із загнутим усередину великим пальцем. Зробіть видих спокійно, не поспішаючи стисніть кулак із зусиллям. Потім, послаблюючи зусилля стиснення кулака, зробіть вдих. Вправу повторіть 5 разів
Гримаси. Уявіть, що ви хочете когось налякати, а ще постарайтеся видати дивний звук. Ця вправа значно серйозніша, ніж здається. Вона не тільки для того, щоби ви розсміялися. Коли рухаємо очима та залучаємо міміку, ми впливаємо на черепно-мозкові нерви, які допомагають повернути спокій. Охолоджуємо напруженість нашої парасимпатичної системи. Вправа дуже сподобається дітям. Кондиціонер перевантаженої нервової системи. Подуйте на великий палець руки. А тепер уявіть, що ви дмухаєте на свічку: короткий вдих, а потім видих. У стані стресу нам часто перехоплює дихання. Видихи треба робити частіше, ніж вдихи. Якщо біля вас діти, які хвилюються, а у вас є мильні бульбашки, це прекрасно працює. Дмухати на свічки, кульки, мильні кульки — усе допомагає. Очі в різні боки. Рухайте очима в різні боки: подивіться вверх, вниз, прямо, а потім повільно праворуч до упору й затримайте погляд. Потім знову: вперед, ліворуч і затримайтесь в крайній точці. Тоді — знову прямо. Ця вправа залучає “блукаючий нерв”, аби ми розслабилися. Дітям можна чимось шелестіти, щоби вони на це дивилися й переводили погляд. Вправи для подолання паніки
"Лінивий кіт". Нехай дитина уявить себе лінивим кошеням. Вона має глибоко позіхнути і потягнутися у різні сторони. Під час таких простих дій тіло напружується ще сильніше, а згодом приходить розслаблення. Для позитивних емоцій можна урізноманітнити гру мурчанням і нявканням. Пограйте з дитиною у гру «пиріжок», коли вона виступає тістом, а ви — пекарем. Тісто мнуть, замішують, розкочують, а потім «запікають у духовці» — накривають ковдрою і нагрівають диханням. Під час тривоги від невизначеності перше, що допомагає — відчути межі свого тіла. При тривожних станах допомагає концентрація на органах чуття. Пограйте з дитиною в гру. Називайте по черзі 3 речі, які ви зараз бачите/чуєте/відчуваєте на смак/запах/дотик. ТІЛЕСНІ ТЕХНІКИ боротьби зі стресом