"Ренесанс в українських землях" НУШ Васильків Історія: Україна і світ

Петручик Луіза Олександрівна 24 січня 300 Відгуки відсутні

Про матеріал

Презентація призначена для проведення онлайн уроків. Має текстовий та ілюстративний матеріал, завдання, посилання на корисні ресурси
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Ренесанс на українських землях8І38

Номер слайду 2

Особливості Високого Відродження: Високе Відродження характеризується гармонією, ідеальними пропорціями, увагою до перспективи, реалістичністю зображень, поєднанням науки та мистецтва, а також прагненням до краси людського тіла. Відомі європейські митці Ренесансу: Леонардо да ВінчіМікеланджело БуонарротіРафаель СантіСандро БоттічелліАльбрехт Дюрер. Найвідоміші літературні твори доби Відродження:«Божественна комедія» Данте Аліг’єрі«Декамерон» Джованні Боккаччо«Гамлет», «Ромео і Джульєтта» Вільям Шекспір«Дон Кіхот» Мігель де Сервантес

Номер слайду 3

Запам’ятайте!Іконостас — це перегородка з ікон у православних храмах, яка відділяє вівтар від основної частини церкви. Портретний живопис — це зображення конкретної людини або групи людей, де головна увага приділяється зовнішності, характеру та індивідуальності моделі.

Номер слайду 4

Опрацюйте відео: https://www.youtube.com/watch?v=u. WK3 Cdrqt. Wg. Визначте основні риси ренесансу в українських землях. “Впізнайте” архітектурні пам’ятки. Проникнення ідей Ренесансу в українські землі у XVI ст. Мислителі й архітектори

Номер слайду 5

П. Щасливий та ін. Замок у Жовкві. 1594-1606 рр. Львівщина. Чорна кам’яниця. Кін. XVI ст. Львів. А. дель Аква. Підгорецький замок. 1635-1640 рр. Львівщина. Ансамбль Успенської церкви з каплицею Трьох Святителів і вежею Корнякта. Кін. XVI-поч. XVII ст. Львів

Номер слайду 6

Шляхи проникнення ідей Ренесансу на українські землі.Ідеї Ренесансу проникали на українські землі кількома основними шляхами, зумовленими тогочасними політичними та культурними зв’язками. Оскільки українські землі входили до складу різних європейських держав, зокрема Великого князівства Литовського та Королівства Польського, це сприяло культурному обміну. Основні шляхи включали: Торговельні та економічні зв’язки: Купці привозили з собою не лише товари, а й нові мистецькі та культурні ідеї. Діяльність іноземних митців: Італійські, німецькі та польські архітектори й скульптори запрошувалися українськими магнатами та містами для будівництва замків, церков і громадських споруд. Освітні подорожі: Українська молодь навчалася в європейських університетах (Краківському, Падуанському, Болонському), де знайомилася з гуманістичними ідеями та мистецтвом Відродження. Політичні та династичні зв’язки: Шлюби українських аристократів з представниками європейських родів сприяли поширенню моди на ренесансну культуру та мистецтво при дворах. Костел Св. Андрія Первозванного і монастир бернардинів. Поч. XVII ст. Львів

Номер слайду 7

Взаємозв’язок між пожежею у Львові 1527 року та впровадженням мистецьких тенденцій Відродження у містобудування. Велика пожежа, що сталася у Львові в 1527 році, знищила майже всю готичну забудову міста. Ця трагічна подія стала потужним поштовхом для масштабної перебудови. Оскільки в цей період у Європі панував стиль Ренесансу, відбудова Львова велася вже за новими архітектурними канонами. На місці згорілих дерев’яних та готичних будівель почали зводити кам’яниці в ренесансному стилі, запрошуючи для цього італійських та німецьких архітекторів. Таким чином, пожежа фактично “розчистила” місце для нового архітектурного обличчя міста, перетворивши Львів на один із найяскравіших осередків ренесансної архітектури на українських землях. Для дослідників: https://lviv1256.com/history/3-chervnia-1527-rozpochalas-velyka-pozhezha-l-vova-shcho-znyshchyla-vsiu-hotychnu-zabudovu-mista/

Номер слайду 8

Мовою історичного джерела. Денис Зубрицький про побудову вірменського собору у Львові, 1363 рік: «... За Зиморовичем, цього року вірмени збудували свій собор, той самий, що існує й досі, частково з цегли, а частково з дерева. Будівничим бувіталієць Доре, який у т ой же час вимурував і церкву Св. Юра. Не слід, однак, думати, що вірмени, які оселилися у Львові понад сто років тому, доти не мали жодної святині. Вірмени — народ побожний і заможний, завдяки торгівлі й ремеслу». Зубрицький Д. Хроніка міста Львова / Пер. І. Сварника. — Львів, 2002. — С. 36. Дайте відповіді на питання: Хто побудував Вірменський собор у Львові?З яких матеріалів збудований вірменський собор у Львові?Як описує Зубрицький ставлення вірмен до релігії та їхній матеріальний стан?Чому не слід думати, що вірмени, які оселилися у Львові понад сто років тому, не мали жодної святині до побудови собору в 1363 році?

Номер слайду 9

Перелік архітектурних споруд на українських землях, зведених у стилі Ренесансу. Ансамбль площі Ринок у Львові: Зокрема, Чорна кам’яниця та будинок Корнякта. Успенська церква у Львові: Архітектурний комплекс, що включає вежу Корнякта та каплицю Трьох Святителів. Підгорецький замок: Розташований у селі Підгірці Львівської області, є яскравим прикладом поєднання палацу з бастіонними укріпленнями. Замок в Острозі: Зокрема, “Вежа Мурована”, що має риси ренесансної архітектури. Замок у Бережанах: Вважався одним із найвеличніших замків Речі Посполитої, збудований за зразком італійських палаццо. Синагога “Золота Роза” у Львові (руїни): Була видатною пам’яткою ренесансної архітектури.

Номер слайду 10

Образотворче мистецтво епохи Відродження в українських земляхІкону «Благовіщення» вважають переломним твором, що започаткував період Відродження в УкраїніІкону «Благовіщення» вважають переломним твором, оскільки її автор, іконописець Федуско із Самбора, ймовірно, був знайомий з мистецтвом італійського Відродження. Історик Дмитро Антонович припускав, що художник міг навіть відвідувати Італію. Це свідчить про те, що у своїй творчості він міг поєднувати традиційні іконописні канони з новими європейськими художніми ідеями, що і стало однією з ознак початку епохи Ренесансу в українському мистецтві. Прочитайте додаткове джерелоhttps://cutt.ly/Qe. BXst. Pu. Дайте відповіді на питання: Які аргументи наводить Левко Скоп на підтвердження того, що Федуско із Самбора є автором мініатюр до Пересопницького євангелія?

Номер слайду 11

1. Зміни в іконописанні відбулися в XV−XVI ст. У XV–XVI ст. іконопис став більш реалістичним, з’явилися індивідуальні риси облич, об’ємність, увага до деталей одягу й пейзажу. Ікони почали відображати емоції, а композиції стали складнішими. Поширювалось використання світлотіні, з’являлись нові сюжети, а традиційні канони поступово поєднувалися з ренесансними впливами.2. Напрямки, за якими розвивалося образотворче мистецтво доби Відродження в українських землях.Іконопис та декоративна різьба, що особливо проявилося у створенні пишних іконостасів. Гравюра, розвиток якої був тісно пов’язаний з поширенням книгодрукування. Світський портрет, що став популярним завдяки поширенню гуманістичних ідей. Яскравим представником цього жанру був львівський художник Войцех Стефанович.3. Унікальність українського Ренесансу. Унікальність українського Ренесансу полягає в тому, що він поєднав європейські ідеї Відродження з місцевими українськими традиціями. Це не було просте копіювання італійських зразків, а творче їх переосмислення. Опрацюйте текст. Виділіть те, що варто запам’ятати.

Номер слайду 12

Перейдіть за покликанням та знайдіть у рядках поеми, які ще архітектурні пам’ятки Львова оспівав С. Кленович. https://cutt.ly/Fe. LTubh. NСебастіян Кленович, «Роксоланія» (уривок):«Досі оспівував руські ліси я у ритмах простеньких,Зараз співати настав час і про села, й міста. Передусім із міст руських здобув собі славу велику. Львів, скрізь відомий, святий, руського роду краса,Місто спокою мого, я тобі присвятив свою працю!Давньої віри красо, здрастуй, вітаю тебе!.. Храми прекрасні, відомі у світі, й обитель святая,Замок і мури, вали й вежі — це сила твоя. Замок, обпершись на мури й піднявшись у вись піднебесну,З скелі стрімкої грозить, здалека видно його». Книжна культура в українських землях

Номер слайду 13

Уривок з «Перестороги» (1605–1606 рр.) про важливість освіти:«І так це вельми зашкодило Руській державі, що не могли шкіл та наукпосполитих розширяти і їх не фундовано, бо коли б науку мали, тоді б черезневідомість та глупство своє не прийшли б до такої погибелі. Читаючипольські хроніки, знайдеш щодо того достатньо, як поляки Руські держави пообсідали,поприятелившись із ними і дочок своїх за русів віддавши, через них свої оздобні звичаї й науку вкорінили. Так само й русь, з’єднавшись із ними, позаздрила їхнім звичаям, їхній мові та наукам і, не маючи власних наук, до наук римських своїх дітей почали віддавати, котрі з науками й віру перейняли. І так науками своїми все руське панство до римської віри привели, аж нащадки князів руських з віри православної на римську вихрестилися й назвиська та імена собі повідмінювали, ніби ніколи не бували нащадками благочестивих прародителів своїх». Чому автор «Перестороги» приділяє особливе значення розвитку науки?Як поляки поширили свої звичаї та науки серед руськогонаселення? Чому, на думку автора, руська знать почала віддавати своїх дітей до римських (католицьких) шкіл і які наслідки це мало? Як описує автор вплив римських наук і віри на руську знать та їхню культурну ідентичність?

Номер слайду 14

Українські вчениі періоду Відродження. До українських літераторів та вчених періоду Відродження належать Павло Русин із Кросна, Григорій Русин із Самбора, Георгій Тичинський, Микола Гусовський, Іван Туробінський Рутенець, Симон Пекалід та Ян Домбровський. Також відомими діячами були Лаврентій Зизаній, Памво Беринда та брати Герасим і Мелетій Смотрицькі, які створювали підручники-граматики та писали трактати з астрономії. Скористайтеся відомостями з інтернету та “впізнайте” особистості.

Номер слайду 15

Особливості української ренесансної літератури. Українська ренесансна література мала гуманістичне спрямування. Твори часто писали латиною, а для передачі поетичного бачення світу автори зверталися до античних образів. У літературі прославляли багатство рідного краю, побут та звичаї населення, як, наприклад, у поемі «Роксоланія» Себастіяна Кленовича. Також у цей період з’явилися перші спроби наблизити книжну церковнослов’янську мову до живої народної мови, що можна побачити в Пересопницькому євангеліє та Крехівському Апостолі. Державне значення: Починаючи з 1991 року, Пересопницьке Євангеліє стало духовною святинею українського народу. Саме на ньому президенти України складають присягу під час інавгурації.