Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів

Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів. Вчитель біологіїПаюк Ольга Миколаївна. Спеціалізована школа І – ІІІ ст. №255 з поглибленим вивченням природничо – математичних предметів Дарницького району м. Києва

З історії відкриттів. Винахід методу визначення нуклеотидної послідовності ДНК - Вільям Гілберт та Фредерік Сенгер;Подвійне запліднення у рослин – Сергій Федорович Навашин;Механізм індукції розвитку одних частин ембріона іншими – Ханс Шпеман;Ростові чинники – речовини, що регулюють ріст і розвиток різних частин організму – Рита Леві-Монтальчіні;Механізм генетичної регуляції ембріогенезу – Едвард Льюїс.

Репродукція як ознака живого. Репродукція – здатність живих організмів до самовідтворення, утворення ними нащадків, які є засобом збереження видів і які забезпечують безперервність їхнього існування. Здатність до репродукції виявляється на всіх рівнях організації живого

Форми розмноження організмів. Суттєвою перевагою нестатевого розмноження є те, що в цьому варіанті продукувати нових нащадків можуть всі особини, тоді як у випадку статевого розмноження до цього здатні тільки самки

Репродукція та еволюція При зміні умов існування живі форми також змінюються, адаптуючись.

Клітинний цикл Період існування клітини від початку одного поділу до наступного або до її смерті.

Типи поділу клітин. Пригадайте, чому внаслідок мейозу кількість ДНК у дочірніх клітинах зменшується.

Цитогенез ЦИТОГЕНЕЗ — це ріст й розвиток клітин, що супроводжуються взаємопов'язаними кількісними й якісними перетвореннями. Ріст клітин — це сукупність кількісних змін, що зумовлюють збільшення розмірів, маси та об'єму клітин. Ріст клітин визначається переважанням анаболічних процесів синтезу над катаболічними процесами розпаду речовин. 

Диференціація (від лат. differentia — відмінність) клітин — це утворення різних клітин із початково однорідних, що забезпечує таку важливу для організмів різноманітність. Дифференціація клітин У процесі диференціації вмикаються гени, під дією яких клітина перетворюється на певний один тип, і пригнічуються за участі спеціальних білків гени, які могли б спрямувати її по іншому шляху диференціації. Розподіл клітин різного типу в організмі людини. Схема диференціації клітин

Стовбурові клітини. Термін "стовбурова клітина" було вперше використано у 1896 р. для опису клітини-попередника

Детермінація клітин. Детермінація клітин (від лат. determinatio — визначення) — сукупність процесів, які спрямовують розвиток клітин.

Регенерація

Призначена для відновлення структур організму, які зазнають пошкоджень в ході нормальних фізіологічних процесів. Цей тип регенерації відбувається протягом усього життя людини. Регенерація. Розпочинається у випадку пошкодження або загибелі структур організму, які не є наслідком нормальних фізіологічних процесів. Такі пошкодження виникають в результаті захворювань або травм.

Чинники, які впливають на регенерацію

Старіння та смерть клітин. СТАРІННЯ КЛІТИН — це природний закономірний і незворотний процес вікових змін будови й функцій клітин, що спричиняє зниження їхніх адаптивних можливостей.Існує ряд гіпотез клітинного старіння, серед яких: молекулярно-генетичні гіпотези (вікові зміни є спадково запрограмованими), теломерна гіпотеза (скорочення теломер після кожного подвоєння хромосом і втрата здатності до поділу), гіпотеза вільних радикалів (причиною клітинного старіння є шкідливі впливи вільних радикалів), гіпотеза виснаження стовбурових клітин (уповільнюють свій поділ і не так часто перетворюються на соматичні клітини), гіпотеза порушення білкового гомеостазу (накопичення пошкоджених й змінених білків). Ембріональні фібробласти мишей (CC BY-SA 3.0)

Старіння клітин. Поверхневий апарат – у клітинній мембрані спостерігаються ущільнення і потовщення, зменшення інтенсивності транспортування речовин, кількості міжклітинних контактів. Цитоплазма - змінюється щільність гіалоплазми, що позначається на інтенсивності біохімічних реакцій й біофізичних процесів. Морфологічні й функціональні зміни мітохондрій. Збільшення кількості лізосом, їх руйнування й вивільнення ферментів, що спричиняє пошкодження органел і мембрани. Генетичний апарат - зменшується транскрипційна активність еухроматину та швидкість реплікації ДНК, втрачає ефективність система репарації ДНК.

Смерть клітин. Апоптоз — генетично запрограмована загибель клітини, в якій провідну роль виконують внутрішньоклітинні механізми. Цей вид загибелі клітин є енергетично залежним й регульованим процесом. Некроз — це загибель клітин у результаті незворотного пошкодження під дією шкідливих чинників. До них належать перегрівання, переохолодження, нестача кисню, порушення кровопостачання, дія отрут, хімічних препаратів, механічні травми. Цей процес генетично не запрограмований, є пасивним і не потребує затрат енергії.

Параграф 44 – 45 стор 181 – 186 (до підручника О. А. Андерсон)Виконати завдання в робочому зошиті стор. 64-65 та 68-69 Домашнє завдання

Організм – це створіння, що самоорганізується