Результати дослідження "Чистий четвер"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

один із видів традиційної

трудової обрядовості

 

 

 

 

Автор: вчителів українознавства

Костенюк Лариса Василівна,

Михальчанського ліцею

Сторожинецького району

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………….…3

РОЗДІЛ 1. Обряд та трудова обрядовість українців……………………………4

1.1. Поняття «обряд» та його визначення………………………...…………….4

1.2. Традиційна трудова обрядовість………………………...………………….6

РОЗДІЛ 2. Чистий четвер………………………………………………………..7

2.1. День очищення – чистий четвер……………………………………………7

2.2. Чистий четвер у Михальчі…………………………………………………10

Висновки………………………………………………………………………...13

Список використаних джерел і літератури…………………………………14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В духовній культурі українців здавна важливе місце займали звичаї та обряди, регулюючи поведінку людей у сімейному і громадському житті. Своїм корінням вони сягають доби родоплемінних взаємин, пов'язаних з побутом скотарських і землеробських племен, а також з системою язичницьких вірувань. Найважливіші серед них — обряди, пов'язані з одруженням, народженням дитини, похороном. Але не слід забувати про інші обряди, ті які передбачили трудові взаємини. Їх виконання припадало на весняний та осінній період.

Серед свят українців найбільшим багатством обрядових дій та звичаїв виділявся Великодній цикл. Установлене християнською церквою на честь чудесного воскресіння Ісуса Христа свято Пасхи (Великодня).

Обрядовість для українців – основа світосприйняття. Головне релігійне свято – Великдень має на меті очистити душу й тіло людей від погані різної. Майже останнім етапом перед очисткою до Великодня є Чистий четвер. Або день очищення.

Саме в цей день можна позбавитися від безлічі гріхів і поліпшити своє життя. Слідуючи пасхальним прикметам і обрядам ви можете змінити на краще вашу долю на наступний рік. До речі, це мене і спонукало до дослідження даного обряду та написання даної роботи.

Метою дослідження було опрацювати всі можливі джерела інформації, щоб якомога повніше відобразити обряд Чистого четверга у рідному селі. Для реалізації мети було поставлено наступні завдання: визначити поняття «обряд» та  простежити його походження; описати явище трудової обрядовість; охарактеризувати день очищення українців та описати обрядовість цього дня у с.Михальча; дослідити чисельність здійснення обряду  Чистого четверга сьогодні.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Обряд та трудова обрядовість українців

1.        Поняття «обряд» та його визначення

Обряд… звідки походить дане слово і як змінювалось його трактування в історичному просторі?! Дане питання я опрацювала ретельно, оскільки це в подальшому дасть змогу краще зрозуміти сучасне трактування терміну.

Першооснову обряду етнографи вбачають у виробничій діяльності та соціальних відносинах. Це характерне як для вітчизняних, так і для зарубіжних дослідників. Французький етнолог Арнольд ван Геннеп указує, що головна мета обрядів — забезпечити людині перехід від одного певного стану до іншого й у символічних діях відзначити етапи людського життя.

У визначенні, що надає І.І. Фурсін, обрядовість розглядається як один «зі специфічних засобів відображення, закріплення та відтворювання соціальних і духовних цінностей».

Д. М. Угринович під обрядом розуміє «дії, що виступають як символи (знаки) певних соціальних ідей, цінностей і норм». Такої ж думки дотримуються В. Р. Корчагіна, І.В. Суханов.

А. П. Пономарьов характеризує обряд як сукупність традиційних умовних дій, котрі в образно-символічній формі виражають установлені зв'язки людей з природою та поміж собою.

На думку В. А. Руднєва, обряд — це «традиційна, загальноприйнята ігрова театралізована дія».

На сьогоднішній день, вважаю що найбільш вдалим для розуміння та пояснення є визначення:

Обряд — символічне дійство, приурочене до відзначення важливих подій у житті людей.

Обрядовість – сукупність обрядів чи символічних дій, якими супроводжується громадське і сімейно-побутове життя.

 

 

 

1.2. Традиційна трудова обрядовість

     Трудові свята й обряди – органічна складова святково-обрядової культури українського народу. Взаємозв'язок свят і праці має традиції, що сягають доісторичних часів.

     Традиційна трудова обрядовість тісно пов'язана з календарним циклом сільськогосподарських робіт. Обряди неодмінно супроводжували початок оранки, сівби, вигін худоби на пасовище, закінчення жнив тощо. У селянській сім'ї трудові традиції та обряди були справжньою школою для підростаючого покоління. У процесі виконання ритуальних дій дитина здобувала перші трудові навички. Усім розмаїттям своїх художніх, емоційних, атрибутивних, пісенно-музичних засобів трудові свята сприяли вихованню у молоді любові до нелегкої хліборобської праці, до землі, прищеплювали своєрідний "кодекс хліборобської честі".
     Трудова обрядовість на всіх етапах свого існування була одним із важливих елементів суспільного життя. При цьому її питома вага, сфера дії та функції постійно змінювались. Зважаючи на значний вплив релігії, трудові звичаї та обряди українців були залежні від неї. Разом із тим у них знайшли відображення як раціональне, так і чуттєве сприйняття дійсності, філософські та поетичні уявлення людей, елементи багатьох видів мистецтв.
     Сучасну систему трудової структури обрядовості складають: професійні свята; трудові свята, пов'язані з окремими циклами сільськогосподарських робіт; свята трудових колективів та обряди вшанування трудівників; фольклорні свята праці, присвячені народним ремеслам, та ін. Усі свята й обряди мають свою символіку та атрибутику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Чистий четвер

2.1. День очищення – Чистий четвер

Обрядовість для українців – основа світосприйняття. Головне релігійне свято – Великдень має на меті очистити душу й тіло людей від погані різної. Майже останнім етапом перед очисткою до Великодня є Чистий четвер. Або день очищення. Зазвичай, ми сприймаємо його як день генерального прибирання. Проте, навіть прибираючи в оселі на Чистий четвер, за переказами, отримуєш за це багато радості та благословення.  Але що ж це за день насправді і де взялося його коріння?

«Якщо хочеш весь рік бути здоровою, неодмінно, викупайся до сходу сонця». День має початися із досвітнього купання. Ця традиція бере початок з народного повір’я: ворона носить своїх вороненят купатися на річку під схід сонця, тож якщо людина скупається раніше, ніж ворона скупає своїх вороненят вона буде весь рік здоровою. Викупавшись, хворі набирали з своєї купелі відро води, несли її на перехресну дорогу і виливали — «щоб там усе лихо зоставалося», деякі робили певні намовляння, як наприклад таке: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки».

Чистий четвер ще має один обряд – умиватися водою настояній на сріблі. Нею треба було вмиватися вже зранку в п’ятницю і не боятися різної нечисті продовж року. Такий обряд з’явився не випадково, оскільки за християнськими переказами саме у цей день - горезвісний Іуда – за тридцять срібників продав свого вчителя Ісуса Христа. Тому вважали, що в четвер оживають усі зловісні гади і плазуни. Відтак люди намагалися в цей день обов’язково вмитися або скупатися, тобто очиститись від гріхів.

Є вірна прикмета - якщо в Чистий четвер проведеш генеральне прибирання, то отримаєш за це багато радості. Крім того, що будинок стане чистим, тут закладений ще й такий релігійний момент, що шість днів після Чистого четверга прибиранням релігійні люди не займаються.

До того ж існує народне повір'я, що затіваючи генеральне прибирання вдома, ви отримуєте в дар від Господа можливість знайти, здавалося назавжди втрачені улюблені і потрібні предмети. І це, дійсно, так. Мені самій не раз доводилося знаходити під час такого прибирання давно загублені речі, причому в найнесподіваніших місцях.

Чистий четвер вважається страсним, також в церкві відправляють «СТРАСТІ». Згадують Тайну вечерю, на якій Господь встановив новозавітне Таїнство Євхаристії. Господь Ісус Христос уклав Новий Заповіт між Богом і людьми ціною Власної Крові. В цей день не повинно бути сміху, веселощів, співів.  Єпископи вмивають ноги 12 священнослужителям, як це вчинив Ісус Христос дві тисячі років тому своїм учням на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному. Згадується молитва Господа в Гетсиманському саду, коли Христос від душевних терпінь плакав кривавими сльозами. В церкві, під час читання Євангелії, треба уважно слухати, бо «нечиста сила занесе в пекло».

З храму свічку несуть так, щоб вона не згасла. Полум’ям страсної свічки випалювали (точніше — викопчували сажею) хрест у хаті на сволоці — «щоб лиха нечисть хату минала». Якщо полум’ям страсної свічки випалити хрест на воротях, то в двір не забіжить «поганий собака», тобто «нечиста сила», що в цей вечір бігає по землі, взявши на себе таку подобу. В цей день вірили в те, що можна побачити чи прикликати відьму або домовика. Страсна свічка завжди наділялася магічною силою, яка могла як урятувати від нечисті так і прикликати її ж. Насправді, цю свічку треба берегти та запалювати перед святими образами під час грози, неприємностей, тривоги або при тяжких хворобах людей чи худоби; також під час тяжких пологів; давали в руки вмираючому.

Страсні свічі селяни лили самі, бо «трудова свіча лучче Богові вгодна». І лили їх такими, щоб вистачало надовго — бувало свічі «в два аршини довжиною і до десяти фунтів вагою». «Особливо велику силу має свічка, що горіла дванадцять Страстей — з року в рік. У кого є така свічка, той собі хату де схоче поставить, і всяке господарство буде йти йому добре, і не пристане до нього ніяка нечисть. Тільки треба ту страсну свічку розтоплювати в каганці і обкурювати нею всі статки».

Ще один обряд у Чистий четвер приготування Четвергової солі. Вважали, що якщо сіль під час приготування раптом візьметься тріщати і стріляти, то це вказує на те, що на вас навели порчу. Смажте сіль до тих пір, поки вона не перестане видавати тріск, і не забувайте постійно читати молитву.

Четвергову сіль можна приготувати двома способами:
Перший спосіб: сходити до трьом сусідам чи друзям, і попросити у них по жменьці солі, потім змішати її краще в глиняному посуді і вживати в міру необхідності. Кажуть, якщо додати її в їжу і питво важко і навіть смертельно хворої людини, четвергова сіль може сприяти його лікуванню.

 Другий спосіб приготування четвергової солі такий: у сковороду висипають пачку солі і смажать її, постійно помішуючи, читаючи при цьому «Отче наш». Готовність солі ви відчуєте самі.

Здавна вважалося, що якщо протягом Чистого четверга тричі перерахувати всі наявні в будинку гроші, то вони протягом року не будуть в родині переводитися. Перерахунком грошей слід займатися рано вранці, опівдні і на заході. Робити це потрібно в таємниці не тільки від сторонніх людей, а й від усіх своїх домочадців. Тільки тоді від виконання цього старовинного обряду буде пуття.

А ось і грошовий заговор в Чистий четвер. Якщо вимити двері і вікна водою, в яку покладені копійки, то протягом усього року ваші грошові доходи будуть рости як на дріжджах! Слова заговору, які потрібно сказати, коли кидаєте у відро або таз з водою жменю монет: «Грошики, водіться - не переводіться, ростіть-множтеся, ворогові не діставайтесь!» і ще будь-яку молитву з тих, що ви добре знаєте. Після того, як всі двері і вікна у вашому домі будуть вимиті, вийміть копійки з води і покладіть в дальній, але попередньо вимитий кут вашого будинку або квартири на тиждень. Воду ж вилийте під будь-яке дерево.

 

 

 

2.2. Чистий четвер у Михальчі

Кожен регіон славиться своїми особливими обрядами. Так на Передгір’ї, зокрема у Михальчі, винятковим є обряд Чистого четверга. Оскільки   проте це  не лише можливість прибрати в оселях, а й очистити свою душу.

У моєму рідному селі обрядовість присвячена Чистому четвергу починається ще у середу пізньої ночі. Коли всі члени сім’ї засинають, мати починала виливати воскові свічки на Страсті. якщо у сім’ї була дівчина на віддання, то вона мала право бути присутньою при виливанні свічок (повинна вчитись вмінню). Але ніякому разі не бралась до роботи, тільки спостерігала. Обов’язковою умовою під час виливання свічок була наявність хустки на голові матері.

Розтоплений віск заливали у спеціальні мідні циліндричні форми. З одного кінця форма закривалась дерев’яною (а згодом гумовою) пробкою. У пробку посередині  вставляли гніт (нитка, яка горіла у свічці) на всю довжину форми. Закритим кінцем форму опускали до низу, зверху, притримуючи гніт, заливали форму розтопленим воском. Віск заливали до самого верху, а залишок гніту не обрізали. Поки віск не застиг гніт вирівнювали і виставляли посередині форми. Вранці свічки вибирали із форм та обрізували гніт.

Обов’язково було вилити три свічки: одна береться з собою на Страсті до церковної служби, друга – на плащаницю, а третя – у Великодній кошик ставилась.

До схід сонця у четвер мати, одягнута в сорочку, обливалась водою приказуючи: «Доки ворон дітей своїх не скупав,  очистись від нечистої сили, від всього що з минулим роком пов’язувало, від поганих гадок і замислів». А найстарші дівчата у сім’ї старались нишком вийти з дому, піти на світанку скупатись у озері. Дівчата збирались гуртом, мовчки йшли до озера. У воді  дівчата одвертались одна від одної й разом промовляли тричі: Водице, на тобі русу косу, дай мені дівочу красу!

Наступним після матері у будинку вмивався батько. Після чого будили всіх дітей, щоб по черзі вмивались. Батько лив воду дітям, а мати подавала чистий рушник (втирались одним рушником, після його прали). Під час вмивання тато приказував: Аби те що було того року, там і лишилось, аби послух прийшов до вашої голови, аби збитків не робили, а лиш добром прославлялись. Воду якою вмивались висипали під найбільше і родюче дерево в саду.

  Якщо у родині хтось був хворий, то мав можливість «зцілитись» у Чистий четвер. Вмиваючись рано водою промовляли: змиваю болячки, змиваю нечисть та прокльони. Таку воду виливали на роздоріжжя зі словами: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ножки і живіт трошки».

 Після вмивання мати у кожної дитини з голови висмикувала по волосинці та палила їх над свічкою. Вірили, що після такого обряду у дітей не боліла голова та росло гарне і густе волосся.

 Починалось прибирання. Хлопці допомагали татові навколо хати прибирати, порались по вуличному господарстві. Частинку із зібраного сміття батько або старший син спалювали, примовляючи двічі: «Сметре, смерте, йди до лісу, йди у безвість, йди на море. Й ти, Морозе, великий і лисий, не приходи до нас з комори. Смерть з морозом танцювала, танцювала та й співала, і за море попленталась!». Дівчата – порались у хаті. Згадують старожили, що надто забруднені поверхні мили піском і мокрими ганчірками.

І діти і дорослі прибирали з охотою, бо коли ставало повсюди чисто починали писати писанки. Старші з сім’ї йшли до церкви «на Страсті».

Писанки зазвичай писали бабусі, а всі інші їм допомагали. Завжди під час писання писанок бабусі та мами співали пісню «Настала ніч». Слова цієї пісні розповідали дітям про події пов’язані із зрадою Ісуса Хреста.

У кожній хаті писали свої писанки, навіть якщо там не жила майстриня. «Хатня писанка» слугувала цілий рік символом життя, безсмертя, любові і краси, добра, щастя і радості. Навіть просто крашене яйце у червоний колір – «галунка» - повинно було бути зроблене у власній хаті. На писанках зображували різні знаки і квіти, кожен з яких  щось символізував. Наносячи той чи інший малюнок люди «пророкували» собі майбутній рік.

Найбільш вживаними були знаки хрест, спіраль та безконечник. Спеціальним знаком вважали рибу. Її малювали молоді дівчата та бездітні жінки коли хотіли щоб народилось мале дитя. Хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє та освячує. Малюючи спіраль вірили, що наступаючий рік обов’язково буде врожайним.  Люди похилого віку малювали безконечники, що продовжити свій життєвий земний вік.  життя. І звичайно квіти! Їх малювали багато, великих розмірів та використовували для цього різні кольори. Це були символи радості, краси та здорових дітей.

Фарби, які використовуються для забарвлення писанок, були природного походження. Бабуся розповідала, що жовтий колір виготовляли з кори яблуні-дички, яку відварювали і настоювали. Таку фарбу називали «яблінкою», або «жовтилом». Брунатний — з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також з кори вільхи. З дикої груші одержували різні фарби: з кори - темно-коричневу, з листя – жовту; з кисличок диких яблунь – ніжно-жовту. Такий же світло-жовтий колір одержували з ромашки, горицвіту, молодої тополі і гречаної полови. Цвіт сон-трави ішов для темно-синього кольору, а для зеленої – ряст. Для коричневого кольору використовували кору верби, крушини (вовчі ягоди), дуба, берези, листя і шкаралупу волоського горіха, сік хмелю, латаття, лушпиння цибулі. Дубові жолуді давали чорний колір. Нерідко комбінували. Наприклад, кошеніль з цибулею – виходив рожевий. Червону фарбу одержували із сокоживної комахи кошенілі, що була на зворотних листках суниць та настою звіробою.

Коли батько пригодив із церкви, завжди приносив додому «страсну свічку» запалену. Нею обпалювали двері та сволоки у кімнатах. Вважалось, що випалений хрест на дверях не впускав у хату людей із злими намірами та нечистих духів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Історично доведено, що складний і тривалий шлях розвитку пройшли українські календарно-побутові звичаї та обряди. Саме таку назву вони отримали через зв’язок з календарними циклами (зима, весна, літо, осінь), які пов’язані з аграрно-господарськими роботами, від яких безпосередньо залежав побут наших предків.

Ось такі основні прикмети та обряди пов'язані з Чистим Четвергом. При цьому всі вони, так чи інакше, пов'язані з наведенням чистоти і порядку. Тільки після наведення порядку в Чистий четвер починають пекти паски і фарбувати великодні яйця. А хто цього правила не дотримується у того і паски вийдуть кривобокі. Тому спочатку зробіть генеральне прибирання, а вже потім беріться за приготування святкових пасхальних страв.

Чистий четвер був прологом до великодніх свят, які разом з Благовіщенням є кульмінацією весняного святкового циклу. Великого значення надавали і страсним свічкам, які під час відправи Страстей у церкві тримали протягом усього богослужіння. Із запаленими свічками намагалися повернутися додому, де ними випалювали хрести.

 У селі Михальчі, рідному для мене, на жаль обряди пов’язані з Чистим четвергом все рідше виконуються. Однак чимало односельців знають про них, але за браком часу не здійснюють.

 Я вірю і буду боротись за те, щоб про обряди не забували та виконували. По-перше, під час опитування я багатьом людям нагадала, а декому розказала про обрядовість Чистого четверга. по-друге, на уроках українознавства я для однокласників часто розповідала про обряди та символіку пов’язаних із цим днем. По-третє, ми з керівником склали сценарій проведення Чистого четверга. і тепер готуємо демонстрацію цих обрядів у шкільному колі та показ вистави у сільському клубі.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

 

1.               Курочкін О.В. Громадський побут і звичаєвість//Культура і побут населення України. Вид. 2-е.ю перероб. і доп.К., 1993
2.               Розповіді та спогади старожилів села: Маик Марії, Ковтек Елизавети, Малика Івана, Костреби Ганни, Незельського Василя, Перчули Параски.
3.               Словник термінології з українознавства: Навчальний посібник/Упор. Т.А.Мінченко, І.Н.Дєдов.-Чернівці, 2013.-60с.
4.               Українське народознавство: Навч.посібник/ За ред.. С.П.Павлювка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва.-Львів:Фенікс 1994.-608с.
5.               http://bashtanschina.narod.ru/bashtanschina/kyltyra/obradi.htm
6.               http://mama-tato.com.ua/article/a-1423.html
7.               http://pidruchniki.com/istoriya/zvichayi_obryadi_ukrayinskogo_narodu