Риби. Різноманітність, роль у природі та значення в житті людини

Урок № 23

Тема: Риби. Різноманітність, роль у природі та значення в житті людини

Мета: на прикладі конкретних видів показати ознаки відмінності й подібності в будові різних рядів кісткових та хрящових риб; показати роль риб у в природі й житті людини; формувати вміння виділяти головне, узагальнювати, логічно мислити, розвивати увагу та уяву учнів; виховувати екологічне мислення, любов до природи, інтерес до вивчення біорозмаїття нашої планети.

 

Обладнання і матеріали: малюнки кісткових та хрящових риб, зоогеографічна карта

Базові поняття і терміни: акули, скати, кистепері, дводишні, осетрові, коропові, лососеві.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Називає:

- визначальні ознаки будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших;

Наводить приклади:

- тварин, які належать до зазначених груп;

- видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;

Розпізнає:

- тварин на зображеннях, у колекціях;

Характеризує:

- визначальні особливості способу життя, розмноження і розвитку тварин зазначених груп;

- різноманітність тварин;

- пристосування тварин до життя у воді;

- роль тварин у екосистемах та значення в житті людини;

Визначає:

- риси пристосованості тварин до середовища існування;

Робить висновок:

- особливості будови організму тварин – результат пристосування до умов середовища існування.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

 

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бліц-турнір «Далі, далі…»

• До якого типу тварин належить надклас Риби?
• Які класи належать до надкласу Риби?
• Яку форму тіла мають риби?
• Який орган допомагає утримуватися в товщі води кістковим рибам?
• Який орган дихання властивий рибам?
• Чим вкрита шкіра риб?
• Який орган чуття у риб служить для сприйняття  течії води?
• Яку назву має процес метання самками ікри з подальшим заплідненням  її сім'яною рідиною самців?
• Температура тіла риб  залежить від температури навколишнього середовища, отже риби – це …
• Чому важко тримати в руках живу рибу?
• Як називається  розділ зоології, який вивчає риб?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

За багато мільйонів років до того, як на планеті з’явилася перша людина, володарем первісних морів була акула.

Уже давньогрецький учений Арістотель займався вивченням цього старожитнього хижака, що тисячі років дражнить людську фантазію. У I ст. н. е. Пліній Старший писав про жорстокі сутички з акулами, які вимушені були вести ловці губок.

Можна припустити, що деякі види риб, які вважаються вимерлими, продовжують існувати й понині. За декілька сотень мільйонів років свого існування ці тварини лише злегка змінилися.

Повідомлення теми уроку. Визначення мети та завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Поведінка й різноманітність  хрящових риб

Клас хрящових риб включає (не враховуючи численні вимерлі форми) майже 1000 видів. Майже всі вони живуть у морях, і лише 43 види зустрічаються в прісних водах.

Деякі з них — це жителі морів, які із прибережних районів здатні заходити в устя рік із солонуватою або прісною водою. До таких належить 26 видів. Це представники сірих, колючих і кунячих акул, скати-хвостоколи й пилкорилі скати.

Є хрящові риби, що живуть у прісних водах постійно. Таких нараховують 29 видів. Сюди належать річкові хвостоколи, які живуть у річках Південної й Центральної Америки, що впадають в Атлантичний океан, деякі представники «звичайних» хвостоколів та індійська річкова акула. Річкова акула постійно живе в річці Ганг, досягаючи її верхньої течії.

Поширення прісноводних хрящових риб обмежується великими річками й озерами — у невеликих річках і ставках вони, природно, не зустрічаються.

Хрящові риби — високо спеціалізовані тварини, багато хто з них — хижаки.

Акули зазвичай мають подовжений тулуб, не сплющений в спинно- черевному напрямку. Тіло  нагадує своєю формою торпеду й має винятково високі гідродинамічні властивості. Зяброві щілини розташовані на боках голови. Плавці добре розвинені.

Будова зубів у акул досить різноманітна й специфічна для окремих родин. У деяких видів, особливо із числа тих, що живляться великою здобиччю, зубний апарат дуже потужний і являє собою страшну зброю.

Найдрібніші акули, що належать до сімейств колючих і кунячих акул, не перевищують 15—40 см у довжину. З іншого боку, такі акули, як велетенська (довжина до 15 м) і китова (можлива довжина майже 20 м), є представниками найбільших з нині існуючих риб.

 

 

 

 

 

 

         Мал.1. Катран чорноморський

Спосіб життя акул різний. Усі вони харчуються тваринною їжею, причому більшість видів належить до числа справжніх хижаків, що полюють за великою здобиччю. Тільки китова й велетенська акули належать до групи планктоноїдних; кількість акул, які живляться бентосом, також незначна.

 

 

 

 

 

 

Мал.2. Рибалки спіймали китову акулу (12 м., 8 т.)

Під час пошуку їжі дуже важливу роль у акул відіграє нюх, а також сприйняття вібрацій води через органи бічної лінії.

Зір у акул розвинений слабко, очі мають малу вирішальну здатність і у зв’язку з відсутністю колбочок у сітківці не здатні розрізняти кольору.

Скати на відміну від акул, характеризуються тим, що зяброві отвори в них повністю розташовані на черевному боці тіла, а не на його боках. їхній тулуб сильно сплющений, і край грудних плавців зростається з боками тіла й голови. Очне яблуко у скатів зверху прирощене до орбіти, чого ніколи не буває у акул. Мигальна перетинка завжди відсутня. Анального плавця немає. Зуби у скатів шилоподібної форми або сильно сплющені й заокруглені. У жодного з них немає гострих, лезоподібних зубів, настільки характерних для багатьох акул. Як правило, у скатів бризкальця розвинені значно краще, ніж у акул, що пов’язане з їхньою більшою роллю в процесі дихання. Саме через бризкальця лежачі на дні скати набирають воду в зяброву порожнину. Тільки скати-рогачі, що живуть у товщі води, подібно до акул, захоплюють воду ротом. Відповідно до цього вони мають помітно редуковані бризкальця.

 

 

 

 

 

 

Мал. Скат - манта

 

Розміри різних скатів коливаються від декількох сантиметрів до 6—7 м у довжину, а вага найбільших представників групи може досягати майже 2,5 т. Більшість скатів ведуть донне життя .

Розмножуються скати, відкладаючи на дно укладені в капсулу яйця або народжуючи живих дитинчат. їжу скатів складають найрізноманітніші тварини — від планктонів і донних безхребетних до риб.

 

 

Мал.. Яйце ската.

Скати дуже широко поширені у всіх морях і океанах. Вони зустрічаються як у холодних водах Арктики й Антарктики, так і на прогрітих мілководдях тропічних морів у дуже широкому діапазоні температур.

2. Господарське значення хрящових риб і їхня роль в екосистемах

За акулами як типовими представниками хрящових риб закріпилася репутація кровожерливих хижаків. Найнебезпечнішою для людини є тигрова акула, до 6 м довжиною, яка живе в тропічних і субтропічних водах усіх океанів.

  Мал.5. Тигрова акула

Однак, незважаючи на безперечну небезпеку деяких акул для людини, вони мають потребу в охороні. Ці давні хижаки відіграють величезну роль в екосистемах морів та океанів. Акули є промисловими рибами, хоча обсяг їхнього вилову порівняно невеликий. їхні шкіри використовуються в шкіряній промисловості й для шліфування виробів з дерева. Багата жиророзчинними вітамінами печінка використовується для виробництва медикаментів. Плавці й деякі інші частини використовуються в кулінарії (екзотичні страви, балик), з акул виробляється м’ясо-кісткове борошно й витоплюється жир для технічних потреб. Акулячі зуби здавна є амулетами, прикрасами й сувенірами. Багато хрящових риб — вихованці океанаріумів. Дрібні яскраво забарвлені види кунячих, килимових і котячих акул, деякі скати іноді утримуються в домашніх акваріумах.

Електричні скати — ряд скатів, пласких морських риб зі збільшеними грудними плавцями. Більшість представників ряду відомі своєю здатністю виробляти електричний розряд напругою від 8 до 200 вольт, залежно від виду, що використовується для полювання та захисту.

  Мал.6. Електричний скат.

У морях тропічних і помірних широт можна зустріти представників скатів-хвостоколів. Їхня відмітна ознака — довгий хвіст у вигляді батога і голка з отруйним секретом, яка здатна завдавати болісних і дуже серйозних пошкоджень.

Хвостоколи часто трапляються на мілководді. Вони зазвичай лежать на піщаному або мулистому дні, частково або повністю зариваючись у ґрунт, при цьому видніються тільки їхні очі, кінчик носа і хвіст.

Проте хвостокол небезпечний: він здатний убити людину. Найчастіше це відбувається тоді, коли плавці наступають на рибу, що зарилася в пісок. Зазублені голки можуть завдати серйозних поранень. Отрута хвостоколів дуже токсична, вона спричиняє спазматичні болі, параліч м’язів, а іноді призводить до смерті жертви.

Мал.7. Скат-хвостокол.

У Чорному морі трапляється морський кіт. Укол цієї тварини не смертельний для людини, але викликає сильний біль, тимчасовий параліч, погане самопочуття.

3. Основні ряди кісткових риб

До ряду Осетрові належать білуга, осетер, севрюга, стерлядь й інші давні кісткові риби. Як і у хрящових риб, у них є рило, рот у вигляді поперечної щілини на черевному боці тіла, горизонтальні парні плавці, хвіст зі збільшеним верхнім і меншим нижнім лопатнями. Основу осьового кістяка становить хрящ. Череп зовні покритий плоскими кістками, а на тулубі й хвості розташовані п’ять рядів кісткових ромбічних пластинок. Живуть тільки в Північній півкулі, належать до прохідних і озерно- річкових риб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.8. Осетер атлантичний

Харчуються донними безхребетними й рибою. Це цінні промислові риби, що дають високоякісне м’ясо й чорну ікру.

Основні родини, які належать до ряду Оселедцеподібні — це Лососеві та Оселедцеві.

Оселедцеві включають морських зграйних планктоноїдних риб. Більшість із них живе поблизу берегів. Відкладають численну липку ікру на ґрунт або водорості. Родина багата на промислових риб: атлантичний, тихоокеанський оселедці, балтійська салака, сардини, анчоуси.

Родина Лососеві представлена прохідними й прісноводними рибами, що відкладають ікру на дні прісних водоймищ Північної півкулі. Характерною зовнішньою рисою будови лососевих є наявність жирового плавця (без кісткових променів). Вони відкладають невеличку кількість великих червоних ікринок. Лососеві — цінні промислові риби (кета, горбуша,  сьомга, форель), які Мал.9. Горбуша      дають високоякісне м’ясо й червону ікру.          .

Коропоподібні. Ряд Коропоподібні об’єднує прісноводних риб, у яких немає щелепних зубів. їжа подрібнюється глотковими зубами. До них належать промислові риби — плітка, лящ, лин, сазан, в’яз тощо. У ставкових господарствах розводять коропа (домашня форма сазана), сріблистого карася, линів, білого й строкатого товстолобиків, білого амура тощо.

Дводишні. Ряд Дводишні належить до найдавніших риб, що пристосувалися до життя в умовах пересихаючих водоймищ Африки, Австралії й Південної Америки. Крім зябер дихають одним або двома легенями — порожніми виростами черевної стінки стравоходу. Повітря до легенів надходить через наскрізні ніздрі. Намічається утворення другого передсердя й легеневого кола кровообігу. Представники цього ряду — австралійський рогозуб, американський щетинник.

 

Мал. 10. Австралійський рогозуб.

 

Кистепері. Ряд Кистепері також є давньою й майже повністю вимерлою групою. Розквіту кистепері досягли в девонському й карбонському періодах. У наш час відомий тільки один вид — латимерія, що живе в глибинах Індійського океану. Довжина риби до 1,5 м. У неї своєрідно влаштовані парні плавці. В їх основі розташована широка м’ясиста лопать, усередині якої знаходиться кістяк плавника, що нагадує кістяк кінцівки наземних хребетних. Вважають, що від давніх Кистеперих риб походять земноводні.

 

Мал.11. Латимерія.

 

 

V. Узагальнення і систематизація знань

Знайдіть  відповідь на запитання: 

1. В чому подібність в  будові осетроподібних  і акул? Чим вони схожі? Про що свідчать риси схожості ?

2. На конкретних прикладах покажіть, як спосіб життя відбивається на будові риб.

 

VІ. Домашнє завдання.

   1.Опрацювати відповідний параграф підручника

   2.Підготувати повідомлення за темами: «Безногі земноводні», «Хвостаті земноводні», «Безхвості земноводні».