План-конспект уроку за темою: "Римська республіка у V – середині ІІІ ст. до н.е."

План уроку за темою:

"Римська республіка V – середині III ст. до н.е."

Мета уроку:

•   Навчальна: ознайомити учнів з важливими подіями історії Римської республіки V – середини III ст. до н.е.;
•   Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати та узагальнювати інформацію, формувати логічне мислення та критичне мислення;
•   Етична: виховувати повагу до прав людини та бажання боротися за свої права;

 Завдання уроку:

•   Опрацювати новий матеріал про Римську республіку V – середини III ст. до н.е.;
•   Дати відповіді на обов'язкові питання з теми;
•   Розвивати навички аналізу та критичного мислення;
•   Формувати в учнів повагу до прав людини та бажання боротися за свої права;

Обладнання: проектор, екран, презентація з матеріалом для вивчення теми, дидактичні матеріали для роботи в парах або групах.

Час: 45 хвилин.

Структура уроку:

I. Вступна частина (5 хвилин)

Привітання учнів;

Актуалізація знань та перевірка домашнього завдання.

Учні мусили придумати по 4 запитання до матеріалу попереднього параграфу: "Природні умови Італії та виникнення міста Рим".  Учні обмінюються між собою питаннями та відповідями.

II. Основна частина (30 хвилин)

Вивчення нового матеріалу:

 План:

1. Система державного управління та боротьба плебеїв за свої права;
2. Підкорення Римом Середньої та Південної Італії;
3. Перша пунічна війна.

1. Зв'язок з давнім Сходом і Грецією був великим джерелом впливу на римську цивілізацію. У V ст. до н. е. у Римі існувала монархія, яка була ліквідована після повстання плебеїв у 509 році до н.е. Після цього Рим став республікою.

Республіка - це форма державного устрою, в якій влада належить народу або його представникам, які обираються на певний термін і мають право приймати рішення щодо управління державою. У такій формі держави влада розподілена між різними органами: законодавчим, виконавчим та судовим.

Система державного управління Римської республіки була складною та багатошаровою. На вершині піраміди стояла Сенат, складений з 300 представників заможних патриціїв, які контролювали владу. Вони приймали закони та рішення, керували зовнішньою політикою, веденням війни, та надзирало за діяльністю консулів.

Консули - вищі посадові особи в Римі, обиралися на рік, й здійснювали виконавчу владу. Вони очолювали армію, проводили війни, розглядали судові справи та брали участь у законодавчих зборах.

У республіці існували також інші посади, такі як претор, квестор, едил та трибун, які мали свої функції в управлінні державою. Однак, ці посади були доступні лише патриціям, що створювало проблему для плебеїв, які не мали жодних прав у державі.

Боротьба плебеїв за свої права тривала протягом багатьох століть. У 494 р. до н.е. плебеї взяли участь в першому знаменитому загальному страйку, що відомий як "секстійський загальний страйк". В результаті цього страйку патриції були змушені прийняти Закон про трибунів народу, який давав плебеям право вето (скасування рішень) щодо будь-якого закону, що міг бути прийнятий консулами.

Трибун - обраний народними зборами посадовець, який представляв інтереси плебеїв (простого народу). Трибуни були залучені до системи державного управління як засіб забезпечення балансу влади між патриціями (еліта римського суспільства) і плебеями.

У 451- 449 рр. до н.е. був написаний "ХІІ таблиць", кодекс законів, який був опублікований і розголошений у всіх районах Риму і став основою для законодавства. Закон про трибунів народу був включений до цього кодексу законів.

У 287 р. до н.е. була прийнята Ліцинієво-Секстієва законодавча угода, яка дозволила плебеям обирати квесторів, преторів та консулів, а також створила спільну раду плебеїв і патриціїв.

Плебеї змогли змусити Сенат прийняти закони, що гарантували їм рівність перед законом та політичні права. Цей процес дав поштовх до формування Римської республіки як демократичної держави.

Питання до учнів:

- Чи були боротьба плебеїв за свої права в період Римської республіки морально виправданими діями?

2. З початку свого існування Рим проводив агресивну політику щодо оточуючих його латинських та етруських племен. 

Підкорення Римом Середньої та Південної Італії почалося у V ст. до н.е. та тривало понад 200 років. У V-IV ст. до н.е. Рим зумів підкорити майже всю Середню Італію, заснувавши так звану Латинську лігу.

У 390 р. до н.е. галли, кельтські племена з Північної Італії, захопили Рим і спалили майже весь міст. Це була велика катастрофа для Риму, який тоді був маленьким містом з незначною територією та мало розвиненою армією. За легендою, галли змогли зайти в саме серце міста, Римський Капітолій, тільки завдяки голосу гусей, які були тримані на храмовому майданчику ("Гуси врятували Рим").

У III ст. до н.е. римляни ввійшли в конфлікт з південноіталійським грецьким містом Тарент, що спричинило початок Самнітських воєн. У 280 р. до н.е. грецьке військо очолив Пірр, цар Епіру. Піррова армія була більш сильною та дисциплінованою, і він переміг Римлян у багатьох битвах, включаючи битви при Гераклеї та Аспрусі ("Піррова перемога"). Однак, Піррова перемога була підмінена значними втратами, що змусило його відступити з Італії та повернутися до Епіру.

В результаті підкорення Італії Рим став домінуючою силою в Італії, забезпечивши собі значні території, багаті ресурси та доступ до моря.

Питання до учнів:

- Чи було захоплення нових територій в період Римської республіки морально виправданими діями?

- Які наслідки ці дії залишили на подальший розвиток римської держави?

3. Після підкорення Італії, Рим вирішив випробувати свої сили у боротьбі з більш могутнім противником - містом Карфагеном (фінікійською колонією на території сучасного Тунісу), яке контролювало Західне Середземномор'я. Причиною війни були протиріччя між Римом і Карфагеном щодо контролю за Сицилією, багатою на зерно та природні ресурси. У 264 р. до н.е. Римська республіка вислала експедицію на Сицилію з метою відбитку підконтрольних земель, що належали Карфагену. Війни Рима з Карфегоном отримали в історії назву "Пунічних", бо карфагенян стародавні римляни називали "пунами".

Перша пунічна війна - тривала 264 - 241 рр. до н.е. Протягом 20-ти років війни були проведені численні битви, включаючи морські битви в Середземному морі. Римська республіка змогла збудувати велику флотилію і здобула перемогу в морському бою поблизу мису Екномус у 256 р.  до н.е., що дозволило їй контролювати Сицилію та забезпечити собі перевагу на морі.

У 241 р. до н.е. Рим та Карфаген підписали мирний договір, за яким Карфаген втратив свої позиції на Сицилії, а Рим здобув інший багатий острів - Сардинію. Перша пунічна війна завершилася перемогою Риму, але війна призвела до значних людських та матеріальних втрат на обох сторонах.

В результаті, Рим став провідною державою Середземномор'я, здобувши контроль над багатьма територіями і розпочавши свій шлях до становлення великої імперії.

Питання до учнів:

- Як Перша пунічна війна вплинула на економіку та соціальний стан Римської республіки?

III. Заключна частина (10 хвилин)

Дати, які потрібно записати та запам'ятати.

Підсумок уроку:

Що нового дізналися?

Оцінювання:

Яка мета уроку була досягнута?

Домашнє завдання:

§ 40 (читати);

Письмово:

- Вивчити поняття: республіка, трибун,  консул;

- Скласти 4 запитання з відповідями до матеріалу параграфу;

(Один з учнів готує доповідь про структуру римського війська в республіканський період).