«Довідник молодшого школяра з риторики» розрахований на школярів початкової школи, їх батьків та вчителів початкових класів. Довідник містить визначення, терміни, які є найуживанішими під час вивчення курсу «Риторика».
Адресант – той, хто говорить.
Адресат – той , хто слухає, кому адресується повідомлення.
Артистизм – художня обдарованість, видатні творчі здібності.
Взаєморозуміння – пізнання один одного.
Висновок – логічний підсумок.
Висота голосу – суб'єктивна оцінка якості звуку. Залежить, головним чином, від частоти звукових коливань. Чим більше частота коливань, тим вище звук.
Відмова – подія, яка полягає у втраті об'єктом здатності виконувати потрібну функцію.
Візитна карта – повідомлення, яке містить потрібну інформацію про особу, якій вона належить.
Вітання – це слова або жести , звернені до кого – небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення, доброзичливості. Вони мають бути сповнені доброти й сердечності, бути простими, щирими, ніжними.
Ввічливість – це чемність, дотримання правил пристойності у мовленні.
Ввічливі слова – слова вітання, прощання, побажання.
Впевненість – психічний стан людини, при якому вона вважає деякі знання правдою;
не сумнівається у своїй правоті.
Гарні манери – це те, як ми поводимося, спілкуємося з іншими людьми, як ми говоримо і які вживаємо при цьому вирази, тон, інтонація, властива людині хода, жестикуляція і навіть міміка.
Гідність – виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості.
Голос – звук, який видає людина, використовуючи голосові зв'язки.
Джерела інформації – це встановлені законом бази і банки даних із широким типом представництва, які використовуються у дипломатичній практиці, діяльності міжнародних організацій, у регулюванні міжнародних конфліктів, у передачі особистої інформації. Усі джерела інформації поділяють на відкриті та закриті.
Дикція – чітке вимовляння звуків відповідно до фонетичних норм мови. Виразність дикції — важлива сторона майстерності актора, співака, промовця.
Диспут – публічне обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх проблеми, яке, як правило, завчасно готується і пов'язане з реальним життям, власним досвідом учасників;
це спеціально організоване подання, в ході якого відбувається демонстративне зіткнення думок з будь-якого питання (проблеми)
Діалог – розмова між двома та більше співрозмовниками.
Діалогічне спілкування – спілкування, засноване на рівноправ’ї партнерів – учасників спілкування і дає змогу перейти від установки себе до установки на партнера і врахування його інтересів і можливостей.
формула діалогічного спілкування – я говорю – ти слухаєш, ти говориш – я слухаю.
Докази – інформація, що слугує підтвердженням певних обставин.
Експромт – твір, створений без підготовки, попереднього обдумування.
Етикет – норми й правила поведінки людей у суспільстві.
Жести – рухи рук, які супроводжують мовлення у процесі комунікативного акту і виражають ставлення людини до співрозмовника, події, можуть свідчити про бажання або психічний стан людини.
а)жести – символи: до них належить досить розповсюджений жест « ОК», який означає « все добре».
б) жести – ілюстратори: до таких належать ті, що підсилюють певні повідомлення, основні моменти спілкування. Н-д: показ місцезнаходження, напрямку слідування.
в) жести – регулятори : це рукостискання.
г) жести – адаптери: це супровідники людських емоцій та переживань.
Запрошення – це звернення до адресата з проханням прибути до адресата або в якесь інше місце з певною метою: гостину, на концерт, презентацію, змагання , цікаву зустріч та ін..
Інтерв’ю – це бесіда, вибудувана за певним планом через безпосередній контакт;
відповіді особи на запитання журналіста.
Інтонація – (лат.) голосно вимовляти.
Інформація – (лат.) пояснення, виклад, відомості, які люди передають один одному.
Комплімент – це люб’язні, приємні слова, похвала.
Контакт при розмові – взаєморозуміння один одного під час спілкування.
Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів і поглядів,напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби.
Коректна критика – тактовна, не пригнічуючи іншу людину.
Некоректна критика – з насмішкою, образою.
Критика – аналіз і оцінка когось чи чогось із метою виявлення та усунення помилок.
Лист – це написаний текст, призначений для спілкування на відстані .
Ділові листи – пишуть між установами чи фірмами.
Приватні листи – між друзями, знайомими чи ріднею.
Листування – письмове спілкування за допомогою листів.
Мистецтво – досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.
Міміка – мистецтво виражати свої думки, відчуття, настрої, стан рухом м’язів обличчя, передає внутрішній стан людини.
Міркування – вид тексту, в якому розмірковується про якесь явище, подію чи поняття.
Мовлення – це процес спілкування людей між собою за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.
Мовлення має чотири види:
1) говоріння;
2) аудіювання (ці два види належать до усного мовлення);
3) письмо;
4) читання (письмове мовлення).
Мовленєвий апарат - анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків (фонем)
Монолог – компонент художнього твору, що становить мовлення, яке звернене до самого себе чи інших .
Оголошення – це повідомлення про час, зміст зібрання та місце проведення якоїсь події чи заходу.
Опис – це словесне зображення якого - небудь предмета чи події.
Опонент – особа, що заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку висунув пропонент у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін. Опонент може бути безпосередньо присутнім і особисто брати участь у суперечці.
Оратор – людина, яка виголошує промову;
людина , яка володіє даром мовлення.
Пауза – більш або менш тривала зупинка в мовленнєвому потоці.
Переконання – це мовленнєвий процес,в якому один співрозмовник намагається викликати зміни в переконаннях, поведінці іншого співрозмовника чи групи учасників спілкування за допомогою повідомлення, емоційного звертання, вагомих доказів тощо.
Погляд – контакт очей між співрозмовниками. Існує доброзичливий, теплий. довірливий. діловий, добрий, жорстокий, колючий і т.д.
Поза мовця – це довільна або навмисна постава людського тіла, яка може свідчити про емоційно – психічний стан людини, її фізичне здоров’я, манери, налаштованість на співрозмовника.
Постава – це наша звична поза, коли ми ходимо, сидимо, стоїмо. Буває вимушена, невимушена, покірна, пригнічена, незалежна, скорботна, горда.
Порівняння – пояснення одного предмета через інший, подібний до нього.
Почуття – це специфічні людські, узагальнені переживання ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції — радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо.
Презентація – показ чогось нового створеного, що недавно з'явилося.
Привітність – почуття й вияв доброзичливості до когось або чогось; приязнь, симпатія, люб’язність.
Промова – публічний виступ.
Рима – співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах. (палка – балка)
Риторика – теорія красномовства, наука про ораторське мистецтво.
Розмо́ва — словесний обмін думками, відомостями тощо між ким-небудь.
Розповідь – вид тексту в якому розповідається про певні події.
Роль – образ, втілюваний актором;
текст однієї дійової особи в п'єсі.
Сила голосу – інтонація.
Слово – наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступне було безпосередньому сприйманню ;
- одиниця мовлення.
Спілкування – найефективніший спосіб інформаційного зв’язку між людьми.
Спір – словесне змагання; обговорення чого-небудь двома або кількома особами, в якому кожна з сторін обстоює свою думку, свою правоту.
Тактовність – уміння розуміти співрозмовника і не допускати неприємних для інших ситуацій.
Теза – положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимось.
Тези — коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо.
Темп мовлення – швидкість мовлення.
Тренінг – комплекс вправ для тренування в чому-небудь.
Увага – зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення .
Увічливість – ввічлива людина
Усмішка – особливий порух м'язами обличчя (губ, очей), який виражає схильність до сміху.
Уява – уявлення, при відсутності реального предмета, або необґрунтоване припущення, або діяльність, що породжує дане уявлення чи припущення.
Шляхетність – висока моральність, самовідданість і чесність.