Риторика (довідник молодшого школяра)

«Довідник молодшого школяра з риторики» розрахований на школярів початкової школи, їх батьків та вчителів початкових класів. Довідник містить визначення,  терміни, які є найуживанішими під час вивчення курсу «Риторика».

Адресант – той, хто говорить.

Адресат – той , хто слухає, кому адресується повідомлення.

Артистизм –  художня обдарованість, видатні творчі здібності.

Взаєморозуміння – пізнання один одного.

Висновок – логічний підсумок.

Висота голосу – суб'єктивна оцінка якості звуку. Залежить, головним чином, від частоти звукових коливань. Чим більше частота коливань, тим вище звук.

Відмова – подія, яка полягає у втраті об'єктом здатності виконувати потрібну функцію.

Візитна карта – повідомлення, яке містить потрібну інформацію про особу, якій вона належить.

Вітання – це слова або жести , звернені до кого – небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення, доброзичливості. Вони мають бути сповнені доброти й сердечності, бути простими, щирими, ніжними.

Ввічливість – це чемність, дотримання правил пристойності у мовленні.

Ввічливі слова – слова вітання, прощання, побажання.

Впевненість –  психічний стан людини, при якому вона вважає деякі знання правдою;

не сумнівається у своїй правоті.

Гарні манери – це те, як ми поводимося, спілкуємося з іншими людьми, як ми говоримо і які вживаємо при цьому вирази, тон, інтонація, властива людині хода, жестикуляція і навіть міміка.

Гідність – виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості.

Голос – звук, який видає людина, використовуючи голосові зв'язки. 

Джерела інформації – це встановлені законом бази і банки даних із широким типом представництва, які викори­стовуються у дипломатичній практиці, діяльності міжнарод­них організацій, у регулюванні міжнародних конфліктів, у передачі особистої інформації. Усі джерела інформації поділяють на відкриті та закриті.

Дикція – чітке вимовляння звуків відповідно до фонетичних норм мови. Виразність дикції — важлива сторона майстерності актора, співака, промовця.

Диспут – публічне обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх проблеми, яке, як правило, завчасно готується і пов'язане з реальним життям, власним досвідом учасників;

це спеціально організоване подання, в ході якого відбувається демонстративне зіткнення думок з будь-якого питання (проблеми)

Діалог – розмова між двома та більше співрозмовниками.

Діалогічне спілкування – спілкування, засноване на рівноправ’ї партнерів – учасників спілкування і дає змогу перейти від установки себе до установки на партнера і врахування його інтересів і можливостей.

формула  діалогічного спілкування – я говорю – ти слухаєш,  ти говориш – я слухаю.

Докази – інформація, що слугує підтвердженням певних обставин.

Експромт – твір, створений без підготовки, попереднього обдумування.

Етикет – норми й правила  поведінки  людей у суспільстві. 

Жести – рухи рук, які супроводжують мовлення у процесі комунікативного акту і виражають ставлення людини до співрозмовника, події,  можуть свідчити про бажання або психічний стан людини.

а)жести – символи: до них належить  досить розповсюджений жест « ОК», який означає       « все добре».

б) жести – ілюстратори: до таких належать ті, що підсилюють певні повідомлення, основні моменти спілкування. Н-д: показ місцезнаходження, напрямку слідування.

в) жести – регулятори : це рукостискання.

г) жести – адаптери: це супровідники людських емоцій та переживань.

Запрошення – це звернення до адресата з проханням прибути до адресата або в якесь інше місце з певною метою: гостину, на концерт, презентацію, змагання , цікаву зустріч та ін..

Інтерв’ю – це бесіда, вибудувана за певним планом через безпосередній контакт;

відповіді особи на запитання журналіста.

Інтонація – (лат.) голосно вимовляти.

Інформація – (лат.) пояснення, виклад, відомості, які люди передають один одному.

Комплімент – це люб’язні, приємні слова, похвала.

Контакт при розмові – взаєморозуміння один одного під час спілкування.

Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів і поглядів,напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби.

Коректна критика – тактовна, не пригнічуючи іншу людину.

Некоректна критика – з насмішкою, образою.

Критика – аналіз і оцінка когось чи чогось із метою виявлення та усунення помилок.

Лист – це написаний текст, призначений для спілкування на відстані . 

Ділові листи – пишуть між установами чи фірмами.

Приватні листи – між друзями, знайомими чи ріднею.

Листування – письмове спілкування за допомогою листів.

Мистецтво – досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.

Міміка – мистецтво виражати свої думки, відчуття, настрої, стан рухом м’язів обличчя, передає  внутрішній стан людини.

Міркування – вид тексту, в якому розмірковується про якесь явище, подію чи поняття.

Мовлення – це процес спілкування людей між собою за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.

Мовлення має чотири види:
1) говоріння;
2) аудіювання (ці два види належать до усного мовлення);
3) письмо;
4) читання (письмове мовлення).

Мовленєвий апарат - анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків (фонем)

Монолог – компонент художнього твору, що становить мовлення, яке звернене до самого себе чи інших .

Оголошення – це повідомлення про час, зміст зібрання та місце проведення якоїсь події чи заходу.

Опис – це словесне зображення якого - небудь предмета чи події.

Опонент – особа, що заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку висунув пропонент у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін. Опонент може бути безпосередньо присутнім і особисто брати участь у суперечці.

Оратор – людина, яка виголошує промову;

                людина , яка володіє даром мовлення.

Пауза – більш або менш тривала зупинка в мовленнєвому  потоці.

Переконання – це мовленнєвий процес,в якому один співрозмовник намагається викликати зміни  в переконаннях, поведінці  іншого співрозмовника чи групи учасників спілкування за допомогою повідомлення, емоційного звертання,  вагомих доказів тощо.

Погляд – контакт очей між співрозмовниками. Існує доброзичливий, теплий. довірливий. діловий, добрий, жорстокий, колючий і т.д.

Поза мовця – це довільна або навмисна постава людського тіла, яка може свідчити про емоційно – психічний стан людини, її фізичне здоров’я, манери, налаштованість на співрозмовника.

Постава – це наша звична поза, коли ми ходимо, сидимо, стоїмо.  Буває вимушена, невимушена, покірна, пригнічена, незалежна, скорботна, горда.

Порівняння – пояснення  одного предмета через інший, подібний до нього.

Почуття – це специфічні людські, узагальнені переживання ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції — радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо.

Презентація –  показ чогось нового створеного, що недавно з'явилося.

Привітність – почуття й вияв доброзичливості до когось або чогось; приязнь, симпатія, люб’язність.

Промова – публічний виступ.

Рима –  співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах. (палка – балка)

Риторика – теорія красномовства, наука про ораторське мистецтво.

Розмо́ва — словесний обмін думками, відомостями тощо між ким-небудь.

Розповідь – вид тексту в якому розповідається про певні події.

Роль – образ, втілюваний актором;

            текст однієї дійової особи в п'єсі.

Сила голосу – інтонація.

Слово – наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступне було безпосередньому сприйманню ;

            -  одиниця мовлення.

Спілкування – найефективніший спосіб інформаційного зв’язку між людьми.

Спір – словесне змагання; обговорення чого-небудь двома або кількома особами, в якому кожна з сторін обстоює свою думку, свою правоту.

Тактовність – уміння розуміти співрозмовника і не допускати неприємних для інших ситуацій.

Теза – положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимось.

Тези — коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо.

Темп  мовлення – швидкість мовлення.

Тренінг – комплекс вправ для тренування в чому-небудь.

Увага – зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення .

Увічливість – ввічлива  людина

Усмішка – особливий порух м'язами обличчя (губ, очей), який виражає схильність до сміху.

Уява – уявлення, при відсутності реального предмета, або необґрунтоване припущення, або діяльність, що породжує дане уявлення чи припущення.

Шляхетність – висока моральність, самовідданість і чесність.