Різні форми навчально - пізнавальної діяльності на уроках хімії

Організація видів і форм навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках є ключовим аспектом ефективного навчання. Різноманітність підходів дозволяє зацікавити учнів, зробити процес навчання більш динамічним та сприяти кращому засвоєнню матеріалу.

Форми організації пізнавальної діяльності

1. Індивідуальна: кожен учень працює самостійно над завданням (тести, письмові роботи, проекти).
2. Групова: учні працюють у групах над спільним завданням (лабораторні роботи, проекти, дослідження).
3. Фронтальна: всі учні класу працюють одночасно над спільним завданням (бесіда, лекція, демонстрація).
4. Парна: учні працюють в парах над спільним завданням (взаємоопитування, спільне розв'язування задач).

Хочу поділитися власними думками про фронтальні та колективні (малі групи) форми пізнавальної діяльності з власної практики.

Фронтальні форми організації пізнавальної діяльності учнів

Фронтальна форма організації пізнавальної діяльності учнів передбачає спільну роботу всього класу під керівництвом вчителя. Усі учні класу одночасно виконують спільне завдання, обговорюють, порівнюють та узагальнюють результати своєї роботи.

Характерні особливості фронтальної форми роботи:

1. Спільна діяльність, коли весь клас працює над одним завданням під керівництвом вчителя.
2. Безпосереднє керівництво  педагогом. Вчитель керує діяльністю всього класу, ставить питання, пояснює матеріал, контролює виконання завдань.
3. Єдиний темп роботи для всіх учні, які працюють в одному темпі, що задається вчителем.
4. Спільне обговорення результатів роботи. Результати  обговорюються всім класом, що сприяє обміну думками та кращому розумінню матеріалу.

Види фронтальної роботи

1. Фронтальна бесіда: вчитель ставить питання всьому класу, учні відповідають. Бесіда може бути вступною, актуалізуючою, закріплюючою тощо.
2. Пояснення вчителя: вчитель пояснює новий матеріал всьому класу, використовуючи різні методи та засоби навчання.
3. Демонстрація: вчитель демонструє досліди, моделі, ілюстрації тощо всьому класу.
4. Робота з підручником: учні читають текст підручника та відповідають на питання вчителя.
5. Колективне розв'язування задач: вчитель пропонує задачу, учні колективно шукають шляхи її розв'язання.
6. Колективне виконання вправ: учні разом з вчителем виконують вправи на закріплення матеріалу.
7. Колективна робота над проектом: учні разом з вчителем працюють над створенням спільного проекту.

Переваги фронтальної форми роботи

1. Оптимізація навчального процесу: можливість одночасного навчання всього класу.
2. Активізація пізнавальної діяльності: залучення до роботи всього класу сприяє активному навчанню.
3. Розвиток комунікативних навичок: спільне обговорення сприяє розвитку вміння слухати, висловлювати свою думку та аргументувати її.
4. Створення емоційного контакту: спільна робота сприяє створенню позитивної атмосфери в класі.

Недоліки фронтальної форми роботи

1. Недостатній індивідуальний підхід: важко врахувати індивідуальні особливості кожного учня.
2. Можливість пасивного спостерігання: деякі учні можуть залишатися пасивними під час фронтальної роботи.
3. Обмеження часу: фронтальна робота може займати багато часу, що не завжди є ефективним.

Рекомендації щодо використання фронтальної форми роботи.

• Поєднувати з іншими формами роботи: фронтальну роботу слід поєднувати з індивідуальною та груповою для забезпечення різноманітності навчальної діяльності.
• Використовувати різні методи та засоби навчання: для активізації пізнавальної діяльності учнів слід використовувати різні методи та засоби навчання, такі як проблемне навчання, інтерактивні технології тощо.
• Враховувати вікові особливості учнів: форми та методи фронтальної роботи повинні відповідати віковим особливостям учнів.
• Створювати позитивну атмосферу: доброзичлива та творча атмосфера сприяє активній участі учнів у роботі.

Фронтальна форма організації пізнавальної діяльності є ефективним засобом навчання, який сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку комунікативних навичок та створенню позитивної атмосфери в класі. Проте, її слід поєднувати з іншими формами роботи для забезпечення індивідуального підходу до кожного учня.

 

Колективні (кооперативні) форми пізнавальної діяльності учнів передбачають організацію навчання у малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Учні працюють разом, щоб досягти успіху, допомагаючи один одному та обмінюючись знаннями.

Характерні особливості колективних (кооперативних) форм роботи

1. Спільна мета: учні працюють над досягненням спільної мети, що сприяє згуртованості та відповідальності.
2. Розподіл ролей: кожен член групи виконує свою роль, що сприяє розвитку індивідуальних здібностей та відповідальності за результат.
3. Взаємодопомога: учні допомагають один одному, обмінюються знаннями та досвідом.
4. Спільне обговорення: результати роботи обговорюються всією групою, що сприяє кращому розумінню матеріалу та розвитку комунікативних навичок.
5. Відповідальність: кожен член групи відповідає за свій внесок у спільну роботу.

Види колективних (кооперативних) форм роботи

1. Робота в парах: учні працюють в парах над виконанням спільного завдання.
2. Робота в малих групах: учні об'єднуються в невеликі групи для виконання спільного завдання.
3. Навчальні ігри: використання ігор для закріплення матеріалу та розвитку комунікативних навичок.
4. Проектна діяльність: учні працюють над створенням спільного проекту, розподіляючи ролі та відповідальність.
5. Дослідницька діяльність: учні проводять дослідження в групах, обмінюючись знаннями та досвідом.

Переваги колективних (кооперативних) форм роботи

1. Активізація пізнавальної діяльності: учні активно залучаються до навчального процесу, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу.
2. Розвиток комунікативних навичок: спільна робота сприяє розвитку вміння слухати, висловлювати свою думку та аргументувати її.
3. Формування соціальної компетентності: учні вчаться працювати в команді, допомагати один одному та досягати спільної мети.
4. Підвищення мотивації до навчання: успіх у спільній роботі сприяє підвищенню мотивації до навчання.
5. Розвиток відповідальності: кожен член групи відповідає за свій внесок у спільну роботу.

Рекомендації щодо використання колективних (кооперативних) форм роботи

• Правильний розподіл на групи: групи повинні бути невеликими та складатися з учнів різного рівня підготовки.
• Чітке формулювання завдань: завдання повинні бути чіткими та зрозумілими для всіх членів групи.
• Контроль за виконанням: вчитель повинен контролювати роботу груп та надавати допомогу за необхідності.
• Оцінювання результатів: оцінювання повинно бути справедливим та враховувати внесок кожного члена групи.

Колективні (кооперативні) форми організації пізнавальної діяльності є ефективним засобом навчання, який сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку комунікативних навичок та формуванню соціальної компетентності. Проте, їх слід використовувати в поєднанні з іншими формами роботи для забезпечення індивідуального підходу до кожного учня.

На моє глибоке переконання, треба застосовувати всі форми пізнавальної діяльності і постійно їх змінювати. І дуже важливо форми поєднувати з новітніми методами: проблемними, стем – завданнями, кейс – завданнями, дослідження тощо.

 

Всі форми поєдную з ПРОБЛЕМНИМ НАВЧАННЯМ, що  дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів і домагатися від учнів більш осмисленого і міцного оволодіння знаннями.  Проблемна ситуація повинна бути цікавою та зрозумілою для учнів. Вона повинна сприяти розвитку критичного мислення та творчих здібностей.  Учитель повинен вміти направляти учнів у процесі пошуку рішення.

Тут в нагоді вчителю хімії приходить експеримент.

1. Демонстрація. Вчитель демонструє дослід та ставить проблемне питання. Разом з учнями шукають відповідь на проблемне питання.

Ставиться проблема: за допомогою досліду перевірити, чи буде карбон(IV) оксид взаємодіяти з  лугами.

1. Збирають прилад для добування карбон(IV) оксиду. У пробірку приладу опускають шматочок мармуру і додають хлоридну кислоту (1:4). Спостерігають виділення бульбашок газу – карбон(IV) оксиду.
2. У пробірку з водою, підфарбованою універсальним індикатором, пропускають карбон(IV) оксид. Спостерігають зміну забарвлення індикатора.
3. Спочатку в пробірку з вапняною водою, а потім у пробірку з досить розбавленим розчином натрій гідроксиду пропускають карбон(IV) оксид. У першій пробірці спостерігають помутніння розчину, а у другій – його знебарвлення.

Учні пояснюють сутність спостережуваних дослідів, складають рівняння реакцій і доходять висновку, що карбон(IV) оксид виявляє загальні властивості неметалів і одержують його так, як і більшість газуватих оксидів.

 

2. Лабораторні досліди.

Ставиться проблема: відомо, що лужні метали взаємодіють з водою з утворенням лугів. А чи однаково ці активні метали взаємодіють з водою?

Лабораторний дослід проводиться віртуально, без пояснень. Учні спостерігають, роблять висновки, дають відповіді на проблемне питання.

 

Проблемне навчання – це пошукова навчально-пізнавальна діяльність учнів, спрямована на розв’язання проблем, проблемних завдань, побудованих на змісті програмового матеріалу. Одним із способів створення та розв’язання навчальних проблем з хімії є хімічний експеримент. Можливі варіанти створення та розв’язання проблемної ситуації за допомогою хімічного експерименту: 1) проблемна ситуація виникає на основі виконання експерименту, що потребує теоретичного пояснення; 2) проблемна ситуація виникає на основі відомої учням теорії, коли експеримент підкріплює вивчену теорію. Систематичне виконання проблемних дослідів у поєднанні з їх теоретичним обґрунтуванням дає можливість більш глибокого проникнення в сутність явищ, що вивчаються, сприяє формуванню в учнів цілісного наукового підходу до вивчення хімії.

 

 Інтерактивні технології кооперативного навчання  ( це модель організації навчання у малих групах учнів, обєднаних спільною навчальною метою):

 

(Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально- узагальнюючого уроку.

 

 

(Ротаційні (змінювані) трійки Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах.  Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу.  Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.

Після короткого обговорення попросіть учасників трійки помінятися. Результатом буде повністю нова трійка. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань.

  

 

(Два - чотири - всі разом. Є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

   Поставте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми .)

 

 (Карусель   Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

   • для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;

   • для збирання інформації з якої-небудь теми;

   • для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань ;

   • для розвитку вмінь аргументувати власну позицію .

 Як організувати роботу:

  1. Розставте стільці для учнів у два кола.

  2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

  3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.)

  

 

(Є похідною, ротаційних трійок, два-чотири-всі разом, парної роботи, ефективна для розвитку навичок спілкування в групі.

        Поставте учням запитання для обговорення ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об'єднайте учнів у групи і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. )

6.Акваріум.

 

(У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.)

 

   Інтерактивні технології кооперативно-групового навчання

 ( передбачають одночасну спільну роботу всього класу) :

( Це групове або колективне вирішення проблем дискусійним шляхом або  науковою аргументацією.)

 

 

 (Мікрофон   Різновид загально групового обговорення , яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

   Як організувати роботу:

   1. Поставте запитання класу.

   2. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

   3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує "уявний" мікрофон.

  4. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко .)

  

 (Незакінчені речення   Цей прийом часто поєднується з "Мікрофоном" і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими.  Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули.)

  

( Цей прийом дає можливість учням висловлювати власні ідеї, порівнювати їх з іншими, висловлюватися з заданої теми. Вчитель швидко задає питання з теми на які учні повинні досить швидко дати правильну відповідь )

 

 5.     Навчаючи-вчусь.

 ( Це може бути своєрідна групова або парна робота коли працюючи над вирішенням якогось питання учні не тільки навчаються але й допомагають іншим у рішенні питання.)

 

( Це також один із різновидів групової роботи )

 

  7.     Вирішення проблеми.

(Це може бути колективне, групове або парне вирішення проблеми внаслідок проведення дискусії та обговорення якихось конкретних питань.)

 

  

(Ажурна пилка ("Мозаїка", "Джиг-со")  Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.)

 

 Технології ситуативного моделювання

( це побудова навчального процесу шляхом включення учня до гри: передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються) :

 

 (Імітаціями (імітаційними іграми) називають процедури з виконанням певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконуючи інструкцію, наприклад проводячи дослід. Як правило, вчитель надає під час імітації чіткі поопераційні інструкції. Учні можуть виконувати дії індивідуально або в групах. Дуже важливою процедурою імітації є обговорення отриманих результатів діяльності та усвідомлення учнями причинно-наслідкових зв'язків, які можна простежити, аналізуючи результати імітації у різних її учасників. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.)

 

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють здійснювати. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.