Різноманітність кільчастих червів

Тема: Різноманітність кільчастих червів

Мета: сформувати уявлення про різноманітність кільчастих червів на прикладі піскожила, п’явки, трубочника, нереїса; з’ясувати їх роль в екосистемах та значення для людини; розвивати вміння порівнювати, висловлювати свою думку; формувати вміння і навички роботи з додатковими джерелами інформації; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні наводять приклади кільчастих червів, зокрема червів, поширених в Україні; розпізнають кільчастих червів на фотографіях; пояснюють роль червів в екосистемах та житті людини; роблять висновки про особливості кільчастих червів та їхню роль в екосистемах для обґрунтування заходів їх охорони.

Обладнання: зошит, підручник, роздавальний матеріал, комп’ютер, малюнки

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Індивідуальна робота учнів за картками (роздавальний матеріал).

2.2. Вибрати всі правильні відповіді із запропонованих варіантів.

Які ознаки пристосування до ґрунтового середовища існування характерні для дощового черв’яка?

А загострений передній кінець тіла

Б наявність кінцівок

В наявність щетинок

Г наявність «пояска»

Д волога і вкрита слизом шкіра

Е добре розвинуті повздовжні й кільцеві м’язи

Є наявність очей

Відповіді: А, В, Д, Е.

2.3. «Експрес-тести».

Вибрати правильну відповідь із двох запропонованих.

1. Двобічна симетрія в еволюції надала більше можливостей для:

А перетравлення їжі 

Б різноманітності руху

2. Тіло кільчастих червів:

А сегментоване

Б несегментоване

3. Дощові черви забезпечують утворення родючого шару ґрунту:

А так

Б ні

4. Травна система кільчастих червів:

А наскрізна

Б ненаскрізна

5. Покриви кільчастих червів утворені:

А окремими шкірно-м’язовими клітинами

Б шкірно-м’язовим мішком

Відповіді: 1 — Б, 2 — А, 3 — А, 4 — А, 5 — Б.

2.4. Конкурс «Кросвордистів».

(Учні обмінюються кросвордами, які склали вдома, і розгадують їх.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Т. Жукова у книжці «Година цікавої зоології» говорить вустами свого героя: «Прогулюючись берегом моря, я помітив, що між великими каменями залишилося трішки води. Придивившись до цієї калюжі, я побачив справжній «місячний кратер». Доки я дивувався і роздивлявся його, він раптом «ожив» і перетворився на «вулкан»: почалося справжнє «виверження» — з отвору кратера полетів струмінь піску. Сам розумієш, що я вже не міг піти, не з’ясувавши, хто ж там усередині».

— То хто ж там усередині?

На це запитання ви дасте відповідь наприкінці уроку.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1. Різноманітність кільчастих червів

Запитання до учнів:

— Пригадайте, які черви належать до кільчастих. (Дощовий черв’як, піскожил, нереїс, п’явка, трубочник.)

Розповідь учителя

Більшість багатощетинкових червів — мешканці морів та океанів, хоча деякі ведуть прісноводний або наземний спосіб життя. Представники цієї групи зазвичай мають параподії. На параподіях є пучки щетинок, з якими й пов’язано назву групи.

Повідомлення учнів про нереїса і піскожила.

Самостійна робота учнів

Завдання:

— Використовуючи зміст повідомлень учнів та матеріал підручника, укажіть спільні ознаки, що притаманні нереїсу й піскожилу.

Обговорення відповідей учнів. Складання опорного конспекту.

Це цікаво

• На морському березі, щедрому на поживу для них, піскожили утворюють величезні колонії — понад 300 000 тварин на один квадратний кілометр.

• Деякі птахи, наприклад лелеки, чекають на момент, коли морський піскожил почне виділяти на поверхню відходи, і негайно ж хапають його довгим дзьобом.

• Морський піскожил має форму тіла, що нагадує форму тіла дощового черв’яка, і веде схожий спосіб життя, зариваючись у ґрунт і залишаючи на поверхні купки екскрементів.

• Піскожил місяцями живе в трубці, куди приплив двічі на добу приносить йому свіжу порцію корму.

Розповідь учителя

Серед малощетинкових трапляються як ґрунтові (дощовий черв’як), так і водяні (трубочник) форми.

Повідомлення учня про трубочника.

Самостійна робота учнів

Завдання для опрацювання:

— Використовуючи зміст повідомлень учнів та матеріал підручника, укажіть спільні ознаки, що приманні дощовому черв’яку та трубочнику.

Обговорення відповідей учнів. Складання опорного конспекту.

Розповідь учителя

П’явки — це група безхребетних тварин, які також належать до кільчастих червів. Вони мають тіло завдовжки до 20 см, яке поділяється на 34 сегменти. Існують прісноводні, морські та сухопутні види п’явок. Як і решта пояскових червів, мають поясок, де формуються яйця, і, як і більшість кільчастих червів, п’явки — гермафродити. Рухаються п’явки за допомогою присосок.

Повідомлення учня про п’явок.

Самостійна робота учнів

Завдання для опрацювання:

— Використовуючи зміст повідомлення учня та матеріал підручника, складіть загальну характеристику групи п’явок.

Наприклад:

• П’явок налічується 400 видів.

• Поширені у прісних водоймах, морях, інколи на суходолі (у вологих тропічних лісах Південно-Східної Азії).

• Мають постійну кількість сегментів (34, рідше — 30), тіло витягнуте і сплюснуте в спинно-черевному напрямку.

• Щетинки і параподії відсутні.

• Мають дві присоски — передню та задню.

• Гермафродити, розвиток прямий.

2.   Роль червів у природі та значення в житті людини.

Розповідь учителя

Кільчасті черви відіграють значну роль у природі та житті людини. Розглянемо на конкретних прикладах.

Повідомлення учнів

Роль малощетинкових червів у житті людини та в природі

Малощетинкових червів можна використовувати як продукт харчування. У них містяться ті ж самі корисні амінокислоти, що й у яловичині. У сухому вигляді черви на 60 % складаються з білків і на 10 % із жирів, у них також є Кальцій і Фосфор. У деяких країнах з дощових червів роблять начинку для пирогів, в інших підсмажують їх або вживають у сирому вигляді.

Малощетинкові черви відіграють велику роль у ґрунтоутворенні, розкладаючи органічні залишки. Вони поліпшують структуру ґрунту, сприяючи проникненню в нього повітря і вологи. Ці черви є чудовим кормом для інших тварин.

Водяні малощетинкові черви очищають воду від шкідливих домішок.

Роль дощових червів у підвищенні родючості ґрунтів

У ґрунті дощові черви риють глибокі ходи (до 2 м від поверхні землі). У теплу і вологу погоду вони вночі виповзають зі своїх нірок, відшукують сире опале листя, напівзогнилі травинки і все це затягують у нірки. Заковтують вони і землю, яку можна завжди побачити у їхніх кишках. Органічні речовини ґрунту, перегній використовуються як їжа, піщинки сприяють подрібненню і перетиранню рослинних часточок. Перероблений ґрунт черви викидають на поверхню у вигляді характерних купок — капролітів. Поява таких купок навесні свідчить про початок діяльності червів.

Дощові черви відіграють величезну роль у процесах ґрунтоутворення, на що вперше вказав Ч. Дарвін (1881). Вони становлять від 50 до 96 % усієї біомаси ґрунтових безхребетних. На одному гектарі землі буває від 500 тис. до 2 млн дощових червів, які переробляють і переміщують щодоби близько чверті тонни ґрунту. За рік один дощовий черв’як масою 0,52 г пропускає крізь свої органи травлення в середньому 400–500 г суміші з рослинних решток і мінеральних часток землі. Роблячи свої ходи, дощові черви розпушують ґрунт, сприяють його аерації і проникненню води. Затягуючи в нірки листя і рослинні рештки, вони удобрюють ґрунт. Капроліти цих тварин сприяють поліпшенню структури ґрунту. До того ж ґрунт, який пройшов крізь кишки дощових червів, змінює свій хімічний склад: у ньому збільшується вміст Магнію, Кальцію, амоніаку, нітратів, фосфорної кислоти. При цьому нейтралізуються шкідливі ґрунтові кислоти.

Оскільки дощові черви відіграють першочергову роль у ґрунтоутворенні, підвищенні родючості ґрунту, їх треба охороняти. При проведенні зоологічної меліорації їх вносять у бідні на чорнозем ґрунти, а також під ліси в тих зонах, де ці тварини у природі не трапляються (сухих степах, напівпустелях).

Це цікаво

• Загальна вага дощових черв’яків на 1 га родючої землі — 2–3 т. За добу вони можуть перерити 10–11 т землі.

• У сосновому бору під кожним 1 м ґрунту живуть 16 дощових черв’яків, у чагарнику — 144, у полях — до 460, а в городах — 600.

• Дощові черв’яки працюють цілодобово без перерви. Зоологи підрахували, що один дощовий черв’як через 20 років міг би «обробити» до 7 м³ землі.

• Зимують черв’яки нижче від межі промерзання ґрунту.

Повідомлення учня

Екологічна роль багатощетинкових червів

Більшість багатощетинкових червів живляться рештками рослин. У свою чергу, наприклад, нереїси є кормом для багатьох промислових риб (білуга, севрюга, осетри). У зв’язку із цим учені проводять переселення їх в інші водойми.

Піскожили, які ведуть риючий спосіб життя, живляться рослинними рештками (детритом), заковтуючи і пропускаючи через свій кишечник ґрунт з органічними залишками. Підрахунки показали, що піскожили за добу здатні відновити і переробити 16 т ґрунту на 1 га морського узбережжя. Самі ці тварини є чудовим кормом для промислових риб.

Багатощетинкові фільтрують воду, очищаючи її.

V. Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Мозковий штурм».

— Про дощових черв’яків відомо багато. Наприклад, учені вважають, що руїни Стародавнього Риму опинилися під землею завдяки роботі дощових черв’яків. Поясніть, як це відбувалося.

— Медична п’явка має в глотці залози, що виробляють гірудин. Вони його впорскують у ранку при укусі разом зі слиною. Після укусу п’явки рана довго кровоточить. Яке значення має гірудин для живлення п’явки?

5.2. Заповнення таблиці.

Значення кільчастих червів у природі та житті людини

5.3. «Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити їх перед кимось зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумки уроку, указують на ознаки, притаманні різним кільчастим червам, і їхнє значення в природі та житті людини.

Обговорення питання, яке було поставлене на початку уроку. (Усередині був піскожил — багатощетинковий кільчастий черв’як.)

VІІ. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника