Різноманітність Лишайників

Пригадайте: Як називають взаємнокорисне співіснування гриба і дерева?Як живляться гриби?Порівняйте Гриби та Відділ Водоростей

Лишайники. Вчитель біологіїПаюк Ольга Миколаївна. Спеціалізована школа І – ІІІ ст. №255 з поглибленим вивченням природничо – математичних предметів Дарницького району м. Києва

Лишайники – це організми, що з'явилися внаслідок симбіозу грибів із водоростями. Відомо понад 25 тис. Видів. Лишайники

Жозеф Турнефор. Вперше об'єднав лишайники в окрему групуЄ батьком ліхенології – 1803р. Ерік Ахаріус. Ліхенологія. Перші згадки про них відносять до III століття до нашої ери. У ті часи їх використовували в складі фарбувальних речовин.

Понад 100 років тому вони були загадкою для науки. У 1867 році її „розгадав” німецький ботанік Симон Швендер. Відомий російський учений К. А. Тімірязєв назвав лишайники „рослинами-сфінксами”. «Сфінкс» у перекладі з грецької мови означає „чудовисько, символ загадковості”. Лишайники

ПОширення Лишайники можна зустріти у лісі, горах, парках, скверах, на луках, болотах, тобто вони живуть практично усюди. Їх можна побачити всюди на поверхні різних предметів, на деревах, скелях, грунті тощо. Ученими виявлено понад 20 тис. видів лишайників, які поширені в різних природних зонах: тундрі, хвойних та мішаних лісах, у степу.

Лишайники невибагливі і характеризуються високою стійкістю до чинників навколишнього середовища. Тому вони першими з'являються в умовах і місцях, які не придатні для зростання більш складних за будовою організмів. ПОширення Вони можуть існувати навіть в екстремальних умовах, витримують навіть 2 тижні при відсутності земної атмосфери. В умовах космосу лишайники » впали в сплячку», проте після повернення на землю, знову ожили і продовжили процес фотосинтезу. Їх структура ДНК не була змінена і взагалі не було помітно, що на них чинився який-небудь вплив.

Серед палючих пустель Аравійського півострова на кам’янистому ґрунті ростуть невеличкі сірі й жовті їстівні лишайники – манна. У спеку вітер підхоплює маленькі висохлі грудочки манни і переносить їх на великі відстані. Саме такі “дощі” покладено в основу біблійної легенди про „манну небесну”. ПОширення

Будова лишайника Рис. Внутрішня будова слані лишайникаверхній коровий шар; водорості; міцелій гриба; нижній коровий шар; ризоїди} Серцевина. Лишайники не мають кореня і стебла.

Вегетативне тіло лишайників називається сланню, або талом. Слань утворена переплетенням гіфів гриба, які зверху і знизу ущільнюються, формуючи кірку, або коровий шар.  Верхній коровий шар може бути яскраво забарвлений в різні кольори завдяки пігментам, що містяться в гіфах гриба. Будова лишайника

Види Лишайників

Види Лишайників. Робота з підручником. Розв'яжіть кросворд (параграф 53 стор. 198)Вид лишайника, тіло якого нагадує пластинки з розсіченими чи лопатевими краями. Представник накипних лишайників. Представник листуватих лишайників. Вид лишайника, тіло якого нагадує прямостійні або розгалуджені кущикіВид лишайника, тіло якого нагадує щільну кірку, яка міцно приростає до стовбура дерев. Представник кущистих лишайників.

Кущисті лишайники. Ягель (оленячий мох)Рамаліна. Кладонія. Уснея бородата. Летарія вовча У кущистих лишайників слань має стеблоподібну форму, прикріплюється до субстрату невеликими ділянками нижньої частини, а верхня частина розгалужена і піднята над поверхнею або звисає з дерев подібно до кошлатих грив — "бородаті лишайники. Їхня слань буває різних розмірів: від кількох міліметрів до 30—50 см. Бородаті лишайники можуть досягати 7— 8 м (уснея).

Листуваті лишайники. Золотянка. Пармелія. Лепітогіум Бурнета. Лобарія ксанторія Листуваті лишайники мають форму пластинок різного забарвлення, горизонтально розміщених на субстраті Пластинки, як правило, округлі, 10—20 см у діаметрі. Характерною особливістю листуватих лишайників є неоднакові забарвлення й будова верхньої і нижньої поверхонь слані. У більшості з них на нижній частині слані утворюються органи кріплення до субстрату — ризоїди, що складаються із зібраних у пучки гіфів. Листуваті лишайники порівняно з накипними є більш високоорганізованими формами.

Накипні лишайники. Лобарія легенева. Кальцеофіла. Аспіцилія. Верукарія У накипних лишайників слань має вигляд забарвленої кірочки або нальоту, що дуже щільно приростає до субстрату. Накипні лишайники ростуть на поверхні грунтів, гірських порід, на корі дерев і кущів, оголеній деревині, що гниє. До цієї групи лишайників входить найбільше видів (близько 80 %), що трапляються в різних умовах.

Ріст лишайника Ростуть дуже повільно: за рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів через часті періоди спокою (при цьому листуваті та кущисті лишайники ростуть швид­ше, ніж накипні). Швидкість їх росту (від 0,1 до 10 мм на рік) За 5-10 років виростає плямочка завбільшки п’ятикопійчану монету. Засихаючи, лишайник “ховається” в щілину, бубнявіє після дощу, виділяє особливі кислоти і тисне на камінь, руйнуючи гірську породу. Відмираючи, він утворює перегній, на якому зростають інші рослини.

Тривалість життя При висиханні фотосинтез, котрий здійснюють водорості, припиняється. Лишайники в подібному зневодненому стані здатні витримувати сильну спеку й лютий мороз. Зволожуючись під дощем, лишайники досить швидко вбирають воду й відновлюють процеси життєдіяльності. Лишайники дуже сильно залежать від води. Вони підлаштовуються під середовище, в якій мешкають. Посуха може пошкодити і розламати їх. Однак, після дощу вони можуть знову «ожити». Відсутність води як би вводить їх в кому. Деякі дослідження називають термін в 40 років. Як тільки вони отримують воду, вони знову починають жити. Живуть довго: десятки та сотні років (довгожитель серед лишайників - ризокарпон географічний може доживати до 4500 років).

Живлення лишайників

розмноження лишайників. Статеве розмноження. Статеве розмноження лишайників забезпечується формуванням особливих спор у мікроскопічних плодових тілах, потрапивши у сприятливі умови, спора проростає. Нестатеве вегетативне розмноження. Відбувається ділянками тіла за допомогою:  • спеціальних виростів верхнього корового шару, що становлять собою клітини водоростей, які оточені гіфами;• мікроскопічних кульок зі серцевини лишайника, які складаються з однієї чи декількох клітин водорості, оточених гіфами гриба.

У ПРИРОДІСтворюють умови для формування рослинних угруповань у тих місцях, де їх раніше не існувало. Оселяючись на скелях, сприяють подрібненню скельних порід та формуванню первісних ґрунтів, на яких згодом оселяються вищі рослини. Корм для багатьох видів тварин: комах, копитних тощо (північні олені споживають кладонію оленячу, або «оленячий мох»). У пустелях закріплюють піски, гальмуючи наступ дюн на родючі землі. Значення лишайників. Ксантория элегантная

ДЛЯ ЛЮДИНИ.Індикатори чистоти повітря (ліхеноіндикація). Їстівні лишайники містять багато вуглеводів і білків (цетрарія ісландська, аспіцілія їстівна, гірофора їстівна). З кущистих лишайників деякі північні народи виготовляють борошно та випікають хліб. Певні види використовують у промисловості для отримання барвників, лакмусу. Мають бактерицидні властивості, тому вважаються традиційними засобами народної медицини при лікуванні застуди та кашлю. Сировина для виготовлення лікарських препаратів (з уснеї бородатої одержують дуже цінний антибіотик). Хімічні речовини дубового моху використовують у парфумерії як закріплювачі ароматів. За допомогою лишайників визначають вік гірських порід або кам'яних будівель. Значення лишайників

Вони занесені у Червону книгу !

Узагальнимо свої знання

Пустунчик вирішив здивувати друзів своїми знаннями. Повернувшись зі школи, він розповів друзям: „Чудернацькі рослини ці лишайники. Всередині них одночасно живуть два живі організми – гриб і бактерія (або гриб і водорість). Гриб забезпечує захист та надходження води і мінеральних речовин, а водорості виробляють поживні речовини. Так вони допомагають одне одному. А як посваряться – кожен живе самостійно. Лишайники мають найрізноманітніше забарвлення, але більшість із них – зелені. Ще нам розповідали про індикатори, але я не дуже зрозумів, що це таке. Здається, якщо на подвір’ї ростуть лишайники – повітря навколо забруднене. Лишайники – справжнісінькі чудовиська, які дуже швидко ростуть і досягають великих розмірів. Оселяються на стовбурах дерев, камінні, стріхах будинків, у ставках та озерах. Дуже невибагливі до умов. Я ніколи не звертав на них увагу. А ви бачили лишайники поблизу свого будинку?” Розумник знайшов 7 помилок у розповіді Пустунчика. Спробуй і ти з’ясувати, де саме Пустунчик помилився. Біологічна Гра. Знайди помилки© Журнал «Колосок» Тетяна Тарбінська