Економіко-Правовий фаховий коледж

київського кооперативного інституту бізнесу і права

Циклова комісія правознавчих дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

__________Віталій ГІДЖЕЛІЦЬКИЙ

« » серпня 2026 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Правнича етика

(назва навчальної дисципліни)

Освітня кваліфікація: фаховий молодший бакалавр з права

Освітньо-професійна програма «Секретарська та офісна справа у правничій діяльності»

Освітньо-професійний ступінь Фаховий молодший бакалавр

Галузь знань – D «Бізнес, адміністрування та право»

Спеціальність – D6 «Секретарська та офісна справа»

2026– 2027 навчальний рік

Робоча програма «Правнича етика» розроблена на основі освітньо-професійної програми та навчального плану підготовки здобувачів фахової передвищої освіти освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю D6 «Секретарська та офісна справа» Київ: ЕПФК ККІБП, 2026 р.

Розробники к.ю.н., доцент кафедри право Анна КОВАЛЬ.

Робочу програму розглянута і схвалено на засіданні Циклової комісії правознавчих дисциплін

Протокол від “_31_” серпня 2026 року № 1.

Голова Циклової комісії ___________________ Ольга ЗІНЬОВА

Робоча програма обговорена та схвалена на засіданні методичної ради коледжу

Протокол від «31» серпня 2026 року № 1.

Голова методичної ради ___________________ Інна РАЙКОВСЬКА

 Коваль А.М.

 Економіко-правовий фаховий

коледж ККІБП, 2026 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, спеціальність, освітня програма	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3	Галузь знань D Бізнес, адміністрування та право	Обов’язкова
Модулів – 2	Спеціальність: D6 «Секретарська та офісна справа»	Рік підготовки
Індивідуальне науково-дослідне завдання дослідження питання та представлення у вигляді доповіді (ессе)		2-й
		Семестр
Загальна кількість годин – 90		3-й	-
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 год. самостійної роботи студента – 4 год.	Освітньо-професійний ступінь: Фаховий молодший бакалавр	16 год.	-
		Практичні, семінарські
		14 год.	-
		Лабораторні
		-	-
		Самостійна та індивідуальна робота
		30 год.	-
		Підготовка до екзамену
		30 год.		-
		Вид контролю:
		Екзамен		-

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 33.3 % / 67.7 %;

для заочної форми навчання –

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни «Правнича етика» є формування у студентів первинних знань про правові основи державного життя, дбайливого ставлення до інтересів особи, суспільства та держави, ціннісних орієнтирів щодо моральної оцінки діяльності юриста-професіонала, з вимогами, що ставляться до працівників юридичної сфери; розкриття службового обов’язку юриста (внутрішнього імперативу); необхідність сформувати у студентів належний рівень правосвідомості; навчити суті і змісту юридичної професії, вважати совість, справедливість головними критеріями його професійної діяльності; сприяти інтегруванню знань про право, професійну етику юриста із знаннями про загальнолюдські цінності, щоб створити передумови та мотиви вибору юристом норм належної поведінки у практичній діяльності; сприяння формуванню у студента цілісного уявлення про обрану ним спеціальність, ознайомлення з її історією, визначення місця в системі знань; ознайомлення з вимогами, які юрист, як професіонал і особистість, має виховувати в собі для успішної діяльності з охорони прав людини і громадянина, зміцнення законності і правопорядку

Завданнями дисципліни є формування моральної свідомості майбутніх фахівців у сфері права. Розкрити поняття та завдання етики, види етичних знань, поняття та види юридичної етики, визначити співвідношення права та моралі, ознайомити з особливостями реалізації загальних принципів моралі у сфері правничої діяльності. Також розглянути проблеми морального вибору в професійній діяльності та дати навички, знання ділового спілкування і службового етикету.

3. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

Пререквізити: навчальна дисципліна «Правнича етика» базується на знаннях та компетентностях таких навчальних дисциплін освітньої програми: «Громадянське суспільство», «Вступ до фаху», «Історія України».

Постреквізити: дисципліна «Правнича етика» надає здобувачам освіти необхідні знання та навички, які будуть корисні при вивчені навчальних дисциплін: «Теорія права», «Судові і правоохоронні органи», «Адвокатська діяльність в Україні», «Секретарство в юридичній діяльності».

4. Компетентності та заплановані результати навчання

У результаті вивчення навчальної дисципліни відповідно до Стандарту фахової передвищої освіти: освітньо-професійний ступінь − фаховий молодший бакалавр, галузь D Бізнес, адміністрування та право, спеціальність, затвердженого Наказом МОН від 27.05.2024 № 698 «Про затвердження стандарту фахової передвищої освіти зі спеціальності 081 Право освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр», введеного в дію з 2024/2025 навчального року та освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра формуються програмні загальні та спеціальні компетентності:

ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена компетентності суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного, демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗКЗ. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).

ЗК4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

Спеціальні компетентності

СК1.Здатність застосовувати знання з основ теорії права, розуміння значення та ролі правничої професії у громадянському суспільстві.

Відповідно до освітньої програми, вивчення навчальної дисципліни повинно забезпечити досягнення здобувачами освіти таких програмних результатів навчання:

РН1,Знати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності вільного демократичного суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

РН2. Здійснювати письмову та усну професійну комунікацію державною мовою, правильно вживати правничу термінологію

РН7. Знати і розуміти основи теорії права, роль правничої професії у громадянському суспільстві.

РН15. Знати і застосовувати принципи юридичної деонтології у професійній діяльності.

РН01. Знати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності вільного демократичного суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

РН02. Здійснювати письмову та усну професійну комунікацію державною

мовою, правильно вживати правничу термінологію.

РН05. Використовувати навички пошуку, оброблення та аналізу інформації у професійній діяльності.

РН06. Здійснювати професійну діяльність самостійно та в команді.

РН09. Використовувати у професійній діяльності знання засад та інститутів галузей права національної правової системи.

РН11. Аналізувати явища та процеси у правничій сфері на основі застосування теоретичних знань і прикладних навичок у професійній діяльності.

Під час вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти зможуть отримати додатково наступні Soft skills:

– аналітичне мислення – здатність аналізувати правові явища, виявляти тенденції, робити висновки та приймати обґрунтовані рішення на основі отриманої інформації;

– рішення проблем – вміння знаходити ефективні рішення для вирішення правових проблем, з якими може стикатися юрист в практичній діяльності;

– комунікативні навички – вміння чітко й ефективно спілкуватися як усно, так і письмово, зокрема з колегами, керівниками та клієнтами, а також здатність пояснювати норми законодавства та складні правові питання у зрозумілий спосіб;

– управління часом – вміння ефективно розподіляти свій час для виконання різноманітних завдань та проектів, зокрема в контексті роботи з нормативними актами;

– етична свідомість – знання етичних норм та принципів, які стосуються роботи юриста, а також здатність застосовувати їх у професійній діяльності, особливо щодо формування нульової толерантності до проявів порушень прав людини;

Дисципліна «Основи адміністративного процесу» може бути пов’язана з досягненням Цілей сталого розвитку (ЦСР) через декілька ключових аспектів:

– ЦСР 4 «Якісна освіта» - оволодіння знань з даної дисципліна наддасть можливість збільшити число молодих людей, які володіють затребуваними навичками, у тому числі з питань антикорупційних політик, для працевлаштування, отримання гідної роботи;

– ЦСР 5 «Гендерна рівність» – утвердження принципів недискримінації, рівності та поваги до людської гідності у професійній діяльності;

– ЦСР 8 «Гідна праця та економічне зростання» — захист прав у сфері публічної служби та трудових адміністративних спорів;

– ЦСР 10 «Зменшення нерівності» – засвоєння матеріалу з освітнього компоненту має спонукати студентів до підтримання законодавчої ініціативи та заохочувати активну участь людей у соціальному, економічному і політичному житті незалежно від їхнього віку, статі, інвалідності, раси, етнічної належності, походження, релігії та економічного чи іншого статусу.

– ЦСР 16 «Мир, справедливість та сильні інститути» – розбудова миру, забезпечення верховенства права, викорінення корупції та зміцнення соціальної згуртованості. Засвоєння даного освітнього компоненту навчає студентів методам та способам направленим на скорочення масштабів корупції та хабарництва у всіх їх формах;

– ЦСР 17 «Партнерство заради сталого розвитку» – формування навичок етичної взаємодії, співпраці та соціальної відповідальності у правовій сфері.

Розділ 5. Програма навчальної дисципліни

МОДУЛЬ 1.

Тема 1. Поняття та значення етики. Добро і зло як провідні категорії етики. Проблема життя і смерті як об’єкт етичного аналізу

Сутність етики. Етика як філософське вчення про мораль і моральність. Об’єкт і предмет етики як науки про мораль. Основні категорії етики. Взаємозв’язок етики та культури суспільства. Добро і зло як етичні категорії та їх критерії. Особливості та взаємовідносини добра і зла. Особливості постмодерного розуміння добра і зла. Етика ненасилля. Світоглядне та регулятивне значення антитези життя і смерті в моралі. Евтаназія як етична проблема сучасності. Смертна кара. Етико-правові проблеми клонування. Сенс життя та щастя, самогубство як втрата особистістю сенсу життя.

Тема 2. Етика юриста: поняття, предмет, специфіка.

Поняття та предмет етики юриста. Співвідношення права та моралі. Особливості професії юриста. Моральні якості юриста. Закон і моральна відповідальність юриста.

Тема 3. Проблема морального вибору та моральної відповідальності юриста.

Сутність і структура морального вибору. Поняття морального конфлікту. Моральні конфлікти в правоохоронній сфері. Цілі та засоби в моральному виборі юриста. Моральна допустимість правового примусу. Моральна відповідальність юриста.

Тема 4. Деформація моральної та професійно-правової свідомості у працівників юридичних професій.

Моральна та професійна деформація юриста. Причини виникнення професійно-моральної деформації юриста. Основні ознаки професійно-моральної деформації юриста. Способи подолання професійної деформації та вигорання.

МОДУЛЬ 2.

Тема 5. Види юридичної практичної діяльності: Суддівська діяльність. Прокурорська діяльність. Слідча діяльність. Адвокатська діяльність. Нотаріальна діяльність. Юридична консультативна діяльність.

Поняття та значення судової етики. Суспільне призначення суду. Етика судового процесу. Судова риторика. Дотримання правил етикету в судовому процесі. Етичні засади адвокатської діяльності як результат вияву її специфіки. Етичні вимоги до адвокатів. Культура поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового процесу. Дотримання норм адвокатської етики в громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвоката. Відповідальність за порушення Правил адвокатської етики. Соціальні функції прокуратури. Моральні вимоги до прокурорів. Основні вимоги до професійної поведінки прокурора. Етичні засади діяльності нотаріуса як результат вияву її специфіки. Етичні вимоги до нотаріуса.

Тема 6. Конфлікти в юридичній професії.

Поняття, види і причини виникнення юридичних конфліктів. Суб’єкти права та треті особи як учасники юридичних конфліктів. Вирішення і попередження юридичних конфліктів. Правові способи розв’язання юридичних конфліктів.

Тема 7. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.

Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів: загальна характеристика. Основні міжнародні документи, що містять стандарти професійної діяльності юристів. Міжнародні деонтологічні принципи діяльності юристів. Деонтологічні засади діяльності поліції у міжнародно-правових документах.

1. Структура навчальної дисципліни.

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма						заочна форма
	усього	у тому числі					усього	у тому числі
		л	с	пр	лаб.	с. р.		л	с	пр.	лаб.	с. р.
МОДУЛЬ 1.
Тема 1. Поняття та значення етики. Добро і зло як провідні категорії етики. Проблема життя і смерті як об’єкт етичного аналізу	5	2	-	1	-	3	-	-	-	-	-	-
Тема 2. Етика юриста: поняття, предмет, специфіка.	8	2	-	2	-	4	-	-	-	-	-	-
Тема 3. Проблема морального вибору та моральної відповідальності юриста.	8	2	-	2	-	4	-	-	-	-	-	-
Тема 4. Деформація моральної та професійно-правової свідомості у працівників юридичних професій.	8	1	-	2	-	4	-	-	-	-	-	-
Модульна контрольна робота 1	1	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Усього за модуль 1	30	8	-	7	-	15	-	-	-	-	-	-
МОДУЛЬ 2
Тема 5. Види юридичної практичної діяльності: Суддівська діяльність. Прокурорська діяльність. Слідча діяльність. Адвокатська діяльність. Нотаріальна діяльність. Юридична консультативна діяльність.	12	3	-	4	-	6	-	-	-	-	-	-
Тема 6. Конфлікти в юридичній професії.	10	3	-	2	-	5	-	-	-	-	-	-
Тема 7. Міжнародні Стандарти професійної діяльності юристів	7	1	-	1	-	4	-	-	-	-	-	-
Модульна контрольна робота 2	1	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Усього за модуль 2	30	8	-	7	-	15	-	-	-	-	-	-
Підготовка до екзамену	30	-	-	-	-	30	-	-	-	-	-	-
Усього годин	90	16	-	14	-	60	-	-	-	-	-	-

7. Теми семінарських занять.

МОДУЛЬ 1.		7
1	Тема 1. Поняття та значення етики. Добро і зло як провідні категорії етики. Проблема життя і смерті як об’єкт етичного аналізу.	1
2	Тема 2. Етика юриста: поняття, предмет, специфіка.	2
3	Тема 3. Проблема морального вибору та моральної відповідальності юриста.	2
4	Тема 4. Деформація моральної та професійно-правової свідомості у працівників юридичних професій.	2
	МОДУЛЬ 2	7
5	Тема 5. Види юридичної практичної діяльності. (Суддівська діяльність. Прокурорська діяльність. Слідча діяльність. Адвокатська діяльність. Нотаріальна діяльність. Юридична консультативна діяльність).	4
6	Тема 6. Конфлікти в юридичній професії.	2
7	Тема 7. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.	1
Разом		14

8. Самостійна робота.

8.1. У процесі самостійного вивчення матеріалу студенти мають засвоїти такі питання (за відповідними темами):

№ з/п	Назва теми	Питання	Кількість годин
1	2	3	4
МОДУЛЬ 1.			15
1	Тема 1. Поняття та значення етики. Добро і зло як провідні категорії етики. Проблема життя і смерті як об’єкт етичного аналізу	Сутність етики. Етика як філософське вчення про мораль і моральність. Об’єкт і предмет етики як науки про мораль. Основні категорії етики. Взаємозв’язок етики та культури суспільства. Добро і зло як етичні категорії та їх критерії. Особливості та взаємовідносини добра і зла. Особливості постмодерного розуміння добра і зла. Етика ненасилля. Світоглядне та регулятивне значення антитези життя і смерті в моралі. Евтаназія як етична проблема сучасності. Смертна кара. Етико-правові проблеми клонування. Сенс життя та щастя, самогубство як втрата особистістю сенсу життя.	3
2	Тема 2. Етика юриста: поняття, предмет, специфіка.	Поняття та предмет етики юриста. Співвідношення права та моралі. Особливості професії юриста. Моральні якості юриста. Закон і моральна відповідальність юриста.	4
3	Тема 3. Проблема морального вибору та моральної відповідальності юриста.	Сутність і структура морального вибору. Поняття морального конфлікту. Моральні конфлікти в правоохоронній сфері. Цілі та засоби в моральному виборі юриста. Моральна допустимість правового примусу. Моральна відповідальність юриста.	4
4	Тема 4. Деформація моральної та професійно-правової свідомості у працівників юридичних професій.	Моральна та професійна деформація юриста. Причини виникнення професійно-моральної деформації юриста. Основні ознаки професійно-моральної деформації юриста. Способи подолання професійної деформації та вигорання.	4
МОДУЛЬ 2.			15
5	Тема 5. Види юридичної практичної діяльності. (Суддівська діяльність. Прокурорська діяльність. Слідча діяльність. Адвокатська діяльність. Нотаріальна діяльність. Юридична консультативна діяльність).	Поняття та значення судової етики. Суспільне призначення суду. Етика судового процесу. Судова риторика. Дотримання правил етикету в судовому процесі. Етичні засади адвокатської діяльності як результат вияву її специфіки. Етичні вимоги до адвокатів. Культура поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового процесу. Дотримання норм адвокатської етики в громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвоката. Відповідальність за порушення Правил адвокатської етики. Соціальні функції прокуратури. Моральні вимоги до прокурорів. Основні вимоги до професійної поведінки прокурора. Етичні засади діяльності нотаріуса як результат вияву її специфіки. Етичні вимоги до нотаріуса.	6
6	Тема 6. Конфлікти в юридичній професії.	Поняття, види і причини виникнення юридичних конфліктів. Суб’єкти права та треті особи як учасники юридичних конфліктів. Вирішення і попередження юридичних конфліктів. Правові способи розв’язання юридичних конфліктів.	5
7	Тема 7. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.	Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів: загальна характеристика. Основні міжнародні документи, що містять стандарти професійної діяльності юристів. Міжнародні деонтологічні принципи діяльності юристів. Деонтологічні засади діяльності поліції у міжнародно-правових документах.	4
Разом			30

8.2. Перелік питань до екзамену освітнього компонента «Правнича етика»:

1. Етика, моральність, мораль: співвідношення понять.

2. Види етики. Авторитарна та гуманістична етика.

3. Структура етики.

4. Нормативна етика: загальна характеристика.

5. Вищі моральні цінності в системі нормативної етики.

6. Прикладна етика: сутність та структура.

7. Ситуативна етика: етика суспільних та інтимних відносин.

8. Етика ділового спілкування: предмет та специфіка.

9. Історія етичних вчень: етика Стародавнього Сходу та Античності.

10.Історія етичних вчень: етика Середньовіччя та Відродження.

11.Історія етичних вчень: етика Нового часу.

12.Основні напрямки етики ХХ ст.

13.Мораль як система принципів, норм та ідеалів.

14.Моральна свідомість та її структура.

15.Моральні відносини та їх види.

16.Моральна поведінка та її структура.

17.Основні функції моралі.

18.Виникнення моралі: релігійна, натуралістична, соціологічна концепції.

19.Історичний розвиток моральності: основні етапи та їх характеристика.

20.Вищі моральні цінності.

21.Страждання та співчуття.

22.Свобода та відповідальність.

23.Борг та совість.

24.Честь та гідність.

25.Смисл життя. Щастя.

26.Дружба як найвища моральна цінність.

27.Етика любові.

28.Етикет як зовнішній прояв моральної культури.

29.Місцеетики юриста в системі соціогуманітарного знання.

30.Об’єкт та предмет етики юриста.

31. Нормативний, інтерпретуючий та прикладний аспект етики юриста.

32.Загальна характеристика етичних категорій

33.Структура моралі.

34.Категорії моральної свідомості

35.Категорії моральної самосвідомості

36.Добро та зло.

37.Совість.

38.Справедливість.

39.Благо.

40.Вибір.

41.Поняття та зміст професійної етики.

42.Етика як базова основа права. Співвідношення моралі та права.

43.Поняття професійної етики юриста.

44.Моральні установки та принципи як базовий зміст правових актів.

45. Загальна характеристика правової культури юриста.

46.Професійна правосвідомість юриста.

47.Поняття, зміст та форми прояву моральної, інформаційної, естетичної

культури юриста.

48.Службовий етикет юриста.

49.Деформація правосвідомості юриста: причини та наслідки.

50.Професійне вигорання юриста.

51.Деформація моральної свідомості юриста.

52.Засоби профілактики професійної деформації та вигорання.

53.Принципи етики правоохоронця

54.Взаємовідносини з громадянами: моральні засади.

55.Моральні принципи у спілкуванні з колегами.

56.Норми етикету у професійній діяльності правоохоронця.

57.Суддівська етика.

58. Правосуддя та справедливість: гармонія і конфлікт.

59.Етикет судових дебатів.

60.Моральні колізії правосуддя.

9. Індивідуальні завдання.

Індивідуальне завдання студента є вибірковим видом позааудиторної самостійної роботи студента та має навчально-дослідницький характер, виконується у процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни. У рамках навчальної дисципліни «Адміністративне судочинство» індивідуальне завдання передбачає написання та друк результатів науково-дослідної роботи.

Кількість індивідуальних завдань з навчальної дисципліни протягом одного семестру не має перевищувати двох завдань для одного здобувача з зазначеного переліку тем.

Рекомендована тематика для науково-дослідних робіт

(есе, рефератів).

1. Етичні засади людського буття: добро і зло у правовій свідомості.

2. Цінність людського життя в етичному та правовому аспектах.

3. Межі допустимого у питаннях життя і смерті: евтаназія, смертна кара, самозахист.

4.Моральні основи правової поведінки особи.

5. Етика як фактор формування гуманістичного світогляду юриста.

6. Професійна честь і гідність юриста: зміст і значення.

7. Етичні принципи у взаємовідносинах юриста з клієнтом.

8. Повага до закону і людської гідності як основа етики юриста.

9. Моральні дилеми в роботі юриста: пошук балансу між законом і совістю.

10. Роль правничої етики у формуванні довіри до судової системи.

11. Моральна відповідальність юриста перед суспільством і державою.

12. Проблема внутрішнього конфлікту між особистими переконаннями та законом.

13. Етичні аспекти прийняття рішень у складних правових ситуаціях.

14. Відповідальність за правову помилку: етичний вимір.

15. Юрист і совість: моральний вибір у професійній діяльності.

16. Корупція як прояв моральної деградації правової системи.

17. Професійне вигорання та його вплив на етичну поведінку юриста.

18. Маніпуляції законом і моральна девіація в юридичній практиці.

19. Моральні ризики кар’єризму у правничій сфері.

20 Етична відповідальність керівника юридичного колективу.

21. Судівська етика та принцип незалежності судді.

22. Прокурорська етика: баланс між законністю і справедливістю.

23. Етичні стандарти діяльності адвоката.

24. Моральні аспекти роботи нотаріуса.

25. Етичні вимоги до слідчого під час досудового розслідування.

26. Етичні стратегії виходу з професійних конфліктів.

27. Конфлікт інтересів у діяльності юриста: запобігання і шляхи врегулювання.

28. Комунікативна етика у вирішенні професійних суперечок.

29. Етична поведінка під час судових дебатів.

30. Роль емоційного інтелекту у вирішенні конфліктів юриста.

31. Етичні стандарти адвокатури в країнах ЄС і США: порівняльний аналіз.

32. Правнича етика та права людини: міжнародний вимір.

33. Роль професійних асоціацій у забезпеченні етичної поведінки юристів.

34. Глобалізація і виклики для професійної етики юриста.

10. Методи навчання.

Під час викладання навчальної дисципліни використовуються методи навчання, що сприяють досягненню програмних результатів:

• Вербальні методи (лекція, пояснення).

• Наочні методи (демонстрація, ілюстрація).

• Практичні методи (виконання різних видів вправ, тестів, розв’язання кейсів, складання правових документів).

• Дискусійний метод (обговорення рефератів, участь у конференціях, круглих столах).

• Метод активного навчання (проведення ділових ігор, мозковий штурм, командна робота).

• Методи самостійної роботи (анотування опрацьованого матеріалу, вирішення задач, складання правових документів, підготовка доповідей, написання наукових статей).

У процесі викладання навчальної дисципліни для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів передбачене застосування як активних, так і інтерактивних навчальних технологій, серед яких: лекції проблемного характеру, міні-лекції, лекції-дискусії, робота в малих групах, кейс-метод, презентації.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими здобувачами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Вони зорганізуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану здобувача і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін.

Самостійна робота здобувача є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов`язкових навчальних занять, який визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Освітній процес реалізується з врахуванням вимог інформаційного суспільства та можливостей здобувачів щодо пошуку, аналізу, обробки, використання та поширення навчальної інформації та знань. Заняття спрямовані на розвиток навичок спілкування та роботи в команді.

11. Форми контролю та критерії оцінювання результатів навчання.

Поточний контроль здійснюється у формах вибіркового експрес-опитування на лекційних заняттях, перевірки готовності до практичних занять, усного опитування на практичних заняттях, групових консультаціях та індивідуальних заняттях, виконання індивідуальних навчальних завдань, зокрема підготовки тематичних есе, контрольних робіт, рефератів та їх публічного захисту, а також самоконтролю.

Підсумковий контроль – екзамен, курсова робота.

Екзамен оцінюється за шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Оцінка «відмінно» виставляється здобувачу освіти, який вільно володіє навчальним матеріалом, чітко, грамотно, логічно, повно й послідовно розкриває питання екзаменаційного білета, аналізує їх зміст, встановлює взаємозв’язки між явищами, фактами та процесами, демонструє знання лекційного матеріалу й результатів самостійного опрацювання джерел, аргументує власні міркування та робить обґрунтовані висновки.

Оцінка «добре» виставляється здобувачу освіти, який добре володіє навчальним матеріалом, грамотно й логічно його викладає, розкриває основні теоретичні положення та практичні аспекти дисципліни, допускаючи окремі неточності або незначні помилки, які не впливають на загальний рівень засвоєння матеріалу.

Оцінка «задовільно» виставляється здобувачу освіти, який демонструє знання основних положень навчальної дисципліни на мінімально достатньому рівні, викладає матеріал неповно або недостатньо послідовно, допускає окремі помилки, однак загалом орієнтується в основному змісті дисципліни.

Оцінка «незадовільно» виставляється здобувачу освіти, який не володіє основним навчальним матеріалом, допускає суттєві помилки, не орієнтується у змісті дисципліни, не може розкрити основні питання екзаменаційного білета та виконати практичні завдання навіть за допомогою викладача.

Політика щодо академічної доброчесності.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

– самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання, списування під час контрольних робіт та екзаменів заборонені, в т.ч. із використанням мобільних девайсів (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

– надання достовірної інформації про результати власної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента (списування, відсутність посилань на використані джерела, фабрикація, фальсифікація, обман) є підставою для її незарахування викладачем.

Політика щодо відвідування занять: очікується, що студенти відвідають усі лекції і практичні заняття курсу. Студенти мають інформувати викладача про неможливість відвідати заняття. За об’єктивних причин (наприклад, карантинні заходи, хвороба, участь у наукових конференціях, стажуваннях) навчання може відбуватись в он-лайн форматі.

Запропоновані види робіт розроблені за принципом різнорівневості, що відповідає вимогам студентоцентрованого підходу та принципам академічної свободи. Таким чином, студент самостійно обирає рівень складності завдань з урахуванням власної інтелектуальної ресурсності й навчальних пріоритетів.

Політика щодо дедлайнів та перескладання: студенти мають дотримуватися термінів виконання усіх видів робіт. Роботи, які здаються із порушенням термінів без поважних причин, оцінюються на нижчу оцінку. Для перескладання пропущеного заняття студент має з’явитися до викладача у дні офіційних консультацій, показати опорний конспект з пропущених тем, вміти усно відповісти на запитання, письмово розв’язати тестові контрольні роботи, практичні самостійні роботи.

12. Методичне забезпечення.

1. РНП з дисципліни «Правнича етика».

2. А. Коваль Методичні вказівки для проведення семінарських (практичних) занять, самостійної роботи та виконання індивідуальних завдань з дисципліни «Правнича етика». / Укладач. А. Коваль . К.: ККІБП, 2026. 32с.

3. Засоби підсумкового контролю (комплект друкованих завдань для підсумкового контролю – екзаменаційні білети).

13. Рекомендована література.

Базова.

1. Конституція України: Конституція від 28 червня 1996 року. Верховна Рада України.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1% 80#Text

2. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 р. Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/475/97-%D0%B2%D1%80#Text

3. Про судоустрій статус суддів: Закон України від 2 червня 2016 року. № 1402-VIII. Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text

4. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 року. Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text

5. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05 липня 2012 року. Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text

6. Про Службу безпеки України. Закон України від 25 березня 1992 року. Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#Text

7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 березня 1992 року. Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text

8. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: Закон України від Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#Text

9. Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу Україні: Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511–550/0/4-13. [Електронний ресурс] / Режим доступу:

10.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Міжнародний договір. від 16 грудня 1966 року / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_043/print1321264449740690

11.Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року.№ n0001891-17. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#Text.

12. Кодекс суддівської етики, затверджений XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року. Редакція від 18.09.2024, підстава - n0001415-24. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ n0001415-13#Text.

13.Статут Національної асоціації адвокатів України: затверджений рішенням

Установчого з'їзду адвокатів України від 17.11.2012 р. URL:

http://unba.org.ua/assets/uploads/legislations/inshi-dokumenty/statut_naau.pdf.

14.Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів, затверджений Всеукраїнською конференцією прокурорів 2017 року. Затверджено Всеукраїнська конференція прокурорів27.04.2017.№n0001900-17. https:// zakon.rada.gov.ua/ laws/show/n0001900-17#Text

15.Загальна декларація прав людини: Міжнародний договір від 10 грудня 1948 року. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text

16.Європейська конвенція з прав людини: Міжнародний договір від 04.11.1950. Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text

17. Про схвалення Національної стратегії захисту прав дитини у сфері юстиції на період до 2028 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2028 роках: Розпорядження КМУ від від 14 липня 2025 р. № 708-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/708-2025-%D1%80#Text.

Допоміжна.

1. Аракелян М. Р. Роль міжнародно-правових актів у регулюванні адвокатської

діяльності. Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття» (до 25-річчя Національного університету «Одеська юридична академія» та 175- річчя Одеської школи права) : у 2 т. : матеріали Міжнар.наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 червня 2022 р.) / за загальною редакцією С. В. Ківалова. Одеса, 2022. Т. 1. С. 383-385. URL: https://dspace. onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/f0fc3d7a4613-47c3-a745-8b2bc72214a1 /content.

2. Бакаянова Н.М. Питання загальної та професійної етики в адвокатській діяльності (пам'яті видатної людини - адвоката Йосипа Бронза). Адвокатура: минуле, сучасність та майбутнє : матеріали XІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 11 листопада 2022 р.). НУ «Одеська юридична академія», 2022. С. 38-43. URL: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/c9854d58-8812-4f59- be1c-c0ab0daf9672/content

3. Бакаянова Н. М. Адвокатська етика. Методичні вказівки для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю D8 «Право» / 081 «Право». / Н. М. Бакаянова / Нац. ун-т «Одес. юрид. академія». – Одеса, 2025. – 61 с. – Режим доступу: https://hdl.handle.net/11300/30462.

4. Методичні вказівки для виконання практичних занять з навчальної дисципліни “Етика професійної діяльності та основи педагогіки” для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня, денної та заочної форми навчання / Упорядник : Н.М. Шостаківська. – Тернопіль : Вид-то ТНТУ імені Івана Пулюя. 2024.–25 с.

5. Willems, J., & Bossu, C. (2023). Ethics in Online Learning and Teaching: Perspectives and Practices. Springer.

6. Юридична деонтологія: навчальний посібник. Бабенко А.М., Борисова О.О./ Одеса: ОДУВС, 2022. – 176 с.

7. Курс лекцій з юридичної деонтології. Навчальний посібник / за заг. ред. І. А.  Логвиненка, І. Л. Невзорова. Харків, 2022.184 с.

8. Юридична деонтологія у схемах, таблицях і поняттях : навч. посіб. / Степан Сливка [та ін.]. Львів : Растр-7, 2021. 88 с.

9. Юридична деонтологія: Навчальний посібник для підготовки до іспитів /Тетарчук І.В. К., 2021. 158 с.

10. Професійна етика юриста. Навчальний посібник. 2-е вид., доповнене. Київ: Алерта, 2022. 246 с.

11. Адвокатська етика : навч.-метод. посіб. / Л. А. Остафійчук, О. В. Щербанюк Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича : Рута, 2021.  123 с.

12. ЄДКІ 2024. «Право» та «Міжнародне право» : Основи права ЄС : навч. посіб. / [уклад.: Л. О. Чернов]. – Харків : Право, 2024. – 212 с.

13. Збірник тестових завдань. 1000 тестів, Право та ТЗНК + Пояснення до всіх тестів з права ; Методика розв’язання кожного блоку ТЗНК / [уклад.: Л. О. Чернов]. – Харків : Право, 2024. – 324 с.

14. Шаповалова А.М., Коваль А.М. PR та політична реклама у формуванні правової культури та правничої етики в органах державного управління // Наукове видання. Регіональні студії. №43/2025. – С.49-53. ISSN 2663-6115. DOI https://doi.org/10.32782/2663-6170/2025.43.7

14. Інформаційні ресурси

1. Офіційний сайт Верховної Ради України // http://zakon2.rada.gov.ua

2. Офіційний веб–портал "Судова влада України"// www.court.gov.ua

3. Офіційний сайт Міністерства юстиції України // https://minjust.gov.ua/ua

4. Офіційний веб–портал Офісу Генерального прокурора // https://gp.gov.ua/