Робочий зошит з виробничого навчання (Бармен 4 розряд)

ДЕПЕРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ШОСТКИНСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ»

 

 

 

 

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

З ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

 

Професія: Бармен (код 5123)

Кваліфікація: 4 розряд

 

ТЕМА 1: ВСТУП.

 

 

Шостка, 2015

Укладачі:	Бурик Ірина Вікторівна,  майстер виробничого навчання ДПТНЗ «Шосткинське вище професійне училище»; Клименко Марина Миколаївна,  майстер виробничого навчання ДПТНЗ «Шосткинське вище професійне училище»
Адреса:	ДПТНЗ «Шосткинське вище професійне училище», 41100 Сумська обл., м. Шостка, вул. Воронізька, 38; Контактний телефон: (05449)2-15-14

 

ЗМІСТ

 

Вступ		4
Теми 1.  Вступ.		6
	Урок виробничого навчання № 1. Інструктаж з безпеки праці та пожежної безпеки в навчальній майстерні	6
Типова інструкція з охорони праці по наданню першої (долікарської) медичної допомоги потерпілим		17
Типова інструкція загальнообов’язкова з пожежної безпеки		36
Типова інструкція з пожежної безпеки в навчальних кабінетах, майстернях, лабораторіях		45
Типова інструкція з охорони праці чергування учнів у навчальних закладах, майстернях, лабораторіях		48
Типова інструкція з охорони праці для барменів		50
Список рекомендованої літератури		58

 

ВСТУП

Принцип пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку в процесі навчання ґрунтується на створенні умов організації навчання і реалізується на різноманітно-скерованій пізнавальній діяльності учнів, а також вимірює й оцінює її результати.

У сучасному процесі навчання чільне місце посідають робочі зошити з друкованою основою, до визначення яких у педагогіці існують різні підходи. Одні автори визначають їх як засоби, що сприяють реалізації цілісної системи навчання (В.Онищук); як набір завдань для організації самостійної роботи, складений чітко відповідно до чинних робочих програм (О.Нільсон); як дидактичний комплект для виконання самостійної роботи учнями як на уроках виробничого навчання, так і в процесі підготовки до них безпосередньо на сторінках зошитів (Н.Преображенська). Інші науковці називають їх особливими зошитами, у яких розміщені вправи для кожного практичного заняття і чітко передбачений хід вивчення того чи іншого предмета (І.Худолєєв),  або конспектами підручників чи підручниками в конспектах (О.Крутьєв).

 Робочі зошити з друкованою основою, які є складовою навчально-дидактичного комплексу, розглядаються авторами-упорядниками як набір завдань для організації самостійної роботи учнів на уроках виробничого навчання  і під час підготовки до них. Ці зошити забезпечують реалізацію індивідуального й особистісно орієнтованого підходів до навчання кваліфікованих робітників, сприяють формуванню й удосконаленню навчально-пізнавальних і загальноінтелектуальних умінь; створюють умови для самоконтролю, самоаналізу й самокорекції знань; зумовлюють підвищення якості  учнівських знань, пізнавальної активності та інтересу.

Завдання в робочому зошиті з професії «Бармен» 4 розряду охоплюють теми кожного уроку виробничого навчання відповідно до  ДС ПТО, містять різні види вправ: від систематизації знань до розвитку різноманітних умінь та деяких якостей учнів (самостійності, творчої активності). Методичні рекомендації щодо їхнього виконання мають пояснення до навчального тексту, поради, як раціонально працювати з навчальним матеріалом, джерела інформації, алгоритм розв’язування навчальних завдань.

Під час розробки завдань для робочого зошита враховується необхідність забезпечення учнів послідовним здійсненням різних видів пізнавальної діяльності, оскільки засвоєння змісту навчання можливе інформаційно-рецептивним, репродуктивним і продуктивним способами. Таке засвоєння змісту навчання передбачає оволодіння не тільки знаннями, а й відповідними способами дій. Тому, в якості класифікаційного критерію, що лежить в основі системи вправ у робочому зошиті, є вид пізнавальної діяльності учнів, який забезпечується під час виконання завдань того чи іншого типу.

Завдання в робочому зошиті для кожного уроку виробничого навчання  мають такі блоки змісту навчального матеріалу: понятійний (визначення основних понять з теми); інформативний (опорні конспекти, тезисний виклад матеріалу); ілюстративно-наочний (схеми, таблиці, картки, малюнки); контрольний (модульні тести, підсумкова контрольна робота).

Тестові запитання для поточного самоконтролю розроблені до кожної окремої теми. Вони мають одну або кілька правильних варіантів відповідей, а також  відкриту форму, коли відповідь формулюється самими учнями.

Результати апробації робочих зошитів із друкованою основою на уроках виробничого навчання дозволяють зробити висновок, що їх використання забезпечує позитивну мотивацію кожного учасника процесу навчання, підвищення якості учнівських знань, рівня їхньої розумової діяльності, пізнавальної активності.

ТЕМА 1. ВСТУП

 

УРОК ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ № 1

 

ТЕМА УРОКУ:  Інструктаж з безпеки праці та пожежної безпеки в навчальній майстерні

МЕТА УРОКУ:   

а) навчальна:  ознайомитись з особливостями, історією, професійними захворюваннями та перспективами зайнятості професії «бармен», обладнанням, інструментами, посудом та білизною в роботі бармена, , навчитись безпеці праці та пожежній безпеці в навчальній майстерні;

б) розвивальна: формувати в собі уміння і навички безпечно працювати в навчальних майстернях, розвивати в собі внутрішню мотивацію до дотримання правил внутрішнього розпорядку;

в) виховна: виховувати в собі ініціативність, пунктуальність, обережність, охайність, гнучкість, самостійність, усвідомленість нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці, дбайливе ставлення до обладнання, інструментів, інвентарю, посуду та білизни в навчальних майстернях, любов до професії.

ПЕРЕЛІК ОБ’ЄКТІВ РОБІТ:  навчальний бар.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УРОКУ:

• професіограма навчального закладу;
• кваліфікаційна характеристика з професії «Бармен» 4 розряду;
• типові інструкції з охорони праці.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Конспект вступного інструктажу.
2. Контрольні питання.
3. Висновки.
4. Домашнє завдання.

1. КОНСПЕКТ ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ

 ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЇ

Професія бармена — це мистецтво, яке допомагає зробити прийом їжі естетичним дійством. Адже людині притаманно не просто втамовувати почуття голоду, а отримувати задоволення від зовнішнього вигляду страв, напоїв, їх аромату та оформлення. Сама атмосфера трапези не тільки сприяє травленню, але і дає можливість розслабитися, відпочити, забути про поточні проблеми.

Професію бармена відносять до типу професій «людина — людина», тому що головним предметом праці для неї є людина, а головною метою праці цієї професії є оперативне обслуговування відвідувачів та розрахунок з ними. Уміння спілкуватися з різними людьми — це невід’ємний навик для роботи барменом. Бармен в рамках своєї компетенції може вирішити проблему, що виникла у клієнта. І головні якості, якими повинен володіти бармен, — це мобільність, стійкість до стресів, ввічливість. Барменові просто необхідно знати основи психології, розбиратися в тонкощах настрою клієнта. Професійна придатність залежить від емоційної врівноваженості, особливої чутливості, вимагає вміння встановлювати і підтримувати контакти з людьми, розумітися на їх індивідуальних особливостях.

Професія бармена ставить певні вимоги до індивідуальних якостей людини. Найважливіші з них: вміння проникати в духовний світ багатьох людей, бути надзвичайно комунікабельним, вміти вислухати про наболілі проблеми людини, співчувати та створювати настрій клієнтам.

Основними обов'язками бармена є: зустрічати гостей, знайомити їх з асортиментом і рецептурою напоїв, отримувати замовлення, готувати напої та закуски, сервірувати їх. Бармен повинен знати асортимент слабоалкогольних та алкогольних напоїв, які користуються попитом, рецептуру і способи приготування коктейлів; вимоги до інвентарю, посуду; порядок розрахунку з відвідувачами; правила та температурний режим зберігання товарів; засоби та правила оформлення товару на прилавку.

Бармен повинен вміти приготувати алкогольні та слабоалкогольні напої, складати за рецептами коктейлі, змішувати, збивати, варити та розливати в спеціальний посуд суміші, зберігати продукти відповідно режиму, складати товарний звіт, дотримуватись санітарно-гігієнічних правил обслуговування та правил безпеки праці, пожежної безпеки. Все це означає, що бармен повинен мати відмінну пам’ять. 

Для того, щоб успішно справлятися з обов'язками бармена, недостатньо володіти лише теоретичними знаннями, слід при цьому бути чудовим практиком, мати певні якості та риси характеру.  Адже професія бармена передбачає вміння працювати з різноманітною кількістю сучасного обладнання, інструментів, пристосувань та посуду. Молодій людині, що вирішила освоїти таку професію, слід розуміти, що робота очікується переважно у вечірній і нічний час. Так само потрібно буде витримувати плаваючий графік, що, втім, має свої переваги.

Бармен може успішно поєднувати свою роботу з навчанням у будь-якому навчальному закладі. Чайові - додатковий прибуток до досить непоганої фіксованої оплати. Така професія - відмінний вибір для людини, яка прагне до гучного, богемного життя. При цьому можна спостерігати за життям успішних людей, а якщо пощастить, то й за життям «зірок».

Крім цього бармену необхідно мати добре розвинену точність рухів, гарну сенсомоторну координацію, високу швидкість реакції, розвинену увагу та вміння оперативно переключати її на різні об'єкти. Працівники цієї професії повинні мати розвинені слухові та зорові відчуття, розвинений загальний та вербальний інтелект, практичне мислення. Емоційна стійкість реалізується в таких якостях, як урівноваженість, вміння спокійно та об'єктивно оцінити обставини. Вольова регуляція виражається у вмінні володіти собою, витримці.

На думку роботодавців найважливіші риси барменів: активність, доброзичливість, уважність, відповідальність, чесність, зацікавленість до роботи з людьми.

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, ПОСУД та БІЛИЗНА

в РОБОТІ БАРМЕНА

Оскільки знаряддям праці бармена являються функціональні засоби: міксери, кавоварки, кухонні комбайни і він працює в приміщенні, то професія бармена відноситься до класу перетворюючої, машинно-ручної праці в умовах побутового мікроклімату. Професія бармена вимагає від працівника особливих і суто людських рис.

Ще задовго до того, як відвідувачі прийдуть до бару, бармен повинен підготуватись до їх зустрічі, а саме підготувати своє робоче місце таким чином, щоб інвентар, посуд і продукти були розміщені на визначених місцях за барною стійкою під рукою. Вина і інші компоненти розмістити з правої сторони робочого місця: пляшки виставити в один ряд, спочатку коньяк, горілку, ром, потім лікери, вина, перед якими ставляться графини з сиропами і соками. Зліва розмістити тацю з чистим, добре вимитим посудом, цукровий сироп, свіжі і консервовані плоди та ягоди в такій кількості, яка забезпечить безперебійну роботу бару протягом дня. В спеціальному відерці зберігаються шматочки харчового льоду.

 Для організації ефективної роботи та виконання своїх професійних завдань бармену необхідний ряд  основних засобів. Що стосується обладнання, то це міксер, блендер, прес для цитрусових фруктів, РРО, комп’ютерно-касова система, ваги електронні, експрес кавоварка, соковижималка, холодильна шафа, холодильний прилавок, льодогенератор, гриль електричний, машина для нарізання гастрономічних продуктів, електротостер, піч надвисокої частоти.

З інструментів для роботи бармену необхідні штопор універсальний, відкривач для пляшок, відкривач для консервів, корковиловлювач, щипці для відкривання пляшок, ножі, дошки розробні з відповідним маркуванням, декан тор, підставки для пляшок, шейкер.

Особливої уваги слід приділити посуду та білизні, які використовуються в роботі бармена. Це порцеляновий посуд, металевий посуд, скляний посуд, основні прибори, допоміжні столові прибори, столова білизна, мірний посуд, крюшонниця, набір для фондю, набір для транширування, набір для фламбірування, френч-прес, білдінг-лоток.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

Праця бармена належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості.

Неповнолітні особи можуть навчатися барній справі під керівництвом досвідченого майстра виробничого навчання (наставника, інструктора і батьків).

Барменами можуть працювати як особи жіночої, так і чоловічої статі, віком від 18 років. Працівник першою справою повинен пройти первинний медогляд, вступний інструктаж, інструктаж на робочому місці, санітарно-гігієнічний мінімум, інструктаж з пожежної безпеки та стажування під керівництвом наставника. Кількість змін стажування визначається на розсуд роботодавця. Далі регулярно проводяться періодичні медичні огляди щорічно, повторний інструктаж 1 раз в 6 місяців та інструктаж з пожежної безпеки не рідше 1 разу на рік.

В процесі роботи на барменів впливають небезпечні та шкідливі виробничі фактори. У зв’язку з цим бармен повинен бути забезпечений спеціальним та санітарним одягом. Без цього працівник не має права приступати до виконання робочих обов’язків. Щоб уникнути поширення різних захворювань, працівник повинен носити коротко пострижені нігті на руках і завжди стежити за їх чистотою, а також прибирати і заколювати волосся на голові. Не можна допускати працівника до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння!

Трудова діяльність бармена здійснюється на підприємствах ресторанного сервісу, а також поза приміщеннями ресторанів, кафе, барів в процесі здійснення кейтерингового обслуговування. 

Барменам не дозволяється працювати у взутті на високих підборах, це може призвести до травм ніг. Підбори та підошви взуття барменів повинні бути підбиті матеріалом, що не дозволяє послизнутися.

 

ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Як і в будь-якій професії, під час роботи барменом треба керуватися правилами техніки безпеки, а також добре знати свою справу й уміти працювати на відповідному обладнанні та користуватися інструментом. У разі ігнорування правил техніки безпеки і режиму роботи, а також у разі неправильного користування обладнанням та інструментами можуть виникнути професійні захворювання.

До професійних захворювань бармена відносять хвороби нижніх кінцівок (варикозне розширення вен), навантаження на опорно-руховий апарат, навантаження на цента рольну нервову систему та порушення сну.

Перераховані захворювання, як правило, не виникають при дотриманні правил техніки безпеки і раціональному виконанню дій, а також при правильній роботі на обладнанні та під час користування інструментами.

ЗАРОБІТОК та ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЙНЯТОСТІ

Навчаючись в ПТНЗ, учні з професії бармен, набувають фахових знань, умінь і навичок, готуються застосовувати їх у своїй подальшій професійній діяльності.
Під час проходження виробничої практики на підприємствах ресторанного сервісу, учні вдосконалюють свою професійну майстерність, набувають нових знань та навичок. Крім цього, під час практики роботодавці мають нагоду оцінити професійний рівень молодих фахівців і запропонувати їм після закінчення навчання робочі місця.

Попит на фахівців з професії бармен на ринку праці є дуже високим.
Згідно статистичних даних, ймовірність працевлаштування після навчання за професією бармен складає 100%. Сьогодні бармен-фахівець може працювати у ресторані, ресторані-барі, кафе, кав'ярнях, кафе-пекарнях, чайних салонах, закусочних, шинках.

Заробітна плата барменів залежить від результатів праці і визначається тарифними ставками, різноманітними надбавками, доплатами, додатковими винагородами та преміями за результатами і якістю роботи за місяць, винагородами у вигляді «чайових». Розміри заробітної плати звісно залежать від кваліфікаційного рівня працівника та конкретно відпрацьованого ним часу.

 

З ІСТОРІЇ ПРОФЕСІЇ

Бармен - професія, яка з'явилась понад сто років тому. Назва професії походить від англійського слова "бар", що означає загородка, прилавок, стійка, які відгороджують продавця від покупця. Професія бармена зародилася в Сполучених Штатах Америки в часи «золотої лихоманки». Тоді в торгових точках у поселеннях продавалося відразу все. Господарі, щоб збільшити товарообіг, пропонували широкий спектр продуктів, в число яких, в якості витягування коштів з кишені, входили алкогольні напої. Згодом приміщення магазину перегородив бар'єр, що розділив «торгову зону» і «місце для відпочинку», яке стало називатися баром, а працівники цих закладів стали першими барменами. Коктейлі в їх сучасному вигляді з'явилися також в США. До Європи ця діяльність прийшла в середині ХІХ століття.

У 1862 році вийшла «Bartender's Guide» - перша книга, що містить відомості про напої, рецептуру коктейлів і професійний кодекс бармена. Її автор - Джеррі Томас, сам багато років відпрацював за барною стійкою.

Якщо раніше бари були тільки самостійними підприємствами, то тепер вони невід'ємна частина ресторанів і кафе. За асортиментом, технічним оснащенням бари поділяються на молочні, пивні, гриль, експрес, винні, а за призначенням - на танцювальні, концертні. В останній час з'явилися салатні і супові бари. У сучасних барах відвідувачі можуть відпочити в затишній обстановці, послухати музику, потанцювати, подивитись відеопередачу, виступ артистів вар'єте.

 

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Професія – 5123  Бармен.

1. Кваліфікація: 4 розряд.
2. Кваліфікаційні вимоги:

Бармен 4 розряду повинен знати: асортимент, рецептури, технологію виготовлення, правила оформлення і    відпуску обмеженого асортименту алкогольних, слабоалкогольних коктейлів, змішаних напоїв, закусок, страв і кондитерських виробів; температурні режими подавання коктейлів, напоїв, закусок, страв; умови і терміни зберігання кулінарної продукції та покупних товарів; основи національного та безпечного харчування; правила етикету і техніку обслуговування споживачів за барною стійкою та в залі; правила роботи підприємств ресторанного господарства; правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями; правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами; форми розрахунку із споживачами, в тому числі за кредитними картками; порядок оформлення рахунків і розрахунку по них із споживачами; правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, РРО, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, їх призначення та використання в технологічному процесі; правила експлуатації відео та аудіотехніки; іноземну мову міжнародного спілкування в межах розмовного мінімуму; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Бармен 4 розряду повинен уміти: обслуговувати споживачів: пропонувати, показувати, реалізовувати готові до споживання безалкогольні, слабоалкогольні напої (пиво, фруктові та мінеральні води, соки), кондитерські вироби, закуски, страви. Готувати обмежений асортимент алкогольних та безалкогольних напоїв, змішаних напоїв, холодних і гарячих страв, закусок. Складати заявки та отримувати напої, кулінарну продукцію та покупні товари. Відбракувати неякісні товари за органолептичними показниками. Забезпечувати зберігання напоїв, кулінарної продукції та покупних товарів відповідно до термінів і режиму зберігання. Оформляти вітрини та барну стійку, утримувати їх у належному стані. Експлуатувати та обслуговувати аудіо та відеоапаратуру. Контролювати додержання споживачами культури поведінки. Вести необхідний облік, складати та здавати товарні звіти. Підраховувати та здавати гроші.

3. Загально-професійні вимоги

 Бармен 4 розряду повинен:

а)  раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;

б)  дотримуватись норм технологічного процесу;

в)  не допускати браку в роботі;

г) проходити медичне обстеження;

д) знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, дотримуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;

е) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

є)  знати основи  інформаційних технологій.

4. Вимоги до освітнього рівня осіб, які навчатимуться в системі професійно-технічної освіти

Повна  загальна середня освіта (по закінченні навчання) без вимог до стажу роботи.

5.        Сфера професійного використання випускника. Ресторанне господарства. Загальні роботи з обслуговування споживачів у підприємствах ресторанного господарства. Виготовлення напоїв та змішаних напоїв.
6. Специфічні вимоги:

7.1. Вік: по закінченні терміну навчання -  не менше 18 років.

7.2. Стать: чоловіча, жіноча.

7.3. Медичні обмеження.

ТИПОВА ІНСТУКЦІЯ

з ОХОРОНИ ПРАЦІ

 по НАДАННЮ ПЕРШОЇ (ДОЛІКАРСЬКОЇ)

МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ

1. Загальні вимоги безпеки праці

Перша медична допомога - це комплекс заходів, направлених на відновлення або збереження життя та здоров`я потерпілого, здійснюваних немедичними працівниками або самим потерпілим. Одним з важливих положень при наданні першої допомоги є її терміновість: чим швидше вона буде надана, тим більше надії на благополучний результат. Тому таку допомогу вчасно повинен надавати  той, хто знаходиться поряд з потерпілим. Кожен працівник та учень повинен вміти надавати першу медичну допомогу.

2.    Вимоги безпеки праці до початку роботи

Працівник або учень, який надає допомогу повинен  знати:

• основні ознаки порушення життєвоважливих функцій організму людини;
• загальні принципи надання першої допомоги і способи її застосування до характеру ушкодження потерпілого;
• основні способи перенесення і евакуації потерпілих;

і уміти:

• оцінювати стан потерпілого і визначати якої допомоги в першу чергу він потребує;

• забезпечити вільний прохід повітря для верхніх дихальних шляхів;
• виконувати штучне дихання “рот в рот” (“рот в ніс”) та закритий масаж серця і  оцінювати їх ефективність;
• тимчасово зупиняти кровотечу шляхом накладення джгута, давильної пов`язки, пальцевого прижиму судин;
• накладати пов`язку при ушкодженні (пораненні, опіку, обмороженні, забитті);
• надавати допомогу при переломах кісток, важкому забитті, термічному ушкодженні, тепловому та сонячному ударах, утопленні, отруєнні, безсвідомому стані;
• використовувати підручні засоби при перенесенні, вантаженні та транспортуванні потерпілих;
• користуватися аптечкою першої допомоги.

3.                  Вимоги безпеки праці під час роботи

Послідовність надання першої допомоги

• усунути вплив  на організм ушкоджуючих факторів, загрожуючих здоров`ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити палаючу одежу, витягти з води, тощо), оцінити стан потерпілого;
• визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, заходи по його порятунку;
• виконати необхідні заходи до порятунку потерпілого в порядку терміновості (відновити проходимість дихальних шляхів, провести штучне дихання, провести закритий масаж серця,  зупинити кровотечу, визначити місце перелому, наложити пов`язку і т.д.);
• підтримувати  основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;
• викликати швидку допомогу або лікаря, або транспортувати потерпілого в найближчий лікувальний заклад.

При враженні електричним струмом смерть часто  буває клінічною, тому ніколи не треба відмовлятися від надання першої допомоги потерпілому і вважати його мертвим із-за відсутності дихання, серцебиття, пульсу. Вирішити питання про доцільність або марність заходів по оживленню потерпілого і дати заключення про його смерть має право тільки лікар.

Звільнення потерпілого від дії електричного струму

При ушкодженні електричним струмом необхідно як можна скоріше звільнити потерпілого від дії електричного струму, тому що від тривалості його дії залежить тяжкість електротравми.

Доторкування до струмопровідних елементів спричиняє в більшості випадків  судорожне скорочення м`язів і загальне збудження, що може привести до порушення і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.

Якщо потерпілий тримає провід руками, його пальці так міцно стискаються, що вивільнити провід з його рук стає неможливим. Тому спочатку потрібно відключити  від електромережі ту частину електроустановки, якої торкається потерпілий. Відключення проводиться за допомогою вимикача, або іншого вимикаючого апарату, а також шляхом зняття запобіжників, роз`єднання штепсельного з`єднання.

Якщо потерпілий знаходиться на висоті, то відключення електричного струму може привести до його падіння. Тому перед відключенням електричного струму треба вжити заходів по попередженню його падіння з висоти.

Якщо відключити установку швидко неможливо, необхідно вжити інших заходів визволення потерпілого від дії електричного струму. В усіх випадках надаючий допомогу не повинен доторкатися  до потерпілого  без запобіжних заходів, тому що це небезпечно для життя. Надаючий допомогу повинен слідкувати і за тим, щоб самому не виявитися в контакті з струмопровідником і під кроковою напругою.

Для відокремлення потерпілого від струмопровідних  частин або дроту напругою до 1000В необхідно скористатися канатом. палицею, дошкою, або яким-небудь іншим сухим предметом — непровідником електричного струму. Можна також відтягти його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). Можливо також відділити потерпілого, одягнувши діелектричні рукавиці або обмотавши руку шарфом, стати на резиновий килимок, суху дошку і т.д. Відокремлювати потерпілого  рекомендується однією рукою, тримаючи іншу в кишені або за спиною.

Якщо потерпілий судорожно стискає в руці один струмопровідник (наприклад провід), простіше відокремити потерпілого від землі (підсунути суху дошку, резиновий килимок, тощо). Можна також перерубати проводи сокирою з сухою ручкою або перекусити  їх інструментом з ізольованими ручками пофазно.

Якщо напруга більше 1000В, необхідно одягнути діелектричні рукавиці і боти  та діяти штангою або ізольованими кліщами, розрахованими на цю напругу.

На лініях електропередач, якщо неможливо їх швидко відключити, необхідно учинити  коротке замикання накиданням на електродроти гнучкого неізольованого проводу з одним заземленим кінцем.

Перша допомога потерпілому від дії електричного струму

Після вивільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно об`єктивно  оцінити  його стан:

• свідомість: ясна, відсутня, порушена, збуджений;
• колір шкіри і видимих слизистих (губ, очей): рожевий, синюшній, блідий;
• дихання: нормальне, відсутнє, порушене;
• пульс на сонних артеріях: добре визначається, погано визначається, відсутній;
• зіниці: вузькі, широкі.

Після оцінки стану потерпілого необхідно вирішити в якій мірі і в якому порядку слід надавати  допомогу потерпілому.

Якщо у потерпілого відсутні свідомість, дихання, пульс, шкіра синюшного кольору, а зіниці широкі (0,5 см в діаметрі), можна вважати, що він знаходиться в стані клінічної смерті і негайно потрібно братися до оживлення організму за допомогою штучного дихання і закритого масажу серця, а також вжити заходів щодо виклику медичного персоналу.

Якщо у потерпілого  свідомість відсутня, але дихання і пульс сталі, його необхідно покласти на підстилку; розстебнути одяг, утруднюючий дихання; створити доступ свіжого повітря; зігріти тіло, якщо холодно; забезпечити прохолоду, якщо жарко; забезпечити спокій, спостерігаючи за пульсом і диханням; випроводити з місця події сторонніх і зайвих людей.

Ні в якому разі не можна заривати потерпілого в землю.

Якщо немає можливості визвати лікаря необхідно забезпечити транспортування потерпілого в найближчу лікарняну установу. Перевозити потерпілого дозволяється лише при задовільному диханні і стійкому пульсі.

Способи оживлення організму при клінічній смерті

Штучне дихання проводиться у тих випадках, якщо потерпілий не дихає, або дихає дуже погано, а також якщо його дихання постійно погіршується.

Найбільш ефективний спосіб штучного дихання - спосіб “рот в рот”, або “рот в ніс”, тому що при цьому забезпечується надходження достатнього об`єму повітря в легені потерпілого.

Для проведення штучного дихання потерпілого потрібно покласти на спину, розстебнути одяг. В першу чергу забезпечити прохідність  верхніх дихальних шляхів, які в положенні “на спині” в несвідомому стані завжди закриті запалим язиком. Крім того в ротовій порожнині можуть знаходитись сторонні речі, які необхідно видалити пальцем або в інший спосіб. Після цього надаючий допомогу розташовується збоку від голови потерпілого, одну руку підсовує йому  під шию, а долонею другої руки надавлює на його лоб, максимально закидаючи голову. При цьому корінь язика підіймається і звільняє вхід в гортань, а рот потерпілого відкривається. Надаючий допомогу нахиляється до обличчя потерпілого, робить глибокий вдих відкритим ротом, повністю щільно охоплює губами відкритий рот потерпілого і робить енергійний видих, з певним зусиллям вдуваючи повітря в його рот; водночас він закриває ніс потерпілого щокою, або пальцями руки, що знаходиться на лобі. При цьому обов`язково потрібно спостерігати за грудною кліткою  потерпілого, яка підіймається. Інтервал між штучними вдихами 5 сек.

Якщо після вдування повітря грудна клітка не розправляється, необхідно висунути нижню щелепу потерпілого вперед. Для цього чотирма пальцями обох рук захоплюють нижню щелепу ззаду за кути і, упираючись великими пальцями  в її край нижче кутів рота, відтягують і висувають щелепу вперед так, щоб нижні зуби стояли спереду верхніх.

Якщо щелепи потерпілого міцно стиснуті і відкрити рот неможливо, треба проводити штучне дихання “з рота в ніс”.

Припиняють штучне дихання після відновлення у потерпілого досить глибокого  і ритмічного самостійного дихання.

Якщо відсутній пульс на сонній артерії, то роблять два підряд штучних вдихи і починають робити закритий масаж серця, щоб відновити кровообіг штучним шляхом.

Якщо надавити на груднину, то серце буде стискатись і з його порожнини кров буде виштовхуватись в судини. Якщо надавлювати на грудину поштовхами, то кров буде виштовхуватись з порожнини серця так, як при його природному скороченні. Так в поєднання штучного дихання з закритим масажем серця імітуються функції дихання і кровообігу.

Надаючий допомогу  долоню однієї руки  кладе на нижню половину груднини, а пальці підіймає. Долоню другої руки він кладе зверху першої і натискає, допомагаючи нахилом свого корпусу.

Натискування потрібно проводити  швидкими поштовхами, так щоб зміщувати груднину на 4-5 см, тривалість натискування 0,5 сек. За 1 хв. потрібно робити не менше 60 натискань. Після того як відновиться серцева діяльність і буде добре визначатися пульс, масаж серця припиняють.

Перша допомога при пораненні

Надаючи першу допомогу при пораненні суворо дотримуйтесь таких основних правил:

• не можна промивати рану водою або будь-якою лікарською речовиною, засипати порошком і змащувати мазями, тому що це перешкоджає її загоюванню, сприяє занесенню в неї бруду з поверхні шкіри і викликає нагноєння;
• не можна видаляти з рани пісок, землю, камінці і т.д., тому що видалити все, що забруднює рану, неможливо. Потрібно обережно зняти бруд довкола рани, очищуючи шкіру від її країв назовні, щоб не забруднити рану; очищену ділянку довкола рани потрібно змастити настойкою йоду перед накладенням пов`язки;
• не можна видаляти з рани згустки крові, тому що це може викликати сильну кровотечу;
• не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою або накладати на рану павутину, щоб уникнути зараження стовбняком.

Для надання першої допомоги необхідно розпакувати існуючий в аптечці  індивідуальний пакет відповідно інструкції, надрукованій на обгортці. При  накладанні пов`язки не можна торкатися руками тієї її частини, яка повинна бути накладена безпосередньо на рану.

Якщо індивідуального пакета немає, то для перев`язки  можна використати чисту носову хустку і т.п. Накладати вату безпосередньо  на рану не дозволяється. Якщо в рану випадає яка-небудь тканина або орган, то пов`язку накладають зверху, ні в якому разі не намагаючись вправляти цю тканину або орган всередину рани.

Надаючий допомогу  повинен вимити руки або змастити пальці настойкою йоду. Торкатися до рани навіть чистими руками не можна.

Якщо рана забруднена землею, необхідно терміново звернутися до лікаря для введення протистовбнячної сиворотки.

Перга допомога при кровотечі

Кровотечі, при яких кров витікає з рани назовні, називаються  зовнішніми.

Кровотечі, при яких кров накопляється в порожнині тіла, називаються внутрішніми.

Наружні кровотечі:

• капілярна - при поверхневих ранах, при цьому кров з рани витікає краплями;
• венозна - при більш глибоких ранах, кров витікає буйно, темно-червоного кольору;
• артеріальна - при глибоких ранах, кров яскраво-червоного кольору, б`є струменем під великим тиском;
• змішана - якщо водночас кровоточать вени і артерії, при глибоких ранах.

Для зупинки кровотечі необхідно:

• підійняти поранену кінцівку;
• затулити рану перев`язочним матеріалом (з пакету), складеним в грудочку, і  притиснути зверху, не торкаючись пальцями самої рани; в такому положенні, не відпускаючи пальців, тримати 4-5 хв. Якщо кровотеча зупиниться, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього накласти ще одну подушечку з іншого пакета або шматок вати й забинтувати поранене місце з невеликим натиском, щоб не порушувати  кровообіг пораненої кінцівки. При бинтуванні руки або ноги витки бинта повинні йти  знизу вгору - від пальців до тулуба;
• при сильній кровотечі, якщо її неможливо зупинити давильною пов`язкою, необхідно стиснути кровоносні судини, живлячі поранену область, пальцями, джгутом або закруткою, або зігнути кінцівку в суглобах. В усіх випадках при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря і указати йому точний час накладки джгута (закрутки).

Кровотеча з внутрішніх органів викликає велику небезпеку для життя. Внутрішня кровотеча розпізнається по різкій блідості обличчя, слабкості, дуже частому пульсі, запамороченню голови, сильній спразі і обморочному стані. У таких випадках необхідно викликати лікаря, а до його приходу створити потерпілому повний спокій. Не можна давати йому пити, якщо є підозра на поранення порожнини живота. На місце травми необхідно покласти “холод” (гумовий пузир з льодом, снігом або холодною водою, холодні примочки і т.д.).

Швидко зупинити кровотечу можна притиснувши пальцями судину до кістки вище рани (ближче до тулуба). Притискувати судину необхідно достатньо  сильно.

Кровотечу з ран зупиняють:

• на нижній частині обличчя - притисканням щелепної артерії до краю нижньої щелепи;
• на скроні і лобі - притисканням скроневої артерії спереду козелка вуха;
• на голові та шиї - притисканням сонної артерії до шийного позвонка;
• поблизу плечового суглоба - притисканням підключичної артерії до кістки в підключичній впадині;
• на передпліччі - притисканням плечової артерії посередині плеча з внутрішньої сторони;
• на кисті і пальцях рук - притисканням двох артерій (променевої і ліктьової) до нижньої третини передпліччя біля кисті;
• на гомілці - притисканням підколінної артерії;
• на бедрі - притисканням бедрової артерії до кісток тазу;
• на стопі - притисканням артерії, яка проходить по тильній стороні стопи.

Кровотечу з кінцівки  можна зупинити  зігнувши її  в суглобах, якщо немає перелому кістки цієї кінцівки. У потерпілого необхідно швидко закотити рукав або штани і, зробивши грудочку з будь-якої тканини, вкласти її в ямку, утворену при згинанні суглоба, розташованого вище місця поранення, потім сильно  зігнути суглоб  над цією грудочкою. При цьому стискається артерія, яка проходить  на згині, яка подає кров до рани. В такому положенні згину ноги або руки треба зв`язати, або прив`язати  до тулуба потерпілого.

Якщо цей спосіб застосувати неможливо, то при сильній кровотечі необхідно накласти джгут. Для цього краще всього використати пружну розтягуючу тканину, гумову трубку, підтяжки і т.д.

Перед накладенням джгута кінцівку потрібно підняти. Джгут накладають на найближчу до  тулуба частину плеча або бедра. Місце, на яке накладають джгут, повинно бути обгорнене чим-небудь м`яким.

Можна накладати джгут поверх рукава або штанів.

Перед тим як накладати джгут його потрібно розтягти, а потім туго забинтувати ним кінцівку, не залишаючи поміж обертами джгута не оповитих ним ділянок шкіри. Натягувати джгут необхідно тільки до припинення кровотечі.

Правильність накладання джгута перевіряють по пульсу. Якщо його биття прощупується, то джгут накладений неправильно.

Тримати накладений джгут більше 1,5-2,0 години не допускається, тому що це може призвести до омертвіння знекровленої кінцівки. Через кожну годину джгут необхідно знімати на 10-15 хв.

Після накладення джгута або закрутки треба написати записку з зазначенням часу їх накладення і вкласти її в пов`язку під бинти або джгут.

При кровотечі з носа потерпілого необхідно посадити, нахилити голову вперед, підставивши під стікаючу кров яку-небудь ємність, розстебнути  йому комір, покласти на перенісся холодну примочку, увести в ніс шматочок вати або марлі, змоченої в 3% розчину перекису водню, стиснути крила носа на 4-5 хв.

При кровотечі з рота потерпілого необхідно покласти і терміново викликати лікаря.

Перша допомога при опіках

Опіки бувають:

• термічні - викликані вогнем, паром, гарячими предметами і речовинами;
• хімічні - викликані кислотами і лугами;
• електричні - викликані дією електричного струму  або електричної дуги.

                  По глибині враження всі опіки діляться на чотири ступені:

• перша -  почервоніння і отік шкіри;
• друга - водяні пузирі;
• третя - омертвіння поверхневих і глибоких шарів шкіри;
• четверта - обвуглення шкіри, враження м`язів, сухожилків і кісток.

Якщо на потерпілому загорівся одяг потрібно швидко накинути на нього пальто, будь-яку цупку тканину або збити полум`я водою. Не можна бігти в палаючій одежі, тому що вітер, роздуваючи полум`я, збільшить та посилить опік.

При наданні допомоги не можна торкатися руками обпечених ділянок  шкіри або змащувати їх мазями, жирами, маслами, вазеліном, присипати харчовою содою, крохмалем і т.д. Не можна проколювати пузирі, видаляти налиплі до обпеченого місця смолисті речовини, тому що можна обідрати обпечену шкіру і тим самим створити умови для зараження рани.

При невеликих по площі опіках першого і другого ступенів треба накласти на обпечену ділянку шкіри стерильну марлеву пов`язку.

Одяг і взуття з обпеченого місця не можна зривати, а необхідно розрізати ножицями і обережно зняти. Якщо обгорілі шматки одягу прилипли до обпеченої ділянки тіла, то поверх них потрібно накласти стерильну пов`язку і направити потерпілого в лікувальний заклад.

При тяжких і обширних опіках потерпілого необхідно загорнути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, укрити тепліше, напоїти теплим чаєм і створити спокій до прибуття лікаря.

Обпечене обличчя необхідно закрити стерильною марлею.

При опіках очей необхідно робити холодні примочки з розчину борної кислоти (половина чайної ложки на стакан води) і негайно відправити потерпілого до лікаря.

При хімічних опіках глибина ушкодження тканин в значній мірі залежить від тривалості дії хімічної речовини. Важливо як можна швидше зменшити концентрацію хімічної речовини і час її дії. Для цього вражене місце відразу промивають великою кількістю проточної холодної води.

Якщо кислота або основа (луг) попала на шкіру через одяг, то спочатку потрібно змити її водою з одягу, а потім обережно розрізати і зняти з потерпілого мокрий одяг, після чого промити шкіру.

При попаданні на тіло людини сірчаної кислоти або основи у вигляді твердої речовини необхідно видалити її сухою ватою або шматком тканини, а потім  вражене місце ретельно промити водою.

При хімічному опіку повністю вимити хімічні речовини водою не вдається. Тому після промивання вражене місце необхідно обробити  нейтралізуючими розчинами, використовуваними у вигляді примочок або пов`язок. При опіку шкіри кислотою роблять примочки розчином харчової соди, а основою - розчином борної кислоти або слабким розчином оцтової кислоти.

Якщо в око попали тверді шматочки хімічної речовини, то спочатку їх треба видалити  вологим тампоном, а потім промити око водою.

Якщо кислота або основа попали в стравохід, необхідно  терміново викликати лікаря, а потім видалити слину і слизь з ротової порожнини потерпілого, покласти його і тепло вкрити, а на живіт покласти “холод”.

Якщо у потерпілого з`явилися  ознаки задухи йому необхідно робити штучне дихання.

Не можна промивати шлунок водою, або нейтралізовувати кислоту або основу, що попала в стравохід.

Перша допомога при обмороженні

Ушкодження тканин внаслідок дії низької температури називається обмороженням.

Перша допомога - це негайне зігрівання потерпілого, особливо обмороженої частини тіла для чого потерпілого потрібно найшвидше перенести в тепле приміщення. Потім обморожену кінцівку помістити в теплу ванну з температурою 20 градусів Цельсія. За 20-30 хвилин температуру поступово збільшити до 40 градусів Цельсія, при цьому кінцівку ретельно обмивають милом.

Після ванни ушкоджені ділянки потрібно висушити, закрити стерильною пов`язкою і тепло вкрити. Не можна змащувати  їх жиром і мазями. Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, рукавицею, носовою хусткою. Робити масаж можна тільки чистими руками.  Потерпілому також дають гарячу каву, чай, молоко. Потім його потрібно доставити в найближчий лікувальний заклад з прийняттям всіх заходів щодо попередження повторного переохолодження.

Перша допомога при переломах, вивихах, забиттях і розтягненні зв’язок

При переломах, вивихах, розтягненні зв`язок та інших травмах потерпілий відчуває гостру біль, різко посилюючу при спробі змінити положення ушкодженої частини тіла.

Найголовнішим моментом при наданні першої  допомоги являється  створення спокою для ушкодженої кінцівки. до місця травми необхідно прикласти “холод”.

При падінні, ударі можливий перелом черепа (ознаки: кровотеча з вух та рота, несвідомий стан) або струс мозку (ознаки: головна біль, нудота, блювота, утрата свідомості).

Перша допомога: потерпілого необхідно покласти на спину, на голову накласти тугу пов`язку і покласти “холод”, забезпечити спокій до прибуття лікаря.

У потерпілого, який знаходиться у несвідомому стані, може бути блювота. У цьому випадку необхідно повернути його голову на ліву сторону. Якщо наступає задуха, то необхідно висунути нижню щелепу потерпілого вперед і підтримувати її в такому стані, як при проведенні  штучного дихання.

При пошкодженні хребта у потерпілого спостерігаються такі ознаки:  різка біль у хребті, неможливість зігнути спину і повернутися.

Перша допомога: обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину широку дошку, двері, зняті з навісів, або перевернувши потерпілого лицем вниз суворо слідкувати, щоб його тулуб не прогинався. Транспортувати потерпілого також необхідно або на дошці, або лицем вниз.

При переломах кісток тазу у потерпілого спостерігаються такі ознаки: біль при обмацуванні тазу, біль у паху, неможливість підійняти  виправлену ногу.

Перша допомога: під спину потерпілого необхідно підсунути широку дошку, покласти його в положення “жаба”. Не можна повертати потерпілого набік, садити і ставити на ноги.

При переломі ключиці у потерпілого спостерігаються такі ознаки: біль в області ключиці, припухлість в області перелому.

Перша допомога: покласти в пахвову ямку невелику грудочку вати, прибинтувати руку до тулуба, зігнувши її в лікті під прямим кутом, підвісити руку до шиї бинтом. Бинтувати потрібно від хворої руки на спину.

При переломі і вивиху кісток кінцівок у потерпілого спостерігаються такі ознаки: біль у кістках, неприродна форма кінцівки, рухливість у місці, де немає суглоба, скривлення і пухлина на місці перелому або вивиху.

Перша допомога: забезпечити  повну нерухомість ушкодженої кінцівки, не можна самому вправляти вивих, необхідно створити для ушкодженої кінцівки нерухоме положення, при накладенні шини обов`язково необхідно  забезпечити  нерухомість двох, або навіть трьох суглобів, шинна пов`язка не повинна стискати  важливі судини, нерви і виступи кісток.

При переломі ребер у потерпілого спостерігаються такі симптоми: біль  при диханні, кашлі і русі.

Перша допомога: необхідно туго  забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху.

При забитті у потерпілого спостерігаються такі симптоми: припухлість у місці забиття, біль при доторкуванні до місця забиття.

Перша допомога: до місця забиття треба прикласти “холод”, а потім накласти тугу пов`язку. Не потрібно змащувати забите місце йодом, розтирати і накладати зігріваючий компрес.

Якщо потерпілого звільнено з-під стискування вагою, то необхідно туго забинтувати і підійняти ушкоджену кінцівку, підкласти під неї одяг. Поверх бинта потрібно накласти “холод”. При переломі кінцівки потрібно накласти шину. Якщо у потерпілого відсутнє дихання і пульс, необхідно зробити штучне дихання і закритий масаж серця.

При розтягненні зв`язок у потерпілого виникає різка біль у суглобі, припухлість в суглобі.

Перша допомога: туге бинтування, забезпечення спокою для ушкодженої ділянки, прикладання “холоду”. Ушкоджена нога повинна бути піднята, ушкоджена рука - підвішена на косинці.

Перша допомога при попаданні сторонніх тіл під шкіру або в око

При попаданні стороннього предмету під шкіру видаляти його можна лише в тому випадку, якщо є упевненість. що це можна зробити легко і повністю. В інших випадках необхідно звернутися до лікаря. Після видалення стороннього предмета необхідно змастити місце поранення йодом і накласти пов`язку.

Сторонні тіла, що попали в око, краще за все видаляти промиванням струменем води з стакана, з вати або марлі, за допомогою питного фонтанчика, направляючи струмінь від зовнішнього кута  ока до внутрішнього. Терти око не слід.

Перша допомога при втраті притомності,

тепловому  і сонячному ударах та при отруєнні

В переднепритомному стані (запаморочення голови, млосність, стиснення в грудях, недостатність повітря, потьмарення в очах) потерпілого  треба покласти, опустивши голову нижче тулуба, тому що при обмороці відбувається раптовий  відлив крові  від мозку.

Необхідно розстебнути одяг потерпілому що перешкоджає його диханню, забезпечити приплив свіжого повітря, дати потерпілому випити холодної води, давати нюхати нашатирний спирт. Обличчя і груди  можна змочувати холодною водою.

При тепловому і сонячному ударах відбувається приплив крові до мозку, внаслідок чого потерпілий відчуває раптову слабкість, головну біль, виникає блювота, його дихання стає поверховим. Допомога полягаю в тому, що потерпілого необхідно вивести або винести з жаркого приміщення або сонця в тінь, прохолодне приміщення, забезпечивши притік свіжого повітря. Його треба покласти  так, щоб голова була вище тулуба, розстебнути одяг, покласти на голову лід або робити холодні примочки, змочити груди холодною водою, давати нюхати нашатирний спирт. Якщо дихання припинилося або дуже слабке і пульс не прощупується, необхідно робити штучне дихання і закритий масаж серця, а також терміново викликати лікаря.

При отруєнні газами, в тому числі чадним, ацетиленом, природним, парами бензину з`являється головна біль, стук в скронях, “дзвін в вухах”, загальна слабкість, запаморочення в голові, посилене серцебиття, млосність, блювота. При сильному отруєнні настає сонливість, апатія, байдужість, а при тяжкому отруєнні — збуджений стан з безладними рухами, втрата або затримка дихання, розширення зіниць.

При всіх отруєннях треба негайно вивести або винести потерпілого з отруєної зони, розстебнути одяг, забезпечити притік свіжого повітря, покласти його, підняти ноги, вкрити тепліше, давати нюхати нашатирний спирт. При необхідності робити штучне дихання.

 

 

Перша допомога при рятуванні утопаючого

Основне правило при рятуванні утопаючого - діяти вдумливо, спокійно, обережно, спочатку розібравшись в обставинах.

Якщо є можливість, то потрібно подати утопаючому жердину, або кінець одягу, за допомогою яких притягнути його до берега, човна, або кинути йому  плаваючий предмет, або спеціальну рятувальну річ. Якщо цих предметів немає, то необхідно пливти йому на допомогу. Надаючий допомогу повинен сам не тільки добре плавати, але й знати способи транспортування  потерпілого,  уміти звільнятися від його захватів.

При необхідності негайно стрибнути в воду для надання допомоги утопаючому треба зняти верхній одяг і взуття.

При низькій температурі води можуть настати судороги. Для їх припинення рекомендується вийняти з води ногу і потягнути на себе  пальці або сильно зігнути ногу в коліні.

Допомога утопаючому:

• підставити свої плечі під кисті рук утопаючого і транспортувати його пливучи стилем “брас”;
• допомогу потрібно надавати ззаду, захищаючись від захватів потерпілого.

Порядок звільнення від захватів:

• якщо утопаючий обхопив  надаючого допомогу за тулуб або за шию спереду, треба, однією рукою утримуючи його за поперек, долонею другої руки впертися в підборіддя утопаючого, пальцями затиснути йому ніс і сильно штовхнути в підборіддя, або впертися коліном в низ живота утопаючого і з силою відштовхнутися від нього;
• якщо утопаючий схопив за шию ззаду, треба однією рукою захопити кисть руки його, а другою підштовхнути лікоть цієї руки. Потім різко перекинути руку утопаючого через  свою голову і, не звільняючи руки, повернути його до себе спиною і буксирувати його до берега;
• якщо утопаючий схопив за ноги, то для звільнення потрібно однією рукою притиснути його голову до себе, а другою схопити його за підборіддя і повернути від себе.

Якщо ззаду підпливти до потерпілого неможливо, треба в кількох метрах від нього пірнути і, підпливши збоку, однією рукою відштовхнути його коліна, а другою захопити ногу, ривком за цю ногу повернути його спиною до себе і буксирувати до берега.

Якщо потерпілий лежить на дні водоймища лицем вгору, то необхідно пірнути і підпливти до нього зі сторони голови; якщо він лежить лицем вниз - зі сторони ніг. Потім взяти його під руки, підійняти і, сильно відштовхнутися ногами від ґрунту, випливти з ним на поверхню і буксирувати до берега.

Буксирувати утопаючого можна кількома способами:

• спосіб “за голову” - перевести утопаючого в положення на спину, піддержуючи його в такому положенні, обхопити його обличчя долонями (великими пальцями за щоки, а мізинцями під нижню щелепу), закриваючи вуха і тримаючи обличчя над водою. Пливти треба на спині;
• спосіб “за руки” - підпливти до утопаючого ззаду, стягти його за лікті назад за спину і, притискаючи до себе, пливти до берега вільним стилем;
• спосіб “під руки” - підпливти до утопаючого ззаду, швидко підсунути свою праву (ліву) руку під його праву (ліву) руку і взяти утопаючого за другу руку вище ліктя. Потім треба притиснути його до себе і пливти до берега на боці.

Для буксирування потерпілого без свідомості надаючий допомогу повинен пливти на боці і тягнути потерпілого за волосся або за комір одягу.

При всіх способах буксировки утопаючого необхідно, щоб його ніс і рот знаходилися над поверхнею води.

Допомога потерпілому повинна бути надана відразу після того, як його витягли з води. Якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані, треба негайно взятися за його оживлення і вжити заходів щодо викликання лікаря. Якщо необхідно, перед штучним диханням треба відкрити рот потерпілого і очистити його  від мулу, піску, водорослів і слизу. Потім необхідно приступати до виконання штучного дихання і закритого масажу серця. Для спорожнення розтягнутого шлунку від  води і повітря потерпілого потрібно покласти на бік і натиснути йому на верхню частину живота або, поклавши його вниз животом і обхопивши тулуб  руками в області живота, піднімаючи вгору видавлювати воду.

Якщо потерпілий почне дихати, йому необхідно давати нюхати нашатирний спирт, дати випити 15-20 крапель настою валер`янки (на півсклянки води), переодягти в сухий одяг, вкутати тепліше, дати міцного чаю і забезпечити повний спокій до прибуття медичного персоналу.

Перша допомога при укусах

При укусі отруйних змій і комах з`являється запаморочення голови, нудота, блювота, сухість і гіркий смак у роті, посилений пульс, серцебиття, задишка, сонливість, а також втрата свідомості, зупинка дихання.

В місці укусу виникає нестерпна біль, шкіра червоніє, набрякає.

 Допомога при укусах:

• потерпілого необхідно покласти, щоб сповільнити розходження отрути по тілу;
• укушеній кінцівці необхідно забезпечити спокій, прибинтувати її до тулуба і т.п.,
• пов`язку час від часу потрібно послаблювати, щоб вона не врізалася в тіло;
• необхідно дати велику кількість питва (гарячий чай), 15-20 крапель настоянки валер`янки на півсклянки води;
• ні в якому разі не можна припікати місце укусу, робити розрізи, накладати джгут, давати потерпілому алкоголь, відсмоктувати отруту з ранки;
• потерпілого потрібно відправити в найближчий лікувальний заклад в положенні лежачи.

Перша допомога при попаданні предмета в дихальне горло

При попаданні стороннього предмета в дихальне горло потерпілого, в якого виникають ознаки задухи, але свідомість зберігається, необхідно найшвидше показати лікарю.

В крайньому випадку потерпілому завдають декілька ударів кистю в міжлопаткову область при нахиленій вперед голові або в положенні лежачи на животі. Якщо це не допомогло охоплюють потерпілого ззаду так, щоб кисті зчепилися на животі, і роблять декілька швидких натискувань на живіт.

4.                  Вимоги безпеки праці після закінчення роботи

Перенесення та перевезення потерпілого

При нещасному випадку необхідно не тільки  негайно надавати першу допомогу, але швидко і правильно доставити потерпілого в найближчий лікувальний заклад.

Порушення правил перенесення і перевезення потерпілого може принести йому значну шкоду. Необхідно слідкувати,  щоб він знаходився в зручному положенні. Підіймати і класти потерпілого потрібно злагоджено. Брати його необхідно зі здорової сторони.

Для перенесення потерпілого з ушкодженим хребтом на носилки потрібно покласти дошку, а поверх неї одяг. Якщо дошки немає, то потерпілого потрібно покласти на живіт.

При переломі нижньої щелепи потерпілого потрібно класти лицем вниз.

При травмах живота потерпілого потрібно покласти на спину, зігнувши йому ноги в колінах. Під коліна потрібно підкласти валик з одягу.

Якщо ушкоджена грудна клітка, потерпілого потрібно переносити в напівсидячому положенні, поклавши йому під спину одяг.

По рівному потерпілого потрібно нести ногами вперед, а при підйомі - головою вперед.

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВА з ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

1. Загальні вимоги безпеки праці

Інструкція розроблена на основі Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 №126 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 04.11.2004 №1480/10009.

Територія училища повинна постійно утримуватись в чистоті та систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведене місце.

На території училища забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.

Дороги, проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу. Забороняється довільно зменшувати нормовану ширину та проїзди.

До всіх будівель і споруд, що знаходяться на території училища має бути забезпечений вільний доступ.

Територія повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження протипожежного інвентарю, входів до будинків та споруд.

Всі будівлі, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття і постійно утримуватися в чистоті.

Розводити багаття, спалювати відходи, тару на відстані менше 15 м від будівель та споруд не дозволяється.

2.    Вимоги безпеки праці під час роботи

Вимоги щодо утримання шляхів евакуації.

Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель і споруд.

Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися в напрямку виходу з будівель (приміщень). При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.

Проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінок у разі перебування в будівлі людей.

 Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення повинні постійно освітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей).

Допустимість  (місця)  паління.

Палити дозволяється в спеціально відведених місцях. В цих місцях повинні бути вивішені показники “місце для куріння”, а також встановлені урни або попільниці з негорючих матеріалів.

Забороняється паління на території та приміщеннях.

Порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих

та інших пожежонебезпечних робіт.

Керівник і посадові особи підприємства зобов’язані керуватися, виконувати самі і слідкувати за суворим дотриманням підлеглими вимог “Правил пожежної безпеки в Україні” при проведенні зварювальних  та інших вогневих робіт.

При проведенні вогневих робіт на тимчасових місцях необхідно оформити наряд-допуск на проведення цих робіт.

Ведення вогневих робіт дозволяється лише після вжитих заходів, які включають можливість виникнення пожежі і очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском, відром з водою).

Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянутим місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити водою, усунути можливі причини виникнення пожеж.

Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення, де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж 2 годин після їх закінчення. Про проведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна особа за пожежну безпеку роблять відповідні позначки у наряді-допуску.

Двері, що з’єднують приміщення, де використовуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути зачиненими.

Під час проведення робіт по наклеюванню покриття підлоги, фарбуванні і опорядженні приміщення із застосуванням горючого клею, фарби і мастил, забороняється присутність людей, не пов’язаних безпосередньо з ремонтними роботами. Забороняється одночасне проведення  в одному приміщенні електрозварювальних і опоряджувальних робіт з використанням мастил, фарби, клею і інших горючих матеріалів, а також паління при проведенні цих робіт.

Забороняється проводити відігрівання замерзлих труб різних систем всередині приміщень паяльними лампами та іншими способами із застосуванням відкритого вогню. Для цього треба використовувати гарячу воду, пар або нагрітий пісок.

Порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів.

Всі будівлі, приміщення, споруди, приямки віконних прорізів, а також територія, відведена училищу, повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від горючого сміття, тари, опалого листя, сухої трави тощо, котрі необхідно регулярно видаляти в спеціальні металеві контейнери, а потім вивозити в спеціально відведене місце.

На території, відведеній училищу, забороняється влаштовувати звалище горючих відходів.

При відсутності можливості своєчасного вивозу сміття допускається спалювання його на спеціально відведеному майданчику; місце (площадка) для спалювання сміття повинно мати тверде покриття із негорючих матеріалів і огороджене з трьох боків негорючими стінками висотою не менше 1 м.

Розводити багаття, спалювати відходи, тару на відстані менше 15 м від будівель та споруд, а також в межах установлених будівельними нормами протипожежних розривів не дозволяється.

Утримання та зберігання спецодягу.

Спецодяг завжди повинен бути охайним, не порваним, з усіма пришитими ґудзиками і іншими застібками і зберігатися в спеціальних шафах побутового приміщення.

Забороняється: зберігати в шафах промаслений і брудний спецодяг. Він повинен бути випраний; прати спецодяг в ЛЗР і ГР.

3.    Вимоги безпеки праці після закінчення роботи

Перед закінченням роботи, особа, відповідальна за пожежну безпеку будівлі, дільниці повинна ретельно обстежити адміністративну будівлю (коридори, місця загального користування, сходові майданчики тощо), а також територію, прилеглу до них і лише впевнившись в їх пожежонебезпечному стані, залишати роботи.

Працівники підприємства після закінчення роботи повинні відключити напругу з усіх електроустановок, електроприладів, ретельно оглянути службові приміщення, і лише впевнившись у їх пожежонебезпечному стані, вимкнути освітлення і закрити їх на замок.

Особистості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів.

Електроустановки (можливість їх застосування, монтаж, наладка та експлуатація, повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок, ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ) та інших нормативних документів.

Електричні машини, апарати, обладнання, електроприводи та кабелі за виконанням  та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за ПЕУ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання зони (за ПУЕ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із значенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставити заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некалібрових плавких вставок забороняється.

Влаштування та експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється. Винятком можуть служити ілюмінаційні установки і електропроводки, які живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Переносні світильники повинні бути обладнанні захисними скляними ковпаками й сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосувати гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилками, спеціального призначення для цієї мети, з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень.

Електронагрівальні прилади, радіоприймачі та інші побутові електроприлади та апаратура повинні вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань та електророзеток заводського виготовлення.

Для опалення невеликих приміщень можуть застосуватися масляні радіатори та нагрівальні електропанелі типу РБЄ-1, ЕК-2, ЕК-4, ПТ-8-2 та інші із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.

Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85^оС. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій має становити не менш 0,25 м.

Не дозволяється:

• експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратили захисні властивості, ізоляцією;
• залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими струмопровідними жилами, застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, електропроводок;
• застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
• користування пошкодженими розетками, відгараджувальними з’єднувальними коробками, а також лампи, скло яких має сліди затемнення або виконання;
• підвивання світильників безпосередньо на само провідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
• використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціями) підприємств-виготовлювачів;
• використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з  горючих матеріалів;
• залишення без догляду при виході з приміщення увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, радіоприймачів тощо;
• складування горючих матеріалів на відстані 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
• використання роликів, вимикачів, штепсельних розеток для підвішування одягу та інших предметів; заклеювання ділянок електропроводки папером тощо;
• використання побутових електронагрівальних приладів (чайників, кип’ятильників тощо) без негорючих підставок.

В усіх, незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок і електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).

4.   Вимоги безпеки праці в аварійних ситуаціях

Під час виникнення пожежі дії працівників підприємства, а також пожежної охорони в першу чергу повинні бути спрямовані на забезпечення безпеки людей.

Для оповіщення людей про пожежу в будинках використовують звукову (дзвінкову) сигналізацію – 4 протяжних дзвінка.

У разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожен службовець або робітник підприємства зобов’язаний :

• вжити (по можливості) заходів по евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей і службової документації;
• повідомити про пожежу керівника чи відповідну компетентну особу;
• у разі необхідності викликати медичну допомогу (тел. 103), аварійну службу електричних мереж (тел.__________).

Посадова особа підприємства, що прибула на місце пожежі зобов’язана:

• очолити керівництво гасіння пожежі до прибуття пожежних підрозділів;
• перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома;
• у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявності сили і засоби;
• в усіх приміщеннях, де сталася пожежа, припинити роботу.
• Співробітники розпочинають евакуацію згідно “Схем евакуації людей і майна на випадок екстремальної ситуації” через головний вхід, запасні виходи і, в разі необхідності, через віконні прорізи.
• Люди, що евакуйовуються, виносять з кабінетів і інших приміщень найбільш цінні речі і службову документацію;
• видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідацією пожежі;
• перевірити підключення оповіщення людей про небезпеку;
• організувати зустріч підрозділів з пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці обладнання на джерелі води, для чого виставити чергового;
• організувати аварійне вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи агрегатів, закривання парових і водогрійних мереж і виконання інших заходів, які сприяють запобіганню розширення пожежі.

На кожному об’єкті (споруда, адмінбудинок) повинна бути призначена особа, яка під час виникнення пожежі повинна здійснювати аварійне вимкнення електрообладнання. Системи пожежної автоматики, протипожежного водопостачання та експлуатаційного (аварійного) освітлення мають бути не відключеними.

Кожний рубильник аварійного (на випадок пожежі) відключення повинен мати яскравий напис “Аварійне відключення – 380 (220В)”, що кидається в очі, а підхід до нього завжди повинен бути вільним.

• організувати гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння (вогнегасники, вода, сухий пісок). Після прибуття пожежних підрозділів, співробітники, задіяні на гасінні пожежі, діють по вказівці керівника гасіння пожежі;
• по прибутті на пожежу пожежних підрозділів, забезпечити безперешкодний доступ їх на територію;
• повідомити старшого начальника підрозділів пожежної охорони про всі необхідні відомості про осередок пожежі, прийнятих заходах по евакуації людей, які займаються ліквідацією пожежі;
• забезпечити захист людей, які беруть участь в гасінні пожежі, від обрушень конструкцій, враження електричним струмом, отруєнь, опіків;
• організувати силами співробітників евакуацію майна через центральний вихід, запасні виходи і віконні прорізи.

В першу чергу евакуюються цінності і службова документація, яким загрожує пожежа. Складування проводиться так, щоби не створювались перешкоди для пожежників і пожежної техніки. Відразу ж організувати їх охорону, призначивши для цього працівника.

По кожній виниклій пожежі або загоранню адміністрації зобов’язана вияснити всі обставини, які сприяли виникненню і розвиванню пожежі, розробити відповідні і здійснити необхідні профілактичні заходи, прийняти відповідні міри впливу до осіб, які винні в виникненні пожежі і відповідним керівникам, які не забезпечили пожежну безпеку і відшкодування за їх кошти нанесених збитків.

Всі випадки пожеж і загорань повинні реєструватися в спеціальному журналі.

 

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

з ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

в НАВЧАЛЬНИХ КАБІНЕТАХ, МАЙСТЕРНЯХ, ЛАБОРАТОРІЯХ

1.    Загальні вимоги безпеки праці

Кожен учень зобов’язаний знати і виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі вжити всіх залежних від нього заходів для врятування учнів і гасіння пожежі.

Евакуаційні проходи, виходи, коридори, тамбури і сходи не повинні заставлятися будь-якими предметами і обладнанням.

Розміщення меблів і обладнання у кабінетах, майстернях, лабораторіях та інших приміщеннях не повинно перешкоджати евакуації людей  і підходу до засобів пожежогасіння. У навчальних майстернях не повинно зберігання та застосування легкозаймистих горючих рідин, газів та легкозаймистих матеріалів.

Застосовувати з метою опалення нестандартні (саморобні) нагрівальні пристрої.

Весь пожежний інвентар і обладнання необхідно утримувати у справному стані, розміщувати на видних місцях.

2.    Вимоги безпеки праці до початку роботи

Перед початком проведення занять з нової теми у навчально-виробничих майстернях, лабораторіях керівник, який проводить їх повинен провести протипожежний інструктаж і зафіксувати його в журналі .

Припливно-витяжна вентиляція у всіх приміщеннях повинна вмикатися за 30 хв. до початку роботи і вимикатися після її закінчення.

У кабінетах, майстернях горючі речовини й матеріали потрібно зберігати у шафах, що замикаються, ключі від яких повинні бути у завідуючого кабінетом, майстернею.

Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко займаються, обгортати папером або тканиною електричні лампи.

Не працюйте на несправному обладнанні.

Перед початком роботи на електрообладнанні перевіряйте наявність кріплення захисних засобів і з’єднання захисного заземлення, занулення.

3.    Вимоги безпеки праці під час виконання роботи

Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.

Застосовувати  для миття підлоги та обладнання легкозаймисті або горючі речовини (бензин, ацетон тощо).

Залишати без нагляду робоче місце, запалені пальники та інші нагрівальні прилади.

Сушити предмети, що можуть горіти, на опалювальних приладах.

Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням.

Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:

•      використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією;
•      залишати під напругою електричні проводи і кабелі;
•      переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою;
•      залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади та обладнання;
•      користуватися пошкодженими (несправними) розетками;
•      зав’язувати і скручувати електропроводи;
•      застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводів.

 Забороняється самостійно усувати не справності електромережі і електрообладнання.

4.   Вимоги безпеки праці після закінчення роботи

 Щоденно після закінчення занять у кабінетах, майстернях, лабораторіях викладачі, лаборанти повинні уважно оглянути всі приміщення, які закриваються, вимикати електроприлади, обладнання, освітлення, усувати виявлені недоліки.

 Після закінчення роботи слід прибрати сміття, відходи та виробничі обрізки.

 Після кожного заняття необхідно усі пожежонебезпечні речовини та матеріали винести у спеціально виділені та обладнані приміщення.

5.   Вимоги безпеки праці в аварійних ситуаціях

 У випадку, виникнення пожежі дії працівників мають бути спрямовані на рятування та евакуацію учнів.

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

з ОХОРОНИ ПРАЦІ

ЧЕРГУВАННЯ УЧНІВ у НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ, МАЙСТЕРНЯХ, ЛАБОРАТОРІЯХ

1.    Загальні вимоги безпеки праці

 До чергування в навчальних закладах, майстернях, лабораторіях допускаються учні, що не мають медичних протипоказань та пройшли інструктаж з охорони праці.

 Черговий зобов’язаний:

• прийти на чергування в одязі відповідно до Правил внутрішнього розпорядку дня;
• виконувати установлені Правила внутрішнього розпорядку дня;
• виконувати лише ту роботу, з якої отримав інструктаж і до якої допущений;
• не допускати в навчальний корпус, майстерню сторонніх осіб;
• з’являтися на чергування за 30 хвилин до початку занять;
• стежити за збереження майна: меблів, верстатів тощо;
• стежити за порядком та дисципліною учнів, вимагати від них виконання Правил внутрішнього трудового розпорядку;
• по мірі необхідності проводити вологе прибирання коридорів в період занять.

2.    Вимоги безпеки праці до початку чергування

Чергові по навчальному корпусу, майстерні, лабораторії обходять місця учнів, перевіряють чи все відповідає загальному обліку та справності робочих пристосувань. Якщо виявлені якісь недоліки, черговий зобов’язаний попередити про це чергового майстра, викладача.

Оглянути робоче місце чергового, наявність необхідної документації та оснащення.

3. Вимоги безпеки праці під час чергування

Черговий учень слідкує за порядком у навчальному корпусі, майстерні, лабораторії, не дозволяє бігати в коридорах, майстернях, кабінетах у період перерв, щоб запобігти можливих травм.

Слідкувати за бережливим ставленням до майна.

В разі необхідності виконують вологе прибирання свого робочого місця та інших приміщень за вказівкою чергового майстра (викладача) або керівника училища з дотриманням безпеки життєдіяльності.

Слідкувати за економним використанням електричної та теплової енергії, забезпечити мінімальне використання ламп освітлення в навчальних корпусах, майстернях та лабораторіях.

4.   Вимоги безпеки праці після чергування

 По закінченні заняття черговий перевіряє чистоту, зовнішній вигляд приміщень і доповідає черговому майстру (викладачу).

 Прибирає своє робоче місце.

 У разі необхідності виконує вказівки чергового майстра (викладача).

5.   Вимоги безпеки праці в аварійних ситуаціях

 У випадку аварії або ситуації, яка може привести до нещасного випадку черговий забезпечує огородження небезпечної зони, повідомляє про небезпеку чергового майстра (викладача) або керівника училища.

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

з ОХОРОНИ ПРАЦІ

для БАРМЕНІВ

1.    Загальні вимоги безпеки праці

Інструкція з безпеки праці під час роботи в лабораторії (майстерні) барменів професій­но-технічного навчально закладу (далі інструкція) поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час проведення занять у лабораторії професійно-технічних навчальних закладах незалежно від форм  власності.

Інструкція є основою для розробки інструкції з безпеки під час проведення занять у лабораторії (майстерні) барменів професійно-технічних навчальних закладах. Інструкція розробляється завідувачем майстерні барменів і затверджується керівником професійно-технічних навчальних закладу. Вимоги зазначеної інструкції є обов'язковими для виконання всіма, хто працює у лабораторії (майстерні барменів).

Кожен учень групи повинен пройти вступний інструктаж в службі охорони праці, який фіксується в журналі реєстрації інструктажів і в журналі виробничого навчання на окремій сторінці за формою № 7 ( наказ Міністерства України від 18.04.2006 № 304).

З кожним учнем який прибув на навчання в лабораторію барменів проводиться - первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці, з реєстрацією у спеціальному журналі ("Журнал інструктажів на робочому місці").

На уроках виробничого навчання учні повинні бути одягнуті у спеціальний одяг барменів, мати індивідуальні та колективні засоби захисту.

Робоче місце забезпечується необхідним обладнанням, столовими приборами, металевим, керамічним та скляним посудом, засобами для його чищення та миття,  прибирання.

Учні забезпечуються засобами особистої гігієни.

Миття посуду в електрифікованій посудомийній машинні здійснюється під наглядом майстра.

Учні, які проходять навчання у майстерні повинні проходити періодичні медичні огляди, 2 рази на рік.

Кожен учень повинен мати санітарну книжку встановленого зразку.

Всі учні проходять інструктаж з охорони праці по кожній темі навчального плану за професією "бармен", окремо, з реєстрацією у спеціальній відведеній формі журналу виробничого навчання.

Повторний інструктаж проходять не рідше двох разів на місяць. Результати інструктажів фіксуються в журналі інструктажів на робочому місці.

Учні повинні дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, виконувати режим виробничого навчання та відпочинку.

Учні зобов'язані  знати та дотримуватись правил пожежної безпеки. Не допускати завалювання та захаращення проходів навчальної  лабораторії.

Про кожен нещасний випадок потерпілий чи очевидець зобов’язаний терміново повідомити майстра виробничого навчання, або завідуючого відділенням. Майстер або завідуючий лабораторією повинен надати першу долікарську допомогу, доставити потерпілого у лікарню, доповісти директору ПТНЗ.

До розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці такою, якою вона була під час події, якщо це не загрожує життю та здоров’ю працюючих поруч та не приведе до аварії.

Учні повинні володіти прийомами надання першої долікарської допомоги, знати місце розміщення та вміст аптечки, вміти користуватися засобами, які знаходяться в ній.

Учні повинні знати правила особистої гігієни та дотримуватись їх.

Перед початком виконання вправ (завдань), уходячи на перерви та після них в роботі миють руки по лікоть, з використанням миючих засобів.

При відвідуванні туалету спецодяг повинен зніматися. Та зберігатися у спеціально відведеному місці для одягу. Умивальники повинні бути укомплектованими засобами для миття рук та рушниками.

Особи, які порушили вимоги інструкції з охорони праці несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

В процесі навчання учні повинні дотримуватись правил носіння спеціального одягу, взуття, яке забезпечує комфортні умови виконання обслуговування, користуватися засобами індивідуального захисту. 

Тримати робоче місце у чистоті, після закінчення робіт прибирати його.

Не виконувати роботи у залі, підлога якої з нерівностями, з вибитими плитками, загнутими краями синтетичних покриттів.

Своєчасно  користуватись засобами захисту від пилу, газу, шляхом вмикання місцевої витяжної, та проточної  вентиляції.

Заборонено залучати неповнолітніх до підіймання речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми:

Календарний вік, років	Граничні норми, ваги вантажу
	Короткочасна робота		Тривала робота
	юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
14	5	2,5	-	-
15	12	6	8,4	4,2
16	14	7	11,2	5,6
17	16	8	12,6	6,3

Особи, які не пройшли необхідні види інструктажів  до роботи не допускаються.

2.    Спеціальні вимоги безпеки праці

до обладнання та інвентарю лабораторії барменів

Обладнання лабораторії (холодильна шафа, фризер, машина для нарізки гастрономічних продуктів тощо) повинно бути безпечним протягом всього терміну роботи.

Перевірити стан приміщення і обладнання. При виникненні недоліків в роботі обладнання працівники до роботи на ньому не допускаються.

Обладнання лабораторії повинно бути безпечним в експлуатації протягом всього терміну навчання та роботи.

Всі види електричного обладнання підлягають заземленню, експлуатація без заземлення і занурення забороняється.

Забороняється  звільняти від пилу і чистити електроприбори, які увімкнені в електромережу.

Для відкриття та розпакування тари і відкриття консервів необхідно використовувати спеціальні інструменти та ключі.

Забороняється носити прибори (ножі та виделки) в руках, вістям вперед.

Відра, тазики для миття підлоги та прибирання приміщення повинні мати напис "для підлоги".

3.    Вимоги безпеки праці перед початком роботи

Заходити до лабораторії (майстерні) лише з дозволу майстра (викладача).

Зайняти своє робоче місце відповідно до схеми розміщення учнів групи.

Не заносити до лабораторії (майстерні) предмети, які можуть загрожувати життю і здоров'ю учнів, колючі і ріжучі предмети, сірники, газові пістолети, га­зові балончики, зброю різного типу.

Звільніти робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і ма­теріалів.

Перевірити наявність і надійність посуду (приборів), скатертин та інших предметів, необхідних для виконання завдання.

Починати виконувати завдання тільки з дозволу майстра (викладача)

Виконувати тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доручена
майстром (викладачем).

Спецодяг і взуття повинні бути чистими. Зачіска повинна мати компактну укладку, не повинно бути прикрас, коштовностей, довгих нігтів,  вкритих яскравим лаком. Забороняється заколювати спецодяг голками та булавками.

Не носити взуття на високих підборах, зі стертими підошвами і набійками.

Перед використанням оглянути обладнання та інвентар, впевнитися в його справності, візуально перевірити якість надійного заземлення та занулення.

Перевірити наявність випробуваних діелектричних килимків в зоні користування електрообладнання.

Перед вмиканням електробойлера для нагрівання води перевірити наявність заземлення або занулення та наявність води.

При вияві несправності в обладнанні необхідно повідомити майстра в/н та до усунення їх до роботи не приступати. Не дозволяється самостійно проводити будь-який ремонт обладнання.

Обов'язково повинен бути ручник, щоб зберегти руки від опіків при перенесенні гарячих страв.

Перевірити справність пересувних візків (роботу колес, надійність поличок для посуду)

Перевірити  дно таці, яке повинне бути завжди чистим і сухим.

4.   Вимоги безпеки праці під час роботи

Дозволяється виконувати лише ту роботу, яка доручена майстром або пе­редбачена завданням.

Учням дозволяється розпочинати виконання роботи лише після дозволу майстра.

Під час роботи чітко виконувати всі правила роботи зазначені вище, а та­кож поточні рекомендації майстра.

Користуючись столовими ножами, виделками, та іншими приборами, не спрямовуйте різальні або загострені частини цих предметів на себе і на своїх товаришів, щоб уникнути поранень.

Обережно поводьтеся зі скляним, порцеляновим посудом. Якщо він розбився, не збирайте уламки руками, а змітайте їх щіткою в призначений для цього совок.

При раптовому відключенні обладнання негайно повідомити майстра (викладача) і припинити роботу до вияснення та усунення ним виявленої несправності.

Під час роботи учню забороняється самостійно усувати виникаючі несправності.

Відкривати вікна та провітрювати кабінет тільки з дозволу майстра (викладача)

Не загромаджувати проходи  між рядами робочих столів  сторонніми
предметами.

Забороняється палити в кабінеті.

Вмикати світло та користуватися електричними приладами тільки під наглядом майстра виробничого навчання.

У випадках пошкодження електричного обладнання та дротів (іскріння,
коротке замикання тощо) вимкніть електромережу до приведення її в безпечний стан.

Не допускайте закладення в електричні розетки будь-яких предметів.

У випадку отримання травми треба негайно звернутися до майстра в/н.

Ставити на тацю страви тільки в один ряд, не перевантажуючи її.

Не використовувати посуд з тріщинами, надколами, та щербинами.

Пляшки з напоями і банки з консервами відкривати тільки за допомогою   спеціальних приборів.

Забороняється   звільняти   від   пилу   і  чистити   електроприбори, які   увімкнуті   в електромережу.

При виникненні стороннього шуму, горілого запаху треба негайно вимкнути обладнання, повідомити майстра в/н, не виконувати роботи до усунення негативних причин в роботі обладнання.

Забезпечити безпечне та своєчасне прибирання посуду.

Слідкувати за своєчасним прибиранням проходів при можливій наявності забруднення.

Перевіряти  справність меблів (столів та стільців).

5.   Вимоги безпеки праці після закінчення роботи

Перевірити та привести інвентар у належний санітарний стан.

Привести робоче місце в порядок.

Відключити від електричної мережі електрообладнання.

Під час виходу з лабораторії (майстерні) необхідно зберігати порядок і організованість.

6.   Вимоги безпеки праці при аварійних ситуаціях

При виникненні нещасного випадку негайно повідомити майстрів, керівників, та прийняти заходи на подання першої допомоги потерпілому, при необхідності викликати лікаря.

 У разі виникнення загоряння необхідно:

• вимкнути електромережу; негайно вивести учнів з приміщення; повідомити адміністрацію училища та пожежну охорону;
• ізолювати місце пожежі, не дозволяючи вогню поширитись на інші кабінети та приміщення навчального закладу – зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався в сусіднє приміщення;
• прийняти заходи по ліквідації за допомогою первинних заходів пожежогасіння (пісок, порошковий та вуглецевий  вогнегасники).

При гасінні пожежі не можна використовувати воду та пінні вогнегасники при увімкненому в електромережу технологічному обладнанні.

У разі травмування, поранення тощо або якщо відчувається недомагання негайно повідомити майстра виробничого навчання (викладача).

При незначних порізах рану обробляють йодною настойкою і накладають марлеву пов'язку. Той, хто надає долікарську допомогу, повинен вимити з милом руки, а якщо це неможливо - змастити пальці йодною настойкою. Торкатися рани навіть вимитими руками не можна.

При пораненні склом або іншими предметами рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом, виймають залишки скла і знову промивають рану етиловим спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється лише навкруги, але ні в якому разі не з глибини шарів рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настойкою або розчином бриліантової зелені, перев'язують і звертаються до медпункту.

При серйозному порізі і сильній кровотечі необхідно накласти жгут вище рани, накрити рану марлею і негайно викликати лікаря.

До появи медичного працівника надавати першу долікарняну допомогу
потерпілому згідно вимог Інструкції по наданню першої (долікарської) медичної  допомоги потерпілим.

У разі виникнення загрози враження електричним струмом негайно по­відомити майстра в/н та вимкнути електромережу, негайно припинивши виконання практичної роботи. Усунення несправностей дозволяється виконувати лише електрику.

2.    КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.    Якою білизною користується бармен?
2.    Яке особисте приладдя необхідне для роботи бармена?
3.    Техніка безпеки під час користування електроприладами?
4.   Техніка безпеки під час роботи зі скляним посудом?
5.   Назвіть способи надання першої (долікарської ) медичної допомоги?

3.    ВИСНОВКИ

4.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити правила користування приладами і обладнанням та правила особистої підготовки до роботи.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ДС ПТО 5123.GH.55.40-2014.
2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. 5-е вид. / За ред. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела, 2011. - 384 с.
3. Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів).
4. ДНАОП 7.1.30 –1.02-96 Правила з охороні праці для підприємств громадського харчування.
5. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М. В. Основи охорони праці. Підручник.К.: Вікторія, 2001.
6. Гнатенко П.І. Основи правознавства. – К.: Юридична книга, 2004.
7. Барановский В.А.Учебное пособие для учащихся. –Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.
8. Малюк Л.П., Кононенко Т.П.,Полстяна Н.В., Усіна А.І. Організація роботи бармена. Харків: 2002.
9. Усов В.В. Организация обслуживания в ресторанах. – Москва: Высшая школа,2002.
10. Иванникова Е.И., Иванникова Т.В., Семенова Г.В. Барное дело.- Москва: АСАДЕМА,2002.
11. Сало Я.М. Організація обслуговування населення на підприємствах ресторанного сервісу. Ресторанна справа: Довідник офіціанта. - Львів: Афіша - 2007. - 301 с.
12. Страви, закуски, напої, десерти барів і буфетів: Підручник / В.С.Доцяк, Л.О.Стременко, І.В.Стременко. - К.: Вища шк., 1998. - 519 с.: іл.