Робота МАН з англійської мови: "Вплив англійської мови на українську".

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Черкаської облдержадміністрації

Черкаське територіальне відділення МАН України

Відділення: мовознавство

                                                                                       Секція: англійська мова

ВПЛИВ  АНГЛІЙСЬКОЇ  МОВИ  НА

СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ

                                         Черкаси – 2018

Вплив англійської мови на сучасну українську мову

Стеценко Максим Сергійович

Черкаське територіальне відділення МАН України

Козацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Звенигородської районної ради

Черкаської області, 11 клас

Науковий керівник: Ткач Юлія Іванівна, вчитель іноземної мови Козацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Звенигородської районної ради Черкаської області

Кожна людина, сама того не помічаючи, використовує у своїй щоденній мові запозичені слова. Інтерес до англіцизмів особливий, у чому, на наш погляд, і є актуальність роботи.

Мета роботи –вивчення причин виникнення та використання англіциз-мів у сучасній українській мові, а також сфери їх впливу на мовлення молоді.

Об'єктом дослідження є англіцизми у сучасній українській мові.

Предметом дослідження є функціонування, структура та частота вживання англіцизмів у сучасній українській мові.

Практичним значенням дослідження є використання результатів тими, хто цікавиться процесами, які відбуваються в сучасній українській мові під впливом англійської мови.

Висновки. Описано причини мовних змін в українській мові під впливом англійської мови. Проаналізовано найпоширеніші групи англіциз-мів, які вживають у мовленні підлітки. Констатовано, що простір англій-ських запозичень постійно поширюється в україномовному середовищі.

Матеріалом для проведення дослідження стали статті та праці науковців та результати частотності вживання англіцизмів у мовленні 35 учнів віком від 13 до 16 років та 20 вчителів освітнього закладу, які були одержані внаслідок самостійного аналізу та підрахунків досліджуваних мовних одиниць.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ…………………………………………………………….6

 1.1. Значення терміну «глобалізація»………………………………..……6

 1.2. Причини мовних змін в українській мові під впливом англійської………………………………………………………………………..10

 Висновок до розділу 1………………………………………………….…14

РОЗДІЛ 2. ВЖИВАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ………...15

 2.1. Поняття «англіцизм»…………………………………………………15

 2.2 Запозичення з англійської мови та їх види …………………………17

 2.3. Вживання англіцизмів у мовленні учнів у різних сферах діяльності…………………………………………………………………………24

 Висновок до розділу 2…………………………………………………….27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….30

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….34

                                                        ВСТУП

Мова – це явище суспільне, породжене цим же суспільством. Мова та суспільство функціонують, розвиваються невідривно один від одного.

Основною ознакою кожної мови є наявність норм, тобто історично усталених і соціально закріплених правил, які є обов‘язковими для всіх носіїв літературної мови незалежно від професійної, соціальної та територіальної належності. Проте, незважаючи на сформовані стандартизовані норми на різних мовних рівнях, для будь-якої мови є характерним те, що вона зазнає тих або інших змін, які відбуваються під впливом різних чинників. Українська мова завжди була відкрита для поповнення лексики з
іншомовних  джерел [3, с. 27].

Процес запозичення в нашій мові розпочався досить давно, але саме зараз в
українську мову проникає найбільше англіцизмів. Причинами запозичень є:
        1)   всесвітня тенденція інтернаціоналізації лексичного фонду;
         2)  активізація зв’язків України з іншими країнами;
         3)  розвиток світового ринку;
         4)  мода та інші.
Зараз школярі й студенти дуже часто використовують слова англійського
походження у повсякденному мовленні. Більшість запозичень знайшла своє місце в молодіжному сленгу, адже саме сленг є головною частиною мовленнєвої   культури  підлітків.
Таким чином, кожна людина, сама того не помічаючи, використовує у своїй щоденній мові запозичені слова. Інтерес до англіцизмів особливий, у чому,на наш погляд, і є актуальність роботи.
Вивчаючи англійську мову з початкових класів школи, ми помітили,що  бага-то слів іноземної мови дуже схожі на наші, українські. Нас зацікавили запозичення,  і це стало одним із мотивів вибору цієї теми.
Мета роботи: вивчення причин виникнення та використання англіцизмів у
сучасній  українській мові, а також  сфери їх  впливу  на мовлення   молоді.
Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:
1) дати визначення поняттям  «глобалізація» та  «англіцизм»;
2) визначити причини мовних змін під впливом англійської мови;
3) розглянути види англійських запозичень  та  їх значення;
4) класифікувати найбільш уживані англіцизми за сферами використання;
5) дослідити процес використання англіцизмів у мовленні учнів;
6) з'ясувати ставлення підлітків до запозичених слів.
           Об'єктом дослідження є англіцизми у сучасній українській мові.
           Предметом дослідження є функціонування, структура та частота вживання у сучасній українській мові.
           Методи дослідження. У роботі були використані такі методи, як спостереження над мовними одиницями, описовий метод , метод порівняння та зіставлення, аналізу й синтезу інформації, опитування, анкетування.
            Наукова новизна роботи полягає в постійному розширенні простору англійських запозичень на сучасному етапі.

            Теоретичне значення полягає в подальшому дослідженні поширення та використання англіцизмів в українському мовленні, а також дискусії вітчизняних лінгвістів щодо їхнього позитивного чи негативного впливу на мову.

           Практичним значенням дослідження є використання результатів тими , хто цікавиться процесами, які відбуваються в сучасній українській мові під впливом англійської мови.

          Матеріалом для проведення дослідження стали статті та праці науковців та результати частотності вживання англіцизмів у мовленні 35 учнів віком від 13 до 16 років та 20 вчителів, які були одержані внаслідок самостійного аналізу та підрахунків досліджуваних мовних одиниць.

           Обсяг та структура роботи. Дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (45), додатків.

                                                      РОЗДІЛ 1

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА СУЧАСНУ                                  УКРАЇНСЬКУ МОВУ

1.1.Значення терміну «глобалізація»

Наприкінці ХХ ст. до політичного лексикону стрімко ввійшов новий термін «глобалізація» (від англ. globalization), яким стали активно послуговуватися політики, вчені, журналісти на різних континентах планети. Він привніс з собою нове поняття, що узагальнює явища планетарного масштабу, пов’язані з розширенням транснаціональних обмінів в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства. Інформаційний продукт як основний продукт суспільства третього тисячоліття відіграє вирішальну роль у тому, що прийнято називати глобалізацією.

Глобаліза́ція (англ.globalization)— процес всесвітньої економічної політичної та культурної інтеграції та уніфікації.

У ширшому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн.

У 2000 році Міжнародний валютний фонд ідентифікував чотири базові аспекти глобалізації: торгівлю й фінансові транзакції, рух капіталу та інвестицій, міграцію людей та розповсюдження знань. З глобалізацією пов'язують також проблеми довкілля, наприклад глобальне потепління, забруднення вод за межами кордонів, забруднення повітря та надмірний вилов риби в океанах. Процеси глобалізації впливають на бізнес та зайнятість, економіку, соціально-культурні ресурси та на природне довкілля. В академічній літературі глобалізацію зазвичай розбивають на три основні області: економічну, культурну та політичну глобалізацію.

Слово запозичене з англійської мови та походить від лат. Globus – куля, земна куля, глобус. Від цього слова було утворено прикметник «глобальний» англ.Global— той, який має відношення до земної кулі: світовий, планетарний. Від слова global було утворено дієслово globalize— перетворювати певне явище на глобальне, «глобалізувати»,— а також іменник globalization— перетворення певного явища на світове, на таке, яке стосується всієї земної кулі.

Коли говорять про культурну глобалізацію, мають на увазі поширення ідей, значень та цінностей у світі з розширенням та збагаченням культурних стосунків. Цей процес відзначається спільним споживанням культурних продуктів поширених через Інтернет, засоби популярної культури та завдяки міжнародному туризму.

Вплив глобалізації на мови, лінгвополітичну практику, мовну політику був предметом уваги різних вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема Б.Ажнюка [1], В.Алпатова[2], А.Гальчинського [4], Е. Заграви [5], Л. На-горної [10], Я. Радевича-Винницького[12]. У науці державного управління за таким напрямом регулювання мовних відносин не вивчалося. Роль державної мови як чинника національної безпеки в умовах посилення процесів глобалізації розглядалося І. Лопушинським [7].

 Дослідники вказують на ускладнення ідентифікаційних процесів в умовах глобалізації. З одного боку, формується щось на зразок глобальної ментальності, поширюються схожий спосіб життя, стандарт поведінки, ціннісні та мовні уподобання. З іншого боку, інтенсифікується процес утвердження народами групової, територіальної, етнічної ідентичності. Природний у своїй основі, він часто набуває хворобливих форм, супроводжується тенденціями до відокремлення [11, с.140]. А. Гальчинський акцентує увагу на тому, що глобалізація впливає на зближення культур та національну ідентичність людей. Проте зазначає, що таке зближення «ніякою мірою не означає формування будь-яких уніфікованих, кимось нав’язаних стандартів. Формула глобального суспільства базується на протилежному - зближення культурне шляхом універсалізації, а навпаки - на основі саморозвитку і самозбагачення» [4, с. 276]. Щодо збереження національної ідентичності, то, на думку А. Гальчинського, це «одна з принципових ознак індивідуалізації суспільного прогресу, особливо глобального розвитку, його персоніфікації та олюднення. Це водночас і системна прерогатива глобального суспільства» [4, с. 276]. На тлі й під впливом глобалізації по-новому актуалізується проблематика ідентичності, зокрема етнокультурної та етномовної. Глобалізація робить виклик ідентичності, що існувала раніше, об’єктивно впливає та трансформує етномовні реалії. Як зауважує російський дослідник М.Ільїн, «помітне посилення взаємопов’язаності світу через взаємопроникнення окремих його фрагментів (просторових, демографічних, мовних, культурних, політичних, економічних тощо) є поки що не результатом, а лише «обіцянкою» глобалізації», і далі: «За всієї об’єктивності єдності світу його фрагментація - від екологічної та етнічної до цивілізаційної і соціально-класової - досі зберігається, а подекуди навіть загострюється через залучення до глобального контексту» [5, с. 188]. Ці твердження засвідчуються думками інших дослідників. Як зазначає Е. Заг-рава, якщо раніше одні нації завойовувалися, придушувалися іншими, то в умовах сьогодення глобальний, безликий, технократичний світ загрожує самому існуванню націй як окремих спільнот людей, що мають свої духовно-культурні ознаки та прикмети, й спільне, окреме від інших націй, господарство. Уся історія націй - це боротьба з іншими націями за волю, за домінування, за переваги, за першість [4, с. 5]. При цьому глобалізація впливає й на лінгвополітичну практику, її концептуальні засади, методи здійснення й перспективи, оскільки на тлі етнопроцесів є вірогідність зростання мовних конфліктів. Близькою до останньої є думка Я. Радевича-Винницького, який зазначає, що глобалізація хоча й породжується науково-технічними досягненнями економіки, інформатизації, зв’язку, транспорту, тобто орієнтована на матерію, на тіло, але намагається охопити також сферу духу, культуру, а національна за своєю природою, вона нівелює національні культури [12, с. 6]. Завдяки створенню глобальної інформаційно культурної інфраструктури сам процес формування потреб, смаків, стандартів поведінки набуває міжнаціонального, транскультурного характеру. Л.Нагорна зауважує, що «суспільний прогрес тепер визначається не стільки природними ресурсами й наявністю дешевої робочої сили, скільки процесом нагромадження знань і науковими інноваціями, які у кінцевому підсумку забезпечують нагромадження капіталу»[10].

 Розвиток комп’ютерних технологій, електронних баз даних, поєднання звуку та візуальних образів перетворили й мову, й знання у різновид товару. Глобальна інформатизація, з одного боку, тягне за собою уніфікацію масової свідомості, а з другого - розхитує національну ідентичність. Звужує простір національної ідентичності й інформаційний імпорт символів, образів, понять, не закорінених у національний ґрунт [11, с. 103]. Б.Ажнюк однією з визначальних рис глобалізації називає інформаційну відкритість, а отже, й інформаційну присутність чужоземних учасників у тих формах суспільного життя, які вона зачіпає. Вчений зауважує, що «мова стала не просто активним учасником товарообміну, але й частиною товару»[1]. Це видно на прикладах періодичних видань, аудіо-, відео- та книжкової продукції, комп’ютерних ігор, концертної діяльності російських естрадних виконавців на просторах СНД, русифікації та англізації репертуару деяких українських виконавців (Т. Повалій, Ані Лорак, О. Пономарьова та ін.), які гастролюють в Україні й поза її межами, тощо. Таким чином, глобалізація як наслідок революційних змін в інформаційній і комунікативній сферах з обов’язковістю зачіпає мовне життя країн, які зазнають її впливу [1].

В. Максименко виходить з того, що «глобальний світ» є глобальним передусім «завдяки стрімкому розвитку інформаційної (телекомунікативної) революції, у тому числі мережевих технологій. Саме через розвиток інфор-маційних технологійсвіт став комунікативно тісним, доступним, проникним як ніколи раніше. Тим самим в останній третині ХХ століття досягнуто принципово нового рівня комунікативного охоплення планети» [9, с. 92].

Так само, якставлення до глобалізації в цілому відбиває поляризовані позиції її прихильників і опонентів, оптимістів і скептиків, контрарними є й думки щодо мовного компоненту глобалізації. Одні вбачають у глобалізації обнадійливі перспективи, що відкривають інтелектуальні й освітні горизонти, пов’язані з поширенням спільної для всіх мови - засобу міжнародного спілкування і співробітництва. Інші вважають, що глобалізація становить загрозу багатомовності, культурній та етномовній багатоманітності світу. Процеси, що відбуваються в умовах глобалізації, потребують розроблення нового погляду на роль мови і культури в політичному житті суспільства на рівні окремої держави, регіону й світу в умовах взаємозалежності.

1.2. Причини мовних змін в українській мові під впливом англійської

 Мова - це унікальна характеристика людського суспільства. Вона акумулює досвід поколінь, є засобом соціалізації та інструментом урегулювання суспільних, міжетнічних і міжнаціональних відносин. Мова відображує особливості політичної культури суспільства, яка змінюється від покоління до покоління разом з її носіями, трансформується через систему ідеологічних уявлень, норм і цінностей, що закріплюють політичний досвід. Консолідуючи суспільство, спільна мова стимулює розвиток стійких політичних, економічних, культурних зв’язків на рівні світової спільноти. За своєю природою глобалізація є космополітичною. Неодмінним її супутником у більшості країн є дво- чи багатомовність. Ці явища виникають унаслідок інформаційної інтервенції через телебачення й радіо, пресу, маскультуру, інтернет.

 Лексична система будь-якої мови постійно змінюється. Дотого ж, якщо порівняти цей процес зі змінами в граматичній та фонологічній системах, – найшвидше. Одні слова зникаютьз мови, інші – з’являються, змінюються також і значення слів. Словниковий склад мови віддзеркалює всі зміни, що відбуваються в тому чи тому суспільстві. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, суспільному житті, у сфері культури тощо супроводжується появою нових слів, а зникнення тих чи тих суспільних явищ спричинює їхнє зникнення. Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації,орієнтація на країни Заходу уможливили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію України з іноземними, зокрема англомовними, країнами, що не могло не відбитися на мовному рівні.

 Англійська мова займає особливе становище в світі, будучи глобальною і міжнародною мовою. Запозичення з англійської мови є абсолютно обгрунтовані і позитивний бік цього явища абсолютно реальний: загальне володіння англійською мовою забезпечує природню людську потребу взаєморозуміння у світовому масштабі, в якому англійська мова домінуюча. Як глобальний чинник, вплив англо-америнської лексики особливо відчутний, насамперед, у комп’ютерній і діловій мовах, мові інтернету, у соціальних мережах. У ситуації надмірного поширення англійської мови фахівці побоюються, що результатом дії такої тенденції може стати подальше домінування англійської мови і, як наслідок, витіснення або ж вимирання інших мов, носіями яких може бути малочисельна спільнота. Як вважає канадський лінгвіст Крістіан Люб’є, користувачі не можуть взаємозамінювати слова на свій розсуд, спонтанно та хаотично [17, с. 30]. За словами Крістіана Люб’є, чим більше люди, які користуються запозиченнями, володіють лінгвістичною компетенцією, тим більше запозичення є доцільними та прийнятними. Проте варто визнати малоймовірність того, що всі користувачі запозичень будуть адекватно зважати на доцільність чи недоцільність вживання англійських запозичень, оскільки ці процеси набрали сьогодні масовості.

Вплив англійської мові є беззаперечним. Основними причинами зростаючого впливу англійської мови уже в XXI столітті є:

• беззаперечно Велика Британія займає одну з лідируючих позицій у світі;
• зростання ролі Сполучених Штатів Америки у світовому масштабі;
• посилення взаємодії України з країнами Заходу;
• англійська мова залишає за собою статус міжнародної;
• набуття англійською мовою статусу мови світової науково-технічної літератури;
• англомовними є провідні засоби масової інформації (теле- і радіокомпанії, Інтернет) та кіноіндустрія;
• стрімкий розвиток інформаційних технологій.

В результаті констатують перенасичення української мови лексикою іншомовного походження на основі факторів виокремлених О.Сташовим. До них належать:

1. Поява нових запозичень, що активно вживаються в публіцистичному стилі та в мові засобів масової інформації в цілому (аудит, профі, хакер, трилер та ін.).
2. Активізація вживання старих запозичень-екзотизмів на позначення реалій українського життя (брифінг,маркетинг, менеджер, допінг).
3. Інтенсифікація в українській мові словотвірних процесів на основі старої нової лексики іншомовного походження (кримінал, криміналізація, криміналізувати, криміналітет).
4. Зростання числа різноструктурних іншомовних вкраплень, у тому числі гібридних, у текстах засобів масової інформації (e-mail, web-сторінка, web-aдpeca, dance). Таке явище називають  «перемиканням кодів» на графічному рівні в межах більших чи менших відрізків тексту, від окремих слів і синтаксичних структур до цілих абзаців.
5. Введення спеціальної термінології у спеціалізовані видання, розраховані на масового читача, зумовлені актуальністю громадсько-політичних, економічних і наукових проблем у житті суспільства (файл, харизма, картридж та ін.).
6. Поява в українській мові квазіангліцизмів як для номінації реалій, що не мають аналога в інших мовах, так і на позначення загальних реалій (брейн-ринг,шоп-тур, джентельмен-шоу та ін.)[16].

    Дослідження останніх років підтверджують надмірність використання запозичень на рівні і усного, і писемного мовлення. Українська мова стала занадто проникною і відкритою для запозичень, новоутворень, словотвірних неологізмів, стилістичних транспортувань.

Щодо процесу запозичення в терміносистемах української мови, то він тісно пов’язаний з характером розвитку сучасних наукових досліджень та обміном інформацією. Це зумовлено розмаїттям позамовних чинників, об'єктивних і суб'єктивних: розвитком економічних зв'язків, впливом стилю американського життя, модою на іноземні слова, досягненнями англомовних країн в окремих сферах діяльності, пожвавленням культурних зв'язків, двомовністю,умовами функціонування української мови, зрушеннями комунікативно-прагматичного характеру, престижем англійської мови, стереотипи сприйняття США та Великої Британії пересічним громадянином, вживанням англіцизмів для демонстрації освіченості або неординарності та внутрішньомовними потребами (необхідністю назв для нових предметів процесів, понять (пейджер,хакер,пейнтбол,модем), прагненням мовної економії (копірайт - авторське право, лейбл - товарна етикетка з фірмовим знаком, дартс – метання дротиків, чил-аут- місце для відпочинку у танцювальних закладах), потребою поповнити експресивні засоби (бакси,упс,о'кей), уточнити, деталізувати поняття (хайтек-компанія, медіа-ринок, веб-дизайнер), поділ сфери семантичного впливу (бейдж - посвідчення особи на конференціях, форумах, з'їздах, рейтинг–короткотермінов оренда машин, постер – плакат у періодичному виданні, рієлтер- агент, торговий посередник з продажу нерухомого майна). Нині перед українським мовознавством постала низка проблем, пов'язаних з функціонуванням нового гетерогенного матеріалу. По-перше, виникла потреба збільшити реєстр орфографічного словника української мови за рахунок лексичних запозичень, давши їм відповідне орфографічне оформлення.Гостро стоїть проблема унормування правопису запозичень (які слова писати в лапках, де подвоювати приголосні тощо).По-друге, слід встановити чіткі критерії зарахування запозичень до складу української мови.

                                   Висновки до розділу 1

Слід зазначити, що тема глобалізації заполонила думки багатьох вчених,
мислителів, науковців (А. Панарін, Б. Ажнюк, Т. Возняк, В. Радчук і т.д.), і тому з кожним днем вона набирає обертів, відкриваючи нові грані і взаємозв’язки.
Визначення сучасної епохи історії людства як "інформаційної ери" вже стало
банальністю, це словосполучення увійшло до повсякденної мови і вживається фактично як синонім поняття "теперішній час". Глобалізація - і як феномен, і як аналітична парадигма - має з мовою, процесами мовного розвитку, цілий комплекс відносин. При цьому глобалізація впливає й на лінгвополітичну практику, її концептуальні засади, методи здійснення й перспективи, оскільки на тлі етнопроцесів є вірогідність зростання мовних конфліктів. Глобалізація хоча й породжується науково-технічними досягненнями економіки, інформатизації, зв’язку, транспорту, тобто орієнтована на матерію, на тіло, але намагається охопити також сферу мови, культури. Ми переконалися, що лексичний корпус сучасної української мови зазнає постійних змін - оновлення на фоні розширення сфер вживання.

Сучасна українська мова зазнає інтенсивного впливу з боку англійської мови, результатом якого є не лише кількісне поповнення словника, але й зміни у сфері правопису, морфології. Ці процеси потребують подальшого спостереження, дослідження та опису. Англійська мова набула статусу домінуючої мови спілкування в Європі та світі, що призвело до скорочення сфер використання національних мов,та поставило питання про їх розвиток та шанси в майбутньому.

РОЗДІЛ 2

ВЖИВАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

2.1. Поняття «англіцизм»

Слова іншомовного походження - невід'ємна частина української лексики, їх запозичення тісно пов'язане з історією нашого народу, що на різних етапах формування та розвитку власної державності вступав у багатоманітні політичні, соціально-економічні та культурні відносини з іншими народами світу і,таким чином, збагачував та змінював свою мову.

Лексичні запозичення з англійської мови в українську проникли пізніше, ніж з французької чи німецької, головним чином у XIX та XX ст.; засвоювалися вони в основному через російську мову. Історія проникнення англіцизмів в українську мову тісно пов'язана з історією проникнення їх в російську, яка й сьогодні має значний вплив на нашу мову.

Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм– різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж),словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби– політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське «скелет у шафі (буфеті)» (сімейна таємниця) – англійське «skeleton in the

cupboard»; англійське «To be or not to be» – українське «Бути чи не бути» [14].

Зараз знання англійської дозволяє жителям Землі торгувати, розважатися і процвітати, а також виражати і сприймати почуття та емоції міжнародною мовою (у листах, телефонних розмовах тощо). На думку більшості спеціалістів, англійська мова так поширена перш за все через те, що після втрати Британською імперією світового лідерства у кінці Другої світової війни на перший план виходить інша країна, де англійська мова є основною, – США, гігант, який став лідером у медичних дослідженнях, технічних новшествах, не кажучи вже про кіно й поп – музику: „Англо-американське домінування у глобальній комунікації можна схарактеризувати в багатьох категоріях, але насамперед скажемо, що у кінці ХХ ст. цей феномен виявився у чотирьох площинах: англійська як світова мова, поп-культура, комунікаційні технології та інформація” [25].Також зауважимо, що іноді соціальна престижність англійського слова у порівнянні з українським аналогом породжує явище, яке може бути назване „підвищенням у ранзі”. Інакше кажучи, слово, яке у мові – джерелі називає звичайний предмет, у мові-рецепторі стосується предмета у тому чи іншому розумінні більш значущого,престижного. Так, наприклад, англійське shop: в англійській мові шоп стосується звичайного магазину, а в українській мові тільки такого, який торгує престижним товаром. Сьогоднішній стан сучасної української мови характеризується масою протиріч. Перш за все ми спостерігаємо, що „англійська лексика на позначення реалій”, які до недавніх пір вважалися приналежністю„чужого” світу і мали негативні відтінки, тепер наповнюються „своїм”, „українським” змістом, наприклад: бізнес, бізнесмен, гангстер, стриптиз, шоу-бізнес тощо. По-друге, відзначимо прагнення збагатити номінативну систему української мови новими англіцизмами – модем, шопінг, фаст-фуд, скраб, рекет тощо. Тобто, потреба у називанні нових речей, нових явищ і предметів призводять до запозичення багатьох англіцизмів зараз, адже багато новітніх запозичень у словниках взагалі відсутні, а частина тих, які увійшли в українську мову давно, вживається сьогодні в іншому значенні.

2.2. Запозичення з англійської мови та їх види

Термін «запозичення» вживається у мовознавчій літературі в двох значеннях. З огляду на теорію мовних контактів, взаємодію мовних систем, запозиченням називають один із шляхів збагачення словникового складу мови (І. О. Бодуен де Куртене, Л. Блумфільд, Л. А. Булаховський). Цей термін також позначає процес входження й адаптації запозиченої лексеми і результат цього процесу – запозичене слово, лексему (І. М. Обухова).

Матеріальне (лексичне) запозичення – запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент).

Наприклад: мітинг (англ. meeting), тінейджер (англ. teenager «підліток»), кіднепінг (англ. kidnapping «викрадання дітей»).

Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.

Семантичні запозичення– такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник.

Словотвірні запозичення – такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов. Так, наприклад, слово телефон складене з давньогрецьких елементів tele «далеко» і phone «звук» у США. У давньогрецькій мові такого слова не було.

Запозичення з англійської мови відбуваються, починаючи з XIX ст. Особливо побільшало їх останнім часом, коли англійська мова стала не тільки мовою міжнародного спілкування, а й основним засобом здобуття наукової та іншої інформації.

Запозичені з англійської мови слова переважно стосуються:

а) техніки: бульдозер, грейдер, комбайн, трактор, трамвай, ескалатор, форсунка, блюмінг, тунель, комп 'ютер, принтер, дисплей, файл;

б) політики й економіки: мітинг, лідер, страйк, бойкот, локаут, гангстер, трест, бізнес, рекет, демпінг, маркетинг, бюджет, чек, банкнот, менеджер, менеджмент;

в) мореплавства і військової справи: траулер, танкер, катер, вельбот, шлюпка, шхуна, яхта, ватерлінія, дрейф, шквал, аврал, танк, шрапнель, снайпер;

г) спорту: футбол, волейбол, гандбол, хокей, ватерполо, бокс, теніс, матч, спринт, старт, фініш, жокей, форвард, гол, рекорд, спаринг, тренер;

д) побуту: комфорт, піджак, джемпер, піжама, плед, френч, смокінг, біфштекс, кекс, пудинг, сандвіч, торт. [15]

Для запозичень з англійської характерні:

1) звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентльмен, джемпер;

2) звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;

3) суфікс -инг (-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.

Загалом можна виділити дві великі групи причин запозичення термінів: позамовні та власне мовні. До позамовних належать економічні, культурні та політичні контакти між державами, що значно посилюються в умовах глобалізації.

Власне мовними причинами запозичень є такі:

1) відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття;

2) тенденція до використання одного запозиченого слова замість звороту в українській мові, напр.: clearing – укр. кліринг – система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні банками взаємних платіжних вимог сторін;

3) прагнення до підвищення чіткості терміна, яке виражається у вилученні полісемії або омонімії в запозиченій мові, напр. : factoring – укр. факторинг – різновид торговельно-комісійної операції.

Засвоєння мовою запозичуваних термінів – складний діахронічний процес, у якому тісно переплітаються зв’язки й відношення, з одного боку, мови-позичальниці та мови-донора, а з другого, – внутрішньо-системні особливості самої мови-позичальниці. Ступінь освоєння запозичень залежить від наявності соціального замовлення, від особливостей семантики, давності запозичення (гіпотеза О. Д. Пономарева).

Англомовні запозичені терміни в лексиці української мови поділяються на декілька типів:

― запозичення досить давні, й настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іноземне походження. Вони часто й широко застосовуються й мають велику кількість похідних (реальний, партнерство тощо) ;

― суто англомовні слова, які часто використовуються в мовленні, виходять за межі професійної сфери вживання й поступово стають загальномовними одиницями (супермаркет, провайдер, дилер, спонсор, бренд) ;

― варваризми – рідковживані іншомовні слова, які легко замінюються питомою лексикою й використовуються у фаховому спілкуванні. В побутовій мові почути їх майже неможливо (дисперсія – відхилення, ануїтет – щорічний дохід).

― інтернаціоналізми – такі міжнародні терміни, які вживаються не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах (holding – англ., das Holding – нім., холдинг – укр. та рос. – вид підприємництва).

За спостереженнями, англіцизми використовують частіше, ніж їхні українські відповідники. Важливу роль у використанні англіцизмів відіграють соціально-психологічні причини: мовці часто надають перевагу іншомовним словам, як більш престижним, модним або до економії мовних засобів (запозичення значно компактніші).

Щоденне постійне теле- та радіомовлення пропонує рекламу численних закордонних товарів, нерідко таких, для позначення яких в українській мові не існує слів. Через це в українській мові відбувається запозичання безпосередньо з іноземної мови (зазвичай – англійської) усно-писемним шляхом, оскільки реклама найчастіше послуговується аудіовізуальним методом впливу. Як відомо, реклама має мету привернути увагу україномовних покупців, нерідко маскуючи звичайні речі, що іноді можуть мати й українську назву. Наприклад, дайджест – огляд, кеш – готівка, сервіс – обслуговування, паркінг – стоянка, дайвінг – пірнання, ліфтинг – підтяжка, флаєр – листівка, дисконт – знижка, тинейджер – підліток тощо.

Сучасні неологізми, що використовуються в українському мовленні під впливом засобів масової інформації та реклами, можна класифікувати на групи:

- неологізми, які використовуються у тексті зі збереженням графіки мови-джерела (варваризми) : SMS (Short Message Service), PR (Publiс Relations), VIP (Very Important Person) тощо;

- складні неологізми, де запозичені основи поєднуються з питомими: SMS-повідомлення (з подальшою його трансформацію у SMS ′ка) тощо;

- неологізми, які активно беруть участь у словотворенні: PR-щик, віп-місця, дисконтний, ваучерний, рейтинговий, спонсорувати, спонсорство.

Запозичання часто відбувається задля економії мовних засобів порівняно з питомими чи калькованими описовими виразами. Наприклад: бренд (розрекламована торгова марка певного товару). Багато мовознавців пропонувало свої класифікації мовних та позамовних чинників запозичень,за допомогою яких збагачується словниковий склад сучасної української літературної мови [25]. Причини запозичень поділяють на мовні (внутрішньолінгвістичні) та позамовні (зовнішні та екстра-лінгвістичні). Вони висловлюють думку про те, щомовніпричини мають об’єктивний характер, але вони не відбуваються спонтанно, оскільки завжди детерміновані такими факторами [25]: 1. Внутрішньомовна потреба в називанні нової речі, нового уявлення і відсутність відповідного поняття в когнітивній базі мови-реципієнта. Наприклад, англіцизм лайк (англ. like –подобатися) увійшов до української мови з появою соціальних мереж – американської мережі Facebook, а згодом російської Вконтакте – означає умовний вираз схвалення матеріалу, профілю користувача, фотографії через клік чи натискання функціональної кнопки [33]: «Пост про Вілкула набрав більше 4 тис. лайків. Цікаво скільки набере лайків і репостів пост про те, що Парасюк має перше місце по законотворчій діяльності серед депутатів Львівської області» [38]. У наведеному вище прикладі бачимо ще одну лексему англомовного походження репост (англ. repost). Репост – це використання чужого тексту в себе у блозі чи в соціальній мережі, з покликанням на автора [39]. Популярність соціальних мереж посприяла засвоєнню англіцизму селфі (англ. Self- сам, само-) – це вид фотографії, автопортрет, зроблений за допомогою камери смартфону, фотоапарату чи вебкамери [40]: «Тебе, Володя, по ТВ показали, як селфі робив на стадіоні в Кракові» [22]. Інформаційні технології також принесли до українського лексикону лексеми ґуґлити (англ. Google –популярний пошуковий сервіс у мережі Інтернет) – шукати щось в Інтернеті, зазвичай за допомогою пошукового сервісу Google [26]: «16 способів ґуґлити як професіонал» [18]; інстаграмити (англ.Instagram – соціальна мережа для розповсюдження фотографій) –публікувати фото чи відео в мережі Instagram: «Інстаграмити чи не інстаграмити? Черкащани розповіли про своє ставлення до модного додатку» [30]; фотошопити (англ. Adobe Photoshop –популярний графічний редактор) – обробляти фотографії в програмі Adobe Photoshop: «Я дуже люблю щось фотошопити. Так роблю подаруночки своїм друзям». Також новим запозиченням є слово тізер (англ. tease – дражнити). Тізер – це рекламне повідомлення у формі загадки, що містить частину інформації про продукт, але ніяк не називає рекламований товар, з’являється на ранньому етапі просування товару і служить для створення інтриги навколо нього [44]: «Поки що можна побачити тільки маленький фрагмент кліпу, який виклали в мережу в якості тізера» [34]. Досить недавно в українській мові з’явилося таке поняття як каучсерфінг (англ. couch surfing –диванний серфінг) – це онлайн-мережа пошуку безкоштовного житла для мандрівників [31]: «Замість того, щоб бронювати готельний номер, Аліна скористалася каучсерфінгом» [31].2. Прагнення мовної економії, заміна багатослівних виразів одним словом. Наприклад, замість «виконавець співу, який супроводжує вокальну партію» зручніше використовувати лексему бек-вокаліст (англ. backing vocal – спів на задньому плані): «Хороші бек-вокалісти цінуються. Дуже хороші грають не останню роль у вокальному іміджі самої зірки» [37]. Слово софт (скорочено від англ. software) також заміняє багатослівне визначення «сукупність програм системи обробки інформаціїі програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм» [42]: «На мою думку, проблему вирішить багато камер спостереження, софт для безпомилкової ідентифікації особистості і розсилання повідомлень про штраф за місцем проживання або роботи». Лексема фронтмен (англ.front man) є заміною для виразу «лідер музичного гурту»:«2 жовтня о 13:00 в рамках презентації проекту U-Report фронтмен гурту Антитіла проведе тематичну лекцію і розкаже про актуальність волонтерства та свій досвід у цій сфері» [19]. Замість визначення «упорядкований список звукових доріжок, які входять до музичного альбому» все частіше використовують лексему трек-лист (англ. track list); «компанія чи група компаній, яка займається записом, розповсюдженням та просуванням аудіоматеріалів» – лейбл (англ. label); «покликанняв гіпертекстових документах» – лінк (англ. link) тощо. «Вже у Львові підготовка трек-листа до закритої вечірки» [20]. «В Україні з’явився електронний лейбл Gonivo Records, який зайнявся створенням модних реміксів для наших виконавців» [35].«Перейдіть за лінком та перекажіть будь-яку суму, Софійка дуже стежить за збором коштів!» [41].

3. Прагнення до новизни та свіжості, емоційності та експресивності на тлі стандарту. Наприклад, прикметника нгломовного походження фанівський (англ. fan – шанувальник): «На домашніх матчах завжди присутній фанівський майданчик для людей з обмеженими можливостями, який знаходиться по лівий бік гостьового кільця» [43]. Сюди ж можна віднести ще один англіцизм олдовий (англ. old – старий): «А вчора організатори концерту, компанія ... за власною ініціативою придбала і подарувала мені це стареньке чудо – американський олдовий SM 58» [24]. До немовних причин відносять такі фактори: 1.Розвиток економічних та культурних зв’язків між іншими країнами та Україною. Зміни в політичному устрої України та вихід її на міжнародну арену як незалежної держави – найголовніші чинники оновлення лексичного складу української мови.

2. Вплив стереотипного сприйняття інших країн, їхнього стилю життя пересічними громадянами. Наприклад, популярними серед молоді зараз є такі англіцизми як світшот (англ.sweatshirt) – бавовняний спортивний светр, худі (англ. hood –каптур) – светр з м’якого бавовняного трикотажу, з каптуром, тімберленди (англ. timberland) – взуття американської фірми TheTimberland Company, чокер (англ. choker – душитель) – нашийна прикраса у вигляді смужки, яка тісно прилягає до шкіри, вейп (відангл. vape) – електронна сигарета, барбершоп (англ. barbershop) –чоловіча перукарня і т.д. «Світшот можна віднести до одного з видів толстовок. Це чудовий елемент гардеробу, який може стати частиною спортивного стилю casual або street». «Стилісти цінують худі за те, що вона підходить жінкам різної комплекції». «Саме тоді заснована компанія під заступництвом Натан Шварц, який і створив такі чудові, зручні і завжди модні черевики тімберленди, які на перший погляд чимось нагадують чобітки» [45]. «У барбершопі, як і в класичних цирюльнях минулого століття, працюють виключно представники сильної статі» [29]. 3. Вживання слів іншомовного походження мовцем для демонстрації освіченості або неординарності і сприйняття реципієнтами іншомовного слова як більш ученого, престижного, такого, що краще звучить, а також з метою «усучаснити» текст.

2.3. Вживання англіцизмів у мовленні учнів у різних сферах діяльності

У наш час учні й студенти дуже часто використовують слова англійського походження у повсякденному мовленні. Більшість запозичень знайшла своємісце в молодіжному сленгу, адже саме сленг є головною частиною мовленнєвої культури підлітків. Найбільш продуктивними джерелами поповнення лексичного запасу молоді є такі сфери, як ЗМІ (Інтернет), техніка (комп’ютерні технології), поп-культура (кіно, музика). Як правило, запозичення відносяться до різних груп. Використання прямих запозичень можна пояснити тим, що багато англіцизмів змінити в нашому мовленні не можна. Багато слів - «респект» (від англ. respect), вау (від англ. Wow), о’кей (від англ. ОК), бай (від англ. byе) - настільки закріпилися в повсякденному мовленні, що більшість уже не вважає їх запозиченнями. Молодіжний сленг є важливим соціальним фактором. І це один із випадків, коли іншомовні слова не засмічують мову. Соціалізація дуже важлива для підлітків, використання іншомовних слів є певним «кодом», за яким відрізняється та чи інша молодіжна група. Прикладами запозичень у мові сучасної молоді є: фазер, шузи, лукати, лайкати, олдовий, сокси, піпл, лет іт бі, юзер, геймер, логін, копія, прінт, сейвати, файл, смайл (смайлик), емейл, онлайн, лайк,аватар (ава), сайт, блог, чат, плейлист, хот-дог та інші. Люди старшого покоління загалом менш толерантні до іншомовної лексики, ніж молодь; з підвищенням рівня освіти і засвоєння запозичень проходить швидше. У нашій країні збільшується кількість людей (особливо молодих), що володіє іноземними мовами. Англіцизми, використовувані молоддю, вивищують її в певних колах, підкреслюють рівень інформованості. Захоплення англіцизмами стало своєрідною модою, воно обумовлене створеними молодіжними стереотипами, ідеалами. Таким стереотипом нашої епохи служить образ ідеалізованого американського суспільства, у якому рівень життя набагато вище, і високі темпи технічного прогресу ведуть за собою увесь світ.Доповнюючи свою мову англійськими запозиченнями, молоді люди певним чином наближуються до цього стереотипу, до американської культури, стилю життя. Але незважаючи на це, повсякденна мова не відчуває надто великого напливу іншомовних слів. Часом використання англіцизмів у повсякденному мовленні не є правильним, логічним. Безумовно, у самих запозиченнях немає нічого поганого. Без них неможливо уявити мову сучасної людини. Однак значення цих слів повинно бути зрозумілим співрозмовнику, а їх уживання обумовлене певними причинами. Уміння правильно використовувати англійські запозичення свідчить про повагу кожного мовця до своєї мови, до самого себе. Мода на престижні запозичення обертається засміченням мови і, як наслідок, засміченням свідомості.

Згідно з результатами нашого дослідження, найбільшою частотністю уживання у мовленні респондентів ( вчителів та учнів нашої школи) характеризуються англіцизми таких тем: «Економіка і підприємництво» (бізнесмен, бюджет, резюме, спонсор). Частотність уживання лексичних одиниць зазначеної тематичної групи така: вчителі  вживають часто- 80% , інколи – 20%; «Грошові одиниці» ( долар, бакси); вчителі  94% часто вживають, 6% інколи; учні-24% часто, 58% інколи, 17% ніколи.

«Засоби зв’язку, ЕОМ» (вінчестер, гіг, і-мейл, роумінг, файл тощо); вчителі вживають 60% часто, 33% інколи, 7% ніколи, учні-55% часто, 27% інколи, 11% ніколи, 7% вперше чують. «Техніка» (шхуна, хай-тек) вчителі вживають 26% часто, 53% інколи, 14% ніколи, 7% вперше чують.

Комп’ютерна термінологія, що спочатку виникла на базі англійської мови, продовжує поповнюватися термінами англійського походження.
Відомо, що інтенсивність лексичного запозичення залежить від мовленнєвої
культури соціальних шарів, які сприймають нові слова. Не можна стверджувати, що всі українські комп’ютерники дуже добре знають англійську мову, але певний рівень володіння нею є необхідним для опанування сучасними комп’ютерними мовами, операційними системами й програмами.
«Молодіжна субкультура» (джентльмен, кемпінг, тинейджер тощо); вчителі вживають 26% часто, 60% інколи, 14% ніколи; учні - 66% часто, 34% інколи.

«Наука. Освіта» ( вульгаризм, методист, тощо); 60% часто вживають, 26% інколи, 14% ніколи. «Література» (утопія, памфлет, фентезі, сленг); вчителі вживають 40% часто, 58% інколи, 2% вперше чують, учні -28% інколи, 41% ніколи, 31% вперше чують.

 «Кіно» (продюсер, ковбой тощо); «Музика»( трек, шейк, хіт тощо) вчителі вживають 26% часто, 60% інколи, 14% ніколи. Учні вживають 17% часто, 52% інколи ,21% ніколи, 10% вперше чую.

Дана сфера є потужним джерелом популяризації англійської мови, бозавдяки поп-культурі більшість англіцизмів увійшла в українську мову без будь яких перешкод. Зараз багато українських зірок співають англійською мовою, більшість фільмів знімається саме цією мовою, з’являються нові фрази, слова, які потім залишаються в повсякденному молодіжному мовленні.

«Суспільно-політична сфера» ( спіч, кіднепінг). Учні вживають 10% інколи, 20% ніколи, 70% вперше чують.

Ця сфера заповнюється англіцизмами дуже стрімко. Інтернет – лідер із використання запозичень, особливо у текстах реклами, повідомлень, новинах тощо. Здавалося б, у цій сфері працює багато професіоналів, що мають філологічну освіту, саме вони повинні нести культуру мовлення у маси. Але на практиці все з точністю навпаки: саме українські ЗМІ, особливо телебачення, сприяють поширенню іншомовних слів.

«Релігія» ( баптист); учні вживають 10% інколи, 34% ніколи, 56% вперше чують. «Їжа» ( стейк, лобстер тощо) учні вживають10% часто, 72% інколи, 18% ніколи, «Одяг. Тканини»: (джинси, джемпер). Учні вживають 17% часто, 29% інколи, 20% ніколи, 34% вперше чують.

Суспільно-політична сфера: учні відповіли- 10% вживають інколи, 20% ніколи, 70% вперше чують.

Також вчителям й учням були задані два питання:

1. Яке ваше відношення до великої кількості англійських запозичень у нашому мовленні?

2. Чи потрібні запозичення сучасній українській мові?

На перше питання вчителі відповіли таким чином: 33% добре відношення, 34%  погане, 33% нейтральне.

Щодо другого питання маємо такі результати: 33%  - так, 67% - ні.

Учні відповіли  на перше питання таким чином: 48% мають добре відношення, 4% погане, 48% нейтральне.

На друге питання маємо такі результати серед учнів: 34% - так, 32% - ні, 34% - мені байдуже. Найбільш вживаною темою англіцизмів у вчителів виявилася тема «Грошові одиниці» - 94 %, а серед учнів – «Молодіжна субкультура» -66%. Так, згідно з результатами дослідження, найменшою
частотністю вживання у мовленні учнів характеризуються англіцизми наступних тематичних груп: «Релігія» та «Література»

У мовленні вчителів  найменшвживаними є теми «Кіно», «Техніка» та «Молодіжна субкультура»

Висновки до розділу 2

Мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту. Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечить об'єктивним законам розвитку людства і його найдивовижнішого феномену - мови.

Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням.

Запозичені з англійської мови слова становлять в українській мові динамічний шар лексичного складу. Це стосується, насамперед, таких сфер, як бізнес і ринок, фінансова діяльність і банківська справа, маркетинг і менеджмент, суспільно-політична і юридична сфери, спорт і спортивна діяльність, культура та мистецтво і певною мірою побутова лексика.

На нашу думку, англіцизми в мовленні молоді займають важливе місце, але необхідно пам’ятати, що їхнє надмірне вживання веде до збідніння рідної мови. Ми повинні поважати традиції нашої літературної мови і вживати дані вирази в певному соціально-культурному оточенні, де вони будуть доречні. Уміння правильно використовувати англійські запозичення свідчить про повагу кожного мовця до своєї мови, до самого себе. Більшість підлітків часто використовує англіцизми в мовленні, позитивно ставиться до їхньої великої кількості, а також вважає їх важливою складовою сучасної мови.

ВИСНОВКИ

Загальновідомо, що будь-яка мова постійно змінюється і збагачується у процесі свого розвитку не лише за рахунок словотворення на основі власних структурних елементів, а й відбиваючи найрізноманітніші історичні зв’язки її носія з іншими народами, за рахунок лексичних запозичень з чужих мов. Чим розвиненіша літературна мова, тим більше в ній таких запозичень. Нині зі зміною історичних умов, розширенням міжнародних контактів все частіше в боротьбу за вплив на мовну свідомість українців і мовну діяльність у комунікативному середовищі України вступає англійська мова. Таким чином, слід відзначити велику вагу англіцизмів у процесі формування словника сучасної молодої людини. На нашу думку, англіцизми в молодіжному сленгу займають важливе місце, але необхідно пам’ятати, що їхнє надмірне вживання веде до збідніння рідної мови. Ми повинні поважати традиції нашої літературної мови і вживати дані вирази в певному соціально-культурному оточенні, де вони будуть доречні.

Англіцизм – це слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. У переважній більшості – це слова, що стосуються: техніки, політики, економіки, торгівлі, спорту, культури.

Згідно з результатами нашого дослідження, найбільшою частотністю вживання вмовленні учнів характеризуються англіцизми наступних тематичних груп:«Молодіжна субкультура» та «Засоби зв’язку. ЕОМ»
Отже, викладене вищедозволяє конкретизувати наше уявлення про визначальні риси сучасної мовноїситуації учнів та вчителів нашого освітнього закладу щодо процесу запозичення англіцизмів української мови йнамітити напрямки подальших досліджень цієї проблеми.
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Розмова з Богданом Ажнюком [Електрон. ресурс]// Українознавство [електрон. наук. фах. журн.]. –Режим доступу:http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=630.
2.     Алпатов В. М.150 языков и политика. 1917–2000.Социолингвистические проблемы СССР ипостсоветского пространства / В. М. Алпатов. – М.:КРАФТ+ИВ РАН, 2000. – 224 с.

3.    Гінзбург Р.З. Лексикологія англійської мови / Р. З. Гінзбург.– М.: Вища школа, 1990.– 260 с.

4.    Гальчинський А. С.Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи.Методологічні аспекти: наук. вид / А. С. Гальчинський.
– К.: Либідь, 2006. – 312 с.

5.     Заграва Е. Глобалізація інації / Е. Заграва. – К.: Фенікс,

 2002. – 64 с.

6.    Кристалл Д. Английский язык как глобальный /Д. Кристалл. – М.: Изд–во «Весь мир», 2001. – 185 с.
7.    Лопушинський І. Формування та реалізація державноїмовної політики в галузі освіти: досвід, проблеми таперспективи: моногр. / І. Лопушинський. – К.–Херсон:Олдіплюс, 2006. – 456 с.

8.   Лукьянчикова В.Н.Литературный email–проект / В. Н. Лукьянчикова //ИЯШ. – 2003. – № 1. – С. 18–22.

9.    Мельник Ю.B.Языковая глобализация / Ю. Мельник // Глобалистика.Энциклопедия. – М: Альпина Паблишер, 2003. – 1621 с.
10.  Нагорна Л.Політична мова і мовна політика /Л. Нагорна. – К.: Світогляд, 2005. – 315 с.
11.  Огренич Н.Державна мова як чинник національноїбезпеки / Н. Огренич // Вересень. – 2003. – № 1 (23). –С.50–56.

12.    Радевич-Винницький Я.Глобалізація імовно-інформаційний простір в Україні / Я. РадевичВинницький // Визвольний шлях. – 2006. – Берез. - С. 61.

13.   Кислюк Л.П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень): Автореф. дис…канд. філол..наук: 10.02.15/Національна академія наук України, Інститут української мови. – К.:2000. – 21с.

14.   Огієнко В.П. Англіцизми в сучасній українській мові / Ковальська Н.В., Шматок Т.Г. Матеріали І-шої Всеукраїнської науково-практичної конференцції Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції - K.: 2008. - 122 с.

15.    Архипенко Л.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX - початкуХХІ ст.): Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.01/ Харківський національний ун-тім. В.Н.Каразіна. - X., 2005. - 20с.

16.    Стишов O.A. Українська лексика кінця XX ст. (на матеріалі засобів масової інформації). - K.: Вид.центр КНЛУ, 2003. -388с

17.   LoubierChristiane. De l’usage de l’emprunt linguistique / Christiane Loubier // Paris : L’Harmattan, 2008. 4. “Коментарі” (тижневик). 25 липня 2014.

18.   16 способів ґуґлити як професіонал [Електронний ресурс].
Режим доступу: http://www.forfun.org.ua/?p=3609.
19.    Antytila/Антитіла [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.facebook.com/antytilaofficial/photos/a.160725954063395.36216.
160720384063952/855228521279798/?type=3&theater.
20.    Antytila/Антитіла [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.facebook.com/antytilaofficial/photos/pb.160720384063952.-
2207520000.1474419859./850521678417149/?type=3&theater.
21.    Parasiuk Volodymyr [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.facebook.com/volodymyr.parasiuk/posts/1093262724074831.
22.    Parasiuk Volodymyr [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1097576736976763&set=a.38089
6298644814.78458.100001733418697&type=3&theater.
23.   Parasiuk Volodymyr [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.facebook.com/ParasiukVolodymyr/.
24.  Taras Topolya [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://
www.facebook.com/taras.topolya/posts/1151046121641793?pnref=story.
25.   Гудима Н.В. Вплив мовних та позамовних чинників на
збагачення словникового складу сучасної української літературної мови
[Електронний ресурс] / Н.В. Гудима. Режим доступу: http://litmisto.org.
ua/?p=25529.
26.   Ґуґлити [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://slovotvir.
org.ua/words/guglyty.
27.   Дьолог О. С. Новітні англіцизми – збагачення чи засмічення
української мови [Електронний ресурс] / О. С. Дьолог. Режим доступу:
http://movoznavstvo.com.ua.
28.   Жіночий світшот, з чим носити і як вибрати, 20 образів
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vidpoviday.com/zhinochijsvitshot-z-chim-nositi-i-yak-vibrati-20-obraziv.Соціум. Документ. Комунікація Вип. 2, 2016121с.
29.   Зачіска як у Преслі, вуса як у Пуаро: огляд барбершопівЛьвова [Електронний ресурс]. Режимдоступу: http://lviv.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/286448-barbershopy.
30.   Інстаграмити чи не інстаграмити? Черкащани розповіли
про своє ставлення до модного додатку» [Електронний ресурс].
Режим доступу: http://zmi.ck.ua/sotsium/nstagramiti-chi-ne-nstagramiticherkaschani-rozpovli-pro-svo-stavlennya-do-modnogo-dodatku.html.
31.    Каучсерфінг [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://slovotvir.org.ua/words/kauchserfing.
32.    Кордюк О. М. Сучасні англомовні запозичення [Електроннийресурс] / О. М. Кордюк. Режим доступу: http://http://конференция.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_2_28.pdf.
33.  Лайк [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://slovotvir.
org.ua/words/laik.
34.   М2 Канал української музики [Електронний ресурс]. Режим
доступу: https://www.facebook.com/M2.Ukraine/posts/543892775799248.
35.   М2 Канал української музики [Електронний ресурс].
Режим доступу: https://www.facebook.com/M2.Ukraine/photos/
pb.460150844173442.-2207520000.1466168718./510297775825415.
36.   Міжнародна англійська мова [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://osvita.ua/languages/article/5684/.
37.   Мрієш про сцену? Почни з бек-вокалу [Електронний ресурс].
Режим доступу: http://megasite.in.ua/1635-mriehsh-pro-scenu-pochni-z-bekvokalu.html.
38.   Панасюк І. М. Англіцизми навколо нас: аномалія чи
норма? [Електронний ресурс] / I. М. Панасюк. Режим доступу: http://
irynapanasiuk.blogspot.com/2015/10/blog-post_25.html.
39.   Репост [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://slovotvir.org.ua/words/repost.
40.   Селфі [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://slovotvir.
org.ua/words/selfi.
41.   Соломія Вітвіцька [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.facebook.com/S.Vitvitska/videos/901858016582401/.
42.   Софт [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://slovotvir.
org.ua/words/soft.
43.  Соціальна відповідальність [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://mavpabasket.com/text.php?pid=4.
44.   Тизер [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://slovotvir.
org.ua/words/tyzer.
45.   Тімберленди: з чим носити черевики? [Електронний ресурс].
Режим доступу: http://novij-rik.pp.ua/4014-tmberlendi-55-foto-z-chimnositi-chereviki.htm

Додаток А

Анкети, за допомогою яких проводилось дослідження

Анкета учнів

Анкета вчителів

                                                                                                                  Додаток Б

Діаграми дослідження

Частотність вживання англіцизмів у мовленні учнів

Частотність вживання англіцизмів у мовленні вчителів