Робота над словом на уроках української мови у початковій школі

Лановенко Світлана Володимирівна 9 листопада 46 Відгуки відсутні

Про матеріал

Ефективність словникової роботи залежить від того, чи систематично і послідовно вчителі розширюють і збагачують словниковий запас школярів. Причому ця робота повинна проводитися не лише на уроках мови і літературного читання, а й також на уроках інших шкільних предметів. На думку методистів, глибока, змістовна словникова робота є засобом усвідомлення теми і головної думки тексту, виховання в учнів культури сприймання тексту, розвитку їх комунікативно-мовленнєвих умінь, а також логічного і критичного мислення.
Перегляд файлу

Робота над словом

на уроках української мови

у початковій школі

Формування мовної особистості молодшого школяра, як і власне опанування людиною мовою і мовленням, навичок критичного мислення неможливі без роботи над словом, адже наша мова – це мова слів. Немає такого предмета чи явища об’єктивної дійсності, які неможливо було назвати словом або сполученням слів. Ось чому словникова робота посідає важливе місце у загальній системі роботи з розвитку мовлення. Засвоєння молодшими школярами умінь мислити і виражати свої думки зв’язно, аргументовано, змістовно, виразно і ясно у першу чергу пов’язане із засвоєння значення слова, його виражальних можливостей. І лінгвісти, і методисти називають цю одиницю багатофункціональною, ключовою, опорною у шкільному курсі української мови. Окремо зазначимо, що слово – найактивніша структурна одиниця, за допомогою якої реалізується найтонше і водночас найскладніше вираження думки. Саме на цьому у своїй у докторській дисертації й наголошує Н. Сіранчук, зазначаючи, що «доцільне використання слова сприяє реалізації комунікативної мети мовця» [6, с. 79]. Це означає, що для того, щоб спілкування було ефективним, стилістично вмотивованим, виразним і зрозумілим, слід дбати про «вироблення вмінь доцільного слововживання, використання лексичного багатства мови» [6, с. 79]. При цьому вона справедливо наголошує на тому ключовому факті, що «для учнів початкових класів винятково важливим є врахування лексичного значення слова, що забезпечує правильне використання його у словосполученні, реченні, тексті» [дис, с. 79]. Отже, копітка систематична робота вчителя над формуванням умінь школярів знати і визначати лексичне значення слова, правильно і точно вживати його під час продукування усних і письмових власних висловлювань є запорукою розвитку його мислення і комунікативної компетентності.

На необхідність розвитку критичного мислення молодших школярів вказує у стандарті освіти перша ключова компетентність: «вільне володіння державною мовою передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти…» [2, с. 2]. Серед вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти 3-4 класів, наголошується у стандарті, є необхідність формування вміння «критично сприймати інформацію для досягнення різних цілей; уточнення інформації і вираження власних поглядів з огляду на ситуацію спілкування» [2, с. 11]. Отже, формування і розвиток наскрізного вміння критично мислити, критично сприймати інформацію і критично висловлювати свої погляди неможливе без глибокого знання лексичної системи мови, знання тонкощів і відтінків кожного вживаного у мовленні слова.

Вивчення лексики «розвиває увагу учнів до значення й уживання слів у власному мовленні, виховує потребу в доборі необхідного слова для точного висловлювання думки, розвиває чуття мови» [3, с. 135]. «Учитель покликаний використовувати, – за словами В. Сухомлинського, – всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості й серця найтонші відтінки барв, пахощі слова, щоб рідне слово стало духовним багатством дитини» [8, с. 63.]. Тому завдання вчителя початкових класів, як зазначав К. Ушинський, полягає у тому, щоб «виправляти і поповнювати словниковий запас дитини відповідно до вимог її рідної мови…» [10, с. 456]. «Учитель покликаний, – за словами В. Сухомлинського, – використовувати всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості й серця найтонші відтінки барв, пахощі слова, щоб рідне слово стало духовним багатством дитини» [9, с. 25].

Сучасна лінгвістична концепція методики засвоєння молодшими школярами лексики спрямована на розкриття учнями суті різноманітних лексичних явищ. У першу чергу вивчається «лексичне й граматичне значення слова, слово як носій різних лексичних значень, уживання слова в різних сферах мовленнєвої діяльності, сполучуваність слів» [3, с. 137].

Слово – це найосновніша, багатофункціональна структурно-семантична одиниця, що виражає лексичне значення. Наявність у словнику людини необхідної кількості слів дозволяє їй легко дібрати ту чи іншу необхідну лексему «для більш точного, виразного й оригінального оформлення думки» [4, с. 48]. Тому повністю погоджуємось із думкою Н. Сіранчук, яка зазначає, що «кількісний склад словникового запасу, його різноманітність, упорядкованість, активний стан розглядаються сучасною методичною наукою як передумова успішного вдосконалення мовленнєвих умінь молодших школярів» [4, с. 48].

Сучасні методисти (Т. Мамаєва, Н. Назаренко, Н. Сіранчук та ін.) під словниковою роботою розуміють «систему навчально-виховної роботи над словом, яка охоплює засвоєння учнями нових слів, відтінків і значень, емоційно-експресивного забарвлення слів, сфер їх уживання, їх багатозначності і переносних значень, засвоєння синонімів, антонімів, паронімів, омонімів тощо» [5, с. 5]. Таким чином, сучасне розуміння словникової роботи більш глибоке і більш змістовне.

Організація і проведення словникової роботи у початковій школі не повинна зводитися лише до збагачення, уточнення й активізації лексичного складу школярів. Вона має передбачати розвиток мислення і мовлення дітей, підвищення їх мовленнєвої і комунікативної компетентності. Тому під час організації словникової роботи вчитель повинен звертати увагу учнів на всі нюанси семантики слова, його додаткові відтінки, яких воно може набувати залежно від контексту. Таку роботу слід виконувати під час опрацювання будь-якого тексту, акцентуючи увагу дітей на виражальних властивостях тієї чи іншої лексеми, аргументуючи, чому автор для вираження думки вживає саме це, а не інше слово.

Особливу увагу у цьому процесі М. Вашуленко звертає на «знання учнями лексичного значення слова і на вміння його визначати, адже це відіграє важливу роль у поповненні словникового запасу молодших школярів, сприяє їхньому мовленнєвому розвитку» [1, с. 158]. Лінгвістами, психологами і лінгводидактами встановлено, що ефективне збагачення і поповнення лексичного запасу дітей дошкільного і молодшого шкільного віку пов’язане у першу чергу з аналізом значення слова. Дитина не запам’ятає нове слово, якщо не буде знати, що воно називає. Отже значення слова – це основна його властивість, яка виражає співвідносність його звучання з предметами чи явищами об’єктивної дійсності. Іншими словами, значення слова – це його зв’язок між звучанням і явищем дійсності, це його реальний зміст. Цей зв’язок виник і закріпився у свідомості носіїв певної мови. Звичайно, упродовж тривалого часу його значення може змінюватися, переосмислюватися, набувати інших додаткових значень чи відтінків.

Учені-методисти пов'язують словникову роботу з розвитком розумових здібностей дитини. У зв'язку з цим видається очевидним, що словникова робота в школі не може обмежуватися виключно вправами. Словникова робота – це систематична, добре організована, педагогічно доцільно побудована робота, пов'язана з усіма розділами курсу рідної мови. Завдяки їй забезпечується взаємозв’язок синтетичної діяльності з аналітичною.

Одним з найважливіших завдань розвитку мовлення в школі є впорядкування словникової роботи, виділення основних її напрямів та їх обґрунтування, управління процесами збагачення словника школярів. На необхідність розширення, збагачення й активізації словникового запасу дітей молодшого шкільного віку вказували ще К. Ушинський, В. Сухомлинський, а на сучасному етапі ця проблема досліджувалась С. Дорошенком, В. Науменко, Н. Сіранчук, О. Хорошковською та іншими методистами. Так, Н. Сіранчук вважає, що робота над засвоєнням лексики у початковій школі повинна бути «спрямована на збагачення активного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів» [7, с. 158].

Отже, ефективність словникової роботи залежить від того, чи систематично і послідовно вчителі розширюють і збагачують словниковий запас школярів. Причому ця робота повинна проводитися не лише на уроках мови і літературного читання, а й також на уроках інших шкільних предметів. На думку методистів, глибока, змістовна словникова робота є засобом усвідомлення теми і головної думки тексту, виховання в учнів культури сприймання тексту, розвитку їх комунікативно-мовленнєвих умінь, а також логічного і критичного мислення.



Список використаних джерел:

1. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення у початковій школі. Київ: Освіта, 2018. 400 с.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/462-2011-п.

3. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-метод. посіб. для студ. ВНЗ; за наук. ред. М.С. Вашуленка. Київ: Літера ЛТД, 2010. 364с.

4. Сіранчук Н.М. Лінгводидактичні принципи формування лексичної компетентності молодшого школяра. Початкова школа. 2017. № 1. С. 47– 49.

5. Сіранчук Н.М. Формування лексичної компетентності в учнів початкових класів на уроках української мови: автореф. дис…докт. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2018. 39 с.

6. Сіранчук Н.М. Формування лексичної компетентності в учнів початкових класів на уроках української мови: дис… докт. пед. наук: 13.00.02 / Київський університет ім. Бориса Грінченка. Київ, 2018. 428 с.

7. Сіранчук Н.М. Формування лексичної компетентності в учнів початкових класів на уроках української мови: монографія. Київ: «Центр учбової літератури», 2017. 288 с

8. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори: в 5 т. Київ, 1977. Т. 3. 587 с.

9. Сухомлинський В.О. Слово рідної мови. Українська мова і література в школі. 1987. № 7. С. 24 -26.

10. Ушинський К.Д. Вибрані твори: у 5 т. Київ: Рад. школа, 1977. Т.3. 564с.

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів