робота учасника МАН "Демографічна ситуація на території Моквинської сільської ради"

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти та науки Рівненської облдержадміністрації

Рівненська мала академія наук учнівської молоді

 

                                                             Відділення: науки про Землю

                                                             Секція: географія та  ландшафтознавство

 

 

Демографічна ситуація на території

Моквинської  сільської  ради

 

 

 

Виконала:

Окерешко Тетяна Валеріївна,

учениця 10 класу

Моквинського НВК

«Гімназія – ЗОШ І ступеня»

Березнівського району

 

                                                                          Науковий керівник:

                                                                          Пилипака Тетяна Володимирівна,

вчитель географії

Моквинського НВК  

«Гімназія – ЗОШ І ступеня»

 

Рівне - 2014

ЗМІСТ

 

ВСТУП   …………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1.Географічна характеристика об’єкту дослідження                                                            (Моквинська    сільська  рада)

1.1. Вплив природних умов на заселення  …………………………………………….6

1.2. Вплив соціально – економічних умов на заселення   ……………………………8

РОЗДІЛ 2 Характеристика населення та демографічна ситуація в Моквинській  сільській раді 

2.1. Динаміка чисельності населення  ………………………………………………..11

2.2.Динаміка статево – вікової структури населення  ……………………………….12

РОЗДІЛ 3.Сучасні проблеми села

3.1.Соціальна сфера села………………………………………………………………18

3.2. Характеристика захворюваності населення……………………………………..20

ВИСНОВКИ  …………………………………………………………………………..23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  ………………………….............................25

ДОДАТКИ  ……………………………………………………………………………..26

 

 

 

 

ВСТУП

Основа кожної держави – це населення, люди, які є громадянами, носіями державного суверенітету. Нормальний розвиток держави неможливий без достатньої кількості населення, його працездатного та інтелектуального потенціалу, виробничої та духовної культури. Мало не щодня ми чуємо про депопуляцію, старіння української нації, високу смертність серед українців.

Стан економіки, соціально-побутових умов життя в Україні залишається незадовільним. Криза і спад в економіці безпосередньо впливають на природний приріст,  матеріальний рівень життя населення, його добробут, здоров’я, тощо. Інфляція, безробіття, низький рівень заробітної платні, погіршення умов життя негативно відбиваються на житті українського народу. У результаті  великої  фізичної праці, незбалансованого харчування, недостатнього бюджетного фінансування системи охорони здоров’я  відбулося фізичне і духовне виснаження української нації, що (особливо після аварії на Чорнобильській АЕС) поставило під загрозу генетичний фонд українців.

Актуальність. Статистичні порівняння з іншими країнами свідчать, що за  основними  показниками  природних змін населення – народжуваності, смертності,  природного приросту  Україна стоїть не тільки після країн Заходу, але й після  республік колишнього СРСР.

На жаль, нинішня соціально-економічна криза ускладнила демографічні процеси, призвела до помилок і проблем, які болюче позначаються на  головному суб’єкті  нинішніх перетворень – населення.

Тому дуже актуально стоїть зараз вивчення населення окремих регіонів, міст, сіл для  майбутніх  розрахунків і прогнозів, а також з метою вирішення соціальних проблем.

Мета даної роботи показати  стан демографічної  ситуації і її аналіз  на території  Моквинської сільської  ради  Березнівського  району  Рівненської  області протягом останніх п’яти років. У роботі  узагальнено  статистичні джерела, проаналізовано  причини явищ у демографічній сфері краю. Порівнюючи  дані п’яти років  прослідковується  тенденція зростання народжуваності,  а з іншого боку  зростання  смертності  серед молоді. Отже, завданнями  роботи є:  дослідити  динаміку  кількості  населення на даній території; аналіз статистичних даних і порівняння з даними по Україні;  викреслення основних проблем села і їх причини; розробка основних напрямків рішення цих проблем.

Об’єкт дослідження: територія Моквинської сільської ради Березнівського району  Рівненської області.

Предмет дослідження: демографічна ситуація на досліджуваній території.

Наукова новизна полягає в тому, що дослідження даного питання  на території Моквинської сільської ради проводилось вперше. Вся інформація зустрічалась в загальному на районному чи  обласному рівні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведений в роботі аналіз, узагальнення, висновки можуть бути використані на уроках географії  (краєзнавчий принцип).

 Також можна привернути увагу місцевої влади здійснювати демографічну політику, яка б відповідала  інтересам населення.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Географічна характеристика Моквинської сільської ради

1.1. Вплив природних умов на заселення

           Село Моквин розташоване в центральній частині Березнівського  району  на           51˚ північної широти і 27˚ східної довготи. Територія села займає 3132 га, витягнута з півночі на південь приблизно на 16 км. На півночі і заході село межує із землями сіл Зурно та м.Березно, на півдні - Друхів, на південному –заході - Білка, на сході і північному сході – Хотинь (Додаток А, Б).

      Село розташоване на лівому березі річки Случ за 7 км від районного центру міста Березне, за 25 км від залізничної станції Моквин.

Село Моквин є адміністративно-громадським центром сільської ради. На території Моквинської сільської ради розташовано два населені пункти : Моквин та Новий Моквин, які знаходяться  на віддалі 7-11 км від районного центру м.Березне.

         Через село проходять автошляхи: Березно - Соснове; Березно - Вільхівка. В південно-східній частині протікає річка Случ та Сергіївка. Село Новий Моквин розташоване на відстані 3 км на південний захід від адміністративно-громадського центру с. Моквин. Через село проходить автошлях: Березне - Вільхівка. Територія складає 964 двори, з них – 202 в селі Новий Моквин.

       Територія сільської ради  розташована на Поліській низовині. В межах Українського кристалічного щита. Її абсолютні висоти 168 м характеризуються заболоченістю та поширенням еолових форм рельєфу. Розміщення  у межах  західної околиці Українського щита зумовлює своєрідність літогенної основи природничого району – неглибоке залягання докембрійських магматичних  та метаморфічних  порід (гранітів, гнейсів тощо), що перекриваються різними за потужністю, віком та умовами утворення піщано-суглинистими осадами, сприяло формуванню у цьому районі поверхні, типової для денудаційних  рівнин  на кристалічній основі (горбкувато – хвилястий рельєф з численними  западинами). Можна виділити два найпоширеніші  типи природних комплексів, які переважають в районі дослідження. По-перше – це погано дреновані рівнинно - заплавні заболочені місцевості з  розвиненими сосновими, березовими, вільховими лісами;  по-друге – краще дреновані підвищення з близьким заляганням  кристалічних порід, де на дерново-підзолистих та лучних ґрунтах  сформувалися природні луки та пасовище. Переважають тут схили крутизною від 0 до 7 градусів (Додаток В).  

             Клімат території  помірний. Середня температура липня +18,5˚, січня – 5˚. Вітри взимку переважають південно-західні, західні вітри. Навесні переважають вітри з південного сходу і північного заходу. Влітку панують західні і північно-західні вітри, зумовлені дією атмосферних фронтів. Середня кількість опадів за рік становить: 550-600 мм.

На досліджуваній території переважають такі ґрунти  : дерново-підзолисті, а в заплавах річок – лучно-болотні. Ґрунтоутворюючими  породами є водно - льодовикові відклади та сучасний алювій. Дерново-підзолисті  ґрунти  характеризуються кислою реакцією ґрунтового розчину, мають негативні водно - повітряні властивості; залежність зволоження цих ґрунтів від атмосферних опадів  часто спричиняє до «підгоряння»  сільськогосподарських  культур. Відсутність в’язкості, природної структурності, мала вбирна здатність і незначна буферність ґрунтів  цього типу зумовлюють нестійкість поживного режиму і незначний вміст гумусу. Потребують внесення  органічних добрив та вапнування.

Лучно-болотні ґрунти характеризуються  тим, що ґрунтові  води   підходять до поверхні. Вони мають  порівняно високу потенційну родючість і використовуються переважно як природні кормові угіддя.

Ґрунтові води не засолені. Ґрунти території  сприяють вирощуванню на полях  озимого жита, льону-довгунцю, картоплі та інших рослин.                 

 Наш край – один з лісистих районів області. З дерев у лісах найбільш поширені хвойне дерево – сосна. По сусідству з сосновими лісами зустрічаються діброви. На заболочених місцях росте вільха, осина, береза. Ліси багаті на ягідники: малина, брусниця, ожина, чорниця, журавлина. Вони є основним  заробітком наших жителів. Також в лісах росте багато їстівних грибів: гриб білий , лисичка, справжня сироїжка харчова, маслюк звичайний,  підберезовик, опеньок справжній та ін. Багато є лікарських рослин: звіробій, крушина та конвалія.

Тваринний  світ краю теж пристосований до життя в лісі. Серед найбільших тварин є лось. Останніми роками часто зустрічається косуля. Численними в лісах є дикі кабани. А також:  заєць, лисиця, вовк, білка, ласка, куниця. В річках  водиться цінний хутровий звір – бобер. Серед птахів поширені дикі качки, зозуля, сорока, куріпка, перепілка, глухар, дятел та ін.

Отже, природні умови даної території сприятливі для життя і ведення господарства.

1.2. Вплив соціально – економічних умов на заселення

         По берегах річки Случ жили люди ще при первіснообщинному ладі, про що свідчать знахідки кам’яних молотків, наконечників, рубил. Але саме селище почало своє існування з того часу, коли на злитті річки Случ і Сергіївка було побудовано хутір з 35 господарств.

      Моквинська паперова фабрика була заснована на початку 70-х років ХІХ століття. Про це свідчить дошка однієї із варшавських страхових фірм з датою 1872 року, знята з найстарішої будівлі фабрики під час реконструкції. Архівні документи свідчать про останні роки ХІХ століття, коли вирішувалася справа про заснування товариства картонно – паперової фабрики «Моквин» (1898-1899).

       Земельний закон Столипіна про переселення на хутори, особливо яскраво виражений в селі Моквин, яке з хуторами розтяглося на 16 км. Але й переселення не поліпшило життя.

     Після лютневої революції 1917 року значно посилилась політична активність населення. В липні 1917 року мешканці Моквина вигнали пана з маєтку, а його землі та інвентар розділили між собою.

      Коли в січні 1918 року до села вступили революційні частини, в Моквині встановилась радянська влада. Та вже в другій половині лютого Моквин окупували австро-німецькі війська. Разом з ними   в село повернувся й пан. Селян зігнали до фільварка, де їм було наказано негайно знести всі розібрані з маєтку речі, повернути реманент і худобу. Селян було жорстоко покарано.   

               На початку червня 1919 року Моквин визволили частини 3-ї дивізії прикордонних військ. 20 жителів села влилось тоді до її лав. У Моквині було створено комітет бідноти, кооперативне товариство. Радянська влада проіснувала в селі 2 місяці.

        В серпні 1919 року Моквин зайняли польсьні війська. На початку липня 1920 року в Мбквині знову відновилась радянська влада, а вже у вересні 1920 року до села повертаються польські війська. Для робітників настали тяжкі часи окупації, національного гноблення.

          В 1949 році на території села Моквин на базі поміщицького господарства та об'єднаних земель селян було організовано перший колгосп. Враховуючи роздробленість населеного пункту на ряд хуторів, було організовано три колективних господарства: імені 11 з'їзду ВЛКСМ, імені  Котовського,  імені Сталіна.

      У 1950-1952 роках відбулось з'єднання колгоспів в одне господарство імені Кірова.

1954 рік було приєднано до колгоспу імені Кірова і колгосп імені Сталіна.

       Територія села Моквин до встановлення радянської влади (1939 року) належала в адміністративному відношенні до Березнівської гміни, Костопільського повіту, Волинського воєводства.

       Після встановлення радянської влади село Моквин ввійшло до складу Березнівського району, Ровенської області.

    Отже, деякі зрушення в економічному житті села відбулися, та питання забезпечення селян землею залишалось актуальним, що і вплинуло на весь хід історичного розвитку на початку ХХ сторіччя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Характеристика населення та демографічної ситуації  Моквинської сільської ради

2.1. Динаміка чисельності населення

На території Моквинської сільської ради станом на перше січня 2013 року  проживало 3168 осіб. З них: Моквин – 2565 осіб; Новий Моквин – 603 особи.

Таблиця 1.2

Динаміка кількості населення Моквинської   сільської ради у 2009-2013 роках(статистичні  звіти Моквинської сільської ради)

Роки	Загальна кількість жителів	Село Моквин	Село Новий Моквин
2009	2808	2203	605
2010	3018	2404	514
2011	3027	2576	592
2012	3068	2491	577
2013	3168	2565	603

               Як видно з таблиці 1.2, кількість населення в основному збільшувалась. Незначне зменшення  протягом двох років спостерігалось у 2010році у селі Новий Моквин   та  2012 році в селі Моквин.                         

Складником відтворення населення є його природний рух. Природний  рух включає процеси  народжуваності, смертності та природного приросту. Головним компонентом, що формує природний приріст населення є народжуваність та смертність.

 

 

                                                                                                                 Таблиця 2.2

Народжуваність, смертність на території Моквинської сільської ради (книга обліку оприбуткування й витрачання бланків свідоцтв про реєстрацію : народження, смертності в Моквинській сільській раді)

Роки	Народжуваність, чол.	Смертність, чол.
2009 2010 2011 2012 2013	48 53 46 56 40	50 42 41 44 40

        Вирахуємо природний приріст  населення за  2013 р.

Загальна кількість населення – 3168 осіб, народжених – 40осіб, померлих  - 40 осіб.

Як бачимо, природний приріст місцевості є додатній, тоді як по Україні, цей показник є від’ємним.

2.2. Динаміка статево – вікової структури населення

Віковий склад – одна з найважливіших  характеристик населення, що  використовується для обчислення існуючої  і прогнозованої кількості трудових  ресурсів, одна з його характеристик, що має велике значення для багатьох сфер суспільного життя. На статевий склад впливає тривалість і рівень життя населення, становище жінки в родині і суспільстві, тощо.

           Статева структура населення відповідає загальному співвідношенню в Березнівському районі. Це засвідчує таблиця статевої структури населення і становить 44% та 56% на користь жінкам.  Співвідношення чоловічого й жіночого населення  в   різних вікових групах  неоднакова. В молодому віці переважає чоловіча стать, але після 40 років  починає зменшуватись. І в пенсійному віці вона складає 1:2.

         Це говорить проте що смертність набагато більша чоловіків ніж жінок в пенсійному віці.

        Середня тривалість життя є показником якісного життя людини. Нажаль чоловіки нашого села живуть в середньому на кілька  років менше ніж жінки. Це є наслідком способу життя чоловіків ( куріння, алкоголь, травми, і наслідок - онкозахворювання).  Більшого значення у зростанні тривалості життя серед жінок набули охорона здоров’я, якісне харчування, покращення соціально-економічних умов життя.

           Через сім’ю змінюються покоління людей, у сім’ї відбувається виховання дітей, сім’я залишається найважливішою економічною ланкою національного господарства.

            Еволюція української сім’ї призвела до суттєвих змін у демографічній поведінці: знижується народжуваність, збільшується частота розлучень , збільшується частка неповних сімей, поширюється позашлюбна народжуваність. Зараз укладання шлюбу, припинення його або овдовіння є важливими подіями з огляду існуючих демографічних процесів, які впливають на зміни у структурі сім’ї.

             На даний час можна зробити висновок, що стан сімейності в продуктивному віці складний: розлучені, овдовівші, одинокі складають  значний відсоток від кількості населення. Це пояснює низький природний приріст населення по Моквинській сільській раді.

        Для зростання народжуваності важливий час, прожитий у шлюбі, овдовіння, що веде до істотно зменшення показників народжуваності. Сьогодні жінки народжують переважно лише одну дитину, тоді як для повноцінного відновлення населення потрібно дві-три дитини на сім’ю.

По  Моквинській сільській раді кількість багатодітних сімей становить 84; з них сімї , у яких : 3 дітей-60; 4 дітей-10; 5 дітей-4; 6 дітей-6; 7 дітей-1; 8 дітей-2.

         Аналіз даних таблиці 3.2 дає можливість стверджувати, що в села прийшов перехід до європейського типу шлюбних стосунків: зростає вік одруження серед жінок, зростає частка жінок, що перебувають поза шлюбом, скорочується загальний час для можливого народження дітей. Раніше середня сільська сім’я в наших селах народжувала від 5 до 7 дітей, бо це було важливо для ведення дрібного сільського господарства.

Таблиця 3.2

Кількість сімей з дітьми в розрізі сіл Моквин та Новий Моквин Моквинської сільської ради

Населений пункт	К-сть сімей	Сім’ї, де одному з батьків до 35 років				Сім’ї, де одному з батьків більше  35 років
		К-сть сімей	Бага-то діт ні	Матері одиночки	Мати одна виховує	К-сть сімей	Багато дітні	Матері одиночки	Мати одна виховує
с.Мок вин	248	109	21	7	17	139	28	5	14
с.Новий Мок вин	61	22	18	2	1	39	17	-	2

 

         Однією з важливих причин зменшення народжуваності в селах – це активність жінок щодо перекладання обов’язку забезпечення сім’ї фінансами та продуктами харчування.  А чоловіки виконують роль пасивного помічника. Усе це послаблює наміри серед молодих людей щодо збільшення кількісного складу сім’ї.

         З  аналізу таблиці 3.3 випливає, що в статевій структурі населення в селі Моквин  переважають жінки, в селі Новий Моквин – чоловіки. Серед працюючих в селах переважають жінки над чоловіками. Пенсійного віку теж більше жінок, тому, що тривалість життя чоловіків значно менша ніж у жінок. За віковою структурою, населення працездатного віку у всіх двох селах перевищує пенсіонерів. Серед дошкільнят існує тенденція до зростання. Порівнюючи дані про  населення працездатного віку і працюючих, приходимо до висновку, що більша половина людей не працюючі.

Аналізуючи таблицю  випливає,  що в  селах Моквин та Новий Моквин немає великої різниці у віковій структурі  населення. Село Моквин вирізняється через те, що має більшу кількість населення, та є адміністративно-громадським центром.

Таблиця  3.3

Статево-віковий склад населення станом на  01.01.2013 року

Показники	Село Моквин	Стать		Село Новий Моквин	Стать
		Чол.	Жін.		Чол.	Жін.
Всього проживає осіб	2565	1232	1333	603	303	300
Працездатного віку	1853	916	937	153	76	77
З них молодь до 35 років	496	245	251	104	53	51
В т.ч.молодь, що навчається	97	47	50	23	11	12
Працюючі	1013	361	652	67	25	42
Пенсіонери	688	378	311	181	98	83
Школярі	369	192	177	66	37	29
Дошкільнята	267	137	130	33	18	15

 

     Вікова структура населення, або співвідношення осіб різного віку, на території  Моквинської сільської ради має певні особливості. Зростає частка людей похилого віку, тобто іде процес старіння нації. У віковій структурі населення можна виділити працездатне населення ( жінки у віці 16-55рр., чоловіки 16-60рр.), але його частка поступово знижується. Зростає кількість людей пенсійного віку що становить 27,8% від загальної кількості населення. Таке явище,характерне для всієї України. За міжнародними нормами, населення країни вважають старим. Якщо частка людей віком понад 65 років становить більше 7%.

      Отже, можна сказати, що населення сільської ради дуже старе. Старіння негативно впливає на розвиток господарства, адже частка працездатного населення зменшується, водночас збільшується навантаження на нього. Причому населення старшого віку неоднакове за статтю: співвідношення чоловіків і жінок у непрацездатному віці складає 1:2 Демографічне навантаження працездатного населення зростає.  Кількість дітей та підлітків становить 14.5%. Вона знижується в останні роки, бо зменшується показники народжуваності населення. Це є підставою говорити про можливість подальшого старіння населення.                                   

Міграційний процес  за ознаками переселення є тимчасовими                                           (сезонними та маятниковими). А досліджуючи кількість населення за днями тижня то можна виділити  маятникову міграцію щоденну та ще тижневу. Частина працездатного населення сіл щодня  вранці від’їжджає на роботу в місто Березне, а ввечері приїжджає.

На вихідні молоді сім’ї, студенти приїжджають до села, а в неділю  від’їжджають в міста. Це спричинено відсутністю роботи на селі та зручністю рейсових перевезень м.Березне  та с. Моквин.

         Міграційні потоки в селах складають такі дані:

в с. Моквин  кількість населення за 2013 рік збільшилось на 7 осіб, а в

 с. Новий Моквин збільшилось на 5 осіб.

Це говорить про те, що село Моквин більш перспективне село.

Отже:

1. Народжуваність на досліджуваній території збільшується  ( по Україні зменшується). На природний рух населення позитивно вплинуло збільшення  виплат при народженні дітей.

2. Для статево - вікового складу населення характерне перевищення жінок  в старшій віковій групі, а чоловіків у молодшій   віковій групі.
3. Високий рівень безробіття. Населення (переважно чоловіки)  масово мігрують на роботу за кордон (основна частина в Росію) та інші регіони країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Сучасні проблеми села

3.1. Соціальна сфера села

Розбудова  розвиненої, соціально орієнтованої економіки передбачає існування  системи заходів, які сприяють зростанню добробуту, рівня та якості життя населення. Умови для організації  основних видів діяльності  людини, у  тому числі трудової, побутової та духовної,  створюють галузі  соціальної сфери. Соціальне значення галузей соціальної сфери  визначається необхідністю всебічного й гармонійного  розвитку особистості. Фізичне і психічне здоров’я, освіта  і  культура  трудових ресурсів  підвищують продуктивність праці.

Несприятлива економічна ситуація в Україні, яка  триває протягом двох  десятиліть дуже негативно позначилась на житті сільських мешканців. Перш за все, це розпад і занепад  колективних  сільськогосподарських підприємств. Це  призвело до масового  безробіття в селах, в тому числі, і на території Моквинської  сільської ради. Тому, молодь і люди   середнього віку змушені шукати  роботу в інших регіонах України та за її кордоном. Стан розвитку соціальної сфери  на даній території оцінюється як задовільний. Тут  порівняно низька забезпеченість закладами  охорони здоров’я, культури, значно нижчий рівень благоустрою населених пунктів: відсутні будинки побуту, майстерні. За елементарними послугами (наприклад,  ремонтом взуття, одягу, ремонтом радіо- телевізійної апаратури, приладів, техніки) люди  вимушені їхати у районний центр  ( 7-11 км).

З 1994 року автошлях Березне - Друхів, який проходить через село Моквин та Новий Моквин,  покрито твердим покриттям (за сприяння  В.Червонія). Отже, добра дорога  покращила постачання всіх видів  продукції та сфери обслуговування  для місцевості. З іншого боку,  автошлях  Березне - Соснове знаходиться в дуже поганому стані.

Дуже гострою  стоїть проблема  благоустрою вулиць сіл Моквин та Новий Моквин.  Місцева влада для вирішення цього питання прикладає зусилля, але питання і сьогодні повністю не вирішено.

Своєрідними центрами культурного відпочинку  населення  в селі є клубні установи. Звичайно,  тут також багато проблем. Будинки культури  даних сіл потребують оновлення та ремонтів (наприклад, в Моквині будинок  культури взагалі знаходиться в аварійному стані). Крім того робота даних закладів  заключається   лише в організації  дискотек. А про такі заходи як: лекції, тематичні вечори,  вечори відпочинку, спектаклі, заняття в гуртках , годі й згадувати. При  Моквинському  будинку  культури  працюють гуртки художньої самодіяльності.  В приміщенні Моквинської сільської ради працює сільська  бібліотека. Задоволення попиту читачів залежить певною мірою від  наявності книг в бібліотеці та  співвідношення  різних видів літератури. В даній бібліотеці дуже мало  сучасної літератури, а саме  технологічної, художньої, дитячої, природничо-наукової, тому активність читачів дуже низька.

В останні роки в селах  розвинулась розбудова  приватних  центрів  торгівлі. Звичайно, найбільшим попитом тут є  алкогольні напої, де  найбільше «тусується» молодь і не тільки. На  території сільської ради немає жодного закладу  торгівлі без алкогольних напоїв наприклад кафе, де можна було б  посидіти за морозивом та тістечком з соком. Чомусь заявок на  дозвіл таких закладів в сільську раду не поступало .

Комплекс зв’язку  складається з взаємопов’язаних  пунктів і підприємств, ліній і вузлів, які в комплексі забезпечують процес передачі інформації. Пункти зв’язку представлені відділенням  зв’язку і телефонною станцією, також дуже широко поширений  мобільний зв'язок.  У цьому питанні великих проблем в селах не виникало.

Отже, занепад соціальної сфери, який характеризується нерозвиненістю мережі  відповідних закладів, не дає можливості  сільському населенню  вирішити проблеми навчання і виховання дітей, отримання послуг у сфері охорони здоров’я, побутового обслуговування, відпочинку.

    Тому, з боку   місцевої влади  потрібно  вирішувати  багато питань для покращення соціальної сфери села, щоб молодь лишалась в селі. Також усі проблеми можуть бути розв’язані певною мірою за умови приватизації землі, зміни  виробничих відносин.

3.2. Характеристика захворюваності  населення території

Захворюваність -  це показник поширення  хвороб, зареєстрованих протягом року серед населення в цілому або в окремих  групах. Його обчислюють кількістю захворювань на 100, 1000 жителів. Здоров’я населення – це не тільки  сукупність характеристик  та ознак індивідуального  здоров’я,  а й  інтеграція соціально-економічних  рис, які роблять його життєво необхідною частиною того соціального організму, яким є суспільство. За своєю сутністю здоров’я людини є  гармонійною єдністю  біологічних і соціальних якостей, зумовлених природними і соціальними явищами.

Доведено, що приблизно на 50 %  здоров’я людини визначає спосіб життя. Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне  харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріально-побутові умови тощо. Негативно позначається на здоров’я і несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, ґрунту, а також складні  природно-кліматичні  умови. Істотне значення має стан  генетичного  фонду популяції, схильність до спадкових хвороб. Загальновизнаними показниками ризику для здоров’я є  кількість  додаткових випадків смерті,  захворювань, вродженої патології,  скорочення очікуваної тривалості  життя  населення або середнє скорочення тривалості життя кожної особи. Встановлено, що  скорочення тривалості життя  внаслідок різних причин  становить такі цифри:  самотність чоловіка - 3500 діб; жіноча – 1600 діб;  тютюнопаління – 2250 діб;  надлишкова вага тіла – 1300 діб;  низький  освітній рівень (нижчий ніж 8 класів)  - 850 діб;  низький соціально-економічний рівень – 700;  вживання алкоголю – 130 діб тощо, але часто має місце їх комплексна дія.

За даними головного управління статистики, упродовж 2013 року по Моквинській сільській раді   зареєстровано 40 випадків смертей, з них 6 осіб у  селі Новий Моквин, це на 4 випадки  менше ніж за попередній період минулого року. Серед загальної кількості  померлих дітей віком до 1 року не має. Основними причинами  смерті населення  за цей період залишаються    хвороби  системи  кровообігу,  від них померло  17 осіб, новоутворення -  19 осіб,  зовнішні   причини  захворюваності  та смертності  - 4 особи, які разом  становлять 10 %  від усіх причин смертності. Смертність населення  від  новоутворень  посідає  друге місце . Серед  цієї кількості  померлих - 9 чоловіки  та 10 жінок. Від цих причин  помер кожен  другий чоловік  із загальної кількості  померлих .

Особливо радує те, що в останні  роки  спостерігається  тенденція зменшення росту захворювання  на туберкульоз. Протягом поточного року зареєстрованих хворих на туберкульоз не було.

 Не менш важливою проблемою є поширення шкідливих звичок,  зокрема алкоголізму. Населення почало вживати більше міцних напоїв, зокрема  низькосортних вин та горілки, сурогатів, фальсифікатів.

 Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС виросла частота  захворювань щитовидної залози, залізодефіцитної анемії, патології вагітності, лейкозу у  дітей. Наприклад із 100 % Моквинських  школярів 18 дітей  мають захворюваність щитовидної залози.

Захворюваність, смертність і тривалість життя чоловіків і жінок  розрізняються.  Як видно з даних нижче, тривалість життя жінок на  місцевості більша ніж  чоловіків. Спеціалісти вважають, що у чоловіків  значно нижча здатність адаптуватися  до зовнішніх змін; серед чоловіків найбільш поширені  шкідливі  звички, алкоголізм, чоловіки частіше за жінок  гинуть  від нещасних випадків, і в тому числі на виробництві.

Звичайно переваги жіночої статі не є абсолютними. Останніми роками масово поширились  такі хвороби як фібріома, фібріозма,  мастопатія.  Вони впливають в першу чергу  на  дітонародження.

Отже, на досліджуваній території  має місце захворюваність  на  інфекційні і неінфекційні  хвороби. Спостерігається значна  диференціація захворюваності. Знання її закономірностей  істотно допоможе кожному у боротьбі за власне здоров’я,  а значить у кінцевому результаті  і за суспільне здоров’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі  розвитку  для України існує проблема  демографічної деградації окремих сільських  місцевостей. Для території Моквинської  сільської ради ця проблема не є в даний час актуальною. Проаналізувавши статистичні дані динаміки кількості населення  за 5 років, приходимо до висновку , що кількість його збільшується.                                                                                    

На природний рух  населення позитивно вплинуло збільшення виплат при народженні дітей. Села розростаються, молодь залишається в селах.

Поряд з цим існує  звичайно багато проблем. Перш за все, це – безробіття. Населення живе за рахунок доходів від підсобного господарства та тимчасових міграційних сезонних робіт. Низька середня тривалість життя людей (68-69 років) . На даний час в селі Моквин проживає 5 старожилів (1918 – 1922р.н), а в селі Новий Моквин – один. Це пов’язано із зростанням  серцево-судинних  хвороб, інфекційних хвороб, алкоголізму.

В селах відсутні спортивно-оздоровчі  заклади, низька доступність до інфраструктури здоров’я.  В регіоні дуже слабка діяльність у сфері профілактичної медицини. Існує також проблема погіршення  екологічного стану території. А саме: з кожним роком  катастрофічно зменшується площа навколишніх лісів (одного з джерел доходу населення), не зменшується і  радіаційне забруднення.

Відповідно ми пропонуємо такі шляхи вирішення цих проблем:

1.                    Розробка і впровадження в життя виваженої  демографічної політики в районі.
2.                    Підвищення  соціального і матеріального захисту материнства і дитинства.
3.                    Підвищення якості, доступності та ефективності медичної допомоги.
4.                    Розвиток профілактичного напряму охорони здоров’я.
5.                    Поширення серед населення інформації про наявність національних і державних програм лікування.
6.                    Жорстокий контроль з боку  місцевої влади над торгівлею спиртними .
7.                    Створення нових робочих місць.                                             
8.                    Поліпшення екологічної ситуації. Контроль над нелегальною вирубкою  та вивозом лісу .
9.                    Створення закладів соціальної інфраструктури: місця відпочинку молоді, спортивно – оздоровчі  установи.
10.               Реформи щодо розвитку села. Втілювати, нарешті, ті реформи розвитку села, які неодноразово приймалися депутатами Верховної Ради.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Андрієнко Т.Л., Березнівщина - Поліський край, Рівне, 2001.

2.   Андрієнко   Т.Л.,   Антонова  Т.М.,   Єршов  А.В.,   Край  лісів  та імлистих боліт, Львів, вид. « Каменяр», 1988.

3.   Атлас Рівенської області, Київ, 2005.

4.   Геренчук  К.І.,   Природа   Ровенської  області,   Київ,вид. «Вища школа», 1976.

5.   Географічна енциклопедія України. Т. 1 -2.Київ, УРЕ, 1989-1993.

6.   Дем'янчук Г.С., Біля джерел, Львів, вид. «Каменяр», 1980.

7. Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область, Голови редакція Української Енциклопедії АН. УРСР, Харків, 1973.

8.   Кугукало І.А. Ровенська область, Київ, вид. «Наукова думка» 1959.

9. Кукса Т.І., Лис Ю.В., Сокол Т.К., Природа   та   господарство Рівненщини, Рівне, 2002.

10. Коротун І. М., Коротун Л.К., Географія Ровенської області, Рівне 1996.

11.Лашта В.І, Калінчук М.О.,    Географія Березнівщини, Березне 2000.

12. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. К. Здоров’я 1995р.

14. Шевчук Л. Т.  Основи медичної географії . Львів. 1997р.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Карта – схема Моквинської сільської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

 

Карта Березнівського району

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Природні комплекси лук

 

Фото автора (Окерешко Т.В., 2013р.)