Робота з дитячою книгою "Твій друг - книга"

Тема.    Твій друг  - книга.

 

Цілі: Розширити знання учнів відомостями про виникнення книжки, про її основні елементи. Зосередити увагу на шляхах створення книги. Розвивати бібліотечно-бібліографічні вміння та навички. Виховувати любов і шанобливе ставлення до книги. Пробуджувати бажання бути активними читачами.

 

Обладнання. Виставка книг, таблиці, ілюстрації, казкові герої, презентація, грамзапис, фонограми.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Слайд 1

- Діти, сьогодні у нас урок позакласного читання. Тема нашого заняття написана на дошці: «Твій друг – книга».

- Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

- Чи старанно готувалися вдома?

ІІІ. Розкриття теми уроку.

Слайд 2

1. Загадка.

- Діти, вам потрібно не тільки відгадати загадку, а й продовжити її.

Сама мовчить, а… (дітей розуму вчить).

- Так, це книга.

2. Розповідь вчителя.

- Хто з вас, діти, не любить книжок?

  Книжок, у яких так багато барвистих малюнків. Почнеш читати книжку і опинишся в далекій казковій країні, в якій живуть велетні, веселі маленькі чоловічки або ваші ровесники. Відважні герої б’ються там за правду з лютим ворогом…

   Багато див ховає у собі книжка. «Хто багато читає, той багато знає» - так кажуть у народі. І це правда.

   Книгу в нас шанують і бережуть, бо вона з давніх-давен була і лишається вірним супутником людини.

   Книга дасть вам пораду в скрутну годину, розкаже, що було колись, відповість на кожне ваше запитання.

   На світі є безліч цікавих книжок: великих і малих, товстих і тонких, веселих і сумних.

   Книга – наш друг, який не вміє говорити, але навчає нас розумним наукам, веде по країні знань.

ІV. Пісня читачів.

( На мотив «Із сиром пироги»).

У кожнім домі й хаті,

У місті і в селі,

Хто вміє вже читати,

Шанують книгу всі.

Приспів: Гей, чули, чули, чули,

                  Гей, чули, чули ви.

                  Із книжкою ми дружим

                  І любимо її.

Сьогодні в книжки свято,

Не було б її в нас,

Не знали б так багато

Про новий, дивний час.

                 Сторінки книг завітних

                 Нас доброму навчать

                 І працювать, і вчитись,

                 Й Вітчизну шанувать.

V. Розповідь віршів про книгу.

- Які вірші про книгу ви вивчили вдома?

 

Нам без книг  ніяк не можна         З. Бичкова

Розтають сніги холодні,

Чути пташині скрізь пісні.

Очі в нас цвітуть сьогодні,

Наче квіти весняні.

Це до книги йдуть на свято

І дівчатка, і хлоп’ята.

Книга чесний, книга вірний,

Книга – наш найкращий друг.

Дорога нам книга кожна,

Нам без книг ніяк не можна,

Нам без книг ніяк не можна! –

Голоси дзвенять навкруг.

А як часом книжка хвора –

Значить , наша в тім вина.

Ми її підклеїм скоро –

Враз одужає вона!

Книг не кривдила ні разу:

Поважаю змалку їх!

Ми на бал зберемо разом

Всіх героїв наших книг.

Ти можеш із другом своїм посваритись

І навіть, образившись, тиждень мовчать.

А книжка не сердиться, книжка не злиться,

Вона лиш добру тебе буде навчать.

І сонце ясніше засвітить для тебе,

І небо засяє таке голубе!

Тобі подружитися з книжкою треба –

І книжка ніколи не зрадить тебе.

 

- Ніхто і ніколи не зможе прочитати всіх книг. Але є книга близька і дорога кожній людині. Вона є в кожному домі. Це – Біблія. Цю книгу ще називають Суперкнига або Книга Книг. Про цю книгу вивчила вірша Віолетта. А написав вірш «Біблія» наш земляк Сергій Рачинець.

Біблія

Нам шкільна наука треба,

Та без Біблії ніяк

Не сягнеш в глибини неба,

Не збагнеш, чому і як

Світ нам дивиться у вічі,

 Кличе, манить в майбуття.

І несемо дні і ночі

У серцях вогонь життя…

Тільки ця чудова Книга

На питання відповість,

На душі розтопить кригу

Через Слово-Благовість.

В ній премудрості криниця,

Нею треба дорожить.

Книга ця для всіх годиться,

Хто по правді хоче жить.

 

- А Вадим вивчив жартівливого вірша.

Незнайко                      В. Суслов

Хто це вигадав про мене:

«Не читав Незнайко книг?!»

Я читаю їх щоденно,

«Проковтнуть» чимало встиг.

Без затримки, без зупинки

Прочитав я всі книжки –

Від картинки до картинки,

Ну, а потім навпаки!

Все я знаю про Мазая –

Про старого дивака

Він же завжди у трамваї

«Зайцем» їздив без квитка.

Швейк з Атосом в морі Чорнім

Піднімали якорі.

І садили шампіньйони

Тридцять три богатирі.

Гекельбері був слугою,

Бармалей у морі жив,

А із Бабою-Ягою

Буратіно подружив.

Без затримки, без зупинки

Прочитав я всі книжки –

Від картинки до картинки,

Ну, а потім навпаки.

 

VI. Реклама книги.

- Діти, на ваших партах я бачу книжки, які ви принесли з дому.

- Хто хоче зробити рекламу своєї улюбленої книги? Коротко розкажіть про неї. Як ця книга потрапила у ваші руки? Чим привабила?

- Пропоную вам уявити на мить, що ви опинилися на безлюдному острові.  Вас туди закинув злий чаклун. Але вам дозволено взяти лише одну книгу. Яку б книгу ви взяли? Чому?

 

VIІ. Розповідь про виникнення книги.

Слайд 3

 1. Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня, все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та дома.

   Книга завжди поруч з нами. Вона наш друг і порадник. Навіть важко уявити, що дуже давно на землі не було книжок, тому що люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і «сторінками» найперших книг були стіни печер, вояцькі щити, камені. На той час не було ні паперу, ні олівців чи чорнил.

2. Опрацювання оповідання Олександра Єфімова «Як книжка прийшла до людей.

а) Комбіноване читання тексту.

б) Роздуми над прочитаним:

- Які книги з’явилися згодом?

- Чому книги з глини були незручними?

- Чому книги з тонкої шкіри були дуже дорогими?

- Де виникли книги з папірусу?

- Чому вони не могли довго зберігатись?

- Якими були перші паперові книги?

- Про людей яких професій згадується в тексті?

- Куди потрапляють виготовлені в друкарні книги?

в) Словникова робота.

Африка – материк, Пергама – місто.

Пергамент – папір із шкіри.

Папірус – рослина.

г) Проблемна ситуація.

- Під час розкопок столиці Ассирійського царства археологи знайшли у палаці бібліотеку, що налічувала близько 20 000 книг. Палац згорів під час пожежі, а бібліотека збереглася. Чому?

(Книги були глиняні.)

 

3. Сценка

(До класу заходить хлопчик у грецькій тозі. Під пахвою у нього кілька сувоїв).

- Добрий день! Я учень Пергамської школи.

Вчитель: Він не здогадується, що потрапив в наші часи. Не будемо його лякати.

- А що це в тебе піл пахвою?

Учень: Це мої підручники і зошити. Ось моя абетка, а це зошит для письма. Ой, забув!

Вчитель: Що забув? Щось важливе?

Учень: Так, зошита з арифметики. Треба повертатися додому. Можна вас про щось попросити?

Вчитель: Звичайно можна, кажи.

Учень: Якщо побачите мого батька, то ви вже перекажіть йому, будь ласка, що я за зошитом побіг додому, а він хай собі далі череду жене.

Вчитель: Яку таку череду?

Учень: А це він череду телят до школи жене для виготовлення нових зошитів і підручників, бо мене скоро переведуть у наступний клас.

Вчитель: Дива тай годі! Добре, мерщій поспішай, бо спізнишся до школи. Усе буде гаразд.

 

4. Слухання грамзапису тексту Івана Крип’якевича «Книги за княжих часів».

- А зараз ми перенесемося до наших предків слов’ян і почуємо як за княжої доби наші пращури ставилися до книги.

 

 

VIIІ. Читання висловів про книгу.

Слайд 4

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.                     І.Франко

 

Бачить – не бачить,

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує,

Кривду соромить,

Правди навчає,

Часом жартує,

Смішки справляє.                        Леонід Глібов

 

Вчіться, діти! Мудра книжка

Скаже вам чогось багато

З того, що колись було

І посіяно, й пожато.                    Яків Щоголів

 

ІX.Розповідь про виготовлення книги.

- Зараз ми покажемо «живий» діафільм про виготовлення книги. Кадри і титри підбирали діти.

1. Спочатку письменники і поети пишуть книгу.

2. Далі редактор старанно читає текст, виправляє помилки і вносить правки .       

3. Художник малює ілюстрації до тексту. Інколи фотограф робить фотографії і їх теж вміщують к книжку.

4. Дизайнер вирішує, як розміщувати текст на кожній сторінці. Потім він переносить сторінки в комп’ютер.

5. З комп’ютерного диска роблять плівки і друкарські форми. З них друкують сторінки книжки на великих аркушах паперу.

6. Віддруковані аркуші складають і розрізають на окремі сторінки. Їх зшивають або склеюють докупи. Потім до книжки роблять обкладинку.

 

X. Формування бібліотечно-бібліографічних знань та вмінь.

Слайд 5.

Загадка

Тут книги розумні спокійно живуть

У тихій величній світлиці.

А двері широко відкриті ведуть

До знань золотої скарбниці.

Тут знайдеш ти книги казок чарівних

І про веселі пригоди,

Про гори високі в шапках снігових

І про життя твого народу.                (Бібліотека.)

 

Слайд 6

«Бібліо» - з давньогрецької книга.

«Тека» - з давньогрецької зберігання.

Бібліотека призначена для зберігання книг.

- В стародавньому Єгипті бібліотеки називали красиво: «Аптека душі», «Притулок мудрості», «Будинок життя».

 

Слайди 7, 8

Стародавні бібліотеки

-  Розгляньте, якими були стародавні бібліотеки.

 

Слайд 9

   У наш час бібліотека – це культурно-освітній заклад, де зберігаються книги, журнали, газети, інші друковані видання, де проводять спеціальне їх опрацювання, пропагують та видають читачам.

 

Слайди 10, 11

Найкрасивіші бібліотеки світу

- Розгляньте, який чудовий вигляд мають сучасні бібліотеки.

 

Слайд 12

   Абонемент – право на багаторазове або постійне користування чим-небудь протягом терміну, а також документ, що підтверджує це право.

   Читальний зал – спеціальний зал, що забезпечує бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів довідково-бібліографічним фондом, системою каталогів і картотек, електронними інформаційними ресурсами.

 

Слайд 13

   Бібліотечний каталог – сукупність розміщених за певними правилами бібліотечних записів на документи, що розкривають склад і зміст фонду бібліотеки або інформаційного центру. Каталоги складаються з карток, що містіть відомості про книги, журнали й інші друковані матеріали.

   Залежно від способу групування карток каталоги бувають:

- абетковий,

- систематичний,

- предметний.

 

XI. Виступ Королеви книг і її підданих.

- Добрий день!

- Як багато гостей прийшло до нас на урок. Навіть тіснувато вам, як книжкам на поличках.

В палацах і хатах малих,

Як по команді «струнко»,

Мільйони підданих моїх

Стоять, зімкнувши палітурки.

І ви б змогли впізнати їх

На протязі лиш миті.

Я – Книга, думкою усіх.

Я – Королева в світі.

Примусить можу сумувати

Я читача любого.

Сміятись, плакати й любити

Моє поможе слово.

Пізнати пустелю, океан,

Здолати вогонь і кригу,

Злетіть до інопланетян

Вам допоможе книга.

- А зараз зустрічайте наших вірних друзів!

 

Художня книжка: Я – Художня книжка. Така красуня! Вся в малюнках і така цікава! Влаштовую зустрічі з казковими героями, подорожі у світ цікавого та прекрасного.

 

Довідник: Я – Довідник, для вас чудовий помічник. Я дам вам короткі відомості з певних питань. Подружимось, чи як?

 

Енциклопедія: Я – Енциклопедія. Коли ви шукатимете про історію предмета, його виникнення, на допомогу прийду до вас тільки я. Мені так хочеться бути поруч з вами, коли ви готуєте уроки. Станьте моїми вірними друзями.

 

 

Словник: Я – Словник, збірник слів в алфавітному порядку з поясненням, тлумаченням або перекладом на іншу мову. Ми ще з вами попрацюємо.

 

Королева книг: Ці книжки дуже корисні і потрібні вам – учням, батькам, і навіть вчителям.

 

XII. Розширення знань про словники.

Слайд 14

Пам’ятка читача

1. Якщо вам потрібно дізнатися:

- як правильно писати те чи інше слово, тоді звертайтеся до орфографічного словника;

- як правильно вимовляти, наголошувати слова – до орфоепічного словника;

- про походження слова – до етимологічного словника;

- про значення слова, його стилістичне використання і граматичне оформлення – до тлумачного словника.

2. Якщо ви хочете більше дізнатися: про явища природи, географічні відкриття, про видатних діячів, історичні події – звертайтеся до енциклопедичного словника.

 

 XIII. Поради «Як слід вибирати книжку»

- Книг на світі дуже багато. Коли розглядаєш їх у магазині, бібліотеці, так і хочеться прочитати всі. Але це неможливо. Навіть коли не їсти, не спати, не ходити до школи, а весь час читати – то, однаково не вистачить життя, щоб перечитати всі книги. Та й в цьому немає необхідності.

   Для читання слід вибирати найкращі, найцікавіші, найпотрібніші. І допоможе вам у цьому сама книжка.

   Перше знайомство з книгою починається з обкладинки. У дитячих книгах їх роблять барвистими, привабливими.

   Наступна сторінка після обкладинки називається титульною. Вона розповість вам про те, хто написав книгу, коли і де її видано. Завжди звертайте увагу на прізвище автора. У майбутньому це допоможе вибрати потрібні книги.

   Кожна книжка має назву, з якої часто можна дізнатися, про що розповідається в ній. Але так буває не завжди. Тоді на допомогу вам прийде підзаголовок Це додаток до назви. Він може допомогти розкрити зміст книжки.

   На титульній сторінці є вихідні дані. Вони розміщені внизу сторінки і розповідають коли, яким видавництвом і де було випущено книгу. Твори для дітей випускають видавництва «Веселка», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Дитяча література», «Махаон». Дуже часто на титульній сторінці вміщують прізвище художника, який виконав малюнки до книжки. Це також допомагає дізнатися про зміст книги.

   Якщо книжка містить кілька творів, то слід подивитися зміст, тобто їх перелік.

   На наступній сторінці є анотація – стислий переказ змісту книжки і вказівка:

для кого вона призначена.

 

XIV. Прислів’я про книгу.

- Відновіть прислів’я з двох частин.

Книгу читають не очима                    з книгою поговори.

Книга – не пряник,                              найгарніший подарунок.

Для розумного книга -                       а розумом.

Нема розумного сусіда -                   а дітей до себе манить.

 

XV. Гра «Виправ помилки».

Слайд 15

Діти, звісно, вчаться в полі,

А комбайн працює в школі.

Ми лікуємось в перукарні,

А стрижемося в лікарні.

Ліки беремо в бібліотеці,

А книжки берем в аптеці.

 

XVI. Гра «Встав пропущені слова».

Мав Сашко гарну книжку.

Кинув раз її під … .

Де лежала бідна книжка,

Пробігала сіра … .

Стала мишка книжку гризти,

Бо хотіла дуже … .

Звідкись взявся їжачок.

Він був весь із … .

Він прогнав зубасту мишку,

Врятував нещасну … .

Слава, слава їжачкові!

Сором же кому?... .

 

XVII. Вікторина.

Слайди 16,17

1. Як називають дітей, які люблять книги? (Книголюби.)

2. Як називають місце в бібліотеці, де видають книги? (Абонемент.)

3. В школі ви учні, а в бібліотеці…? (Читачі.)

4. Де починається життя книги? (В лісі.)

5. Як називається переписана від руки книга? (Рукопис.)

6. Як називають забудькуватих читачів? (Боржники.)

7. З чого починається книга? (З обкладинки.)

8. Куди приносять письменники рукопис? (У видавництво.)

9. Як називають книги, які все на світі знають? (Енциклопедії.)

10. Чим користується бібліотекар, щоб знайти потрібну книгу? (Каталогом.)

 

 

XVIII. Хвилинка - цікавинка.

Слайд 18

1. Найдавнішою книгою на світі визнаний папірус Прісса, який був створений в 3350 році до нашої ери.

 

2. Найбільша книга в світі була представлена на міжнародній книжковій виставці в Гавані. Збірник висловлювань відомих людей має 380 см в довжину і 350 см у висоту.

 

3. Найменша книжка видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір 16 мм x 11 мм, що  приблизно дорівнює розміру нігтя на великому пальці руки. У цій книзі надрукований лист Галілео Галілея.

 

Вчитель: Найменшою книжкою в Україні є мікромініатюрна книжка «Кобзар», створена українським майстром М.Сядристим. У книжці 12 сторінок, на кожній 8 віршованих рядків. Дві сторінки з ілюстраціями: портрет Т.Г.Шевченка і копія малюнка «Батьківська хата». Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреної волосини. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

 

3. Що стосується найбільш популярних книг в світі, то пальма першості, безперечно, належить Біблії. Її загальний тираж – шість мільярдів примірників.

 

4. Найперший у світі буквар з’явився в Англії у 1491 році. Написаний він був латинською мовою.

 

5. Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США.

Заснована вона у 1800 році. ЇЇ книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.

 

6. Найбільша бібліотека в Україні ім. В.І.Вернадського. Заснована вона у 1714 році.

 

XIX. Пам’ятники книгам.

Слайди 19, 20

 

XX. Збереження книг. Шанобливе ставлення до них.

Слайд 21

1. Опрацювання оповідання «Чому скаржились книжки?»

а) Вступна бесіда.

 - Діти, в 3 класі ви читали оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу!».

- Про кого розповідається в цьому тексті?

- Як Василько ставився до книг?

- Виявляється, що не тільки Василько не береже книги. Зараз ми прочитаємо ще одне оповідання на цю тему.

б) Комбіноване читання.

в) Бесіда за змістом.

- Яку розмову підслухав Сашко вночі?

- Як книги вирішили помститися йому?

- Чи змінив цей сон ставлення хлопчика до книжок?

г) Словникова робота.

- Чи є у тексті незрозумілі слова?

- Доберіть синоніми до слів: нечепура, понівечені.

д) Словесне малювання.

- Який малюнок до цього оповідання ви хотіли б намалювати?

2. Читання вірша Т.Волгіної «Буває книгам лячно».

Скільки книг в оцій книгарні!

Книги різні, дуже гарні.

От краса, якби ти зміг

Прочитати, друже їх!

Покупці стоять юрбою,

Шарудять по сторінках…

Мила книго, що з тобою?

Чом ти дивишся з журбою

І тріпочеш у руках?

Лячно книжкам: хто їх купить?

Раптом купить, хто не любить?

Той у книжку, - от порода! –

Запихає бутерброда…

Той, - чи є бруднулі гірші? –

Залива чорнилом вірші…

Бідні ви прозаїки,

Бідні ви поети!

Невідомо у які

Попадеш танети…

Недарма на продажі

Книги ледь зажурені:

Хоч би не потрапити

В руки мацапурині.

 

XXI. Інсценізація.

(До класу вбігає Заєць. Назустріч йому іде Книга.)

Заєць: Ой, хто це? Краще заховаюся, а то зуби торохкотять із переляку і хвостик дрижить.

Книга: Не бійся, Зайчику! Я – Книга, тільки дуже хвора. Ох, як боляче моїм сторіночкам! Зовсім сили немає. Допоможи мені, Зайчику.

Заєць: Бідолашна! Хто ж тебе так скалічив? Може, ти з ведмедем зустрілася чи в пазурі до вовка потрапила? Ти ж була така гарна, охайна, усім дітям дарувала радість.

Книга: Так, тепер я на себе не схожа. Це Василько-замазура мене подер. Обмальовував, загинав сторінки, не обгортав. Я ледь від нього втекла, а куди тепер іти - не знаю.

Заєць: Не сумуй, Книжечко! Ми щось придумаємо. А ось і ворона летить. Вона усюди літає, усе бачить, усе знає. Вороно, Книжечка у біду потрапила, від злого нечупари утекла. Тим часом не знаєш, як їй можна допомогти?

Ворона: Кар-кар… Знаю! Давай, Зайчику, відведемо її до книжкової лікарні. Там їй нададуть першу медичну допомогу.

Заєць: Як же я сам не здогадався! Адже і в школі, і в бібліотеці  працюють такі лікарі, які охоче допоможуть кожній книзі.

(Ідуть, зупиняються перед будинком із написом «Книжкова лікарня».)

Заєць: Добрий день! Перепрошую, хто ви?

Лікар: Я книжковий лікар, я книги лікую. Хворі сторіночки їм ремонтую. Мої пацієнти – брудні і з дірками… Кому з вас погано?

Заєць: Ми привели до вас  хвору Книгу, вилікуйте її, будь ласка.

Лікар: Шановна Книго, присядьте ось сюди. Що сталося? Де болить?

Книга: Скрізь болить.

Лікар: Як же ви дійшли до такого стану?

Книга: Ой, Лікарю, як соромно мені – обкладинки немає, лише сторінки одні.

Обкладинку подер лихий господар мій, від холоду дрижать самотні сторінки!

Лікар: Яке неподобство! Так поводитися з книгою – це злочин. Підніміть свій аркушик. Так, так. Що це за плями? Я сам вам допомогти не зможу. Доведеться кликати моїх помічників. У державі відкрили книжкову лікарню під кодовою назвою «Ріпка». Треба, щоб на допомогу прийшов дідусь Папір.

Дідусь Папір:

Бідна ти моя, нещасна каліко,

Хто ж тобі заподіяв стільки лиха?

Але сам я тобі не допоможу,

По бабусю Ножиці побіжу.

Бабусю ножиці, не лежи,

Іди та книгу лікувати допоможи.

Бабуся Ножиці:

Шкода мені тебе, книжко гарна,

Хтось понищив сторінки твої намарно.

Допоможу, щоб гарна стала знову,

Щоб вела з дітьми розумними розмову.

Але без Клею не обійтись.

Онучку Клею, не стрибай,

До нас біжи, допомагай.

Онучок Клей:

З ніжки на ніжку стрибаю,

Книжку лікувати допомагаю.

Всі дірочки, всі сторіночки

Приведу до порядку,

Буде ця книжка мати

Мій слід на згадку.

Та щоб все привести до ладу,

Я ще по гумку піду.

Ходи собачко Гумко, не лежи,

Нам книжку лікувати допоможи.

Собачка Гумка:

Я – Гумка, Гумка, Гумка,

Та хочу вам сказати,

Щоб всі ці неподобства

Не сміли більш писати.

Щоб наша книжка стала ще гарніша,

Треба покликати кицю Обгортку.

Ходи, кицю, не лежи,

Книжку обгорнути допоможи.

Киця Обгортка:

Я така гладенька, блискуча й ніжна.

Ця книжка зі мною буде, мов царівна.

Я оберігаю всі книги на світі,

Тому обгортайте свої книги, діти.

Але для повного порядку

Книзі потрібна ще й закладка.

Мишко Закладко, не лежи,

Нашій книжці допоможи.

Мишка Закладка:

Я дуже потрібна, друзі, вам.

Не легко без мене книжечкам,

Бо діти сторінки обривають,

Якщо мене в книжку не закладають.

Ось я до тебе, Книжечко, притулюся,

Не раз при читанні тобі знадоблюся.

 

 

Королева книг:

Дякую всім, хто в книжковій лікарні працює,

Хто нове життя книгам дарує.

А всі, хто до книжок погано ставиться,

Пам’ятайте, як книжці болить.

Таке лікування їй надавайте:

Папір, клей, ножиці беріть,

Обгорніть і все погане зітріть,

Бо книжка велику мудрість має.

Лікар:

А в нашого Васі книги найбрудніші,

Всі вони патлаті, порвані, горбаті.

Ну, нема на них лиця:

Без початку, без кінця.

Палітурки, як ганчірки,-

Ті книжки ридають гірко.

Бивсь Васько із хлопчаками,

Він розмахував книжками,

Дав Мишку по голові –

Замість книжки стало дві.

(Вбігає Васько-замазура.)

Васько: Привіт! Ви тут не бачили книгу? Утекла від мене. А чому – не знаю. Я ж їй нічого поганого не робив. Тільки бив нею сусіда по парті… Та ще ось, забув її надворі, і вона ночувала на лавці одна. А наш собака Шарко погриз її, ще й досі клапті паперу по дворі валяються… А тут ще й цієї ночі сніг пішов. То книжка,певно, мокра від мене утекла.

Книга: Ой, це він! Васько-замазура!

Васько: А, ось ти де! А знаєш, ти погарнішала! Ходімо додому, бо щось мені без тебе нудно…

Всі: Не дозволимо Книзі жити у тебе! Геть іди!

Заєць: А з вашими книжками все гаразд? Чи вони часом не хворі?

Ворона: Якщо ваші книжки захворіли, то поспішайте їм на допомогу.

Лікар:

Вийшла книга із лікарні,

Сторінки у неї гарні.

На нову оправу вміло

Палітурку наліпили.

Гарну вставили закладку,

Щоб була усім на згадку.

І віднесли недалеко –

У шкільну бібліотеку.

 

Книга:

Я Книга – товариш твій,

Користуватись мною вмій.

Я чиста, гарна і приємна,

Тож, друже, будь зі мною чемний.

Погані звички забувай,

Мене не рви, не ображай.

Я, друже, твій надійний друг,

Та тільки для чистеньких рук.

Лікар: Запам’ятайте, друзі, звернення Книжки і ніколи не ображайте її. Давайте пригадаємо з вами правила користування книгами.

 

Не гоже бруд заносити в науку –

Простягай книзі лише чисті руки.

 

Якщо ти хочеш книгу всю читати,

Не змушуй сторінки в ній випадати,

Відтак книжки не слід перегинати.

 

Друг твій  - книга – буде гарним,

І новеньким, і охайним,

А для цього будь уважним,

Не забувай речей в нім зайвих.

 

Краще витрати хвилинку

Та візьмися й до пуття

Попідклеюй всі сторінки.

Книзі дай нове життя.

 

Візерунчасту закладку

Книзі подаруй на згадку.

Ще й обкладинку вдягни,

Життя книзі збережи.

 

XXII. Пісня «Марш юних книголюбів».

Гей, хлоп’ята і дівчата,

Раз, два, три!

Всіх вітаємо зі святом,

Раз, два, три!

Я читач твій, книжко мила,

Бо знання – велика сила.

Раз, два, раз, два, раз, два,три!

 

Буде дощик, а чи спека,

Раз, два, три!

Жде мене бібліотека,

Раз, два, три!

Поспішу до неї радо,

Як солдатик на параді,

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

 

І одне я твердо знаю,

Раз, два, три!

Книжку гарну прочитаю,

Раз, два, три!

Про епохи і народи,

Про події і пригоди,

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

 

Щоб почули нас далеко,

Раз, два, три!

Хай живе бібліотека!

Раз, два, три!

Вам здоров’я та удачі,

Віншуваннячка дитячі!

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

 

XXIII. Підсумок уроку.

- Діти, чи справдилися ваші сподівання на урок?

- Що вас зацікавило?

- Що примусило задуматися?

- Чи хотів би хтось із вас, щоб його називали замазурою, бруднулею, мацапурою, нехлюєм?

- А що для цього потрібно?

- Діти, шануйте і бережіть, любіть і поважайте книжки. Читайте їх. І тоді весь розум, мудрість і людська доброта переходитимуть через них до вас. Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали хоча б однієї сторінки.