робота з підручником на різних етапах уроку

Робота з підручником на різних етапах уроку.

Сучасний підручник  історії  повинен поступово готувати дітей до самонавчання, створювати установку на самоорганізацію й самоаналіз  інтелектуальної праці.  Одна з головних ролей у роботі з підручником належить учителю. Він навчає учнів  самостійно розбиратись у історичному матеріалі. Відбирати його і виділяти головне.

     Кожен учитель хоче, щоб учні любили і знали його предмет. Знання учні можуть набути в учителя, який добре володіє методами навчання.

   І.Я.Легнер визначає, що "…метод навчання - це система цілеспрямованих дій учителів, що організовують пізнавальну і практичну діяльність учнів, забезпечують засвоєння ними змісту освіти і завдяки цьому досягають мети навчання. Учитель повинен розуміти, що найважливішою умовою підвищення ефективності навчання є не лише знання методів навчання, а й раціональний вибір методів навчання в своїй роботі та доцільність їх використання на окремих етапах уроку.

       Робота з підручником може бути організована на уроці ( під керівництвом учителя або самостійно) та вдома з метою закріплення і розширення  отриманих на уроці знань. . Важливим у такому аспекті є різні способи опрацювання текстів.

     Методика роботи з текстом підручника залежить не лише від його змісту, складності навчального матеріалу, а й від вікових і психологічних особливостей учнів, рівня їх знань.

 На уроці робота  з підручником може застосовуватися на різних його етапах:

Актуалізація опорних знань та умінь ( осмислення  і пояснення назв розділів, параграфів, пунктів   через  коротку вступну бесіду чи постановку проблемного питання);

 Оголошення теми та очікуваних результатів навчання ( осмислення і пояснення назв розділів параграфів через коротке повідомлення, вступну бесіду по структурі параграфу, методичного апарату, апарату орієнтування  та змісту пізнавальної діяльності);

Вивчення нового матеріалу ( коментоване ( пояснювальне)  читання, складання плану ( простого й розширеного), аналіз поданих в підручнику ілюстрацій  і документів, складання схеми  і таблиці, опорного конспекту;

Систематизація й узагальнення знань ( прийом  осмислення навчального матеріалу( наприклад , шляхом  зіставлення висновків підручника з власними судженнями, прийом конкретизації висновків прикладами з тексту).  Під час систематизації й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому  рівнях, повторення важливих частин  і  розділів підручника, підготовка відповідей за основними  запитаннями до вивченого матеріалу, складання порівняльних характеристик, схем, таблиць, підготовка доповідей, рефератів;

 Підбиття підсумків уроку ( уявний мікрофон, фронтальна бесіда, де учитель  разом з учнями має оцінити роботу класу та окремих учнів визначити перспективи подальшої  діяльності);

Інструктаж з домашнього завдання ( повідомлення домашнього завдання, що містить  обов′язкову складову  для всіх учнів – параграф). Робота з картою, хронологією і поняттями. Варіативна складова – логічні проблемні і творчі завдання, серед  яких учні обирають ті, що відповідають їхнім пізнавальним здібностям та інтересам). 

       Найбільш простою і відомою формою роботи з підручником правознавства  є читання і коментування тексту,цитат як учнями  так і  вчителем. Вчитель може звертатися до  цитування основних правових понять і визначень, які розглядалися  на уроці,пропонувати учням знайти  в тексті правові поняття й записувати їх у словник ( або зошит) правових  термінів, скласти план параграфу.  Наступним кроком є конспектування основних понять уроку, побудова схеми або таблиці з конкретної теми.

         На  уроці під керівництвом вчителя  або самостійно вдома учні можуть працювати над тестовими завданнями. Шукати відповіді на запитання до тексту. Можна контрольні запитання  сформулювати до початку роботи з текстом – це підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу. Важливість попередніх запитань до тексту полягає у тому, що вони виконують роль попередніх організаторів інформації, тобто готують учня  до сприйняття і пізнання. Подібні запитання забезпечують глибоку обробку правового матеріалу.

        Робота з підручником на уроці  дає навчальний ефект, якщо вчитель дотримується таких правил:

правильно обирає  матеріал  ( теми) для самостійного вивчення за підручником, спираючись на принцип доступності;

перед самостійною роботою учнів з підручником проводить  ґрунтовну вступну бесіду, в якій визначає тему, загальний зміст матеріалу, виділяє питання для засвоєння, дає конкретні поради щодо порядку роботи і самоконтролю;

спостерігає за ходом роботи , допомагає окремим учням розібратися в труднощах;

 приділяє серйозну увагу виробленню в учнів, уміння самостійно осмислювати і засвоювати новий матеріал за підручником, створює  проблемні  ситуації  тощо;

роботу з підручником поєднує на уроці з іншими формами і методами навчання, перевіркою якості  засвоєного матеріалу, який вивчався, вправами пов′язаними з виробленням умінь та навичок і подальшим поглибленням  знань і умінь.

 

3.Класифікація методичних прийомів і форм  роботи  з підручником на уроках    історії та правознавства.

     Важливим засобом навчання історії та правознавства є друкований авторський  текст підручника. Весь текст підручника за обсягом і призначенням  поділяють на основний , додатковий  і пояснювальний. Основний  текст за розташуванням  у підручнику  і функціональними завданнями  характеризують як вступний, інформаційний( навчальний), заключний.

     Навчальний текст – це  основні відомості про минуле рідної країни чи країн , оформлений у розділи , глави  і  параграфи.

    Додатковий текст – це відомості, які розширюють, доповнюють, конкретизують відомості, викладені в навчальному тексті( документи, уривки науково – популярної літератури, фрагменти художніх творів, ілюстрації, фото, коментарі та інше).

 Цільове використання цих текстів дозволяє вчителю формувати в учнів  найважливіші вміння: критично мислити та аналізувати різні інтерпретації історичної дійсності, самостійно поповнювати знання, орієнтуватися у потоці інформації.

     Прийом навчання – це окрема операція, розумова чи практична дія вчителя і учнів, яка розкриває чи доповнює спосіб засвоєння матеріалу.  Основні прийоми роботи з підручником у навчанні  історії та правознавства ґрунтуються на роботі з текстом:

Застосування підручника у розповіді вчителя;

Опрацювання нових термінів з тексту підручника;

Осмислення  і пояснення назв розділів, параграфів, пунктів тощо;

Коментоване пояснювальне читання;

Аналітико – синтетична обробка тексту ( виокремлення логічних  частин, різних типів інформації);

Осмислення історичного матеріалу ,зіставлення тексту автора зі словником;

Виконання до тексту різних таблиць , схем , ілюстрацій;

Застосування здобутих знань та набутих умінь у самостійній роботі;

Використання матеріалу підручника у захисті власної позиції;

Робота над висновками та визначеннями понять і конкретизація їх з текстом.

Прийоми роботи з текстом на уроках правознавства:

Включення тексту у пояснення вчителя;

Читання і коментування тексту вголос;

Відтворення уривку  тексту чи документу повністю або за запитаннями вчителя;

Самостійний аналіз тексту , відповідно до конкретного завдання вчителя;

Організація самостійного аналізу змісту юридичного документу , відповідно до завдань вчителя.

Першочерговим завданням  учителя історії є навчання школярів самостійно засвоювати і осмислювати зміст  авторського тексту підручника. Важливе місце посідає робота з термінологією. Корисно читати терміни вголос і пояснювати їх.  Таке читання привчає школярів звертати увагу  на термінологію і при виконанні домашнього завдання. Дієвим є використання тексту підручника при викладі  матеріалу. Вчитель включає ті елементи, на яких хоче зосередити увагу і мислення школярів. Це може бути висновок до теми чи  розділу.

     На уроках правознавства найбільш простою  і відомою формою роботи  є читання і коментування тексту, цитат як учнем так і вчителем. Вчитель може звертатися до цитування основних правових понять  і визначень, які   розглядалися на уроці. Пропонувати учням знайти в тексті правові поняття і записувати їх у словник ( або зошит) правових термінів, скласти план параграфу. Наступним кроком є конспектування основних понять уроку, побудова схеми або таблиці з конкретної теми. На уроці  під керівництвом вчителя або самостійно вдома учні можуть працювати над тестовими завданнями. Шукати відповіді на запитання до тексту. Можна контрольні запитання сформулювати до початку роботи з текстом – це підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу. Важливість попередніх запитань до тексту полягає у тому , що вони виконують роль попередніх організаторів інформації, тобто готують учня до сприйняття і пізнання. Подібні запитання забезпечують глибоку обробку правового матеріалу.

   Подібно до роботи з підручником є методика роботи з правовими джерелами та нормативно – правовими актами. Вчитель перш за все повинен добирати останні нормативно – правові акти  та правові джерела. Використовувати правові джерела та нормативно – правові акти можна зачитуючи  учням уривки з них чи основні моменти.  Наступною  формою роботи з правовими джерелами і нормативно – правовими  актами є коментування учнем  зачитаної цитати  та відповідний коментар учителя.

     Використовувати нормативно  - правові акти можна й  у грі ( « Засідання суду»), аргументуючи  правильність своєї  думки. Окрему частину уроку можна відвести для перевірки знання нормативно – правових актів ( змісту, хронології прийняття). Основна  мета, яка ставиться перед  учнями вміння орієнтуватися в системі  сучасного законодавства і застосовувати його в повсякденному житті.

     У сучасній українській школі  використовують такі форми  роботи з підручником: урочна, позаурочна, фронтальна , індивідуальна. На уроці використовується як фронтальна так і індивідуальна  форма роботи з підручником.  У позаурочній роботі  переважно використовується  індивідуальна форма роботи з навчальною книгою.

   Індивідуальна  форма роботи  передбачає виконання завдань  без контакту з іншими учнями( доповідь, реферат, пояснення правової задачі, повідомлення та ін..)

     Фронтальна форма роботи – учні під керівництвом вчителя виконують роботу всім класом.

       Групова ( парна) – учні в парах  виконують завдання спільно для досягнення  спільної мети.

Таким чином при роботі з підручником в учнів слід сформувати такі вміння:

 5 клас –  виділяти найголовніше у фрагменті  тексту, переказувати текст,  складати простий план параграфа;

 6 клас -  виділяти головне в параграфі, використати в переказі декілька джерел знань;

 7 клас -  викладати матеріал кількох параграфів, складати опорний план, застосовувати різні види наочності;

  8 -9 класи – підбирати докази до сформованого вчителем висновку, складати план, володіти термінами і поняттями;

 10 -11 класи – співставляти викладені факти  в підручнику з інтерпретацією їх  в першоджерелах. На підставі наукової літератури розкривати згадувані факти  і події, що характеризують персоналії. Самостійно вивчати теми уроку за планом запропонованим вчителем.

 

 

Конспект уроку з основ правознавства 9 клас

Тема  :  Верховна Рада України та Президент України в системі органів державної влади.

Мета: ознайомити учнів з функціями Верховної Ради України, її завданнями, структурою та порядком роботи, зі статусом, порядком обрання та припинення повноважень Президента України, його повноваженнями та функціями; виховувати в учнів повагу до органів державної влади та їх діяльності, до Президента України як глави держави; розвивати вміння працювати з нормативно-правовими актами, аналізувати їх, складати текстову таблицю.

Обладнання: Конституція України; схема «Структура Верховної Ради України».

Тип уроку: комбінований.   

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Цифрова розминка за цифрами, вивченими на попередніх уроках

• 18 (мінімальний вік виборців);

• 21 (мінімальний вік кандидата в депутати до Верховної Ради);

• 450 (кількість народних депутатів України);

• 4 (мінімальний відсоток голосів, який має отримати партійний список для участі в розподілі місць в Верховній Раді за пропорційною виборчою системою);

• 3 мільйони (мінімальна кількість виборців, які повинні висловитися за проведення референдуму, для проголошення референдуму за народною ініціативою);

• 100 тисяч (мінімальна кількість виборців, які повинні висловитися за проведення референдуму, для проголошення референдуму за народною ініціативою в регіоні України) тощо.

Завдання

Поясніть поняття «пряма та представницька демократія», «референдум», «загальні, рівні, прямі, вільні вибори», «таємне голосування».

Робота в парах

Завдання

1)Запропонувати  запитання, які, на вашу думку, доцільно винести на Всеукраїнський

або місцевий референдум.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу  .

1)Статус та повноваження Верховної Ради України

  Робота в малих  групах з текстом Конституції України ( підручник ст.115-117) і складання   таблиці.

Завдання

1. Ознайомитися з текстом ст. 75 та 85 Конституції України.

2. Визначити статус Верховної Ради та повноваження Верховної Ради України, які належать до однієї з груп (відповідно до завдання групи): 1) законодавчі, 2) кадрові, 3) з організації діяльності органів самоврядування, призначення виборів, та референдумів, 4) контрольні, 5) у сфері міжнародних відносин та забезпечення оборони та національної безпеки.

3. Внести відповідні повноваження до таблиці.

Ухвалює рішення та призначає

Надає згоду

Затверджує та контролює

 

4.Коментований аналіз таблиці.

 Розповідь учителя

Назва «парламент» — від франц. parler (говорити). Парламенти в різних країнах світу називаються по-різному: сейм у Польші, конгрес у США, кнесет Ізраіль тощо. Структура Верховної Ради України

Розповідь учителя з використанням схеми «Структура Верховної Ради України» (с.86-87  підручника) з елементами бесіди

1. Склад Верховної Ради України — 450 депутатів тощо.

2. Порядок формування та функції постійних комітетів Верховної Ради України.

3. Функції фракцій Верховної Ради України.

4. Апарат Верховної Ради та його функції.

5. Рахункова палата України та  її функції

6. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (строк повноважень, функції). Запитання для бесіди з учнями

Питання до класу

1. Хто виконує обов’язки керівників Верховної Ради? (Коментар вчителя: функції Голови Верховної Ради як спікера, людини, яка перш за все веде засідання парламенту, головує на них.)

2. Назвіть ознаки, за якими, можна розподілити 450 депутатів на окремі групи. (Коментар вчителя: у Верховній Раді депутати об’єднуються за політичною ознакою (утворивши фракції) і за професійними ознаками (утворивши профільні комітети).)

2)Статус та повноваження Президента України.

Розповідь  вчителя  з елементами  бесіди

1. Назвіть країни, де існує посада президента? 

2. Історія посади Президента України  

3. Місце Президента України в політичній системі держави. До якої гілки влади його можна віднести (є главою держави, але не є главою виконавчої влади, не відноситься до жодної з гілок влади)?

4. Порядок обрання та вимоги до кандидата в Президенти  України Верховна Рада — це колегіальний орган, своєрідний «колективний розум», а Президент має самостійно приймати рішення, отже, і вимоги до нього, його  життєвого досвіду є вищими, ніж до депутата.             

 Аналіз тексту  ст 106  Конституції України « Президент України» і робота з таблицею

Ухвалює рішення призначає, надає

Забезпечує, представляє, очолює. Має право, здійснює

Утворює, скасовує, вносить

 ІV. Закріплення вивченого матеріалу

З метою закріплення вивченого матеріалу пропоную  учням згадати порядок обрання Президента, можливі випадки дострокового припинення його повноважень, а також основні його повноваження, згадати значення понять, з якими вони ознайомилися на цьому уроці, — парламент, фракція, омбудсмен. Крім того, згадуємо статус Верховної Ради України та її основні повноваження.

V. Домашнє завдання.

 Опрацювати параграф підручника і вивчити записи в робочому зошиті.

Конспект уроку з історії України (вступ до історії) 5 клас

Тема : Історичні праці про Україну та їхні автори.

Мета: розповісти про найдавніші руські та козацькі  літописи   ; ознайомитися із творчістю видатних  руських і козацьких літописців ; пояснити зміст термінів і понять : «козацький літопис» , «літопис»; формувати вміння  визначати значення для людини пам`яті про власне минуле ; розвивати інтерес до минулого України ; виховувати шанобливе ставлення до книг.

Тип уроку : комбінований.  

Обладнання: підручник, атлас , ілюстративний матеріал

Основні дати та події:  XI -  початок XIIст .- літописне зведення «Повість минулих років»,    XVII- XVIII cт.- літопис Самійла Величка.

Хід уроку.

І. Організація навчальної діяльності.

Оголошення теми і основних завдань уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Фронтальне опитування.

Чим займаються історики?

Що таке історичний факт?

Кого ми називаємо історичною особою?

Як проводиться історичне дослідження?

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про історичних діячів та аналізують їхню діяльність скориставшись  інструкцією на сторінці 68 ( підручник  Власова В.С. «Історія України (Вступ до історії)»5 клас)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод « Пущений по колу аркуш паперу»

Учитель роздає учням два великі аркуші паперу на яких записані ключові питання теми . Учні записують запитання на які б хотіли отримати відповіді в продовж уроку .

Наприклад 1 аркуш «Повість минулих літ» літописця Нестора.

Варіанти запитань.

Хто такий Нестор Літописець.? Коли було створено літопис ? Яке значення для вивчення історії має літопис? Який історичний період описано в літописі? І т.д.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Рукописні книги –  пам`ятки історії.   Розповідь учителя.

Писемність на наших землях почала активно поширюватися із прийняттям християнства. Зокрема , першими літописцями були монахи. Книги поєднували думки і ідеї автора із майстерністю художника ,друкаря , які створювали її зовнішній вигляд.   Книг , які дійшли до нас з часів Київської Русі , збереглося не багато . Це пов`язано з дорогою вартістю книг , із матеріалом з якого  вони виготовлялися, із пожежами , які часто вини