Родина, родина: від батька до сина

З родини йде життя людини

 Свято сім’ї

 

Обладнання: на дошці плакат із назвою свята, на стінах розвішені вислови про родину, сім’ю; виставка творчих робіт «Золоті руки моєї мами, бабусі», «сонечко»; святково прикрашений клас кольоровими кульками та вишитими рушниками, на столах скатертини, солодощі та напої, серветки, деякі стільці із сюрпризами (прикріплені цукерки), на учительському столі – ваза із квітами, кетягами калини.

 

Крилаті вислови до свята.

 Шануй батька та Бога – буде тобі всюди дорога.

 Виховуємо хлопчика – формуємо людину, виховуємо дівчину – створюємо всесвіт.

 Найдорожчий клад, як в родині лад.

 За ледачим чоловіком жінка марніє, а за хорошим – молодіє.

 Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

 У дитини заболить пальчик, а у матері серце.

 Нема у світі цвіту гарнішого над маківочку, нема ж кого ріднішого над матіночку.

 Добрі діти - батькам вінець, а злі діти - кінець.

 Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

 Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

 Без сім'ї нема щастя на землі.

 Є три біди у людини: смерть, старість і погані діти.

 

Виходять двоє ведучих.

 1 учень. Добрий день, шановна родино! Наше свято – це ще одна сходинка до сімейного зближення, до родинного єднання «в сім’ї вольній, новій».

 

2 учень.

 Добрий день, люди добрі,

 Що сидять в нашій господі!

 Раді святом вас вітати,

 Щастя і добра бажати.

 

Учні (разом) Добрий день!

 

1 учень.

 Правда, чудова ця фраза?

 Вона зближує з вами одразу

 Сьогодні, гадаєш, якраз буде вчасно,

 Щоб у всіх був дійсно чудовий настрій,

 Упоравшись з ділом, хіба нам не варто,

 Зустрітися з піснею чи навіть із жартом.

 

2 учень.

 Вклоняємось всім вам доземно,

 Як батьківській хаті з далеких доріг,

 Як хлібу, що матінка чемно

 Кладе на вкраїнський рушник.

 Бо ж нашому роду нема переводу,

 Хай пісня єднає коріння святі,

 Дай, Боже, нам віру і братню згоду

 На довгії роки, на вічні роки

 

1 учень.

 Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

 Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

 Хліб ясниться в хаті,

 Сіяють очі щирі,

 Щоб жилось у правді, щоб жилось у мирі.

 

2 учень.

 Із колосків волинської пшениці

 Прийміть в дарунок наші паляниці.

 

1 учень.

 Хай цей хліб, який нагадує вам рідний дім,

 Стане сьогодні символом родинного свята.

 

Вручення короваю.

 

Пісня «Зеленеє жито, зелене»

 

Ой зелене жито, зелене,

 Хорошії гості у мене.

 Зеленеє жито женці жнуть,

 Хорошії гості мене ждуть.

 

Ой зелене жито, зелене,

 Хорошії гості у мене.

 Зеленеє жито при межі,

 Хорошії гості від душі.

 

Ой зелене жито, зелене,

 Хорошії гості у мене.

 Зеленеє жито ще й овес, –

 Тут зібрався рід наш увесь.

 

Слово класного керівника.

 Доброго дня, шановні батьки та рідні! Я дуже рада, що ми всі тут зібралися на святі «З родини йде життя людини». В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

 

1 учень.

 Кожен з нас добре знає своїх бабусь та дідусів, цих невтомних трудівників, скарбничих мудрості нашого народу, зберігачів сімейних традицій, цікавих казкарів. Вони люблять нас, своїх онуків, передають нам свої знання і уміння.

 

(Розповіді учнів про бабусь та дідусів з представленням речей, створених їхніми руками. Можливо, бабусі самі поділяться своїми уміннями в класі, розкажуть щось цікаве).

 

Учень (хлопчик).

 Ой бабусенько рідненька,

 Чарівниченько любенька,

 Твої руки золоті

 В невсипущому труді.

 Твою працю я шаную,

 Твоє серце добре чую.

 І тебе, - я побажаю, -

 Хай сонечко завжди вітає!

 

 Учениця.

 Цілую бабусині натруджені руки,

 Що знали в житті і любов, і розлуки,

 Що вміють такий смачний хліб випікати

 І людям добро завжди дарувати.

 

Учень.

 Любий, добрий наш дідусю,

 Ми – твої внучата,

 Прибігаємо до тебе,

 Щастя побажати.

 Хоч твоє волосся сивиною

 Густо посріблилось,

 Ти для нас, дітей маленьких,

 Другом залишився.

 

Учениця.

 Ти нас батькові й матусі

 Помагаєш вчити,

 Як бути чесним, добрим,

 Як по правді жити.

 Ми твої слова розважні

 Пам’ятати будем

 І в життя твою науку

 Понесемо всюди.

 

2 учень.

 Батько і мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони нас вчать, вкладають у наші вуста добрі слова. Давайте привітаємо тих батьків, які сьогодні завітали до нас на свято (Оплески дітей).

 

Учень.

 Не скупіться на теплі слова,

 Бо у світі багато тепла

 Лиш від рідної хати

 Та від лагідних рук мами й тата.

 

Учениця.

 Коли зміцніють крила, щоб літати,

 Не забувай про рідних маму й тата.

 Та встигни добре слово їм сказати,

 Допоки ти живеш у рідній хаті.

 

Учень.

 Ніхто мене так на світі,

 Як вони, не любить.

 Дай же, Боже, щоб я виріс,

 В школі гарно вчився,

 Щоб я батькові і неньці

 Добре відплатився.

 

Звучить пісня «Чорнобривці»

 ЧОРНОБРИВЦІ

 Чорнобривців насіяла мати

 У моїм світанковім краю,

 Та й навчила веснянки співати

 Про квітучу надію свою.

 

Приспів:

 

Як на ті чорнобривці погляну,

 Бачу матір стареньку,

 Бачу руки твої, моя мамо,

 Твою ласку я чую, рідненька.

 

Я розлуки та зустрічі знаю,

 Бачив я у чужій стороні

 Чорнобривці із рідного краю.

 Що насіяла ти навесні.

 

Приспів.

 

Прилітають до нашого поля

 Із далеких країв журавлі.

 Розквітають і квіти, і доля

 На моїй українській землі.

 

Приспів.

 

2 учень.

 Нехай не ображаються наші батьки, бабусі, дідусі, та найдорожчою для дітей завжди була мама. Слово «мама» входить у наше життя тихо й непомітно. От тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати й того дня, коли над нашою колискою вперше схилилася мати. Вона оберігає нас від усього злого, і в самому звучанні цього слова – наш захисток.

Учениця

Молитва за маму

 (дівчинка в українській сорочці із свічкою в руках)

 Є у мене найкраща у світі матуся,

 За неї до тебе, Пречиста, молюся.

 Молюся устами, молюся серденьком,

 До тебе, небесна Ісусова ненько.

 Благаю у тебе дрібними словами

 Опіки та ласки для рідної мами.

 Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

 Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

 Рятуй від недуги матусеньку милу,

 Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

 Щоб вивела діток у світ той, у люди,

 Щоб ними раділа – пишалась усюди.

 

Учениця.

 

Підростеш, як колос,

 Підеш поміж люди, -

 Мами рідний голос

 Все з тобою буде.

 Батькові турботи...

 Сад і ліс, і поле...

 Не цурайсь роботи

 У житті ніколи.

 Не забудь стежину

 В рідний край, до хати.

 В будь-яку годину

 Мати буде ждати.

 Бо без батьків чого ми в світі варті?

 Без маминої ласки і тепла,

 Без татової строгості і жарту

 І без свого родинного тепла.

 

Учень 1.

 Наше свято продовжується. Ми переходимо до конкурсів.

 

1 конкурс для мам «Угадай дитину по руках»

 Діти ( 6 – 7 учнів) стають у коло. Мамі зав’язують очі. Вона повинна по руках впізнати свою дитину.

 

2 конкурс «Кольорові кульки»

 Ваше завдання: сісти на кульку, щоб вона лопнула, дістати папір, на якому записане завдання, і виконати його.

 Заспівати куплет улюбленої пісні

 Розказати улюблений анекдот

 Назвати осінні квіти

 Назвати українські страви на літеру «м»

 Зробити комплімент сусіду праворуч від вас

 

3. Конкурс «Пантоміма». Викликаються батьки по черзі. Завдання: показати дітям загаданий предмет, який вони повинні відгадати.

 ( Слова – телевізор, парасолька, чайник, кенгуру, збір врожаю восени, літо)

 

4. Конкурс ерудитів

 1. Коли варять кутю? ( На Різдво)

 2. Хто автор слів «Караюсь, мучусь, але не каюсь»? ( Т. Шевченко)

 3. Поетичний народний символ України ( калина)

 4. Птах, який за народним повір’ям, приносить щастя (лелека).

 5. Що стоїть посеред Землі? ( буква м)

 6. Які два займенники заважають на дорозі? ( я + ми)

 7. Взуття, плетене з кори дерев ( личаки)

 8. Як називають батьків дружини? (теща, тесть)

 9. Старовинний заклад для продажу горілки? (корчма)

 10. Яке слово складається з семи букв? ( сім’я).

 

“Жменя сміху — всім на втіху”

 

***

 

Учитель сказав своїм учням, що ставитиме запитання. Хто відповість на перше запитання, на друге відповідати не буде.

 - Перше запитання : скільки волосин у пуделя ?

 Один учень підняв руку і сказав :

 - Двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім.

 - Звідки ти це знаєш ?

 - Це вже друге запитання, на яке я відповідати не повинен.

 

***

 

Учителька питає учня :

 - Послухай, Сергійку, якщо я скажу : "Я красива" - який це час ?

 - Минулий, Валентино Василівно.

 

***

 

КИМ БУТИ

 - Ким би ти хотів стати, коли виростеш?

 - Учителем і малярем.

 - Чому?

 - Бо учитель має канікули влітку, а маляр - взимку* * *

 

***

 

Іде заняття в школі. Вчитель:

 - Хто вважає себе дурнем, підведіться.

 Через декілька хвилин підводиться Вовочка.

 - Ти що, вважаєш себе дурнем?

 - Hі, але негарно, коли ви один стоїте…

 

Учень 2.

 Ось і пройшли ми з вами стежиною отчого краю. Однією з добрих традицій українського народу його гостинність. Гостя зустрічали хлібом – сіллю і пригощали варениками. За чудовим українським звичаєм ми варениками вас пригощаєм.

 

Пісня «А мій милий вареничків хоче» у виконанні _______________________

 

Ой мій милий вареничків хоче,

 Ой мій милий вареничків хоче:

 "Навари, милая, навари, милая,

 Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

"Та дров же немає, милий мій миленький,

 Та дров же немає, голуб мій сизенький".

 "Нарубай, милая, нарубай, милая,

 Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

"Та й сил же немає, милий мій миленький,

 Та й сил же немає, голуб мій сизенький".

 "Помирай, милая, помирай, милая,

 Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

"А з ким будеш доживати, милий мій миленький,

 А з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?"

 "Із кумою, милая, із кумою, милая,

 Із кумою, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

"Так підем же додому, милий мій миленький,

 Вареничків наварю, голуб мій сизенький".

 "Не балуй, милая, не балуй, милая

 Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

Учень 1.

 Вареники непогані,

 Вареники у сметані.

 Їжте на здоров’я.

 (Учениця пригощає всіх батьків варениками)

 

Учень 2.

 Ну от і все, ця зустріч – як урок,

 Пройшла так швидко, пам’ять відновилась,

 І, як дитинстві, продзвенів дзвінок.

 Як добре, що ми всі зустрілися!

 

Учень 1.

 Дозвольте сьогодні усім побажати

 Багато хороших і сонячних літ,

 Дідусям і татам, бабусям і мамам,

 Братам і сестричкам

 Палкий наш привіт.

 

Учень 2.

 Людське безсмертя з роду і до роду

 Увись росте з коріння родоводу.

 І тільки той, у кого серце чуле,

 Хто знає, береже минуле

 І вміє шанувать сучасне, -

 Лиш той майбутнє

 Вивершить прекрасне!

 

Учень 1.

 Вклоняємось всім вам доземно.

 (Учні вклоняються усім батькам)

 Класний керівник.

 Сім’я, родина і Батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею, де вона народилася, зросла… Куди б не закинула її доля, вона завжди подумки з Батьківщиною

 Завершити наше свято мені хочеться словами:

 Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

 Степом котиться диво – луна.

 Це моя Україна, це моя Батьківщина,

 Що, як мама, як тато – одна.

 

Звучить пісня «Ми бажаєм щастя вам»

 

В миpе, где кpyжиться снег шальной,

 Где моpя гpозят кpyтой волной,

 Где подолгy добpyю ждем поpой мы весть,

 Чтобы было легче в тpyдный час,

 Очень нyжно каждомy из нас,

 Очень нyжно каждомy знать, что счастье есть.

 Пpипев:

 Мы желаем счастья вам, счастья в этом миpе большом!

 Как солнце по yтpам, пyсть оно заходит в дом

 Мы желаем счастья вам, и оно должно быть таким -

 Когда ты счастлив сам, счастьем поделись с дpyгим

 

В миpе, где ветpам покоя нет,

 Где бывает облачным pасвет,

 Где в доpоге дальней нам часто сниться дом,

 Hyжно и в гpозy, и в снегопад,

 Чтобы чей-то очень добpый взгляд,

 Чей-то очень добpый взгляд согpевал теплом.

 

На закінчення свята пропонується солодкий стіл.