Родина та школа - єдина сім'я

Кейс-урок «Родина та школа – єдина сім’я».

Розділ. Загальнолюдські цінності.

Рівень (клас). 5-7.

Мета: допомогти дітям сформувати уявлення про родину, школу як дружну команду, де працюють задля спільної мети, допомагають і підтримують одне одного.

5 розгорток з предметів, явищ та практик:

• Історія.
• Географія.
• Інформатика.
• Мистецтво.
• Народознавство.

Обладнання: класна дошка, мультимедійний проектор, екран, комп’ютер, фото родин учнів, фото учнів з класним керівником, роздавальний матеріал.

ВСТУП

Загадки про родину.

 

Я люблю свою родину

І привітну, і гостинну.

Ви усі часу не гайте –

Хто є хто? Відповідайте!

 

Ніжна, лагідна і мила,

На цей світ нас народила.

Я до неї пригорнуся,

Це ріднесенька… (матуся)

 

Хто усіх нас захищає,

Матінці допомагає?

З ним нічого не боюсь,

Здогадались? Це… (татусь)

 

Ще рідня у мене є!

Всім питання задає,

І вертлява, й невеличка,

Моя люба це … (сестричка)

 

З ним ніколи не сварюся,

Іграшками поділюся.

Буду з ним дружити, грати.

Познайомтесь, це мій … (братик)

 

Ще голубонька рідненька –

Добра, мила і старенька.

Я ніколи не журюся,

Бо у мене є … (бабуся)

 

Сивий, мудрий і поважний.

Заклопотаний, відважний.

Всього я в житті навчусь,

Бо зі мною мій … (дідусь)

 

Цей будинок знають всі:

тати, мами й дідусі,

Бо тут розуму навчать,

В шлях широкий відправлять. (Школа)

Жанна Вовк

Учитель.

ІСТОРІЯ

Виникнення перших шкіл та організація виховання в них в світовій цивілізації у державах Давнього Сходу (Єгипет, Індія, Китай) з появою класового суспільства виховання підростаючого покоління набуло класового характеру, виокремилося як самостійна соціальна функція суспільства. На цьому етапі з’явилися спеціальні навчально-виховні заклади – школи, в яких систематично навчали дітей. Перші школи було відкрито у ІІІ–ІІ тис. до н. е. у Єгипті, Індії, Китаї, й відтоді систематичне навчання стало важливим складником процесу виховання.

У Давньому Єгипті школи з’явилися у ІІІ тис. до н. е. разом з виникненням писемності. Тут існували двірцеві школи, школи для жерців, школи писарів, школи для різних службовців. У них користувалися ієрогліфічним письмом. У школі при палаці фараона заняття тривали з ранку до пізнього вечора. Тут панувала сувора дисципліна, використовували тілесні покарання. Майбутні чиновники навчалися читанню, письму, лічбі, гімнастичним вправам, плаванню і гарним манерам. У школах для жерців, крім занять із загальних предметів, давали релігійну освіту, навчали астрономії, медицини. Діти вищої знаті здобували освіту у військових школах, звідки виходили воєначальниками.

У Давній Індії (ІІІ тис. до н. е.) виховання було кастовим. Існували школи лише для двох вищих станів: брахманів (жерців) і кшатріїв (військової знаті). Школу брахманів очолював учитель. Навчання в ній тривало 10–12 років (від 6-12 до 22-24 років). Під час навчання діти проживали в будинку вчителя, поралися у його господарстві. У школі брахманів з дітей найвищої касти готували служителів Бога. У школах кшатріїв навчалися діти військової знаті, опановуючи науку володіння зброєю, їзду верхи, гімнастичні вправи, математику, поезію, музику, етику, танці. Найнижчі касти не могли здобувати освіту.

У Давньому Китаї (ІІ тис. до н. е.) до появи загальноосвітніх шкіл існували так звані общинні школи, в яких юнаків безкоштовно навчали стрільби з лука, пісень та обрядів, згодом – їзди верхи, письма і лічби. Навчання починалося з 6 років. Основними його методами були запам’ятовування, наслідування, обмеження свободи та ініціативи. Панувала сувора дисципліна, застосовували тілесні покарання. Для підготовки чиновників діяли спеціальні (юридичні, медичні, математичні, художні) навчальні заклади. Згодом були відкриті вищі аристократичні школи, в яких навчали ораторського мистецтва, філософії, релігійної моралі, астрономії, медицини та ін..

Першу приватну школу в Давньому Китаї відкрив історик, філософ, державний діяч, релігійний учитель Конфуцій (прибл. 551–479 до н. е.). у філософських школах навчали ораторського мистецтва, риторики, логіки, вміння полемізувати, дискутувати. Саме в Китаї вперше було запроваджено складання екзамену для тих, хто хотів стати вченим або чиновником.

Бліц-опитування.

• Скільки поверхів має наша школа?
• Як звати заступника директора?
• Які дерева переважають на території школи?
• В якому кабінеті є вислів Івана Франка про літературу?
• Скільки учнів навчається у школі?

Інформація про створення перших сімей.

Завдання. Розповісти про склад своєї сім’ї та прикріпити родинне фото на дошку.

ГЕОГРАФІЯ

Україна має амбіції реалізувати зміни в освітній сфері, підвищити престиж професії вчителя та вдосконалити методики навчання. Тема освіти набуває все більшої популярності. Тим часом я вам пропоную «зазирнути» у школи інших країн та дізнатися, як навчаються тамтешні школярі.

ФРАНЦІЯ

• Окрім звичайних перерв учні мають ще й двогодинний обід, під час якого можуть сходити додому.
• До кіно у Франції ставляться особливо, адже саме брати Люм’єри винайшли кінематограф. Тамтешня шкільна програма передбачає сценарії занять, основані на перегляді фільмів. Здебільшого обирають стрічки, що знайомлять з культурою різних країн та мають виховні елемент.

ФІНЛЯНДІЯ

• У фінських школах учні відповідальні за своє навчання та визначають, що для них корисніше. На уроках їм дозволяється займатися своїми справами. Якщо на уроці літератури всі переглядають фільм, але якомусь учневі не цікаво, він може читати книжку.
• Учнів привчають до аналізування інформації та аргументованого висловлювання своїх думок. Тому у школах діють так звані дебатні клуби.
• Формат уроків літератури відрізняється від українського. Більшість навчального часу фіни приділяють обговоренню текстів і вмінню спілкуватися. Загалом навчання спрямоване не лише на здобуття знань, а й на вміння застосовувати їх на практиці. Наприклад, на уроках математики фінських дітей навчають вирахувати необхідну кількість шпалер для ремонту квартири, скласти домашній бюджет тощо.
• Батьки можуть дізнатися оцінки своєї дитини з електронного класного журналу.
• До слова, Фінляндія входить до п'ятірки лідерів PISA (програма міжнародного оцінювання учнів).

ЯПОНІЯ

• У цій країні навчання починається о 8:30 і триває до вечора. Більшість дітей відвідують ще й додаткові навчальні заклади (дзюку). До того ж для японців цілком нормально присвячувати час навчанню неділями.

КИТАЙ

• Ранок китайських школярів починається з руханки, після 3-го уроку вони виконують вправи для очей. Приблизно о 14:00 на них чекає активна руханка.

НОРВЕГІЯ

• У цій країні до 8 класу не ставлять оцінок, аби школярі не відчували між собою конкуренції.

В'ЄТНАМ

•          Тут школярі обов'язково займаються йогою та роблять руханку.

Завдання.

• В якій країні ви хотіли б навчатися і чому?

 

У кожного народу свої звичаї, традиції, обряди. Так само і свої методи виховання та розвитку дітей. Іноді навіть сусідні країни абсолютно по-різному ставляться до свого молодого покоління.

 

В Африці, наприклад, матері за допомогою шматка тканини прикріплюють малюків до себе. В ісламських країнах особлива увага приділяється заохоченню хороших вчинків. У Гонконгу жодна мама не довірить малюка навіть найкращій няні. У західних країнах вважається, що дітям небажано спати вдень, щоб їм добре спалося вночі. У японських і китайських країнах діти зазвичай сплять з батьками. Батьки дотримуються цієї методики, щоб малята не страждали від жахів. У Нігерії серед дворічних малюків 90 % вміють умиватися, 75 % можуть робити покупки, а 39 % вміють мити свою тарілку. У США ж вважається, що до двох років дитина повинна катати машинку на коліщатках.

 

Австрія

 

До виховання дітей тут ставляться неоднозначно. З одного боку, вважається, що австрійські батьки - одні з найсуворіших у світі. З іншого боку, саме тут на купівлю іграшок дитині щорічно витрачається грошей більше, ніж в іншій європейській країні.

 

США

 

У США всі турботи про дитину лежать на плечах молодої мами, яка і не поспішає виходити з декрету. До дітей відношення терпляче і демократичне. Основних методів покарання за будь-яку провину два: перший - позбавлення іграшки або можливості дивитися телевізор, другий - «стілець відпочинку». А якщо дитина комусь скаже, що вдома її відшмагали, то дорослий, який це почув, скоріш за все, викличе поліцію. Дітям дають свободу дій, привчаючи до самостійності. Ще в садку дітям кажуть, що вони мають право на свою думку. З американськими дітками частіше гуляють тата. Чого в Америці точно немає, так це залучення бабусь у процес виховання дітей.

 

Канада

 

Тут дитині дозволяють практично все. Слово «ні» під забороною, а основне завдання виховання - розвиток творчості і внутрішньої свободи. Обмежень не існує буквально ні в чому: немає жорсткого режиму, вимог, дисципліни. Усі прагнуть просто насолоджуватися життям: і діти, і дорослі.

 

В'єтнам

 

З малих років діти ростуть буквально самі по собі, на вулиці, навчаючись соціальним та іншим навичкам у своїх однолітків або старших. Але у кожної дитини є свій критерій «добра і зла»: треба намагатися не здійснювати вчинків, які можуть засмутити батьків.

 

Алжир

 

Високі темпи зростання населення призвели до того, що держава просто змушена була взяти на себе істотну частину турбот про молоде покоління: батькам доводиться багато працювати, щоб забезпечити сім'ю. А тому вихованням дітей більше займаються вчителі, вихователі чи тренери в різних спортивних секціях.

 

Англія

 

Країна відома своїм суворим вихованням. Дитинство маленького англійця сповнене безліччю вимог, які спрямовані на формування чисто англійських традиційних звичок, поглядів і особливостей характеру та поведінки в суспільстві. З маленького віку дітей навчають стримувати прояв своїх емоцій. Середній вік молодої мами - 35-40 років. Англійські мами часто користуються послугами нянь. З раннього віку в Англії мами беруть з собою дітей в кафе, в кіно, в магазини чи в інші громадські місця, тому ті швидко адаптуються до навколишнього середовища. Діток англійці постійно хвалять і вважають, що це підвищує самооцінку та впевненість у собі. І ще одна особливість - англійські мами не мають права робити зауваження чужій дитині.

 

Ірландія

 

Ставлення до дітей в цій країні трепетне. Навіть якщо малюк розбив щось в магазині, ніхто не стане його лаяти за це - скоріше ввічливо поцікавляться, чи не злякався він. Незважаючи на те, що жінки Ірландії зазвичай народжують в досить зрілому віці, дітей у сім'ях багато - найчастіше четверо чи п'ятеро. Цікаво, що в цій країні зовсім немає дитячих будинків: для всіх сиріт неодмінно знайдеться родина.

 

Франція

 

Французька сім'я настільки міцна, що діти з батьками не поспішають розлучатися і спокійнісінько живуть разом до тридцяти років. Французька мама цілком раціонально розподіляє час між роботою, особистими зацікавленнями, чоловіком і дитиною. Дитина рано йде в садок, бо мама повертається на роботу. Французька дитина далеко не завжди виявляється в центрі уваги своїх рідних, рано вчиться розважати сама себе, зростає самостійною, швидко дорослішає. Бабусі й дідусі до виховання не долучаються.

 

Бельгія

 

Дітей з раннього віку вчать бути частиною суспільства: уже з 2,5 років малюки відвідують школу. У класі викладає один учитель, який працює з дітьми постійно. Він вчить їх бути акуратними, дружити, допомагати один одному, проявляти повагу до однолітків.

 

Італія

 

Сім'я в Італії - це клан, це найсвятіше. Діти ростуть в атмосфері вседозволеності і безсистемності, при цьому в умовах тотального контролю, в результаті чого виростають такими ж експресивними, та нестриманими, як їх батьки. У цій країні дитина в першу чергу - дитина, тому якщо вона активна, якщо вона балується, стоїть на голові, робить все що хоче, то батьки ніколи її не покарають.

 

Нідерланди

 

«Діти повинні рости вільними » - ось головне правило цієї країни. Дітям дозволяють абсолютно все, аби тільки це не загрожувало їхньому здоров'ю. Нехай з ранку до вечора будують, ламають, бігають і шумлять - ніхто й слова не скаже. Навчання теж повинне бути радісним і приємним. У школу діти ходять практично без нічого: беруть з собою лише бутерброди, а все необхідне для занять їм видають безпосередньо на уроці.

 

Іспанія

 

Іспанці люблять розповідати про своїх дітей, захоплюються ними, дарують подарунки за щось і просто так. Інколи можливі спалахи гніву, спрямовані в бік дитини, але, тривають вони недовго і закінчуються міцними обіймами, поцілунками і вибаченнями. Діти не виростають егоїстичними і розпещеними, тому що поняття добра і зла, поганих вчинків і такі , які можна ставити в приклад іншим, чітко розділяються.

 

Куба

 

Дитиною займається мама чи бабуся; якщо всі зайняті - існує багато державних садків, а ось нянечок запрошують вкрай рідко. Дівчаток з ранніх років привчають вести господарство і допомагати по дому. Хлопчик повинен рости сильним і сміливим, його призначення в житті - бути чоловіком. У сім'ї зазвичай дуже довірливі відносини, і у маленьких кубинців, як правило, немає ніяких таємниць від їх батьків.

 

Німеччина

 

Німці вважають за краще заводити дітей після тридцяти років, коли вже зроблять кар'єру. Зазвичай підшукують няню до народження дитини. У Німеччині діти до трьох років виховуються вдома. Коли вони стають старшими, їх раз на тиждень водять в «ігрову групу». Там вони вчаться спілкуватися з однолітками. Після цього їх віддають в дитячий садок. Виховання дітей у Німеччині можна охарактеризувати словами «захист» і «безпека». З дитинства маленьких дітей привчають до того, що їх ніхто не повинен ображати, бити, карати і підвищувати голос.

 

Швеція

 

Шведи негативно ставляться до того, щоб вдарити дитину, навіть якщо вона провинилася. Діти з ранніх років знають про своє право недоторканності. Тим не менше, певні рамки і межі строгості в шведських сім'ях існують, оскільки вважається, що вседозволеність і розпещеність призводять до того, що людина виростає нещасною. Але якщо батьки щось забороняють своєму малюкові, то вони зобов'язані пояснити чому, вислухати його аргументи і думки.

 

Таїланд

 

«Кращий учитель - особистий досвід». Батьки не прагнуть уберегти дитину від падінь, синців або інших неприємностей: сама встане, далі побіжить. Вони, звичайно, розповідають малюкові, що деякі вчинки небезпечні, а деякі - непристойні, але свій вибір зрештою дитина робить сама.

 

Греція

 

Грецьке виховання в чомусь схоже з італійським. У грецьких батьків є свої правила: дитина повинна бути завжди нагодованою, перегодованою і навіть загодованою. Тому вгодований грецький малюк з їжею в руках - досить поширене видовище. Ще одна відмінна особливість грецьких сімей - мами балують синів, а тата виконують будь-який каприз своїх дочок. Причому таке ставлення зберігається, коли дорослим чадам вже далеко за сорок.

 

Японія

 

У Японії існує градація способів виховання за віком. До 5 років малюк може робити все, що душі завгодно. З 5 до 15 років з дитиною прийнято поводитися в буквальному сенсі як з рабом. У цей період будь-яке слово батька для дитини - закон. Зате після 15 років до підлітка ставляться на рівних і вважають його самостійною особистістю, що заслуговує поваги. Японський батько ніколи не підвищить голос на свою дитину і тим більше, ніколи не вдарить її. Японський малюк може бути впевненим у тому, що його завжди уважно вислухають, прийдуть на допомогу. Японські батьки ніколи не виховують дітей на людях. Вони роблять їм зауваження, але наодинці і при можливості спокійно.

 

Китай

 

Оскільки китайці не мають змоги завести більше однієї дитини, вони практично однаково підходять до виховання, як хлопчиків, так і дівчаток. Тому у звичайній китайській родині найчастіше немає поділу на чоловічі і жіночі обов'язки. До того ж, більшість китайських дітей відрізняються ввічливістю і хорошими манерами. Діти з раннього віку ходять у дитячі садки (іноді навіть з трьох місяців), де живуть за правилами колективу в повній відповідності з прийнятими нормами. Дитину з колиски привчають до покірності і строго слідкують за нею. Китайці не шкодують сил і засобів для різнобічного розвитку дитини.

 

Данія

 

Данські діти ростуть в атмосфері свободи і рівноправності. З ранніх років дитина - повноцінний член сім'ї, який має право на свою думку і може брати участь у вирішенні будь-яких питань. Головний метод виховання у датських батьків і вихователів - гра, а тому дитячі садки на найвищому рівні оснащені всім необхідним для найрізноманітніших ігрових програм.

ІНФОРМАТИКА

У наш час Інтернет-технологій багато аспектів нашого життя переноситься в мережу, прискорюючи тим самим темпи розвитку інформаційного суспільства і долаючи географічні бар’єри. Не стає винятком і освіта. Зараз вже не обов’язково знаходитись поруч з викладачем. Інтернет дає змогу розширити їх, зробити заочне навчання справді повноцінним та всеохоплюючим. Це все можливе за дистанційного навчання.

 

Використовуючи Інтернет-технології можна з легкістю дистанційно вивчити українську мову, правила написання та відмінювання імен, по батькові та прізвищ.

 

Мультфільм «Школа зайців»

Головний герой стрічки – зайчик Макс, який звик постійно бешкетувати і порушувати правила. Через свою нерозсудливість він опиняється далеко від дому в геть незнайомому лісі. Там Макс потрапляє до незвичайної школи, де навчаються великодні зайці. Йому було дуже складно призвичаїтися до суворої дисципліни, чіткого розпорядку дня та постійних тренувань. Однак Макс зумів перебороти свою впертість і навіть більше – допоміг зайчикам захиститися від нападу злих лисиць.

Стрічка навчає глядачів призвичаюватися до нових обставин та разом з іншими людьми долати різні життєві негаразди. Її перегляд буде корисним і учням, і вчителям. Адже новий навчальний рік – це неабиякий виклик для кожного!

https://youtu.be/ 7 KUYtcah lEA «Школа зайців»

1.Як ви ставитеся до головного героя?Та чому він себе так поводить? 

2.Чому навчає ця стрічка?

Обговорення  (3-4хв.)

Мультфільм «Мама для мамонтеняти».

• Як почувалося мамонтеня, коли прокинулося? (Сумно та злякано)
• Кого воно стало шукати? (Маму)
• Хто допоміг мамонтеняті шукати маму? (Білий ведмідь, морж, мавпенятко, бегемот)
• Як почувалося мамонтеня, коли знайшло маму? (Щасливим)
• Для чого дітям потрібні батьки? (Для захисту, щоб дбали, виховували).

Акселеративна пауза.

Стати в коло.

Раз – турботлива матуся (погладити себе по голові).

Два – до татка пригорнуся (обійняти себе обома руками).

Бабця – три (присісти).

Дідусь – чотири (встати).

Пять – сестричку полічити (обернутися навколо себе).

Ось така моя родина (взятися за руки).

І привітна, і гостинна (поплескати в долоні).

Леся Вознюк

МИСТЕЦТВО

Пояснити

НАРОДОЗНАВСТВО

Український народ усі аспекти життя намагався втілити у народній мудрості.

Завдання. Обєднати клас у дві групи «Родина», «Школа», кожна з яких поєднує дві частини тематичних прислів’їв та приказок.

Українські народні прислів’я та приказки про сім’ю, родину, матір

 

Брат брата ……(не видасть).

Брат з братом на…( ведмедя ходять).

Братська любов міцніше…( кам’яної стіни).

В гостях добре, а….( вдома краще).

У дружній родині і …(в холод тепло).

У своєму домі і …(стіни допомагають).

В сім’ї і каша..( густіша).

У сім’ї, де немає злагоди, добра не буває.

В сім’ю, де лад, щастя дорогу…( не забуває).

В хорошій сім’ї хороші …(діти ростуть).

Скрізь добре, але вдома…( краще).

Де мир та лад, там і Божа…( благодать).

Дівоче смиренье дорожче…( намиста).

Дерево тримається корінням, а …(людина сім’єю).

Діти батькам не…(судді).

Для онука дідусь – розум, а бабуся – …(душа).

Дім зігріває не піч, а любов і…( згоду).

Дружна сім’я не знає…( печалі).

За загальним столом їжа…( смачніша).

Коли немає сім’ї, так і вдома …(немає).

Прислів’я про школу                                                                                                          

 Вік живи – вік …(учись). 

 Наука в ліс не веде, а з лісу…( виведе).

  Учись змолоду — пригодиться на…( старість).

З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим,..(ані знищеним).

 Здобудеш освіту – побачиш…( більше світу). 

Учитись ніколи..( не пізно). 

 Знання багато місця …(не займає).

 Не соромно не знати, соромно…( не вчитись).

Пташка красна своїм пір’ям, а …(людина – знанням). 

Спочатку аз та буки, а потім підуть…( і науки).

Корінь навчання гіркий, а плід його…( солодкий). 

Гарно того навчати, хто хоче …(все знати).

 Грамоті учиться — завжди…( пригодиться).

 Книга вчить, як на..( світі жить).

 Без науки нічого не…( прийде в руки )

 Учи другого і сам…( помудрієш).

 Наука не мука, за плечима …(не носить).

 Шануй учителя, як ..(родителя).

 Щоб других навчити, треба самому…( вміти).

 Найвища школа — сааме…( життя). 

ВИСНОВОК

ПРИВІТАННЯ.

Лунає спокійна приємна музика під яку діти під керівництвом вчителя утворюють коло.

Вчитель:

  Дорогі діти, погляньте , що у мене в руках? ( Свічка)

  А що символізує свічка? ( Вогонь, тепло , любов, вічність, затишок).

ІНСТРУКЦІЯ:

 А тепер, кожний з вас , візьме в руки свічку, назве своє ім’я , передаючи її іншому та  побажає чогось гарного і приємного.

( Діти передають свічку по колу з побажаннями , поки свічка не повернеться до вчителя. Кожен наступний дякує за побажання)

Вчитель:

Свічка повернулася до мене. Дякую вам. В свою чергу , хочу всім вам побажати міцного здоров’я, душевного тепла, спокою, любові до всіх хто вас оточує. А де ми це можемо отримати?(В сім’ї, родині.,школі)

 

Хай батьки наші з нами не знають турбот,

Бо з маленьких людей виростає народ.

А з шкільної родини – Державна родина,

А з учнівської спілки – соборна Вкраїна!