Родинне свято "Батьки і діти"

Родинне свято

Батьки і діти! Діти і батьки! Нероздільне і одвічне коло…

Святково прибрана зала у стилі української світлиці: вишиті рушники, вислови про сім’ю, родину, святковий коровай.

1.Гостей  дорогих

Ми зустрічаємо щиро.

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром.

 

2. Для людей відкрита

Хата наша біла,

Тільки б жодна кривда

До неї не вбігла.

 

3. Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

 

4. Нехай рясніють ниви колоскові,

У нашій хаті буде злагода і мир.

На чистому, як сонце, рушникові

Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

 

Пісня(« Ми вас вітаємо»)

Сьогодні ми зібралися на свято,

До нього готувалися усі.

Щасливі, що у залі вся родина наша

І гості, що запрошували ми.

Приспів:

«Ми вас вітаємо» - (двічі)

Весь дружній клас вам щиро промовля.

«Ми вас вітаємо» -(двічі)

Хай щастя наша повниться сім’я!

На сцені  учні класу та їхні батьки. Під мелодію української пісні «Зеленеє жито, зелене» до зали заходять гості.

Вчитель:

Я знов повертаюсь до тебе в думках -

Чарівне і вічне життя загадкове.

Шукаю коріння у твоїх літах,

Дитинство моє веселкове.

Батьки і діти - серця одні,

Батьки і діти – душі пісні,

Батьки і діти – страждань політ,

Батьки і діти – родини цвіт.

Усі відчуваєм  тяжіння життя,

Яких би не були ми націй і роду,

Та є найперша основа буття,

Що нашому роду нема переводу.

Вчитель: Дорогі мої дітки! Саме через відчуття роду і завдяки йому кожна людина приходить до світлого образу України, до щирих, глибоких і  чесних почуттів. У нашого народу здавна живе добра і благодатна традиція – підтримувати  теплі родинні взаємини, долати родинні незгоди. І все це робиться заради дітей, щоб виховати в них родинні почуття.

1 учень: Недарма в народі кажуть: « З родини йде життя людини».

2 учень: «Без сім’ї  немає щастя на землі”.

3 учень: «Сім’я, рід, родина – ключ до щастя людини».

4 учень: «Хоч і по коліна  в воду, аби свого роду».

Мати: Саме батьки навчають дітей звичаїв, обрядів, традицій своєї  сім’ї, свого роду, що передаються з покоління в покоління. « З роду в рід життя кладе мости, без коріння саду не цвісти»

( звучить пісня «Ой, роде наш красний». Під мелодію виходять в коло діти .)

Хлопчик: Дівчаточка – ластів’яточка!

Дівчинка: Хлопчики – горобчики!

Разом: Радьмося та виходьмо на вулицю в добрий час – нема таких співаночок, як у нас!

(« Подоляночка» - танець- гра)

Бабуся Гра: Дітки, а я вам розкажу про українську народну гру «Піжмурки».

А щоб гратися – потрібно порахуватися.

Дівчинка: Котилася торба з високого горба. А в тій торбі  хліб-паляниця, кому доведеться – той буде жмуриться!

( Чути, як хтось стукає. Входить дівчинка з паличкою)

Дівчинка: Добрий  день! А чи не бачили ви моїх гусей?

Діти: яких?

Дівчинка: Один сірий, другий білий, а третій – в капелюсі.

( Виходять «гуси». Звучить пісня «Веселі гуси»).

Дівчинка: А чого ви сюди забрели?

Гуси: погратися!

Дівчинка: Ану, мерщій додому! Я вам пограюся!

Тітонька Забава: А хочу вас навчити грати в українську народну гру « Баба куца!» . Щоб погратися, потрібно «бабу» поводити.

Хлопчик і дівчинка: А хто бабу не веде – той веселий не буде!

Діти: Бабо, бабо! А на чому ти стоїш?

Баба: на діжі.

Діти: а що в діжі?

Баба: квас!

Діти : той лови сім днів нас!

Вчитель: А буває й таке, що й діти під час гри сварилися. Тоді доречною була мирилка.

Дівчатка:

Мир – миром!

Вареники з сиром,

А пироги в маслі.

Ми подружки красні,

Не сварімося, помирімося,

Граймося, веселімося!

Вчитель: виростають діти- соколята. Вилітають з родинного гнізда, та на все життя пам’ятають колискову пісню, лагідну усмішку, ніжний погляд і теплі материнські руки. Яворова, ясенова, дубова колисочка, ніжна колискова пісня, що живила мою душу й тіло разом з материнським святим молоком. Саме це навчило мене розумінню добра, краси, любові.

( Звучить колискова пісня «Котику сіренький». Дівчатка колишуть своїх ляльок).

Вчитель: У сім’ї, діти, закладається коріння, з якого потім виростають і гілки, і квітки, і плоди. Великий дар природи – продовжити себе і повторити в дітях. На нашому родинному святі присутня багатодітна родина нашого однокласника. В його родині веселий дитячий сміх звучить голосами восьми дітей. Їх матуся - берегиня сімейного вогнища, батько – справжній господар .

Діти: Ми низько вклоняємось вам за вашу любов і турботу про дітей.

Вчитель: Недарма ж в народі кажуть: « Багатодітні батьки рід людський тримають.

Бабуся Гра: А ще в народі кажуть: « Сім синів годую – щастя всім готую».

Тітонька Забава: З  дітьми багато клопоту, та без них  і світ не милий.

Вчитель:

Влоняємось всім вам доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно

Кладе на вкраїнський рушник.

Бо нашому роду нема переводу,

Хай пісня єднає коріння святі.

Дай, Боже, нам віру і братню згоду

На довгії роки, на вічні віки.

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати  всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати коріння свого роду.

Бажаю вам всім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.

  (Пісня «Мамина сорочка»)

1 учень:

Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби.

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа і назавжди!

2 учень:

Щоби родила щедро нива,

Щоб  в хаті все було, як слід,

Щоби до віку був щасливий

Наш український славний рід.

Батьки:

Гостинно усіх пригощаєм,

Ми українським короваєм!

І дякуєм за ласку і тепло

Приємно нам і так цікаво

На святі нашому було.

Всіх присутніх пригощають святковим короваєм.