Родинне свято «Дерево міцне корінням, а родина поколінням»

 

Родинне свято «Дерево міцне корінням, а родина поколінням» можна провести в будь-якому класі загальноосвітньої школи, так як згуртованість учнівського та батьківського колективу є дуже актуальним в наш час. Під час проведення даного заходу використовується багато українських пісень, віршів, інсценізацій, присвячених родині. 

«Дерево міцне корінням, а

родина поколінням»

 

 Мета: згуртовувати учнівський та батьківський колективи; розвивати в учнів почуття обов’язку перед родиною, старшими і молодшими членами сім’ї, вміння слухати й підтримувати мир і злагоду в родині; виховувати повагу до усіх членів родини.

Обладнання: рушники, серветки, народні прислів’я про родину, заголовок великими літерами, повітряні кульки, дитячі малюнки та учнівські твори про сім’ю.

 

Звучить грамзапис пісні «Зеленеє жито, зелене»

 

Добрий день вам, тата й мами!

Щиро Вас стрічаємо

І на святі на родиннім

Вас усіх вітаємо!

 

Нехай над Вами небо голубіє,

Не знають втоми руки золоті!

Нехай душа ніколи не старіє

І серце не втрачає доброти!

 

Нехай для Вас не згасне сонце,

Нехай не віють в душу холоди!

Хай жито на столі і Бог на небі

Вас порятують від біди!

 

Ми до батьків сказати хочемо слово,

Сповнене ніжності й любові.

Бо без батьків чого ми у світі варті –

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного тепла.

 

Ведучий.

   Дорога родино! Дорогі наші мами, тата, дідусі і бабусі, гості! Сьогоднішнє свято – ще одна сходинка до родинного єднання. Ласкаво просимо!  І хай буде Вам затишно, тепло, мов у своїй хаті, хай щира розмова і мудра бесіда розквітає в душі кожного!

   Всі ми раді зустрічати наших бабусів, дідусів, голів родини – татусів. І сестричок Ваших і братів. Хочемо, щоб сьогодні Ви познайомилися ближче, подружилися для того, щоб співпрацювати разом, зробити шкільне життя дітей змістовнішим, захоплюючим і корисним!

 

Хай Бог охороняє Вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб Ви були Щасливі і здорові

На многії і многії літа!

Хай щастя і радість ллються рікою,

Щоб Ви не стрічались ніколи з журбою.

Хай пісня дзвінка виграє на вустах,

Хай смутку ніколи не буде в очах!

Ведучий.

   Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів, кохання, вірності, любові, піклування. Сім’я – це невмируща хранителька звичаїв і традицій предків. Людина є смертною. Але рід, родина, народ – безсмертні. І у нашого народу, як і в усіх народів світу, здавна живе добра і благородна традиція: підтримувати теплі родинні взаємини, долати разом незгоди. І все це робиться, насамперед, заради дітей, щоб виховати в них кращі родинні почуття.

    Так, сім’я займає особливе місце в житті людини. Тато й мама дають нам життя, доглядають нас, співають колискових, вчать, що добре, а що погано, привчають до праці, виховують і люблять нас. Вони хвилюються, коли в нас невдачі і радіють нашим успіхам.

 

Вірш «Мій отчий дім»

Мій отчий дім, де всі стежки мої,

Веселками ясними перевиті,

Де у садках співають солов’ї,

Де шлях в світи – лежить в високім житі.

 

Мій отчий дім! Ти дав мені усе!

Моя Вкраїна, піснею багата.

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати.

 

Мій отчий дім! Не перебудь в мені

Пристанищем дитинства тимчасовим.

Мій отчий дім. Даруй мені пісні,

І мамине до болю рідне слово.

 

Ведучий. Родинний дім, це ті стіни, які оберігають нас у люті морози й холод, від негоди, дають прохолоду і захист у літню спеку, затишок для душі, можливість наодинці побути самим із собою і відчути плече підтримки усієї родини.

    А скільки у домівках фотографій! Одна із головних заповідей Біблії говорить: «Шануй своїх батьків». Ніжна і ласкава мама завжди приголубить, а сильні руки батька підтримують нас. Але і ми повинні берегти своїх батьків, допомагати їм, не засмучувати, бути слухняними. Адже наші батьки бажають нам щастя, хочуть, щоб ми були здоровими, вони постійно піклуються про нас.

 

Не згасне пам'ять і любов не згасне,

Бо рід коріння має пам’ятати,

Стоїть над нами добра Берегиня –

Богиня роду, предковічна Мати.

 

«Родина», «Рід», які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами гілочки на дереві,

Що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід.

Це батько, мати, прадід твій і дід.

 

Ведучий. Кажуть, що у світі багато нерозгаданих таємниць і одна, найбільша з них, - любов до батьків і дітей.

 

Бо всі ми обвиті стежками доріг,

Які простяглися без краю.

Початок дороги – це отчий поріг,

Кінець її – хто ж його знає.

Ведучий.

   У тісній співдружності живуть діти і батьки нашого класу. Слова вітання для Вас посилають наші діти та онуки.

 

Рідні мами, рідні тата,

Ми вітаєм Вас на святі!

Ми Вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

 

Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на Вас схожі

І, як Ви, такі ж хороші!

Хай же Ваше добре слово

Розквітає веселково.

 

Нехай в цей день душа у Вас співає,

На білій скатертині будуть хліб і сіль,

Своїм теплом хай рідні нас зігріють.

Слова вітання линуть звідусіль.

 

Бажаєм Вам пісень, що лиш весна співає,

І музики, що награють ліси.

І квітів тих, що раз лиш розцвітають,

І повні пригорщі любові і краси.

 

Щоб Вам весело жилося,

Все задумане збулося,

Щоб в роботі все горіло,

І в кишені шелестіло.

 

Щоб здорові Ви були,

До ста років дожили.

А здоров’я Вам такого,

Як у дуба молодого!

 

Прийміть вітання наші щирі,

В житті хай радість розцвіта.

Нехай в здоров’ї, щасті й мирі

Проходять всі Ваші літа!

 

Ведучий.

   2004, 2005 та 2006 роки – світ вітав ваше, діти, народження. Легенів та дівчат – красунь та красенів, немічних і таких  безпорадних. А потім, через роки, доля подарувала нам зустріч.

 

Життя по-різному складається в людини,

Бо це вже, як судилося кому,

В одних воно, як пісня лебедина,

А в інших… наче зовсім не було.

Та наша мова нині про родину,

Про дітвору  поважних їх батьків,

Про те, що має кожен з нас чудових доньку й сина,

І хай так буде упродовж усіх віків.

Були й у Вас і зустрічі, й чекання,

І словом все, що є в кожній сім'ї,

Ось тут сидять ніжні плоди кохання,

А поруч них – їх стовбури міцні.

«Батьки і діти»

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло.

Ми засіваємо житейське поле,

 І не на день майбутній – на віки!

Між нас не ляжуть вирвами роки,

Бо наша кров пульсує в нашій долі,

Батьки і діти… Діти і батьки…

Нам нічого ділить на спільнім полі.

 

Наш родинний сад нині квітує,

Боже, дай, щоб завжди так було,

Хай порозуміння в нас панує.

Адже це сюди усіх нас привело.

Всі ми різні, трохи незнайомі,

То ж історії почуть пора,

Як щаслива мама й гордий тато

Вперше зустрічали немовля.

 

Шановні______________________________________________________________

Чи пам’ятаєте Ви, якою була погода на вулиці в день народження Вашої дитини?

Шановні____________________________________________________________

Чи дошкуляв___________криком вночі і хто частіше вставав до колиски?

Шановні_____________________________________________________________

Хто і як визначив ім’я Вашої дитини?

Шановні_____________________________________________________________

Якою була вага і зріст Вашої дитини при народженні?

ПІСНЯ

Учень:

Яке найкраще слово в світі?
Раз мудрий хтось спитав в людей.
«Здоров’я» – відповів так хворий.
«Ні, молодість!» – сказав старий.
«Найкраще – хліб,» – жебрак говорить.
«Перемога» – відповів солдат.
« Найкраще -  воля!» – вів невільник.
«Ні – правда!» – відповів мудрець.
Аж тут з куточка обізвався
Сирітка, ще маленький хлопчик:
«Найкраще в світі слово – мама!»
І всі сказали: «Мама! Так!»

 

Вчитель.

    Мама! Матінка! Матуся! Ненька! Чи є на світі слова прекрасніші й ніжніші? Чи є на світі щось ласкавіше, ніж материні руки, найвірніше за материнське серце, яке ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – тобі завжди потрібна мати, її любов, її ласка.

 

Учениця

          Мамо люба, мамо мила,

          Звідки в тебе стільки сили,

          Щоб усіх доглядати,

Одягати, годувати,

Приголубити, навчити,

Як посваримось - мирити?

Ще й співаєш нам пісень,

Як та пташка цілий день!

Казку ввечері розкаже,

          А сама не скоро ляжеш,

          Ще помиєш, прибереш...

          Звідки сили ти береш?

 

Учень

        Є у кожної дитини
        Матінка єдина,
       Та, що любить нас і дбає,
       Розуму навчає

       Є у кожної дитини,
       Навіть сиротини,
       Наша мати солов’їна —
       Рідна Україна!

       І у кожному серденьку
       Є і буде жити
       Божа Мати — наша ненька,
       Мати всього світу.

Хлопець і дівчинка виходять із запаленими свічками читають вірші.

 

Учениця

Я ручки маленькі до образа зношу
І матінці Божій молитву голошу:
Я, Матінко Божа, нічого не хочу,
Лиш рідній матусі здоров'ячка прошу.
Дитяче серденько щиренько благає:
«Коханій матусі, коханому краю,
О, наша Заступнице, не дай нам пропасти,
Лихим вороженькам у рученьки впасти»

 

Учень

Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком
До Тебе, небесна Ісусова Ненько.
Благаю у Тебе дрібними словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров'я, рукам надай силу,
Щоб ними раділа, пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До Тебе, Царице, на соняшнім троні.

 

Вчитель.

   Багато ніжних і теплих слів сказано вашими дітьми у творах, які вони написали про вас і для вас. Пропоную вашій увазі найкращі із них.

Учні по черзі читають свої твори.

Учениця.

        Мамині руки – не просто руки.

        Мамині руки – це мамині руки.

        Мамині руки не вміють сидіти,

        Хочеться їм весь час щось робити.

        Мамині руки не вміють лежати,

        Зовсім не хочуть відпочивати.

Мамині руки завжди в роботі

Всюди: і в хаті, й в саду, й на городі.

Миють, і шиють,  і в’яжуть, й малюють,

Завжди нам вчасно обід приготують.

Спокою руки чомусь не люблять,

Та кожного з нас завжди приголублять.

Як же ці руки нам не любить?!

Без них не можемо й днини прожити.

 

 

 

Інсценування вірша «Домашній твір»

 

Автор:

Вітько - бідак страждає так,

Аж здригає ногами!

Він - за столом, він пише твір:

"Я помагаю мамі".

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Але нічого - хоч умри! -

До голови не лізе...

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

 

Мама:

Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

 

Син: Ідея!

 

Автор: Вигукнув синок мамі...

 

Син:

Ну й морока!

Сама іди! Я твір пишу -

Роблю важкі уроки.

 

Автор:  І мама вийшла...А Вітько Швиденько пише в зошит.

 

Син:(пише)  «Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросять...»

 

Автор: Хвилин за десять мама знов з'являється у дверях.

 

Мама: Вітюнь, картопельки начисть, а я зварю вечерю.

Син: Сама начисть!

Автор: Кричить Вітько. Так, що ледь не лопне.

Син:

Я твір пишу! Я- зайнятий!

Сама вари картоплю!

Автор:

Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син (пише):

"Я мамі сам варю обід, вечерю і сніданок..."

Автор:

Радіє син.

Син:

Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

Автор:

І геть не думає про те, що він радіє марно.

 

Конкурс «Комплімент»  (учні по черзі говорять слова-компліменти матерям і бабусям).

    

   Гумореска П.Глазового

        «Поміняймося місцями…»

         О, якби б, ви, мами, з нами

         Помінялися місцями?

         Уявіть собі, будь ласка,

         Не життя у вас, а казка.

         Вас зі школи зустрічаєм.

•         Чи веселі ви? – питаєм.

І коли в моєї мами

Двійка трапиться, словами

Не каратиму я маму,

Знаю виправить сама.

І не кину в злості мамі:

«Чом товчешся під ногами?!

Без наказу, без поради

За уроки мама сяде.

І коли в цей день неждано

Однокласниця нагряне,

         Не скажу їй, річ відома,

Що немає мами вдома.

А скажу: «Заходь до хати!

Буду тортом пригощати».

І не злитимусь нітрішки,

Як засмітите доріжки…

Ну, то як, кохані мами,

Поміняймося місцями?

 

Вчитель.

     Діти, пам’ятайте, що мами ні купити, ні заслужити. Вона у нас єдина! Тож бережіть своїх матерів, шануйте їх. Знайте, що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця, як хвилювання і переживання. Ваше недобре слово, негідна поведінка – це рана на ніжній материній душі.      

Ведучий.

     Так, батько й мати найрідніші та найдорожчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають у наші уста добрі слова. Недарма образи, споетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені в казках і легендах. І наше родинне свято сьогодні для них.

 

Нагороджений я любов’ю –

Хай святиться повік ім’я!

Зичу  доброго вам здоров’я,

Берегине, ненько моя!

В цьому слові – зоря і пам’ять,

Шир степів і орлина вись.

Слава батька і пісня мами

Дивоцвітно в ньому злились.

Пісня “ Мамина сорочка”

Яке перше слово промовила ваша дитина?

Шановні __________________________________

Який перший віршик розповіла вам донька?

Шановні__________________________________

Яку казку найбільше любила ваша донька?

Шановні__________________________________

Яка улюблена іграшка була у вашого сина?

 

   Ведучий. Мати і батько – найближчі люди для кожного з нас у цьому світі. І в багатьох ця близькість існує завдяки родинним зв'язкам. Але майже кожна людина має крім батьків ще багато інших родичів. Жоден з нас не повинен забувати, що він є не самотньою людиною, а членом певного роду.

Кожна гілочка: і велика, і маленька, не може існувати самостійно – вона є частиною великого дерева. Так і кожна людина є частиною великого роду, з яким нерозривно пов'язане її життя, її доля. Чим більше гілочок у дерева, чим краща кожна з них, тим пишніше воно, тим краще плоди, які воно принесе. А краса роду залежить від кожної людини, що входить до нього. І якщо ми хочемо щоб наші предки були прекрасними душею, ми повинні самі бути такими і виховувати в собі найкращі якості. Щоб плоди родового дерева були такими ж гарними якими їх сподівалися бачити пращури, треба плекати їх, берегти, як зіницю ока.

Ведучий.

    Дітям для щастя потрібне не лише мамине, але і батьківське плече. Батько і мати у дитячій долі – це тих два гарячих серця, які дарують любов, щастя, добро, тепло.

 

Батько розуму навчає,

Мати приголубить,

Ніхто мене так на світі,

Як вони не любить.

 

Дорогі татусі!

Нам потрібно сьогодні і завтра

Ваші повні наснаги серця,

Хай не згасне ніколи

В мудрих помислах батьківська варта

Із якою в життя ми йдемо

До самого кінця.

 

Батьку любий, тату любий,

Нинішнього свята

Ти від нас прийми, щиренький,

Ці слова подяки.

Ці слова – це щира мова,

Щире побажання:

Щоб прожив многі літа,

Не зазнав страждання,

Щоб усе тобі велося,

Щастя не минало,

Щоб твоє любляче серце

Смутку не зазнало.

Щоб благословив Всевишній

Твій доробок всюди,

Щоб усе перемагав ти –

Перешкоди  й труди

Щоб ти вивів нас у люди

Та втішався нами,

Щоб гордитися міг своїми

Рідними доньками,

Щоб навчив нас здобувати

Щастя боротьбою,

Щоб увесь народ український

Пишався тобою.

 

Уклін тобі, наш рідний тату,

За те, що ласка в тебе є.

Нехай же рідну нашу хату

Біда і горе обмине.

За те, що можем мирно жити,

За те, що все ти бережеш,

За те, що вмієш нас любити.

Тож, будь щасливим ти без меж!

 

Шановні

Якого кольору була дитяча каляска вашої дитини?

Шановні____________________________

Яке найбільше захоплення вашого сина?

Шановні

Якого кольору очі у вашої доньки?

Шановні

Яку подію з першого року життя сина ви найбільше пам'ятаєте?

 

Пісня

 

Ведучий.

 Бабуся! Чи є на світі краща людина?

Скільки вона пережила, але, яка  ніжна,щира ?

Скільки вона недоспала ночей, голублячи онучат?

 Подивіться в бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів! Це погляд добра і любові.

 

Шановні

Які дарунки найбільше любить ваш онук?

Шановні______________________________

Чого ви найбільше бажаєте своєму онуку?

Шановні_____________________________

На кого схожа ваша внучка?

 

 

 

Ще сонце не встало,

Ще тільки сіріє –

Мене від світанку

Два сонечка гріють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Це дивляться тепло

Бабусині очі.

Вже сонце схилилось,

Пташки сплять у гаї,

Засну – наді мною ж

Два сонечка сяють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Два сонечка красні,

Бабусині очі.

 

Мій сивий,лагідний дідусь,

Я до землі тобі вклонюсь

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку,

Ти вчив нас, як на світі жити,

Як один одного любить

І твій розумний заповіт

Я пам'ятатиму повік.

 

Доки нас чекають наші мами,

І доки виглядають нас батьки,

Провідуймо, та не лише листами,

Хоч дорогі їм і скупі рядки…

 

Коли неждано вдарить дзвоном долі,

Тоді на все, на все знайдемо час.

Але ні сльози, ні вінок печалі

Уже ніщо не виправдає час.

 

Заниє жаль у щедрім слові "МАМО"

І чайкою, здригнеться синя вись,

Провідуймо і завжди пам'ятаймо,

Що можем запізнитися колись.

 

І. Доки батько живий!

ІІ. Доки мати жива!

П.І. Поспішаймо сказати найніжніші слова.

Н.Рідна мамо – живи! І.Рідний тато – живи!

ІІІ. Найдорожчі у світі  - ви.

Разом. Тільки ви!

 

     Мамо – Україно, Берегине долі народної! Це ті в час лихоліть підносила дух і совість дітей своїх, Це твої згорьовані очі йшли за нами по всіх великотрудних дорогах, не давали забути, хто ми такі, чиї ми діти… І я стаю на коліна перед скорботою і величчю твоєю!

 

     Мамо, Берегине наше! Це ти тихою колисковою оберігала сон в дитячі літа. Це ти навчила мене жити по Закону Любові і Правди. Це ти не давала мені спіткнутися на життєвих дорогах, будила совість, берегла від ганьби.

   І я стаю на коліна перед любов'ю і добротою, перед мужністю і мудрістю твоєю.

 

      Благослови ж нас, Боже, бути гідними дітьми Матерям нашим! Дай нам розуму й хисту послужити їм! Дай нам сили та снаги оберегти й заступити їх у лиху годину.

 

      Все милостивий Боже! Дякую Тобі за моїх тата і маму, та за все те добро, що Ти мені подав через них. Вони виховали мене, навчили любить Твої святі заповіді та уникати гріхів. Я люблю їх і хочу завжди шанувати та слухати. А ти, Господь, всяким добром, здоров'ям та довгим щасливим життям, охорони від зла, дай силу перемогти всі труднощі, дай щоб вони на старості своїх літ дочекалися втіхи від своїх дітей, а насамперед – від мене, а по смерті прийми їх до твого Царства Небесного. Амінь.

Хай роки ідуть, чоло не сивіє,

Хай внуки ростуть, а лице молодіє,

Хай серце не знає печалі й розлуки,

Хай радість приносять вам діти й онуки.

Бажаєм прожити в силі й здоров'ї

Ще многії літа щасливої долі!

 

Родина – це не тільки рідні, родичі.

Це і наш клас, школа і весь український народ.

Берегти свій рід – наш обов'язок.

 

Ведучий

   Одна з головних заповідей Божих говорить: «Шануй батька і матір» Дорогі діти! Будьте ласкавими, добрими, уважними! Проявляйте любов і вдячність до тих, хто дав вам життя, поставив на ноги, чиї дні і ночі заповнені турботою про вас.

Давайте низько-низько вклонімося батькам, бабусям і дідусям, подякуємо їм за їхню любов і турботу. Побажаємо їм довгих літ життя. Прийміть цей хліб, шановні батьки, в знак великої вдячності.

 

 (Діти вручають батькам коровай).

 

 Пісня "Веселкова"