Родинне свято для учнів з - А класу "Стрітення"

Про матеріал

Мета: поглибити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні; ознайомити дітей з народними прикметами, з народними традиціями святкування Стрітення , навчити завбачити погоду по народним прикметам , розвивати акторські та виконавські здібності учнів , виховувати любов до рідного краю , народних звичаїв , бережливе ставлення до природи.

Перегляд файлу

Стрітення

Вихователь. Шановні наші гості! Ми раді вітати вас.

З миром зустрічаємо — щастя вам бажаємо!

Ми раді що ви прийшли до нас

У цей святковий, радісний, веселий час.

Зібрались ми у залі, як у одній родині,

Тож починаймо свято — ми зараз всі єдині.

Ведучий 1. Добрий день вам, любі друзі

Всім, хто у господі,

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати.

Ведучий 2. Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Стрічаємо з хлібом , любов’ю та миром.

Ведучий 1. Сьогодні ми хочемо розказати вам про свято, яке завершує зимовий цикл народних обрядів – Стрі́тення. Що ж це за свято Стрітення Господнє? Це одне з найбільших християнських свят, яке відзначається на 40-й день після Різдва — 15 лютого.

Учні :

1. За християнським народним звичаєм,

ми Стрітення Господнє зустрічаємо!

Як і Святе Різдво

Христос нам об’являє своє Божество.

2.Одспівала зима, одвіяла,

Хай там лютий січе, не січе.

Засівала снігами - не миряла-

Через ливе и праве плече.

3.Засивала снигами - не міряла,

Хоч водою посходять вони.

И про зустріч з весною не мріяла,

Та невпинна хода у весни.

4. І про зустріч з весною не мріяла,

Хоч для неї нема перепон.

Суперечку даремно затіяла,

Марно стала з весною на кон.

5. І коли вже потроху забудеться

Подих лютих морозів і стуж,

Отоді неодмінно відбудеться

Свято стрітення наших душ.

Пісня «Стрітення»

Господиня : Ця зустріч була пишна і радісна, водили хороводи, співали пісні, які прославляли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.

У нашого християнського народу є звичай , пов'язаний зі святом Христового Стрітення - благословення свічок. На Стрітення люди йшли до церкви і святили свічки, які потім називали стрітенськими, «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. Коли була страшна негода, то запалювали цю свічку, і вона оберігала від біди і лиха. Давайте й ми запалимо таку свічку:

. Свічко - свічечко, гори та діток бережи!

В щасті - долі щоб жили і здоров'я берегли! .

6. Ой, грімнице-свічечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

Господиня: Святили на Стрітення крім свічок ще й воду. Ця вода вважається цілющою. Її набирали у невживану посудину і зберігали за образами цілий рік. Вона допомагає від усяких хвороб.

Учень. А я 6елике свято

Набрав з криниці святої водиці.

Буду умиватися, сили набиратися.

Ведучий 2. З давніх-давен люди з нетерпінням чекали дня Стрітення Господнього, бо вважали, що саме в цей день Зима зустрічається з Весною .А за давніми народними прикметами визначали, якою буде цього року весна: ранньою чи пізньою? Якщо в цей день – 15 лютого переважатиме сонячна та тепла погода – весна прийде незабаром, а якщо буде морозно, сніжно, то зима ще затримається.

Ведучий 1. На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов`язано багато народних прикмет.

Учні:

- Якщо на Стрітення мороз, то скоро весні бувати!

- Якщо іде сніг, то буде урожай багатий!

- Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед!

- Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі – сухе й погоже.

- Яка погода цього дня, такою виявиться й весна.

- Якщо на Стрітення відлига, то весна має бути ранньою і теплою, падає сніг- дощовою і тривалою

Ведучий 2. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються. Стомлена, змарніла та виснажена від праці Зима, повинна поступитися молодій , повній сил, Весні.

Учень. Мені бабуся розповідала таку легенду. Вранці на околицю села приїхала Весна, а назустріч виходить стара бабуся Зима. Зима така непривітна, і починає сперечатися з Весною. Довго сперечаються, і кожна намагається виправдати себе і звинуватити іншу. Чим довше тривала їх суперечка, тим затяжнішою вона ставала. Наостанок вони вирішили помірятися силою. Весна злазила із свого коня і починався двобій. Вважалося, що переможець і буде правити далі.

Пісня «А сніжок»

1.Подивіться,подивіться,

Що накоїв снігопад.

Сніговик в саду з’явився

І санчата стали в ряд

Сніг покрив усі доріжки,

Тротуари замело,

Навкруги казково трішки

Стільки снігу намело

2. Снігами вкрилася земля

Метелиця гуляє,

Малює вікна морозець

І носики щипа

3. Сьогодні весело у нас –

Ми зиму проводжаємо.

Усіх, хто в залі є в цей час,

Ми гаряче вітаємо.

4. Зима нас вдосталь розважала:

Ми взимку Новий рік стрічали,

Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…

Та ще й катались з гірок снігових.

5. Прийшла пора зимі на північ повертатись,

Тож хоче вона з нами попрощатись.

6. Ось зима по нашім краї

На санчатах роз’їжджає.

Сніжок сипле без зупину –

Вже засипав всю Вкраїну.

7. Де не гляну я – на дворі

Всюди бачу білий колір!

Ліс і поле, і діброви

Білі одягли обнови.

8. Сніг січе безперестанку –

Зима трудиться із ранку!

І мороз не угаває,

Йому й вітер помагає.

9. Сніг вкриває всі шляхи

Йому раді дітлахи

Чується веселий сміх

Ой, який пухнастий сніг!

10. Не мети, не мети,

Зимонько, снігами,

А приходь ти до нас

З гарними піснями.

Пісня «Жартує зима»

Входить дівчинка Зима (у білому вбранні, зверху хустина)

Зима. Хто це тут кличе мене?

Іду, іду, снігу намету,

З вами разом потанцюю,

Бо ще силу свою чую.

- Дякую вам, діти! Мені приємно, що ви так багато знаєте про мене. Мені з вами було весело і на ковзанці, і на гірці. То щічки вам порум’яню, то за вушко ущипну. Але без усякого зла, бо я вас люблю. Скажіть, а чи весело вам було зі мною? Я чи не боїтеся ви мороза – морозенька та метелицю-хурделицю? Як морозом я завію та снігами замету!

Учень. А у школі нам тепленько, любо й весело серденьку.

А у школі чепурненькі зійшлись діточки маленькі.

Господиня. Добре. Зимонько, нам було з тобою. Але вже весна не за горами.

Зима. Хіба настав уже мій час з весною зустрічатися?

Господиня. А якже!

Зима з весною зустрічається,

Про володіння свої домовляється.

Тому це свято Стрітенням називається.

В цей день сонце повертає на літо,

Все в природі прокидається.

Утікай, утікай, біла Зимонько Вже нема у тебе силоньки

Зима. Ой! Я забула, що сьогодні такий день! Ну ж, позмагаємося з Весною, подивимося, чия візьме. Тож кличте швидше Весну! А я поки що заховаюся та поспостерігаю за нею. (Зима йде)

Учень: Радіють береги ,розтанули сніги

На схилах річкових ,струмки дзвенять мов сміх .

Парад свій відкрива , лавина льодова Вода наперекір .

Ура! Зимі кінець .

Зайчик: Вже набридла ця зима,

Їжі в лісі вже нема.

Кожушок геть обносився

Від зими я вже втомився…

Весна мені снилась,

Ще вона десь забарилась:

За високими горами,

За широкими долами.

Ведмідь: Гу-гу-гу, щось довго це триває,

Холодний вихор завіває,

Зимі не видно ще кінця

Хотів би вже збудитись я.

Лисичка: Мороз прислав мене сюди й велів усім переказати, що довго будете ви спати. Бо каже він і кажуть люди, що ніби вже весни не буде! Що від тепер зима з снігами вже пануватиме над нами.

Посланець весни : Не тратьте віри, ні надії! Лягайте і відпочивайте, Весни ясної дожидайте! Я вже подбав, сніги упали І землю всю поприкривали, щоб вас мороз не досягнув, Весну просив я – не забув, щоб цього року не барилась, щоб вас будити поспішилась .

Танець

Учень : Ми гуляли увесь день,

Побороли зиму ось які ми сильні

А зима розтала . І її не стало!

Посланець весни: Хай сонечко просинається.

Хай засіваються поля.

Хай діти всюди сміються.

Хай квітне повсюди наша Земля!

Дівчинка: Зимове сонечко пригріло

Сніжок розтав та й лід вже линув

Кудись мороз уже сховався

Напевно він тепла злякався

На річці крига попливла

Й здається що прийшла весна

Та кожен рік таке буває

Як прийде Стрітення Зима з весною зустріч має!

Танець «Ча-ча-ча» (Аліса )

Дівчинка. Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, Зиму проводжати!

Господиня. Благословляю!

Дівчинка. Весно, Весно, Весняночко!

Прийди до нас, паняночко

Весна іде весна іде

Весну на приході вітайте

Вона пісні нам принесе

І рай квітучий

Квітучу любу нашу

Весну зустрічайте ( Заходить дівчинка Весна) Вальс

Весна. Ось і я – Весна – красна,

Літа жаркого сестра.

Зроблю крок – і сонце сяє,

Все навколо оживає,

Чує пісню чарівну.

- Бачу, що чекали мене! І я до вас не з порожніми руками прийшла.

Дитина. Весно! Весно! А що ти нам принесла?

Весна. На дерева – цвіту, а на поле – жита.

На травичку – росу,

на дівчаток – красу.

А на хлопців – сили.Щоб росли міцними. З’являється Зима.

Зима. Як тут тепло стало! Гостя з’явилась, яку я не чекала! Насуплю я брови – і вітер холодний повіє. Усе захолоне – рятунку нема! Під снігом замре, заніміє.

Весна. А я засміюся - і сонце ласкаве засяє. Прокинуться луки, ліси і поля. Усе розцвіте, заспіває!

Доброго дня тобі, бабусю Зима!

Зима. Доброго дня тобі, дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано… Ще твоєму царюванню час не настав!

Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

Зима (кричить роздратовано). А от і не все! Не все! (Знімає торбу, трусить нею. Сиплеться тільки зерно).

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють. А у тебе тиснуться по закутках і ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.

Зима. У мене люди не трусяться, бо я всіх одягаю в кожухи.

Весна. А я – царівна - куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну! Зима, я хочу погратись в гру « Зима- Весна». Якщо я буду називати зимове слово, ви повинні голосно плеснути в долоні, а якщо весняне - то тупати ніжками. Увага!

Сніг, бурулька, квіти, ковзани, кульбабка, хуртовина, травичка, сонечко, грудень, квітень, веснянка, ялинка, санчата, конвалія, веселка.

-Ой, які молодці. Дуже уважні.

Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтеся. Твоя, Весно, взяла. Збиратимуся я в дорогу. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу! Чекайте на мене. Готуйте лижі і санчата.

Учень. Ясне сонечко усміхається

Зима білая ховається

Зима біла з хуртовинами

За горами вже за долинами. Пісня «Ой минула вже зима»

Учень. Що не днина по хвилині

Довше день, коротша ніч.

Потихеньку, помаленьку

Проганяєм зиму пріч.

Господиня. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити. Не сваріться а краще помиріться:

Учень. Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько -Миріться швиденько!

Хлопець: Дякувати Богу, вже йде весна до нас прямою стежкою, та веде за собою 3 парубків красних – три місяці ясні.

Дівчинка: Всі ми Зиму проводжали.

Красну Весну зустрічали!

Весно! Уквітчай наш край!

Дай нам добрий урожай!

Бери, Весно, ключі, обійди землицю,

Зігрій її сонцем, освіти травицю,

На майбутнє жито, на тепле літо.

Весна (бере ключі)

Я тепло вам принесла

І сонечко додала,

Щоб міцніли усі діти

Й розцвітали, неначе квіти.

Учень. Все прокидається по волі,

Зі сну зимового встає,

Радіє гай, радіє поле,

Земля поталу воду п’є .

Учень. Скресає і щезає крига

Бурульки падають з дахів,

І вітерець прозорокрилий

Додому підганя птахів

Учень. А в лісі на галяві теплій

Поміж ялинок запашних

Уперше спалахнув метелик –

Тендітний вогничок весни.

Учень. Беріться за руки,

У коло ставайте,

Під сонечком ясним

Танцюйте, співайте.

Та так, щоб земля під ногами гуділа,

А пісня, до сонечка щоб долетіла. Пісня…(Олександр Миколайович)

Весна: Познайомтесь, любі друзі, Це - весняні місяці. (Місяці вклоняютъся)

БЕРЕЗЕНЬ. Звуть всі Березнем мене. Лише зимонька мине, тепле сонце викликаю, хай земельку зігрівае. А берізкам білокорим навіваю сни чудові, щоб діточкам сік давали, справно їх оздоровляли.

КВІТЕНЬ. Я зовусь в народі Квітнем, бо в мій час найперші квіти бачать люди на землі. Це і проліски малі, і пахуча сон-трава, і фіалочка мала, ряст, що килимом зацвів, і «ліхтарик»-горицвіт.

ТРАВЕНЬ. Я – ясний і теплий Травень. Одягаю землю в трави, а сади в рожевий цвіт, щоб казковим був наш світ. Я дарую вам тюльпани, що розквітли полум'яно, ніжність їхніх пелюсток,і півонію, й бузок.

ВЕСНА .Так, синочки-місяці, ви, звичайно, молодці. А зараз загадайте загадки.

Березень:

Зійшли сніги, шумить вода,

Земля вже квіти викида.

Буяє травка молода,

Все мертве оживає.

Коли, діти, це буває?

Квітень:

У лісах струмки пустила,

Землю травами встелила.

Перші квіти принесла.

Чарівна моя… (Весна)

Травень:

Тепло стало надворі.

Синє небо угорі.

Сонце промінь шле землі,

Прилітають журавлі.

Вже у лісі там і тут

Перші проліски цвітуть.

Кучерява, запашна

В гості йде до нас … (Весна) Пісня у виконанні Карини

Учень: Побутував цікавий звичай в українського народу. Напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок – жайворонків. Люди вірили, що птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму. А називали випечених пташок жайворонками, бо за давніми легендами ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає, що вже прийшла весна!

Отож вибігали діти в двір з пташками в руках, весело стрибали і промовляли:

Пташок викликаю з теплого краю.

Летіть, соловейки на нашу земельку!

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки

Учень-жайворонок: Не сам я вийшов-

Даждьбог мене вислав.

В праву рученьку

Ключика видав:

З правої рученьки

Літо відмикати,

З лівої рученьки

Зиму замикати.

Ведучий 1. Люди вірили,що пташки-жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.

(Звучить весняна мелодия)

Учень: Гляньте,сонечко сміється,

Птаство з вирію несеться,

В’ється,радісно співає,

Про любу весну сповіщає.

Тож давайте Весну прославляти,

Птахів,що летять до нас,

Славно зустрічати.

Ведучий 2. Ще є така прикмета. Якщо в цей день радіють люди, то весь рік буде щасливий. Тож давайте радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу нашого, наші надії і сподівання. Тож любіть наш край, наші звичаї, то найбільший скарб.

Ведучий 1. Добігає кінця наше свято,

Прощаватись настав уже час.

Допобачення! Будьте багаті!

Хай Господь береже усіх нас. Пісня «Веснянка»

Вихователь: От і закінчилося наше свято

І хочеться мені ще раз сказати:

- З приходом весни вітаю

Усмішок, здоров’я, щастя.

Від душі бажаю

А ще хочу, щоб наші діти

З рідним словом зростали.

Україну нашу рідну усім серцем кохали.